На замітку
Скасовано доплату спрощенців до Пенсійного фонду: ситуація на сьогодні
У попередньому номері «ВД» на с. 2 ми писали про те, що Кабмін скасував
постанови № 366 та № 505, які зобов’язували єдиноподатників і підприємців на фікспатенті здійснювати доплату внесків до Пенсійного фонду до розміру мінімального страхового внеску. Це було зроблено постановою КМУ від 24.03.2010 р. № 278, яка набула чинності з 26.03.2010 р.У зв’язку з таким скасуванням залишилося відкритим питання про те, чи потрібно вносити доплату за травень — жовтень 2010 року (нагадаємо, що
з листопада 2009 року дію постанов № 366 і № 505 було зупинено Указом № 890/2009). Пенсійний фонд свою думку щодо цього поки що не висловив. Водночас з’явилася інформація від прес-центру Держкомпідприємництва (розміщена на офіційному веб-сайті www.dkrp.gov.ua ).На думку Держкомпідприємництва, доплату до ПФУ за травень — жовтень 2009 року спрощені підприємці можуть перераховувати добровільно.
Керуючись
частиною 5 статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008 р. № 279-VI («зупинення дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України… має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом»), Комітет доходить висновку, що доплату сум пенсійних внесків до мінімального страхового внеску за періоди до дати скасування постанови № 366 підприємці можуть здійснювати на добровільних засадах. У разі перерахування такої доплати весь період, за який сплачено внески, зараховується до страхового стажу для нарахування пенсії.Таку позицію Комітету, на наш погляд, не можна вважати
бездоганною. Відповідно незрозуміло, чи погодиться з нею Пенсійний фонд України (сподіваємося, так).Проте
в тих, хто категорично не хотів уносити доплату, тепер з’явилися додаткові аргументи, що хоча і не набули поки що офіційної форми (очевидно, найближчим часом Комітет офіційно оприлюднить свою думку у відповідному листі).Зауважимо також, що
Указом Президента України від 31.03.2010 р. № 462/2010 визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента від 02.11.2009 р. № 890/2009 (яким було зупинено дію постанов КМУ від 05.03.2009 р. № 236, від 14.04.2009 р. № 366, від 15.04.2009 р. № 454, від 21.05.2009 р. № 505, що визначають порядок сплати пенсійних внесків спрощеними підприємцями).Ураховуючи, що Кабмін згадані вище
постанови скасував, поява Указу № 462/2010 є цілком логічною.
До уваги підприємців на загальній системі: пенсійний додаток 24 подавати вимагають
Підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, традиційно раз на рік
до 1 травня зобов’язані були подавати до Пенсійного фонду (ПФ) Розрахунок авансових сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (за формою додатка 24 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФ від 19.12.2003 р. № 21-1). Цього вимагав пункт 11.12 Інструкції № 21-1.Проте 01.01.2010 р.
постановою ПФ «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України» від 24.11.2009 р. № 26-1 внесено зміни до Інструкції № 21-1, зокрема пункт 11.12 було виключено. У результаті на сьогодні немає норми, яка б зобов’язала підприємців на загальній системі подавати до ПФ додаток 24.Проте саму форму (бланк)
додатка 24 з Інструкції № 21-1 чомусь не виключили (як це зробили, наприклад, з додатками 23, 25, 26, 27, 31, 32 і 34), що викликає деяке здивування. Щодо цього працівники ПФ зайняли таку позицію (виходячи з усних роз’яснень):—
якщо минулого року підприємець працював на загальній системі та отримував чистий дохід, він повинен подати додаток 24 на 2010 рік;—
якщо чистого доходу минулого року не було (дорівнював нулю, чи підприємець працював на спрощеній системі оподаткування, або розпочав підприємницьку діяльність тільки у 2010 році), додаток 24 можна не подавати.Отже, оскільки досі немає будь-яких офіційних роз’яснень ПФ щодо подання
додатка 24, радимо уточнити у своєму відділенні ПФ, чи обов’язково подавати цей звіт, і якщо так, то своєчасно здати його.При цьому
зверніть увагу: тепер граничний строк подання додатка 24 у разі збігу зі святковим днем не переноситься, оскільки пункт 11.15 (про перенесення) з Інструкції № 21-1 виключено. Отже, останній день подання даного звіту у 2010 році — 30 квітня, а не 5 травня.
Боротьбу з корупцією відкладено до 01.01.2011 р.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції» від 10.03.2010 р. № 1962-VI
Нагадаємо, що 11.06.2009 р. Верховна Рада України прийняла
Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» та Закон України «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень». Спочатку передбачалося, що зазначені Закони почнуть діяти з 01.01.2010 р. Проте Законом України від 23.12.2009 р. № 1787-VI строк набуття ними чинності було перенесено на 01.04.2010 р.Цим
Законом дату введення в дію двох антикорупційних законів знову перенесено, цього разу на 01.01.2011 р.Зазначимо також, що за повідомленням прес-служби Президента України Антикорупційному комітету доручено до 22.04.2010 р.
розробити новий антикорупційний законопроект.Отже, на сьогодні питання про те, чи має право приватний підприємець бути одночасно керівником і засновником підприємств, поки що зняте.
ДПАУ продовжує посилювати контроль над платниками ПДВ
Наказ ДПАУ «Про внесення змін і доповнень до наказу ДПА України від 18.04.2008 р. № 266» від 30.12.2009 р. № 742
З метою удосконалення адміністрування ПДВ і введення подвійної системи контролю перевірки податкових декларацій з ПДВ ДПАУ внесла
зміни до Примірного порядку від 18.04.2008 р. № 266, назвавши його Методрекомендаціями щодо взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів. Розглянемо основні зміни:1) в цих
Методрекомендаціях з’явилися визначення таких термінів, як «вигодонабувач», «вигодотранспортуючий суб’єкт (транзитер)», «вигодоформуючий суб’єкт (податкова яма)», «податкова вигода», «фіскальна важливість»;2) установлено, що інформація податкової звітності з ПДВ
підлягає розподілу згідно з вимогами Методрекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги;3)
першочерговому відрацюванню підлягають платники, які сформували податковий кредит від вигодоформуючих суб’єктів, та платники, які занизили податкові зобов’язання і є вірогідними вигодоформуючими суб’єктами, зокрема:—
сума розбіжностей між платником ПДВ (отримувачем) і платником ПДВ (постачальником) більше 1 млн грн.;—
сума розбіжностей між платником ПДВ (отримувачем) і платником ПДВ (постачальником) є значною для відповідної регіональної ДПА, ДПІ;— суб’єктів господарювання, що мають
ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам;4) установлено, що
строк для відповіді на запит податківців становить 10 робочих днів з дня отримання запиту (раніше — 15 днів).
ДПАУ про порядковий номер податкової накладної: нові «прийоми»
Лист ДПАУ від 18.03.2010 р. № 2700/6/16-1515-26
У цьому
листі ДПАУ в черговий раз звернулася до питання щодо правильності заповнення такого реквізиту, як порядковий номер податкової накладної (далі — ПН). Податківці зазначають, що згідно з пунктом 3 Порядку від 30.05.97 р. № 165 порядковий номер ПН має відповідати порядковому номеру реєстру отриманих та виданих податкових накладних. При цьому нумерація ПН здійснюється за принципом повної чисельної послідовності натуральних чисел (1, 2, 3, 4 тощо). З цього правила є тільки два винятки :—
складання ПН філією (підприємців це не стосується), коли номер ПН є дробом, у чисельнику якого зазначено порядковий номер накладної, а в знаменнику — код (шифр) філії;—
виписування ПН на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, коли до порядкового номера додається через дріб позначка «ЗЦ» (така накладна покупцеві не видається).Отже, на думку ДПАУ,
порядковий номер ПН має бути зазначено у вигляді цілого числа, без літер, крапок, тире та інших символів.Як показує практика, за наявності в порядковому номері ПН будь-яких інших символів, крім цифр, податківці на місцях
визнають таку накладну недійсною та відмовляють у праві на податковий кредит . Тому задля уникнення конфліктних ситуацій ми рекомендуємо слідкувати за тим, щоб у порядковому номері ПН від постачальника були тільки цифри.Водночас необхідно зазначити, що з цього питання існує
позитивна для платників податків судова практика (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 02.10.2007 р. у справі № 29/356-11/227, постанову ВСУ від 06.12.2005 р. у справі № 21-105сво05). Суди визнають, що відсутність такого реквізиту, як порядковий номер ПН, не є підставою для її недійсності з урахуванням підтвердження фактичного провадження госпоперацій та сплати продавцями ПДВ у сумі, зазначеній у накладній.
Відсутність у звітності з ПДВ відміток про наявність додатків до неї — не підстава для невизнання такої звітності
Лист ДПАУ від 25.02.2010 р. № 3844/7/28-8017
Як зазначає ДПАУ, вимоги
Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III та Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827, містять вичерпний перелік підстав, за яких документ у формі податкової звітності з ПДВ з додатками до неї може бути не визнаний як податкова декларація. І такої підстави, як відсутність відміток про наявні додатки, перелік не містить.Виходячи з цього ДПАУ зробила висновок, що
відсутність відмітки в поданій податковій декларації з ПДВ про наявні додатки є порушенням Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, проте не спричинює невизнання такої податкової звітності як податкової декларації.
Про підстави для невизнання податкової декларації
Лист Мінфіну від 01.03.2010 р. № 31-20030-04-10/4611
Цей
лист Мінфіну є відповіддю на запитання про те, чи правомірне введення пунктом 4.5 Методрекомендацій від 31.12.2008 р. № 827 додаткових підстав для невизнання податківцями податкової декларації, які не передбачені Законом № 2181.Мінфін, по суті, дав позитивну відповідь на це запитання. Висновок Мінфіну: положення
пункту 4.5 Методрекомендацій щодо невизнання податкової звітності відповідають вимогам, установленим у порядку заповнення та подання податкової декларації (розрахунків) з податків і зборів, затвердженому ДПА України. Отже, податкова звітність, заповнена всупереч правилам, визначеним у пункті 4.5 Методрекомендацій, може бути не визнана як податкова звітність. Нижче наведемо пункт 4.5 Методрекомендацій.«…4.5. Якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є:
відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється);
відсутність скріплення печаткою підписів платника податків;
відсутність обов’язкових реквізитів податкового документа;
відсутність обов’язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності;
неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);
наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань;
подання ксерокопії звітних документів;
порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності».
У разі подання «некондиційної» звітності працівники податкової служби повинні усно попередити платника податків про виявлені недоліки та наслідки прийняття органами ДПС такої податкової звітності і запропонувати надати нову, оформлену належним чином.
Держкомпідприємництва про відмову в прийнятті звітності органами ДПС
Лист Держкомпідприємництва України від 15.01.2010 р. № 250
Комітет звернув увагу на норми
підпункту 4.1.2 Закону № 2181, згідно з яким прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу, зокрема, органу ДПС.Відмова службової (посадової) особи органу ДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або пред’явлення будь-яких умов щодо такого прийняття
(включаючи зміну показників декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється. Така відмова розцінюється як перевищення службових повноважень особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність.
Про мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання
Лист Держкомпідприємництва України від 15.01.2010 р. № 191
Як ми пам’ятаємо, минулого року Кабміном було введено
мораторій на низку перевірок суб’єктів господарювання (постановою КМУ від 21.05.2009 р. № 502). Його строк ще не закінчився (його було введено до 31.12.2010 р.), але у зв’язку з тим, що з 30.12.2009 р. набув чинності Закон України від 15.12.2009 р. № 1759-VI, який також установлює мораторій на проведення перевірок, керуватися потрібно нормами саме цього Закону (оскільки Закон має більшу юридичну силу, ніж постанова).Так, згідно із цим
Законом до 01.01.2011 р. встановлено мораторій на проведення заходів держнагляду (контролю) суб’єктів саме малого підприємництва органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими або службовими особами. При цьому мораторій не поширюється на:— проведення перевірок суб’єктів малого підприємництва, діяльність яких віднесена
до високого ступеня ризику;—
проведення органами ДПС планових та позапланових виїзних перевірок (крім перевірок, передбачених пунктом 4 і пунктом 8 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII);—
проведення органами ПФУ планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання з високим або середнім ступенем ризику;—
проведення органами захисту прав споживачів позапланових перевірок за скаргами споживачів.Комітет також нагадав, що
до суб’єктів малого підприємництва належать:— фізособи-підприємці;
— юрособи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких
середньооблікова чисельність працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб і обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн грн.
ДПАУ наполягає на своєму: збір за видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі сплачувати потрібно
Узагальнююче податкове роз’яснення щодо окремих місцевих податків і зборів, затверджене наказом ДПАУ від 25.03.2010 р. № 184
ДПАУ продовжує наполягати на тому, що місцеві дозвільні органи наділені повноваженнями на надання дозволів на розміщення об’єктів торгівлі, а
суб’єкти господарювання зобов’язані отримати такий дозвіл і сплатити відповідний збір. У разі здійснення госпдіяльності без отримання дозволу суб’єкт господарювання може бути притягнений до адмінвідповідальності за ст. 164 КУпАП.Нагадаємо, що Держкомпідприємництва дотримується
протилежної точки зору (лист від 14.08.2009 р. № 9727).
Підприємець може звільнити недобросовісного працівника без його присутності
Лист ДЦЗ Мінпраці України від 19.01.2010 р. № ДУ-09-258/0/6-10
Як зазначає ДЦЗ, на сьогодні
підприємець може звільнити працівника (за наявності законних підстав) і зняти з реєстрації трудовий договір без його особистої присутності в центрі зайнятості.Таку можливість установлено
постановою КМУ від 29.10.2009 р. № 1168 (див. «ВД», 2009, № 23, с. 10).При цьому мають дотримуватися вимоги
пункту 5 постанови № 1168. Так, для зняття договору з реєстрації підприємець має подати до центру зайнятості :— примірник трудового договору;
— заяву на зняття його з реєстрації;
—
копії документів, що підтверджують направлення працівнику повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір і проведення з ним розрахунку в установлені строки.
Про утримання ПДФО із зарплати працівника
Лист Мінпраці від 12.02.2010 р. № 25/06/186-10
Згідно зі
статтею 128 КЗпП загальний розмір відрахувань із зарплати працівника не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 % зарплати, належної до виплати працівнику.Мінпраці роз’яснило, що зазначені обмеження
не поширюються на відрахування податку з доходів фізосіб, оскільки частина нарахованої працівнику зарплати, яка перераховується до бюджету у вигляді податку з доходів, не підлягає виплаті працівнику. Тому підприємство (підприємець) має право утримувати із зарплати працівника суму недоплати податку з доходів навіть у тому разі, якщо така сума дорівнює (або більша) розміру зарплати працівника.
Соціальні гарантії прийомним батькам
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення соціальних гарантій прийомним батькам» від 10.03.2010 р. № 1959-VI
Згідно зі змінами, унесеними до
статті 1861 Кодексу законів про працю України від 12.10.71 р. та до Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, на прийомних батьків поширюються такі соціальні гарантії, як, зокрема:— порядок установлення неповного робочого часу;
— заборона на залучення прийомної матері, яка має дитину віком до 3 років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направлення її у відрядження;
— надання відпустки для догляду за дитиною до 3 років і відпустки для догляду за дитиною до 6 років за медичними показаннями;
— надання додаткової відпустки «на дітей» (у разі наявності 2 та більше дітей) тривалістю до 10 календарних днів;
— надання пільгових путівок.
ДПАУ про нововведені обмеження на продаж пива та слабоалкогольних напоїв, а також про мінімальні ціни на вино
Лист ДПАУ від 15.03.2010 р. № 5195/7/32-0117
Нещодавно
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв» від 21.01.2010 р. № 1824-VI було введено, зокрема, обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного) та слабоалкогольних напоїв.Цей
Закон № 1824 у частині встановлених обмежень на продаж пива і слабоалкогольних напоїв набув чинності з 11 лютого 2010 року.У своєму
листі ДПАУ звертає увагу на те, що дія зазначеного Закону № 1824 не вносить зміни щодо отримання нових дозвільних документів для здійснення виробництва і продажу пива (ліцензії на виробництво, оптову роздрібну торгівлю, як і раніше, не видаються, оскільки пиво не належить до алкогольних напоїв).Цим нормативним актом
розширюються обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів (стаття 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР).При цьому
за порушення введених обмежень на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів в оновленій редакції статті 17 Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР передбачено відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 6800 грн.Крім того,
уже передбачено відповідальність за роздрібну торгівлю вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні. У цьому випадку справляється штраф у розмірі 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 1000 грн.
В яких друкованих ЗМІ дозволена реклама алкогольно-тютюнової продукції: роз’яснює Мін’юст
Лист Мін’юсту України від 25.02.2010 р. № 32-32-69
З 1 січня 2010 року набула чинності заборона на рекламу алкогольно-тютюнової продукції у всіх друкованих ЗМІ, крім спеціалізованих видань
(заборону встановлено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами» від 18.03.2008 р. № 145-VI).Проте в чинному законодавстві не визначено критерії, за якими друковане ЗМІ може класифікуватися як спеціалізоване видання.
Згідно з роз’ясненнями Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації
спеціалізованим може вважатися друковане видання в разі наявності та зазначення у свідоцтві про державну реєстрацію такого видання спеціальної категорії читачів та/або тематичної спрямованості.Спираючись на роз’яснення, надані Комітетом ВРУ,
Мін’юст рекомендує засновникам друкованих ЗМІ, які збираються зареєструвати (перереєструвати) відповідне видання, виходити з таких критеріїв віднесення певного ЗМІ до спеціалізованих видань, у яких дозволена реклама алкогольно-тютюнової продукції та які мають бути зазначені у свідоцтві про держреєстрацію видання:—
спеціальна категорія читачів — особи, які здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів;—
та/або спеціальна тематична спрямованість — висвітлення питань виробництва, обігу та споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів;—
вид видання за цільовим призначенням — спеціалізоване.На закінчення свого роз’яснення Мін’юст зазначив, що при сплаті реєстраційного збору
в разі перереєстрації друкованого ЗМІ у зв’язку зі зміною найменування засновника за видачу свідоцтва справляється збір у розмірі 20 % установленого реєстраційного збору.
Зміни в порядку проведення медоглядів водіїв
Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказу МОЗ України, МВС України від 05.06.2000 р. № 124/345» від 11.01.2010 р. № 1/1
Згідно зі змінами, унесеними до
Положення про медогляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом МОЗ і МВС від 05.06.2000 р. № 124/345:— щозмінні передрейсовий та післярейсовий медогляди водіїв транспортних засобів (ТЗ) тепер уключають у тому числі
вимірювання артеріального тиску. Раніше вимірювання артеріального тиску проводилося за бажанням водія в разі потреби;— у Журналі щозмінного передрейсового та післярейсового медогляду водіїв (
додаток 4 до Положення) передбачено графу для підпису водія про відсутність скарг на стан здоров’я.
Сплата збору за спецводокористування: узагальнююче роз’яснення від ДПАУ
Наказ ДПАУ «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо ресурсних та інших платежів» від 25.03.2010 р. № 185
Щодо
сплати збору за спецводокористування ДПАУ роз’яснила, зокрема, таке:1. Оскільки не передбачено встановлення окремих річних лімітів для води, яка використовується для виробництва напоїв,
підприємства — виробники напоїв самостійно обчислюють збір за спецводокористування, виходячи з розрахунку питомої ваги обсягів води, використаної на виробництво напоїв, у загальному обсязі всієї використаної води.2.
При використанні води не тільки для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а й для інших цілей (поливу садів, городів, присадибних ділянок тощо), садівницьке товариство має сплачувати збір за спецводокористування за весь обсяг фактично використаної води.3. Щодо сплати збору за спецводокористування за воду, придбану у цистернах та інших ємностях, ДПАУ повторила свої виводи, зроблені в
листі від 19.08.2009 р. № 17859/15-0817. Так, водокористувач, який отримує воду в цистернах та інших ємностях, сплачує за воду як за товар, ціну, передбачену договором купівлі-продажу. Тільки у разі використання такої води у власній господарській діяльності (для виробничих та господарчо-побутових цілей; при виготовленні напоїв) водокористувач сплачує збір за спецводокористування в частині фактично використаних ним обсягів води.Детальніше про сплату збору за водокористування див. «ВД», 2009, № 7, с. 10.
