На замітку
Заміна Свідоцтва старого зразка та інші зміни до порядку держреєстрації підприємців
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації суб'єктів господарювання» від 01.07.2010 р. № 2390-VI
Цим
Законом унесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV. Особливо важливі зміни відбулися в порядку заміни Свідоцтв про реєстрацію СПД старого зразка на нові. З них і почнемо.1. Заміна Свідоцтв про реєстрацію СПД старого зразка на нові
Насамперед нагадаємо, що Свідоцтва про держреєстрацію юридичних і фізичних осіб — СПД нового зразка видаються на підставі відомостей, зазначених СПД у реєстраційній картці, і такий порядок діє з 01.07.2004 р. Що ж до СПД, зареєстрованих до цієї дати, то відповідно до норм
пункту 2 Прикінцевих положень Закону про держреєстрацію держреєстратори протягом 2004 — 2005 років на підставі реєстраційної картки, що надійшла від СПД, зобов'язані були безоплатно замінити Свідоцтва старого зразка на нові. Однак через те, що у 2005 році держреєстратори не впоралися з масовим потоком СПД, які бажають отримати нові Свідоцтва, Держкомпідприємництва в листі від 29.11.2005 р. № 10458 роз'яснив, що без будь-яких штрафних санкцій заміна старих Свідоцтв здійснюватиметься і після 2005 року.У зв'язку з цим багато хто з підприємців не стали міняти свої Свідоцтва, і досі використовували старі Свідоцтва без жодних проблем. Однак
сьогодні ситуація змінилася. Так, нормами пункту 3 розділу II «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 2390 передбачено таке:«
II. Прикінцеві та перехідні положення1. Цей Закон набирає чинності через
шість місяців з дня його опублікування.2. Процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців,
зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.3. Усі юридичні особи та фізичні особи — підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року,
зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.4. Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців,
оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.»Таким чином,
якщо підприємець, зареєстрований до 01.07.2004 р., не замінить Свідоцтва про держреєстрацію старого зразка у відведений строк, тобто протягом року з момент набуття чинності Законом № 2390, який, у свою чергу, набуває чинності через 6 місяців з моменту опублікування, то такі Свідоцтва вважатимуться недійсними.У
Законі № 2390 (пункт 8 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення») прописано й механізм реалізації цих положень. У місячний строк з моменту закінчення строку для заміни свідоцтв спеціально уповноважений орган з питань держреєстрації повинен передати відомості про юридичних осіб та фізичних осіб — СПД, уключених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (ЄДР) (які отримали Свідоцтва нового зразка) органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, які ведуть їх облік. До них належать органи ДПС, статистики, Пенсійного фонду і фондів соціального страхування.Ці органи протягом місяця з дня отримання таких відомостей проводять звірку зі своїми даними та виявляють тих осіб, дані про яких не включено до ЄДР. Інформація про незареєстровані СПД оприлюднюється у ЗМІ та/або на відомчих сайтах. А далі спеціально створеними тимчасовими міжвідомчими комісіями проводиться на підставі відомостей, що надійшли від держорганів, інвентаризація незареєстрованих платників, і за результатами розгляду ними матеріалів до ЄДР вноситься запис про те, що Свідоцтва про держреєстрацію таких платників вважаються недійсними.
Тому для уникнення негативних наслідків
підприємцям слід обов'язково в установлений строк надати держреєстратору реєстраційну картку за формою № 11, здати оригінал старого Свідоцтва та отримати Свідоцтво про держреєстрацію нового зразка. Ці документи може бути подано підприємцем особисто або надіслано рекомендованим листом з описом вкладення. У разі обрання другого варіанта підпис заявника на реєстраційній картці має бути нотаріально посвідчено (частина 2 статті 8 Закону про держреєстрацію). Заміна Свідоцтв повинна здійснюватися на безоплатній основі, на що неодноразово звертав увагу Держкомпідприємництва (див. листи від 07.11.2005 р. № 9744, від 29.11.2005 р. № 10458).2. Спрощена процедура реєстрації припинення фізичної особи — СПД
Новий спрощений порядок поширюватиметься на обмежене коло СПД, оскільки, по-перше, він застосовується лише в ситуації прийняття судом рішення про скасування (визнання недійсною) держреєстрації юридичної особи або фізичної особи — СПД (за винятком випадків банкрутства) до 01.07.2004 р. або ж після 01.07.2004 р., однак за умови, що протягом трьох років з дати опублікування в «Бюлетені державної реєстрації»
оголошення про винесення відповідного судового рішення держреєстратору не надавалися документи, передбачені частиною 9 статті 47 Закону про держреєстрацію.По-друге, проведення спрощеної процедури припиняється у випадках, коли держреєстратор отримує довідку від органів ДПС, фондів соцстрахування (у тому числі й ПФУ) про наявність у підприємця боргу. Таким чином, спрощена процедура застосовується лише за відсутності боргу СПД перед бюджетом та соціальними фондами, а також претензій з боку кредиторів. Суть її полягає в тому, що держреєстратор надсилає рекомендованим листом запити до відповідних органів і в разі отримання від них позитивних відповідей про відсутність боргів СПД ним уноситься запис до ЄДР про анулювання держреєстрації СПД після спрощеної процедури, припинення Свідоцтва про держреєстрацію фізичної особи — СПД.
Останні зміни в
Законі про держреєстрацію мають уточнюючий характер, зокрема тепер:— перелік відомостей з ЄДР, що підлягають публікації в «Бюлетені державної реєстрації», визначатиметься не в
Законі про держреєстрацію, а має бути встановлений уповноваженим органом з питань держреєстрації (стаття 22 Закону про держреєстрацію);— підставою для прийняття судового рішення про припинення діяльності фізичної особи — СПД серед інших буде наявність в ЄДР запису про її відсутність за зазначеним місцем проживання
(частина 2 статті 46 Закону про держреєстрацію);— у разі смерті фізичної особи — СПД відповідну інформацію держреєстратору зможе надати також орган виконавчої влади, і якщо при цьому не буде отримано нотаріально посвідчену копію свідоцтва про смерть або довідку органу реєстрації актів громадянського стану, держреєстратор самостійно надішле відповідний запит до РАГС.
Верховна Рада відкоригувала механізм отримання дозвільних документів
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо провадження господарської діяльності на підставі подання декларації» від 07.07.2010 р. № 2451-VI
Згідно із
Законом про дозвільну систему суб'єкти господарювання мають право провадити госпдіяльність на підставі дозвільних документів. При цьому окремі види діяльності можна здійснювати на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (так званий декларативний принцип: «подав декларацію і починаєш працювати»).Перелік таких видів діяльності згідно із
Законом про дозвільну систему має встановлювати Кабмін.Однак процес затвердження Кабміном відповідних переліків відбувється вкрай повільно. Так, на сьогодні
діяльність, яку можна здійснювати за «декларативним принципом», визначено лише у сфері нагляду за охороною праці, в будівництві та у сфері пожежного нагляду.Новим
Законом Верховна Рада змінила підхід до отримання дозвільних документів.Тепер Кабмін повинен затверджувати перелік того, чого не можна робити за «декларативним принципом». Відповідно все інше робити за «декларативним принципом» можна.
При цьому, щоб у КМУ не було спокуси «зволікати», в
Законі застережено, що в разі незатвердження Кабміном протягом місяця з дня опублікування Закону переліку таких видів діяльності (які не можна починати провадити за «декларативним принципом»), суб'єкт господарювання має право здійснювати діяльність на підставі поданої декларації.Безумовно,
новий підхід до отримання дозволів є вигіднішим для підприємців, ніж попередній, оскільки від бездіяльності КМУ суб'єкти господарювання вже не потерпатимуть.
Як підтвердити стаж роботи підприємця за період підприємництва
Лист ПФУ від 30.06.2010 р. № 11209/02-20
Згідно зі
статтею 24 Закону про пенсійне страхування періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися у стажі роботи для призначення пенсії до набуття чинності цим Законом (до 01.01.2004 р.), зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.Виходячи з цього ПФУ зазначає, що
час роботи фізичної особи — підприємця:— за період
до 01.05.93 р. — зараховується до трудового стажу за наявності довідки ПФУ про сплату страхових внесків (додаток 1 до Порядку від 12.08.93 р. № 637);—
за загальною системою оподаткування до 01.07.2000 р. — зараховується до страхового стажу за умови надання документів про сплату страхових внесків;—
з 01.07.2000 р. — підтверджується даними персоніфікованого обліку.
Нормативні акти ДПАУ та соціальних фондів тепер повинні прийматися за спеціальною процедурою
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 01.07.2010 р. № 2388-VI
Цим
Законом, зокрема, визначено, що нормативно-правові акти ДПАУ з питань оподаткування, нормативні акти фондів соціального страхування (Фонду «тимчасової непрацездатності», Фонду «безробіття», Фонду «нещасного випадку»), постанови правління Пенсійного фонду та рішення виконавчої дирекції Пенсійного фонду віднесено до регуляторних актів.Виходить, що тепер такі нормативні акти тепер повинні розроблятися, розглядатися, прийматися та оприлюднюватися
за спеціальною процедурою, передбаченою Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».Таким чином, ДПАУ, Пенсійний фонд та фонди соціального страхування тепер повинні приймати свої нормативні акти з урахуванням таких нюансів:
— кожний
проект розробленого регуляторного акта має бути оприлюднено шляхом опублікування у друкованих ЗМІ та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет для того, щоб всі зацікавлені особи (фізичні та юридичні особи, їх об'єднання) могли з ним ознайомитися, а також унести свої зауваження та пропозиції;—
проект регуляторного акта з урахуванням поданих зауважень і пропозицій підлягає погодженню з Держкомпідприємництва;— і
лише після погодження з Держкомпідприємництва регуляторний акт може бути прийнято та зареєстровано в Мін'юсті.
Проведення розрахункових операцій через незареєстрований РРО: за одне порушення ДПАУ штрафуватиме двічі
Лист ДПАУ від 01.07.2010 р. № 13036/7/23-7017/769
Згідно з
розділом 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів від 01.12.2000 р. № 614 касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як, зокрема, фіскальний номер РРО.Згідно з роз'ясненнями ДПАУ, наданими в
листі, у разі застосування суб'єктом господарювання непереведеного у фіскальний режим роботи та незареєстрованого в органах ДПС РРО документ, роздрукований на такому РРО, не містить одного з обов'язкових реквізитів касового чека — фіскального номера РРО. Відповідно такий документ не є розрахунковим документом установленої форми.Виходячи з цього ДПАУ дійшла висновку, що до суб'єкта господарювання, який здійснював
розрахункові операції через незареєстрований, неопломбований у встановленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи РРО, з роздрукуванням розрахункових документів невстановленої форми, застосовуються фінансові санкції згідно з пунктом 1 і пунктом 2 статті 17 Закону про РРО, а саме:— у розмірі
340 грн. (20 нмдг) — за здійснення розрахункових операцій через незареєстрований, неопломбований у встановленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи РРО (пункт 2 статті 17 Закону про РРО);— і
в п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів — за нероздрукування відповідного розрахункового документа, який підтверджує виконання розрахункової операції, якщо перевіркою доказово встановлено суму розрахункових операцій, проведених без видачі особі, яка отримує або повертає товар, розрахункового документа встановленої форми (пункт 1 статті 17 Закону про РРО).
Перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною, жінка народила другу дитину: як їй надати відпустку для догляду за другою дитиною
Лист Мінпраці України від 12.07.2010 р. № 201/13/116-10
Насамперед, автори
листа зазначили, що жінці, яка в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до трьох років народила другу дитину, оплачується листок непрацездатності по вагітності та пологах, а відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами не оформляється.При цьому
наказ про надання відпустки для догляду за другою дитиною видається лише з наступного дня після дати, коли першій дитині виповниться три роки. Чинним законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток для догляду за першою та другою дитиною до трьох років.Водночас
допомога по догляду за дитиною до трьох років надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, узятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якою надається допомога (стаття 15 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»).Підставою для отримання допомоги по догляду за другою дитиною є
:—
копія свідоцтва про народження другої дитини;—
витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання їй відпустки для догляду за першою дитиною до трьох років;—
копія листка непрацездатності по вагітності та пологах;—
заява жінки про призначення їй такої допомоги.Зазначена допомога повинна виплачуватися після закінчення листка тимчасової непрацездатності по вагітності та пологах.
Надалі
після досягнення трьох років першою дитиною підставою для продовження виплати допомоги по догляду за другою дитиною буде витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання їй відпустки для догляду за другою дитиною до трьох років, який, як зазначалося, видається з наступного дня після досягнення першою дитиною трьох років.
ВАСУ висловився про строки стягнення органами ДПС санкцій, не пов'язаних з порушенням правил оподаткування
Інформаційний лист ВАСУ від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10
Як роз'яснює ВАСУ, ґрунтуючись на правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у
постанові від 15.09.2009 р., штрафні (фінансові) санкції, установлені законами не з питань оподаткування (наприклад, за порушення вимог Закону про РРО), за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.Виходячи з цього такі санкції
органами ДПС можуть застосовуватися до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 ГКУ, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, однак не пізніше ніж через рік з дня порушення цим суб'єктом установлених законодавчими актами правил провадження господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.При цьому ВАСУ уточнює, що
протягом строків, установлених статтею 250 ГКУ, органами ДПС має бути прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.У свою чергу,
стягнення санкцій, нарахованих відповідно до прийнятого рішення, має здійснюватися податковим органом з урахуванням строків звернення до адміністративного суду, установлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства (тобто протягом року).Більше того,
податковий орган повинен дотримуватися передбачених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства строків позовної давності в разі стягнення нарахованих штрафних санкцій і в тому випадку, якщо рішення про застосування штрафних санкцій було оскаржено платником податків у судовому порядку .
З 1 січня 2011 року застосовуватимуться нові форми статспостережень № 51-вант і № 51-пас (тижнева)
Наказ Держкомстату України «Про затвердження форм державних статистичних спостережень № 51-вант і № 51-пас (тижнева)» від 14.07.2010 р. № 277
Цим
наказом Держкомстат затвердив нові форми статспостережень:—
№ 51-вант (раз на півроку) «Обстеження вантажних автомобільних перевезень, що здійснюються фізичними особами — підприємцями на комерційній основі»;—
№ 51-пас (тижнева) (раз на півроку) «Обстеження фізичної особи — підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті».Нові форми
№ 51-вант і № 51-пас (тижнева) вводяться в дію з 1 січня 2011 року.У зв'язку з цим з 01.01.2011 р.
наказ Держкомстату від 13.07.2009 р. № 255 у частині форм № 51-вант і № 51-пас (тижнева) втрачає чинність.
