Фітнес-клуб для жінок: від ідеї до втілення
Прагнучи досягти досконалості своєї фігури, мати двох дітей-погодків Ірина Барінова відвідала не один спортивний клуб, однак скрізь поочувалася не так комфортно, як їй би хотілося. «Хочеш зробити світ ідеальним — зроби сам!» — одного дня подумала Ірина та вирішила самостійно створити такий фітнес-клуб, про який завжди мріяла. Не відволікаючись, вона почала втілювати свою мрію в життя. Сьогодні, озираючись назад, жінка запевняє, що починала на повному ентузіазмі та, хоча говорити про якісь результати ще рано — з моменту придбання клубу минуло менше півроку, головної мети її праці досягнуто — клієнтки клубу задоволені.
Ірина, як виникла ідея створення фітнес-клубу для жінок? Чи мали Ви раніше подібний досвід? З чого починали?
Розумієте, мені завжди хотілося, щоб до жінки у фітнес-клубах був індивідуальний підхід. Щоб прийшовши до залу, їй не хотілося звідти йти, щоб вона могла не лише займатися своєю фігурою, але й поговорити з тренером від душі, відкритися, поділитися проблемами. Пам'ятаю, коли з'явилася можливість реалізувати задумане, я зраділа — на продаж було виставлено спортивний клуб, доведений до банкрутства. Але коли прийшла у приміщення, у мене опустилися руки. Мене не подобалося майже все — саме приміщення, якість ремонту та навіть колір стін. Відступати було нікуди і я почала було шукати нове приміщення, щоб відкрити фітнес-центр у ньому, але під вже відомою вивіскою. Єдине, що мене зупиняло, так це те, що клуб, який навіть перебуває на межі банкрутства, уже мав свою клієнтуру. І мені довелося вирішувати: або шукати нове приміщення та втрачати клієнтів, повертаючи їм гроші, або починати в тому приміщенні. І я вирішила не переїжджати. Оформилася як приватний підприємець на єдиному податку і почала з того, що запросила людину, яка зробила приємні малюнки на стінах, придбала нові меблі. І поступово нам вдалося відтворити душевну обстановку.
А як попередній власник довів клуб до банкрутства?
На мою думку, це сталося тому, що ним займався чоловік. А який чоловік може займатися жіночим клубом? Тому незабаром клуб і дійшов до банкрутства. У ньому не було відповідної атмосфери, та й узагалі нічого не було, хоча інші клуби цієї системи процвітають. (
Жіночі спортивні клуби Fitcurves працюють за спеціально розробленою півгодинною програмою для жінок. Майбутній власник клубу купує франшизу та працює за заздалегідь зумовленою схемою під рекламною маркою Fitcurves — Прим. ред.).
Ірина, наскільки високою є конкуренція в цьому бізнесі? Як вирішуєте питання щодо залучення нової клієнтури?
Конкуренція є скрізь. Не можу сказати, що нас вона не хвилює. Однак я точно знаю, що прийшовши в інший клуб, жінка не отримає того, що отримує в нас. І хочу сказати, що краща реклама для будь-якого фітнес-клубу — це «сарафанне радіо», коли самі клієнти рекламують клуб за власним бажанням лише тому, що їм там подобається. Так, спочатку їх треба розторкати, залучити до себе, але ви вже маєте постійну клієнтуру та клієнтів, усе влаштовує, вони самі приведуть до вас нових клієнтів. Я вважаю, що не слід без необхідності вкладати гроші в рекламу, краще спрямувати їх на створення комфорту в залі.
Чи вдалося вже вийти на самоокупність? Яка рентабельність цього бізнесу?
Річ у тому, що я почала не дуже давно — минуло всього три місяці з моменту відкриття. Тому говорити про результати поки ще рано. Можу лише сказати, що я ні про що не жалкую. Хоча, якби мені запропонували сьогодні почати з нуля, а не реанімувати, я б погодилася. Все ж таки дуже складно брати колектив, який майже розпався, і заново наповнювати його впевненістю в завтрашньому дні, адже, крім інших обов'язків, мені доводиться ще й розкачувати колектив, щоб вони повірили — у нас усе вийде.
Ви придбали клуб за франшизою, а це передбачає суворе дотримання договірних умов. Чи можете Ви, наприклад, відкрити у клубі солярій?
Ні, цього я не можу зробити. Це заборонено правилами. У договорі на придбання франшизи чітко застережено і вид тренажерів, що використовуються у клубі, і саму систему тренувань, і перелік послуг.
Ірина, як обличчя свого клубу Ви просто зобов'язані тепер виглядати на всі сто, та й проблем з тренуваннями, напевно, не виникає. Як часто займаєтеся у власному залі?
Три рази на тиждень. Таку кількість тренувань передбачено договором. Займаюся не лише я, але й тренери, оскільки інструктуючи клієнтів, ми не лише повинні виглядати належним чином, але і знати, як працюють ті чи інші тренажери.
А як підбираєте персонал? Виходячи з власного досвіду, кому порадите віддавати перевагу — титулованим спортсменкам чи звичайним комунікабельним дівчатам спортивної статури?
Звичайно, можна узяти просто спортивну людину та навчити її. Як свідчить практика, чим більше спортсмен має досягнень, тим більше у нього амбіцій. Отже слід подумати, кому віддавати перевагу. У будь-якому разі тренер зобов'язаний чітко знати всі тренажери, їх вплив на організм, чи правильно жінки виконують вправи, чи не працюють вхолосту.
Озираючись назад, можете сказати, що було найскладнішим?
Складним було те, що я прийшла у фітнес і нічого про нього не знала. Ну а найскладніше це, безумовно, робота з командою. Інколи буває простіше замінити стару команду та набрати нову, ніж перенавчити представників старого гарту. Для себе я вирішила, що займатимуся тренерською та організаційною роботою, а обов'язки щодо ведення бухгалтерського обліку поклала на фахівця.
Ірина, зичимо Вам успіхів і дякуємо за розмову.
