Питання щодо заповнення податкової накладної
Правила та окремі нюанси заповнення податкової накладної — одна з найактуальніших тем для платників ПДВ. Тому свою публікацію ми побудували у формі запитань та відповідей і присвятили її цій темі.
Маргарита СМИРНОВА, консультант газети «Власне Діло»,
Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
1. Податкова накладна виписується на кожну операцію поставки
ЗАПИТАННЯ.
За умовами договору А підприємець отримав передоплату за товар у розмірі 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Цього самого дня, але вже на підставі договору Б, підприємець на умовах постоплати відвантажив тому самому контрагенту товар вартістю 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.). На яку суму необхідно виписати податкову накладну?ВІДПОВІДЬ.
Одразу зазначимо, що в цій ситуації необхідно виписати дві податкові накладні: одну за оплатою (на суму 12000 грн.), а другу — за відвантаженням (на суму 6000 грн.). Пояснимо чому.Згідно з вимогами
підпункту 7.2.3 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна складається на кожну повну або часткову поставку товарів. При цьому під поставкою товарів розуміють будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання (пункт 1.4 статті 1 Закону про ПДВ).Виписується податкова накладна в момент виникнення податкових зобов'язань, які, як відомо, виникають на дату першої з подій:
— або на дату надходження грошових коштів від покупця на поточний рахунок чи до каси продавця як оплати товарів;
— або на дату відвантаження товарів.
У цьому випадку одержання передоплати та поставка товарів є першими подіями
двох різних операцій з поставки товарів: одна з них здійснюється в межах договору А, друга — у межах договору Б. Отже, за кожною з цих операцій необхідно скласти окрему податкову накладну із зазначенням даних про номенклатуру товарів, визначених договором купівлі-продажу, ціну та їх кількість.Нагадаємо, що одержуючи передоплату, постачальник заповнює податкову накладну у
звичайному порядку, тобто виписує її на суму одержаної передоплати. Якщо покупець сплачує не всю суму, а тільки частину вартості товару, то податкова накладна виписується на суму часткової передоплати. При цьому у графі 5 податкової накладної зазначається кількість товару, пропорційна величині одержаної передоплати (тобто значення графи 5 може бути дробовим).
2. Помилка в податковій накладній
ЗАПИТАННЯ.
У березні 2010 року постачальник під час заповнення податкової накладної припустився помилки, зазначивши неправильну ціну поставки за одиницю товару. У результаті вартість товару та нараховані на неї зобов'язання з ПДВ виявилися завищеними. Проте до реєстру одержаних і виданих податкових накладних і відповідно до декларації з ПДВ ця помилка не перейшла (операцію відобразили правильно).У свою чергу покупець на підставі помилкової податкової накладної збільшив податковий кредит з ПДВ, унаслідок чого сума податкового кредиту покупця виявилася завищеною.
Помилку виявлено у травні. Яким чином можна її виправити?
ВІДПОВІДЬ.
Ніхто не сперечатиметься з тим, що ціна поставки, сума податку, а також загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням податку, є обов'язковими реквізитами податкової накладної (підпункт 7.2.1 статті 7 Закону про ПДВ). Помилка в цих реквізитах стає приводом для визнання податківцями порушення правил податкового обліку та для виключення з податкового кредиту сум ПДВ за такими неправильно заповненими податковими накладними. У зв'язку з цим податкову накладну, заповнену з помилкою, краще одразу замінити на правильну. Заповнену належним чином податкову накладну та лист з поясненням причин її складання необхідно надіслати покупцю поштою. У цьому випадку доказом того, що постачальник зробив усе необхідне для виправлення помилки, служитиме квитанція поштового відділення, через яке було надіслано податкову накладну. Передати податкову накладну можна і через кур'єра з повідомленням про вручення (воно міститиме дату отримання та підпис отримувача, які доводять вручення відправлення).У цій ситуації допущена в податковій накладній помилка ніяк не вплинула на зобов'язання з ПДВ
постачальника. Їх все одно нарахували правильно. Отже, після виявлення помилки та заповнення нової податкової накладної постачальнику навіть не доведеться виконувати коригувань у податковому обліку.Щодо
покупця, то він уже відобразив помилкову податкову накладну в реєстрі одержаних і виданих податкових накладних і відповідно в декларації з ПДВ. І це незважаючи на те, що права на податковий кредит за такою податковою накладною покупець узагалі не мав. Адже відвантаження товарів на ту суму, яку було зазначено в недійсній податковій накладній, узагалі не відбулося. А отже, і претендувати на податковий кредит за такою податковою накладною підстав не було.Допущену помилку доведеться виправляти. Для цього в реєстрі слід перекреслити помилковий запис, на полях реєстру зазначити «виправленому вірити», поставити підпис, дату і зробити новий запис. При цьому документом, що підтверджує таку операцію, буде бухгалтерська довідка.
Тепер перейдемо до декларації з ПДВ. Виправлення помилок у цій формі звітності здійснюється за правилами, установленими
пунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181 і підпунктом 4.4 пункту 4 Порядку № 166. Відповідно до них усунути помилку можна у два способи:— у декларації за будь-який наступний звітний період, протягом якого виявлено помилки;
— в уточнюючому розрахунку за формою, наведеною в додатку 5 до
Порядку № 166.При цьому слід пам'ятати, що виправити помилку, яка призвела до завищення податкового зобов'язання, можна в податковій декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого цю помилку було виявлено. А от помилка, що спричиняє заниження податкового зобов'язання, виправляється виключно в
декларації за попередній податковий період. На це звертала увагу ДПАУ в листах від 15.12.2003 р. № 19470/7/11-1217, від 04.11.2003 р. № 17174/7/11-1216.У цьому випадку помилка, виявлена в березневій декларації з ПДВ, призвела до завищення податкового кредиту, тому зобов'язання платника податків щодо сплати до бюджету суми ПДВ виявилися
заниженими. З огляду на те, що березень щодо травня не є попереднім податковим періодом, виправити помилку можна тільки через уточнюючий розрахунок (УР).Покупцю слід скласти УР до декларації за березень 2010 року, в якому суму надмірно нарахованого податкового кредиту (зі знаком «-») відобразити за рядком 3 УР з відповідним коригуванням у такому УР підсумкових показників березневої декларації. Разом з УР необхідно подати і додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» із зазначенням, що він є уточнюючим та заповненим (на суму уточнення зі знаком «-») розділом II.
І не забудьте, що перед поданням УР до бюджету необхідно перерахувати суму недоплати і 5-процентний штраф. Інакше помилка так і залишиться невиправленою. Хоча податківці розцінюють не сплачену у строк недоплату і штраф як податковий борг, який доведеться сплачувати із застосуванням штрафних санкцій.
3. Податкові накладні підприємця має бути посвідчено печаткою
ЗАПИТАННЯ.
Чи можуть підприємці видавати податкові накладні без печатки?ВІДПОВІДЬ.
Як відомо, фізичні особи — підприємці не зобов'язані виготовляти собі печатку. Проте для деяких процедур, пов'язаних з господарською діяльністю підприємця, може бути встановлено особливі правила, що вимагають використання печатки. Однією з них є складання податкової накладної.Незважаючи на те, що печатка
не є обов'язковим реквізитом податкової накладної (у підпункті 7.2.1 статті 7 Закону про ПДВ вона не згадується), обійтися без неї під час складання цього документа ніяк не вийде. Справа в тому, що згідно з вимогами пункту 18 Порядку № 165 усі примірники податкової накладної мають бути підписані особою, уповноваженою здійснювати поставку товарів, та скріплені печаткою такого платника податків — продавця. При цьому жодних винятків із цього приводу для фізичних осіб — підприємців немає ні в Законі про ПДВ, ні в Порядку № 165. Це означає, що вимоги щодо порядку заповнення та скріплення печаткою податкової накладної є обов'язковими для всіх платників податку, у тому числі і для фізичних осіб — платників податку на додану вартість. Аналогічної думки дотримується й ДПАУ в листі від 21.12.2005 р. № 12922/6/16-1116.Майте на увазі, що складання податкової накладної з порушенням вимог до її заповнення є приводом для визнання податківцями порушення правил податкового обліку та для виключення з податкового кредиту покупця сум ПДВ за такими неправильно заповненими податковими накладними.
4. Звичайна ціна перевищує договірну
ЗАПИТАННЯ.
Трапляються ситуації, коли підприємець продає товари за ціною нижче звичайної. Чи завжди потрібно за базу оподаткування приймати звичайну ціну, чи тільки якщо таке перевищення більше 20 %? Як виписати податкову накладну, якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін?ВІДПОВІДЬ.
У першому абзаці пункту 4.1 статті 4 Закону про ПДВ викладено загальне правило визначення бази обкладення податком на додану вартість: «база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайну ціну…».У другому абзаці того самого пункту викладено спеціальну норму (правило визначення бази оподаткування) для окремого випадку, коли договірна вартість нижча за звичайну ціну: «
у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари більше ніж на 20 %, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами». Саме цією спеціальною нормою необхідно керуватися у випадку, для якого вона передбачена. Такої думки дотримуються і податківці (див. консультацію фахівців ДПАУ в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 27).Отже, у разі поставки товарів (послуг), звичайна ціна яких перевищує договірну ціну більше ніж на 20 %, база оподаткування визначається виходячи зі звичайної ціни. Якщо ж звичайна ціна товарів (послуг) перевищує договірну ціну менше ніж на 20 % або договірна ціна вища за звичайну ціну, то база оподаткування визначається виходячи з договірної ціни.
Відповідно до
пункту 19 Порядку № 165, якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін і перевищує суму поставки товарів (послуг), визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну на фактичну ціну (за загальними правилами), другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною.У податковій накладній, виписаній на суму перевищення, у гр. 3 «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» робиться запис «
перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, зазначеними в податковій накладній № ________».Номер такої податкової накладної повинен містити через дріб знак «ЗЦ», при цьому присвоювати їй наступний після «основної» податкової накладної номер, на наш погляд, немає сенсу. Тобто якщо основна податкова накладна мала номер «10», то податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, можна присвоїти номер «10/ЗЦ». Вона виписується у двох примірниках, причому обидва примірники залишаються у продавця.
Надалі сума перевищення звичайної ціни над фактичною відобразиться в рядку
«Інші» Розділу I «Податкові зобов'язання» додатка 5 «Розшифровка податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ (див. лист ДПАУ від 03.07.2009 р. № 13995/7/16-1117).
5. Податкова накладна виписана за другою подією
ЗАПИТАННЯ. Підприємець здійснив передоплату за послуги, але податкову накладну виконавець виписав на дату підписання акта виконаних робіт. Чи є право на податковий кредит за такою податковою накладною, виписаною не за першою подією?
ВІДПОВІДЬ.
Узагалі-то податковий кредит за податковою накладною, в якій дата виникнення податкових зобов'язань не збігається з датою її виписування, представники податкової служби можуть не визнати, адже підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги). Ця накладна складається в момент виникнення у продавця податкових зобов'язань (підпункт 7.2.3 статті 7 Закону про ПДВ).А датою виникнення податкових зобов'язань згідно з
підпунктом 7.3.1 статті 7 Закону про ПДВ є дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається перша з подій:— або
дата надходження коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок або до каси продавця в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці;— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) платником податків.
Тобто податкову накладну виконавець у цьому випадку повинен був виписати
на дату отримання передоплати. І саме цю дату має бути в ній зазначено. Вийшло ж так, що підприємець отримав податкову накладну, дата виписування якої не збігається з датою виникнення податкових зобов'язань, а це може бути класифіковано як порушення порядку її виписування (хоча і незначне).Податківці під час перевірки можуть наполягати на недійсності такої податкової накладної, оскільки
дата виписування є її обов'язковим реквізитом . Відсутність хоча б одного з реквізитів, зазначених у підпункті 7.2.1 статті 7 Закону про ПДВ, позбавляє покупця — платника ПДВ права на включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі такої податкової накладної. На це звернув увагу ВГСУ в листах від 23.11.2001 р. № 01-8/12712 і від 14.02.2002 р. № 01-8/157.Щоб не втратити податковий кредит, підприємець — замовник може одразу звернутися до виконавця з проханням про заміну неправильно оформленої податкової накладної.
Якщо виконавець в такому проханні відмовить, підприємець має право скористатися нормами
підпункту 7.2.6 статті 7 Закону про ПДВ і додати до поточної декларації заяву зі скаргою на такого постачальника. Ця заява й буде підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви слід додати копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання послуг.Майте на увазі: зазначену скаргу слід подавати разом з декларацією
за той звітний період, в якому має бути видано податкову накладну (пункт 7 Порядку № 165).Отримавши таку скаргу, працівники податкової інспекції проведуть позапланову виїзну перевірку незговірливого виконавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним податкових зобов'язань за зазначеною операцією.
А що робити, якщо скаржитися на партнера ви не хочете, але і перспектива втрати права на податковий кредит вас не влаштовує?
Вихід — під час спілкування з перевіряючими апелювати до позитивних судових рішень за подібними справами. Відомий не один прецедент, коли незначні помилки в податковій накладній, до яких, судячи з усього, належить і ця помилка, суд визнавав
неістотними. Головне, щоб така помилка не заподіяла збитків державі, а саме: суми за спірними податковими накладними, які віднесено до податкового кредиту, було включено контрагентом до податкових зобов'язань (див. постанови ВГСУ від 09.09.2004 р. у справі № 5/3258-12/433 і від 06.12.2005 р. у справі № 21-105сво05).До речі, висновки про те, що
податкові органи мають визнавати право на податковий кредит за податковими накладними з незначними помилками, містяться також у листах ДПАУ від 26.01.2007 р. № 10-1118/279, від 30.06.2000 р. № 9070/7/16-1220-26 і Держкомпідприємництва від 16.07.2003 р. № 4229.
6. Якщо постачальник не виписав податкову накладну
ЗАПИТАННЯ.
Підприємець придбав ТМЦ у постачальника — платника ПДВ (постачальник надав копію свідоцтва платника ПДВ, а також був платником ПДВ згідно з даними сайту ДПАУ). Товар було сплачено та одержано покупцем, проте податкову накладну постачальник так і не виписав. Тому покупець для збереження податкового кредиту разом із декларацією з ПДВ за відповідний період подав заяву зі скаргою на постачальника. Згодом податківці, посилаючись на те, що постачальника розшукує податкова міліція, повідомили: якщо він не буде знайдений, то суму ПДВ з податкового кредиту доведеться виключити. Чи правомірно це?ВІДПОВІДЬ.
Одразу хочемо зазначити, що підприємець-покупець у цій ситуації повівся цілком законно, тобто відповідно до норм абзацу другого підпункту 7.2.6 статті 7 Закону про ПДВ. Нагадаємо, що згідно з цим підпунктом у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) подати податкову накладну отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви також додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що підтверджують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (робіт).Як бачимо, саме так і діяв покупець, а отже, у нього є всі права включити суму ПДВ до податкового кредиту. Тому вважаємо, оскільки всіх законних умов для відображення податкового кредиту підприємець дотримався, то претензії податківців щодо можливого його подальшого коригування
неправомірні. Тим більше що жодних інших додаткових умов або, наприклад, можливості перегляду сум, уключених на таких підставах до податкового кредиту, підпунктом 7.2.6 статті 7 Закону про ПДВ не передбачено.Залишається додати, що до питання про включення сум ПДВ до податкового кредиту у випадках з фіктивними постачальниками податківці, мабуть, звертаються ще з часів появи самого
Закону про ПДВ. Ми ж вважаємо, що право на податковий кредит у покупця не може залежати від «незаконності» постачальника і покупець у таких випадках не повинен нести відповідальність за податкові зобов'язання постачальника. Аналогічної думки дотримується Держкомпідприємництва в листі від 18.12.2007 р. № 8688. До речі, непрямим підтвердженням цього можуть служити й норми абзацу третього підпункту 7.2.6 статті 7 Закону про ПДВ, згідно з якими подана покупцем разом з декларацією заява (зі скаргою на постачальника) є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань щодо цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Отже, тим самим передбачається, що відповідальність за вчинені порушення стосуватиметься підприємства-постачальника.Також хочемо звернути увагу на існуючу позитивну судову практику. І раніше (
рішення арбітражного суду м. Києва від 03.11.98 р. у справі № 12/340), і сьогодні (постанова Верховного Суду України від 26.09.2006 р.) суди виступають з цього питання на боці платників податків, зазначаючи неправомірність дій співробітників податкових органів та роблячи висновок, що покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями і за можливу недостовірність відомостей про них, уключених до Єдиного державного реєстру. До речі, ВАСУ з метою забезпечення однакового та правильного застосування норми чинного законодавства при вирішенні справ щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, якими платникам податків визначено суми податкових зобов'язань з ПДВ, у листі від 04.02.2008 р. № 189/9/1/13-08 довів зазначену постанову до відома адміністративних судів.Отже, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі й у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не може впливати на податковий кредит покупця.
7. Розрахунок коригування при зміні номенклатури товару
ЗАПИТАННЯ.
Підприємець-продавець, отримавши передоплату від покупця за товар, виписав податкову накладну у двох примірниках. Проте згодом за домовленістю сторін було вирішено, що покупцю замість цього товару буде відвантажено інший товар. Як поводитися продавцю в цьому випадку: виписати нову податкову накладну на новий товар чи скласти розрахунок коригування до вже раніше виписаної податкової накладної?ВІДПОВІДЬ.
Перш за все зауважимо, що рішення сторін про перегляд договірних умов та зміну товарної номенклатури має бути оформлено додатковою угодою до договору. Щодо його документального ПДВ-оформлення, то, як відомо, «коригувальний» пункт 4.5 статті 4 Закону про ПДВ стосується ситуації, коли відповідні обставини (зміна суми компенсації вартості, перегляд цін, перерахунок при поверненні товару тощо) відбуваються вже після поставки товарів (послуг), тобто вже після того, як товари було відвантажено (послуги надано). За великим рахунком, виключно в цьому випадку Закон про ПДВ і вимагає від продавця необхідності складання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної, далі — розрахунок коригування), на підставі якого обидві сторони (і продавець, і покупець) унесуть до свого податкового обліку відповідні уточнення.Водночас ураховуючи, що використання розрахунку коригування саме по собі є досить зручним механізмом «коригування», податківці вказують на можливість його застосування також і в
інших випадках, що формально під дію пункту 4.5 статті 4 Закону про ПДВ не підпадають (наприклад, у разі повернення передоплати покупцю у зв'язку з розірванням договору — лист ДПАУ від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117, а також у разі зміни після перерахування передоплати номенклатури товарів, що відвантажуються, — консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 19 і № 27).Тому, зважаючи на таку позицію перевіряючих, вважаємо, що механізм коригування ПДВ, передбачений
пунктом 4.5 статті 4 Закону про ПДВ (зі складанням розрахунку коригування — додатка 2 до податкової накладної), може бути застосовано й у цій ситуації — при подальшій зміні номенклатури товарів, що поставляються. Складаючи його, продавець зі знаком «-» зазначить у ньому дані з початку виписаної «авансової» податкової накладної (тим самим обнуливши її), після чого в ньому (але вже зі знаком «+») відобразить відомості про новий товар, що фактично відвантажується.Порядок складання розрахунку коригування розглянемо на прикладі.
Приклад.
Згідно з укладеним договором покупець перерахував продавцю передоплату за плитку тротуарну «Павутинка» у сумі 2880 грн. (у тому числі ПДВ — 480 грн.) (за 48 м2 плитки з розрахунку 60 грн. з ПДВ за м2). Під час отримання передоплати продавець вписав «авансову» податкову накладну № 135. Проте згодом сторони вирішили, що плитка такого виду поставлятися не буде, а замість неї покупцю на цю саму суму (2880 грн.) буде відвантажено плитку тротуарну «Цегла» (40 м2 за ціною 72 грн. з ПДВ за м2).У такому разі розрахунок коригування до раніше виписаної податкової накладної, складений продавцем, матиме такий вигляд:
РОЗРАХУНОК №
7/135коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної
від
23.04.2010 р. № 135 за договором від 20.04.2010 р. № 28| Дата коригування | Причина коригування | Номенклатура товарів (послуг), вартість чи кількість яких коригується | Одиниця виміру | Коригування кількості | Коригування вартості | Підлягають коригуванню обсяги без урахування ПДВ, що оподатковуються за ставками | Проведення коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту | |||||||
| зміна кількості, об'єму, обсягу (-) (+) | ціна поставки товарів (послуг) | зміна ціни (-) (+) | кількість поставки товарів (послуг) | 20 % (-) (+) | 0 % (-) (+) | звільнені від ПДВ ст. 5 (-) (+) | При від'ємному значенні графи 9 | При позитивному значенні графи 9 | ||||||
| податкове зобов'язання продавця зменшується гр. 9 (-) 20 % | податковий кредит покупця зменшується гр. 9 (-) 20 % | податкове зобов'язання продавця збільшується гр. 9 (+) 20 % | податковий кредит покупця збільшується гр. 9 (+) 20 % | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 23.04. 2010 р. | Зміна товарної номенклатури | Плитка тротуарна «Павутинка» | м2 | -48 | 50* | — | — | -2400 | — | — | -480 | -480 | — | — |
| 23.04. 2010 р. | Зміна товарної номенклатури | Плитка тротуарна «Цегла» | м2 | +40 | 60* | — | — | +2400 | — | — | — | — | +480 | +480 |
* Згідно з пунктом 30 Порядку № 165 у графі 6 додатка 2 зазначається фактична ціна без урахування ПДВ.
Насамкінець зазначимо: на практиці деякі платники податків використовують такий механізм коригування при зміні товарної номенклатури: не тільки складають розрахунок коригування, а й виписують нову податкову накладну. Тобто відображають у розрахунку коригування (зі знаком «-») дані з «авансової» податкової накладної про товар, поставка якого не відбудеться, одночасно складаючи при цьому нову («правильну») податкову накладну — на фактично відвантажений товар. Ми не називатимемо такий варіант «неправильним» (або помилковим), проте все ж зі свого боку зазначимо, що віддаємо перевагу коригуванню ПДВ за варіантом, розглянутим вище (тобто зі складанням розрахунку коригування без виписування додаткової нової податкової накладної). Адже, по суті, у цьому випадку здійснюється одна оподатковувана операція, виписувати за якою дві податкові накладні, на наш погляд, не цілком логічно. Тому вважаємо, що в цьому випадку всі коригування достатньо здійснити виключно в одному розрахунку коригування і особливої потреби у виписуванні нової податкової накладної при цьому не виникає.
8. Якщо розрахунок коригування до податкової накладної покупець не повернув
ЗАПИТАННЯ.
У травні підприємцю-продавцю повернули товар. Продавець виписав Розрахунок коригування до податкової накладної у двох примірниках (оригінал та копію) і надіслав їх поштою покупцю (для підпису). Проте покупець Розрахунок коригування так і не повернув.Чи можна відкоригувати зобов'язання з ПДВ у цій ситуації?
ВІДПОВІДЬ.
Щоб відповісти на це запитання, спочатку звернемося до підпункту 4.5.1 статті 4 Закону про ПДВ. Відповідно до норм згаданого документа постачальник зобов'язаний зменшити суму зобов'язань з ПДВ за підсумками періоду, в якому здійснюється перерахунок, і надіслати покупцю розрахунок коригування, що складається до виписаної раніше податкової накладної. У свою чергу покупець має виключити суму ПДВ з податкового кредиту за підсумками такого податкового періоду. З цього випливає, що проводити коригування податкових зобов'язань необхідно вже в періоді повернення товару від покупця (у цій ситуації — у травні).Звичайно, продавець зобов'язаний надіслати розрахунок коригування покупцю. Проте чекати, коли останній поверне його зі своїм підписом, зовсім не потрібно, адже
Закон про ПДВ таких вимог не висуває. Непряме підтвердження цьому знаходимо й у пункті 25 Порядку № 165, де зазначено, що розрахунок коригування є підставою для зміни податкового кредиту отримувача. А от про постачальника там нічого не згадано.Отже, постачальник має повне право відкоригувати зобов'язання з ПДВ, навіть не маючи на руках підписаного покупцем розрахунку коригування. У декларації з ПДВ коригування сум податкових зобов'язань щодо повернення товару відображається в рядку
8.3 зі знаком «-» з відповідним заповненням додатка 1 до декларації з ПДВ. У цьому додатку постачальник зможе заповнити графи 1 — 6 і 8 — 10. А от щодо графи 7 «Дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку», то в ній ставиться прокреслення, оскільки необхідної для її заповнення інформації у постачальника просто немає.
9. Повернення передоплати частинами: коли виписувати розрахунок коригування
ЗАПИТАННЯ.
Підприємець отримав передоплату за товар від покупця — платника ПДВ на підставі договору купівлі-продажу. Проте поставка товару так і не відбулася внаслідок розірвання договору. У зв'язку з цим постачальник повертає передоплату. Повернення здійснюється декількома платежами в різні звітні періоди.Скільки розрахунків коригувань до податкової накладної має скласти постачальник у цьому випадку?
ВІДПОВІДЬ.
Почнемо з того, що повернення передоплати не підпадає під дію пункту 4.5 статті 4 Закону про ПДВ (оскільки цей пункт стосується тільки перерахунку податку після поставки), але незважаючи на це відкоригувати відображені раніше зобов'язання з ПДВ все одно можна. І ось чому.Як передбачено
підпунктом 3.1.1 статті 3 Закону про ПДВ, об'єктом обкладення ПДВ є операції з поставки товарів (послуг), що передбачають перехід права власності на такі товари (виконання послуг). У цій ситуації жодної поставки товарів не відбувається. Тому, зважаючи на відсутність об'єкта оподаткування, зберігати податкові зобов'язання з ПДВ вже не потрібно.Щодо Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), то відповідно до
пункту 20 Порядку № 165 оформляється він у разі застосування норм пункту 4.5 статті 4 Закону про ПДВ. Це означає, що при поверненні передоплати оформляти його не обов'язково (достатньо скласти документ у довільній формі). Проте представники головного податкового відомства наполягають на складанні цього документа навіть при поверненні авансу (див. лист ДПАУ від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117). У зазначеному листі податківці уточнили, що виписують розрахунок коригувань у момент зміни податкових зобов'язань, тобто в день повернення грошових коштів.У цій ситуації повернення грошових коштів здійснюється частинами, тому розрахунок коригування доведеться виписувати
на кожну дату повернення. Інакше кажучи, кількість розрахунків коригувань визначатиметься числом таких часткових повернень. Поетапне коригування податкових зобов'язань відобразиться в рядку 8.4 декларації з ПДВ у складі інших випадків коригувань, а також у додатку 1 до декларації «Розрахунок коригувань сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість».Документи консультації
Закон про ПДВ —
Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Порядок № 166
— Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.Порядок № 165 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.
