Теми статей
Обрати теми

Поштова скринька. Представник за довіреністю не є найманим працівником

Редакція ВД
Відповідь на запитання

Представник за довіреністю не є найманим працівником

 

ЗАПИТАННЯ. Підприємець на єдиному податку ще на початку здійснення своєї діяльності про всяк випадок виписав громадянину довіреність на представлення своїх інтересів (зняття грошей з рахунка, подання звітності до фондів соціального страхування тощо). Проте під час перевірки податківці вирішили, що цей громадянин є найманим працівником підприємця і за нього потрібно щомісячно доплачувати 50 % ставки єдиного податку. Чи мають рацію перевіряльники?

 

ВІДПОВІДЬ. Ні, перевіряльники рації не мають, оскільки довіреність свідчить про наявність цивільно-правових, а не трудових відносин між суб’єктами. Розберемося детальніше.

Ця ситуація така: одна сторона (підприємець) надає право другій стороні (громадянину) вчиняти від її імені правочини або інші юридичні дії, і на підтвердження цього видає доручення. ЦКУ називає такі відносини представництвом і описує їх так:

стаття 237 ЦКУ: «Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. <…> Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства»;

стаття 244 ЦКУ: «Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю».

Який же договір використовується для оформлення відносин представництва? Відповідно до

глави 68 ЦКУ це — договір доручення. Такий договір може укладатися як у письмовій, так і в усній формі, оскільки глава 68 ЦКУ не вимагає укладати його тільки письмово довідка 1.

Отже, наявність довіреності свідчить тільки про одне: підприємець і громадянин

уклали між собою цивільно-правовий договір доручення (якщо письмового договору немає, отже, його було укладено в усній формі). У свою чергу, цивільно-правовий договір не тягне за собою виникнення трудових відносин, і ось чому:

1) трудові відносини регулюються нормами

КЗпП, а відносини, що виникають за цивільно-правовим договором (зокрема, за договором доручення), регулюються нормами ЦКУ, і на них КЗпП не поширюється;

2) наявність трудових відносин посвідчується трудовим договором —

стаття 3 КЗпП. Підприємець укладає трудові договори обов’язково в письмовій формі і реєструє їх у центрі зайнятості (стаття 241 КЗпП ). Проте в цій ситуації трудового договору з громадянином немає, є тільки договір доручення, який не є трудовим договором, може укладатися в усній формі і не підлягає реєстрації в центрі зайнятості;

3)

жодних ознак трудових відносин під час виконання представником своїх функцій немає, зокрема:

— представник не зобов’язаний виконувати функції, передбачені виданою на його адресу довіреністю, і має право в односторонньому порядку відмовитися від них (

стаття 1008 ЦКУ);

— діяльність представника не здійснюється систематично;

— представник не підпорядковується трудовому розпорядку підприємця;

представник, як правило, не отримує винагороди за свої дії (на відміну від найманих працівників, які систематично отримують зарплату);

— у представника немає відпустки, вихідних та інших соцгарантій, передбачених

КЗпП.

І на закінчення хотілося б зазначити, що значно більше на трудовий договір схожі договори виконання робіт (надання послуг), які так само, як і договір доручення, є цивільно-правовими договорами (регулюються нормами

ЦКУ). Проте ні Держкомпідприємництва, ні навіть ДПАУ не вважають, що громадянин-підрядник (виконавець) є найманим працівником, тому вимога доплачувати за нього 50 % єдиного податку неправомірна (лист Держкомпідприємництва від 10.12.2002 р. № 2-221/6601, лист ДПАУ від 23.06.2006 р. № 3498/А/17-0715). Ну а прирівнювати до найманого працівника громадянина, якому всього лише видано доручення на представлення інтересів підприємця, не можна й поготів.

Якщо наведені аргументи (у тому числі

лист найвищого податкового органу — ДПАУ) не переконають інспекторів, є сенс звернутися зі скаргою на ім’я начальника своєї податкової інспекції. Ну а якщо і це не допоможе, можна сміливо звертатися до суду — у цьому випадку в підприємця є всі шанси виграти справу.

Документи консультації

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

 

Довідкова інформація (довідка)

1 Згідно із загальними правилами укладення договорів, установленим у

статті 208 ЦКУ, договір юридичної особи (а до підприємця застосовуються ті самі правила ЦКУ, що й до юридичних осіб) з фізичною особою укладається в письмовій формі, крім правочинів, які повністю виконуються у момент їх здійснення. Але навіть якщо усний правочин виконується не відразу, то він усе одно визнається дійсним (стаття 218 ЦКУ).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі