Теми статей
Обрати теми

Реєстр отриманих і виданих податкових накладних: загальні положення

Редакція ВД
Стаття

Реєстр отриманих і виданих податкових накладних: загальні положення

 

Підприємці — платники ПДВ зобов’язані вести Реєстр отриманих і виданих податкових накладних (далі — Реєстр). Нагадаємо, що його форма з’явилася в середині 2005 року. Відтоді до законодавства щодо ПДВ уносилося безліч змін, а форма Реєстру не змінювалася, що створювало певні незручності при заповненні декларації з ПДВ. І ось головний податковий орган наприкінці минулого року вирішив усунути ці невідповідності, унісши наказом від 29.10.2009 р. № 582 і до форми Реєстру, і до порядку його ведення досить суттєві зміни, які набрали чинності 01.01.2010 р. Про основні особливості заповнення Реєстру з урахуванням таких новин і розповімо в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Порядок № 244

— Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.

Порядок № 165

— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05. 97 р. № 165.

Порядок № 166

— Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05. 97 р. № 166.

Перелік № 41

— Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.98 р. № 41.

 

Що є Реєстром

Реєстр ведеться в документальному або електронному вигляді

на вибір платника ПДВ і повинен зберігатися протягом строку давності, установленого законом. При цьому слід пам’ятати: якщо Реєстр ведеться в електронному вигляді, платник ПДВ повинен на свій вибір використовувати будь-яку з найпоширеніших в Україні операційних комп’ютерних систем, які буде запропоновано центральним податковим органом.

У Реєстрі зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписування (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер постачальника, який видав податкову накладну покупцеві.

Реєстр повинен мати порядковий номер, дату початку та закінчення ведення.

Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з ПДВ.

Підставою для здійснення записів

у розділі I Реєстру є:

податкова накладна — якщо придбання товарів (послуг) супроводжувалося випискою цього документа;

розрахунки коригувань до податкових накладних, які може бути отримано від постачальника товарів (послуг) у випадках, застережених у пункті 4.5 Закону про ПДВ. За таких обставин дані до Реєстру заносяться з відповідним знаком «+» або «-»;

вантажна митна декларація — при імпорті товарів. У цьому випадку у графі 6 розділу I Реєстру зазначаються відповідно найменування та країна походження нерезидента, у графі 7 — позначка «Х»;

— належним чином оформлений

товарний чек, інший платіжний або розрахунковий документ, що підтверджує приймання платежу з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника — у разі поставки товарів (послуг) за готівку або з розрахунками картками платіжних систем, банківськими чи персональними чеками в межах граничної суми, установленої Національним банком України для готівкових розрахунків (тобто в межах 10000 грн.);

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, що виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку, які містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форму яких установлено міжнародними стандартами;

касовий чек, що містить суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника), за умови, що загальна сума поставлених товарів (послуг) не перевищує 200 грн. на день (без урахування ПДВ);

заява зі скаргою на постачальника товарів (послуг) у разі його відмови видати податкову накладну (підпункт 7.2.6 Закону про ПДВ;)

податкова накладна, виписана покупцем-резидентом самому собі в разі отримання послуг від нерезидента на митній території України, якщо такий покупець є податковим агентом щодо нерезидента-постачальника (підпункт «а» статті 6 Закону про ПДВ);

документи, що свідчать про придбання товарів (послуг) без ПДВ, у разі придбання таких товарів (послуг) в осіб, не зареєстрованих платниками ПДВ.

Підставою для здійснення записів у

розділі II Реєстру є:

податкові накладні, виписані платником ПДВ — продавцем при продажу ним товарів (послуг). Такі накладні оформляються та заносяться до Реєстру в день виникнення податкових зобов’язань (пункт 7.3 Закону про ПДВ);

розрахунки коригувань до виданих раніше податкових накладних. У цьому випадку запис у Реєстрі повинен містити відповідний знак «+» чи «-»;

вантажні митні декларації;

податкові накладні за щоденними підсумками операцій. Такі податкові накладні виписуються у випадках, передбачених пунктом 8.4 Порядку № 165;

податкові накладні, виписані на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.

Зауважимо: якщо покупець товарів (послуг) не є платником ПДВ, то у графі 6 розділу II Реєстру продавець проставляє позначку «Х».

 

Нова форма Реєстру

Тепер розглянемо, чим відрізняється нова форма Реєстру від тієї, що діяла раніше.

Почнемо з

розділу I Реєстру.

По-перше

, його доповнено двома новими графами:

1)

графою 3, в якій відображається дата виписування отриманої податкової накладної (або документа, який її замінює), що допоможе в заповненні додатка 5 до декларації з ПДВ;

2)

графою 5, в якій відображається вид документа згідно із запровадженими пунктом 9.5 Порядку № 244 позначеннями: ПН, РК, ВМД, ЧК, ТК, ГР, ПЗ, ПО, ЗП.

По-друге

, до розділу I додано варіанти заповнення графи (зараз це графа 7), в якій зазначається індивідуальний податковий номер (ІПН) постачальника. Нагадаємо, що раніше це була графа 5 і в ній зазначався або ІПН, або за його відсутності, якщо постачальник не є платником ПДВ, проставлялася позначка «Х». З 01.01.2010 р. у графі 7 необхідно відображати в тому числі й умовний ІПН:

100000000000, якщо підставою для нарахування податкового кредиту є касовий чек без ІПН постачальника;

200000000000, якщо товари (послуги), придбані в нерезидента, не призначаються для госпдіяльності або використовуються для надання послуг, місце надання яких за межами України, або послуг, місце надання яких визначається відповідно до абзацу «д» пункту 6.5 Закону про ПДВ. Нагадаємо, що серед останніх: передача авторських прав, патентів, ліцензій, торгових марок; рекламні послуги та інші послуги з просування товарів; послуги консультантів, інженерів, адвокатів, аудиторів, актуаріїв, інші аналогічні послуги, послуги з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем; надання зобов’язань щодо непроведення окремих видів діяльності; послуги з поставки персоналу; оренда рухомого майна; агентські послуги щодо послуг, зазначених в абзаці «д» пункту 6.5 Закону про ПДВ;

300000000000, якщо товари (послуги) придбано в нерезидента;

400000000000, якщо товари (послуги) придбано в неплатника ПДВ.

Щодо

розділу II Реєстру, то його доповнено новою графою 4, в якій відображається вид документа згідно із запровадженими пунктом 11.2 Порядку № 244 позначеннями:

ПН — податкова накладна;

РК — розрахунок коригування;

ВМД — вантажна митна декларація;

ПП — податкова накладна за щоденними підсумками операцій;

ЗЦ — податкова накладна на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.

Тепер про зміни, які однаковою мірою стосуються обох розділів Реєстру:

згідно з пунктом 12 Порядку № 244 і в розділі I, і в розділі II, крім загальних підсумків за період, окремо мають виділятися підсумки за уточнюючими розрахунками;

— у

пункті 9.6 Порядку № 244 і в самій формі Реєстру (графа 6 розділу I, графа 5 розділу II) назву постачальника/покупця змінено на найменування постачальника/покупця. Нагадаємо, що поняття «найменування» ширше за поняття «назва». Так, перше включає, крім назви («Ліра», «Колос» тощо), ще й вид організаційно-правової форми (ТОВ, АТ тощо), тобто найменування для юридичних осіб повинне мати такий вигляд: ТОВ «Ліра», АТ «Колос» (у скороченому чи повному варіанті — залежно від того, як зазначено в установчих документах). Щодо фізичних осіб — підприємців у цьому плані нічого не змінилося: у відповідних графах Реєстру зазначаються прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — платника ПДВ (постачальника або покупця).

 

Помилки в Реєстрі

Порядок виправлення.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 244 виправлення помилок у Реєстрі слід здійснювати за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у тому числі й підприємцям.

Ці правила передбачають два способи виправлення помилок: коректурний спосіб і метод «сторно».

Коректурний спосіб

полягає в такому:

— закреслюється неправильний текст або цифри (однією рискою, щоб можна було прочитати закреслене);

— над закресленим надписується правильний текст або цифри;

— робиться напис «Виправлено», що підтверджується підписами осіб, яких уповноважено вести Реєстр, із зазначенням дати виправлення.

Зверніть увагу: застосування цього способу допускається тільки щодо реквізитів, виправлення яких

не призводить до змін показників Реєстру. Отже, виправляти коректурним способом, найімовірніше, можна помилки минулих періодів, що не вплинули на підсумкові (числові) показники (наприклад, ІПН, дата отримання чи дата виписування документа), або будь-які помилки поточного періоду до підбиття підсумків.

Метод «сторно» застосовується для виправлення помилок минулих періодів, коли зведено підсумки.

У цьому випадку складається пояснювальний документ довільної форми (бухгалтерська довідка). У ньому запис, який було зроблено раніше, або повторюється червоним чорнилом (пастою кулькових ручок тощо), або ж заноситься чорнилом (пастою кулькових ручок тощо) темного кольору в дужках, що означає віднімання суми, уже відображеної раніше в облікових регістрах. Потім наводиться звичайний правильний запис із правильною сумою. Ці записи вносяться до Реєстру в місяці виявлення помилки, і в результаті ліквідовується неправильний запис і відображається правильна з правильною сумою.

Підчистки та незастережені виправлення тексту та цифр не допускаються.

Виправлення помилкових записів у Реєстрі описаними способами не призводить до необхідності формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Якщо податкову накладну не внесено до Реєстру.

У багатьох платників податків виникає запитання: чи може бути визнано недійсною податкову накладну, не внесену продавцем до розділу II Реєстру? Чи не виникнуть у зв’язку з цим проблеми з нарахуванням податкового кредиту в покупця?

На нашу думку, якщо податкову накладну було своєчасно складено та належним чином оформлено продавцем, вона

не може вважатися недійсною. Адже умови підпункту 7.2.3 Закону про ПДВ було повністю виконано: продавець виписав податкову накладну в момент виникнення податкових зобов’язань, заповнивши належним чином її реквізити, і передав її оригінал покупцю. Отже, це дійсний документ податкового обліку.

Складніше з тим, що

помилково відомості про таку податкову накладну своєчасно не було внесено продавцем до Реєстру (адже це безпосередньо могло вплинути на суму податкових зобов’язань звітного періоду, якщо, наприклад, таку накладну також помилково не було враховано і при складанні декларації з ПДВ).

Якщо ця помилка виявиться одразу

в періоді складання податкової накладної, її можна буде виправити, уключивши таку накладну до розділу II Реєстру. Якщо це виявиться пізніше, коли звітний період виписування такої податкової накладної вже минув і звітність за ним уже подано, то виправити таку допущену помилку, пов’язану із заниженням податкових зобов’язань, платник податків може через уточнюючий розрахунок або в поточній декларації, якщо помилку було допущено в попередньому періоді (з відображенням суми помилки в рядку 8.1 декларації та її розшифровкою в додатку 1 до декларації), зі сплатою 5 % самоштрафу в разі недоплати податку.

Відповідні виправлення має бути внесено й до Реєстру. Для цього підійде метод «сторно» зі складанням бухгалтерської довідки та внесенням запису про своєчасно невраховану податкову накладну (окремим рядком) до Реєстру в тому звітному періоді, в якому виправляється помилка.

Отже, у цьому випадку можна говорити про помилку, пов’язану з порушенням порядку ведення податкового обліку, але не з недійсністю податкової накладної. До речі, така накладна не може розцінюватися як недійсна й у світлі формулювання, наведеного в самій її формі після табличної частини, а саме: «

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв’язку з поставкою товарів (послуг), зазначених у цій накладній, визначені правильно, відповідають сумі податкових зобов’язань продавця та включені до реєстру отриманих і виданих податкових накладних». Адже це твердження, по суті, описує те, яким має бути належний подальший порядок обліку виписаної податкової накладної (з подальшим уключенням її до Реєстру та до складу податкових зобов’язань, що декларуються платником податків), опускаючи при цьому можливість учинення платником податків помилкових дій.

Однак співробітники податкового відомства дивляться на це інакше. На їх думку, податкова накладна, виписана та не включена до Реєстру на дату виписування, не може вважатися належно оформленою довідка 1. А таке порушення призводить до заниження податкових зобов’язань не лише у продавця, але й у покупця. А це означає, що покупець втрачає право на податковий кредит за такою податковою накладною.

Ми з цією позицією податківців не згодні. Адже відповідно до

підпункту 7.2.6 Закону про ПДВ підставою для відображення покупцем податкового кредиту є податкова накладна, видана постачальником. Таким чином, наявність податкової накладної є достатньою підставою для відображення податкового кредиту. А в підпункті 7.4.5 Закону про ПДВ ідеться тільки про один випадок невідображення податкового кредиту — відсутність податкової накладної. Отже, за наявності належним чином оформленої податкової накладної покупець має всі законні підстави відобразити податковий кредит. Такий висновок підтверджують і ухвали ВАСУ від 19.06.2007 р. у справі № 7/89-2005 і від 02.10.2008 р. № К-9921/07.

Також звертаємо увагу на

підпункт 7.2.8 Закону про ПДВ, в якому йдеться про покупця, який не зробив відповідний запис у Реєстрі. Згідно з цим підпунктом за наявності оригіналу податкової накладної невключення її до Реєстру не є підставою для відмови в зарахуванні суми податку, зазначеної в такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податків. На нашу думку, такий самий справедливий підхід аналогічно повинен діяти й щодо продавця.

 

Відповідальність за неправильне ведення Реєстру

Відповідальність за ведення Реєстру з порушеннями.

При визначенні покарання за ведення Реєстру з порушеннями слід виходити насамперед з виду порушення. Наприклад, підприємець помилково не записав до Реєстру податкову накладну або якийсь інший документ із зазначених у пункті 8 або пункті 10 Порядку № 244, але при цьому включив зазначені в них суми ПДВ до декларації.

За таке порушення порядку ведення податкового обліку передбачено адмінштраф за

статтею 1631 КУпАП, однак він накладається лише на посадових осіб підприємств, тобто підприємцю не загрожує.

А от якщо підприємець, крім того, що не включив до Реєстру певний документ, ще й забув нарахувати за ним податкові зобов’язання, то йому доведеться сплатити штраф згідно з

підпунктом 17.1.3 Закону № 2181 за заниження податкових зобов’язань.

Відповідальність за неподання Реєстру разом із декларацією.

Більшість платників податків при поданні до податкового органу декларації з ПДВ стикаються з його вимогою подати і копії Реєстрів. Чи є правомірною така вимога? Зрозуміло, що ні, адже в Законі про ПДВ немає подібної норми.

Реєстр не є обов’язковим компонентом податкової звітності щодо ПДВ, склад якої визначено

Порядком № 166. Перелік усіх додатків, які має бути подано разом із ПДВ-декларацією, наведений у самому її бланку (на сторінці 4). Такого додатка, як «Реєстри (копії Реєстрів) отриманих і виданих податкових накладних», або, наприклад, «Інші документи», там немає.

Більше того, у

пункті 3 Порядку № 244 чітко зазначено, що платник податків має право лише за власним бажанням надавати Реєстри органу податкової служби:

— в електронному вигляді;

— на магнітних носіях з копіями документів на паперових носіях;

— на паперових носіях.

Відповідальність за ведення Реєстру за старою формою.

Що чекає платника податків, який продовжує вести Реєстри за старою формою, що діяла до 01.01.2010 р.? На жаль, у Порядку № 244 про це не йдеться. Що стосується адмінштрафу за порушення порядку ведення податкового обліку (стаття 1631 КУпАП), то він, як зазначалося, до підприємців не застосовується.

Оскільки Реєстр не входить до складу документів, що надаються разом із декларацією з ПДВ в обов’язковому порядку, то штрафи, передбачені

Законом № 2181, у цьому випадку підприємцю також не загрожують.

 

Строки зберігання Реєстру

Згідно з

пунктом 3 Порядку № 244 платник ПДВ повинен зберігати Реєстр протягом строку давності, установленого законом.

Нагадаємо, що строки зберігання первинних документів, облікових регістрів, документів податкової звітності та іншої документації визначено в

Переліку № 41. Більшість документів, які суб’єкт господарювання використовує в своїй господарській діяльності, мають строк зберігання 3 роки, причому окремі категорії документів може бути знищено після закінчення цього строку лише за умови завершення податкової перевірки (див. «ВД», 2008, № 3, с. 7; 2009, № 6, с. 3). До зазначеної категорії документів саме й належать реєстри.

 

Висновки

Реєстр отриманих і виданих податкових накладних за новою формою почав «працювати» з 1 січня 2010 року.

Реєстр може вестися в паперовому або електронному вигляді на вибір платника ПДВ і повинен зберігатися протягом строку давності, установленого законом.

Реєстр заповнюється на підставі податкових накладних та інших документів, зазначених у

підпункті 7.2.6 Закону про ПДВ.

Основні зміни у формі Реєстру зумовлено появою декількох нових граф.

Відповідальності за помилки при внесенні даних до Реєстру для підприємців не передбачено. Однак якщо підприємець не включить до Реєстру якийсь документ і не нарахує за ним податкові зобов’язання, то йому доведеться сплатити штраф згідно з

підпунктом 17.1.3 Закону № 2181 за заниження податкових зобов’язань.

Довідкова інформація (довідка)

1 Консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 35, с. 34.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі