Теми статей
Обрати теми

Як виплатити зарплату по-новому і разом з тим не забути старе

Редакція ВД
Стаття

Як виплатити зарплату по-новому і разом з тим не забути старе

 

До періодичності та строків виплати зарплати трудовим законодавством завжди встановлювалися певні вимоги. Тепер же, з 20 листопада 2010 року — дати набрання чинності Законом № 2559 (див. «ВД», 2010, № 22, с. 3), вони стали набагато суворішими.

Докладніше про те, як підприємцям платити зарплату по-новому, ми розповімо в цій статті.

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про оплату праці

— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон № 2559

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» від 23.09.2010 р. № 2559-VI.

Форма трудового договору

— Форма трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260.

 

Нове у виплаті авансу і заробітної плати

Про те, що з набуттям чинності з 20 листопада 2010 року

Законом № 2559 став більш суворим порядок виплати заробітної плати довідка 1,ми сповістили наших читачів у минулому номері (див. «ВД», 2010, № 22, с. 3). Тепер же детальніше розглянемо не тільки нові правила, а й те, як грамотно втілити їх у життя.

Забігаючи наперед, скажемо, що незважаючи на, здавалося б, незначний обсяг змін — один доповнений і один новий абзац — новини викликають безліч запитань, які потребують, як мінімум, офіційних роз’яснень Мінпраці. Але про все по порядку.

 

Вимоги трудового законодавства

Правила виплати заробітної плати згідно зі статтею 115 КЗпП
та статтею 24 Закону про оплату праці

1

2

ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ, ЯК І РАНІШЕ

Періодичність
виплати заробітної плати

Регулярно, не рідше 2 разів на місяць. Водночас роботодавець, як і раніше, може виплачувати зарплату і більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень або кожні 10 днів тощо)

Проміжок між
виплатами

Не більше 16 календарних днів

Порядок установлення строків виплати заробітної плати

Строки (певні числа місяця), в які виплачується зарплата, установлюються підприємцем-роботодавцем, але обов’язково узгоджуються з трудовим колективом (доводяться до відома найманих працівників)

Перенесення дня виплати, якщо він збігається з вихідним, святковим або неробочим днем

Зарплата виплачується в робочі дні. Якщо встановлений для її виплати день (певне число місяця) припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то зарплата
виплачується напередодні

Розмір заробітної плати за повний
місяць

Працівникам установлюється місячна заробітна плата в розмірі не нижче мінімального (у грудні 2010 року — 922 грн.).
Проте, якщо працівник працював у режимі неповного робочого часу, не відпрацював повний місяць тощо, зарплату може бути виплачено в меншій сумі.
Зауважимо: якщо розмір мінімальної зарплати збільшується, то, щоб кожного разу не переписувати і не переукладати трудовий договір, фахівці центру зайнятості рекомендують під час його укладання зазначати причини і підстави для зміни заробітної плати найманого працівника.
Якщо в трудовому договорі є застереження, що з підвищенням на законодавчому рівні розміру мінзарплати до відповідного рівня автоматично підвищується й реальний розмір зарплати, то жодних додаткових дій робити не потрібно. Якщо немає, то краще укласти додаткову угоду до договору в 3 примірниках: для працівника, для підприємця та для центру зайнятості.
Усі 3 примірники надсилаються (подаються) до центру зайнятості, в якому було зареєстровано трудовий договір. У центрі зайнятості на них роблять спеціальні позначки та 2 примірники відправляють сторонам угоди

Строки виплати
інших обов’язкових виплат довідка 2

Зміни Закону № 2559 не торкнулися строків надання інших виплат працівникам.
Так, відпускні, як і раніше, потрібно виплатити не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки (звичайно у відповідний для триденної межі день виплати зарплати). Лікарняні, звичайні та декретні, виплачуються після того, як працівник надасть листок непрацездатності, у найближчий день, установлений для виплати заробітної плати

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

Розмір заробітної плати за першу
половину місяця (аванс)

Виплата, яку ми називаємо «зарплатним» авансом, тепер визначена в статті 115 КЗпП і статті 24 Закону про оплату праці як заробітна плата за першу половину місяця.
З’явилися чіткі вимоги до розміру авансу: його сума має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Про те, що таке тарифні ставки і посадові оклади, для чого і як вони встановлюються, ми писали у «ВД», 2010, № 11, с. 23.
Простіше кажучи, під тарифною ставкою або окладом розуміється обумовлена заробітна плата працівника за місяць (тиждень, день).
Як правило, працівникам установлюється (зазначається в трудовому договорі) зарплата за місяць. Тому, на думку Мінпраці, розмір авансу за півмісяця має становити не менше 50 % розміру заробітної плати за місяць (тарифної ставки) за умови, що за графіком відпрацьовано всі робочі дні за період з 1 по 15 число місяця, за який виплачується зарплата (див. «ВД», 2010, № 22, с. 3).
При визначенні розміру авансу виходять з нарахованої («грязної») заробітної плати.
Поки не зовсім зрозуміле питання з авансом відрядників, очевидно, він має бути не меншим за суму, зароблену ними згідно з нарядами (іншими документами) за першу половину місяця.
Зауважимо, що раніше, до внесених змін, сума авансу визначалася на розсуд роботодавця. Як правило, вона була меншою від половини зарплати, нараховувалася і виплачувалася незалежно від того, скільки днів було відпрацьовано в першій половині місяця. Його сума могла бути довільною або визначатися як відсоток від зарплати працівника.
Тепер роботодавець, по суті, спочатку виплачуватиме працівникам усе, що зароблене ними за першу половину місяця (за відпрацьовані дні з 1 по 15 число місяця), а потім уже (у наступному місяці) виплатить решту зарплати за другу половину відпрацьованого місяця.
Зверніть увагу: дата виплати авансу (16 або 22 число місяця) на розмір авансу не вплине

Крайній строк для виплати зарплати

Заробітна плата має виплачуватися не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Ця норма повинна враховуватися підприємцями при встановленні строків виплати заробітної плати.
Так, аванс слід виплачувати не пізніше 22 числа поточного місяця (виходячи з такої арифметики: 15 число місяця + 7 днів).
А частину зарплати, що залишилася, нарахованої за поточний місяць, — не пізніше 7 числа наступного місяця.
У першу чергу на це слід звернути увагу тим роботодавцям, які максимально затягували строки виплати заробітної плати, аж до другої половини наступного місяця.
Покажемо на прикладі, як можна встановити строки виплати заробітної плати.
Припустимо, підприємець за домовленістю з працівниками вирішив виплачувати зарплату за другу половину місяця 4 числа кожного місяця, тобто не пізніше 4 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У такому разі конкретні строки виплати заробітної плати за першу половину місяця (аванс) визначимо так. Аванс — це зарплата за період з 1 по 15 число (15 календарних днів за графіком роботи), отже, датою виплати авансу буде 19 число місяця (15 + 4). Максимальний проміжок між 19 числом поточного місяця і 4 числом наступного місяця (у місяці, в якому 31 календарний день) не перевищить 16 днів

Документ, в якому встановлюються строки виплати
та розмір авансу

Підприємці повинні задокументувати строки виплати заробітної плати, а також розмір авансу (зарплати за першу половину місяця).
Зауважимо, що раніше як звід «зарплатних» правил у конкретного роботодавця КЗпП, як правило, згадував тільки колективний договір, який укладають виключно юрособи. Тепер же в оновлених статтях 115 КЗпП і 24 Закону про оплату праці сказано, що таким може бути і нормативний акт роботодавця, погоджений із найманими працівниками. Причому мається на увазі, що брати участь в узгодженні (обговоренні) повинні не всі працівники підприємця, а обраний ними так званий представник трудового колективу.
На жаль, чинне законодавство не містить визначення поняття «Нормативний акт роботодавця», хоча його можна зустріти в проекті нового Трудового кодексу України, прийнятому ВР України в першому читанні. Згідно з проектом таким актом може бути наказ, розпорядження, рішення, які у випадках, передбачених законодавством, приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій або за позгодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Такі документи зараз розробляються і затверджуються на великих підприємствах, де численний штат співробітників, різні види зарплатних, заохочувальних, преміальних виплат тощо. До них належать правила внутрішнього трудового розпорядку, в яких, зокрема, зазначається тривалість, початок і кінець робочого дня, Положення про оплату праці та інші документи.
На нашу думку, як локальний акт роботодавця, в якому буде відображено інформацію щодо періодів, строків виплати і розміру заробітної плати (авансу), підприємець також може розробити і прийняти документ, який називатиметься Положення про оплату праці. Приклад такого документа ми наведемо в кінці статті, а також розповімо, якою в ідеалі має бути процедура його узгодження.
Додамо, що вносити

зміни, обумовлені Законом № 2559, до трудових договорів
із найманими працівниками підприємцю не потрібно
, оскільки в них в обов’язковому порядку зазначається лише розмір заробітної плати за місяць
(не нижче мінімального) (пункт 3 Форми трудового договору)

 

Додамо, що, можливо, найближчим часом деякі питання будуть урегульовані Кабінетом Міністрів України, якому згідно з

пунктом 1 Прикінцевих положень Закону № 2559 доручено в місячний строк із дня опублікування зазначеного Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нього.

 

Яким має бути розмір авансу

Зверніть увагу, що нові норми змушують підприємців затверджувати свого роду штатний розпис, або, як мінімум, перелік посад працівників із зазначенням розміру їх заробітної плати. Адже тепер під час перевірки інспекції праці слід обґрунтувати розмір установленої заробітної плати, а отже, й виплаченого авансу.

Як уже зазначалося, якщо в трудовому договорі є застереження про порядок збільшення розміру зарплати, то вносити до нього зміни в разі кожного підвищення заробітної плати не потрібно, проте слід буде «оновити» документ з переліком окладів працівників за місяць.

Керуючись новими нормами, в аванс підприємець повинен нарахувати працівникам зарплату за робочі дні (за графіком) з 1 по 15 число поточного місяця. У роз’ясненнях фахівців Мінпраці йдеться про те, що розмір авансу має бути не менше 50 % місячної заробітної плати.

Звичайно ж, у більшості випадків оплата першої половини місяця саме й складе не менше 50 % окладу. Але, якщо розраховувати зарплату за першу половину місяця, виходячи з фактично відпрацьованих днів, то можливо, що її частка (відсоток) у місячній зарплаті буде трохи меншою або більшою за 50 %. Наведемо приклади.

 


Приклад 1

. Заробітна плата працівника за місяць становить 1700 грн. Виплата заробітної плати здійснюється двічі на місяць — 19 і 4 числа кожного місяця. Визначимо мінімальний розмір авансу, який повинен отримати працівник у лютому 2011 року.

Мінімальна сума авансу становитиме:

1700 : 20 х 11 = 935 (грн.), де

20 — кількість робочих днів у лютому 2011 року;

11 — кількість робочих днів, відпрацьованих працівником за першу половину лютого 2011 року
(з 1 по 15 число).

У цьому прикладі розмір заробітної плати за першу половину лютого 2011 року становитиме: 935 : : 1700 х 100 = 55 % (зарплати за місяць).


 

Крім того, якщо працівник не відпрацював усі робочі дні в першій половині місяця, наприклад брав відпустку за свій рахунок, то йому слід розрахувати суму авансу за фактично відпрацьовані дні.

 


Приклад 2

. Заробітна плата працівника становить 2000 грн. на місяць. Виплата заробітної плати здійснюється двічі на місяць — 22 і 7 числа кожного місяця. Визначимо мінімальний розмір авансу, який має отримати працівник у грудні 2010 року, якщо з 6 по 10 грудня 2010 року працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати (стаття 84 КЗпП) (при п’ятиденному робочому тижні).

Мінімальна сума авансу, належна працівникові за першу половину грудня 2010 року, становитиме:

2000 : 23 х 6 = 521,74 (грн.), де

23 — кількість робочих днів у грудні 2010 року;

6 — кількість робочих днів, відпрацьованих працівником за першу половину грудня 2010 року.

У цьому разі мінімальна сума авансу працівника склала: 521,74 : 2000 х 100 = 26,01 % (зарплати за місяць).

Отже, визначаючи суму авансу, необхідно враховувати фактично відпрацьований працівником час за першу половину місяця (з 1 по 15 число), щоб не виплатити суму авансу більшу, ніж сума заробітної плати, належна йому за місяць.


 

Ті роботодавці, які, скажімо, не бажають обтяжувати себе розрахунками, можуть установити аванс у фіксованій сумі, наприклад 60 % від окладу, яка буде автоматично нараховуватися щомісяця всім працівникам. За такого варіанта виключається необхідність проводити розрахунки, але підприємцю доведеться зробити, хай і невелику, переплату. До речі, якщо з якоїсь причини працівник не зможе в майбутньому відпрацювати надлишок отриманого авансу, наприклад захворіє, то здійснюється утримання з його майбутніх доходів (виплат).

Якщо в Положенні про оплату праці (розпорядженні роботодавця) буде зазначено, що розмір авансу становить 50 % тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням графіка роботи, то необхідно слідкувати, щоб розмір авансу був не меншим від оплати за фактично відпрацьований час протягом першої половини кожного місяця (з 1 по 15 число).

Зверніть увагу,

що під час визначення суми авансу премії, доплати, надбавки та інші заохочувальні виплати не враховуються. Нарахування таких виплат провадиться наприкінці місяця, а їх виплата здійснюється з частиною окладу за другу половину місяця у строки, установлені для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

 

Якщо працівник не може отримати аванс

Роботодавець

зобов’язаний виплачувати заробітну плату мінімум 2 рази на місяць.

Причому виконувати цю вимогу він повинен навіть у разі, якщо працівник згоден отримувати зарплату один раз на місяць.

Згідно зі

статтею 97 КЗпП роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення щодо питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством. Тому, навіть за наявності заяв працівників з проханням не надавати аванс, виплата зарплати один раз на місяць є порушенням трудового законодавства. Адже тоді буде порушено вимогу про виплату зарплати не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Якщо працівник не може отримати аванс, то його може отримати інша особа

за довіреністю (колега, родич працівника тощо). У зарплатній відомості в такому разі робиться відповідна примітка. Зауважимо, що нотаріально засвідчувати довіреність на отримання заробітної плати працівнику не потрібно.

 

img 1

 

Якщо ж з якоїсь причини інша особа отримати за працівника аванс не може, роботодавець усе одно зобов’язаний розрахувати йому аванс, зняти його суму в банку (за наявності поточного рахунка). Крім того, підприємець повинен розрахувати і перерахувати у встановлені строки необхідні «авансові» платежі (податок з доходів, внески до соцфондів) (див. «ВД», 2010, № 8, с. 27) довідка 3.

Якщо працівник не прийде за авансом, то необхідно скласти в довільній формі відомість депонованих сум (сум зарплат, не отриманих працівниками) і здати суму незатребуваного авансу до банку або «повернути» готівку в касу (використати на інші цілі) (див. «ВД», 2008, № 10, с. 10). Потім його можна буде виплатити разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.

 

img 2

 

Якщо заробітна плата перераховується на зарплатні картки, то роботодавець перераховує її працівнику як мінімум 2 рази на місяць у дні, встановлені для виплати авансу і заробітної плати, незалежно від бажання працівника.

Зауважимо, що порушенням буде і виплата в аванс усієї суми заробітної плати, належної працівникові за поточний місяць, оскільки вимогу про виплату не рідше 2 разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.

 

Порядок утримання податку з доходів та обкладення внесками до Пенсійного та інших фондів суми авансу і заробітної плати за другу половину місяця

Таблицю з детальною інформацією про строки й порядок перерахування податку з доходів і внесків до Пенсійного та інших соціальних фондів читачі можуть знайти у «ВД», 2010, № 8, с. 27. Розглянемо на прикладі, які платежі слід розрахувати і перерахувати під час виплати заробітної плати за першу та другу половину місяця.

Приклад.

Підприємець на загальній системі виплачує заробітну плату 2 рази на місяць 7 і 22 числа кожного місяця, кошти на її виплату роботодавець знімає з поточного рахунка в банку. Розмір заробітної плати за першу половину місяця (аванс) установлено в розмірі 60 % від місячного окладу, який у продавця дорівнює 2000,00 грн. Визначимо суму авансу за грудень 2010 року та заробітної плати за другу половину грудня 2010 року, належних працівнику, а також суму «зарплатних» платежів.

Сума зарплати за першу половину місяця (авансу) грудня 2010 року становитиме:

2000 х 60 % = 1200,00 (грн.).

Нагадаємо, що наприкінці місяця сума внесків до фондів і податку з доходів розраховуються виходячи з повної суми місячного окладу, а не частини заробітної плати, яка виплачується за другу половину місяця. Це пояснюється тим, що правила оподаткування вимагають як базу для податку з доходів і внесків до соцфондів визначати дохід працівника за місяць.

Але

перераховується до фондів і бюджету різниця між сумами, розрахованими виходячи з розміру зарплати за повний місяць, і сумами податку та внесків, перерахованими під час виплати авансу.

Спершу проведемо необхідні розрахунки в таблицях.

Умовні позначення в таблиці:

ПФ — Пенсійний фонд;

ФТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

ФБ — Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;

ПДФО — податок з доходів фізичних осіб.

 

Таблиця 1

Підлягає перерахуванню під час виплати авансу за грудень 2010 року

Вид платежу

Внесок до ПФ

Внесок до ФНВ

Внесок до ФБ

ПДФО

Нарахування

Нарахування

Нарахування

Утримання

Утримання

Ставка

33,2 %

1,06 %*

1,6 %

0,6 %

15 %

Нараховано аванс за грудень 1200,00 грн.

Сума, грн.

398,40

12,72

19,20

7,20

180,00**

Працівник отримає на руки 22 грудня 2010 року аванс: 1200,00 - 7,20 - 180,00 = 1012,80 грн.

*Тариф установлюється індивідуально для кожного підприємця залежно від класу професійного ризику виробництва, умовно в нашому прикладі візьмемо таку величину.
**У цьому випадку ми не зменшуємо перед оподаткуванням дохід на суму утримань до ФБ, а зробимо вирахування утримань до всіх фондів під час оподаткування доходу за грудень.

 

Таблиця 2

Нарахування «зверху» на всю суму заробітної плати за грудень 2010 року

Вид платежу

Внесок до ПФ

Внесок до ФНВ

Внесок до ФТВП

Внесок до ФБ

Ставка

33,2 %

1,06 %*

1,4 %

1,6 %

Нараховано заробітну плату за грудень 2000,00 грн. (загальна сума за місяць)

Сума, грн.

664,00

21,20

28,00

32,00

*Тариф установлюється індивідуально для кожного підприємця залежно від класу професійного ризику виробництва, умовно в нашому прикладі візьмемо таку величину.

 

Таблиця 3

Утримання «знизу» із суми заробітної плати за грудень 2010 року

Вид платежу

Внесок до ПФ

Внесок до ФТВП

Внесок до ФБ

ПДФО

Ставка

2 %

1 %*

0,6 %

15 %

Сума,грн.

40,00

20,00

12,00

289,20 **

*Оподатковувана сума більша за прожитковий мінімум для працездатних осіб.
**(2000,00 - 40,00 - 20,00 - 12,00) x 0,15 = 1928,00 х 0,15 = 289,20 (грн.).

 

Таблиця 4

Необхідно перерахувати під час виплати заробітної плати за другу половину грудня 2010 року,
 яка здійснюється 6 січня 2011 року, оскільки 7 січня — святковий і неробочий день

Вид платежу

Внесок до ПФ

Внесок до ФНВ

Внесок
до ФТВП

Внесок до ФБ

ПДФО

НАРАХУВАННЯ

Ставка

33,2 %

1,06 %*

1,4 %

1,6 %

Сума,
грн.

664,00 - 398,40 = = 265,60

21,20 - 12,72 = = 8,48

28,00

32,00 - 19,20 = = 12,80

УТРИМАННЯ

Ставка

2 %

1 %**

0,6 %

15 %

Сума,
грн.

40,00

20,00

12,00 - 7,20 = = 4,80

289,20 - 180,00 = = 109,20

Усього, грн.

305,60

8,48

48,00

17,6

109,20

*Тариф установлюється індивідуально для кожного підприємця залежно від класу професійного ризику виробництва, умовно в нашому прикладі візьмемо таку величину.
**Оподатковувана сума більша за прожитковий мінімум для працездатних осіб.

 

Під час виплати заробітної плати за другу половину грудня (6 січня 2011 року) працівник отримає на руки:

2000,00 - 1012,80 - 40,00 - 20,00 - - 12,00 - 289,20 = 626,00 (грн.)

Також нагадаємо, що підприємці на єдиному податку звільнені від сплати нарахувань «зверху» із зарплати працівників до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (1,4 %) та Фонду соціального страхування на випадок безробіття (1,6 %). А суму нарахувань до Пенсійного фонду, яку потрібно перерахувати під час виплати авансу, вони можуть зменшити на суму, яка розподіляється до Пенсійного фонду з 50-відсоткової доплати єдиного податку за працівників (42 %) (детальніше див. «ВД», 2010, № 15, с. 18).

 

Відповідальність за недотримання строків виплати

Недотримання норм трудового законодавства, як ми неодноразово зазначали, загрожує для підприємців-роботодавців штрафними санкціями. Так, відповідно до

частини 1 статті 41 КУпАП за порушення встановлених строків, періодичності виплати заробітної плати та авансу, а також їх виплату не в повному обсязі, підприємцю загрожує штраф у розмірі від 510 до 1700 грн. (від 30 до 100 нмдг).

Порушення може бути виявлене під час перевірки посадовими особами територіальної державної інспекції праці, які складають протоколи про адміністративне правопорушення. Після оформлення і підписання протоколу формується справа про адміністративне правопорушення для направлення до суду. Рішення про накладення адміністративного штрафу на посадових осіб підприємства

за статтею 41 КУпАП виноситься судом.

 

Узгодження і затвердження Положення про оплату праці

Вище ми говорили про те, що для роботодавця мало розробити і прийняти документ, в якому будуть установлені строки виплати заробітної плати та порядок визначення суми авансу (зарплати за першу половину місяця). Цей документ має бути погоджений із представником трудового колективу або кожним найманим працівником, якщо штат маленький.

Представник трудового колективу, як не важко здогадатися, — це особа, яка від імені працівників уносить пропозиції роботодавцю і погоджує з ним деякі трудові правила. Захід, на якому обирається такий представник, заведено називати зборами трудового колективу.

Запросити працівників узяти участь у таких зборах можна за допомогою оголошення такого змісту: «

Шановні працівники ФОП Іванова І. І.! 7 грудня 2010 року о 18.00 у приміщенні магазину «Сонечко» відбудуться збори трудового колективу. На порядку денному зборів — обрання представника трудового колективу для участі в узгодженні Положення про оплату праці ФОП Іванова І. І.».

Після проведення зборів та обрання уповноваженої особи підприємець повинен зафіксувати цей факт у протоколі.

 

img 3 

 

Далі роботодавець і представник працівників повинні плідно попрацювати над змістом Положення про оплату праці та максимально врахувати інтереси обох сторін. Розроблений документ оформляється на папері (роздруковується), на ньому ставиться гриф «Погоджено», дата і підпис уповноваженого представника трудового колективу. Роботодавець, у свою чергу, ставить на ньому гриф «Затверджено», дату і підпис.

Далі підприємець повинен видати розпорядження приблизно такого змісту: «

Ввести в дію з 9 грудня 2010 року Положення про оплату праці працівників ФОП Іванова І. І. № 1 від 08.12.2010 року» і подати його для ознайомлення працівникам.

 

img 4
img 5

 

Зверніть увагу, що це всього лише приклад нормативного акта роботодавця, в якому може бути встановлено розмір авансу та строки виплати заробітної плати. Таке чимале Положення про оплату праці, на наш погляд, створить позитивний імідж підприємцю в разі перевірки інспекції праці.

Тим часом сьогодні підприємець може просто видати розпорядження, в тексті якого будуть обов’язкові реквізити (найменування ФОП, підпис, дата тощо) і лише формулювання

пунктів 1.6 та 1.7 цього Положення про оплату праці. З ним слід буде ознайомити під розпис усіх працівників або представника трудового колективу.

 

Висновки

Законом № 2559

, який набрав чинності з 20 листопада 2010 року, було внесено зміни до КЗпП та Закону про оплату праці, які зробили більш суворими правила виплати заробітної плати.

Так, підприємці тепер повинні не просто виплачувати заробітну плату не рідше 2 разів на місяць, а й робити це не пізніше 22 числа поточного місяця, якщо йдеться про аванс, і не пізніше 7 числа наступного місяця, якщо йдеться про заробітну плату за другу половину місяця.

Строки виплати авансу та зарплати встановлюються роботодавцем за узгодженням з працівниками, але з урахуванням вимог, про які ми сказали вище. Проміжок між строками не повинен перевищувати 16 календарних днів.

Такі строки тепер мають бути зафіксовані в нормативному акті роботодавця, який узгоджується з працівниками і затверджується розпорядженням (наказом) роботодавця.

Крім того, тепер висуваються вимоги й щодо розміру авансу (заробітної плати за першу половину місяця). Його сума має бути не нижчою ніж оплата за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника (у загальному випадку не менше 50 % «грязної» заробітної плати).

Якщо працівник не може отримати аванс у день виплати, то він повинен видати (написати) довіреність на отримання зарплати за першу половину місяця на іншу особу (не обов’язково працівника підприємства). Інакше роботодавець муситиме скласти відомість депонованих сум і повернути грошові кошти на рахунок у банку (якщо підприємець знімає з нього кошти на виплату зарплати), готівкові кошти він може просто використовувати на інші потреби.

Якщо підприємець не дотримуватиме вимог щодо строків виплати заробітної плати або розміру авансу, то йому загрожує штраф від 510 до 1700 грн. Такі порушення фіксуються під час перевірок інспекції праці, рішення про накладення штрафних санкцій виноситься судом.


Довідкова інформація (довідка)

1 Оскільки зміни, унесені

Законом № 2559, набули чинності з 20 листопада 2010 року, то відповідно нові правила повинні застосовуватися, починаючи з авансу за листопад (зарплати за першу половину листопада). Водночас підприємці, які не виплатили аванс за листопад по-новому, все ж можуть аргументувати тим, що Закон № 2559 набув чинності після 15 листопада 2010 р., тобто після того, як було відпрацьовано зарплату за першу половину листопада, для виплати якої передбачалися ще «старі» правила. Сподіваємося, що такої ж думки й представники інспекції з праці.

2 Ці строки встановлено нормами інших статей

КЗпП та інших нормативних документів, проте ми для повноти інформації згадали про них.

3 Під час виплати доходів, нарахованих після 01.01.2011 р., сплачуватиметься єдиний соціальний внесок (див. «ВД», № 18, с. 13).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі