Податковий кодекс прийнято: як працювати підприємцям
Нарешті «відбулося» — головний податковий документ країни прийнято та підписано Президентом. З 01.01.2011 р. він набуде чинності, однак уже сьогодні підприємці можуть зітхнути з полегшенням: їх згуртовані дії не були марними: з Податкового кодексу зникли норми, які обмежували єдиноподатників і скасовували фікспатент.
Отже, з нового року можна буде продовжувати працювати на спрощеній системі та на фікспатенті за старими правилами, однак з урахуванням декількох важливих нововведень, про які і йтиметься в цій статті.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (набуде чинності з 01.01.2011 р.).ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон № 129/98-ВР
— Закон України «Про внесення змін до Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 13.02.98 р. № 129/98-ВР.Закон № 2756-VI
— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. № 2756-VI (набуде чинності з 01.01.2011 р.).Закон про ЄСВ
— Закон України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (набуде чинності з 01.01.2011 р.).Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Закон № 2505
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Декрет про прибутковий податок
— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.Порядок № 599
— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.Положення № 79
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.Порядок № 165
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.
Єдиний податок і фікспатент: остаточне рішення чи тимчасова поступка?
Пропоновані Урядом варіанти
Податкового кодексу неодноразово обговорювалися на сторінках «ВД» (2010, № 13, с. 8, № 16, с. 10, № 19, с. 10, № 23, с. 8). Тому нашим читачам давно відомо, що Кабмін намагався за допомогою Податкового кодексу провести кардинальну реформу спрощеної системи оподаткування, причому вкрай невигідну для самих підприємців. Так, пропонувалося повністю скасувати фікспатент, істотно обмежити діяльність єдиноподатників і збільшити податкове навантаження на них.Однак завдяки активній позиції підприємців зазначені плани поки що не реалізовано. На сьогодні ми маємо цілком легітимний
Податковий кодекс (прийнятий ВРУ і підписаний Президентом), з якого повністю виключено главу, присвячену роботі на спрощеній системі (текст Податкового кодексу можна взяти, зокрема, з офіційного сайта ВРУ за адресою http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi, а також за адресами http://www.nibu.factor.ua/info/NKU_rozd/, http://www.buhgalter.com.ua/news/details/3674/).Отже, замість глави про спрощену систему в
Прикінцевих положеннях Податкового кодексу (підрозділ 8) тепер зазначено, що з 01.01.2011 р. і до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу продовжують діяти Указ № 746 і Декрет про прибутковий податок (абзаци 6 — 28 пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету про прибутковий податок).Ця норма наводить на думку про те, що Кабмін усе ж таки не відмовився від своєї ідеї реформувати єдиний податок і спробує зробити це якомога швидше (розробити законопроект про внесення змін до
розділу XIV Податкового кодексу). Тому збереження єдиного податку та фікспатенту в колишньому їх вигляді — скоріше тимчасова поступка Уряду, ніж остаточне рішення.Про те, коли відбудуться чергові зміни у цьому питанні, поки що говорити рано. Однак з урахуванням того, що сьогодні на порядку денному ВРУ — прийняття
Закону про держбюджет на 2011 рік та інші завдання, можна з упевненістю сказати, що, як мінімум, протягом I кварталу 2011 року змінювати щось стосовно єдиноподатників і фікспатентників не повинні. А далі ми інформуватимемо наших читачів про всі новини.
Єдиний податок
Отже,
незважаючи на те, що з 01.01.2011 р. набуває чинності Податковий кодекс, Указ № 746 діятиме так само, як і раніше. А це означає, що правила роботи на єдиному податку не зміняться (за винятком деяких новацій).
Умови переходу на єдиний податок
Питання щодо запровадження нових критеріїв роботи на єдиному податку обговорювалося настільки жваво, що незайвим буде нагадати про існуючі. Адже зараз саме вони є діючими та не зміняться навіть після набуття чинності
Податковим кодексом.
Умови для переходу на спрощену систему з 01.01.2011 р.
| Показник | Значення | Примітка |
| Виручка єдиноподатника | Річна виручка підприємця має бути не більше 500 тис. грн. (стаття 1 Указу № 746) | Усі норми про 300-, 600- або 800-тисячну виручку, які були в проектах Податкового кодексу, з остаточної версії цього документа виключено, так само як і обмеження щодо кількості працівників |
| Кількість працівників в єдиноподатника | Кількість найманих працівників — не більше 10 осіб (стаття 1 Указу № 746) | |
| Види діяльності | Не можна займатися видами діяльності, зазначеними у статті 7 Указу № 746 і в Законі № 2505 (продавати оптом будь-які алкогольні напої та пиво, продавати вроздріб лікеро-горілчані напої, продавати тютюнові вироби та ПММ, продавати оптом підакцизні товари, продавати промислові вироби з дорогоцінних металів і каміння, перепродавати предмети мистецтва, колекціонування та антикваріату, організовувати торги ними тощо) | Решту видів діяльності провадити можна, у тому числі оптову торгівлю товарами, бухгалтерські та юридичні послуги та багато чого іншого, що хотіли заборонити єдиноподатникам |
Підприємець, який відповідає зазначеним критеріям і бажає працювати на єдиному податку з 01.01.2011 р., зобов'язаний подати заяву про обрання спрощеної системи оподаткування.
Заява про обрання спрощеної системи
Серед підприємців ходять чутки про те, що Свідоцтва, видані єдиноподатникам на 2010 рік, податківці продовжуватимуть і на 2011 рік. Відразу попереджаємо, що в остаточному варіанті
Податкового кодексу такої норми немає, тому автоматичного продовження Свідоцтв не буде довідка 1.Для того щоб
опинитися на єдиному податку з 01.01.2011 р., підприємцю, як завжди, слід було подати Заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 599), зазначивши в ній ті види діяльності, якими підприємець планує займатися у 2011 році (див. «ВД», 2010, № 23, с. 1).До заяви обов'язково додається
копія платіжного доручення про сплату єдиного податку за січень 2011 року (сплачується в розмірі 100 % звичайної ставки, однак до цього ще повернемося). Крім того, податківці часто вимагали разом з ним і довідку від Пенсійного фонду (ПФ) про відсутність заборгованості (і хоча це є неправомірним, сперечатися з податківцями в цьому випадку було просто ніколи).Подати заяву необхідно було
не пізніше 16 грудня 2010 року (16 грудня — останній день подання). Якщо підприємець до цієї дати не встиг, то з 01.01.2011 р. він опиниться на загальній системі оподаткування. Зробити наступну спробу переходу на єдиний податок йому вдасться не раніше ніж через 3 місяці (стаття 4 Указу № 746).
Сума єдиного податку
У зв'язку з тим, що єдиноподатники тепер зобов'язані сплачувати ЄСВ,
Податковий кодекс переглянув для них порядок сплати єдиного податку, і до речі, не краще.Нагадаємо, як єдиний податок сплачується сьогодні. Отже, сума єдиного податку (за себе та доплата за найманих працівників) спочатку потрапляє на рахунок Держказначейства, а вже звідти розподіляється між бюджетом, ПФ, фондами «непрацездатності» і «безробіття». Виглядає це так
(стаття 2 Указу № 746). Єдиний податок, який сплачено за себе та доплачено за найманих працівників, розподіляється між:—
бюджетом (43 %);— ПФ (42 %);
— Фондом «непрацездатності» (11 %);
— Фондом «безробіття» (4 %).
Таким чином забезпечується автоматичне страхування єдиноподатників у ПФ і фондах «непрацездатності» і «безробіття». Утім, суми, які потрапляють до фондів як відрахування від єдиного податку, значно менше мінімальних страхових внесків, а отже, не забезпечують повноцінне страхування єдиноподатників.
У зв'язку з цим для підприємців на спрощеній системі неодноразово запроваджувалася (і скасовувалася) доплата внесків до ПФ, використовувалися процедури заліку тощо. Однак з нового року все це залишиться в минулому.
Отже,
з 01.01.2011 р. у соціальному страхуванні відбудуться зміни — усі внески до ПФ та інших соцфондів буде замінено єдиним соціальним внеском — ЄСВ (див. с. 14 цього номера). При цьому єдиноподатників зобов'язали сплачувати ЄСВ у повному розмірі як за себе, так і за своїх найманих працівників, а також за громадян, які виконують для них роботи (послуги) за цивільно-правовими договорами (тобто жодних заліків з єдиним податком не буде).А це означає, що підприємці та їх працівники (підрядники) завдяки сплаті ЄСВ будуть повністю застраховані за всіма видами обов'язкового соціального страхування довідка 2. З урахуванням цього
Податковий кодекс дозволив єдиноподатникам сплачувати єдиний податок не в повному розмірі, а лише ту його частину, яка належить бюджету, тобто 43 % від ставки єдиного податку (підрозділ 8 Прикінцевих положень Податкового кодексу, стаття 2 Указу № 746). Це стосується як єдиного податку, сплаченого за себе, так і 50-відсоткової доплати за кожного найманого працівника.
ПРИКЛАД
З 01.01.2011 р. підприємець працює
на єдиному податку (ставка — 200,00 грн. на місяць) і має двох найманих працівників. Яку суму єдиного податку він зобов'язаний сплатити в січні 2011 року за лютий?Відповідно до
Указу № 746 підприємець зобов'язаний сплатити в січні: ставку єдиного податку (за себе) і 2 х 50 % х ставку єдиного податку (за двох працівників). Разом виходить: 200,00 + 2 х 0,5 х 200,00 = 400,00 грн.Однак з урахуванням норм
Податкового кодексу перерахувати до бюджету необхідно лише 43 % від розрахованої суми, тобто 0,43 х 400,00 = 172,00 грн.
Як бачимо, зменшення єдиного податку хоча б частково компенсує єдиноподатникам додаткові витрати на сплату ЄСВ.
Слід звернути увагу
на таке: сплата єдиного податку в «зменшеному» розмірі (43 % ставки) починається лише з січня 2011 року (тобто з моменту набуття чинності Податковим кодексом). А оскільки підприємці сплачують єдиний податок наперед, тобто в січні — за лютий, у лютому — за березень тощо, то перший «зменшений» платіж єдиного податку буде здійснено в січні 2011 року — за лютий 2011 року.А ось
за січень 2011 року єдиний податок треба було сплатити ще в повному обсязі. Річ у тім, що опинитися на спрощеній системі з 01.01.2011 р. підприємець може лише в тому разі, якщо не пізніше 16.12.2010 р. подасть до податкового органу відповідну заяву і сплатить єдиний податок за січень. А оскільки 16.12.2010 р. Податковий кодекс ще не набув чинності, єдиний податок потрібно було сплачувати за старими правилами (у повному обсязі), незважаючи на те, що за січень 2011 року єдиноподатник уже сплачуватиме ЄСВ довідка 3.
Відповідальність за несплату єдиного податку
Як відомо, податківці завжди прагнули покарати єдиноподатників за несплату (чи прострочення сплати) єдиного податку. Проте застосувати для цього норми
Закону № 2181 було досить проблематично, що дозволяло багатьом спрощенцям відбиватися в судах від санкцій податківців (див. «ВД», 2008, № 6, с. 5).Тепер ситуація змінилася. У
статті 122 Податкового кодексу прямо передбачено відповідальність єдиноподатників за несплату єдиного податку: «Несплата (неперерахування) платником податків — фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок податку, встановлених для фізичних осіб — платників єдиного податку, визначених законодавчим актом».Спираючись на наведену цитату, можна зробити висновок про те, що
цей штраф застосовуватиметься не лише за несплату єдиного податку, а й за прострочення його перерахування (тобто за недотримання строків сплати).Причому виникає запитання: як розраховуватимуть штраф — виходячи з повної ставки єдиного податку чи лише від 43 % (які фактично сплачуються)? Логічно було б розраховувати від суми, що належить до сплати (тобто від 43 %). Однак однозначно відповісти на це запитання поки що неможливо. Сподіватимемося, що найближчим часом з цього приводу з'являться роз'яснення податківців.
Позбавлення права бути платником ПДВ
Напевно, найвідчутніша зміна у спрощеній системі, яку буде запроваджено
Податковим кодексом, — це заборона єдиноподатникам бути платниками ПДВ (це випливає з підпункту «в» пункту 184.1 Податкового кодексу і підрозділу 8 Прикінцевих положень Податкового кодексу). При цьому, якщо підприємець провадить ЗЕД, зокрема імпортує товари або послуги, імпортний ПДВ він сплачувати зобов'язаний (а ось до податкового кредиту (ПК) сплачена сума, природно, вже не потрапить).Зрозуміло, для тих підприємців, які на сьогодні не є платниками цього податку, нічого не зміниться. Хіба що тепер, навіть якщо вони й побажають стати платником ПДВ, їм доведеться спочатку перейти зі спрощеної системи на загальну.
Набагато гірше буде тим єдиноподатникам, які на сьогодні зареєстровані як платники ПДВ. Мало того, що їм потрібно
знятися з ПДВ-реєстрації до 01.01.2011 р., так вони ще й зобов'язані нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з умовним продажем залишків товарів та основних фондів. З чого почати? Існують два шляхи (пункти 25.1 і 25.2 Положення № 79).Перший шлях — діяти самостійно:
1.
Не пізніше 21.12.2010 р. подати до податкового органу заяву за формою № 3-ПДВ про анулювання реєстрації як платника ПДВ (підстава — підпункт «в» пункту 9.8 Закону про ПДВ).2. Разом із заявою слід
здати до податкового органу Свідоцтво платника ПДВ (оригінал і всі завірені копії) довідка 4.3. Нарахувати податкові зобов'язання (ПЗ) з ПДВ у зв'язку з
умовним продажем залишків товарів та основних фондів, щодо яких раніше був відображений ПК.Другий шлях — чекати дій з боку податкової:
1.
Чекати доти, доки податковий орган надішле акт за формою № 6-ПДВ про анулювання ПДВ-реєстрації.2. Протягом 20 календарних днів з дня прийняття рішення про анулювання (тобто з дати затвердження акта форми № 6-ПДВ)
здати до податкового органу Свідоцтво платника ПДВ.3. Нарахувати ПЗ з ПДВ у зв'язку з
умовним продажем залишків товарів та основних фондів, щодо яких раніше було відображено ПК.Написати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації та здати Свідоцтво платника ПДВ буде не складно. А ось обов'язок нарахувати ПЗ з умовного продажу може бути для підприємців скрутним. Тому з ним слід розібратися детальніше.
Умовний продаж залишків товарів у разі анулювання ПДВ-реєстрації
Про умовний продаж ідеться в
пункті 9.8 Закону про ПДВ: «Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання».У наведеній цитаті слід звернути увагу на такі моменти:
— нарахувати ПЗ, тобто умовно продати потрібно лише ті залишки товарів та основних фондів, щодо яких раніше відображався ПК;
— потрібно знати вартість наявних товарних залишків;
— потрібно знати вартість наявних основних фондів;
— необхідно взяти до уваги звичайні ціни.
Звичайно,
ідеальним варіантом було б узагалі позбавитися від усіх товарів ще до подання заяви про зняття з ПДВ-реєстрації (наприклад, продати їх дружньому підприємцю, а після 01.01.2010 р. — купити у нього назад). У такому разі залишків не було б узагалі, а отже, не потрібно було б визнавати їх умовний продаж та, як наслідок, не потрібно було б нараховувати та сплачувати ПЗ з ПДВ.Що ж до
основних фондів, то, як правило, підприємці не відображають ПК з ПДВ при їх купівлі. А оскільки раніше ПК не відображався, то це означає, що ПЗ нараховувати не потрібно, тобто при знятті підприємця з ПДВ-реєстрації у нього не виникне необхідності визнавати умовний продаж таких основних фондів (стаття 9 Закону про ПДВ). Утім, навіть якщо ПК свого часу й відображали, від основних фондів також можна позбавитися так само, як і від товарів (тобто продати їх, хоча б на деякий час).Проте не кожний підприємець у стислі строки зможе домовитися про тимчасову купівлю-продаж товарів чи основних фондів.
Як же оформляється умовний продаж та як мінімізувати ПЗ з ПДВ? Розглянемо покроково.Крок 1.
Спочатку потрібно з'ясувати, чи відображав підприємець ПК, купуючи основні фонди та товари, що залишилися на складі на момент подання заяви про анулювання ПДВ-реєстрації. Так, якщо товари/основні фонди були придбані підприємцем:1) у той період, коли він ще не був платником ПДВ;
2) для їх використання не в господарській діяльності;
3) для їх використання в операціях, які звільнено від ПДВ або не є об'єктом оподаткування;
(у зв'язку з чим
не нараховувався ПК), визнавати умовний продаж за ними не потрібно.У тому випадку, коли за придбаними товарами/основними фондами підприємець, будучи платником ПДВ, відобразив ПК і не продав їх, на момент анулювання ПДВ-реєстрації слід відобразити ПЗ — 20 % від їх звичайної ціни без ПДВ (тобто визнати умовний продаж).
Крок 2.
Важливо звернути увагу на те, що пункт 9.8 Закону про ПДВ не дозволяє ігнорувати звичайну ціну, навіть якщо облікова/закупочна ціна не дуже від неї відрізняється. Написано чітко: ПЗ при умовному продажі розраховується виходячи зі звичайних цін. Тому фактична ціна придбання товарів/основних фондів не має значення.При цьому зауважимо, що
ціна, яку підприємець застосував в операції, за умовчанням вважається звичайною (такою, що відповідає рівню ринкових цін). Це вже якщо податківці завагаються, то вони самі повинні довести, що вона відрізняється від звичайної (підпункт 1.20.8 Закону про податок на прибуток). Але щоб убезпечити себе, підприємець може «запастися» документами, які підтверджують «звичайність» застосованих ним низьких цін і цим забезпечити захист від перевіряючих.Що беруть до уваги податківці як обгрунтування «звичайності» цін?
Перерахуємо: підтвердженням рівня звичайних цін для продавця (покупця) можуть бути укладені договори, оприлюднені рекламні оголошення, прайс-листи, довідки, отримані від державних органів статистики, звіти про оцінку майна (акти оцінки майна), накази щодо встановлення знижок, про проведення маркетингових заходів щодо просування товарів (робіт, послуг) тощо.Зазначені документи потрібні для того, щоб існував доказ оприлюднення цін. Якщо доказ є, працює
підпункт 1.20.3 Закону про податок на прибуток і ціна вважається звичайною.До речі, логічно, якщо підприємець напередодні Нового року зазначить у прайс-листах і рекламних оголошеннях нижчу ціну на товари та для переконливості оформить письмовий наказ про новорічні знижки (великі). Тоді звичайна ціна може стати навіть менше закупочної, а отже, сума ПЗ з умовного продажу може стати доволі стерпною.
Однак не кожний підприємець бажає або має можливість мати клопіт з документами, що підтверджують «звичайність» низьких цін. У такому разі для визначення суми ПЗ з умовного продажу він може використовувати закупівельні ціни товару, прийнявши їх за звичайні на підставі
підпункту 1.20.1 Закону про податок на прибуток.Крок 3.
Якщо підприємець вирішив використовувати звичайні ціни на товар, то для того щоб розрахувати ПЗ з умовного продажу товарів, йому необхідно знати лише кількість товару (або основних фондів). Вона визначається за допомогою інвентаризації (перерахунку).Якщо ж прийнято рішення виходити із закупівельних цін (прийнявши їх за звичайні), то
торговцям податківці радять діяти так: за всіма податковими накладними, за якими було відображено податковий кредит, але не було нараховано податкове зобов'язання (не було продажів), потрібно визнати умовний продаж і нарахувати ПЗ (20 %) довідка 5.Але тут є
каверза. Оскільки ПК виникає за першою подією: на дату отримання товару або на дату здійснення передоплати, то на першу з дат покупець отримує податкову накладну. У результаті може статися, що податкова накладна вже є (за авансом), а товару фізично на складі ще немає. Виникає запитання: стосовно чого тоді визнавати умовний продаж, невже за дебіторською заборгованістю? Як не дивно, ДПАУ цей факт абсолютно не бентежить, її рішення таке: потрібно визнати умовно проданими та нарахувати ПЗ навіть на товари, що не надійшли, тобто на дебіторську заборгованість (лист ДПАУ від 14.06.2008 р. № 5977/6/16-1515-20).Однак
пункт 9.8 Закону про ПДВ чітко зазначає про обов'язок нарахувати ПЗ лише за тими товарними залишками, які перебувають на обліку у платника податків. Адже неотримані товари в його обліку не значаться, оскільки до відвантаження вони перебували на обліку у продавця. Таким чином, умовно продавати дебіторську заборгованість (передоплачені товари, які ще не надійшли на склад) не потрібно, а вимога ДПАУ є незаконною довідка 6.Тепер про тих підприємців, які займаються
виробництвом або наданням послуг (інакше кажучи, переробляють матеріали на готову продукцію). Оскільки бухгалтерський облік вони не ведуть (а складський, найімовірніше, дуже спрощений), обчислити вартість залишків навряд чи вдасться. Крім того, деякі матеріали вже видозмінилися та значаться у складі незавершеного виробництва або готової продукції. Що робити?Детально про це ми писали у «ВД», 2007, № 22, с. 13. Нагадаємо, що існують три
варіанти:— обережний:
нарахувати ПЗ з ПДВ на повну вартість товарів, готової продукції та незавершеного виробництва;— компромісний: нарахувати ПЗ з ПДВ
лише на матеріальну складову готової продукції та незавершеного виробництва, а також на товари;— сміливий: нарахувати ПЗ з ПДВ
лише на товари у вузькому розумінні цього терміна, тобто лише на те, що було придбано з метою подальшого перепродажу (не враховуючи готову продукцію та незавершене виробництво).Крок 4.
Розрахувавши ПЗ з умовного продажу, підприємець повинен виписати останню податкову накладну з ПДВ (у двох примірниках, причому обидва вони зберігатимуться в підприємця) з урахуванням таких особливостей:— у лівому верхньому куті робиться напис «Визнання умовного продажу при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість»;
— у графах «Індивідуальний податковий номер продавця» і «Індивідуальний податковий номер покупця» зазначається один і той самий номер — ПДВ-номер підприємця;
— у рядках «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» зазначається номер ПДВ-свідоцтва підприємця
(пункт 8 Порядку № 165).
До відома єдиноподатників
Підприємці, які вирішили працювати на єдиному податку у 2011 році, повинні підготуватися до того, що
з нового року їх продукцію, товари або послуги набагато рідше купуватимуть підприємці на загальній системі та юридичні особи. На це є дві причини:— по-перше, єдиноподатники не будуть платниками ПДВ. А це означає, що
всі платники ПДВ, купуючи в них товари (послуги), не отримають права на ПК з ПДВ. Принадити їх можна хіба що встановивши ціну на 20 % нижче від середньоринкової;— по-друге, скоріш за все вже з 01.01.2011 р. підприємці на загальній системі оподаткування
не зможуть уключати до витрат вартість товарів (послуг), придбаних в єдиноподатників. Таку саму заборону встановлено і для юридичних осіб, щоправда для них вона почне діяти з 01.04.2011 р. (підпункт 139.1.12 Податкового кодексу). Виняток становлять лише ті єдиноподатники, які працюють у сфері інформатизації, — вартість їх послуг дозволено враховувати в складі витрат.
Фікспатент
Інформація про те, що фікспатент для підприємців скасують, з'явилася в найпершому проекті
Податкового кодексу і протягом усього періоду його розробки в цьому питанні жодних змін не передбачалося. Однак в остаточному варіанті Податкового кодексу фікспатент усе ж таки залишили (очевидно, задовольняючи вимоги підприємців) — підрозділ 8 Прикінцевих положень Податкового кодексу. Тобто поки що можна працювати по-старому (без РРО та без Книги за формою № 10).Утім досі невідомо, скільки така можливість триватиме. Імовірно, це буде не менше кварталу (I кварталу 2011 року).
Отже, поки діє
Декрет про прибутковий податок, усі правила роботи на фікспатенті зберігаються в незмінному вигляді (стаття 14 Декрету про прибутковий податок).
Умови для застосування фікспатенту у 2011 році
| Критерій | Значення | Примітка |
| Види діяльності | Підприємець повинен займатися продажем товарів на ринку та сплачувати ринковий збір | З одного боку, Декрет про прибутковий податок як обов'язкову умову для видачі фікспатенту зазначає сплату ринкового збору. Однак з іншого боку, з 01.01.2011 р. Податковий кодекс скасує ринковий збір. Що ж робити?На наш погляд, несплата ринкового збору не повинна перешкодити підприємцям отримати фікспатенти. Це протиріччя має вирішитися на їх користь, інакше який сенс був би законодавцям залишати діючими абзаци 6 — 28 пункту 1 статті 14 Декрету про прибутковий податок, в яких саме й ідеться про застосування фікспатенту |
| Річна виручка | Не повинна перевищувати 119 тис. грн. | — |
| Кількість найманих працівників | Не повинна перевищувати 5 осіб | — |
При цьому
ставки фікспатенту залишаться колишніми, однак сплачувати до бюджету можна буде лише 90 % від установленої ставки. Це стосується як вартості фікспатенту, сплаченої підприємцем за себе, так і 50-відсоткових доплат за найманих працівників.Річ у тім, що з 01.01.2011 р. усі підприємці, у тому числі й ті, які працюють на фікспатенті, зобов'язані будуть сплачувати в повному розмірі ЄСВ за себе та за своїх найманих працівників. У зв'язку з цим
підрозділ 8 Прикінцевих положень Податкового кодексу дозволив їм сплачувати не всю суму фікспатенту, а лише ту його частину, яка спрямовується до бюджету (тобто 90 % — пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 129/98-ВР). 10 % фікспатенту, що залишилися (які раніше спрямовувалися до ПФ), сплачувати не потрібно, оскільки з нового року замість них підприємець сплачуватиме ЄСВ.
Загальна система оподаткування
Найменше змін
Податковий кодекс передбачив для підприємців на загальній системі оподаткування. Однак усі вони набувають чинності невдовзі — з 01.01.2011 р.
Ставки ПДФО
Як і планувалося, змінено ставки податку з доходів (ПДФО).
Ставки ПДФО для підприємців на загальній системі оподаткування, що діють з 01.01.2011 р.
| Сума місячного чистого доходу | Ставка ПДФО |
| Сума місячного чистого доходу менше 10 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня звітного року | 15 % чистого доходу (тобто якщо чистий дохід дорівнює нулю, сума ПДФО також дорівнює нулю) |
| Сума місячного чистого доходу перевищує 10 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня звітного року | 15 % від суми, що дорівнює 10 мінімальним зарплатам плюс 17 % від суми перевищення |
Витрати на загальній системі
Крім зміни ставок з ПДФО,
оновлено також перелік витрат, на суму яких підприємець-загальносистемник може зменшити свій оподатковуваний дохід. Усі ці витрати зазначено в Розділі III Податкового кодексу. У принципі, вони мало відрізняються від нинішнього списку витрат, зазначеного в статті 5 Закону про податок на прибуток.Утім, про найважливіше обмеження слід зазначити окремо. Так,
вартість товарів (послуг), придбаних у фізичних осіб — єдиноподатників, заборонять уключати до витрат (підпункт 139.1.12 Податкового кодексу). І незважаючи на те, що підпункт 139.1.12 Податкового кодексу набуде чинності лише з 01.04.2011 р., для підприємців це обмеження, імовірно, почне діяти вже з 01.01.2011 р. Адже пункт 177.4 Податкового кодексу, який приписує підприємцям-загальносистемникам формувати витрати за переліком з Розділу III Податкового кодексу (а в Розділі III саме й зазначено підпункт 139.1.12), набуває чинності саме з 01.01.2011 р.
Перехід на загальну систему та сплата ПДФО
Що стосується порядку сплати ПДФО, то він залишився тим самим: протягом року
щокварталу сплачуються авансові платежі з ПДФО — до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада (підпункт 177.5.1 Податкового кодексу). Авансові платежі з ПДФО сплачуються рівними сумами — 1/4 від 15 % (17 %) торішнього чистого доходу.Після закінчення року здійснюється перерахунок: визначається річна сума ПДФО, що підлягає сплаті (15 % (17 %) від чистого доходу, отриманого у звітному році), і від неї віднімаються сплачені протягом року суми ПДФО. У результаті або підприємець доплачує ПДФО до бюджету, або бюджет повертає йому надміру сплачені суми.
Таким чином,
якщо нинішній єдиноподатник вирішить з 01.01.2011 р. перейти на загальну систему (і припинити діяльність, щоб не сплачувати ПДФО та ЄСВ), то йому:— слід за I квартал 2011 року подати декларацію про доходи
;—
не потрібно подавати заяву про відмову від єдиного податку в грудні 2010 року. Річ у тім, що в остаточному варіанті Податкового кодексу не збереглася норма про автоматичне продовження Свідоцтв єдиноподатників, виданих на 2010 рік довідка 1. Тому такі Свідоцтва втратять чинність з 01.01.2011 р., і спеціально відмовлятися від них не потрібно. Отже, для того щоб почати роботу на загальній системі з 01.01.2011 р., колишньому єдиноподатнику достатньо всього лише не подавати заяву про обрання спрощеної системи у 2011 році. При цьому до 05.01.2011 р. йому необхідно подати звіт єдиноподатника (за 2010 рік), Свідоцтво єдиноподатника, строк дії якого минув, і довідки про трудові відносини з працівниками.
Відповідальність за порушення Податкового кодексу
Оскільки відразу розібратися з усіма «премудрощами»
Податкового кодексу доволі складно, законодавці пішли назустріч платникам податків. Так, згідно з пунктом 7 підрозділу 10 Прикінцевих положень Податкового кодексу за порушення податкового законодавства, допущені в період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., застосовуватимуться штрафи в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.На жаль, до «бочки меду» додали й ложку дьогтю. Згідно із
Законом № 2756-VI з 01.01.2011 р. стягнення санкцій за порушення неподаткового законодавства (зокрема, штрафи за порушення у сфері обігу готівки, застосування РРО) більше не буде обмежено «скороченими» строками зі статті 250 ГКУ (6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше 1 року з дня його вчинення), як це було раніше.На цьому закінчуємо загальний огляд основних сюрпризів, які
Податковий кодекс підніс підприємцям. Надалі ми детально освітлюватимемо всі нюанси та «підводні камені» Податкового кодексу та вже в першому номері наступного року проведемо загальний огляд основних змін в оподаткуванні.
Висновки
Після набуття чинності
Податковим кодексом (01.01.2011 р.) можна продовжувати працювати на єдиному податку та фікспатенті за старими правилами (щоправда, поки що не відомо, скільки такий дозвіл протримається). При цьому потрібно враховувати такі нюанси:—
єдиноподатники не можуть бути платниками ПДВ (тому до 01.01.2011 р. необхідно знятися з ПДВ-реєстрації);— усі підприємці, у тому числі єдиноподатники та фікспатентники, з 01.01.2011 р.
зобов'язані сплачувати ЄСВ у повному розмірі (жодних заліків не буде);— єдиноподатники набудуть права
сплачувати до бюджету єдиний податок у сумі 43 % ставки єдиного податку (як за себе, так і під час доплати 50 % єдиного податку за найманих працівників);— підприємці на фікспатенті матимуть право
сплачувати до бюджету фікспатент у розмірі 90 % ставки фікспатенту (як за себе, так і під час доплати 50 % вартості фікспатенту за найманих працівників);— несплата або несвоєчасна сплата єдиного податку карається штрафом у розмірі 50 % ставки єдиного податку.
Автоматичного продовження Свідоцтв, виданих єдиноподатникам на 2010 рік, не буде.
Тому:—
для переходу на єдиний податок з 01.01.2011 р. необхідно подати до податкового органу відповідну заяву та сплатити єдиний податок за січень 2011 року (не пізніше 16.12.2010 р.). При цьому єдиний податок за січень 2010 року потрібно сплатити ще в повному розмірі (100 %, а не 43 %);—
для переходу на загальну систему оподаткування нинішні єдиноподатники не зобов'язані подавати заяву про відмову від єдиного податку. Їм достатньо після закінчення року не виявити бажання залишитися на спрощеній системі (тобто не подавати заяву про сплату єдиного податку на 2011 рік) — у такому разі вони автоматично опиняться на загальній системі з 01.01.2011 р.Підприємцям на загальній системі
дещо підвищили ставки ПДФО, а також заборонили включати до витрат вартість товарів (послуг), придбаних у фізичних осіб — єдиноподатників.Тішить, що
спочатку штрафи за порушення Податкового кодексу не перевищуватимуть 1 грн. (за порушення, допущені з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р.).Довідкова інформація (довідка)
1
Чутки про автоматичне продовження Свідоцтв єдиноподатників виникли в «перехідний період», коли ВРУ вже прийняла Податковий кодекс, а Президент його ще не підписав. Саме тоді в Податковому кодексі дійсно містилася норма, згідно з якою в I кварталі 2011 року єдиноподатникам дозволялося працювати на спрощеній системі за старими правилами (і на цей період автоматично подовжувалися їх Свідоцтва). Але з 01.04.2011 р. планувалося запровадити нові правила роботи на єдиному податку, тому всіх підприємців, які бажають у 2011 році залишатися єдиноподатниками, зобов'язали до 20.03.2011 р. подати заяви про перехід на спрощену систему та отримати нові Свідоцтва про сплату єдиного податку (детальніше див. «ВД», 2010, № 23, с. 8).Однак з остаточної версії
Податкового кодексу (після підписання його Президентом) згадану норму виключили, а колишні правила роботи на єдиному податку продовжили не лише на I квартал 2011 року, а й на невизначений строк (можливо триваліший, ніж квартал). Тому процедура переходу на спрощену систему поки що залишається колишньою.2
Згідно із Законом про ЄСВ підприємці зобов'язані бути застрахованими лише у ПФ і Фонді «безробіття». Тому мінімальна ставка ЄСВ (34,7 %) забезпечує страхування лише в цих двох фондах. Утім, за бажанням (але необов'язково) можна застрахуватися і в інших фондах (у тому числі у Фонді «непрацездатності»), проте в такому разі ставка ЄСВ буде вищою.3
Цілком можливо, що після набуття чинності Податковим кодексом сплачені в грудні 2010 року за січень 2011 року «зайві» 42 % єдиного податку буде зараховано в рахунок заборгованості підприємця за доплатами до ПФ (підпункт 5 пункту 1 підрозділу 8 Прикінцевих положень Податкового кодексу).4
При цьому можна попросити, щоб аж до 01.01.2011 р. Свідоцтво платника ПДВ залишалося в підприємця (залишалося діючим) . У такому разі працівник податкового органу повинен зробити на ньому такий запис: «Свідоцтво дійсне до «01.01.2011 р.», запис зроблено «чч.мм.рррр».5
Зрозуміло, що при перевірці податківцям нелегко буде «прошерстити» всі податкові накладні підприємця, та ще не відомо, чи будуть вони цим займатися. Тут все залежить від ситуації та суб'єктивних обставин.6
Підприємця може зацікавити і зворотне запитання: чи потрібно нараховувати ПЗ щодо товару, за який отримано передоплату, але який ще не відвантажено? Виходячи з пункту 9.8 Закону про ПДВ — потрібно, оскільки товар все ще значиться на складі (в обліку). Однак, з іншого боку, беручи до уваги той факт, що ПЗ вже було нараховано (під час отримання авансу від покупця), щоб уникнути подвійного оподаткування, можна умовний продаж не відображати. Тим більше що податківці перевіряють залишки за податковими накладними, а на оплачений, але невідвантажений товар накладна буде.
