На замітку
Нюанси проведення органами ДПС позапланових перевірок; обстеження об'єктів оподаткування як окремий захід контролю
Лист Держкомпідприємництва України від 23.02.10 р. № 2179
Сьогодні
процедура проведення органами ДПС позапланових перевірок, установлена Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII, має певну колізію. Так, відповідно до однієї частини 7 статті 111 Закону позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, інша частина 7 статті 111 Закону надає можливість органам ДПС проводити такі перевірки за рішенням керівника податкового органу.З метою роз'яснення цього питання Держкомпідприємництва в
листі навів позицію ВАСУ, викладену в оглядовому листі від 24.10.08 р. № 1776/100/13-08.Так, у
пункті 7 листа ВАСУ зазначив, що позапланова виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставах, викладених у статті 111 Закону про ДПС, провадиться за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. А рішення суду як виключну підставу для проведення перевірки слід розглядати лише у випадках виникнення обставин, прямо не зазначених у цій статті.
«Оптимізація» податкового кредиту з ПДВ, або рядки 26, 23.2 декларації з ПДВ «під забороною» ДПАУ
Питання щодо подання декларації з ПДВ із заповненими рядками 26, 23.2 останнім часом стали особливо актуальними, що пов'язано з надмірною увагою податківців до показників цих рядків.
Про бажання податківців будь-якими засобами «оптимізувати» відшкодування з ПДВ свідчить, зокрема,
термінова телеграма від 12.04.10 р. № 7186/7/99-1, яку ДПАУ надіслала податковим органам на місцях. У цій телеграмі викладено перелік завдань з контролю за правомірністю формування платниками податкового кредиту з ПДВ. Зокрема, одним з таких завдань є зменшення заборгованості з відшкодування ПДВ за рахунок безпідставно заявленого до відшкодування ПДВ, зокрема, суб'єктами господарювання, які мають незначну чисельність працівників, мінімальну або нульову вартість основних фондів, відсутність експортно-імпортних операцій.Як ці вказівки ДПАУ виконуються на місцях, деякі платники податків уже встигли відчути на собі. Як правило, податківці наполегливо «пропонують» не заповнювати рядки 26 і 23.2 декларації, «втрачати» податковий кредит тощо. Якщо ж платник на це не погоджується, то
декларацію приймати відмовляються, а декларації, надіслані поштою, інколи повертають з повідомленням про їх невизнання.Що в такому разі робити платнику податків?
Власне, всі рецепти не нові.
Якщо у вас відмовилися приймати податкову декларацію з ПДВ, рішення може бути
лише одне — надсилання декларації поштою в порядку, визначеному підпунктом 4.1.2 Закону № 2181, без урахування 10-денного строку для поштових відправлень, установленого п.п. 4.1.7 Закону № 2181 (у цьому випадку декларація вважатиметься поданою в момент її вручення пошті). Декларацію потрібно відправити до закінчення граничного строку її подання з описом вкладення та повідомленням про вручення. До декларації слід додати заяву на ім'я керівника податкового органу, складену в довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, і із зазначенням дати відмови.Якщо після надсилання декларації поштою із заявою на ім'я начальника ДПІ вам все ж таки надійде повідомлення про невизнання податкової декларації, таке повідомлення можна
оскаржити в адміністративному порядку. Скаргу слід подати до податкової інспекції протягом 10 днів після отримання повідомлення-рішення інспекції. У разі отримання негативного рішення можна подати скаргу до вищого за рівнем органу (з дотриманням зазначеного 10-денного строку) або оскаржити рішення ДПІ до суду.Слід зазначити, що платникам, які подають звітність
в електронному вигляді, теж відмовляють в прийманні декларацій з ПДВ з «проблемним» 26-м рядком. Дуже часто таких платників повідомляють про припинення (розірвання) договору про визнання електронних документів. Однак такі дії податківців є незаконними. Розділ 6 Примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1 до Інструкції від 10.04.08 р. № 233) передбачає лише дві умови розірвання договору — закінчення строку дії посилених сертифікатів відкритих ключів і зміна місця реєстрації платника. Якщо ви отримали повідомлення від податкового органу про те, що декларацію, направлену в електронному вигляді, не прийнято, рекомендуємо подати декларацію повторно поштою в порядку, зазначеному вище.
Втрачено реєстраційне посвідчення РРО — можна отримати дублікат
Лист ДПАУ від 13.12.09 р. № 13363/6/23-7015/1448
Як зазначає ДПАУ,
відповідальність за втрату реєстраційного посвідчення РРО Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР не передбачено.І що важливо,
втрачене реєстраційне посвідчення РРО можна відновити шляхом отримання дубліката.Для цього суб'єкту господарювання слід
подати відповідну заяву довільної форми до ДПІ, де було зареєстровано РРО, в якій зазначити фіскальний номер РРО, а також тип господарської одиниці та її адресу.У разі
використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці отриманий дублікат реєстраційного посвідчення слід подати до органу ДПС за місцем провадження діяльності для отримання позначки в реєстраційному посвідченні РРО про взяття на облік.
Нюанси сплати транспортного податку фізичними особами
Наказ ДПАУ від 20.04.10 р. № 268 «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення»
У цьому податковому роз'ясненні ДПАУ порушила деякі питання сплати транспортного податку фізичними особами.
1.
Фізичні особи, зареєстровані як підприємці без статусу юридичної особи, не повинні подавати розрахунок суми податку з власників транспортних засобів, оскільки чинне законодавство передбачає обов'язок щодо подання зазначеного розрахунку тільки для юридичних осіб.2. Сплата податку фізичними особами при реєстрації транспортного засобу вперше в Україні.
Транспортний податок за транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України з метою вільного використання та
вперше реєструються в Україні, справляється за ставками, що діють на день реєстрації таких транспортних засобів, з урахуванням строку їх використання (до 8 років або понад 8 років), незалежно від дати ввезення транспортного засобу на митну територію України та дати проведення митного оформлення.3. Сплата податку за транспортні засоби, що не експлуатуються.
За транспортні засоби, що
не експлуатуються (через несправність автомобіля, хворобу власника, відрядження тощо), транспортний податок сплачується на загальних підставах не пізніше I півріччя року, в якому автомобіль повинен був проходити техогляд (незалежно від того, подавався фактично автомобіль на техогляд чи ні).Якщо власник автомобіля
тривалий час не сплачував податок, то перед проходженням техогляду він зобов'язаний сплатити транспортний податок не більше ніж за 3 попередні роки.4. Сплата податку особою, яка керує автомобілем за довіреністю.
Якщо власник транспортного засобу бажає, щоб за нього податок сплачувала
особа, яка користується його автомобілем за довіреністю, необхідно цей момент передбачити в довіреності на право користування транспортним засобом.
Відведення земельної ділянки для розміщення реклами та рекламних засобів: роз'яснює Держкомзем
Лист Держкомзему України від 20.04.10 р. № 8106/17/4-10
Як зазначає Держкомзем, розміщення реклами на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання не пов'язане з умовою придбання права на земельну ділянку. Тому
отримання дозволу на розміщення такої реклами не передбачає відведення земельної ділянки.А ось розміщення рекламного засобу на відкритій місцевості в межах населеного пункту здійснюється за проектом відведення земельної ділянки і з оформленням документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою в порядку, визначеному Земельним кодексом України.
