Теми статей
Обрати теми

Податкова накладна та розрахунок коригування: новації від ДПАУ

Редакція ВД
Стаття

Податкова накладна та розрахунок коригування: новації від ДПАУ

 

Нюанси виписки податкової накладної та розрахунку коригування — одна з тем, яка завжди є актуальною для платників ПДВ. Саме цим питанням присвячено «свіжий» наказ ДПАУ від 17.06.2010 р. № 442 «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» у частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної». Основні положення цього документа ми й розглянемо у статті, що пропонується вашій увазі.

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Розрахунок коригування до податкової накладної: нюанси від ДПАУ

Першим у

наказі № 442 надано роз'яснення щодо відображення Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної (далі — РК) у розділі II Реєстру отриманих і виданих податкових накладних (далі — Реєстр).

Так, платником ПДВ у розділі II Реєстру:

— у графі 1 зазначається порядковий номер;

— у графі 2 відображається дата виписки РК;

— до графи 3 переноситься номер РК, що має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру РК (

номер з графи 1), а знаменник — номер податкової накладної, до якої виписано РК;

у графі 4 проставляється позначення «РК»;

— до граф 5, 6 переносяться відповідні реквізити РК;

— у графах

7 — 12 відображаються вартісні показники з коригування обсягів поставки товарів (послуг) і сум податкового зобов'язання, на підставі цих даних надалі заповнюється рядок 8.3 податкової декларації з ПДВ.

Наведемо стислий коментар щодо правил нумерації РК. Так, з моменту появи такого документа підхід до його нумерації не викликав запитань і зводився до такого: у чисельнику — порядковий номер самого РК, а в знаменнику — номер податкової накладної (далі — ПН), до якої його виписано. Причому той номер, що відображався в чисельнику, присвоювався саме за порядком, починаючи з 1, відстежити цю порядковість дозволяв окремий журнал, в якому реєструвалися РК знову ж таки за порядком

(пункт 28 Порядку № 165).

Наприклад, виписаний цього року перший РК до податкової накладної № 57, його номер буде 1/57, потім через місяць другий випадок виписки РК до податкової накладної № 103, тоді його номер — 2/103. Отже, в окремому журналі ці РК реєструються один за одним з порядковим записом 1, 2 тощо.

Сьогодні ситуація змінилася, податківці пропонують «забути» про порядкову нумерацію в журналі, а ставити в чисельнику РК ту цифру, яка відповідає номеру запису в розділі II Реєстру (графа 1). Таким чином, номер у чисельнику першого цього року РК буде не 1, а який завгодно, наприклад, 101, якщо саме це порядковий номер графи 1 за тим рядком, де має бути запис у реєстрі на підставі РК.

З таким підходом необхідність у окремому журналі зникає (хоча

пункт 28 Порядку № 165 доки ніхто не скасовував). Зауважимо, що вперше такий варіант нумерації щодо РК головним податковим відомством був викладений у пункті 3 листа від 13.03.2010 р. № 5119/7/16-1617.

 

Подія для виписки РК

У

наказі № 442 податківці не вперше повідомили, що датою виписки РК є одна з подій: або повернення грошей, або повернення товару, а не дата додаткової угоди, в якій сторони домовилися про повернення (лист ДПАУ від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117, пункт 4 розділу V листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517).

Причому РК виписується навіть у тому разі,

якщо відвантаження та повернення товарів відбулися в одному періоді.

 

Відображення даних РК в декларації з ПДВ: ДПАУ наполягає на одночасності

ДПАУ нагадує, що коригування сум ПДВ на підставі виписаного (отриманого) РК має бути враховано в податковій декларації з ПДВ.

Так, згідно з

Порядком № 166 коригування сум ПДВ відповідно до пункту 4.5 Закону про ПДВ (у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів, у разі повернення товару постачальнику) відображається:

— коригування

податкових зобов'язань з ПДВ (у постачальника — платника ПДВ) — у рядку 8.3 податкової декларації з ПДВ (пункт 5.6 Порядку № 166);

— коригування

податкового кредиту з ПДВ (у покупця — платника ПДВ, за умови дотримання встановлених правил формування податкового кредиту) — у рядку 16.2 декларації з ПДВ (пункт 5.8 Порядку № 166).

При заповненні зазначених рядків

обов'язковим є також надання Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (додаток 1 до податкової декларації з ПДВ).

Нарешті, головна теза від ДПАУ

: виходячи з норм пункту 4.5 Закону про ПДВ суми ПДВ постачальника та покупця на підставі виписаного/отриманого РК підлягають відповідному коригуванню в одному звітному податковому періоді.

І оскільки у графах 7 розділів I і II

додатка 1 до податкової декларації зазначається дата одержання отримувачем (покупцем) РК, то додаток 1 подається одночасно постачальником і отримувачем разом з їх деклараціями за результатами того звітного періоду, на який припадає дата одержання отримувачем (покупцем) РК.

Таким чином, період коригування у сторін (покупця та продавця) визначається

датою отримання РК покупцем, яка фіксується у формі РК і засвідчується його підписом.

У зв'язку з цим у платників податків може виникнути запитання: що ж може стати

на стику періодів? Проілюструємо на прикладі: продавець виписує РК 30 червня, покупець отримує його 1 липня, що підтверджується його підписом на РК. У цьому випадку в Реєстрі продавця РК пройде червнем, а в Реєстрі покупця — липнем, однак судячи з роз'яснення, продавець повинен відобразити зменшення зобов'язань не в червні, а в липні — одночасно з покупцем.

 

Повернення товару від неплатника ПДВ: виписка РК

Далі. ДПАУ зазначає, що згідно з

пунктом 8.4 Порядку № 165 у разі поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачу — неплатнику ПДВ, ПН виписується за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не було виписано на ці операції).

При цьому в разі проведення розрахунків з

неплатником ПДВ через РРО, така ПН виписується на підставі показників РРО (касових звітів), як варіант, у графі 3 «Номенклатура…» можуть бути зазначені номери чеків РРО, пробиті за день.

У ній відображається щоденний підсумок обсягів проданих товарів з урахуванням коштів як отриманих за продані товари, так і виданих за повернені товари.

Отже,

у разі повернення покупцем — неплатником ПДВ товарів повернена такому покупцю вартість товару з урахуванням ПДВ враховується в щоденних підсумках, загальні підсумки яких фіксуються в показниках РРО (касових звітах), ПН, виписаних на підставі таких звітів, і в Реєстрі.

Виходячи з цього ДПАУ доходить висновку:

при поверненні товару неплатником ПДВ до ПН, виписаної за щоденними підсумками операцій з поставки товару за готівку такому неплатнику ПДВ, з урахуванням повернених покупцю коштів, РК не виписується.

Такий підхід допомагає уникнути всіх незручностей, пов'язаних із зайвими трудовитратами з оформлення РК, однак, знову ж таки, можуть виникати й позаштатні ситуації, наприклад, коли сума повернення перевищує виручку за день. У цьому випадку для повернення грошей покупцю касу РРО можуть поповнити із загальної каси підприємця, а ось що робити зі зменшенням податкових зобов'язань? Звичайно, така ситуація для переважної частини роздробу здебільшого є рідкістю.

Якщо ж покупець —

неплатник ПДВ повертає раніше придбаний товар, розрахунки за який проводилися без застосування РРО, то продавець до ПН, виписаної на поставки такого товару, повинен скласти РК .

Ураховуючи, що поставки товарів здійснювалися неплатнику ПДВ,

обидва примірники РК залишаються у продавця без підпису покупця — неплатника ПДВ.

Зверніть увагу: заповнюючи

додаток 1 до декларації з ПДВ на підставі РК, виписаного в разі повернення товару від неплатника ПДВ, позначка «Х» ставиться не лише у графі 3 «…індивідуальний податковий номер», а й у графі 2 «…найменування (П. І. Б. для фізичних осіб)». Це зайвий раз підтверджує, що і в РК, і в ПН найменування контрагента — неплатника ПДВ не є обов'язковим, можна поставити позначку «Х».

 

Повернення товару, 1095 днів і неможливість відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ

Ураховуючи

загальний строк позовної давності, установлений статтею 257 ЦКУ (3 роки), а також положення підпункту 15.3.1 Закону № 2181, якими встановлено граничний строк для подання заяви на повернення надміру сплачених податків або на їх відшкодування (1095 днів), ДПАУ дійшла такого висновку.

Якщо зміна суми компенсації вартості товарів або повернення товарів відбувається після закінчення 1095 днів з періоду, в якому було визначено податкові зобов'язання з ПДВ

, то платник ПДВ — продавець таких товарів не може застосувати норми пункту 4.5 Закону про ПДВ і зменшити податкові зобов'язання з ПДВ.

Зауважимо, що ми з такою позицією не згодні, оскільки строки давності із

Закону № 2181, як відомо, стосуються виправлення помилок і на випадки коригування ПДВ-зобов'язань у разі зміни договірних умов не поширюються.

 

Повернення товару в межах договору комісії: як відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ

Повернення товару від покупця комісіонеру.

Виходячи з норм пункту 4.7 Закону про ПДВ, яким установлено порядок обкладення ПДВ операцій з поставки товарів у межах договорів комісії (консигнації), комісіонер повинен визначити податкові зобов'язання та виписати ПН покупцю на дату першой з подій: або на дату отримання коштів від покупця, або на дату відвантаження товарів покупцю.

Ураховуючи зазначений порядок виписки комісіонером ПН покупцю, ДПАУ роз'яснила:

у разі повернення товарів від покупця комісіонер повинен виписати РК до виписаної раніше відповідної ПН і надати його покупцю, якщо останній зареєстрований платником ПДВ.

Якщо покупець не є платником ПДВ

, комісіонер має право відкоригувати податкові зобов'язання лише за умови надання покупцю повної грошової вартості раніше поставлених товарів (підпункт 4.5.3 Закону про ПДВ). При цьому виписаний РК залишається у комісіонера та покупцю не надається.

Повернення товару від комісіонера комітентові.

Згідно з правилами виписки комітентом ПН комісіонеру, визначеними пунктом 16 Порядку № 165, комітент повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ і виписати ПН на дату отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Відповідно в

разі повернення товару від комісіонера комітенту (за умови проведення компенсації) комітент виписує РК до ПН, виписаної у момент виникнення податкових зобов'язань, і надає його комісіонеру.

Документи консультації

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Наказ № 442

— наказ ДПАУ «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» у частині особливостей виписки та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної» від 17.06.2010 р. № 442.

Порядок № 165

— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

Порядок № 166 — Порядок заповнення на подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі