Теми статей
Обрати теми

На замітку. Індексуємо квітневу зарплату

Редакція ВД
Коментар

На замітку

 

Кабмін скасував постанову КМУ № 366 про пенсійну доплату для єдиноподатників і фікспатентників, а також постанову КМУ № 236 про особливості сплати єдиного податку для фізосіб, які працюють за кордоном

Перелік актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затверджений постановою КМУ від 24.03.2010 р. № 278

 

1. Цією

постановою Кабмін скасував постанову КМУ «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» від 14.04.2009 р. № 366, що набула великого розголосу (див. «ВД», 2009, № 9, с. 2).

Як ви, напевно, пам’ятаєте,

постановою № 366 вводилася обов’язкова доплата єдиноподатниками та фікспатентниками внесків до Пенсійного фонду до розміру мінімального страхового внеску. Тепер цю постанову скасовано, а отже, на майбутнє питання про необхідність унесення пенсійної доплати зняте остаточно (з дати набуття чинності постановою № 278). Крім того, враховуючи, що існує Указ Президента України від 02.11.2009 р. № 890/2009, яким зупинено дію постанови № 366 ще з листопада 2009 року, можна говорити про те, що про пенсійну доплату можна забути вже починаючи з листопада 2009 року (див. «ВД», 2009, № 22, с. 2).

А ось питання про необхідність унесення доплати за період травень — жовтень 2009 року не таке однозначне.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2009 р. № 2а-4456/09/2670 постанову № 366 було визнано незаконною і зупинено з моменту її прийняття до моменту винесення судом відповідного рішення (див. «ВД», 2009, № 21, с. 2).

Водночас КМУ подав на неї апеляцію, унаслідок чого постанова суду

не набула чинності, а продовжує діяти лише забезпечувальний захід, про який просили позивачі, — зупинення дії постанови КМУ від 14.04.2009 р. № 366.

На сьогодні в Конституційному Суді України (далі — КСУ) на розгляді досі перебуває подання Президента України щодо конституційності

постанов КМУ від 05.03.2009 р. № 236, від 14.04.2009 р. № 366, від 15.04.2009 р. № 454, від 21.05.2009 р. № 505. З урахуванням того, що КСУ, найімовірніше, по суті, нічого вирішувати вже не стане (оскільки спірні постанови КМУ скасовано), результат саме цього судового процесу сьогодні і слід розглядати як відповідь на запитання: «Сплачувати чи не сплачувати пенсійну доплату з травня по жовтень».

2. Ще один акт Кабміну, який скасовано згаданою вище

постановою № 278, — це постанова КМУ «Про роз’яснення особливостей застосування окремих норм Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України, в умовах світової фінансово-економічної кризи» від 05.03.2009 р. № 236 (детальніше див. «ВД», 2009, № 8, с. 3). Цим документом для фізосіб-підприємців, що здійснюють підприємницьку діяльність за межами України без залучення найманих працівників та членів сімей, було передбачено можливість перейти на сплату єдиного податку.

 

Ведення Реєстру отриманих та виданих податкових накладних: рекомендації від ДПАУ

Лист ДПАУ від 12.03.2010 р. № 5119/7/16-1617

 

Усім платникам ПДВ відомо, що

наказом від 26.10.2009 р. № 582 ДПАУ виклала в новій редакції форму Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі — Реєстр) і внесла зміни до Порядку ведення Реєстру (див. «ВД», 2009, № 23, с. 2). Ці нововведення набули чинності з 1 січня 2010 року.

Своє бачення того, як заповнювати графи оновленого Реєстру в окремих випадках, ДПАУ роз’яснила в

листі від 12.03.2010 р. № 5119/7/16-1617. Напевно, ця інформація буде цікавою всім підприємцям — платникам ПДВ, то ж розглянемо основні рекомендації ДПАУ, викладені в цьому листі.

 

Облік податкових накладних, усі примірники яких залишаються в особи, що їх виписала (розділ II Реєстру)

Випадки, в яких усі примірники податкових накладних (далі — ПН) залишаються в особи, яка їх виписала, визначено в

п. 8 Порядку заповнення податкової накладної (наказ ДПАУ від 30.05.97 р. № 165) (далі — Порядок). Такий самий порядок визначено і для ПН, виписаних на суму перевищення звичайної ціни поставки над фактичною (п. 19 Порядку).

 

Випадки

Особливості заповнення граф Реєстру

Поставка товарів
(послуг) покупцю, який не є платником ПДВ (п. 8.1 Порядку)

У гр. 4 проставляється позначення «ПН»;
у гр. 5 записується «Поставка неплатнику податку» або «Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам» тощо;
у гр. 6 проставляється позначка «Х»;
у гр. 7 — 12 відображаються вартісні показники щодо поставки товарів (послуг)

Операції з експорту
товарів (п. 8.1 Порядку)

У гр. 2 зазначається дата вивезення товарів, фактично підтверджена оригіналом ВМД МД-2 з позначкою 3/8;
у гр. 3 — порядковий номер ВМД МД-2 у журналі обліку ВМД (останні шість знаків гр. 7 ВМД МД-2);
у гр. 4 — позначення «ВМД»;
у гр. 5 — країна нерезидента та найменування (П. І. Б. /за наявності/ — для фізособи) нерезидента;
у гр. 6 — позначка «Х»;
у гр. 7, 12 відображається фактурна вартість експортованих товарів у гривнях, обрахована за курсом НБУ на дату складання ВМД

Отримання від нерезидента послуги, місце поставки якої припадає на митну територію України (п. 8.2 Порядку)

У гр. 4 проставляється позначення «ПН»;
у гр. 5 зазначається назва платника податків — покупця, що відповідає назві платника податку;
у гр. 6 — індивідуальний податковий номер (далі — ІПН) платника податків — покупця, який відповідає ІПН платника податків;
у гр. 7 — 12 відображаються вартісні показники щодо поставки послуг, на підставі цих даних у подальшому заповнюється ряд. 7 податкової декларації з ПДВ

Передача товарів
(послуг) у межах балансу платника податків
(п. 8.3 Порядку)

У гр. 4 проставляється позначення «ЗЦ», оскільки при зазначених операціях база обкладення ПДВ визначається відповідно до вимог Закону про ПДВ не нижче за звичайні ціни;
у гр. 5 зазначається назва платника податків — покупця, що відповідає назві платника податків — продавця;
у гр. 6 — ІПН платника податків — покупця, який відповідає ІПН платника
податків — продавця;
у гр. 7 — 12 відображається інформація про оподаткування таких товарів

Перевищення звичайної ціни над фактичною (п. 19 Порядку)

У гр. 4 проставляється позначення «ЗЦ»;
у гр. 5 записується «Перевищення звичайної ціни над фактичною»;
у гр. 6 проставляється позначка «Х»;
у гр. 7 — 12 відображається інформація щодо оподаткування суми перевищення звичайної ціни над фактичною ціною поставки товарів (послуг)

Занесення до Реєстру ПН, виписаних за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була
виписана на ці операції) (п. 8.4 Порядку)

У гр. 4 проставляється позначення «ПП»;
гр. 5 заповнюється словами «Поставка за готівку», «Виписка транспортних квитків», «Виписка готельних рахунків» тощо («Підсумкова податкова накладна»);
у гр. 6 проставляється позначка «Х»;
у гр. 7 — 12 відображаються вартісні показники щодо поставки товарів (послуг)

 

Облік операцій з поставки товарів (послуг), які не є об’єктом оподаткування (розділ II Реєстру)

Як роз’яснює ДПАУ, виручка від операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ, може відображатися в Реєстрі загальним підсумком за звітний податковий період виходячи з даних бухгалтерського обліку.

 

Особливості заповнення граф Реєстру

 

Занесення до Реєстру документів, які посвідчують факт поставки товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування

У гр. 4 ставиться прочерк;
у гр. 5 — найменування (П. І. Б. — для фізособи) покупця;
у гр. 6 — позначка «Х»;
у гр. 7, 11 — загальна сума поставки товарів (послуг), які не є об’єктом оподаткування;
у гр. 8, 9, 10, 12 — позначка «Х»

Занесення до Реєстру загальних підсумків операцій, які не є об’єктом оподаткування

У гр. 2 ставиться дата здійснення запису в Реєстрі, але не пізніше останнього календарного дня місяця здійснення операцій;
у гр. 3, 4 — прочерки;
гр. 5 заповнюється словами «Загальний обсяг поставки, що не є об’єктом оподаткування»;
у гр. 6 — позначка «Х»;
у гр. 7, 11 — загальна сума поставки товарів (послуг), які не є об’єктом оподаткування;
у гр. 8, 9, 10, 12 — позначка «Х»

 

Облік розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до ПН за формою додатка 2 до ПН (далі — розрахунок коригування) (розділ II Реєстру)

 

У разі занесення розрахунку коригування до Реєстру:

У гр. 4 проставляється позначка «РК»;
до гр. 5, 6 переносяться відповідні реквізити розрахунку коригування;
у гр. 7 — 12 відображаються вартісні показники щодо коригування обсягів поставки товарів (послуг) і сум податкового зобов’язання, на підставі цих даних у подальшому заповнюється ряд. 8.3 податкової декларації з ПДВ

 

Особливості заповнення розділу I Реєстру при обліку окремих операцій з придбання товарів (послуг) (коли зазначаються умовні індивідуальні податкові номери)

 

Випадки

Особливості заповнення граф Реєстру

1

2

Занесення до Реєстру ПН, отриманих платником податку — покупцем, який застосовує касовий метод податкового обліку

У цьому випадку ПН записується (реєструється) в розділі I Реєстру у звітному (податковому) періоді, на який припадає списання коштів з банківського рахунка (видача з каси) або надання інших компенсацій вартості отриманих товарів (послуг). При цьому:
у гр. 5 проставляється позначення «ПН»;
у гр. 8 — 16 відображається інформація щодо придбання товарів
(послуг)

Занесення ПН, договірна ціна отриманих товарів (послуг) за якими відрізняється від звичайної ціни на такі товари (послуги) більш ніж на 20 %

У гр. 5 проставляється позначення «ПН»;
у гр. 8 зазначається загальна сума придбання, включаючи ПДВ;
у гр. 9, 10 відображаються суми, які відповідають вартості отриманих товарів (послуг) на рівні звичайних цін;
у гр. 13, 14 включаються суми перевищення вартості придбаних товарів (послуг) над рівнем звичайних цін і перевищення відповідної суми податку

Запис у Реєстрі касового чека, який не містить податкового номера постачальника

У гр. 5 зазначається позначення «ЧК»;
у гр. 7 — умовний ІПН «100000000000»;
у гр. 8 відображається сума щодо придбання товарів (послуг);
у гр. 9 зазначається сума отриманих товарів (послуг), але не більше 200 грн. за один день;
у гр. 10 — відповідна сума сплаченого податку (але не більше 40 грн. за один день)

Запис у Реєстрі документів у разі придбання в нерезидента товарів (послуг), які не призначені для використання в госпдіяльності або придбані з метою використання для поставки послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначається поза митною територією України

У гр. 5 робиться відповідне позначення («ПН», «РК», «ВМД», або прочерк);
у гр. 7 зазначається умовний ІПН «200000000000»;
у гр. 8 відображається сума придбання товарів (послуг);
гр. 9 — 14 прокреслюються;
у гр. 15 зазначається сума придбання без ПДВ, на підставі цих даних в подальшому заповнюється ряд. 14, 15 податкової декларації з ПДВ;
у гр. 16 зазначається сума ПДВ, у разі придбання з ПДВ (сплати ПДВ митним органам або сплати ПДВ покупцем — отримувачем послуги від нерезидента на митній території України)

Запис у Реєстрі документів у разі придбання в нерезидента товарів (послуг) (в інших випадках, ніж зазначені вище)

У гр. 5 робиться відповідне позначення («ПН», «РК», «ВМД», прочерк);
у гр. 7 зазначається умовний ІПН «300000000000»;
у гр. 8 — 14 відображається сума придбання товарів (послуг), на підставі цих даних у подальшому заповнюються ряд. 12.1 — 13.3 податкової декларації з ПДВ;
у гр. 15, 16 — прочерк

Занесення до Реєстру документів, що засвідчують факт придбання товарів (послуг) на митній території України в осіб, які не є платниками ПДВ

У гр. 5 робиться прочерк;
у гр. 7 зазначається умовний ІПН «400000000000»;
у гр. 10, 12, 14, 16 — позначка «Х»;
у гр. 8 відображається сума щодо придбання товарів (послуг);
гр. 9, 11, 13, 15 заповнюються відповідно до характеру використання придбаних товарів (послуг)

 

Пенсійний збір з операцій купівлі-продажу безготівкової інвалюти: в якому розмірі?

Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 03.02.2010 р. № 202

 

Згідно зі змінами, унесеними до

Порядку сплати пенсійного збору з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740, визначено, що збір з операцій з купівлі-продажу безготівкової інвалюти за гривню тепер стягується у встановленому законом розмірі (раніше Порядок передбачав ставку збору 0,2 % від суми операції).

Проте на сьогодні питання щодо розміру «інвалютного» пенсійного збору саме і є досить проблематичним.

Так, згідно із

Законом про держбюджет на 2009 рік розмір пенсійного збору з операцій з купівлі-продажу безготівкової інвалюти у 2009 році складав 0,2 % від суми операції . І оскільки Закон про держбюджет на 2010 рік усе ще не ухвалено, на нашу думку, у 2010 році на підставі положень частини 4 статті 46 Бюджетного кодексу України до прийняття такого Закону про держбюджет-2010 повинні діяти норми Закону про держбюджет на 2009 рік, у тому числі ставка «інвалютного» пенсійного збору 0,2 %.

