Теми статей
Обрати теми

Поштова скринька. Чи повинен єдиноподатник сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи, якщо на його земельній ділянці є свердловина з водою

Редакція ВД
Відповідь на запитання

Чи повинен єдиноподатник сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи, якщо на його земельній ділянці є свердловина з водою

 

ЗАПИТАННЯ. Підприємцю на єдиному податку належить будівля (складське приміщення, нежитловий фонд) і земельна ділянка під нею. Ця будівля здається в оренду, у Свідоцтві єдиноподатника зазначено цей вид діяльності. Водопроводу у приміщенні немає, вода для технічних та інших потреб береться з розташованої на земельній ділянці свердловини. На цю свердловину офіційно отримано спеціальний дозвіл.

 

Підприємець отримав повідомлення (лист) від податкової інспекції про те, що, використовуючи воду зі свердловини, він повинен сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи виходячи з об'ємів спожитої води. Однак вода не використовується для комерційних цілей (не продається тощо), чи дійсно зобов'язаний у цьому випадку підприємець сплачувати зазначений збір?

ВІДПОВІДЬ.

Так, у цьому випадку підприємець на єдиному податку дійсно повинен сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи. Розглянемо детально це питання.

Згідно зі

статтею 28 Кодексу про надра користування надрами (у тому числі й прісною підземною водою) в Україні є платним. Плата справляється за користування надрами (у нашому випадку — це видобування підземної питної води) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Одним із різновидів такої плати Кодекс про надра називає відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Таким чином, оскільки підприємець на ділянці має свердловину, на яку отримано дозвіл і з якої здійснюється видобування води, отже, він має об'єкт для обчислення збору за геологорозвідувальні роботи. Той факт, що підприємець є єдиноподатником, не звільняє його від обов'язку сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи згідно з

Указом № 746. Далі розглянемо, можливо в законодавстві є якісь винятки, які б дозволили в нашому випадку збір за геологорозвідку не сплачувати?

Єдині правила справляння та обчислення збору, а також складання розрахунків та їх подання до податкових органів регламентуються

Порядком № 115 і розробленою на його підставі Інструкцією № 105/309.

У

Порядку 115 є пункт 12, відповідно до якого збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобування:

1) раніше погашених запасів корисних копалини, віднесених у процесі розробки родовищ у встановленому порядку до категорії втрачених в надрах;

2) вуглеводневої сировини з нерентабельних свердловин з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах нафтогазопромислових районів;

3) підземних вод, що не використовуються в народному господарстві:

— видобування яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобуванням інших корисних копалини в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю та охорони навколишнього природного середовища;

— які добуваються з надр для усунення їх забруднення;

— які добуваються з надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).

Як бачимо,

під наш випадок ці ситуації-винятки не підходять.

Далі. Відповідно до

пункту 7.1 Інструкції № 105/309 від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники та землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини або продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність або користування земельних ділянках.

Зазначений вище

пункт Інструкції № 105/309 звільняє від сплати збору за геологорозвідку дві категорії платників:

— тих, хто користується надрами для господарських і побутових потреб. У нашому випадку має місце

видобування корисних копалин, а не користування надрами, тому наш випадок до цього винятку не потрапляє;

— тих, хто здійснює видобування корисних копалин

місцевого значення для власних потреб. Тут слід звернути увагу, що корисні копалини поділяються на два типи: загальнодержавного та місцевого значення. Переліки корисних копалини загальнодержавного та місцевого значення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 827. Відповідно до цієї постанови підземні води віднесено до корисних копалини загальнодержавного, а не місцевого значення.

Як бачимо, на повне звільнення від сплати збору за геологорозвідку підприємцю сподіватися не доводиться. Однак він

може претендувати на застосування понижуючого коефіцієнта при розрахунку збору. Так, пунктом 5.4 Інструкції № 105/309 передбачено можливість застосування понижуючих коефіцієнтів надрокористувачами, які здійснюють видобування корисних копалин на родовищах, розвідка яких провадиться частково за рахунок власних коштів. Тоді згідно із зазначеною нормою величину збору, обчислену за загальними правилами, можна буде відкоригувати на відповідні коефіцієнти, які складають для тих родовищ, де виконано:

— загальні та детальні вишукувальні роботи та попередня розвідка за рахунок державного бюджету, а детальну розвідку — за рахунок власних коштів, — 0,6;

— дорозвідку запасів корисних копалини за рахунок власних коштів, — 0,6;

— загальні та детальні вишукувальні роботи за рахунок державного бюджету, а попередню та детальну розвідку за рахунок власних коштів, — 0,4;

— загальні вишукувальні роботи частково за рахунок державного бюджету на стадії регіональних робіт, а детальні вишукувальні роботи, попередню та детальну розвідка за рахунок власних коштів, — 0,2.

При цьому в

пункті 4 Порядку № 115 уточнюється, що підставою для застосування коефіцієнтів при обчисленні збору є довідка Мінприроди, копія якої подається надрокористувачем до органів державної податкової служби та враховується при обчисленні збору починаючи з того кварталу, в якому її було подано. Щоб отримати таку довідку надрокористувач повинен подати до Державного інформаційного геологічного фонду («Геоінформ») лист-заяву на її отримання та посвідчену копію документів або витягу з них, які підтверджують позабюджетне фінансування окремих стадій виконаних геологорозвідувальних робіт (витяг з фінансового плану підприємства, кошториси витрат власних коштів, звіти про виконані геологорозвідувальні роботи за формами № 01-гр і № 2-гр тощо).

Той факт, що підприємець надає ділянку в оренду, також не вплине на обов'язок сплачувати збір за геологорозвідку.

Річ у тім, що законодавством не передбачено переуступку зобов'язань щодо сплати податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідку в тому випадку, коли ділянка зі свердловиною здається в оренду. Таким чином у разі оренди ділянки сплачувати збір за геологорозвідку повинен підприємець — власник ділянки.

Тепер розглянемо проблему розрахунку суми збору за геологорозвідку.

Об'єктом обчислення збору відповідно до

пункту 3.1 Інструкції № 105/309 є обсяг видобутих корисних копалини, зокрема підземних вод. У разі, коли вода видобувається зі свердловини виключно для питних і санітарних потреб, і лічильник на свердловині не встановлено, об'єм видобутих вод обчислити досить складно. Як же розрахувати об'єкт обчислення збору? З якого об'єму води виходити? У цьому випадку можна порадити лише одне: скласти якийсь довільний документ з довільним розрахунком вибраної зі свердловини води за місяць (і відповідно квартал), який і буде підставою для розрахунку збору та заповнення звіту (звичайно, за умови, що податківці не наполягатимуть на встановленні лічильника).

Зауважимо також, що в цьому випадку виникає питання щодо необхідності отримання таких дозвільних документів:

— спеціального дозволу на використання ділянки надр для свердловини;

— ліцензії на видобування корисних копалин.

Що стосується першого документа, то згідно зі

статтею 23 Кодексу про надра встановлено, що землевласники та землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів і гірського відведення видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення та торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Отже, якщо:

— видобувається прісна вода (а не, наприклад, мінеральні підземні води);

вода використовується для господарських і побутових потреб;

забір води здійснюється на глибині не більше 20 метрів,

то підприємець має право не отримувати спеціальний дозвіл на використання ділянки надр для свердловини

.

Тепер щодо ліцензії. Згідно зі

статтею 9 Закону про ліцензування ліцензуванню підлягає діяльність з видобування корисних копалин з родовищ, які мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалини (орган ліцензування — Держгеологслужба). При цьому, якщо проаналізувати законодавчі акти в цій сфері, то можна дійти висновку: щодо питної води ліцензується діяльність з видобування корисних копалин суб'єктами господарювання, які провадять діяльність з централізованого та нецентралізованого водопостачання (тобто поставляють її споживачам питної води). У нашому випадку не можна говорити, що підприємець, який використовує воду виключно для побутових потреб, провадить діяльність з централізованого або нецентралізованого водопостачання, тому, на нашу думку, він не повинен отримувати ліцензію на видобування корисних копалин.

До зазначеного додамо, що в цьому випадку може виникнути ще одне суміжне запитання: чи потрібно єдиноподатнику в такому разі сплачувати ще один збір —

збір за спеціальне використання водних ресурсів. Відразу відповімо: ні, не потрібно. На те існують дві причини: по-перше, єдиноподатників звільнено від сплати збору за воду, а по-друге, вода в цьому випадку використовується виключно для особистих питних і санітарно-гігієнічних потреб.

Документи консультації

Кодекс про надра

— Кодекс України про надра від 27.07.94 р. № 132/94-ВР.

Закон № 1251

— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Порядок № 115

— Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 р. № 115.

Інструкція № 105/309

— Інструкція про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затверджена наказом Комітету України з питань геології та використання надр, ДПА України від 23.06.99 р. № 105/309.

Постанова № 827 — Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалини загальнодержавного та місцевого значення».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі