Майбутнє спрощеної системи: що хочуть змінити, заборонити і які ще реформи готуються
Останнім часом у підприємницькому середовищі досить активно обговорюються різні чутки з приводу можливих змін у законодавстві. Дійсно, нова влада надає для цього достатньо підстав, посилаючи періодично відповідні месседжи та переконуючи в необхідності реформування фіскальної системи. Причому, якщо з самого початку запевняли, що реформування зачепить малий бізнес в останню чергу, то сьогодні саме єдиноподатники стали основною мішенню. Тож поговоримо детальніше, які саме реформи готує уряд і на якій стадії перебувають усі ці ініціативи. При цьому, крім реформування спрощеної системи, порушимо також питання реформування у сфері сплати внесків до Пенсійного фонду та фондів соцстрахування, ліцензування, банківської заборгованості.
Григорій БЕРЧЕНКО, юрист
Отже, почнемо з найголовнішого — прийдешнього реформування спрощеної системи оподаткування. Дуже ліберальний законопроект щодо спрощенки*, який 27.01.2010 р. було схвалено на розширеному засіданні уряду Ю. Тимошенко, а на нараді 15.04.2010 р. у віце-прем’єра С. Тігіпка було відхилено. Голова ж Держкомпідприємництва М. Бродський відверто заявляє, що від єдиноподатників держава практично нічого не отримує, а більшість СПД за допомогою спрощеної системи просто мінімізує податки. За його даними, 85 % бюджету країни формується 500 підприємствами, а весь малий бізнес країни дає до держскарбнички всього 0,18 %. Тому спрощена система в її нинішньому вигляді себе зжила та потребує серйозного реформування. Що ж пропонується натомість?
* http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=142376&cat_id=59517 .
Сімейні підприємства
Як стверджує М. Бродський, справжній малий бізнес — це сімейний бізнес. Тому він саме і повинен отримати найбільші преференції, для чого пропонується запровадити в Україні інститут
сімейного підприємства. За участі Держкомпідприємництва та інших центральних органів виконавчої влади Мінфіном розроблено спеціальний законопроект — «Про сімейне підприємство»**.**http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=146813&cat_id=59517 .
Основна ідея —
запровадження спрощеного обліку та звітності для таких підприємств і заміна деяких податків і зборів на окремий податок для сімейних підприємств. При цьому такі підприємства не повинні: бути суб'єктами ВЕД, надавати послуги чи виконувати роботи за договорами комісії (доручення, транспортної експедиції та агентськими договорами). До складу такого підприємства можуть входити не більше 5 членів однієї сім'ї, а обсяг його річного доходу не повинен перевищувати 2,5 млн грн. Сімейне підприємство може провадити діяльність у сфері громадського харчування, надання готельних і побутових послуг (перелік яких затверджує Кабмін), виготовлення/продажу товарів кінцевому споживачу.Податок для таких підприємств пропонується встановити в розмірі 2 % від доходу. Цей податок має замінити податок на прибуток, плату за торговий патент, комунальний податок, ринковий, курортний збір та збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг. При цьому всі внески на загальнообов'язкове державне соціальне та пенсійне страхування учасники сімейного підприємства повинні сплачувати в загальному порядку.
Податковим періодом для таких підприємств пропонується запровадити календарний квартал, форму обліку — у вигляді ведення книги обліку доходів і витрат. Бухоблік сімейні підприємства вести не зобов'язані.
Зміни щодо спрощеної системи
Але найцікавіше криється у
«Прикінцевих положеннях» законопроекту «Про сімейне підприємство». У них, крім усього іншого, містяться норми, які стосуються всієї спрощеної системи оподаткування. Складається враження, що в цілому дуже непоганий закон про сімейні підприємства є прикриттям для того, щоб якомога тихіше внести зміни до «спрощенки».Отже, у
пункті 9 «Прикінцевих положень» законопроекту пропонується встановити з 01.07.2010 р. мораторій на провадження в межах спрощеної системи оподаткування окремих видів діяльності, який діятиме до прийняття спеціального закону про спрощену систему. Водночас, цілком імовірно, що згодом цей перелік просто перекочує до закону про спрощену систему. До переліку видів діяльності, на які пропонується запровадити мораторій, поряд з іншими потрапили:— гральний бізнес;
— обмін валюти;
— виробництво підакцизних товарів та їх експорт, імпорт, оптова та роздрібна торгівля, крім роздрібної торгівлі ПММ та пивом;
— видобування та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
— оптова, роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів;
— діяльність страхових (перестрахових) брокерів, страхових агентів, суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері фінансового посередництва, банки, кредитні союзи, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди та компанії, інші фінансові установи;
— реєстратори цінних паперів;
— арбітражні керуючі;
— діяльність суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких сукупність часток, що належать іншим суб'єктам господарювання — юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %;
— організація торгівлі, надання послуг зі створення належних умов для здійснення торгівлі іншими фізичними або юридичними особами та оренда торговельних місць на ринках і в торговельних об'єктах (імовірно, цю норму спрямовано проти супермаркетів і ринків, які надають в оренду приміщення єдиноподатникам);
— видобування та реалізація корисних копалин;
— надання в оренду земельних ділянок і нежитлових приміщень (споруд, будівель) і їх частин;
— надання послуг стільникового зв'язку;
—
діяльність ФОПів, які провадять: аудиторську, рекламну, бухгалтерську, адвокатську діяльність; діяльність у сфері права, інжинірингу; діяльність з консультування щодо питань комерційної діяльності та управління; посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінки нерухомого майна;— допоміжна діяльність у сфері державного управління;
— оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі;
— діяльність фізичних осіб — іноземців та осіб без громадянства;
— діяльність з перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату;
— діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
— надання послуг у сфері телерадіомовлення.
Що ж говорять про спрощену систему ті, хто сьогодні при владі? За заявами І. Акимової (куратора з економічних питань в Адміністрації Президента), повинен існувати список видів підприємницької діяльності, які підпадають під поняття «спрощена система оподаткування». За її словами, на спрощеній системі можуть перебувати підприємці або юридичні особи, які займаються дрібною
ринковою торгівлею та наданням малих роздрібних послуг.А безпосередній керівник економічного блоку уряду — віце-прем'єр С. Тігіпко дав своїм підлеглим доручення розробити пропозиції щодо
оптимізації переліку видів діяльності, на які поширюється спрощена система, граничного обсягу виручки, розміру ставок єдиного податку. З урахуванням цих побажань Держкомпідприємництва розробив Концепцію проекту закону «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».* Ось про неї й поговоримо.* http://dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=147961&cat_id=37571 .
Концепція проекту закону про спрощену систему.
Згідно з цією Концепцією закон про спрощену систему оподаткування має набути чинності з 01.01.2011 р. У законі пропонується встановити перелік сфер діяльності, на які спрощена система не поширюватиметься. Також пропонується обмежити список самих СПД, які можуть перебувати на спрощеній системі. У цілому цей список дуже схожий на вже наведений перелік з проекту закону «Про сімейне підприємство». Окремо хотілося б виділити заборону для єдиноподатників, що міститься в цьому проекті, на торгівлю товарами (послугами) через Інтернет.Критерії для переходу на єдиний податок.
Для фізичних осіб Концепцією передбачено два можливі варіанти переходу на єдиний податок.Згідно з
першим варіантом критеріями для переходу на єдиний податок будуть: річний обсяг виручки — 600 тис. грн. і кількість найманих працівників не більше 10 осіб. У разі перевищення 600-тисячної межі підприємцю буде надано можливість перейти у статус юридичної особи зі ставкою єдиного податку 6, або 10 %.Менш «доброзичливий» другий
(альтернативний) варіант полягає в тому, що права працювати на єдиному податку взагалі набудуть лише ті підприємці, в яких річний обсяг виручки не перевищує 300 тис. грн. Таких осіб буде позбавлено права на використання найманої праці у своїй підприємницькій діяльності.Звертаємо увагу: наведені варіанти критеріїв відбору платників єдиного податку є
взаємовиключними. Який із них буде обрано остаточно, покаже час.Що стосується
юридичних осіб, то для них обмеження ймовірно становитимуть: за обсягом виручки — до 3 млн грн. на рік; за чисельністю працівників — не більше 50 осіб.Розмір ставок єдиного податку.
Передбачається запровадження прогресивної шкали ставок єдиного податку:
| Платник ЄП | Обсяг виручки | Ставка ЄП |
| Фізичні особи — підприємці | До 300 тис. грн. | Нульова ставка (для діяльності з надання в оренду житлових приміщень — 6 %) |
|
| Від 300 тис. грн. до 600 тис. грн. | Від 200 до 1000 грн. залежно від виду діяльності та обсягу виручки |
| Фізичні особи — підприємці, які надають в оренду житлові та нежитлові приміщення | Від 300 тис. грн. до 600 тис. грн. | 10 % |
| Юридичні особи | До 1 млн грн. | 6 % (зі сплатою ПДВ), або 10 % (без сплати ПДВ) |
| Від 1 млн грн. до 2 млн грн. | 9 % (зі сплатою ПДВ), або 12 % (без сплати ПДВ) | |
| Від 2 млн грн. до 3 млн грн. | 12 % (зі сплатою ПДВ), або 15 % (без сплати ПДВ) |
Внески до Пенсійного фонду та інших соцфондів
. Передбачається, що підприємці-єдиноподатники повинні сплачувати за себе та за найманих працівників пенсійні внески та внески до інших соцфондів на загальних підставах виходячи з діючого розміру мінімальної зарплати.Зауважимо, що на сьогодні обидва проекти, про які йшлося вище, перебувають на стадії обговорення та у Верховній Раді поки не зареєстровані. Щоправда, у Верховній Раді 30.03.2009 р. зареєстровано
законопроект № 4112 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»*, унесений депутатами від БЮТ. Водночас, навряд чи його розглядатимуть і прийматимуть, ураховуючи те, що БЮТ перебуває сьогодні в опозиції.*http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=34573&pf35401=136094.
Єдиний соціальний внесок
Також у надрах уряду розроблено
законопроект «Про збирання та облік єдиного соціального внеску», яким пропонується об'єднати функції щодо збирання страхових внесків та контролю над їх сплатою в одному органі — Пенсійному фонді України. Самий єдиний соціальний внесок, що існує вже давно в Російській Федерації, пропонується запровадити в нас з 01.01.2011 р. Щоправда не зрозуміло, якою буде ставка цього внеску. У проекті Закону пропонується диверсифікована система обчислення такого внеску для різних категорій працівників. Розмір внесків коливається в межах від 33,2 до 49,5 %. З іншого боку, активно поширюються чутки, що ставка має бути єдиною для всіх і становити чи то 49 %, чи то 51 %.Ідеї про впровадження єдиного соціального внеску раз у раз періодично виникали й раніше, у тому числі під час перебування нинішнього прем'єр-міністра М. Азарова в уряді у 2006 році. А враховуючи те, що у Верховній Раді лежить не один законопроект з цього питання, то рано чи пізно єдиний соціальний внесок у нас запровадять. Однак нові ініціативи уряду ще перебувають на стадії обговорення і до Верховної Ради їх не подано.
Поки ж реальнішим виглядає інший проект, розроблений Держкомпідприємництва
«Про впорядковування механізму подання звітності та проведення перевірки страхувальників щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»* № 6329, який 22.04.2010 р. зареєстровано у Верховній Раді. У ньому також пропонується зосередити всі функції щодо збирання звітності та проведення перевірок страхувальників у Пенсійному фонді та його органах на місцях. Отже, подавати звітність щодо всіх загальнообов'язкових страхових зборів потрібно буде саме до Пенсійного фонду, чекати перевірок також можна буде лише з його боку.*http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=37555&pf35401=162745 .
Середня індикативна зарплата
Отже, з одного боку, уряд робить певні кроки щодо дерегулювання підприємницької сфери та обіцяє захищати легальний бізнес. З іншого боку, чекати, склавши руки, коли бізнес сам вийде з тіні, в уряді також не збираються.
Найбільше занепокоєння у владних коридорах викликає нинішній рівень надходжень до Пенсійного фонду. Ні для кого не секрет, що він не в змозі покрити необхідний обсяг пенсійних виплат. Як одним із шляхів щодо наповнення бюджету Пенсійного фонду урядом розглядається підвищення бази обчислення пенсійного внеску, тобто підвищення заробітних плат. Так, у першому своєму інтерв'ю на новій посаді газеті «Дзеркало тижня» № 14/2010** голова Держкомпідприємництва М. Бродський озвучив пропозицію щодо підвищення мінімальної зарплати для всіх комерційних підприємств і фізичних осіб. На його думку, у приватній сфері реальні зарплати перевищують ті цифри, які показано офіційно. Простіше кажучи, зарплати виплачуються в конвертах, щоб не сплачувати податок з доходів і внески до Пенсійного фонду.
** http://www.zn.ua/2000/2675/69115/ .
На практиці слова голови Держкомпідприємництва втілилися у
проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування оплати праці)». Цим проектом пропонується запровадити поняття «Середня індикативна заробітна плата», яке застосовуватиметься виключно для обчислення внесків до Пенсійного фонду, інших фондів соцстрахування та для цілей сплати податку з доходів.У небюджетній сфері пропонується встановити відповідні коефіцієнти, на які множитиметься розмір мінімальної заробітної плати з метою сплати зазначених податків і зборів. Для перших керівників підприємств такий коефіцієнт дорівнюватиме 5, для головних бухгалтерів — 3, а для звичайних працівників — 2.
Прямого ж обов'язку приватному сектору економіки підвищити зарплату своїм працівникам цей
проект закону не містить. Отже, навіть при виплаті зарплати на колишньому рівні обчислення та сплата страхових внесків і ПДФО роботодавцем провадитимуться саме із середньої індикативної зарплати.Ураховуючи сумнівну юридичну основу цього
проекту, його перспективи доки туманні. Зазначимо також, що у Верховній Раді проект не зареєстровано.
Скорочення переліку видів діяльності, що ліцензуються
Ще одна галузь, яку має намір реформувати уряд, — сфера ліцензування. Неодноразово лунали заяви про те, що
перелік видів діяльності, що ліцензуються, буде істотно скорочено. На сьогодні ліцензії за багатьма видами діяльності просто перестали видавати, мабуть, чекаючи, що їх і так скасують.У Верховній Раді вже зареєстровано
проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ліцензування певних видів господарської діяльності» від 05.03.2010 р. № 6153, унесений народними депутатами від коаліції та опозиції***. Свій законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо скорочення видів ліцензування» розробив і Держкомпідприємництва****.***http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=37205&pf35401=159174 .
****http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=148473&cat_id=59517 .
Так,
законопроектом, унесеним народними депутатами, пропонується виключити з видів діяльності, що ліцензуються, такі види, як:— зовнішньоекономічна діяльність;
— виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, виробництво виробів з таких металів і каміння, торгівля ними;
— оптова і роздрібна торгівля пестицидами і агрохімікатами (лише регулювальниками зростання рослин);
— надання послуг з перевезення вантажів (пропонується залишити ліцензування лише стосовно послуг з перевезення небезпечних вантажів);
— збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
— збирання, заготовка окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, які визначаються Кабінетом Міністрів України);
— виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт;
— пересилання поштових переказів, простих і реєстрованих листів, поштових листівок, бандеролей і посилок масою до 30 кілограмів;
— турагентська діяльність;
— фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність.
— посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника;
— діяльність, пов'язана з виробництвом автомобілів та автобусів.
Право розстрочення за кредитними зобов'язаннями
Досить принадливим виглядає запропонований Держкомпідприємництва
законопроект «Про припинення заборгованості малих і середніх суб'єктів підприємницької діяльності перед банкрутами-кредиторами»*, в якому пропонується до 01.01.2012 р. надати суб'єктам малого підприємництва право розстрочення за кредитними зобов'язаннями перед банками до 18 місяців . Однак у Верховній Раді цей проект не зареєстровано і дуже сумнівно, що банківське лобі, яке в парламенті має дуже сильні позиції, піде на такі поступки.* http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=147544&cat_id=59517 .
Інші ініціативи та чутки
Існує й багато інших ініціатив. Так, за словами М. Бродського, обговорюється питання про
запровадження обов'язку застосовувати касові апарати для всіх підприємців, у тому числі й на ринках, частковий дозвіл грального бізнесу тощо .Міністр праці та соціальної політики В. Надрага повідомив, що Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про те, що
підприємці-єдиноподатники повинні додатково сплачувати до Пенсійного фонду три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (51 грн.) за себе особисто. За словами міністра, такі відрахування дозволять єдиноподатникам у майбутньому отримувати пенсії хоча б на мінімальному рівні.Віце-прем'єр-міністр з економічних питань С. Тігіпко повідомив про рішення уряду перевести всіх підприємців на спрощених системах оподаткування (єдиноподатників і фикспатентників) на загальну систему оподаткування. Щоправда, пізніше він
уточнив , що йдеться про ліквідацію фіксованого податку. Що стосується єдиного податку, то від нього уряд відмовлятися не збирається, а висуває перед собою завдання усунути штучні бар'єри, що перешкоджають розвитку малого та середнього бізнесу.Зауважимо, що всі зазначені вище пропозиції є лише чутками і до втілення в життя їм ще далеко.
В якому вигляді їх буде прийнято та з якого моменту почнуть діяти, невідомо. Більшість з ініціатив уряду і Держкомпідприємництва перебуває на стадії обговорення і навіть не зареєстровані у Верховній Раді як законопроекти. Тому робити якісь далекосяжні висновки поки ще рано. Мати на увазі настрої в уряді звичайно потрібно, однак і сприймати всі чутки як факт, що відбувся, також немає сенсу.А ми у свою чергу обов'язково відстежуватимемо всі зазначені «ініціативи», яких останнім часом з'являється все більше, і супроводжувати їх своїми коментарями.
