Теми статей
Обрати теми

Поштова скринька. Чи можна підприємцю на єдиному податку та його працівникам доплачувати внески, щоб збільшити розмір майбутньої пенсії

Редакція ВД
Відповідь на запитання

Чи можна підприємцю на єдиному податку та його працівникам доплачувати внески, щоб збільшити розмір майбутньої пенсії

 

ЗАПИТАННЯ. Підприємець на єдиному податку хоче здійснювати добровільні доплати пенсійних внесків, крім тієї частини єдиного податку, яка автоматично розподіляється до Пенсійного фонду (42 %). Єдиноподатник зацікавлений у збільшенні розміру своєї майбутньої пенсії, тому хоче якомога більше доплачувати до Фонду. У зв’язку з цим у нього виникають запитання: чи обмежено суми доплат мінімальним страховим внеском та чи можна підприємцю-єдиноподатнику, а також його працівникам укласти договір добровільного пенсійного страхування, щоб сплачувати внески в більшому розмірі?

 

ВІДПОВІДЬ. Спочатку розберемося із запитанням, чи може підприємець-єдиноподатник або його працівник укласти договір добровільного страхування з Пенсійним фондом. Відповідь на нього можна знайти у статті 12 Закону № 1058, де наведено принципи добровільної участі в системі пенсійного страхування.

Так, у ній зазначено, що право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування мають:

«…особи, які досягли 16-річного віку та

не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування».

Нагадаємо, що фізичні особи — підприємці, у тому числі платники єдиного податку, і наймані працівники (будь-яких роботодавців) належать до категорії осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню (їх зазначено у

статті 11 Закону № 1058). Причому застрахованими особами вони стають за фактом державної реєстрації підприємця або укладення трудового договору з роботодавцем.

Тому

згідно з нормою статті 12 Закону № 1058 ні підприємець, ні його працівники не можуть укласти з Пенсійним фондом договір добровільного страхування. Отже, у системі персоніфікованого обліку значитимуться лише внески, розраховані виходячи із заробітної плати працівників, частини єдиного податку, що спрямовується до Пенсійного фонду, і передбачених добровільних доплат. Зазначимо, що жодних винятків статтею 12 Закону № 1058 або іншими нормативними актами на сьогодні день не передбачено. Тепер розберемося з можливістю підприємця-єдиноподатника доплачувати пенсійні внески в бажаній сумі. Перш ніж розповісти про можливі розміри доплат, розглянемо, для чого вони потрібні.

Отже, величина пенсії визначається за такою формулою:

П = Зп х Кс

,

де

П — розмір пенсії, у гривнях;

Зп

заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 Закону № 1058, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс

— коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону № 1058.

Як бачимо, розмір пенсії фізичної особи залежить від двох величин, обидві мають складний порядок розрахунку і залежать від різних, у тому числі статистичних показників.

Показник Кс залежить від

кількості місяців страхового стажу: чим більше повних місяців, тим більше й розмір пенсії.

Повним місяцем страхового стажу

для розрахунку пенсії вважається місяць, в який було сплачено внески не менше величини мінімального страхового внеску, тобто не менше внеску до Пенсійного фонду («зверху») від мінімальної заробітної плати.

В єдиноподатників до Пенсійного фонду спрямовуються відрахування від єдиного податку (42 % ставки), тому, якщо вони не провадять доплату до мінімального страхового внеску, то період страхового стажу для них визначається за такою формулою:

 

ТП = Св : В

,

де

ТП — тривалість періоду, який зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св

— сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

В

— мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Наприклад, ставка єдиного податку — 100 грн., тоді без доплат Св дорівнюватиме 100 х 42 : 100 =  42 грн. Сума мінімального страхового внеску у квітні 2010 року — 884 х 33,2 : 100 = 293,49 грн. При цьому ТП = 42 : 293,49 = 0,14, що менше 1, а отже, підприємцю не буде зарахований повний місяць страхового стажу.

Згідно з

частиною 3 статті 24 Закону № 1058 для повноти страхового стажу єдиноподатники можуть здійснювати доплати до мінімального страхового внеску (як бачимо, їх вистачає для того, що до страхового стажу включався повний місяць). При цьому переплати понад цю суму частиною 3 статті 24 Закону № 1058 не передбачено. Збільшити страховий стаж за рахунок сум, що перевищують доплату до мінімального страхового внеску, підприємець не зможе (їх просто не зарахують до системи персоніфікованого обліку).

Уплинути на

показник заробітної плати, що обчислюється для пенсії (Зпу наведеній вище формулі), підприємець може також лише доплатами до мінімального страхового внеску. Це пояснюється нормами Закону № 1058.

Так, показник

Зп визначається за такою формулою:

Зп

= Зс х (Ск : К),

де

Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск

— сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + … + Кзn);

К

— кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Показник

Зс— статистичний, К — кількість місяців сплати внесків за даними персоніфікації, Скце сума деяких показників з), на які впливає розмір заробітної плати.

Кз

— це коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який ураховується при обчисленні пенсії, і визначається він за такою формулою:

Кз

= Зв : Зс,

де

Зв— сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058 ураховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс

— середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Знову ж таки

Зс— статистичний показник, Зв — зарплата за кожний конкретний місяць страхового стажу. Але для розрахунку Зв існує ще одна формула. Це якраз і зумовлено тим, що Закон № 1058 передбачає доплати до мінімального страхового внеску:

Зв = З + Зд

,

де

З — сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якою фактично сплачено страхові внески відповідно до цього Закону за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) (для єдиноподатників залежить від частини єдиного податку, що спрямовується до Пенсійного фонду);

Зд

— сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи з передбаченої частиною 3 статті 24 Закону № 1058 доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за такою формулою:

Зд = Д : Т х 100 %,

де

Д — сума доплати, здійснена згідно з частиною 3 статті 24 Закону № 1058;

Т

— розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Таким чином, збільшити показник

Зп (заробітну плату для обчислення пенсії) можна лише шляхом доплати до мінімального страхового внеску, але не вище. «Підвищені» доплати Законом № 1058 не передбачено, а отже, немає механізму, який би дозволив зарахувати ці суми для персоніфікованого обліку підприємця.

Додамо, що у травні — жовтні 2009 року діяла

постанова № 366, яка зобов’язала підприємців на єдиному податку здійснювати доплати внесків до Пенсійного фонду не нижче ніж до розміру мінімального страхового внеску. Відповідно до цієї постанови максимальна сума доплат не обмежувалася, однак на сьогодні цю постанову скасовано.

Документи консультації

Закон № 1058

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Постанова № 366 — постанова КМУ «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» від 14.04.2009 р. № 366.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі