Теми статей
Обрати теми

Як сплачувати ЄСВ у 2011 році: усі подробиці

Редакція ВД
Стаття

Як сплачувати ЄСВ у 2011 році: усі подробиці

 

Як відомо, з 1 січня 2011 року набуде чинності Закон про ЄСВ. У цій публікації ми в зручній табличній формі наведемо необхідну для підприємців інформацію щодо нарахування та сплати цього виду внеску.

 

Сплата ЄСВ за себе

ПОЛОЖЕННЯ

РОЗ'ЯСНЕННЯ

1

2

ЗАГАЛЬНЕ ДЛЯ ВСІХ ПІДПРИЄМЦІВ

Які внески
замінить ЄСВ за себе

До 01.01.2011 р. сплата внесків до соціальних фондів за себе залежала від системи оподаткування підприємців:
— підприємці на загальній системі в обов'язковому порядку сплачували внески до Пенсійного фонду
та добровільно — до Фонду «тимчасової непрацездатності», Фонду «безробіття», Фонду «нещасного
випадку»;
— єдиноподатники здійснювали обов'язкові доплати до Пенсійного фонду, у Фонді «нещасного випадку» вони могли реєструватися добровільно, а до решти фондів внесок сплачувався за рахунок розподілу єдиного податку;
— фікспатентники були зобов'язані провадити пенсійні доплати, а решту внески сплачувати добровільно.
Тепер же підприємцями на будь-якій системі замість 4 внесків до зазначених вище фондів сплачується ЄСВ.
Принцип обов'язкових і добровільних внесків зберігся за рахунок різних ставок ЄСВ за себе (див. далі) незалежно від системи оподаткування підприємця

Ставки ЄСВ за себе для підприємців

Розмір «обов'язкової» ставки ЄСВ для підприємців установлено на рівні 34,7 % бази оподаткування. При цьому підприємець є особою, застрахованою в Пенсійному фонді та Фонді «безробіття».
Водночас підприємці можуть добровільно брати участь у соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та в соціальному страхуванні від нещасного випадку. При цьому розмір ставки ЄСВ зросте:
1) «обов'язкове» страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності — 36,6 %;
2) «обов'язкове» страхування + добровільне страхування від нещасного випадку — 36,21 %;
3) «обов'язкове» страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку — 38,11 %
.
Добровільне страхування надає можливість підприємцю отримувати допомогу у відповідних фондах.
Вирішивши збільшити розмір ставки ЄСВ, підприємець повинен подати до органу Пенсійного фонду за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 2 до Інструкції № 21-5, а також копії таких документів: довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності), трудової книжки (за наявності), документа, що посвідчує особу, свідоцтва про державну реєстрацію та укласти з Пенсійним фондом договір про добровільне страхування на строк не менше одного року

Узяття на облік підприємців — платників ЄСВ

Платники ЄСВ беруться на облік у Пенсійному фонді за місцем проживання. Відомості про новостворених підприємців до Пенсійного фонду передає держреєстратор, після чого вони автоматично беруться на облік як платники ЄСВ за себе.
Повідомлення про взяття на облік платник ЄСВ отримає від фонду безоплатно поштою.
Зауважимо, що серед інших даних у повідомленні буде зазначено клас професійного ризику, до якого віднесено платника, і розмір ставки ЄСВ для працівників. Однак ці показники будуть потрібні підприємцю лише після того, як він укладе хоча б один трудовий договір, тобто стане роботодавцем — платником ЄСВ за найманих працівників.
Підприємцям, які почали свою діяльність (пройшли держреєстрацію) до 01.01.2011 р., повторно ставати на облік не потрібно (частина 3 розділу VIII Закону про ЄСВ)

Документи, необхідні для розрахунку ЄСВ

У статті 9 Закону про ЄСВ зазначено, що ЄСВ розраховується на підставі бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму доходу, виходячи з якого обчислюється ЄСВ.
Оскільки підприємці бухоблік вести не зобов'язані, документами, які підтверджують правильність розрахунку ЄСВ за себе, можуть бути Книга за формою № 10 і декларація про доходи

Способи сплати ЄСВ

Сплата ЄСВ здійснюється підприємцем:
у безготівковій формі — за наявності банківського рахунка;
готівкою через каси банків або відділення зв'язку, якщо він не має банківського рахунка.
Перераховувати ЄСВ необхідно до Пенсійного фонду. Для цього його територіальні органи повинні відкрити в Держказначействі спеціальні рахунки та повідомити їх реквізити підприємцям.

Днем сплати ЄСВ є (частина 9 статті 9 Закону про ЄСВ):
у разі безготівкового перерахування — день списання банком коштів з рахунка підприємця незалежно від часу їх зарахування на рахунок Пенсійного фонду;
у разі готівкової сплати — день прийняття банком або поштою документа про перерахування готівки разом із сумою грошових коштів

В якому порядку надається звітність з ЄСВ за себе

Підприємці незалежно від системи оподаткування подають звітність з ЄСВ за себе один раз на рік не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним. Форму звіту наведено в додатку 5 до Порядку № 22-2. Пунктом 2.15 Порядку № 22-2 передбачено перенесення останнього дня подання звіту, що припадає на вихідний (святковий і неробочий) день, на найближчий робочий день.
Способи подання звіту наводяться в пункті 2.2 Порядку № 22-2:
— в електронній формі з використанням ЕЦП через центр оброблення електронних звітів (звіт на паперових носіях не подається);
— на паперових носіях, посвідчених підписом страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації.
Водночас при кількості застрахованих осіб не більше 5 осіб збережено можливість подання звітності на паперовому носії. Проте надіслати звіт поштою не можна, оскільки згідно з пунктом 2.11 Порядку № 22-2 такий звіт не вважається поданим.
Зауважимо, що звітність з внеску до Пенсійного фонду за 2010 рік подають за «старими» правилами

ПІДПРИЄМЦІ НА ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ

Що обкладається ЄСВ (база для нарахування)

Базою для нарахування ЄСВ для підприємців на загальній системі є чистий дохід (різниця між виручкою та витратами), що розраховується для сплати податку на доходи фізичних осіб (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ). Тобто така сама, як і для розрахунку внесків до Пенсійного фонду до 01.01.2011 р.

Порядок та строки сплати ЄСВ

Правила розрахунку ЄСВ для підприємців на загальній системі здебільшого нагадують підхід, який використовувався під час розрахунку пенсійних внесків за себе. Підприємці на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня та до 15 листопада у вигляді авансових платежів, розмір яких становить 25 % річної суми ЄСВ, обчисленої від суми, визначеної податковим органом для сплати авансових сум податку на доходи.
Остаточний розрахунок ЄСВ здійснюється до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. З метою проведення остаточного розрахунку ЄСВ підприємцю необхідно визначити загальну суму ЄСВ, що підлягає сплаті за звітний рік. Для цього суму чистого доходу за звітний рік, зазначену в річній податковій декларації, необхідно розподілити за місяцями звітного року та розрахувати суму ЄСВ за кожним місяцем звітного року. При цьому слід урахувати, що існують мінімальний і максимальний розміри ЄСВ, а також дотриматись деяких інших правил розрахунку

Правила розрахунку ЄСВ за місяць

Отже, підприємець, який працює на загальній системі оподаткування, застосовує такі правила:
1) якщо протягом місяця чистий дохід (різниця між виручкою та витратами) менше або дорівнює нулю, ЄСВ за такий місяць не сплачується. Отже, навіть якщо протягом місяця підприємцю надходили гроші (виручка) і цього місяця він поніс значні витрати, то чистого доходу може й не бути;
2) якщо протягом місяця чистий дохід був більше нуля (нехай навіть становив 1 коп.), ЄСВ за такий місяць необхідно сплатити. Сума ЄСВ за кожний місяць розраховується виходячи з чистого доходу.
Однак не слід забувати про мінімальний розмір ЄСВ (добуток ставки ЄСВ і мінімальної зарплати відповідного місяця). Якщо розрахований ЄСВ не дотягує до мінімального розміру, то все одно доведеться сплатити мінімальний ЄСВ;
3) якщо протягом місяця чистий дохід перевищував 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то ЄСВ за такий місяць розраховується як добуток ставки ЄСВ і суми 15 прожиткових мінімумів

ПІДПРИЄМЦІ НА ЄДИНОМУ ПОДАТКУ ТА ФІКСПАТЕНТІ

Як нараховується ЄСВ за себе єдиноподатниками та фікспатентниками?

Пункт 3 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ дозволяє підприємцям, які працюють на спрощеній системі оподаткування (у тому числі фікспатентникам), самостійно визначати суму доходу, на яку нараховується ЄСВ. При цьому існують дві умови:
1) сума ЄСВ, самостійно розрахована підприємцем за кожний місяць, не має бути менше мінімального розміру ЄСВ (добуток «обов'язкової» ставки ЄСВ і мінімальної зарплати відповідного місяця);
2) сума ЄСВ, самостійно розрахована підприємцем за кожний місяць, не має бути більше максимального розміру ЄСВ (добуток ставки ЄСВ і 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на відповідний місяць).
Зверніть увагу: сума ЄСВ у підприємців на спрощеній системі оподаткування не залежить від того, отримано в поточному місяці дохід чи збиток, тобто ЄСВ потрібно сплачувати за кожний місяць календарного року

В які строки сплачується ЄСВ єдиноподатниками та фікспатентниками?

Згідно з пунктом 4.6 Інструкції № 21-5 спрощенці повинні сплачувати ЄСВ щомісячно у вигляді авансових платежів у розмірі, який вони визначають самостійно (порядок розрахунку сум ЄСВ див. вище), до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачується внесок.
Зверніть увагу: останнім днем сплати буде 19 число місяця, наступного за місяцем, за який сплачується соціальний внесок.
Суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються під час остаточного розрахунку, який здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом, яким є календарний рік.
Останнім днем сплати ЄСВ за календарний рік буде 20 січня року, наступного за звітним роком

Чи передбачено залік ЄСВ з єдиним податком або фікспатентом

Ні, не передбачено. Однак до затвердження спеціального законодавства для підприємців на спрощеній системі єдиноподатники сплачуватимуть до бюджету лише 43 % ставки єдиного податку, а фікспатентники — 90 %

 

Сплата ЄСВ під час виплати доходів фізичним особам

Підприємці, які виплачують доходи пересічним фізичним особам, є платниками ЄСВ за:

а) працівників (за трудовим договором);

б) підрядників (за цивільно-правовими (ЦП) договорами).

 

ПОЛОЖЕННЯ

РОЗ'ЯСНЕННЯ

1

2

ЗАГАЛЬНЕ ДЛЯ ВИПЛАТ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ

Які внески
замінив ЄСВ

З 01.01.2011 р. ЄСВ прийшов на зміну внескам до Пенсійного фонду, Фонду «тимчасової непрацездатності», Фонду «безробіття», Фонду «нещасного випадку». Замість 4 внесків при виплатах фізичним особам тепер увагу буде прикуто лише до одного ЄСВ

Як стягується ЄСВ

Платниками ЄСВ є страхувальники та застраховані особи. Як і раніше, до перших, зокрема, належать підприємці-роботодавці та ті, що виплачують винагороди за ЦП-договорами, до других — працівники, підрядники, виконавці тощо. При цьому справляти та сплачувати ЄСВ у зв'язку з виплатами пересічним фізичним особам повинні страхувальники.
Оскільки ЄСВ замінив внески до Пенсійного та інших соціальних фондів, то аналогічно він стягуватиметься в частині нарахувань «зверху» (з кишені роботодавця), і в частині утримань «знизу» (з виплати фізичній особі). По суті, принцип справляння платежів із зарплати працівників і винагород за ЦП-договорами не змінився

Узяття на облік платників ЄСВ

Питаннями сплати ЄСВ тепер займається Пенсійний фонд. Спочатку взяття на облік усіх підприємців у ньому здійснюється за місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, отриманих від держреєстратора. При цьому надсилається повідомлення про взяття на облік платнику ЄСВ поштою безоплатно.
Серед інших даних у повідомленні буде зазначено клас професійного ризику, до якого віднесено платника, і розмір ставки ЄСВ для працівників. Ці показники саме й будуть потрібні підприємцю після того, як він стане роботодавцем, прийме першого найманого працівника.
Відомості про укладення та реєстрацію трудового договору передає центр зайнятості, сам підприємець жодних відомостей подавати не повинен. Після цього підприємці-роботодавці набувають статусу платників ЄСВ за працівників (страхувальників).
Відомостей про укладення ЦП-договорів подавати не потрібно, навіть якщо підприємець не має найманих працівників.
У разі виникнення розбіжностей щодо віднесення платника до того чи іншого класу професійного ризику виробництва звертатися слід до органів Фонду «нещасного випадку», оскільки саме цей Фонд за запитом Пенсійного фонду визначає клас професійного ризику платника ЄСВ залежно від видів діяльності такого платника

Уключення сум ЄСВ до витрат підприємця

Суми ЄСВ у частині нарахувань (внески «зверху») за умови правильного документального підтвердження, відображення в зарплатних відомостях тощо включаються до витрат підприємця.
Це передбачено підпунктом 5.7.1 Закону про податок на прибуток, перелік витрат з якого підприємці на загальній системі беруть у I кварталі 2011 року, і підпунктом 143.1 розділу III Податкового кодексу, який прийде йому на зміну з II кварталу 2011 року.
Підприємці-єдиноподатники також відображають ці суми у витратах

Які виплати обкладаються ЄСВ

Виплати для обкладення ЄСВ наведено в частині 1 статті 7 Закону про ЄСВ:
— нарахована

зарплата, а точніше, виплати, які включаються до фонду оплати праці згідно
з Інструкцією № 5
(основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати);
винагорода за ЦП-договорами за роботи та за послуги (як працівникам, так і іншим фізичним особам);
— оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;
— допомога по тимчасовій непрацездатності;
— допомоги або компенсації згідно із законодавством;
— грошове забезпечення.

Зауважимо, що джерелом двох останніх видів виплат здебільшого є бюджетні кошти.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону про ЄСВ Кабмін додатково повинен затвердити перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ. Поки що такий перелік не затверджено.
Фізичні особи, працівники, виконавці послуг і підрядники, яким підприємець здійснює зазначені виплати, є застрахованими особами. Підприємець є страхувальником таких осіб.
Як бачимо, за основу береться база, яка до 2011 року була передбачена для внесків до Пенсійного фонду, плюс оплата за послуги виконавцям за ЦП-договорами

НАЙМАНІ ПРАЦІВНИКИ (ЗА ТРУДОВИМ ДОГОВОРОМ)

Чи потрібна перереєстрація в Пенсійному фонді для сплати ЄСВ за працівників?

Ні, оскільки згідно з пунктом 3 розділу VIII Закону про ЄСВ перереєстрація платників страхових внесків і застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд, в якому всі підприємці до 2011 року перебували на обліку, здійснюватиме збір та ведення обліку ЄСВ.
Пенсійний фонд вестиме Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, який складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Даними цього держреєстру мають право користуватися всі фонди для виконання покладених на них функцій.
Якщо підприємець на 01.01.2011 р. уже має найманих працівників, то йому потрібно просто почекати, коли надійде повідомлення про розмір ставки ЄСВ.
Якщо підприємець уперше укладає трудовий договір, то відомості про це передаються до Пенсійного фонду центром зайнятості не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації.
Обов'язок сплачувати ЄСВ за працівників виникає з дня укладення трудового договору (стаття 5 Закону про ЄСВ)

Чи є «звільнення» під час сплати ЄСВ для роботодавців-єдиноподатників?

Згідно із Законом про ЄСВ з 01.01.2011 р. підприємці-єдиноподатники зобов'язані будуть обчислювати, нараховувати та сплачувати ЄСВ із сум заробітної плати найманих працівників та інших фізичних осіб у загальному порядку

Ставки ЄСВ для зарплати найманих працівників

Розмір внеску «зверху» на зарплату залежить від виду економічної діяльності (частина 5 статті 8
Закону про ЄСВ)
. Облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва, як і раніше, вестиме Фонд «нещасного випадку». Мінімальна ставка внеску зверху — 36,76 %, а максимальна — 49,7 % (див. таблицю далі).
Розмір ЄСВ «знизу», який утримує роботодавець за рахунок нарахованого працівникам доходу, становить 3,6 %. По суті, це сума старих внесків: до Пенсійного фонду — 2 %, до Фонду «безробіття» — 0,6 % і до Фонду «нещасного випадку» — 1 %.
Підприємці, в яких працюють інваліди, на їх дохід нараховують таку саму ставку, як і на дохід інших працівників.
Згідно з пунктом 4.8 Інструкції № 21-5 у разі зміни класу професійного ризику виробництва роботодавець на підставі отриманого повідомлення органу Пенсійного фонду за період з дати встановлення нового класу професійного ризику та розміру ЄСВ самостійно здійснює перерахунок ЄСВ

Чи зменшується на ЄСВ у частині утримань база для оподаткування на доходи?

Так, з 01.01.2011 р. це передбачено пунктом 164.6 Податкового кодексу

Ставки ЄСВ для «звичайних» лікарняних

Для «звичайних» лікарняних, як за перші 5 днів за рахунок роботодавця, так і суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (з коштів фонду), установлено окремі ставки ЄСВ (відповідно абзац 2 частини 6 і частина 12 статті 8 Закону про ЄСВ):
— нарахування «зверху» за ставкою 33,2 %;
— утримання «знизу» — 2 %

Які ставки ЄСВ передбачено для винагород працівникам за ЦП-договорами?

На суму винагород за ЦП-договорами нараховують «зверху» 34,7 %, а утримують «знизу» — 2,6 % (відповідно абзац 5 частини 5 і частина 8 статті 8 Закону про ЄСВ). Зверніть увагу: розмір нарахувань однаковий як щодо працівників підприємця, так і сторонніх фізичних осіб, тоді як раніше до Фонду «безробіття» нараховували для них внески «зверху» за різними ставками

Максимальна величина для справляння ЄСВ

ЄСВ обчислюють з максимальної величини бази, яка дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМПО) (частина 3 статті 7 і пункт 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ).
При визначенні максимальної величини бази справляння ЄСВ виплати слід ураховувати в такій послідовності:
1) заробітна плата;

2) винагороди за ЦП-договорами;
3) лікарняні.

Водночас ставки ЄСВ застосовуються окремо до кожного виду зазначених вище виплат.
При нарахуванні ЄСВ на суми лікарняних, відпускних, період яких перевищує один місяць, застосування максимальної величини здійснюється окремо за кожний місяць

Строки сплати ЄСВ за працівників

Відповідно до підпункту 4.3.7 Інструкції № 21-5 страхувальники-роботодавці сплачують ЄСВ у частині нарахувань «зверху» під час кожної виплати заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум.
Таким чином, і при виплаті авансу та заробітної плати за другу половину місяця потрібно сплачувати ЄСВ «зверху».
Виняток становлять такі випадки:
1) ЄСВ, нарахований на зазначені виплати, уже сплачений не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом;
2) за результатами звірки платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнано переплату з ЄСВ, сума якої перевищує суму ЄСВ, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Суми ЄСВ перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій або натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважаються:
— отримання відповідних сум готівкою;
— зарахування зарплати (доходу, грошового забезпечення) на рахунок одержувача;
— перерахування за дорученням одержувача зарплати (доходу, грошового забезпечення) на будь-які цілі;
— отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зарплати (доходу);
— фактичне здійснення із зарплати (доходу, грошового забезпечення) відрахувань згідно із законодавством або виконавчим документам чи будь-яких інших відрахувань.
Згідно з підпунктами 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5 суми ЄСВ у частині утримань сплачуються не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. На практиці їх виплачують разом з нарахуваннями під час виплати зарплати за другу половину місяця.
Зобов'язання щодо сплати ЄСВ повинні виконуватися в першу чергу, крім зобов'язань із зарплати (доходу), у тому числі й перед зобов'язаннями з податків (частина 12 статті 9 Закону про ЄСВ)

Способи сплати ЄСВ

Способи сплати див. «Сплата ЄСВ за себе» на с. 14 цього номера.
Однак ті підприємці, які знімають або перераховують гроші на виплату заробітної плати з поточного рахунка, повинні мати на увазі таке.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 21-3 банки приймають грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, з якою справляється ЄСВ, і здійснюють видачу (перерахування) таких коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів (документів на перерахування готівки) про перерахування
коштів для сплати сум ЄСВ у розмірі не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати
.
Простіше кажучи, знімаючи в банку гроші на виплату заробітної плати, підприємець повинен сплатити ЄСВ у частині нарахувань, інакше банк кошти йому не видасть (не перерахує працівнику).
Якщо платник достроково сплатив ЄСВ, наприклад велику суму при виплаті авансу, то в таких випадках, для того щоб банк видав суму заробітної плати, зазначену в грошовому чеку, роботодавцю достатньо
надати документальне підтвердження раніше сплаченого ЄСВ.
Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку № 21-3 таким документальним підтвердженням можуть бути платіжні доручення або інші розрахункові документи (документи на перерахування готівки) на перерахування ЄСВ (у тому числі з поточного рахунка, відкритого в іншому банку), в яких у реквізиті «Призначення платежу» платник зазначив період, за який нараховано заробітну плату, а банк платника заповнив реквізит «Дата виконання».
Якщо в розрахункових документах або документах на перерахування готівки сума ЄСВ обґрунтовано менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, то грошові чеки, платіжні доручення та інші документи приймаються разом з оригіналом довідки-розрахунку (додаток 1 до Порядку № 21-3), яку узгоджено з органом Пенсійного фонду.
Такі довідки видаються платникам ЄСВ, які:
звертаються до органів Пенсійного фонду за узгодженням довідки-розрахунку, де сума перерахування ЄСВ менше 1/3 суми коштів на виплату заробітної плати, зазначених у грошовому чеку та/або платіжному дорученні, та/або іншому розрахунковому документі у зв'язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ;
— протягом попереднього року не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату ЄСВ (внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування)

Звітність

Підприємці-роботодавці повинні подавати до Пенсійного фонду щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, додаток 4 до Порядку № 22-2.
Цей додаток є аналогом «старого» пенсійного додатка 4, однак у ньому всього дев'ять таблиць, тоді як у пенсійному додатку 4 їх було десять (це результат того, що в новому додатку 4 таблиці 6 і 7, що діяли, об’єднано в одну таблицю 6). Довідниками, необхідними для заповнення такої звітності,
є додатки 1, 2 і 3.

Пунктом 2.14 Порядку № 22-2 передбачено перенесення останнього дня подання звіту, що припадає на вихідний (святковий і неробочий) день, на найближчий робочий день.
Зауважимо, що звітність щодо внеску до Пенсійного фонду за 2010 рік подають за «старими» правилами

В якому порядку подається звітність з ЄСВ за фізичних осіб

Способи подання звітності такі самі, як і для ЄСВ за себе (див. «Сплата ЄСВ за себе»)

Як виплачуватимуться «звичайні» лікарняні

З 2011 року зміниться також порядок отримання допомог з Фонду «тимчасової непрацездатності».
До цього часу допомоги за рахунок коштів Фонду виплачують застрахованим особам страхувальники-роботодавці в рахунок сплати страхових внесків.
З 2011 року процедура відшкодування виглядатиме так:
1. Підставою для отримання фінансування з Фонду буде заява-розрахунок, яка містить інформацію
про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
2. Для зарахування страхових коштів роботодавець відкриває окремий поточний рахунок у банку.
3. Фонд перераховує суми допомоги протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку на окремо відкритий рахунок страхувальника.
4. Кошти, зараховані на окремий рахунок, мають бути використані роботодавцем виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.
5. Якщо сума отриманих роботодавцем страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані суми слід повернути до Фонду «тимчасової непрацездатності» протягом 3 робочих днів

Як обкладатиметься зарплата за грудень (другу половину), виплачена в січні 2011 року

Доходи, нараховані за грудень 2010 року, обкладатимуться за правилами, що діють до 01.01.2011 р., тобто внесками до 4 фондів

Приклад щодо нарахування та утримання ЄСВ

Заробітна плата працівника за січень 2011 року становила 2000,00 грн. Клас професійного ризику виробництва — 23. Ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,26 %. Для працівників установлено розмір авансу — 55 % місячного окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу, дати виплати заробітної плати —
7 і 22 числа.
Сума заробітної плати (авансу) за першу половину січня 2011 року становила 1100,00 грн. 21 січня 2011 року (22 січня припадає на вихідний день — суботу) працівнику виплачується аванс.
Дії роботодавця в січні 2011 року:
1) перераховано ЄСВ у частині нарахувань: 1100,00 х 37,26 : 100 = 409,86 грн.;
2) перераховано податок на доходи фізичних осіб 1100,00 х 15 : 100 = 165,00 грн.;
3) виплачено заробітну плата (аванс) за першу половину січня 2011 року: 1100,00 - 165,00 = 935,00 грн.;
4) наприкінці місяця нараховано заробітну плату за січень 2011 року: 2000,00 грн.;
5) нараховано ЄСВ: 2000,00 х 37,26 : 100 = 745,20 грн.;
6) утримано ЄСВ: 2000,00 х 3,6 : 100 = 72,00 грн.;
7) утримано податок на доходи фізичних осіб: (2000,00 – 72,00) х 15 : 100 = 289,20 грн.
Дії роботодавця в лютому 2011 року:
1) виплачено заробітну плату за другу половину січня 2011 року: 2000,00 - 72,00 - 289,20 - 935 = 703,80 грн.;
2) перераховано ЄСВ: 745,20 + 72,00 - 409,86 = 407,34 грн.;
3) перераховано податок на доходи фізичних осіб: 289,20 - 165,00 = 124,20 грн.

ПІДРЯДНИКИ ТА ВИКОНАВЦІ (ЗА ЦП-ДОГОВОРАМИ)

Чи потрібно повідомляти до Пенсійного фонду про укладений ЦП-договір з фізичною особою?

Ні. Підприємець береться на облік у Пенсійному фонді після держреєстрації, про укладення ЦП-договору з фізичною особою повідомляти не потрібно. Однак з моменту укладення ЦП-договору підприємці набувають статусу страхувальників

Чи потрібно сплачувати ЄСВ при виплатах за
договорами на надання
послуг?

Так. З 2011 року ЄСВ обкладається як підрядна винагорода, так і оплата наданих послуг,
причому як у частині нарахувань «зверху», так і в частині утримань «знизу»

Ставки ЄСВ за підрядників

До виплат за ЦП-договорами як працівникам підприємця, так і іншим фізичним особам застосовують ставки 34,7 % у частині нарахувань і 2,6 % у частині утримань. Винятком є виплати фізичним особам — підприємцям

ЄСВ і виплати фізичним особам — підприємцям за ЦП-договорами

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ підприємець не повинен нараховувати ЄСВ з винагороди за ЦП-договором лише в тому разі, якщо роботи, що виконуються (послуги, що надаються), відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію підприємця-підрядника або виконавця.
Однак у діючій формі свідоцтва про держреєстрацію не передбачено внесення даних про види діяльності підприємця. Водночас така інформація наводиться у витягу з державного реєстру, який можна отримати, зробивши запит (детальніше див. «ВД», 2010, № 20, с. 13)

 

Таблиця

 

Єдиний внесок для роботодавців у частині нарахувань «зверху» відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності

Клас професійного ризику виробництва

Розмір єдиного внеску

1

36,76

2

36,77

3

36,78

4

36,79

5

36,8

6

36,82

7

36,83

8

36,85

9

36,86

10

36,88

11

36,9

12

36,92

13

36,93

14

36,95

15

37

16

37,04

17

37,06

18

37,13

19

37,16

20

37,17

21

37,18

22

37,19

23

37,26

24

37,3

25

37,33

26

37,39

27

37,45

28

37,51

29

37,58

30

37,6

31

37,61

32

37,65

33

37,66

34

37,77

35

37,78

36

37,86

37

37,87

38

37,96

39

37,97

40

37,99

41

38

42

38,03

43

38,05

44

38,1

45

38,11

46

38,19

47

38,24

48

38,26

49

38,28

50

38,45

51

38,47

52

38,52

53

38,54

54

38,57

55

38,66

56

38,74

57

39,01

58

39,02

59

39,1

60

39,48

61

39,76

62

39,9

63

40,19

64

40,4

65

42,61

66

42,72

67

49,7

 

Перевірки платників ЄСВ і штрафні санкції

ПОЛОЖЕННЯ

РОЗ'ЯСНЕННЯ

1

2

Який контролюючий орган перевірятиме підприємців — платників ЄСВ

Контроль за дотриманням законодавства про ЄСВ покладено на Пенсійний фонд. Тому представники саме цього відомства можуть прийти з перевіркою до підприємців.
Перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ повинні здійснюватися з дотриманням вимог Закону № 877

Права працівників Пенсійного фонду під час перевірок

Пенсійний фонд згідно із Законом про ЄСВ наділено такими правами:
а) отримувати безоплатно від підприємців відомості про нарахування, обчислення та сплату ЄСВ, а також інші відомості, необхідні для виконання Пенсійним фондом покладених на нього функцій;
б) проводити не частіше одного разу на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, — позапланову перевірку на підприємствах, в установах та організаціях, у фізичних осіб — підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату ЄСВ, отримувати необхідні пояснення, довідки та відомості (зокрема, письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;
в) вимагати від фізичних осіб — підприємців усунення виявлених порушень законодавства про ЄСВ;
г) вилучати в установленому законодавством порядку у фізичних осіб — підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру зарплати (доходу) та інших виплат, на які нараховується ЄСВ;
д) звертатися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство платника ЄСВ;
е) застосовувати фінансові санкції, передбачені Законом про ЄСВ;
є) стягувати з платників несплачені суми ЄСВ;
ж) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ;
з) у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів;
і) здійснювати інші функції, передбачені законодавством

Які обов'язки передбачено для підприємців під час перевірок

Платники ЄСВ зобов'язані (пункт 3 частини 2 статті 6 Закону про ЄСВ):
1) допускати посадових осіб територіального органу Пенсійного фонду до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ за наявності направлення на перевірку та посвідчення в перевіряючих;
2) надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки

Перевірки фондів соціального страхування

Представники інших фондів також можуть прийти з перевіркою до підприємця, однак ця перевірка не буде пов'язана з питаннями сплати ЄСВ.
Перевіряючих цікавитиме таке.
1. Правильність використання страхових коштів соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття та від нещасного випадку на виробництві. Таким чином, такі перевірки можуть зачепити підприємців, які виплачували працівникам «звичайні» та «декретні» лікарняні.
2. Фонд «нещасних випадків» має право також проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності.
3. Фонд «безробіття» — перевірку достовірності відомостей, поданих роботодавцем для отримання
коштів Фонду.
4. За фондами соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосуванням штрафних санкцій, які стягувалися до 01.01.2011 р. (якщо в підприємця залишилася за ними заборгованість).
Суми таких заборгованостей і штрафних санкцій стягуватимуться соціальними фондами відповідно до «старого» законодавства

Недоїмка з ЄСВ

Суми ЄСВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені платниками ЄСВ (роботодавцями та підприємцями за себе) у встановлені Законом про ЄСВ строки, вважаються недоїмкою та підлягають стягненню з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Відразу ж зазначимо, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів і нарахованої пені не застосовується.
У разі виявлення недоїмки орган Пенсійного фонду надсилає платнику ЄСВ вимогу про сплату недоїмки, яка є виконавчим документом.
Якщо з виникненням і сплатою недоїмки пов'язане застосування фінансових санкцій (штрафів і пені),
то такі суми штрафів і пені включаються до вимоги про сплату недоїмки

Фінансові санкції

За порушення вимог законодавства про ЄСВ застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів і пені.
Розміри штрафів ми наведемо в таблиці наприкінці статті.
Пеня нараховується на суму недоїмки з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу починаючи з першого календарного дня, наступного за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) уключно.
Розрахунок пені здійснюється за формулою:
Y = S х K х 0,1 %,
де Y — сума пені;
S — фактично сплачена сума недоїмки зі сплати ЄСВ;
K — кількість днів прострочення платежу;
0,1 % — ставка для нарахування пені.
Отримана сума пені округляється до другого знака після коми

На підставі чого сплачуються фінансові санкції

Якщо порушення, виявлене органом Пенсійного фонду, пов'язане з виникненням недоїмки, то платнику ЄСВ буде вручено вимогу про сплату недоїмки та рішення про застосування штрафних санкцій і пені, або санкції буде включено до вимоги про сплату недоїмки.
Якщо виявлене порушення законодавства про ЄСВ не пов'язане з виникненням недоїмки, то платник ЄСВ отримає лише рішення про застосування штрафних санкцій.
Зауважимо, що вимога і рішення є виконавчими документами, тому в разі несплати недоїмки і санкцій їх буде стягнуто примусово виконавчою службою

В які строки потрібно сплатити фінансові санкції

Якщо платник ЄСВ згоден із зазначеними у вимозі сумами недоїмки та фінансових санкцій або санкціями, зазначеними в рішенні, то він зобов'язаний сплатити їх протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги

Узгодження
та оскарження в разі незгоди з розміром недоїмки або санкцій

У разі незгоди платника з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник ЄСВ узгоджує її з органами Пенсійного фонду згідно з Порядком № 22-7 або може оскаржити її до суду, повідомивши Фонд. Почати узгодження або оскарження потрібно до закінчення 10-денного строку, відведеного для сплати боргу. При цьому строк сплати штрафу та пені, зазначених у вимозі, буде зупинено.
Якщо платник ЄСВ не згодний з нарахованими йому фінансовими санкціями, зазначеними в рішенні,
то він також має право оскаржити його протягом 10 робочих днів після отримання у вищому за рівнем органі Пенсійного фонду або в суді з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про цей намір територіального органу Пенсійного фонду. У цьому випадку перебіг строку сплати фінансових санкцій також зупиняється до винесення рішення у справі

 

Таблиця

 

Розміри штрафних санкцій згідно із

Законом про ЄСВ

Види порушень

Розмір штрафу

Підстава для застосування штрафу

Підстава для прийняття рішення

1

2

3

4

Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ (пункт 2 частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ, підпункт 7.2.2 Інструкції № 21-5)

10 % своєчасно не сплачених сум

Рішення про застосування штрафних санкцій ї нарахування пені (додаток 10 до Інструкції № 21-5)

Дані карток особових рахунків платників

Донарахування органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ (пункт 3 частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ, підпункт 7.2.3 Інструкції № 21-5)

5 % донарахованої суми за кожний повний чи неповний базовий звітний період*, за який її донараховано, але не більше 50 % суми донарахованого ЄСВ

Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 11 до Інструкції № 21-5)

Акт перевірки платника ЄСВ або акт звірки з податковим органом

Неподання, невчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (пункт 4 частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ, підпункт 7.2.4 Інструкції № 21-5)

170 грн. (10 нмдг)

Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 12 до Інструкції № 21-5)

Акт про зазначене порушення, складений у довільній формі

Неналежне ведення документації, на підставі якої нараховується ЄСВ (пункт 5 частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ, підпункт 7.2.5 Інструкції № 21-5)

Штраф у розмірі від 136 до 255 грн. (від 8 до 15 нмдг)

Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 13 до Інструкції № 21-5)

Акт перевірки

Несплата, сплата не в повному обсязі або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів) (пункт 6 частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ, підпункт 7.2.6 Інструкції № 21-5)**

10 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум (авансових платежів)

Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 14 до Інструкції № 21-5)

Акт перевірки

* Кількість звітних періодів розраховується починаючи з місяця, на який припадає строк подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄСВ, і закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
** У цьому випадку йдеться про суми ЄСВ, які платники ЄСВ повинні сплачувати одночасно з виплатою заробітної плати.

 

Документи консультації

Податковий кодекс

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про ЄСВ

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 877

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

Порядок № 21-3

— Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-3.

Інструкція № 21-5

— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.

Порядок № 22-2

— Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2.

Порядок № 22-7

— Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-7.

 

Матеріал підготувала Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі