Виручка в іноземній валюті: чи потрібно підприємцю враховувати курсові різниці?
ЗАПИТАННЯ. Фізособа-підприємець (на єдиному податку) продає свою продукцію до Росії. У квітні 2009 року на її валютний рахунок надійшла виручка в рублях. Її еквівалент у гривні відразу було записано до Книги ф. № 10.
У травні та грудні 2009 року підприємець продав рублі за курсом вищим, ніж той, що діяв у квітні (у момент зарахування на поточний валютний рахунок). Чи потрібно відображати отриману різницю на день обміну валюти в Книзі ф. № 10 і відповідно у Звіті єдиноподатника за 2009 рік?
Що робити, коли з урахуванням цієї суми виручка підприємця перевищує 500-тисячну межу (Свідоцтво єдиноподатника на 2010 рік уже отримано і діяльність ведеться)?
ВІДПОВІДЬ. Відразу заспокоїмо підприємця: різницю, отриману в результаті продажу валюти, не потрібно відображати ні в Книзі ф. № 10, ні у Звіті єдиноподатника. Отже, виручка 2009 року не перевищила 500 тис. грн., і можна спокійно працювати на спрощеній системі оподаткування у 2010 році. Тепер детальніше.
Почнемо з того, що валютна виручка відображається в Книзі ф. № 10 у гривнях. Для цього вона перераховується за курсом НБУ, установленим у день її зарахування на валютний рахунок довідка 1. Слід зауважити, що ДПАУ з цим погоджується (лист від 10.07.2009 р. № 14487/7/15-0417 — хоча це роз’яснення адресоване юрособам-єдиноподатникам, на нашу думку, наведені в ньому міркування з приводу валютної виручки однаково стосуються і фізосіб-підприємців). Судячи з усього, у нашій ситуації підприємець, отримавши виручку, записав її до Книги ф. № 10 правильно.
Тепер далі. Через півроку валюту продано на міжбанківському валютному ринку (МВРУ), а гривні, отримані від її продажу, зараховано на поточний рахунок. Причому їх виявилося більше, ніж гривневий еквівалент виручки, який було записано до Книги ф. № 10 у квітні 2009 року (це і не дивно, адже на МВРУ використовується вільний курс валют, який часто буває вищим за офіційний курс НБУ).
Утім, незважаючи на те, що в підприємця виникла додатна різниця між курсами
довідка 2, він не зобов’язаний включати її до свого доходу, і ось чому:1)
виручкою єдиноподатника є «сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)» (стаття 1 Указу № 746). Як бачимо, кошти, отримані від продажу валюти (у тому числі позитивна різниця між курсами), у це визначення не вписуються, а значить, виручкою єдиноподатника не є;2)
стаття 7 Закону про податок на прибуток, яка вимагає включати до доходів суму гривень, отриманих від продажу валюти, а до витрат — суму гривень, за якою цю валюту було зараховано на рахунок, поширюється тільки на юридичних осіб. Що стосується фізосіб-підприємців, то ця норма не використовується навіть під час роботи на загальній системі оподаткування довідка 3, а вже єдиноподатників вона не стосується й поготів (підприємці не повинні ні визначати балансову вартість валюти, ні рахувати курсові різниці);3) в
Указі № 746 немає будь-яких згадок про включення до виручки операцій, пов’язаних з купівлею-продажем іноземної валюти.Отже, відповідно до чинного законодавства додатна різниця між курсами зараз не відображається в податковому обліку фізосіб-підприємців.
Документи консультації
Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Декрет № 13-92
— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.Інструкція № 12
— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.
Довідкова інформація (довідка)
1 Звертаємо увагу: використовується офіційний курс НБУ, а не курс, установлений в обмінниках (до речі,
у банківській виписці по валютному рахунку саме і зазначається гривневий еквівалент валютної виручки за курсом НБУ).2
Різниця між курсами — різниця в оцінці вартості однієї й тієї самої кількості іноземної валюти за різними курсами (офіційний курс НБУ і курс на МВРУ).3 Відповідно до
статті 13 Декрету № 13-92 і додатка 7 до Інструкції № 12 підприємці на загальній системі застосовують:—
статтю 5 Закону про податок на прибуток — для формування своїх витрат;—
статтю 8 Закону про податок на прибуток — для нарахування амортизації на свої основні фонди.Жодні інші норми Закону про податок на прибуток (у тому числі стаття 7) на фізосіб-підприємців не поширюються.
