На замітку
Указівки Кабміну щодо проведення перевірок на ринках
Розпорядження КМУ «Про проведення перевірок на продовольчих, непродовольчих та змішаних ринках» від 27.01.2010 р. № 151-р
Цим
розпорядженням Кабмін надав низці контролюючих органів такі доручення щодо проведення перевірок на продовольчих, непродовольчих і змішаних ринках:
| Органи держнагляду | Що доручено |
| Органи держпожежнагляду, санепідемслужби, ветмедицини, служби з карантину рослин та органи внутрішніх справ | Проводити перевірки (крім перевірок товарів тваринного або рослинного походження) виключно тих суб’єктів господарювання, які здійснюють організацію (забезпечення) торгівлі на ринках
|
| Органи внутрішніх справ | Проводити перевірки суб’єктів господарювання виключно в межах проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і заходів забезпечення провадження у справах про адмінправопорушення
|
| ДПАУ | Забезпечити проведення планових перевірок підприємців із запрошенням їх до податкових органів за місцем реєстрації шляхом направлення письмового повідомлення
|
| Органи державної податкової служби | Оформляти направлення на проведення: — позапланових перевірок суб’єктів господарювання з урахуванням даних реєстрів укладених договорів оренди та суборенди торговельних місць, які провадяться адміністраціями ринків, згідно з постановою КМУ від 29.07.2009 р. № 868 (див. «ВД», 2009, № 17, с. 3)
|
| Держспоживстандарт | Проводити позапланові перевірки суб’єктів господарювання виключно за зверненнями фізичних осіб або юридичних осіб щодо порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства та на підставі направлення на перевірку такого суб’єкта господарювання
|
Також Кабмін наказав
органам держнагляду під час проведення перевірок не перешкоджати діяльності суб’єкта господарювання, якщо така діяльність не суперечить вимогам законодавства.А ось
суб’єктам господарювання, що провадять підприємницьку діяльність на ринках, Кабмін рекомендував укладати договори страхування товарів (продукції), що реалізовуються ними на ринках.
Держкомпідприємництва вважає, що відсутність у єдиноподатників і фікспатентників документів на товар не означає, що такий товар потрібно оподатковувати як подарунок
Лист Держкомпідприємництва від 24.11.2009 р. № 14446
У цьому
листі Держкомпідприємництва розглянув проблему оподаткування товару в разі відсутності первинних документів у підприємця на фіксованому та на єдиному податках. Про те, що з боку податківців до підприємця, який не має документів на товар, можуть бути значні претензії, ми писали неодноразово (див. «ВД», 2009, № 19, с. 23; № 20, с. 14, а також с. 2, 7 цього номера).Як зазначено в цьому
листі, податківці на практиці часто намагаються в ситуації, коли відсутні документи на товар, підвести це під те, що товар отримано як подарунок фізичною особою непідприємцем (і обкладати такий товар податком з доходів). Жодних підстав так діяти податківці не мають. На цьому й акцентує Держкомпідприємництва в цьому листі. Зокрема, Держкомпідприємництва зазначає, що на підставі положень статті 14 Декрету про прибутковий податок платник фіксованого податку звільняється від ведення обов’язкового обліку доходів і витрат. А єдиноподатники ведуть Книгу за формою № 10 і заповнюють у ній лише чотири графи: «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід» (пункт 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599).Реалізація зазначених норм, на думку Держкомпідприємництва, не вимагає обов’язкової наявності первинних документів на придбаний підприємцем товар. Таким чином, Держкомпідприємництва вважає, що в разі відсутності в підприємця документів на товар, такий товар підлягає обліку та оподаткуванню відповідно до вимог
Декрету про прибутковий податок і Указу № 746 і не може розглядатися як подарунок у розумінні Закону про податок з доходів фізичних осіб. Якщо ж до підприємця висуватимуться певні претензії з боку перевіряючих, Держкомпідприємництва рекомендує звертатися до суду.Від себе зауважимо, що ми повністю згодні з Держкомпідприємництва в тій частині, що бездокументний товар не можна розцінювати як подарунок. Однак відсутність документів на товар може призвести до інших небажаних для підприємця наслідків (штрафних санкцій, зокрема за
статтями 20 і 21 Закону про РРО, див. с. 2 цього номера, штрафів за порушення Закону про захист прав споживачів, за порушення правил торгівлі, за порушення правил перевезення вантажів тощо). Детальніше про те, які документи на товар повинен мати підприємець і що може загрожувати в разі їх відсутності, — окрема тема, яку ми розглянемо в найближчих номерах «ВД».
ДПАУ про «заборонені» ПММ: нічого нового
Лист ДПАУ від 15.12.2009 р. б/н
Виходячи з норм
статті 7 Указу № 746 , ДПАУ зазначає, що фізичні особи — підприємці, які є платниками єдиного податку, не можуть здійснювати реалізацію паливно-мастильних матеріалів (далі — ПММ). Від себе додамо — ні оптом, ні вроздріб, і незалежно від того, є підакцизним конкретний ПММ чи ні (це важливо для юридичних осіб, але не для приватних підприємців).При цьому
до ПММ ДПАУ відносить паливо, масла та мастила.Визначення термінів «паливо» і «мастило» наводяться в
пункті 4.27 ДСТУ 3437-96 «Нафтопродукти. Терміни та визначення»: паливо — загальне поняття, яким позначають матеріали, що використовуються як джерело енергії. Паливо (пальне) використовують для двигунів внутрішнього згорання; мастило — пластичний матеріал, який являє собою структуровану загусником оливу, що застосовується для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущілень.Визначення терміна «масла та мастила» наведено в
наказі Мінстату від 17.08.95 р. № 213. Зокрема, масла та мастила — в’язкі вуглеводні речовини, що мають великий вміст парафіну і дистилюються при температурі від 380 °C до 500 °C при вакуумній перегонці нафтових залишків після атмосферної перегонки нафти. До них належать усі сорти масел, у тому числі консистентні масла, мастила немінерального походження, регенеровані масла, відновлені на нафтопереробних підприємствах.Крім цього, ДПАУ зазначає, що згідно з
Гармонізованою системою опису та кодування товарів паливо, масла та мастила належать до групи 27 «топливо мінеральне, нафта та продукти її перегонки; бітумінозні матеріали; віск мінеральний» — код 27.07.00, 27.10.00. Деякі речовини належать також і до групи 38 «інші хімічні продукти» — код 38.11.00, код 38.17.00, код 38.19.00, код 38.20 (тут «приховано» у тому числі й гальмівну рідину, якою на єдиному податку, виходить, торгувати також не можна.Щодо цієї теми див. також «ВД», 2009, № 24, с. 9.
Зміни в порядку розрахунку середньої зарплати для страхових виплат: роз’яснення Фонду «непрацездатності»
Лист Фонду «тимчасової непрацездатності» від 29.12.2009 р. № 01-16-2801
З 15 грудня 2009 року набули чинності зміни, унесені до
Порядку № 1266 постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1332 (детальніше див. «ВД», 2010, № 1, с. 21).У зв’язку з цим Фонд роз’яснює, що
дія внесених змін стосується лише страхових випадків, що настали з 15.12.2009 р. Для страхових випадків, що настали до 15.12.2009 р., обчислення середньої зарплати для розрахунку страхових виплат необхідно здійснювати без урахування зазначених змін.Крім цього, Фонд звертає увагу на
окремі особливості обчислення середньої зарплати для розрахунку страхових виплат:1.
Середньоденна зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати на кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Відповідно, за календарні, а не за робочі дні розраховуватиметься й сума допомоги (пункт 20 Порядку № 1266). При цьому у звітності за формою Ф4-ФСС з ТВП у рядку 3 таблиці IV щодо страхових випадків, які настали після 15.12.2009 р., також потрібно зазначати календарні дні.2. У разі коли
в окремих місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня зарплата, або в періоді, за який виплачується допомога, для працівників установлюється неповний робочий день, для розрахунку страхових виплат застосовується середньогодинна зарплата.3. Для розрахунку допомоги по вагітності та пологах
середньоденна зарплата не може перевищувати величину, розраховану шляхом ділення максимальної суми зарплати, яка з розрахунку на місяць становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в останньому місяці розрахункового періоду (у грудні — 11160 грн., у січні — 13035 грн.), на 30,44 (середньомісячна кількість календарних днів).
Граничний розмір доходу для отримання ПСП у 2010 році — 1220 грн.: чергове роз’яснення від ДПАУ
Лист ДПАУ від 14.01.2010 р. № 160/6/17-0716
Як і в нещодавньому своєму роз’ясненні щодо застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) у 2010 році (
лист ДПАУ від 24.12.2009 р. № 28800/7/17-0217 // див. також «ВД», 2010, № 2, с. 4), ДПАУ, посилаючись на норми Закону України від 20.10.2009 р. № 1646-VI, зазначила, що з 01.01.2010 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб і мінзарплату встановлено в розмірі 869 грн.Виходячи з цього
у 2010 році граничний розмір заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат), який надає право будь-якому платнику податків на застосування ПСП, становить 1220 грн. (869 грн. х 1,4).Розмір «загальної» ПСП у 2010 році становить 434,50 грн. (
869 грн. х 50 %).
Розрахунок внесків «на тимчасову непрацездатність» з 1 січня 2010 року
Лист Фонду «тимчасової непрацездатності» від 01.02.2010 р. № 02-24-181
Згідно з
пунктом 1 статті 1 Закону України від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ розмір внеску «на тимчасову непрацездатність» у частині утримань (0,5 або 1 %) залежить від того, перевищує чи ні зарплата працівника розмір прожиткового мінімуму (ПМ) для працездатних осіб (менша або дорівнює ПМ — 0,5 %, перевищує ПМ — 1 %).Фонд вважає, що для визначення розміру такого тарифу
з 1 січня 2010 року повинен застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений статтею 1 Закону України від 20.10.2009 р. № 1646-VI, а саме 869 грн.
Узяття підприємців на облік у Фонді «нещасного випадку»: чергові роз’яснення Фонду
Лист Фонду «нещасного випадку» від 03.12.2009 р. № 1349-06-2
Згідно з роз’ясненнями Фонду
взяття на облік підприємців здійснюється Фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором, не пізніше наступного робочого дня з дня фактичного отримання цих відомостей Фондом (стаття 10 Закону про соцстрахування від нещасного випадку).При цьому
статус страхувальників підприємці, які використовують найману працю, набувають не в день отримання Фондом відомостей від держреєстратора, а в день отримання Фондом з центру зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між підприємцем і найманим працівником.В окремих випадках, коли Фондом отримано з центру зайнятості
повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між найманим працівником і підприємцем, інформація про держреєстрацію якого відсутня (його зареєстровано до 01.07.2005 р.), такому підприємцю не пізніше наступного робочого дня надсилається лист (у довільній формі) про необхідність стати на облік у Фонді як платник страхових внесків.Для цього
підприємець подає до Фонду відповідну заяву про взяття на облік як платника страхових внесків (за формою згідно з додатком 4 до Інструкції від 12.07.2007 р. № 36), в якій зазначає свій основний вид економічної діяльності. На підставі цієї заяви страхувальнику встановлюються відповідний клас професійного ризику та розмір страхового тарифу і видаються страхове свідоцтво та повідомлення про взяття на облік.Якщо підприємця зареєстровано після 01.07.2005 р., то при укладенні трудового договору з першим найманим працівником самому подавати до Фонду для реєстрації нічого (копію трудового договору з працівником, копію паспорта, копію свідоцтва про реєстрацію тощо) не потрібно. У
листі про це прямо не зазначено, але з нього випливає такий логічний висновок.
Мінімальний термін дії договорів оренди держмайна — 5 років
Наказ Фонду державного майна України «Щодо терміну дії договорів оренди державного майна» від 20.01.2010 р. № 43
З метою забезпечення виконання вимог
статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції Закону України від 15.12.2009 р. № 1759-VI, див. також «ВД», 2010, № 3, с. 2) Фонд держмайна встановив мінімальний термін дії договорів оренди державного майна не менше 5 років, за умови, що орендар не пропонує менший термін.При цьому повинні виконуватися вимоги законодавства про оренду,
Цивільного та Господарського кодексів України.