А ось Пенсійний фонд дотримується іншої думки (

лист ПФУ від 31.12.2009 р. № 24746/03-02). На його думку, у 2010 році до прийняття Закону про держбюджет на 2010 рік повинні діяти норми Закону «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пункту 6 статті 4 якого розмір пенсійного збору із зазначеної операції становить 0,5 % від суми операції.

 

Усі автоперевізники та самозайняті перевізники належать до високого ступеня ризику

Постанова КМУ «Про внесення змін до пункту 4 критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх діяльності у сфері автомобільного транспорту та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)» від 02.03.2010 р. № 224

 

Згідно з унесеними змінами

всі автомобільні перевізники та самозайняті перевізники належать до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику. Це означає, що:

планові заходи держнагляду (контролю) стосовно них здійснюються один раз на рік;

— мораторій на проведення перевірок, установлений

Законом України від 15.12.2009 р. № 1759-VI (див. «ВД», 2010, № 3, с. 3), на них не поширюється.

 

Нюанси обчислення допомоги по вагітності та пологах жінці, яка відпрацювала менше календарного місяця

Лист Мінпраці України від 21.01.2010 р. № 11/18/99-10

 

Відповідно до

статті 52 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III допомога по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах виплачується застрахованій особі в найближчий після призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

У разі якщо

жінка, яка відпрацювала менше календарного місяця, йде в декрет на початку місяця, Мінпраці з метою запобігання порушенню норм зазначеної вище статті рекомендує здійснювати обчислення допомоги по вагітності та пологах такій жінці виходячи з розміру мінімальної заробітної плати в місяці, в якому настав страховий випадок (тобто в якому вона пішла в декрет), з перерахунком і доплатою необхідної суми в наступному місяці.

Аналогічний підхід до обчислення допомоги по вагітності та пологах у цій ситуації Мінпраці пропонувало і в

листі від 01.02.2010 р. № 1000/0/14-10/18 (див. «ВД», 2010, № 5, с. 4).

Крім цього, автори

листа роз’яснили, що норма стосовно обмеження середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах середньою заробітною платою за всіма видами економічної діяльності у відповідному регіоні в місяці, що передує місяцю настання страхового випадку, не поширюється на випадки, коли перед настанням страхового випадку жінка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком.

 

Обчислення сум декретних і лікарняних в окремих випадках: роз’яснює Мінпраці

Лист Мінпраці України від 13.02.2010 р. № 36/18/99-10

 

У

листі зазначається таке:

1. Для розрахунку допомоги по вагітності та пологах застосовується режим роботи підприємства (у підприємця) або працівника, установлений

на момент настання страхового випадку (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами).

Якщо під час перебування жінки у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами на підприємстві (у підприємця) встановлено інший режим роботи

(наприклад, у зв’язку з перенесенням робочих днів відповідно до розпорядження КМУ від 26.11.2009 р. № 1412-р), перерахунок суми наданої допомоги в бік її зменшення чинним законодавством не передбачено.

2.

З 15 грудня 2009 року:

суми оплати відпусток ураховуються при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах. Суми нарахувань за час відпусток розподіляються пропорційно часу, який припадає на дні відпустки у відповідному місяці (як при визначенні страхових внесків, так і відповідно при проведенні розрахунку середньої заробітної плати);

святкові та неробочі дні не виключаються зі складу календарних днів, за які обчислюється середній заробіток для виплати допомоги по вагітності та пологах.

3. Якщо працівнику встановлено

неповний робочий день, для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності слід застосовувати середньогодинну заробітну плату відповідно до пункту 15 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 26.09.2001 р. № 1266. У інших випадках, не пов’язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу, у тому числі при встановленні неповного робочого тижня, для розрахунку зазначених страхових виплат слід застосовувати середньоденну заробітну плату, розраховану відповідно до пункту 13 Порядку № 1266.

 

Комісійна торгівля та отримання векселів у діяльності підприємців-єдиноподатників — несподівана позиція суду

Вищий адміністративний суд України

листом від 26.02.2010 р. № 245/11/13-10 довів до відома адміністративних судів деякі постанови Верховного Суду України (далі — ВСУ), пов’язані з вирішенням справ за участю підприємців-єдиноподатників. Особливої уваги серед них заслуговують постанови ВСУ від 07.04.2009 р. № 09/67 і від 19.01.2010 р. № 10/01.

Суть

постанови № 09/67 полягає в такому.

Підприємець-єдиноподатник, який надавав послуги юрособам, отримував оплату у вигляді виписаних на його ім’я векселів

, а потім векселі продавав банку за вартістю, значно меншою від номінальної вартості векселя. Як наслідок, вартість векселів, отриманих протягом звітного року, перевищила 500 тис. грн., водночас сума, фактично отримана підприємцем на розрахунковий рахунок за рік, виявилася менше 500 тис. грн.

На думку податківців, підприємець у цьому випадку

повинен був перейти на загальну систему оподаткування і зареєструватися платником ПДВ, оскільки сума за отриманими векселями перевищила 500 тис. грн. Оскільки цього не було зроблено, то за результатами проведеної перевірки підприємцю були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, податку з доходів фізосіб, а також застосовані відповідні штрафні санкції.

Суди

нижчих інстанцій підтримали в цій ситуації підприємця і визнали податкові повідомлення-рішення податківців незаконними. Проте ВСУ дотримується іншої думки. Зокрема, він вважає, що Указ Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 не передбачає можливості застосування вексельної форми розрахунків (причому не тільки для юросіб, а й для фізосіб-підприємців). Тому іншої форми розрахунків (крім грошової) в цій ситуації бути не може. У зв’язку з цим, на думку суду, підприємець зобов’язаний був перейти на загальну систему оподаткування і зареєструватися платником ПДВ.

З урахуванням цього рішення для підприємців на єдиному податку безпечніше було б узагалі не брати в оплату векселі, а якщо вже й брати, то включати їх суму до виручки, як того вимагають податківці.

Що стосується

постанови № 10/01, то в ній ідеться про здійснення комісійної торгівлі підприємцями-єдиноподатниками. Ситуація, можна сказати, стандартна: підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, займався комісійною торгівлею. При цьому сума отриманої за рік комісійної винагороди не перевищила 500 тис. грн.

Але податківці, як відомо, під час визначення граничного обсягу виручки приватного підприємця — єдиноподатника завжди

вимагають ураховувати всю суму отриманих грошових коштів, включаючи і суму комісійної винагороди (див. «ВД», 2009, № 19, с. 15). Тому за результатами проведеної перевірки було встановлено, що підприємець перевищив 500-тисячний обсяг виручки і зобов’язаний був перейти на загальну систему оподаткування і зареєструватися платником ПДВ. А оскільки цього не було зроблено, то йому донарахували зобов’язання з податку з доходів фізосіб та з ПДВ, а також застосували штрафні санкції.

Слід зазначити, що в цій ситуації

суди нижчих інстанцій стали на бік підприємця і визнали, що для цілей визначення 500-тисячного обмеження у виручку підприємця має включатися тільки сума отриманої комісійної винагороди.

Проте ВСУ з таким рішенням

не погодився і направив справу до суду першої інстанції на новий розгляд. При цьому ВСУ вказав, що перехід підприємця на загальну систему оподаткування обов’язковий за наявності хоча б однієї з таких підстав:

загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) перевищує 500 тис. грн.;

підприємцем укладено угоди (договори) на суму, що перевищує 500 тис. грн.;

перевищено максимальний обсяг виручки (500 тис. грн.);

не дотримано форми розрахунків (розраховуватися можна тільки грошима).

 

Оновлено Порядок здійснення держконтролю якості лікарських засобів, які ввозяться в Україну

Постанова КМУ від 01.03.2010 р. № 261 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 р. № 902»

 

В оновленому

Порядку, зокрема, передбачено таке:

1.

Розширено перелік документів, які суб’єкт господарювання має додати до заяви на видачу висновку про якість увезених лікарських засобів (далі — ЛЗ). Так, до заяви додаються в тому числі:

— копія ліцензії на право здійснення госпдіяльності з виробництва ЛЗ або оптової торгівлі ЛЗ;

— копії реєстраційних посвідчень на ЛЗ;

— копія документа, виданого уповноваженим органом країни, де вироблено ЛЗ, про те, що виробник ЛЗ має ліцензію на виробництво ЛЗ,

або копія документа, що підтверджує відповідність виробника ЛЗ вимогам належної виробничої практики;

зразок оригінальної упаковки ЛЗ, що надається суб’єкту господарювання виробником такого засобу або його офіційним представником.

Копії зазначених вище документів мають бути завірені підписом керівника суб’єкта господарювання, скріпленим печаткою суб’єкта господарювання.

2.

Висновок про якість увезених ЛЗ видається один раз на всю серію ЛЗ за умови, що така серія ввозиться одним суб’єктом господарювання.

3.

Державний контроль якості ввезених ЛЗ здійснюється в строк, що не перевищує 6 робочих днів після подання суб’єктом господарювання заяви на видачу висновку (якщо немає підстав для проведення лабораторного аналізу).

За результатами державного контролю Держлікінспекція складає і направляє

протягом наступного дня після його завершення суб’єкту господарювання висновок про якість увезених ЛЗ.

 

Про можливість відпуску лікарських засобів у менших кількостях, ніж зареєстрована оригінальна упаковка

Лист Держлікінспекції України від 24.02.2010 р. № 3154-03/074/17-10

 

Як роз’яснює Держлікінспекція, згідно з

пунктом 9 Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого наказом МОЗ від 19.07.2005 р. № 360, лікарські засоби (далі — ЛЗ) відпускаються з аптек у кількості, зазначеній у рецепті. При цьому в разі необхідності допускається порушення цілісності вторинної промислової упаковки для відпуску меншої кількості ЛЗ. Порушення цілісності первинної упаковки (тобто упаковки, в якій безпосередньо розміщений ЛЗ) не дозволяється.

Також у

листі зазначено, що згідно з пунктом 6 згаданого вище Порядку відпуск ЛЗ лікувально-профілактичним установам здійснюється згідно з вимогами-замовленнями.

 

Самовільне зайняття земельних ділянок: коли воно є, а коли його немає

Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15

 

У цих

Рекомендаціях ідеться про таке:

1. Земельна ділянка комунальної власності, на якій

без отримання правовстановлюючих документів на неї на підставі відповідного дозволу органу місцевого самоврядування розміщений зовнішній рекламний засіб, не вважається зайнятою самовільно, оскільки правовстановлюючий документ на землю не входить до переліку документів, необхідних для отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

2. Ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб’єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності і

не дають права на відповідну земельну ділянку. Отже, розміщення малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки і тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

3. Особа, яка правомірно придбала право власності на нерухоме майно,

має право на земельну ділянку, на якій розміщене придбане нерухоме майно, і на земельну ділянку, необхідну для його обслуговування. Відсутність у такої особи переоформлених на її ім’я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. Тому в таких випадках положення статті 212 Земельного кодексу України не застосовуються.

4.

Не є самовільним зайняттям земельної ділянки здійснення будівництва за письмовою згодою власника земельної ділянки на земельній ділянці, наданій в оренду під забудову.

 

ДПАУ затвердила новий Державний реєстр РРО

Наказ ДПАУ «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» від 03.03.2010 р. № 122

 

ДПАУ в черговий раз затвердила новий

Державний реєстр РРО.

У зв’язку з цим нагадаємо, що суб’єкти господарювання повинні враховувати таке:

— у разі

придбання РРО вибір слід робити виключно на користь моделей РРО, включених до розділу I Реєстру;

— якщо

РРО вже використовується, то його можна продовжувати використовувати тільки в тому разі, якщо його включено до розділу I або II Реєстру. Інакше його експлуатація заборонена.

Як і раніше, дозволено

первинну реєстрацію деяких моделей РРО, включених до розділу II нового Реєстру, якщо вони виготовлені до 31.12.2008 р.

Наказ ДПАУ від 05.11.2009 р. № 612

втратив чинність.

 

Принцип мовчазної згоди: роз’яснення Держкомпідприємництва

Лист Держкомпідприємництва від 02.03.2010 р. № 2554

 

У цьому

листі Держкомпідприємництва розмірковує про дію принципу мовчазної згоди.

Нагадаємо: згідно із

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009 р. № 1759-VI принцип мовчазної згоди діє з 30.12.2009 р. Його суть полягає в тому, що суб’єкт господарювання отримує право на провадження певних дій без отримання відповідного дозвільного документа, якщо для отримання такого документа їм були надані в установленому порядку заява і всі передбачені документи, а протягом установленого строку (якщо в законі не передбачене інше, він становить 10 робочих днів) документ або рішення про відмову в його видачі не були видані або направлені. Підтвердженням подання заяви в цьому випадку є копія опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття адміністратором або дозвільним органом.

Але вже з

01.04.2010 р. згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 11.02.2010 р. № 1869-VI (див. «ВД», 2010, № 6, с. 4) засади дії принципу мовчазної згоди буде дещо змінено. Як і Закон № 1759, Закон № 1869 передбачає, що строк видачі дозвільних документів становить 10 робочих днів. Спеціальним законом він може бути змінений. Проте якщо раніше принцип мовчазної згоди застосовувався відразу із закінченням строку видачі дозвільного документа, тобто вже з цієї миті суб’єкт господарювання міг починати здійснювати діяльність, по дозвільний документ на яку він звернувся, то тепер після закінчення такого строку має пройти ще 10 робочих днів, перш ніж можна буде скористатися принципом мовчазної згоди.

При цьому підтвердженням подання всіх необхідних для отримання дозволу документів і дати їх подання, від якої відлічується строк надання дозволу або рішення про відмову в його видачі, є копії

поданої суб’єктом господарювання заяви та опису прийнятих документів. За їх допомогою суб’єкт господарювання може потім обґрунтовувати своє право на зайняття певним видом госпдіяльності без отримання дозвільного документа.

Проте

низка дозвільних процедур передбачає необхідність отримання декількох дозволів (узгоджень). Причому іноді отримання одного з документів неможливе без попереднього отримання іншого.

Так, наприклад, позитивний комплексний висновок державної експертизи в деяких випадках є необхідною умовою для затвердження проекту будівництва, без якого, у свою чергу, не можна отримати дозвіл на виконання будівельних робіт (

лист Держкомпідприємництва від 23.02.2010 р. № 2240).

Чи діє в цьому разі принцип мовчазної згоди? Чи можна для отримання одного з дозвільних документів замість потрібного згідно з процедурою дозволу подати опис поданих документів, який свідчить, що уповноважений держорган не надав відповідь у встановлений строк?

Як випливає з

листа, що коментується, Держкомпідприємництва заперечує таку можливість. З цього можна зробити висновок, що в таких ускладнених дозвільних процедурах, які передбачають необхідність послідовного отримання декількох дозволів (узгоджень), принцип мовчазної згоди може діяти тільки під час отримання останнього з необхідних документів.

 

ДПАУ про свої податкові роз’яснення

Лист ДПАУ від 16.03.2010 р. № 2604/6/10-1015/872

 

Дуже часто платники податків з того чи іншого спірного питання намагаються заручитися податковим роз’ясненням у свою адресу. Мотиви зрозумілі:

підпункт «д» підпункту 4.4.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III звільняє від відповідальності платника податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення (за відсутності податкових роз’яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз’яснення.

Нерідко саме посилання на

лист податкового органу ставало вирішальним під час оскарження рішення про застосування штрафних санкцій. Спірним залишалося лише питання про те, чи може платник податків для обґрунтування правомірності своїх дій використовувати роз’яснення податкового органу, надане на запит іншого суб’єкта господарювання. З одного боку, у підпункті «д» підпункту 4.4.2 Закону № 2181 ідеться про роз’яснення, надані тому платнику податків, стосовно якого є загроза притягнення до відповідальності, з другого — усім платникам податків гарантовано можливість отримати роз’яснення, надане іншим суб’єктам господарювання. ДПАУ із зрозумілих причин наполягала на тому, що податковим роз’ясненням на запит конкретного платника податків може скористатися тільки цей суб’єкт при розрахунку сум податкових зобов’язань і проведенні апеляційних процедур (листи ДПАУ від 19.12.2003 р. № 10401/6/31-0016, від 06.05.2004 р. № 3553/6/15-1116). Але, на нашу думку, наявність роз’яснення, нехай навіть і наданого іншому платнику податків, як мінімум, свідчить про «неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення як платника податків, так і контролюючого органу», а отже, про наявність достатніх підстав для прийняття рішення на користь платника податків (підпункт 4.4.1 Закону № 2181). Та й суди найчастіше вважають визначальним сам факт наявності податкового роз’яснення, не надаючи значення тому, кому саме з платників податків воно було надане.

Замішання щодо застосування наведеного вище правила як у суб’єктів господарювання, так і в самих контролюючих органів, викликала поява

постанови КМУ «Про надання податкових та інших роз’яснень» від 27.01.2010 р. № 86. У цій постанові Уряд наказав усім контролюючим органам, що підпадають під дію Закону № 2181, надавати податкові роз’яснення і роз’яснення з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування платникам податків, зборів (обов’язкових платежів), іншим зацікавленим особам щодо офіційного розуміння окремих положень законодавства виключно у вигляді узагальнюючих податкових роз’яснень і роз’яснень інших органів із затвердженням їх наказами відповідних контролюючих органів.

Якщо буквально розуміти прочитане, виходить, що роз’яснення, надане у вигляді листа-відповіді на запит платника податків, має вважатися не відповідним за своєю формою вимогам законодавства. І хоча прямо в

постанові № 86 про це не сказано, але, мабуть, далі має бути висновок, що роз’яснення, надані не у вигляді узагальнюючих роз’яснень і не затверджені наказом, не можуть бути використані для звільнення суб’єкта господарювання, що діяв згідно з ними, від відповідальності.

Ми, безумовно, проти такого трактування, тим більше що воно суперечить приписам

Закону № 2181, невиправдано звужуючи дію його норм.

Лист № 2604/6/10-1015/872

свідчить про те, що ДПАУ, на щастя, не має наміру сліпо дотримуватися постанови № 86, надаючи перевагу нормам Закону № 2181. У листі вона, зокрема, зазначає, що податкові роз’яснення слід розмежовувати на індивідуальні та узагальнюючі. При цьому податковим роз’ясненням повинна вважатися будь-яка відповідь контролюючого органу на запит зацікавлених осіб з питань оподаткування. Вимогу ж про затвердження наказом Закон № 2181 висуває тільки щодо узагальнюючих податкових роз’яснень. На продовження думки ДПАУ, висловленої в цьому листі, робиться висновок, що надані на запити платників податків відповіді податкових органів, як і раніше, будуть підставою для звільнення суб’єктів господарювання, що діяли відповідно до них, від відповідальності.

 

Лютневий індекс — 101,9 %. Індексуємо квітневу зарплату

(Повідомлення Державного комітету статистики України // «Урядовий кур’єр» від 10.03.2010 р. № 44)

 

Згідно з повідомленням Держкомстату України загальний індекс споживчих цін (індекс інфляції)

у лютому склав 101,9 %. З урахуванням цієї обставини наведемо в таблиці індекси, які необхідно використовувати для індексації квітневої заробітної плати найманих працівників підприємця у 2010 році.

Алгоритм наших дій такий: дивимося, за який місяць працівнику востаннє підвищувалася заробітна плата (при цьому сума підвищення була більша суми індексації) або в якому місяці працівника було прийнято на роботу, якщо з моменту прийняття на роботу його заробітна плата не підвищувалася; беремо з наведеної таблиці (див. с. 11) індекс для відповідного місяця та індексуємо на нього заробітну плату за квітень

2010 року (у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Зверніть увагу, що на цей момент залишається невизначеність із розміром прожиткового мінімуму у 2010 році, яка пов’язана з відсутністю

Закону про держбюджет на 2010 рік.

В основному контролюючі органи у своїх роз’ясненнях вважають, що розміри прожиткового мінімуму встановлено

Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р. № 1646-VI.

Тому ми рекомендуємо підприємцям проводити індексацію у квітні виходячи з прожиткового мінімуму —

884 грн.

 

Місяць підвищення
заробітної плати

Величина приросту
індексу споживчих цін для проведення
індексації (%)

Не підвищувалася
з лютого 2003 року

142,2

2003 рік

Березень

139,5

Квітень

137,9

Травень

137,9

Червень

137,7

Липень

137,9

Серпень

141,9

Вересень

140,5

Жовтень

137,4

Листопад

133,0

Грудень

129,6

2004 рік

Січень

126,4

Лютий

125,5

Березень

124,6

Квітень

123,1

Травень

121,5

Червень

120,0

Липень

120,0

Серпень

120,2

Вересень

117,4

Жовтень

112,7

Листопад

109,3

Грудень

104,4

2005 рік

Січень

101,0

Лютий

99,1

Березень

95,9

Квітень

94,6

Травень

93,4

Червень

92,3

Липень

91,7

Серпень

91,7

Вересень

90,9

Жовтень

89,2

Листопад

87,0

Грудень

85,3

2006 рік

Січень

83,1

Лютий

79,9

Березень

80,5

Квітень

81,2

Травень

80,3

Червень

80,1

Липень

78,5

Серпень

78,5

Вересень

75,0

Жовтень

70,6

Листопад

67,6

Грудень

66,0

2007 рік

Січень

65,2

Лютий

64,2

Березень

63,9

Квітень

63,9

Травень

63,0

Червень

59,5

Липень

57,3

Серпень

56,3

Вересень

53,0

Жовтень

48,7

Листопад

45,5

Грудень

42,5

2008 рік

Січень

38,5

Лютий

34,8

Березень

29,9

Квітень

26,0

Травень

24,4

Червень

23,4

Липень

24,0

Серпень

24,1

Вересень

22,8

Жовтень

20,7

Листопад

18,9

Грудень

16,5

2009 рік

Січень

13,2

Лютий

11,5

Березень

10,0

Квітень

9,0

Травень

8,5

Червень

7,3

Липень

7,4

Серпень

7,6

Вересень

6,7

Жовтень

5,8

Листопад

4,7

Грудень

3,7

2010 рік

Січень

1,9

Лютий

Не індексується

Березень

Не індексується

Квітень

Не індексується

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі