Якщо бездокументний товар намагаються «підвести» під подарунок
Ситуація.
Приватний підприємець — єдиноподатник придбав товар на ринку, не отримавши жодних підтвердних документів. Під час проведення перевірки податковий інспектор у зв’язку з відсутністю документів заявив, що придбаний товар є подарунком і вимагав сплатити податок з доходів (ПДФО). Якими аргументами можна захищатися?Давайте розберемося.
Останнім часом на практиці часто трапляється ситуація, коли податківці намагаються обкласти ПДФО (і стягнути штраф за його несплату) товар, на який в єдиноподатників відсутні документи, пославшись на те, що такий бездокументний товар є подарунком. Ми вже порушували цю тему у «ВД», 2009, № 19, с. 23 — 25; 2010, № 4, с. 4. Свою незгоду з діями податківців висловив і Держкомпідприємництва
в листі від 24.11.2009 р. № 14446. ДПАУ ж у пункті 3 листа від 25.12.2009 р. № 28923/7/23-7017/1485 продовжує наполягати на тому, що приватний підприємець — спрощенець зобов’язаний мати первинні документи на придбаний товар.Нагадаємо, що стисло наші аргументи та аргументи Держкомпідприємництва зводяться до таких тез:
1.
Єдиноподатники не зобов’язані мати первинних документів на придбаний товар. Про те, які документи мають бути в єдиноподатників — див. «ВД», 2010, № 6, с. 11 — 21.2.
Велику партію товару можна купити тільки в суб’єкта господарювання, оскільки громадяни-фізособи, як правило, працюють з дрібними партіями або взагалі з одиничним товаром. Наявність на складі дрібної партії товару завжди можна спробувати «списати» на особисті потреби підприємця.3. Самі перевіряльники не можуть надати
жодних доказів того, що товар було отримано саме як подарунок, а не куплено в підприємця.Що ми можемо додати до наведених аргументів?
Однією з ключових є відповідь на запитання: як податковий інспектор збирається визначати вартість отриманих товарів? Оскільки жодних документів на товар немає, неможливо визначити і їх вартість. А саме від вартості товарів залежатиме як сума податку, яку інспектору доведеться донарахувати, так і сума штрафу за несплату ПДФО. Тому в жодному разі не варто признаватися, скільки конкретно ви сплатили за виявлений інспектором бездокументний товар. Ні про які звичайні та середні ціни в цьому випадку не може бути й мови. Пам’ятайте: в ситуації, що склалася,
єдиним доказом ціни товару може бути тільки ваше власне зізнання. Пояснення ж вашого мовчання може бути якнайпростішим: забули.Але якщо серйозного конфлікту з інспектором ви не бажаєте і кількість бездокументного товару невелика, то спробуйте назвати мінімальну ціну, в яку б повірив інспектор, пославшись на акцію, розпродаж тощо. Як наслідок — отримаєте мінімальну суму донарахування ПДФО та мінімальний штраф.
Не надто потішить податкового інспектора і таке запитання: як він збирається визначати, з кого ж конкретно ви не утримали прибутковий податок? Адже
ПДФО — податок не абстрактний, а з конкретних доходів конкретних громадян. Тому в разі прийняття рішення про донарахування має бути зазначено, з доходів якого саме громадянина підприємцем не було утримано і перераховано податок з доходів.Адже самі податківці свого часу, розглядаючи питання про можливість включення до складу доходу (додаткового блага) оподаткування конкретного працівника вартості улаштування святкового вечора, організованого для всіх працівників, дійшли висновку про те, що витрати, які мають знеособлений характер, не є особистим (персоніфікованим) доходом («додатковим благом») працівників (див.
лист ДПАУ від 26.08.2004 р. № 7335/6/17-3116). На наш погляд, на позицію податківців, про яку згадувалося, цілком можна посилатися і в нашій ситуації. Отож якщо ви самі не зізнаєтеся, від кого саме було отримано бездокументний товар, виявлений у вас податковим інспектором, підстав для донарахування ПДФО у нього не буде. Донараховувати ж ПДФО на підставі припущень інспектор не має права. Називати ж точно особу, від якої ви отримали бездокументний товар, ви не зобов’язані. Тим більше, точне ім’я і прізвище ви могли й забути, але чітко пам’ятаєте, що це був саме СПД.Тож наша порада: виявляйте під час перевірки пильність та обережність. Запам’ятайте головне:
змусити нарахувати ПДФО і сплатити штраф ви можете себе тільки самі, вибовкавши податковому інспектору забагато зайвої інформації. Без вашої допомоги жодних достатніх доказів для того, щоб обкласти бездокументний товар ПДФО, податковий інспектор зібрати не зможе. Ну й, зрозуміло, у розмові з інспектором ваші шанси вийти сухими з води підвищаться, і ви виглядатимете набагато переконливіше, якщо спробуєте аргументовано пояснити інспектору неправомірність донарахування ПДФО та застосування до вас штрафу за його несплату.Якщо ж ваші аргументи податківців не переконають і вам надійде податкове повідомлення-рішення про донарахування ПДФО, то ви можете
оспорити таке рішення в суді. Ми наважуємося стверджувати, що шанси виграти справу дуже високі. Тим паче, що й судова практика складається на сьогодні на користь приватних підприємців.Так, вельми цікавою є
ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2009 р. у справі № 22а-6165/08/9104. У ній суд визнав неправомірним податкове повідомлення-рішення про донарахування ПДФО, виписане податківцями після того, як під час перевірки у ПП-єдиноподатника було виявлено мобільні телефони, на які були відсутні підтвердні документи. Основними аргументами суду, які він навів на користь неправомірності дій податківців, були такі:1) висновок податкової про наявність в єдиноподатника статусу податкового агента зроблений
на припущеннях, без посилання на достовірні докази чи документи, а дохід обчислено без урахування його пояснень;2) наданими податковим органом доказами не підтверджується факт придбання підприємцем мобільних телефонів
у конкретних фізичних осіб, не наведено перелік документів, що засвідчують такі факти придбання;3) чинне законодавство, яке регулює спрощену систему оподаткування,
не зобов’язує платників єдиного податку мати документи, які підтверджують витрати; норми останнього також не передбачають відповідальності в разі відсутності таких документів;4) не дотримано вимоги
пункту 4 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності — фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України від 11.06.2004 р. № 326. Згідно з цим Порядком не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень посадовими особами, що здійснюють перевірку, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій платника податків, та за їх наявності відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи.Таким чином, у судах фіскальна позиція податківців розпадається, як карточний будиночок, і їх аргументи перевірку на міцність не витримують.
Матеріал підготував Григорій Берченко, юрист
