Боротьба з корупцією: директор і посадові особи юридичних осіб не можуть займатися приватним підприємництвом?
З 01.04.2010 р. у сфері протидії корупції на нас чекає низка змін. Із зазначеної дати набуває чинності блок законів відповідного спрямування. З одного боку, це непогано, оскільки нашими сусідами за рівнем корумпованості є Кенія, Зімбабве, Камерун і начебто вже давно настав час щось змінювати. З іншого боку, жертвою такої боротьби ризикують стати відносини, що корупції взагалі не стосуються. Тому в цій рубриці почнемо потроху висвітлювати антикорупційні задуми законодавця, щоб надалі не спробував вам висвітлити ці норми хтось інший.
Сергій ТОМАШПОЛЬСЬКИЙ, консультант газети «Власне Діло»
Документи консультації
ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.ККУ
— Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.Закон № 1506
— Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 р. № 1506-VI.
Директор та інші посадові особи юридичних осіб не можуть займатися приватним підприємництвом? Ми схильні вважати, що можуть
Чому власне виникло таке запитання.
У
пункті 3 частини 1 статті 2 Закону № 1506 серед суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення названо в тому числі осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, та осіб, спеціально уповноважених на виконання таких обов’язків в юридичних особах.Це в тому числі посадові особи підприємств. Той же директор, наприклад.
Таким особам уже згідно з
частиною 1 статті 4 зазначеного Закону, серед іншого, забороняється «...займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту, що здійснюються в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом».Володіння корпоративними правами згідно з
пунктом 2 статті 167 ГКУ підприємництвом не вважається. Тому бути учасником інших підприємств можна. А ось щодо провадження підприємницької діяльності як ФОП (приватний підприємець), то на таку діяльність зазначена заборона формально поширюється.Нагадаємо, що раніше займатися підприємницькою діяльністю тому ж директору підприємства нічого не заважало. Єдиний нюанс, який потрібно було враховувати: директор не міг підписувати договір від імені підприємства, яким він керує, з самим собою як підприємцем. Цьому заважала норма з
пункту 3 статті 238 ЦКУ. Щоб її обійти, договір від імені підприємства підписувався заступником директора, який діяв на підставі Статуту або довіреності, виданої від імені підприємства (сам директор у цей час начебто перебував у відпустці, відрядженні).Однак перш ніж робити остаточні висновки, логічно розібратися, чим загрожує порушення заборони на зайняття підприємницькою діяльністю посадовими особами звичайних підприємств.
Виявляється, якщо у справі не фігурують неправомірна вигода довідка 1 та ознаки корупції, немає жодної відповідальності за таке порушення.
Правочини не можна вважати нікчемними (без ознак корупції).
КУпАП у статті 21224 «Порушення обмежень щодо заняття підприємницькою діяльністю та вимог щодо сумісництва» суб’єктами відповідальності називає лише осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування. Немає прямої відповідальності й у ККУ.Більше того, у проекті
Закону, що розглядається нами, статтю 5 (відповідає за змістом статті 4 Закону № 1506) було сформульовано інакше (конкретніше) і заборону на підприємництво було передбачено лише для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування. До Закону № 1506 ця стаття потрапила в дещо спрощеному вигляді, за рахунок чого з’явилася можливість її двоякого прочитання. Тому в нас виникають побоювання, чи немає тут неточності формулювань.У поєднанні з відсутністю прямої відповідальності та низкою інших нестикувань ми все ж таки схильні вважати, що має місце неточність формулювання та насправді
заборони на зайняття підприємницькою діяльністю посадовими особами звичайних підприємств, як і раніше, не існує.Довідкова інформація (довідка)
1 Неправомірна вигода — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги матеріального або нематеріального характеру, що їх обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, без законних на те підстав.
