Декретні та лікарняні: як їх правильно обчислити
Тема нарахування соціальних допомог (лікарняних, декретних) працівникам завжди є актуальною для роботодавця. В обох страхових випадках обчислити та виплатити допомогу своїм працівникам повинен роботодавець. І якщо раніше правила для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах збігалися, то знедавна вони в деяких моментах розрізняються. Тому в цій публікації ми зведемо до таблиці норми з нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Закон № 2240
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.Порядок № 1266
— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.
| Звичайні лікарняні (оплата перших п’яти днів | Декретні лікарняні |
| 1 | 2 |
| Чим регулюється призначення допомоги | |
| Статті 35, 37 Закону № 2240 | Статті 38, 39 Закону № 2240 |
| Підстава для виплати | |
| Наданий підприємцю-роботодавцю листок непрацездатності | |
| Порядок оплати | |
| Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємця. Починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності виплачується допомога за рахунок коштів Фонду «тимчасової непрацездатності». Оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, які припадають на дні тимчасової непрацездатності. Згідно зі статтею 37 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: — 100 % середньої заробітної плати (доходу): а) застрахованим особам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, яка їх замінює та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; б) ветеранам війни; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань; в) донорам | Оплачується з першого дня за рахунок коштів Фонду «тимчасової непрацездатності». Допомога по вагітності та пологах нараховується в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) незалежно від величини страхового стажу. Оплачуються календарні дні, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами
|
| Оподаткування допомоги | |
| На оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомогу по тимчасовій непрацездатності нараховуються внески до Пенсійного фонду (33,2 %), а також з них справляються податок з доходів (15 %) і внески до Пенсійного фонду (2 %) | Щодо допомоги по вагітності та пологах жодних нарахувань і утримань робити не потрібно |
| Розрахунок допомоги | |
| Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності (Птн) розраховується за такою формулою: Птн = ЗПсер х Крд (ч), де ЗПсер — сума середньоденної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках до середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством; Крд (ч) — кількість днів (годин), що підлягають оплаті (оплаті підлягають лише робочі дні, які не зміг відпрацювати найманий працівник за період хвороби) | Сума допомоги по вагітності та пологах (Двп) розраховується за такою формулою: Двп = ЗПсер x Ккд, де ЗПсер — сума середньоденної заробітної плати; Ккд — кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами |
| Розрахунок середньої заробітної плати (ЗПсер) | |
| 1) період, за який береться заробітна плата (дохід) для включення її до розрахунку; | |
| а) працівник пропрацював більше шести місяців | |
| У загальному випадку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (уключаючи осіб, які працюють неповний робочий день або робочий тиждень) є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (пункт 4 Порядку № 1266) довідка 1. Наприклад, працівник з 26 по 29 квітня 2010 року перебував на лікарняному. У цьому випадку розрахунковим періодом для обчислення суми оплати за час хвороби будуть 6 календарних місяців, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме з жовтня 2009 року по березень 2010 року. Однак це ідеальний випадок, коли особа пропрацювала більше півроку, тому існують окремі правила для тих, хто пропрацював нетривалий період | |
| б) якщо працівник пропрацював менше шести місяців, але не менше одного місяця | |
| Якщо застрахована особа пропрацювала менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактичну кількість відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку довідка 1. Наприклад, працівницю прийнято на роботу з 21 грудня 2009 року. З 15 по 18 березня 2010 року вона перебувала на лікарняному. У цьому випадку розрахунковим періодом для обчислення суми оплати за період тимчасової непрацездатності будуть 2 календарних місяці, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме січень і лютий 2010 року | |
| в) якщо працівник пропрацював менше місяця | |
| Якщо працівник не відпрацював повний календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється Наприклад, працівника прийнято на роботу 23 березня 2010 року. З 14 по 19 квітня 2010 року він перебував на лікарняному. | |
| Оскільки працівник не відпрацював повний місяць, |
|
|
| Якщо працівниця йде в декрет, відпрацювавши менше календарного місяця, то декретні їй виплачуються з нарахованої зарплати, з якої сплачуються соцвнески, але не вище розміру середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності (за даними Держкомстату), яка склалася у відповідному регіоні (АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі) у місяці, що передує місяцю настання страхового випадку, і не нижче розміру мінзарплати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку (абзац другий пункту 6 Порядку № 1266) (детальніше див. пункт 6 таблиці «Уключення до розрахунку виплат, якщо було відпрацьовано менше місяця»)
|
| 2) місяці, які не включаються до розрахункового періоду | |
| Якщо працівник у розрахунковому періоді не працював окремі місяці (з 1-го до 1-го числа) з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), то такі місяці виключаються з розрахункового періоду (пункт 4 Порядку № 1266). Наприклад, розрахунковим є період з 1 вересня 2009 року по 28 лютого 2010 року. У розрахунковому періоді, а саме з 1 жовтня по 4 листопада 2009 року, працівник перебував на лікарняному. Оскільки в жовтні працівник не працював жодного дня з поважної причини (тимчасова непрацездатність), жовтень 2009 року має бути виключено з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для оплати періоду тимчасової непрацездатності. Якщо працівник перебував на лікарняному неповний календарний місяць, то він уключається до розрахункового періоду | |
| 3) яку середню заробітну плату (дохід) визначаємо | |
| Для розрахунку страхових виплат застосовується: 1) середньоденна заробітна плата довідка 2 за відпрацьований час (робочий день), коли облік робочого часу ведеться за робочими (календарними) днями; 2) середньогодинна заробітна плата — при підсумовуваному обліку, обліку робочого часу в годинах або за графіком роботи встановлено неповний робочий день. Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (6 місяців або фактично відпрацьований час) заробітної плати (у межах максимальної величини для соцвнесків на одного працівника) на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Зверніть увагу: саме відпрацьованих, тобто дні відпустки, хвороби та інші невідпрацьовані дні не враховуються. Середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою в зазначений період | Для розрахунку страхових виплат застосовується середньоденна заробітна плата за один календарний день. При цьому не враховуються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до 3 або 6 років за медичним висновком) |
| 4) виплати, що включаються до розрахунку | |
| До розрахунку середньої заробітної плати включаються виплати, що відповідають таким вимогам: 1) уключаються до фонду оплати праці відповідно до Інструкції № 5 (заробітна плата та інші регулярні виплати); 2) з цих виплат сплачено внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності | |
| Виплати за час, протягом якого працівник не працював і за ним зберігався середній заробіток (відпускні, компенсація за невикористану відпустку, середня заробітна плата за період виконання громадських обов’язків у робочий час тощо), не включаються до розрахунку. При цьому в розрахунку не беруть участі ні сума, ні дні, протягом яких за працівником зберігалася середня заробітна плата. Причиною є те, що в ці періоди працівник фактично не працював. Виняток — період збереження середньої заробітної плати та сама заробітна плата, нарахована працівнику за період його відрядження. Вона включається до розрахунку середньої заробітної плати для призначення лікарняних, оскільки в цей період працівник виконував свою роботу | До розрахунку необхідно включати всі виплати як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час. До останніх, зокрема, належать відпускні, оплата простоїв не з вини працівника та інші виплати, зазначені в підпункті 2.2.12 Інструкції № 5. Таку саму думку було висловлено Мінпраці в листі від 18.01.2010 р. № 396/0/14-10/18. Щодо перехідних відпускних зазначимо: до розрахунку потрібно брати ту суму відпускних, яка припадає на дні розрахункового періоду (незалежно від дати фактичної виплати таких відпускних). Кількість календарних днів розрахункового періоду зменшується лише на календарні дні, які не відпрацьовані працівницею з однієї з трьох поважних причин, а саме з причини: Крім того, цей показник не зменшується на кількість святкових і неробочих днів, що припадає на розрахунковий період |
| 5) обмеження при включенні зарплати до розрахунку | |
| До розрахунку середньої заробітної плати включається нарахована заробітна плата в межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до фондів соціального страхування. Максимальний розмір зарплати, з якої сплачуються страхові внески, визначається на рівні п’ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб. Максимальна величина заробітної плати, з якої з 1 квітня по 30 червня 2010 року сплачуються страхові внески, — 13260 грн. | |
| 6) уключення до розрахунку виплат, якщо було відпрацьовано менше місяця | |
| Для розрахунку беруться зарплата за фактично відпрацьований час у розмірі не вище максимальної величину, з якої сплачуються соцвнески (тобто в тому самому порядку, що й за наявності повністю відпрацьованих календарних днів)
| Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку № 1266, якщо працівниця йде в декрет, відпрацювавши менше календарного місяця, то декретні їй виплачуються з нарахованої зарплати, з якої сплачуються соцвнески, але не вище розміру середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності (за даними Держкомстату), яка склалася у відповідному регіоні (АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі) у місяці, що передує місяцю настання страхового випадку, і не нижче розміру мінзарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку. Роз’яснення щодо застосування цієї норми надано в листі Мінпраці від 01.02.2010 р. № 1000/0/14-10/18. Так, якщо на момент нарахування декретних ще не відомий показник середньої зарплати у регіоні (а він з’являється 25 — 26 числа наступного місяця), то Мінпраці рекомендує проводити розрахунок і виплату декретних виходячи з мінімальної зарплати, а потім здійснити коригування. Дані Держкомстату про розмір середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності у відповідному регіоні можна знайти на офіційному веб-сайті Держкомстату України www.ukrstat.gov.ua. Також цю інформацію розміщуватимуть відділення Фонду на своїх офіційних сайтах. Верхня межа, на думку Мінпраці, розраховується так: ЗПсер (верх) = ЗПрег : Ккд (пм), де ЗПсер (верх) — верхня межа середньоденної зарплати з розрахунку на 1 календарний день; ЗПрег — середня зарплата у регіоні в місяці, що передує місяцю настання страхового випадку; Ккд (пм) — кількість календарних днів у місяці, що передує місяцю настання страхового випадку. Нижня межа розраховується так: ЗПсер (нижн) = ЗПmin : Ккд, де ЗПсер (нижн) — нижня межа середньоденної зарплати з розрахунку на 1 календарний день; ЗПmin — установлений розмір мінімальної зарплати в місяці настання страхового випадку; Ккд — кількість календарних днів у місяці настання страхового випадку. Крім того, жінка, яка відпрацювала перед виходом у декрет за останнім місцем роботи менше місяця, має право звернутися до Фонду «тимчасової непрацездатності» за обчисленням суми декретних (пункт 6 Порядку № 1266). У такому разі розрахунок суми допомоги їй здійснює Фонд на підставі наданих довідок про доходи за декількома місцями роботи за 6 календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку. Щодо цієї ситуації Мінпраці в листі від 01.02.2010 р. № 1000/0/14-10/18 роз’яснює, що Фонд лише розраховує суму декретних і видає жінці відповідну довідку, на підставі якої роботодавець за останнім місцем роботи нараховує та виплачує їй цю допомогу в загальному порядку |
| Гранична середня зарплата для страхових виплат | |
| Ми пам’ятаємо про максимальну граничну величину, з якої справляються страхові внески та на яку ми орієнтуємося для розрахунку середньої заробітної плати. Також існує граничний розмір середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, яка береться для розрахунку страхових виплат. У чому полягає обмеження. Потрібно визначити граничну середню заробітну плату для розрахунку страхових виплат, для цього береться зазначена вище максимальна зарплата, з якої сплачуються страхові внески, прийнята в останньому місяці розрахункового періоду (у квітні — червні 2010 року — 13260 грн.), і ділиться на: | |
| норму робочого часу цього місяця (у разі фіксованого обліку робочого часу мається на увазі загальна прийнята норма робочого часу (кількість робочих днів (годин), незалежно від того, скільки працівник відпрацював)); | середньомісячна кількість календарних днів — 30,44 |
| Якщо розрахована підприємцем середня заробітна плата перевищує цю величину, то для розрахунку береться максимальна середня зарплата | |
| Порядок включення одноразових виплат до розрахунку лікарняних | |
| Відповідно до пункту 9 Порядку № 1266, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років і 6 років за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, які не передбачені актами законодавства або провадяться понад установлені зазначеними актами норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу. Фізичні особи — підприємці не часто практикують нарахування таких заохочувальних виплат, однак усе ж таки знати порядок їх включення до розрахунку буде не зайвим. 1. Особливий порядок включення до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних стосується заохочувальних і компенсаційних виплат, зокрема: матеріальної допомоги до відпустки; винагороди за підсумками роботи за рік, щорічної винагороди за вислугу років; премії за виконання важливих і особливо важливих завдань; одноразових заохочень, не пов’язаних з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних дат). | |
| 2. Особливий порядок включення до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних застосовується в разі, якщо в розрахунковому періоді є місяць, який повністю не відпрацьовано з поважних причин і в цьому самому місяці нараховано зазначені вище заохочувальні та компенсаційні виплати. При цьому до поважних причин належать виключно такі: Наведемо приклад. В одному з місяців розрахункового періоду Іванов І. І. перебував на лікарняному 5 робочих днів. Норма робочого часу цього місяця становить 21 день. Цього місяця працівнику нараховано дохід у розмірі 1520 грн., у тому числі: Відпрацьовано Івановим І. І. у цьому місяці 16 робочих днів (21 роб. дн. - 5 роб. дн.). У зв’язку з тим, що частину місяця працівник не працював, разова премія за підсумками роботи за рік ураховується в розрахунку середньої заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу: 500 грн. : 21 роб. дн. х 16 роб. дн. = 380,95 грн. Таким чином, сума доходу, що бере участь у розрахунку середньої заробітної плати за цей місяць розрахункового періоду, становитиме: 800 грн. + 380,95 грн. = 1180,95 грн. | |
| Підстава для виплати допомоги сумісникам | |
| Підставою для виплати є копія листка непрацездатності, завірена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, а також довідка про доходи за основним місцем роботи | |
| Особливості розрахунку середньої зарплати для допомоги сумісникам | |
| Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи. Сумарна заробітна плата, з якої обчислюються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. Якщо в розрахунковому періоді за основним місцем роботи працівником відпрацьовано робочих днів більше, ніж за цей самий період за сумісництвом, то середня зарплата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді зарплати на кількість робочих днів за місцем роботи за сумісництвом | Середньоденна заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих календарних днів у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи. Сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. Якщо в розрахунковому періоді за основним місцем роботи працівницею відпрацьовано календарних днів більше, ніж за цей самий період за сумісництвом, то середня зарплата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді зарплати на кількість календарних днів за місцем роботи за сумісництвом |
Приклад.
Працівниця працює у підприємця з лютого 2008 року, загальний страховий стаж — 3 роки, з 12.05.2010 р. по 20.05.2010 р. вона перебувала на лікарняному, а з 21.05.2010 р. вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів. Листки непрацездатності надано.Працівниці має бути нараховано лікарняні за робочі дні з 12.05.2010 р. по 20.05.2010 р., а з 21.05.2010 р. нарахована допомога по вагітності та пологах.
Для обох соціальних виплат береться розрахунковий період з листопада 2009 року по квітень 2010 року (шість повних відпрацьованих календарних місяців перед настанням страхового випадку). Виплати, які отримувала працівниця в цей період, і дні, які включаються до розрахунку, наведемо в таблицях на с. 24.
Для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок
підприємця та допомоги по тимчасовій непрацездатності
| Місяць | Дохід, грн. | Дохід, що враховується, грн. | Відпрацьовані дні |
| Листопад | 2000,00 (зарплата) | 2000,00 | 21 |
| Грудень | 434,78 (зарплата) + 1622,64 (відпускні) | 434,78 | 5 |
| Січень | 2000,00 (зарплата) | 2000,00 | 19 |
| Лютий | 1500,00 (зарплата, 5 днів перебувала в неоплачуваній відпустці) | 1500,00 | 15 |
| Березень | 1545,45 (зарплата) + 286,59 (лікарняний) | 1545,45 | 17 |
| Квітень | 2000,00 (зарплата) | 2000,00 | 21 |
| Разом | 11389,46 | 9480,23 | 98 |
ЗПсер = 9480,23 : 98 = 96,74 грн. (розмір максимальної заробітної плати за один день для нарахування лікарняних у травні — 631,43 грн. (13260,00 : 21), він не перевищений).
Оплата перших п’яти днів за рахунок роботодавця = 96,74 х 3 х 60 : 100 = 174,13 грн.
Допомога по тимчасовій непрацездатності = 96,74 х 4 х 60 : 100 = 232,18 грн.
Таким чином, працівниці буде нараховано та виплачено 406,31 грн. лікарняних.
Для оплати допомоги по вагітності та пологах
| Місяць | Дохід, грн. | Дохід, що враховується, грн. | Кількість к. дн. | К. дн., що враховуються |
| Листопад | 2000,00 (зарплата) | 2000,00 | 30 | 30 |
| Грудень | 434,78 (зарплата) + 1622,64 (відпускні) | 2057,42 | 31 | 31 |
| Січень | 2000,00 (зарплата) | 2000,00 | 31 | 31 |
| Лютий | 1500,00 (зарплата, 5 днів перебувала в неоплачуваній відпустці) | 1500,00 | 28 | 28 |
| Березень | 1545,45 (зарплата) + 286,59 (лікарняний) | 1545,45 | 31 | 24 (31 к. дн. - 7 к. дн. хвороби) |
| Квітень | 2000,00 (зарплата) | 2000,00 | 30 | 30 |
| Разом | 11389,46 | 11102,87 | 181 | 174 |
ЗПсер = 11102,87 : 174 = 63,81 грн. (розмір максимальної заробітної плати за один день для нарахування декретних у травні — 435,61 грн. (13260,00 : 30,44), він не перевищений).
Допомога по вагітності та пологах = 63,81 х 126 = 8040,06 грн.
Довідкова інформація (довідка)
1 В окремих місяцях перші календарні дні є вихідними днями, тому новоприйнятий працівник стає до роботи не в перший календарний день місяця, а в перший робочий день місяця згідно з графіком роботи підприємця. Наприклад, у травні 2010 року перший робочий день припадає на 5 травня. Раніше Мінпраці у своєму
листі від 16.12.2008 р. № 621/18/99-08 зазначало, що календарний місяць, в якому працівника було прийнято на роботу не з першого календарного дня, не включається до розрахункового періоду.Однак в останньому
листі від 12.03.2010 р. № 2515/0/14-10/18 стосовно розрахунку допомоги по вагітності та пологах Мінпраці висловило думку, що місяць, в якому перший робочий день припав не на 1-ше число (травень 2010 року), зараховується як повний календарний місяць. Це особливо важливо для застосування положень пункту 6 Порядку № 1266, який регулює розрахунок допомоги в разі коли працівник пропрацював менше місяця.2
У деяких випадках у працівників робочий час не піддається точному обліку або розподіляється на їх розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), тому для них розрахунок середньої зарплати і розрахунок допомоги ґрунтується на календарних днях (аналогічно до розрахунку допомоги по вагітності та пологах).
