Теми статей
Обрати теми

На замітку

Редакція ВД
Коментар

На замітку

 

Унесено зміни до Закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 11.02.2010 р. № 1869-VI (набуде чинності 01.04.2010 р.)

 

Зазначеним

Законом унесено низку змін щодо порядку видачі дозвільних документів суб’єктам підприємницької діяльності.

1. Детально застережено умови, за яких застосовується принцип мовчазної згоди, раніше запроваджений

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009 р. № 1759-VI (далі — Закон № 1759). Як і Закон № 1759, Закон про дозвільну систему передбачає, що строк видачі дозвільних документів становить 10 робочих днів. Спеціальним законом його може бути змінено. Однак, якщо раніше принцип мовчазної згоди застосовувався відразу після закінчення строку видачі дозвільного документа, тобто вже з цієї миті суб’єкт господарювання міг починати провадити діяльність, за дозвільним документом, на провадження якої він звернувся (незважаючи на те, що його у зазначений строк не видали), то тепер після закінчення такого строку (у загальному випадку, якщо інше не передбачено спеціальним законом, він становить, як було зазначено, 10 робочих днів) має пройти ще 10 робочих днів, перш ніж можна буде скористатися принципом мовчазної згоди.

2. Деякі корективи також уносяться до порядку видачі місцевими дозвільними органами документів дозвільного характеру

(стаття 7 Закону № 1869). Алгоритм дій той самий, уточнено лише окремі процедурні моменти. Зокрема, передбачено, що плату за видачу дозвільного документа, якщо її справляння передбачено законом, слід уносити не до звернення із заявою про його видачу, а безпосередньо перед отриманням такого документа.

3. Органам місцевого самоврядування надано повноваження своїм рішенням за погодженням з територіальними (місцевими) органами виконавчої влади та територіальним управлінням Держкомпідприємництва затверджувати порядок видачі документів дозвільного характеру, повноваження з надання яких законами віднесено до їх компетенції, або відмови в їх видачі.

4. Тепер

Закон № 1869 висуває вимоги не лише до умов і порядку видачі дозвільних документів, а й до порядку та підстав їх переоформлення, видачі дублікатів, анулювання. Водночас, як і раніше, положення Закону про дозвільну систему не можна застосовувати до відносин у сфері ліцензування, захисту економічної конкуренції, до дозвільної системи, яка поширюється на операції зі зброєю, бойовими запасами, вибуховими матеріалами та речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії. Перелік відносин, що не підпадають під дію Закону про дозвільну систему, у результаті внесення змін доповнено відносинами у сфері державного експортного контролю, держрегулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці.

5. Якщо раніше

Закон про дозвільну систему передбачав, що перелік видів господарської діяльності, які можуть здійснюватися за декларативним принципом, має бути передбачено у відповідних законах, то тепер повноваження з його затвердження надано Кабміну.

6. На рівні Закону буде закріплено підстави для:

— відмови у видачі дозвільного документа;

— переоформлення документів дозвільного характеру. При цьому визначено, що заяву про переоформлення має бути подано

протягом 5 робочих днів з дня виникнення відповідних підстав. Переоформлений документ суб’єкту господарювання повинні видати протягом 2 робочих днів;

— видачі їх дублікатів (таких підстав усього

дві втрата та пошкодження документа). Дублікат видається протягом 2 робочих днів з дня отримання заяви від суб’єкта господарювання;

— для

анулювання дозвільного документа. При цьому встановлено, що рішення про анулювання надсилається суб’єкту господарювання не пізніше 5 робочих днів з дня його прийняття. Дія дозвільного документа припиняється через 10 робочих днів з дня винесення рішення про його анулювання;

7. У разі

усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі дозвільного документа, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання пакета необхідних документів (нагадаємо, що в загальному випадку строк видачі дозвільного документа становить 10 робочих днів);

8. Уточнили, що

днем видачі дозвільного документа вважається останній день розгляду заяви дозвільним органом;

9. Тепер установлено, що

плата за видачу довідок із Реєстру документів дозвільного характеру становить 34 грн.

 

Корупція-2010. Що можна подарувати чиновнику?

З 1 квітня 2010 року

вводиться в дію Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.09 р. № 1506-VI. Однією з вимог цього Закону є запровадження обмежень на отримання подарунків (крім випадків, передбачених законом):

— держслужбовцями;

— суддями;

— особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції;

— працівниками органів прокуратури, митної та податкової служби;

— особами, які надають публічні послуги, — аудиторами, нотаріусами, експертами, оцінювачами, арбітражними керуючими та іншими особами (умовно назвемо їх усіх чиновниками).

Статтею 5 Закону № 1506

установлено, що зазначеним особам заборонено приймати подарунки у зв’язку з виконанням ними функцій держави або органів місцевого самоврядування (інакше кажучи, заборонено дарувати подарунки з метою вплинути на рішення чиновника, навіть якщо такі подарунки презентуються родичами чи друзями).

Водночас чиновникам

дозволено приймати особисті подарунки, які відповідають загальновизнаній уяві про гостинність, за умови, що вартість одного подарунка не перевищує розмір однієї податкової соціальної пільги (якщо виходити з того, що з 01.01.2010 р. розмір мінімальної зарплати становить 744 грн. (або 869 грн., визначеності у цьому питанні поки що немає), то сума податкової соціальної пільги у 2010 році, а відповідно і максимальна вартість подарунку, становитиме 372 (434,5) грн.).

Наприклад, чиновник може отримувати подарунки від друзів, родичів або знайомих з нагоди дня народження або загальновизнаного свята (дарувати такі дарунки краще за межами кабінету).

Що стосується проявів гостинності (наприклад, запрошень на вечерю), то вони можливі за умови, що такі прояви не будуть постійними і при цьому не справлятиметься враження, що це якось може вплинути на неупередженість рішень чиновника. Знову ж таки, вартість одного такого «прояву гостинності» не має перевищувати 372 (434,5) грн.

 

На думку Мінфіну, мінзарплата сьогодні становить 744 грн.

Лист Мінфіну від 12.02.2010 р. № 31-18040-03-21/3045

 

У відповідь на запит Асоціації міст України про розмір мінімальної зарплати з 01.01.2010 р. Мінфін надіслав

лист Мінпраці від 03.02.2010 р. № 98/13/84-10, з чого можна зробити висновок, що Мінфін так само, як і Мінпраці, вважає, що до затвердження Закону про Державний бюджет України на 2010 рік має застосовуватися розмір мінімальної зарплати, установлений Законом про Державний бюджет України на 2009 рік, — 744 грн.

При такому повороті подій залишається дочекатися реакції ДПАУ, колишня позиція якої, нагадаємо, була — 869 грн. Сьогодні щодо питань застосування ПСП, на наш погляд, можна продовжувати керуватися старими роз’ясненнями ДПАУ (див. «ВД», 2010, № 2, с. 4 — 5).

 

«Транзитні» кошти єдиноподатника-комісіонера: роз’яснення від ДПАУ для підприємців і для юридичних осіб

Лист ДПАУ від 19.02.2010 р. № 1653/6/31-4018

 

У цьому листі головне податкове відомство виклало своє бачення порядку

оподаткування єдиноподатників-комісіонерів (юридичних осіб і фізичних осіб —підприємців).

Юридичні особи

— єдиноподатники, які здійснюють комісійну торгівлю або надають експедиторські, брокерські, агентські послуги, можуть дихнути вільно. ДПАУ підтвердила свою позицію, викладену в листі від 24.12.09 р. № 28729/7/15-0117: єдиним податком обкладається лише сума комісійної (агентської) винагороди. Ця сама сума враховується і при визначенні граничного обсягу виручки (1 млн грн.).

А ось щодо

фізичних осіб — єдиноподатників позиція ДПАУ стабільна та незмінна: сума, отримана підприємцем-єдиноподатником на розрахунковий рахунок та/або до каси за здійснення операцій з продажу комісійного товару (уключаючи «транзитні» кошти), вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і враховується для порівняння з 500-тисячною межею (див. також листи ДПАУ від 23.11.06 р. № 13290/6/17-0416, від 14.07.09 р. № 14735/7/17-0417).

Цікаво, що у своїй аргументації і для юридичних, і для фізичних осіб — єдиноподатників податківці

посилаються на одні й ті самі законодавчі норми, але при цьому висновки роблять зовсім протилежні:

 

Аргументи

для юридичних осіб — єдиноподатників

для підприємців-єдиноподатників

Стаття 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99: «виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)»

Під виручкою мається на увазі виручка від реалізації продукції, яка належить суб’єкту господарювання на праві власності. Водночас при передачі товару за договором комісії не відбувається переходу права власності на товар від комітента до комісіонера. Тому кошти, отримані комісіонером за реалізований товар, виручкою не вважаються

Сума, фактично отримана підприємцем-єдиноподатником на розрахунковий рахунок та/або до каси за здійснення операцій за договором комісії, уключаючи й суму винагороди, вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Пункт 1.31 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР: «продаж товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари…»

Операції з надання товарів у межах договорів комісії та інших цивільно-правових договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари, продажем не вважаються. Отже, єдиним податком обкладається лише сума комісійної (агентської) винагороди. При визначенні граничного обсягу виручки (1 млн грн.) ураховується лише сума винагороди

Єдиноподатник-комісіонер, виступаючи від свого імені (стаття 1011 ЦКУ), самостійно укладає договір купівлі-продажу з покупцем і здійснює продаж товару покупцю. Тому вся сума, фактично отримана на розрахунковий рахунок (до каси), уключаючи й суму винагороди, вважається виручкою від реалізації продукції, обкладається єдиним податком і ураховується при визначенні граничного обсягу виручки (500 тис. грн.)

 

Така позиція податківців має певні

недоліки, сподіватися на які можуть ті підприємці, які вважатимуть за краще з’ясовувати відносини з податковими органами в суді.

Так,

Указ № 746 містить лише одне визначення виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), яке є загальним і для юридичних осіб, і для фізичних осіб — єдиноподатників. Тому щодо фізичних осіб — підприємців, за логікою, має застосовуватися той самий підхід, що й до юридичних осіб, тобто враховуватися повинна лише комісійна винагорода.

У

пункті 1.31 Закону про податок на прибуток зазначено, що під продажем товару маються на увазі операції, які передбачають перехід права власності на товар. Однак комісіонер (чи то юридична особа, чи то фізична особа — підприємець) учиняє юридичні дії з товаром, що належить комітенту, право власності на цей товар передається від комітента третім особам, а комісіонер надає виключно послуги посередника. Грошові кошти від продажу товарів, переданих за договором комісії, не є власністю комісіонера та підлягають обов’язковій передачі комітенту, а тому не можуть бути виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або доходом суб’єкта підприємництва.

Аналогічної позиції дотримується і Держкомпідприємництва (див.

листи від 04.04.06 р. № 2588 і від 27.12.07 р. № 9749).

Ще раз підкреслимо. Велика імовірність того, що в податковому органі підприємець нічого не зможе добитися.

Тому зазначені аргументи спрацюють хіба що в адміністративному суді (у разі якщо за підсумками перевірки податківці донарахують підприємцю-комісіонеру податок з доходів із суми перевищення 500 тис. грн. з виписуванням відповідного повідомлення-рішення, його можна буде оскаржити в суді).

На підтримку своєї позиції в

листі від 19.02.2010 р. № 1653/6/31-4018 ДПАУ навела низку рішень судів різних інстанцій. Водночас, судові рішення з цього питання приймаються й на користь підприємців, зокрема: ухвали ВАСУ від 26.05.09 р. № К-4875/08, від 23.07.09 р. у справі № К-1867/09; постанова Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.09 р. у справі № 2-а-1767/08/2070, ухвала Харківського апеляційного суду від 25.02.09 р. у справі № 22-а-2521/09, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.09 р. № 2а-4262/09/2/0170 тощо.

Детальніше про цю тему див. також «ВД», 2009, № 19, с. 15.

 

ДПАУ роз’яснила порядок обчислення та сплати у 2010 році збору за забруднення навколишнього природного середовища

Лист ДПАУ від 11.02.2010 р. № 2723/7/15-0817

 

У своєму

листі ДПАУ роз’яснила нюанси нарахування та сплати у 2010 році збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі — збір).

Отже,

у 2010 році порядок обчислення збору не змінюється і здійснюється згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 01.03.99 р. № 303.

Платники збору,

як і у 2009 році, при обчисленні податкових зобов’язань щодо збору повинні застосовувати механізм індексації нормативів збору. Зокрема, значення проіндексованих нормативів збору у 2009 році повинні індексуватися на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за 2009 рік — 1,123 для визначення проіндексованих нормативів збору 2010 року.

Складати та подавати

податковий розрахунок збору у 2010 році платники повинні за діючою формою, затвердженою наказом ДПАУ від 17.03.05 р. № 111 (у редакції наказу від 03.04.08 р. № 206).

При цьому до внесення змін до форми податкового розрахунку збору податківців рекомендує платникам збору

за викиди (пересувними та стаціонарними джерелами забруднення), скиди та розміщення відходів складати податковий розрахунок збору у 2010 році з урахуванням рекомендацій, запропонованих ДПАУ в листі від 14.04.09 р. № 7787/7/15-0817.

До затвердження форм податкових розрахунків збору, який справляється

за утворення радіоактивних відходів (уключаючи вже накопичені) і тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, ДПАУ рекомендує платникам у 2010 році застосовувати форми податкових розрахунків, які додаються до листа ДПАУ від 22.07.09 р. № 15383/7/15-0617.

На закінчення свого роз’яснення ДПАУ навела інформацію про

граничні строки подання податкового розрахунку збору: за I квартал — 11.05.2010 р.; за півріччя — 09.08.2010 р.; за 9 місяців — 09.11.2010 р.; за 2010 рік — 09.02.2011 р.

Детальніше про заповнення звіту по збору за забруднення за I квартал 2010 року ми поговоримо в найближчих номерах «ВД».

 

ДПАУ суворо взялася за платників ПДВ, які декларують великі суми податкового кредиту з ПДВ

Наказ ДПАУ «Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість» від 25.01.2010 р. № 34

 

Цим

наказом ДПАУ затвердила Регламент комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з ПДВ і наказала, зокрема:

забезпечити моніторинг платників ПДВ, які задекларували податковий кредит з ПДВ у сумі 1 млн грн. (для фізичних осіб — 100 тис. грн.) і більше та за поточний звітний період допустили різке збільшення (понад 10 млн грн. або вдвічі та більше) податкового кредиту порівняно з попереднім звітним періодом;

— провести інвентаризацію звітності з ПДВ за січень — листопад 2009 року та за її результатами

в першому півріччі 2010 року провести перевірки платників ПДВ, в яких виявлено різке збільшення податкового кредиту.

 

Нюанси застосування звичайних цін

Наказ ДПАУ «Про внесення змін до наказу ДПА України від 11.09.2008 р. № 584 та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок, затверджених цим наказом» від 31.12.2009 р. № 756

 

Свою позицію щодо застосування звичайних цін, викладену в

листі від 30.09.2009 р. № 21255/7/15-0217 («ВД», 2009, № 21, с. 21), ДПАУ формалізувала в цьому наказі. Змінами, унесеними до Методрекомендацій від 11.09.08 р. № 584, передбачається, зокрема, що для дотримання встановленої законодавством процедури нарахування податкових зобов’язань унаслідок визначення звичайних цін:

— працівник податкового органу, який проводить перевірку, подає (направляє) керівнику податкового органу (на обліку в якому перебуває платник податків)

службову записку (лист тощо) для прийняття рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов’язань;

керівник податкового органу складає рішення (наказ) про застосування звичайних цін із зазначенням дати та номера наказу, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, підстав для застосування звичайної ціни, передбачених законом тощо. У відповідних пунктах розділу III акта перевірки робиться посилання на цей наказ;

— після підписання акта перевірки

готується проект рішення про визначення податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін. Зверніть увагу(!): рішення складається в одному примірнику (тобто платнику таке рішення не надають);

— матеріали про нарахування податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін

передаються до юридичного підрозділу податкового органу для підготовки позову до суду (за місцезнаходженням платника податків).

При цьому податківці надали платникам податків

можливість добровільно сплатити податкові зобов’язання (разом зі штрафними санкціями), розраховані із застосуванням звичайних цін, не доводячи справу до суду. Для цього протягом 1 дня з дати реєстрації акта перевірки платнику податків надсилається відповідний лист-пропозиція.

 

Про необхідність зміни цільового призначення земель приватної власності для розміщення об’єкта торгівлі

Лист Держкомпідприємництва України від 25.12.2009 р. № 16133

 

Виходячи з роз’яснень Держкомзему, наведених у

листах від 27.12.06 р. № 14-17-7/9942 і від 03.04.08 р. № 14-17-12/3361, Комітет зазначив таке.

При розміщенні

на власній присадибній ділянці об’єкта торгівлі (малої архітектурної форми чи іншої будівлі, необхідної для здійснення торгівлі, гаража або іншої будівлі) цільове призначення земельної ділянки не змінюється, оскільки земельні ділянки належать до однієї категорії земель — земель житлової і громадської забудови.

Додаткові правовстановлюючі документи

на земельну ділянку, крім державного акта на право власності на земельну ділянку, у цьому випадку не виготовляються.

 

Процедура припинення діяльності підприємцем: роз’яснює Держкомпідприємництва

Лист Держкомпідприємництва України від 29.12.2009 р. № 16281

 

Відповідно до роз’яснень Комітету з метою припинення своєї діяльності підприємець:

1.

Приймає рішення про припинення підприємницької діяльності.

Для внесення до Єдиного держреєстру запису про це рішення підприємець подає держреєстратору

нотаріально посвідчену заяву про припинення підприємницької діяльності та документ, що підтверджує внесення плати за опублікування повідомлення про прийняття такого рішення.

2.

У 3-денний строк з дати прийняття зазначеного рішення подає до органу ДПС, в якому він перебуває на обліку як платник податків, документи, визначені п. 8.9 Порядком обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженим наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80, для зняття з обліку платника податків.

Орган ДПС

, у свою чергу, проводить документальну перевірку діяльності підприємця.

Якщо

за результатами проведеної перевірки не виявлено заборгованості підприємця перед бюджетом, орган ДПС знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків проводиться за наявності повідомлення від банку про закриття такому платнику рахунків. Орган ДПС складає довідку про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП, яку надсилає до органів держреєстрації або органу, який здійснив реєстрацію.

3.

Не раніше двох місяців з дати опублікування повідомлення про припинення діяльності подає держреєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) документи, визначені частиною 9 статті 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців від 15.05.2003 р. № 755-IV (у тому числі довідку органу ДПС про зняття з обліку).

Дата внесення до Єдиного держреєстру запису про проведення держреєстрації припинення

підприємцем діяльності є датою держреєстрації припинення діяльності підприємцем.

 

Нюанси сплати орендної плати за землі державної/комунальної власності в окремих випадках

Лист ДПАУ від 17.02.2010 р. № 3184/7/15-0717з

 

Згідно зі

статтею 7 Закону «Про оренду землі» (з урахуванням змін, унесених Законом України від 05.11.09 р. № 1702-VI, див. «ВД», 2009, № 24, с. 4) до особи, до якої перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди цієї земельної ділянки. При цьому договором, який передбачає придбання права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно зі

статтею 34 Закону «Про оренду землі» у разі припинення договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцю земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Виходячи із зазначених норм, ДПАУ дійшла такого висновку:

— якщо

орендарі земель державної/комунальної власності відчужували право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розташовані на орендованих земельних ділянках, але не повернули орендодавцю в установленому порядку зазначені земельні ділянки, платниками орендної плати за землю є такі орендарі — на підставі укладених договорів оренди землі до моменту припинення дії таких договорів;

— якщо

орендарі земель, які відчужували право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розташовані на орендованих земельних ділянках, повернули їх орендодавцю в установленому порядку, то з моменту набуття чинності договорами оренди землі, якщо інший строк не передбачений в таких договорах, платниками орендної плати за землю є нові власники таких будинків, будівель або споруд.

 

Про застосування РРО фізичними особами — єдиноподатниками

Лист Держкомпідприємництва України від 29.12.2009 р. № 16287

 

1. Згідно з

пунктом 6 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР і статті 6 Указу № 746 підприємці-єдиноподатники можуть не застосовувати РРО та розрахункові книжки при одночасному виконанні двох умов:

— вони

не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив);

ведуть Книгу обліку доходів і витрат за формою № 10 у порядку, визначеному постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1269.

Нагадаємо, що до

підакцизних товарів сьогодні належать:

— пиво солодове;

— спирт етиловий та алкогольні напої;

— тютюнові вироби;

— деякі транспортні засоби та кузови до них;

— легкі, середні та важкі дистиляти;

— спеціальні та моторні бензини (у тому числі уайт-спірит).

Нагадаємо, що на єдиному податку підприємцям заборонено, зокрема, оптом (тобто суб’єктам господарювання) продавати всі підакцизні товари. І оптом, і вроздріб заборонено торгувати лікеро-горілчаними виробами, тютюновими виробами, ПММ.

2.

Пунктом 15 статті 3 Закону про РРО передбачено, що при продажу товару (послуг) суб’єкт підприємництва надає чек, накладну або інший розрахунковий документ на вимогу покупця.

Водночас

пунктом 11 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05. 91 р. № 1023-XII і пунктом 22 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення від 15.06.2006 р. № 833 визначено обов’язок продавця разом із товаром видати покупцю розрахунковий документ установленої форми, який підтверджує факт купівлі-продажу. У зв’язку з цим Комітет звертає увагу на те, що підприємців-єдиноподатників, які не використовують РРО, не звільнено від обов’язку під час продажу товарів видавати кожному покупцю відповідний розрахунковий документ (касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію тощо).

За порушення цієї вимоги (тобто ненадання покупцю розрахункового документа) особі, яка здійснює розрахунки, може загрожувати лише

адмінштраф за статтею 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі від 34 до 85 грн. (за повторне протягом року порушення — від 85 до 170 грн.).

 

ДПАУ затвердила нову форму номерної пломби для РРО

Наказ ДПАУ «Про внесення змін до форми засобу контролю» від 17.02.2010 р. № 88

 

Цим

наказом ДПАУ затвердила нову форму засобу контролю підвищеного рівня захисту для опломбування РРО, книг обліку розрахункових операцій, журналів використання РРО і розрахункових книжок як бланків суворої звітності з 01.03.2010 р.

Нагадаємо, що засіб контролю — це спеціальна номерна пломба, яка має вигляд прямокутника з фігурною вирубкою на краях, поділеного лінією перфорації на дві частини.

Накази ДПАУ від 01.11.2004 р. № 626

і від 10.11.2009 р. № 625 втратили чинність.

При цьому встановлено, що

засоби контролю раніше затвердженої форми, відпущені суб’єктам господарювання до введення в дію цього наказу, вважаються дійсними до їх повного використання.

 

Відповідальність фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб — підприємців) за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів

Лист ДПАУ від 28.12.2009 р. б/н

 

Як роз’яснює ДПАУ, фізичні особи (підприємці та пересічні громадяни), які своєчасно не сплатили податок з власників транспортних засобів* (ТЗ), притягуються органом ДПС

до сплати цього податку після перевірки, за результатами якої приймається відповідне рішення-повідомлення про нарахування транспортного податку.

Після отримання фізичною особою такого рішення-повідомлення податкове зобов’язання щодо транспортного податку має бути сплачено фізичною особою

протягом 10 календарних днів з дня його отримання.

Якщо

в зазначений строк фізична особа не сплатить узгоджену суму податкового зобов’язання, до неї може бути застосовано штрафні санкції згідно з підпунктом 17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III у розмірі:

— 10 % погашеної суми податкового боргу — при затримці до 30 календарних днів;

— 20 % погашеної суми податкового боргу — при затримці від 31 до 90 календарних днів включно;

— 50 % погашеної суми податкового боргу — при затримці більше 90 календарних днів.

Крім того, згідно з

підпунктом 16.4.1 Закону № 2181 на суму податкового боргу (уключаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в його сплаті.

Адміністративні штрафи за несвоєчасну сплату транспортного податку до фізичних осіб не застосовуються.

 

Нюанси зарахування внесків «на безробіття», не перерахованих з вини «проблемного» банку

Лист ДЦЗ Мінпраці України від 08.02.2010 р. № ДЦ-03-769/0/6-10

 

Як роз’яснює ДЦЗ,

суми платежів , списаних з рахунків платників і не перерахованих на рахунки Фонду «безробіття» банками, в яких призначено тимчасову адміністрацію та запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів, є простроченою заборгованістю (недоїмкою) до моменту їх надходження на рахунки Фонду. Однак пеня та штрафні санкції в такому разі на платника не нараховуються.

У цьому випадку страхувальник зобов’язаний

відобразити зазначені суми у квартальній звітності до Фонду як недоїмку та надати копію платіжних документів, що підтверджують здійснення платежу.

Аналогічні роз’яснення надано ДЦЗ в листі від 10.03.2009 р. № 1695/0/6-09.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі