Теми статей
Обрати теми

На замітку

Редакція ВД
Коментар

На замітку

 

Підприємець залишає лави єдиноподатників: коли реєструватися платником ПДВ

Лист ДПАУ від 26.05.2010 р. № 6003/5/16-1116

 

У цьому листі порушено два запитання: коли потрібно реєструватися платником ПДВ підприємцеві, який іде з єдиного податку у зв’язку з перевищенням виручки 500 тис. грн. і чи слід відображати в декларації з ПДВ проценти за депозитом. Почнемо з першого запитання.

1. Підприємець іде з єдиного податку внаслідок перевищення річної виручки

(500 тис. грн.). Якщо підприємець — платник єдиного податку переходить на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням з початку року обсягу виручки 500 тис. грн., то він зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ, оскільки при цьому, як правило, перевищено й граничні обсяги ПДВшних операцій (300 тис. грн.), установлені в підпункті 2.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ).

Відповідно до

абзацу «а» пункту 12.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79 (далі — Положення № 79), підприємець зобов’язаний подати Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (форма № 1-ПДВ) (далі — Реєстраційна заява) не пізніше двадцятого календарного дня з моменту перевищення граничних обсягів.

У

листі ДПАУ дійшла висновку, що моментом перевищення слід вважати «календарну дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або (та) оприбутковування коштів в касі фізичної особи — підприємця, внаслідок чого відбулося таке перевищення».

Отже, під датою перевищення слід розуміти

дату отримання грошових коштів, а не дату закінчення звітного періоду (кварталу), в якому таке перевищення відбулося. Таким чином, Реєстраційну заяву підприємець зобов’язаний подати не пізніше двадцятого календарного дня, наступного за днем, коли річна сума виручки перевищила 500 тис. грн.

Слід зауважити, що взагалі підприємець не зобов’язаний щодня обчислювати обсяги отриманої виручки з початку року. Такий облік ведеться поквартально (див.

лист ДПАУ від 05.11.97 р. № 17-0117/10-8886). Однак, зважаючи на ці роз’яснення, для своєчасного подання Реєстраційної заяви підприємцям, судячи з усього, доведеться контролювати річну суму виручки щодня.

Варто звернути увагу, що подання

Реєстраційної заяви ще не означає негайну реєстрацію платником ПДВ. Згідно з абзацом четвертим пункту 13.1 Положення № 79 підприємець може зазначити бажану дату реєстрації — перший день звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід, за умови подання Реєстраційної заяви не пізніше ніж за 15 календарних днів до такого переходу. Таким чином, підприємець може доопрацювати до кінця кварталу у статусі неплатника ПДВ.

Слід зауважити, що в журналі «Вісник податкової служби України», 2010, № 15, с. 37 податківці висловили іншу думку. У згаданій консультації констатувалося, що підприємець може бути зареєстрований платником ПДВ ще до закінчення останнього єдиноподатного кварталу, якщо він перевищив межу виручки у 500 тис. грн. Ми з такою позицією не згодні, оскільки до переходу на загальну систему на підприємця повинні поширюватися всі привілеї спрощеної системи оподаткування, за однією з яких фізична особа — єдиноподатник має право сама собі обирати безПДВшний статус і не озиратися на загальноприйняту межу реєстрації — 300 тис. грн., установлену

підпунктом 2.3.1 Закону про ПДВ.

Однак не можна забувати: якщо підприємець бажає доопрацювати квартал без ПДВ, йому потрібно в заяві зазначити бажану дату реєстрації — перший день наступного кварталу. А ось якщо в

Реєстраційній заяві не буде зазначено бажану дату реєстрації, то податківці, найімовірніше, зареєструють такого підприємця платником ПДВ протягом 10 днів з моменту отримання заяви. Отже, слід бути вкрай уважним.

Тепер розглянемо випадок, коли підприємець своєчасно не відстежив свою виручку та не подав у строк заяву про реєстрацію платником ПДВ. У 

Законі про ПДВ не встановлено відповідальності за несвоєчасне подання Реєстраційної заяви, однак податківці вважають, що такі випадки підпадають під дію пункту 9.4 Закону про ПДВ (лист ДПАУ від 14.01.2009 р. № 513/7/16-1517-08, консультація у «Віснику податкової служби України», 2010, № 15, с. 37). Таким чином, особа несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ як і зареєстрований платник, без права виписування податкових накладних і нарахування податкового кредиту (див. щодо цього питання також наступну замітку). Однак, ураховуючи той факт, що до кінця кварталу, в якому підприємцем перевищено 500-тисячну межу виручки, він може залишатися на єдиному податку, жодні штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію в межах «кварталу перевищення» до підприємця, на наш погляд, застосовуватися не повинні. Однак, якщо і в наступному кварталі підприємець працюватиме як неплатник ПДВ, то такий підприємець нестиме відповідальність за несвоєчасну реєстрацію платником ПДВ починаючи з кварталу, наступного за «кварталом перевищення».

Крім розглянутого вище питання, хотілося б, звичайно, щоб ДПАУ в цьому

листі детально розглянула ще одну ситуацію, яку не описано в Положенні № 79: коли підприємець змінює спрощену систему на загальну внаслідок перевищення чисельності (10 осіб) або за власним бажанням, однак при цьому у нього за останні 12 місяців обсяг оподатковуваних перевищив 300 тис. грн. Коли подавати Реєстраційну заяву в цьому випадку? На жаль, ДПАУ на це запитання в листі не відповіла. Ми ж вважаємо, що таку заяву підприємцю потрібно подати протягом 20 днів з дня початку роботи на загальній системі. Зауважимо, що в консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2010, № 11, с. 2 з посиланням на пункт 11 Положення № 79 роз’яснювалося таке: якщо єдиноподатник, сума виручки в якого перевищила не більше ніж удвічі 300 тис. грн., у добровільному порядку за самостійним рішенням переходить на загальну систему оподаткування, то подати заяву про реєстрацію платником ПДВ йому слід протягом 20 календарних днів з моменту переходу.

2. Для цілей ПДВ проценти за депозит не є послугами

.

У цьому

листі розглянуто ще одне запитання: чи потрібно відображати в декларації з ПДВ проценти за депозитом (для підприємців це питання актуальне лише якщо на депозит унесено «підприємницькі» гроші, а не особисті).

ДПАУ повідомила, що

проценти за депозитом не є поставкою послуг, отже, такі суми в декларації з ПДВ не відображаються. Таке саме ДПАУ зазначала й щодо процентів, виплачених/отриманих на залишки грошових коштів на поточному банківському рахунку (лист від 21.10.2005 р. № 21148/7/16-1517).

 

Несвоєчасна реєстрація платником ПДВ: штрафів за неподання декларації немає, однак може бути перевірка

Лист ДПАУ від 30.04.2010 р. № 8758/7/16-1517-16

 

У

Законі про ПДВ не встановлено відповідальності за несвоєчасне подання заяви про реєстрацію платником ПДВ. Однак, на думку податківців, такі випадки підпадають під дію пункту 9.4 Закону про ПДВ (лист ДПАУ від 14.01.2009 р. № 513/7/16-1517-08, консультація у «Віснику податкової служби України», 2010, № 15, с. 37). Таким чином, особа несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ як і зареєстрований платник, без права виписування податкових накладних і нарахування податкового кредиту. Утім, при цьому виникає також запитання: чи штрафуватимуть таку особу за те, що вона через несвоєчасну реєстрацію не подавала в установлені строки декларацію з ПДВ?

ДПАУ, як випливає з

листа № 8758/7/16-1517-16, залишилася на колишній позиції: у цьому випадку штрафні санкції , передбачені підпунктом 17.1.1 Закону № 2181 за неподання декларації з ПДВ (170 грн.), до особи не застосовуються, оскільки до дати реєстрації платником ПДВ (у тому числі несвоєчасної) вона не має права на подання податкової декларації. Однак ДПАУ стверджує, що неподання в установлений строк декларації з ПДВ є підставою для проведення органами ДПС позапланової виїзної перевірки особи. Виходить, якщо підприємець «пропустив» строк ПДВ-реєстрації, йому може загрожувати позапланова перевірка.

 

Виручкою підприємця на єдиному податку — експедитора є лише сума винагороди: позиція Держкомпідприємництва

Лист Держкомпідприємництва від 25.03.2010 р. № 3668

 

Комітет стверджує, що

транзитні засоби, які надійшли на розрахунковий рахунок та/або до каси підприємця-єдиноподатника за договором транспортної експедиції, не враховуються при визначенні виручки для порівняння з гранично допустимою сумою у 500 тис. грн .

На думку Комітету,

до виручки підприємця слід уключати лише суму винагороди , отриману ним від надання транспортно-експедиторських послуг.

Зауважимо, що аналогічного підходу у визначенні виручки дотримується й ДПАУ,

однак лише щодо юридичних осіб — єдиноподатників (лист від 18.12.2009 р. № 15700/5/15-0116; пункт 2 листа від 19.02.2010 р. № 1653/6/31-4018).

Що стосується підприємців-єдиноподатників, то думка ДПАУ повністю зрозуміла лише щодо комісійної торгівлі:

для порівняння з 500-тисячною межею до виручки підприємця-єдиноподатника включається сума, отримана ним на розрахунковий рахунок та/або до каси від продажу комісійного товару, у тому числі й транзитні кошти (пункт 1 листа від 19.02.2010 р. № 1653/6/31-4018). Більше того, у цьому питанні податківців також підтримує ВАСУ (див. лист від 15.06.2010 р. № 889/11/13-10 на с. 2 цього номера).

А ось щодо підприємців на єдиному податку — експедиторів, то вони «залишилися за кадром» (ДПАУ про них нічого у своєму «епохальному»

листі від 19.02.2010 р. № 1653/6/31-4018 не зазначила). У зв’язку з цим Комітет і висловився щодо цього питання. Однак податківці, найімовірніше, дотримуватимуться протилежної думки.

Тому на позицію Комітету можна буде послатися хіба що в суді — під час обґрунтування необхідності застосування у спорі норми про конфлікт інтересів (оскільки поки що від ВАСУ була «рознарядка» підтримувати позицію ДПАУ лише щодо договорів комісії).

 

Резидент-підприємець надав послуги нерезиденту: яка валюта для розрахунку?

Лист НБУ від 11.06.2010 р. № 25-113/1295-9891

 

У цьому

листі НБУ роз’яснив таке: розрахунки за договором про надання консультаційних послуг між підприємцем-резидентом і нерезидентом підпадають під дію статті 7 Декрету КМУ № 15-93 і Положення від 14.10.2004 р. № 484, отже, повинні здійснюватися:

в іноземній валюті через уповноважені банки. При цьому в разі здійснення розрахунків готівковою інвалютою необхідно дотримуватися обмежень щодо граничної суми готівки — 10000 дол. США, або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіційним курсом НБУ на день здійснення операції (див. лист НБУ від 30.06.2009 р. № 25-115/1081-12427);

у гривні на підставі індивідуальної ліцензії, виданої НБУ одній зі сторін операції.

 

Подорожній лист для водія підприємця все ж таки потрібний: думка ДАІ

Лист Департаменту ДАІ від 11.05.2010 р. № 4/1-4391

 

У «ВД», 2010, № 11 на с. 5 ішлося про те, що Головдержінспекція у своєму

листі від 06.05.2010 р. № 41/1-9-К-69 зазначила, що у водіїв, які є підприємцями та надають послуги з перевезення вантажів, має бути подорожній лист.

Тепер у тому самому ключі висловився Департамент ДАІ, однак лише

щодо до водія, який працює у підприємця.

Так, Департамент зазначив, що

водій, який здійснює вантажоперевезення за договором з підприємцем, повинен мати при собі подорожній лист.

Як бачимо, наявне повне ігнорування вимогами

постанови КМУ від 25.02.2009 р. № 207, якою наявність подорожнього листа передбачена лише для водія юридичної особи.

 

Товарно-транспортна накладна: як правильно заповнити

Лист Державтотрансадміністрації України від 21.04.2010 р. № 1802-04/09/19-10

 

Необхідність застосування товарно-транспортної накладної (далі — ТТН) під час перевезення вантажів передбачено насамперед

Законом про автотранспорт, а також іншими нормативними документами.

Форму ТТН, якою користувалися та яку слід використовувати й надалі, затверджено

наказом Мінтрансзв’язку та Мінстату від 29.12.95 р. № 488/346. Що стосується заповнення ТТН, то на сьогодні обов’язкових правил її заповнення не існує.

У зв’язку з цим

до прийняття відповідного нормативного документа Державтотрансадміністрація, посилаючись на роз’яснення Держкомстату від 13.10.2000 р. № 08-01-8/93, з метою правильного заповнення ТТН рекомендує керуватися положеннями скасованої Інструкції від 07.08.96 р. № 228/253.

 

Перерахунок внесків до Фонду «тимчасової непрацездатності», якщо підприємець у січні — квітні 2010 року виходив із «заниженого» прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати в 744 грн.

Лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01.06.2010 р. № 01-16-1087

 

Цей

лист Фонду «тимчасової непрацездатності» адресовано тим підприємцям, які в січні — квітні 2010 року, коли не було ухвалено Закон про держбюджет на 2010 рік, застосовували показник мінімальної зарплати (МЗ) і прожиткового мінімуму на працездатну особу (ПМ) у розмірі 744 грн.

У той період ситуація з цими показниками була незрозумілою. Причому невизначеності сприяли й роз’яснення офіційних органів. Так, Мінпраці наказувало брати для розрахунків величину 744 грн., що діяла у грудні 2009 року згідно із

Законом про держбюджет на 2009 рік, а інші відомства, у тому числі й Фонд «тимчасової непрацездатності», наполягав на тому, що потрібно застосовувати в січні — березні МЗ і ПМ у розмірі 869 грн., квітні — 884 грн., встановлені Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р. № 1646-VI.

Нагадаємо, що ми в ті смутні часи, щоб уникнути непорозумінь, рекомендували підприємцям брати більшу величину —

869 грн. (884 грн.), оскільки навіть у разі переплати роботодавцям нічого б не загрожувало, на відміну від можливої недоплати.

Ті ж підприємці, які застосовували МЗ у розмірі 744 грн., замість належних 869 грн. (884 грн.), повинні тепер донарахувати її за період січень — березень 2010 року. При цьому проводити перерахунок сум внесків до Фонду «тимчасової непрацездатності» у цих місяцях не потрібно. Такі доплати включаються до бази для нарахування та утримання страхових внесків до Фонду «тимчасової непрацездатності» у місяці здійснення донарахування.

Водночас для сплати страхових внесків існує граничний розмір заробітної плати, який дорівнює 15 ПМ. Тому, якщо до набуття чинності

Законом про держбюджет на 2010 рік (з 30.04.2010 р.) підприємці брали верхню межу для розрахунку страхових внесків виходячи з ПМ 744 грн., а не 869 грн. (884 грн.), то після набуття чинності Законом він виявився заниженим.

Тому тим підприємцям, які під час обчислення «зарплатних» внесків брали граничну величину у 15 ПМ, орієнтуючись на ПМ 744 грн., за період з 01.01. 2010 р. до 30.04.2010 р. слід донарахувати страхові внески, виходячи з розмірів ПМ за січень — березень 2010 року — 869 грн., квітень 2010 року — 884 грн. Крім того, у цьому випадку за несвоєчасність сплати внесків до Фонду «тимчасової непрацездатності» він вимагає нарахувати пеню. На наш погляд, у ситуації, що склалася, Фонд не має права вимагати від страхувальників сплати пені.

Для нарахування та відображення цих коштів у звітності за формою Ф4-ФСС з ТВП Фонд рекомендує застосовувати алгоритм, передбачений у

Порядку виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників від 25.12.2003 р. № 123. Таким чином, донараховані суми внесків повинні відображатися в рядку 3 таблиці 3 форми Ф4-ФСС з ТВП.

Повідомлення органу Фонду в цьому випадку є не обов’язковим.

У разі виявлення представником Фонду під час ревізії страхувальника факту недонарахування страхових внесків до страхувальника застосовуватимуться штрафні санкції.

Ще один момент, який у цьому

листі розглянули представники Фонду «тимчасової непрацездатності», розрахунок суми «декретних» і «лікарняних».

Так, під час донарахування зарплати до мінімального розміру за період січень — квітень 2010 року перераховувати «лікарняні» і «декретні», нараховані в цей період та пізніше, не потрібно. Це пояснюється тим, що виплати, які беруться для розрахунку середньої зарплати для допомог, ураховуються в тому місяці, в якому їх нараховано. Водночас є

два «особливі» випадки, за яких перерахунок допомог усе ж слід зробити:

— під час розрахунку «

декретних», коли жінка відпрацювала перед виходом у декрет менше місяця, і допомога їй нараховувалася виходячи з МЗ у розмірі 744 грн. У цьому випадку роботодавець повинен здійснити донарахування допомоги виходячи з МЗ у розмірі 869 грн. і 884 грн. відповідно;

— під час розрахунку «

лікарняних» у тих випадках, коли середня зарплата розраховується відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, виходячи з тарифної ставки (окладу), якщо такий оклад (ставку) було встановлено працівнику на рівні МЗ у 744 грн.

 

Складання розрахунку збору за спецводокористування за I півріччя 2010 року: подається два розрахунки

Лист ДПАУ від 17.06.2010 р. № 11925/7/15-0817

 

Відповідно до

статті 9 Закону про держбюджет на 2010 рік з 30.04.2010 р. під час обчислення податкових зобов’язань щодо збору за спецводокористування платники збору повинні застосовувати нормативи збору, затверджені в додатку 2 до Закону України від 03.06.2008 р. № 309-VI, із застосуванням коефіцієнтів 1,439 і 1,143.

У зв’язку з цим ДПАУ рекомендує платникам збору

за I квартал 2010 року скласти та подати до органу ДПС два окремі розрахунки збору:

— перший — за період

з 01.01.2010 р. по 29.04.2010 р. уключно;

— другий — за період

з 30.04.2010 р. по 30.06.2010 р. уключно.

При цьому розрахунки збору слід заповнювати таким чином:

 

Колонки розрахунку збору

Розрахунок збору за період з 01.01.2010 р. по 29.04.2010 р.

Розрахунок збору за період з 30.04.2010 р. по 30.06.2010 р.

«Нормативи збору»

Зазначаються нормативи збору, установлені в додатку 2 до Закону України від 03.06.2008 р. № 309-VI

«Коефіцієнти, що застосовуються до нормативів збору»

1,439

1,6448 (добуток коефіцієнтів 1,439 і 1,143)

«Нарахована сума збору за попередній звітний період»

У відповідних рядках відображаються нараховані суми збору за I квартал 2010 року

У відповідних рядках ставиться прокреслення

 

Для розподілу

річного ліміту води між умовно виділеними періодами:

— на період

з 01.01.2010 р. по 29.04.2010 р. установлюється ліміт на рівні фактично використаної води за цей період, але не більше встановленого річного ліміту;

— на період з 30.04.2010 по 30.06.2010 р. установлюється ліміт у розмірі самостійно обчисленого річного ліміту на використання води, за вирахуванням фактично використаних обсягів води за період з 01.01.2010 р. по 29.04.2010 р. У разі від’ємного значення цієї різниці ліміт на наступні періоди не визначається.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі