Якщо податківці не приймають податкову декларацію
Статус платника податків зобов’язав підприємця до багато чого. І буває прикро, коли на завершальному етапі декларацію заповнено, податкове зобов’язання розраховано, а інколи навіть і сплачено виникає несподівана перешкода в особі працівника податкового органу, який відмовляється приймати декларацію.
Чи завжди правомірні такі вимоги та що допоможе підприємцю відстояти свої інтереси в деяких випадках? Детальніше про це ми поговоримо в цій статті.
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.04.84 р. № 8073-X.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Закон № 2275
— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 р. № 2275-VI.Порядок № 691
— Порядок приймання та комп’ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня і СДПІ по роботі з ВПП, затверджений наказом ДПАУ від 02.12.2004 р. № 691.Методрекомендації № 827
— Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджені наказом ДПАУ від 31.12.2008 р. № 827.Порядок № 166
— Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.Порядок оформлення поштових відправлень
— Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затверджений постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799.Наказ № 313
— наказ ДПАУ «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 12.05.2010 р. № 313.
Підстави для невизнання податкової декларації
Податкова декларація, розрахунок — це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, установлені законодавством, на підставі якого здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу)
(пункт 1.11 статті 1 Закону № 2181).Зокрема, для фізичної особи — підприємця такими є: річна декларація про доходи, декларація з ПДВ, податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища, податковий розрахунок податку з реклами та інші.
Підстави для невизнання податкових декларацій прописано в декількох документах. Наведемо їх у таблиці.
| Підстава | Нормативний документ |
| 1) не зазначено обов’язкові реквізити (див. перелік далі) | Абзац п’ятий підпункту 4.1.2 статті 4 Закону № 2181, пункт 4.5 Порядку № 691, пункт 4.5 Методрекомендацій № 827 |
| 2) не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється) |
|
| 3) не скріплено печаткою платника податків довідка 1 |
|
| 4) не проставлено прокреслення в показниках, які не заповнюються; | Пункт 4.5 Методрекомендацій № 827 |
| 5) електронні підписи відсутні в базі ОДПС або втратили актуальність (автентичність) | Пункт 4.5 Порядку № 691 |
| 6) текст або цифри неможливо прочитати внаслідок пошкодження (наприклад, документи залиті чорнилом, потерті, не пройшли перевірки XSD тощо) або не відповідають формату файлу, визначеному наказом ДПА України від 01.07.2004 р. № 357 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків»
| Пункт 4.5 Порядку № 691 |
| 7) є порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки та закреслювання | Пункт 4.5 Порядку № 691, пункт 4.5 Методрекомендацій № 827 |
| 8) подано ксерокопії оригіналів звітних документів | Пункт 4.5 Порядку № 691 |
| 9) уточнюючі розрахунки (звіти), що подаються платниками до ДПІ в період перевірки державним податковим органом у разі заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів | Пункт 4.5 Порядку № 691 |
| 10) з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності | Пункт 4.5 Порядку № 691 |
| 11) з порушенням вимог порядку підписання файлу (у разі подання звітності в електронному вигляді) | Пункт 4.5 Порядку № 691 |
| 12) без ідентифікаційних кодів | Пункт 4.5 Порядку № 691 |
| 13) відсутні обов’язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності | Пункт 4.5 Методрекомендацій № 827 |
| 14) неможливо прочитати текст або цифри в результаті пошкодження (наприклад, документи залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті) | Пункт 4.5 Методрекомендацій № 827 |
| 15) подано ксерокопію звітних документів | Пункт 4.5 Методрекомендацій № 827 |
| 16) звітність з податку на додану вартість подано неплатником ПДВ | Пункт 4.5 Методрекомендацій № 827 |
Додамо, що
до обов’язкових реквізитів податкової декларації, через які її можуть не прийняти в податковому органі, пункт 4.4 Методрекомендацій № 827 уключає:— тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
— звітний період;
— назву платника податків;
— ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або в разі відмови від нього — серію та номер паспорта для фізичної особи;
— місцезнаходження платника податків;
— назву ОДПС, до якого подається звітність;
— дату подання звіту (або дату заповнення — залежно від форми);
— підписи та печатку.
Для звітів, в яких це передбачено формою:
— звітний період, що уточнюється, у разі подання платником податків уточнюючого розрахунку;
— ініціали, прізвища та номери посадових осіб;
— код виду економічної діяльності (КВЕД);
— код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
— індивідуальний податковий номер і номер Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ згідно з даними Реєстру платників ПДВ за звітний період.
Крім того, звертаємо увагу підприємців — платників ПДВ на такі нюанси.
Пунктом 8 Закону № 2275 запроваджено норму про те, що платники ПДВ подають разом з податковою декларацією з ПДВ за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.На думку ДПАУ, ця норма застосовується
починаючи з податкової декларації за звітний період — червень (II квартал) 2010 року.Неподання реєстрів із зазначеного періоду також буде підставою для неприймання декларації з ПДВ.
Щодо форми декларації, яка нещодавно зазнала змін, унесених
наказом № 313, зауважимо таке: пунктами 3 і 6 наказу № 313 до форми податкової декларації з ПДВ унесено зміни, без наведення цієї форми в новій редакції. Тому гриф «Затверджено» цієї форми повинен, як і до внесення останніх змін, мати посилання на її затвердження наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159). Такої думки дотримуються представники податкових органів. Нагадаємо, що раніше, після внесення чергових змін до форми декларації, платники податків могли наражатися на відмову в її прийманні через «неправильну» інформацію в шапці.Отже, найширший перелік підстав для неприймання декларації наведено в
Порядку № 691, причому більшість підстав продубльовано в Методрекомендаціях № 827.Ми бачимо, що в
Порядку № 691 і Методрекомендаціях № 827 наведено більш об’ємний перелік підстав для неприймання податкової декларації, ніж в абзаці п’ятому підпункту 4.1.2 Закону № 2181.З юридичної точки зору норми
Закону № 2181 мають пріоритет порівняно з нормами Порядку № 691 і Методрекомендацій № 827, на що наголошує й Мін’юст у своєму листі від 25.05.2010 р. № 678-10-24. Однак ми б не рекомендували підприємцям ігнорувати вимоги цих нормативних документів під час заповнення та подання податкової декларації.Важливо, що відповідно до
Методрекомендацій № 827 відсутність прокреслень у незаповнених показниках декларації є такою самою підставою для неприймання податкової декларації, як і відсутність обов’язкових реквізитів.Тому навіть якщо декларацію буде складено правильно, до неї будуть додані всі необхідні додатки, однак виявиться, що в якомусь з полів не стоятиме прокреслення, то представники податкового органу можуть не визнати її податковою декларацією.
Зверніть увагу, що порушення, які дозволяють не визнати декларацію, виявляються під час приймання звітності та податківці зобов’язані
в усній формі попередити підприємця про виявлені недоліки.Якщо ж підприємець наполягає на прийманні такої звітності, її приймають, а на примірнику платника ставлять штамп «ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання». Зауважимо, що в разі отримання звітності поштою або в електронному вигляді податківці не зможуть попередити підприємця про виявлені недоліки. У таких випадках платнику доведеться або доводити, що звітність не визнано податковою декларацією неправомірно, або подавати її повторно.
Структурним підрозділом ОДПС, до функції якого належить приймання податкової звітності у 3-денний строк з дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприймання та пропозицією подати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
Якщо ж звітність буде прийнято без зауважень, то згідно з
пунктом 4.6 Методрекомендацій № 827 не визнати її податковою декларацією можуть лише у випадках визначення підрозділом оподаткування фізичних осіб неправомірності подання податкової звітності платником податків на підставах, не передбачених пунктом 4.5, а саме випадків:1) подання платниками ПДВ податкової звітності не за передбачений для нього податковий період;
2) подання платниками податкової звітності, що не відповідає обраному режиму оподаткування;
3) подвоєння поданої податкової звітності з вини суб’єкта господарювання.
Здавалося б, підстави для неприймання декларації чітко викладено в нормативних документах. Однак трапляються випадки, коли податківці відмовляються визнавати декларації, посилаючись на інші причини. Деякі з таких випадків ми розглянемо далі.
Випадки неправомірного неприймання на практиці
1. Якщо декларацію повернено після її приймання через відсутність позначки в полі 08 «ознака бюджетного відшкодування».
Ситуація.
Підприємець у встановлений строк подав декларацію з ПДВ за травень 2010 року. Однак за два тижні поштою було одержано лист ДПІ, в якому зазначалося, що отриману декларацію визнано неприйнятою внаслідок відсутності обов’язкового реквізиту: не проставлено відповідну позначку «Х» у полі 08 «ознака бюджетного відшкодування» і запропоновано подати нову декларацію.Як уже зазначалося, декларацію може бути визнано недійсною, якщо відсутні обов’язкові реквізити.
Правила заповнення та подання податкової декларації з ПДВ установлено
Порядком № 166. Згідно з пунктом 5.1 цього Порядку зазначати інформацію у вигляді позначки «Х» у спеціальному полі для відміток потрібно лише напроти рядків 011 — 012 «повної» декларації. Інші випадки обов’язкового проставляння платником податків позначки «Х» у цій формі звітності Порядком № 166 не передбачено. Причому перелік обов’язкових реквізитів у ньому не виділено.У
пункті 4.4 Методрекомендацій № 827 цю позначку також не виділено як обов’язковий реквізит.Отже, обов’язковими реквізитами можна вважати лише ті реквізити, які мають бути зазначені в будь-якому разі та без яких декларацію не може бути ідентифіковано: найменування підприємця, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, звітний (податковий) період тощо. Інформація, яку несе в собі позначка «Х» в полі «ознака бюджетного відшкодування», є довідковою. Оскільки право на бюджетне відшкодування виникає не завжди, тому і відповідне поле заповнюється не завжди.
Таким чином, відсутність зазначеної позначки в декларації з ПДВ не має бути підставою для визнання декларації неподаною та направлення на адресу платника податків податкових повідомлень. Підтвердженням такого висновку є
ухвала ВАСУ від 29.03.2006 р.Незважаючи на те що в ній ідеться про відсутність позначки «Х» у полі 07 «ознака визначення від’ємного значення», його висновки цілком можна застосувати для нашої ситуації. Відповідно до
ухвали ВАСУ від 29.03.2006 р. за відсутності позначки не можна вважати, що декларацію не було подано, оскільки це поле декларації не належить до обов’язкових реквізитів декларації з ПДВ.Отже, якщо підприємцю відмовили в прийманні декларації, він може обрати один із двох шляхів:
— або подати нову декларацію разом зі сплатою штрафу, установленого
підпунктом 17.1.1 статті 17 Закону № 2181, у розмірі 10 нмдг (170 грн.), не дебатуючи з податківцями, зрозуміло, якщо граничні строки подання декларації минули;— або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження, передбаченому
пунктом 5.2 статті 5 Закону № 2181, або до суду.2. Податковий інспектор відмовився приймати декларацію з ПДВ через від’ємне значення об’єкта оподаткування.
Зауважимо, що відмова у прийманні податкової декларації з ПДВ через від’ємне значення об’єкта оподаткування зустрічається доволі часто. Однак дії податківців у цій ситуації є неправомірними, та ось чому.
Відповідно до
підпункту 4.1.2 статті 4 Закону № 2181 приймання податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Декларацію має бути прийнято без попередньої перевірки зафіксованих у ній показників. Якщо працівник податкових органів відмовляється прийняти податкову декларацію з будь-якої причини або висуває будь-які умови її приймання, це розцінюється як перевищення ним службових повноважень і спричиняє дисциплінарну та матеріальну відповідальність.Саме такий аргумент підприємець може навести податковому інспектору, який відмовляється приймати податкову декларацію з від’ємним значенням. Якщо ж ці аргументи не допоможуть, то платник податків може застосувати один із двох способів:
— надіслати декларацію з ПДВ на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення в загальному порядку у строк, установлений
підпунктом 4.1.7 статті 4 Закону № 2181, тобто не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання декларації. Датою подання декларації в цьому випадку буде дата її вручення підприємству поштового зв’язку;— надіслати поштою одночасно з декларацією з ПДВ заяву на ім’я керівника податкового органу з повідомленням про вручення та описом вкладення до закінчення граничного строку подання декларації. Така заява згідно з
абзацом другим підпункту 4.1.2 статті 4 Закону № 2181 складається в довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, і із зазначенням дати відмови (тобто якщо прізвище податкового інспектора є невідомим або він відмовився назвати його, то можна обмежитися лише датою відмови). І в цьому випадку декларація вважається наданою в момент її вручення підприємству поштового зв’язку, а граничний 10-денний строк, установлений підпунктом 4.1.7 статті Закону № 2181, при цьому не діє.Крім того, платник податків має право оскаржити дії представника податкового органу, який відмовив йому у прийманні декларації, у суді. Однак навіть якщо у прийманні декларації відмовлено, підприємець зобов’язаний своєчасно погасити податкове зобов’язання, відображене в декларації.
3. Декларацію надіслали поштою своєчасно, однак податківці отримали її із запізненням.
Ситуація.
Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за червень 2010 року надіслали поштою 6 липня 2010 року, у серпні прийшло повідомлення податкового органу про неподання податкової декларації в установлені строки. У повідомленні зазначено штраф, який слід сплатити.Відповідно до
підпункту 4.1.7 статті 4 Закону № 2181 платник має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного пунктом 4.1.4 статті 4 Закону № 2181, надіслати декларацію на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. У нашому випадку звіт було відправлено своєчасно — 6 липня 2010 року, притому, що граничний строк його подання — 20 липня 2010 року.Надсилаючи звітність поштою, платник податків повинен керуватися
Порядком оформлення поштових відправлень. Відповідно до пункту 6 цього Порядку на поштовому відправленні (листі, посилці, бандеролі) у нижній правій його частині відправником пишеться найменування та адреса одержувача, у лівій верхній частині — найменування та адреса відправника. У верхній частині робиться позначка «Звіт». Після цього відправник:— заповнює бланк повідомлення про вручення (на своє ім’я або на ім’я особи, якій слід надіслати таке повідомлення після вручення поштового відправлення);
— складає опис вкладення поштового відправлення у 2-х примірниках (один примірник — для себе, другий — для пошти) із зазначенням найменування одержувача та його адреси, детального (поіменного) переліку предметів, загальної вартості вкладення та підписує його.
Працівник поштового зв’язку під час приймання поштового відправлення:
— перевіряє правильність написання адресатів (одержувача та відправника) у повідомленні про вручення, наявність позначки «Звіт»;
— звіряє вкладення поштового відправлення з описом;
— підписує опис і ставить на ньому відбиток календарного штемпеля.
У разі втрати, пошкодження або несвоєчасного вручення поштового відправлення зі звітністю опис з відбитком календарного штемпеля буде доказом того, що звітність своєчасно та в повному обсязі було передано підприємству поштового зв’язку. При цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації, тобто до нього не можуть застосувати штраф (170 грн.), установлений
підпунктом 17.1.1 статті 17 Закону № 2181, і адміністративні штрафи, установлені КУпАП. Уся відповідальність покладається на оператора поштового зв’язку.Виходить, що
в нашому випадку (несвоєчасне вручення звітності податковому органу) штраф сплачувати не потрібно, оскільки вся відповідальність покладається не на платника, а на оператора поштового зв’язку.Утім, платник податків повинен відреагувати на отримане податкове повідомлення. Протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання повідомлення, подати скаргу до податкового органу та почати процедуру адміністративного оскарження відповідно до
статті 5 Закону № 2181. До скарги рекомендуємо додати опис з відбитком календарного штемпеля та повідомлення про вручення поштового відправлення.Також слід знати, що в разі отримання повідомлення про втрату або пошкодження поштового відправлення платник податків повинен протягом 5 робочих днів з дня його отримання надіслати поштою або подати особисто (на власний вибір) до податкового органу:
— інший (другий) примірник податкової декларації (
підпункт 4.1.7 статті 4 Закону № 2181 і пункт 4.11 Методрекомендацій № 827);— документ (краще копію документа), яким підтверджується факт поштового відправлення первинного звіту. Такими документами можуть бути опис з відбитком календарного штемпеля та повідомлення про вручення поштового відправлення
(пункт 4.11 Методрекомендацій № 827);— пояснювальну записку довільної форми
(пункт 4.11 Методрекомендацій № 827).Це дозволить уникнути штрафів за несвоєчасне подання податкової декларації. Буде гірше, якщо повідомлення про накладення штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації платник податків отримає від податкового органу раніше, ніж від оператора поштового зв’язку. У цьому випадку потрібно протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання повідомлення, подати скаргу до податкового органу та почати процедуру адміністративного оскарження відповідно до
статті 5 Закону № 2181. До скарги рекомендуємо додати опис з відбитком календарного штемпеля та/або повідомлення про вручення поштового відправлення.4. Відмова через те, що декларацію подає не сам підприємець, а його бухгалтер.
Зауважимо, що
Законом № 2181 не встановлено будь-яких вимог щодо особи, яка подає (доставляє) податкову декларацію до податкового органу.Вимога про обов’язкове подання декларації тільки особисто підприємцем цілком можна розцінювати як висування посадовою особою контролюючого органу додаткових умов. Так, у
листі ДПАУ від 05.09.2007 р. № 17525/7/28-0917/32 зазначено, що Законом № 2181 не встановлено будь-яких вимог щодо посади особи, яка подає (доставляє) податкову декларацію до канцелярії податкового органу. Хоча це роз’яснення стосується юридичних осіб, його цілком можна застосувати й до підприємців.Також це стосується й випадків, коли податкову звітність подає не працівник підприємця, а, наприклад, кур’єр. Щоправда, у цьому випадку, щоб убезпечити себе та бути впевненим, що звіт усе ж таки дійде до адресата, потрібно укласти з такою особою договір та оформити довіреність, згідно з якою його буде уповноважено подавати податкові декларації від імені підприємця.
Якщо ж податкові інспектори відмовляються приймати декларацію у працівника підприємця або іншої особи, то необхідно до закінчення граничного строку подання декларації надіслати декларацію поштою з описом вкладення та повідомленням про вручення. Якщо ж були й інші неправомірні причини відмови, то до опису слід додати заяву на ім’я керівника податкового органу із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та дати відмови
(абзац другий підпункту 4.1.2 статті 4 Закону № 2181). При цьому декларація вважається поданою і момент її вручення пошті, а граничний 10-денний строк, установлений для поштових відправлень, не застосовується (див. раніше).Детальніше зупинимося на кур’єрській доставці. Як правило, кур’єр отримує звіт від підприємця вже в упаковці (конверті). Далі підписується акт приймання-передачі документів. Після чого кур’єр доставляє конверт до канцелярії податкової інспекції. Відразу ж після вручення адресату (податковому органу) звіту кур’єр може повідомити вас про деталі доставки. Позначку про отримання конверта адресат робить на спеціальному бланку повідомлення про вручення. Таке повідомлення бажано отримати у кур’єра. Воно буде підтвердженням своєчасного подання декларації до податкової інспекції.
Не є винятком, що кур’єр подасть звіт особисто податковому інспектору у відкритому вигляді, а не до канцелярії податкової інспекції в конверті. У цьому випадку кур’єру доведеться відстояти чергу, подати звіт, отримати позначку (штамп) про його приймання та цього ж дня повернути примірник звіту підприємцю.
5. Не прийняли декларацію через те, що не повинні були її подавати.
Ситуація
. Свідоцтво платника ПДВ видано підприємцю на загальній системі 12 квітня 2010 року. У квітні провадилася господарська діяльність. 17 травня 2010 року підприємець подав декларацію за квітень до податкової. Податковий інспектор відмовився її приймати через те, що ми ще пропрацювали у квітні повний календарний місяць. Чи не призведе така відмова до негативних наслідків (штрафів) для підприємця?Відповідно до
пункту 2.2 Порядку № 166 якщо особу зареєстровано платником податків з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який починається з дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.У цьому випадку підприємець зареєструвався як платник ПДВ не з першого дня календарного місяця, тому першим звітним (податковим) періодом для такого платника є період, який починається з дня його реєстрації (з 12 квітня) і закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (31 травня).
Інакше кажучи, декларацію за квітень подавати не потрібно. Першу декларацію необхідно подати за травень. У ній слід відобразити дані за період з 12 квітня по 31 травня включно.
Висновки
Причини, з яких може бути відмовлено у прийманні податкової декларації, чітко зазначено в
Законі № 2181, Порядку № 691, Методрекомендаціях № 827.Працівники податкового органу не можуть висувати додаткових вимог.
У спірних ситуаціях підприємець має право скористатися процедурою адміністративного оскарження або надіслати декларацію поштою.
Довідкова інформація (довідка)
1 Якщо підприємець не використовує у своїй діяльності печатку, то цей пункт на нього не поширюється.
