Заповнення реєстру в різних ситуаціях
Тема заповнення реєстру отриманих та виданих податкових накладних у різних нетипових ситуаціях завжди цікавила платників податку на додану вартість. Особливої актуальності вона набула саме тепер, коли форма реєстру зазнала деяких змін. Про порядок заповнення оновленої форми реєстру в тих чи інших ситуаціях ви дізнаєтеся з пропонованої статті.
Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Порядок № 244
— Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.Наказ № 582
— наказ ДПАУ «Про внесення змін до форми Реєстру отриманих та виданих податкових накладних і Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджених наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244» від 26.10.2009 р. № 582.Порядок № 165
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.
Момент уключення податкової накладної та її замінника до реєстру
Про форму та основні правила заповнення платниками ПДВ Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі — Реєстр) ішлося в попередніх статтях (див. «ВД», 2010, № 4, с. 22, 26). Поговоримо про те, як унести дані до Реєстру в окремих ситуаціях.
Нагадаємо, що податкові накладні та їх замінники відображаються в Реєстрі за датами отримання (розділ I) або складання (розділ II). Отже, податкові накладні фіксують у Реєстрі в тій послідовності, в якій вони надходили до підприємця (чи були виписані).
Отримані податкові накладні.
Дані про дату отримання податкової накладної (її замінника) вносяться до графи 2 розділу I Реєстру. Тут також може відображатися дата отримання ВМД та інших документів, передбачених підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ.Дані про дату виписування
таких документів відображаються у графі 3. Поява графи 3 в розділі I Реєстру ще раз підтверджує те, що податківці визнали право платників податків відображати податковий кредит за запізнілими податковими накладними (фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за періодом їх виписування). Про це вони також неодноразово писали у своїх листах від 21.09.2009 р. № 20400/7/16-1517, від 04.11.2009 р. № 24259/7/16-1517-26. Щоправда, у своїх листах представники головного податкового відомства висунули додаткову умову. Тепер вони стверджують, що для відображення податкового кредиту за запізнілими податковими накладними потрібно мати в наявності документи, що підтверджують таке запізнення. Таким документом, на думку ДПАУ, є лист із рекомендованим повідомленням про вручення із проставлянням на ньому відбитку календарного штемпеля.У ситуації коли товарні (касові) чеки, транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв’язку та інші документи надходять як додаток до авансового звіту, усі вони відображаються в розділі I Реєстру окремими рядками для кожного документа (
пункт 8 Порядку № 244). При цьому до графи 2 розділу I Реєстру вноситься дата оформлення авансового звіту, а до графи 3 — дата виписування кожного з підтверджуючих документів (транспортного квитка, готельного рахунка тощо).Видані податкові накладні
. Податкова накладна виписується та відображається в Реєстрі в момент виникнення податкових зобов’язань з ПДВ (підпункт 7.3.2 Закону про ПДВ, підпункт 10.1 Порядку № 244).Для відображення інформації про дату виписування (складання) податкової накладної в розділі II Реєстру передбачено графу 2. Тут указується дата виписування розрахунку коригування до податкової накладної, ВМД, податкової накладної за щоденними підсумками операцій, накладної, виписаної на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.
Вид документа та умовні позначення
Після набуття чинності
наказом № 582 форму Реєстру доповнено новими графами, куди вносяться дані про тип документа, що використовується для визначення податкового кредиту чи податкових зобов’язань.Так,
розділ I Реєстру «Отримані податкові накладні» доповнено графою 5, де відображається вид документа за такою абревіатурою (пункт 9.5 Порядку № 244):ПН
— податкова накладна;РК
— розрахунок коригування до податкової накладної;ВМД
— вантажна митна декларація;ЧК
— товарний (касовий) чек;ТК
— транспортний квиток;ГР
— готельний рахунок;ПЗ
— рахунок за послуги зв’язку;ПО
— послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку;ЗП
— заява платника відповідно до підпункту 7.2.6 Закону про ПДВ.Якщо дані податкової накладної або її замінника включаються до
уточнюючих розрахунків за звітний період, то до абревіатури з пункту 9.5 Порядку № 244 додається літера «У» (ПНУ, РКУ, ВМДУ тощо).Що стосується
розділу II Реєстру «Видані податкові накладні», то її теж було доповнено новою графою 4 з назвою «Вид документа». У ній відображаються умовні позначення документів, складених у момент виникнення (коригування) податкових зобов’язань (пункт 11.2 Порядку № 244):ПН
— податкова накладна;РК
— розрахунок коригування до податкової накладної;ВМД
— вантажна митна декларація;ПП
— податкова накладна за щоденними підсумковими операціями;ЗЦ
— податкова накладна, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.Причому, як і у випадку зі скороченнями, що використовуються в розділі I Реєстру, якщо дані будь-якого з цих документів уключаються до уточнюючого розрахунку за звітний період, то до виду документа додається літера
«У».
Дані, включені до уточнюючого розрахунку
Наприклад, дані з податкової накладної можуть потрапити до уточнюючого розрахунку через таку помилку: платник податків придбав товар, що використовуватиметься і в оподатковуваних, і в неоподатковуваних операціях. При цьому всю суму ПДВ з податкової накладної він відніс на збільшення податкового кредиту. Проте здійснити за результатами звітного періоду розподіл суми вхідного ПДВ, як того вимагає
підпункт 7.4.3 Закону про ПДВ, він забув. При виправленні такої помилки через уточнюючий розрахунок доведеться використовувати дані податкової накладної, наданої постачальником таких товарів. Тому до Реєстру таку податкову накладну доведеться внести з абревіатурою ПНУ.Надалі інформація з документів з літерою
«У» враховуватиметься при підбитті підсумків за уточнюючими розрахунками.
Купівлі/продажі неплатникам ПДВ: як відображати в Реєстрі?
Нагадаємо, що в Реєстрі мають ураховуватися
всі операції, що здійснюються платником податків, незалежно від того, чи є його контрагент платником ПДВ.Так,
при купівлі товарів у неплатника ПДВ податкової накладної або документа, що її замінює, у платника податків не буде. Однак інформація про таку операцію все одно має вноситися до Реєстру. Підставою для цього будуть відповідні документи, що підтверджують поставку товарів (пункт 8.5 Порядку № 244). Такими документами можуть бути товарні накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи тощо.Особливості заповнення Реєстру в цій ситуації зумовлюють
пункти 9.7 і 9.10 Порядку № 244, де, зокрема, зазначено таке: у разі придбання товарів у неплатника ПДВ у графі 7 відображається умовний індивідуальний податковий номер «400000000000», а у графах 10 , 12, 14 і 16 ставиться позначка «Х».Що стосується заповнення
графи 5 у цьому випадку, то про неї Порядок № 244 умовчує. Проте, на наш погляд, тут усе залежатиме від того, яким саме документом підтверджується купівля:— якщо одним з документів, перелічених у
пункті 9.5 Порядку № 244, то в цій графі ставиться його умовне позначення (наприклад, «ЧК», «ГР»);— якщо будь-яким іншим документом, що не ввійшов до зазначеного переліку, то в
графі 5 слід поставити прокреслення.Приклад 1.
11.01.2010 р. підприємець придбав товар у постачальника — неплатника ПДВ (ТОВ «Лія») на умовах попередньої оплати. При цьому оплату здійснено за безготівковим розрахунком. Вартість товару відповідно до товарної накладної та банківського документа № 34 становить 3000 грн. У розділі I Реєстру цю операцію буде відображено, як показано на с. 26.Реєстрацію податкової накладної, що підтверджує поставку товару неплатнику ПДВ (заповнену згідно з
пунктом 8.1 Порядку № 165), необхідно здійснити в розділі II Реєстру. При цьому в графі 7 цього документа замість індивідуального податкового номера покупця слід поставити позначку «Х».Приклад 2.
12.01.2010 р. підприємець реалізував товари ТОВ «Старт» на суму 6000 грн. Оскільки ТОВ «Старт» не є платником ПДВ, підприємець-постачальник виписав податкову накладну № 1 з позначкою на оригіналі «Поставка неплатнику податку». Обидва примірники податкової накладної (оригінал та копія) залишилися в постачальника. У розділі II Реєстру цю операцію буде відображено, як показано на с. 27.
Придбаваємо/продаємо неоподатковувані товари (послуги)
Отримання товарів (послуг), що не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ, не оформляється податковою накладною. Однак інформація про них усе одно має відображатися в Реєстрі (
пункт 6 Порядку № 244).При цьому в
пункті 9.10 Порядку № 244 уточнюється, що в разі придбання у платника ПДВ товарів (послуг) та основних фондів, що звільнені від оподаткування та не є об’єктом оподаткування, у графах 10, 12, 14 і 16 ставиться позначка «Х».Порядок заповнення графи 5 в цьому випадку знову-таки залежатиме від того, яким саме документом підтверджується купівля:
— якщо одним із документів, перелічених у
пункті 9.5 Порядку № 244, то в цій графі ставиться його умовне позначення;— якщо будь-яким іншим документом, що не ввійшов до зазначеного переліку, то в графі 5 стоятиме прокреслення.
Приклад 3.
12.01.2010 р. банк списав з розрахункового рахунка підприємця суму за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 150 грн. Документом, що підтверджує таке списання, є банківський документ за № 53. На підставі цього документа відображається інформація про послугу банку в розділі I Реєстру. Приклад його заповнення показано на с. 26.У протилежній ситуації, коли операцію поставки «необ’єктних» товарів здійснює сам платник податків, інформація про неї відобразиться в Реєстрі, але вже в розділі II. На це вказує
графа 11 розділу II Реєстру, а також пункт 6 Порядку № 244.
Коригування податкового кредиту з ПДВ щодо зіпсованого товару
Отже, зіпсовані товари підприємця, що не придатні для подальшого продажу та підлягають утилізації, вважаються використаними не в господарській діяльності. А отже, витрати і податковий кредит щодо зіпсованого товару зберігатися не можуть. Такий висновок випливає з
підпункту 7.4.1 Закону про ПДВ. Тому в періоді виявлення зіпсованого товару підприємцю слід провести їх коригування.Таке коригування потрібно здійснювати через
рядок 16.4 «інші випадки» декларації з ПДВ із заповненням додатка 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до декларації з податку на додану вартість». Крім того, інформацію про коригування податкового кредиту необхідно внести до Реєстру. І хоча прямої вимоги із цього приводу Порядок № 244 не містить, ігнорувати таке коригування не варто. Адже саме Реєстр є підставою для заповнення декларації з ПДВ. Інформація про таке коригування вноситься до Реєстру на підставі бухгалтерської довідки.Реквізити цієї довідки відображаються у графах 2 — 4 розділу I Реєстру. У графах 5 — 7 розділу I Реєстру ставиться прокреслення, а у графі 8 зі знаком «-» зазначається вартість зіпсованих товарів разом з ПДВ. Після цього ця сума розноситься за графами 9 і 10 (так само зі знаком «-»).
Приклад 4.
У січні 2010 року виявлено товар з терміном придатності, що минув. Вартість цього товару становить 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). Зіпсований товар було вирішено утилізувати. У зв’язку з цим підприємець відкоригував суму податкового кредиту (коригування оформлено пояснювальним документом (бухгалтерською довідкою) від 15.01.2010 р. № 14). Зразок заповнення Реєстру див. на с. 26.
Повернення
Згідно з нормами
пункту 4.5 Закону про ПДВ , якщо після поставки товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та одержувача підлягають відповідному коригуванню. При цьому далі в підпункті 4.5.1 Закону про ПДВ уточнюється, що за підсумками періоду, в якому здійснюється такий перерахунок, обидві сторони договору повинні зменшити податкові зобов’язання і податковий кредит відповідно. Підставою для такого перерахунку буде розрахунок коригування, що складається до виписаної раніше податкової накладної.Власне розрахунок коригування до податкової накладної необхідно відобразити в Реєстрі за тими самими рядками, що й податкове зобов’язання (податковий кредит), але тільки
зі знаком «-». Надалі ця інформація з Реєстру буде підґрунтям для заповнення декларації з ПДВ. Так, продавець згідно з цією інформацією заповнить рядок 8.3 декларації, а покупець — рядок 16.2. Разом з декларацією вони подадуть додаток 1, в якому буде розшифровано показники цих рядків.Приклад 5.
За договором купівлі-продажу продавець у грудні 2009 року відвантажив покупцю (ТОВ «Альфа») товар вартістю 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.). Через неналежну якість товар було повернено 19.01.2009 р. У цьому самому періоді постачальник отримав Розрахунок коригування № 1/48 з підписом покупця. Заповнення розділу II Реєстру показано на с. 27.У разі повернення передоплати обидві сторони договору також повинні будуть зменшити податкові зобов’язання і податковий кредит відповідно. Щоправда, підставою для цього будуть уже норми
підпункту 3.1.1, а не пункту 4.5 Закону про ПДВ. Адже операції поставки (об’єкта оподаткування) в цій ситуації немає, а отже, немає і причин для збереження податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ.Документальним підтвердженням такого коригування може бути бухгалтерська довідка чи інший документ, складений у довільній формі. Водночас представники головного податкового відомства наполягають на складанні розрахунку коригування і в цьому випадку (
пункт 4 листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517, від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117), тому для уникнення нерозуміння з боку контролюючих органів розрахунок коригування краще скласти. У Реєстрі такий розрахунок коригування відображатиметься в порядку, аналогічному вже розглянутому нами вище.
Імпорт/експорт товарів
Облік імпортованих
на митну територію України товарів провадиться покупцем (імпортером) на підставі належним чином оформленої вантажної митної декларації (далі — ВМД), що дає право на податковий кредит.При реєстрації ВМД у розділі I Реєстру труднощів виникнути не повинно, оскільки в
Порядку № 244 досить чітко прописано особливості його заповнення в цьому випадку. Так, у графі 6 розділу I зазначається не лише найменування нерезидента, але і його держава, а у графі 7 відображається умовний індивідуальний податковий номер «300000000000» (підпункти 9.6 і 9.7 Порядку № 244).Приклад 6.
Згідно із зовнішньоекономічним договором з нерезидентом («Штиль» (Німеччина)) підприємець імпортував товар 18.01.2010 р. Вартість товару за договором у перерахунку у гривні становить 18000 грн. Сума ПДВ, сплачена в момент митного оформлення товару, дорівнює 3000 грн. Увезення товару засвідчено належним чином оформленою ВМД № 1054. Заповнення Реєстру покажемо на с. 26.Операції з експорту
товарів також мають відображатися в Реєстрі, але вже в розділі II. Нагадаємо, що відповідно до пункту 10 Порядку № 244 в цьому розділі відображаються видані податкові накладні, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, податкові накладні за щоденними підсумками операцій, податкові накладні, виписані на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. А експортер, у свою чергу, при поставці товарів на експорт виписує податкову накладну у двох примірниках, причому обидва примірники залишаються в експортера (пункт 8 Порядку № 165). На оригіналі такої податкової накладної експортер проставляє позначку «Експортні поставки».Заповнення розділу II Реєстру особливих проблем викликати не повинно. Так, до граф 2 — 4 переносяться відповідні реквізити податкової накладної, до графи 5 — найменування покупця-нерезидента і його країна, а у графі 6 ставиться позначка «Х». Загальний обсяг поставки відображається у графі 7 Реєстру. Саме ця цифра продублюється і у спеціальній графі 12. А от графи 8 — 11 заповнюватися взагалі не повинні. У них ставиться прокреслення.
Приклад 7.
19.01.2010 р. підприємець-резидент здійснив поставку товарів білоруському підприємству «Алеся» на суму 9000 грн. На підставі вивізної ВМД він виписав самому собі податкову накладну № 3 у двох примірниках з позначкою на оригіналі «Експортні поставки». У розділі II Реєстру цю операцію буде відображено, як показано на с. 27.
Як відобразити в Реєстрі податкову накладну з розподіленим за п.п. 7.4.3 податковим кредитом
Насамперед нагадаємо: якщо ті самі придбані товари одночасно використовуються і в оподатковуваних, і в неоподатковуваних операціях, то до складу податкового кредиту платник податків має право віднести лише частину вхідного ПДВ. Про це прямо йдеться в
підпункті 7.4.3 Закону про ПДВ. У ньому зазначено, що така частина має відповідати частці використання таких товарів в оподатковуваних операціях звітного періоду.Ось тільки визначити, яка сума вхідного ПДВ включається до податкового кредиту, можна лише наприкінці звітного періоду. Однак зачекати з відображенням у Реєстрі податкової накладної до кінця звітного періоду платник податків не може. Адже згідно з вимогами
пункту 9.2 Порядку № 244 зробити це потрібно вже в момент її отримання.У зв’язку з цим радимо відобразити отриману податкову накладну в розділі I Реєстру таким чином:
— унести отриману податкову накладну до Реєстру, заповнивши
спочатку щодо неї лише графи 1 — 8 Реєстру;— а вже потім, здійснивши за результатами звітного періоду розподіл «вхідного» ПДВ (і визначивши частини, що включається і не включається до податкового кредиту), заповнити в рядку за такою податковою накладною решту граф 9 — 16 Реєстру.
У цій ситуації існують і певні особливості заповнення розділу II «Податковий кредит»
додатка 5 до декларації з ПДВ. Так, податковий кредит відображається в розділі II додатка 5 двічі : один раз — у розділі «Операції з придбання з ПДВ, що надають право формування податкового кредиту», а вдруге — у розділі «Операції з придбання з ПДВ, що не надають права формування податкового кредиту» (пункт 6 листа ДПАУ від 18.04.2008 р. № 8109/7/16-1117).Водночас зауважимо, що на практиці платники податків
за погодженням зі своїми контролюючими органами часом використовують й інший підхід у заповненні Реєстру і додатка 5.Спочатку вони вносять податкову накладну до Реєстру як звичайну податкову накладну, заповнюючи при цьому всі необхідні графи з 1 по 10. А потім, здійснивши за підсумками періоду розподіл вхідного ПДВ та визначивши його частину, що не підлягає включенню до складу податкового кредиту, сторнують у Реєстрі таку суму податкового кредиту. Для цього наприкінці періоду на підставі бухгалтерської довідки в Реєстрі здійснюється окремий запис, згідно з яким відповідна сума виключається з податкового кредиту. При цьому зі знаком «-» заповнюються графи 9 і 10 Реєстру з одночасним перенесенням сум із цих граф уже зі знаком «+» до граф 11 і 12 Реєстру.
Що стосується
додатка 5 до декларації з ПДВ, то отриману податкову накладну спочатку заносять до розділу II цього додатка у звичайному порядку. Згодом розподіливши вхідний ПДВ за підсумками звітного періоду, його частину, що не підлягає включенню до складу податкового кредиту, відображають у додатку 5 таким чином:— зі знаком «-» у розділі «Операції з придбання з ПДВ, що надають право формування податкового кредиту» (рядок 10.1 декларації) із зазначенням при цьому у графі 2 такого розділу
власного індивідуального податкового номера — ІПН;— при цьому одночасно саме на цю суму здійснюється запис у розділі «Операції з придбання з ПДВ, що не надають права формування податкового кредиту» (рядок 10.2 декларації) також із зазначенням при цьому
власного ІПН.Який із цих двох способів вибрати, вирішувати вам, шановні читачі. Але перш ніж зробити свій вибір, радимо погодити вподобаний вами варіант зі своїми контролюючими органами.
Неоподатковувані операції
Підприємці часто здійснюють операції, що не обкладаються ПДВ, оскільки вони звільнені від оподаткування самим
Законом про ПДВ або не є об’єктом оподаткування (пункт 3.2, стаття 5, стаття 11). При цьому в Реєстрі потрібно відображати лише ті з них, що є поставкою (наприклад, послуги з розрахунково-касового обслуговування, інкасації). Це висновок випливає з Порядку № 244, пункт 6 якого передбачає, що в Реєстрі мають відображатися операції з купівлі/поставки товарів (послуг).Що стосується операцій, які не є поставкою, то вони не повинні реєструватися в Реєстрі. До таких операцій належать, зокрема, виплата у грошовій формі заробітної плати, пенсій, емісія цінних паперів.
У цій статті ми розглянули порядок заповнення Реєстру в різних ситуаціях. Сподіваємося, що пропонований матеріал допоможе вам у вашій діяльності, максимально спростить процедуру ведення Реєстру та складання звітності з ПДВ.
Розділ I. Отримані податкові накладні
| № з/п | Податкова накладна, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, товарний (касовий) чек, транспортний квиток, готельний рахунок, рахунок за послуги зв'язку, рахунок за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, заява відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону тощо | Загальна сума, включаючи ПДВ | Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), імпорт товарів (послуг, включаючи одержання від нерезидента): | ||||||||||||
| дата отримання | дата виписки | номер | вид документа | постачальник | з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які: | які не призначаються для їх використання у господарській діяльності | для поставки послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначається відповідно до підпункту «д» пункту 6.5 статті 6 Закону за межами митної території України | ||||||||
| найменування (П. І. Б. — для фізичної особи) | індивідуальний податковий номер | підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %, 0 % | звільнені від оподаткування, не є об'єктами оподаткування | вартість без ПДВ | сума ПДВ | вартість без ПДВ | сума ПДВ | ||||||||
| вартість без ПДВ | сума ПДВ | вартість без ПДВ | сума ПДВ | ||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| Приклад 1 | |||||||||||||||
| 1 | 11.01.2010 | 11.01.2010 | 34 | — | ТОВ «Лія» | 400000000000 | 3000 | 3000 | Х | — | Х | — | Х | — | Х |
| Приклад 3 | |||||||||||||||
| 2 | 12.01.2010 | 12.01.2010 | 53 | — | АКБ «Банк» | 124578963587 | 150 | — | Х | 150 | Х | — | Х | — | Х |
| Приклад 4 | |||||||||||||||
| 3 | 15.01.2010 | 15.01.2010 | 14 | — | — | — | -1200 | -1000 | -200 | — | — | — | — | — | — |
| Приклад 6 | |||||||||||||||
| 4 | 18.01.2010 | 18.01.2010 | 1054 | ВМД | «Штиль» (Німеччина) | 300000000000 | 18000 | 15000 | 3000 | — | — | — | — | — | — |
| … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| Усього за місяць | … | … | … | … | … | … | … | … | … | ||||||
| З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період | … | … | … | … | … | … | … | … | … | ||||||
Розділ II. Видані податкові накладні
| № з/п | Податкова накладна, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, податкова накладна за щоденними підсумками операцій, податкова накладна, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною | Загальна сума поставки, включаючи ПДВ | Поставка товарів (послуг) та послуги, надані нерезидентом на митній території України, які: | Експорт товарів та супутніх такому експорту послуг (база оподаткування) | |||||||
| дата виписки | номер | вид документа | платник податку — покупець | підлягають оподаткуванню за ставкою | звільнені від оподаткування, не є об'єктами оподаткування (сума поставки) | ||||||
| найменування (П. І. Б. — для фізичної особи) | індивідуальний податковий номер | 20 % | 0 % | ||||||||
| база оподаткування | сума ПДВ | база оподаткування | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| Приклад 2 | |||||||||||
| 1 | 12.01.2010 | 1 | ПН | ТОВ «Старт» | Х | 6000 | 5000 | 1000 | — | — | — |
| Приклад 5 | |||||||||||
| 3 | 19.10.2010 | 1/48 | РК | ТОВ «Альфа» | 546987453214 | -3600 | -3000 | -600 | — | — | — |
| Приклад 7 | |||||||||||
| 3 | 19.10.2010 | 3 | ПН | «Алеся» (Білорусь) | Х | 9000 | — | — | — | — | 9000 |
| … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| Усього за місяць | … | … | … | … | … | … | |||||
| З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період | … | … | … | … | … | … | |||||
