Теми статей
Обрати теми

На замітку. Індексуємо зарплату за листопад

Редакція ВД
Коментар

На замітку

 

Державна реєстрація права користування при оренді нерухомості

Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Мін'юсту від 07.02.2002 р. № 7/5 (у редакції наказу від 28 липня 2010 р. № 1692/5).

Методичні рекомендації стосовно державної реєстрації права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, затверджені наказом Мін'юсту від 13.10.2010 р. № 2500/5.

 

Наказом Мін'юсту від 13.10.2010 р. № 2500/5

затверджено Методичні рекомендації стосовно державної реєстрації права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами (далі — Методрекомендації № 2500/5), які роз'яснюють нюанси державної реєстрації права користування (найму, оренди) об'єктами нерухомості.

Право користування виникає в підприємця або в пересічної фізичної особи, яка укладає договір оренди та стає орендарем.

Необхідність державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомість у випадках і в порядку, передбаченому законом, установлено

Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ). Сьогодні таким законом є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі — Закон № 1952).

Процедура держреєстрації прав на нерухомість полягає в тому, що відомості про відповідний об'єкт, договір, за яким передаються права на нього, та сторони, які його уклали, заносяться до Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі — Реєстр прав).

Слід звернути увагу, що передбачено дві самостійні процедури держреєстрації, які часто плутають: державна реєстрація

договору та державна реєстрація права. Так, на сьогодні згідно зі статтею 794 ЦКУ держреєстрації підлягає договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше 3 років. Держреєстрацію договору проводить нотаріус одночасно з його нотаріальним посвідченням, однак це не звільняє від обов'язку провести держреєстрацію права користування нерухомістю, яке виникає за таким договором. Саме порядку держреєстрації права користування й присвячено Методрекомендації, необхідність в яких виникла у зв'язку зі змінами, що відбулися в законодавстві.

Згідно із

Законом № 1952 до 1 січня 2012 року державна реєстрація речових прав на нерухомість, у тому числі тих, що виникають за договором оренди, здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту від 07.02.2002 р. № 7/5. Це Положення на сьогодні діє в редакції наказу Міністерства юстиції від 28 липня 2010 р. № 1692/5) (далі — Положення № 7/5 ). Держреєстрацію прав на нерухомість здійснюють БТІ.

А ось з 1 січня 2012 року до

статті 794 ЦКУ буде внесено зміни, згідно з якими державній реєстрації підлягатиме лише право користування нерухомим майном, що виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частині), укладеного на строк не менше 3 років.

Зверніть увагу: якщо договір оренди (найму) нерухомості укладено на строк менше 3 років, держреєстрація не потрібна!

Обов'язкової державної реєстрації самого договору оренди вже не буде

, а держреєстрація права користування здійснюватиметься з 1 січня 2012 року вже не згідно з Положенням № 7/5, а в порядку, передбаченому Законом № 1952.

Мін'юст звертає увагу на те, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права,

що виникли на підставі договорів, укладених після набуття чинності Законом № 1952, тобто починаючи з 16 березня 2010 року.

Водночас зареєструвати можна й ті речові права, які виникли за договорами, укладеними до цієї дати, з ініціативи будь-якої заінтересованої особи. Інтерес у держреєстрації полягає в тому, що держава фактично підтверджує правомірність користування взятим в оренду майном і надає третім особам інформацію про те, що воно перебуває в такому користуванні, а це унеможливлює недобросовісну передачу прав на таке майно іншим суб'єктам.

У

Методрекомендаціях № 2500/5 Мін'юст також роз'яснив, хто повинен звертатися із заявою для проведення державної реєстрації права користування. Відповідно до Положення № 7/5 до БТІ заяву про держреєстрацію права може подати власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа. Із цього Мін'юст робить висновок, що в разі укладення договору оренди заяву про держреєстрацію права користування подає орендар або уповноважена ним особа.

Водночас у

Методрекомендаціях № 2500/5 небезпідставно підкреслюється, що припинення права на об'єкт нерухомості, наприклад, за договором оренди, після закінчення його строку не спричиняє за собою обов'язку звернення особи для внесення відповідних змін до Реєстру прав. Отже, якщо договір оренди припинить дію після закінчення застереженого сторонами строку, то повідомляти про це БТІ не потрібно.

А

в разі дострокового припинення речового права зацікавлена особа повинна звернутися із заявою про внесення відповідних змін до Реєстру прав. Нею може бути як власник майна, так і правонабувач (правонабувачі).

Мін'юст також акцентує увагу на тому, що оскільки

ЦКУ включає житло як об'єкт нерухомості до окремої правової категорії та встановлює особливий режим регулювання пов'язаних з ним договірних відносин (правила оренди житла закріплено статтями 810 — 826 глави 59 ЦКУ), норми Закону № 1952 стосовно держреєстрації права користування об'єктом нерухомості не поширюються на правовідносини, що виникають з договорів найму (оренди) житла.

 

Новини щодо проекту Податкового кодексу

Орієнтовно

друге читання проекту Податкового кодексу заплановано на 16 — 20 листопада.

Що стосується

змін, які, імовірно, буде реалізовано в доопрацьованому проекті ПК, то сьогодні можна виділити збільшення граничної чисельності зайнятих у приватного підприємця — єдиноподатника осіб з 2 до 4 осіб.

Також розглядається можливість

збільшення граничного обсягу доходу для підприємців-єдиноподатників до 600 тис. грн.

У цей час обговорюється також і перелік видів діяльності, якими не зможуть займатися єдиноподатники.

Крім цього, з метою уникнення незручностей, пов'язаних з переходом фізичних осіб — підприємців, які торгують на ринках, зі сплати фіксованого податку на сплату єдиного податку або на загальну систему оподаткування (нагадаємо, що

проектом ПК фікспатенту не передбачено), пропонується збільшити строк перехідного періоду для завершення оформлення документів до трьох місяців. Тобто фікспатент, імовірно, може бути скасовано не з 1 січня, а з 1 квітня 2011 року.

Також особливу увагу слід звернути на «

побажання» МВФ, до яких, очевидно, доведеться прислухатися нашим законодавцям.

Так, МВФ виступив з ініціативою запровадити

обкладення малого бізнесу та нових компаній за пільговою ставкою податку на прибуток у розмірі 16 %, замість запропонованих раніше 0 %.

Що стосується «податку на депозити» (податок з доходів на проценти за депозитами) у розмірі 5 % (його хотіли запровадити лише для «великих» депозитів), то його запровадження передбачається перенести на 3 роки, очевидно, через проблеми з розкриттям банківської таємниці. Таким чином, проценти на банківські депозити найімовірніше, як і раніше, не обкладатимуться податком з доходів. Податок на нерухоме майно, мабуть, почне справлятися через рік (з 2012 року).

 

Нові строки виплати зарплати

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» від 23.09.2010 р. № 2559-VI

 

З 20.11.2010 р. набуде чинності

Закон № 2559, яким для роботодавців, у тому числі фізичних осіб — підприємців, передбачено нові норми щодо строків виплати заробітної плати працівникам і розміру виплат. Так, цим Законом уносяться зміни до статті 115 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) і статті 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці ), суть яких зводиться до такого.

1. Для виплати зарплати за другу половину місяця встановлено граничний строк — «

не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата».

Офіційно Мінпраці з приводу застосування цієї норми ще не висловилося. Натомість з'явилися неофіційні роз'яснення, які, очевидно, незабаром набудуть форми офіційних. Суть їх зводиться до того, що

семиденний строк, про який ішлося вище, повинен застосовуватися як у разі виплати заробітної плати за другу половину місяця, так і в разі виплати авансу за першу половину місяця.

Тому нові строки зарплати з 20.11.2010 р. мають бути такими:

— виплата авансу — не пізніше 22 числа;

— виплата заробітної плати за другу половину місяця — не пізніше 7 числа.

При цьому в незмінному вигляді збережено такі норми

статті 115 КЗпП і статті 24 Закону про оплату праці:

— зарплата повинна виплачуватися

не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;

якщо день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата повинна виплачуватися напередодні.

2. Також законодавець установив

вимоги щодо розміру виплачуваної зарплати за першу половину місяця, тобто до розміру авансу. Він визначається «колективним договором або нормативним актом роботодавця… але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника». Виходить, що для виконання цієї вимоги розмір авансу повинен становити не менше 50 % розміру заробітної плати з урахуванням графіка роботи працівників.

Виникає запитання: чи означає ця норма, що в разі виплати авансу 22 числа його розмір має бути розраховано виходячи з тарифної ставки в розмірі, що дорівнює сумі оплати за відпрацьовані дні на дату виплати авансу?

Неля Синько, начальник відділу організації заробітної плати і вдосконалення законодавства з оплати праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати і умов праці Міністерства праці та соціальної політики

України роз'яснила цю норму так («Оплата праці», 2010, № 21):

«У загальному випадку розмір авансу

має бути не менше 50 % тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць. У цьому випадку йдеться про розмір заробітної плати (авансу) за першу половину місяця і фактично відпрацьований час визначається також за першу половину місяця, тобто за 15 календарних днів. Дата виплати авансу (16 або 22 число місяця) у цьому випадку на розмір авансу не впливає.

Необхідно враховувати, що при встановленні авансу премії, надбавки та інші заохочувальні й компенсаційні виплати не враховуються, а їх виплата здійснюється з частиною окладу за підсумками місяця у строки, установлені для виплати заробітної плати. Таким чином,

розмір авансу не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час за першу половину місяця виходячи з посадового окладу з урахуванням зайнятості працівника».

3. Строки виплати зарплати можуть бути встановлені не лише колективним договором, який складають тільки юридичні особи, але й «

нормативним актом працедавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом)».

Отже, фізичні особи — підприємці повинні видати наказ або розпорядження, в якому будуть застережені питання оплати праці: зокрема, строки виплати заробітної плати та її розмір за першу половину місяця. З цим документом під підпис має бути ознайомлено всіх працівників.

Уносити зміни, зумовлені

Законом № 2559, до трудових договорів з найманими працівниками підприємцю не потрібно, оскільки в них у обов'язковому порядку зазначається лише розмір заробітної плати за місяць (не нижче мінімального) (пункт 3 Форми трудового договору).

Що стосується відповідальності за порушення оновлених норм, то нагадаємо таке:

— стежить за дотриманням трудових норм інспекція праці, а віднедавна й податкові органи (з метою контролю за дотриманням податкового законодавства);

— за порушення строків виплати зарплати, за виплату її в розмірі менше належного, а також за інші некримінальні порушення законодавства про працю на винних посадових осіб підприємства та на підприємців-роботодавців може бути накладено адміністративний штраф у розмірі від 510 до 1700 грн. (від 30 до 100 нмдг)

(за частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X).

 

ПДВ і відсутність фізичної особи за її місцезнаходженням: усе буде як в юридичних осіб

Лист Держкомпідприємництва від 10.09.2010 р. № 11550

 

Згідно з

підпунктом «е» пункту 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР реєстрація платника ПДВ анулюється, якщо до ЄДР унесено запис про відсутність юридичної або фізичної особи за її місцезнаходженням. Аналогічні норми містяться й у прийнятому в першому читанні проекті Податкового кодексу № 7101-1.

Однак

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV порядок унесення такого запису до ЄДР передбачено поки що лише для юридичних осіб. Для фізичних осіб його не передбачено.

У зв'язку з цим Комітет роз'яснив, що

запис про відсутність фізичної особи за її місцезнаходженням з 10.02.2011 р. (коли набудуть чинності зміни до Закону № 2390-VI, що передбачають наявність в ЄДР такого запису) вноситиметься до ЄДР у порядку, визначеному для юридичних осіб.

Тобто,

якщо підприємець не підтвердить своє місце проживання на запит держреєстратора, до ЄДР буде внесено запис про відсутність фізичної особи за її місцезнаходженням, що призведе до анулювання ПДВ-реєстрації підприємця.

 

Відображення податкових накладних, що «запізнилися»: уточнення від ДПАУ

Лист ДПАУ від 26.10.2010 р. № 22882/7/16-1517

 

Головне податкове відомство нещодавно вкотре висловлювалося з приводу відображення в податковому обліку покупця податкових накладних, отриманих не в тому періоді, в якому їх було виписано постачальником (

листи ДПАУ від 04.11.2009 р. № 24259/7/16-1517-26, від 18.08.2010 р. № 16847/7/16-1517-26, див. також публікацію на цю тему у «ВД», 2010, № 20, с. 18). І ось з'явився ще один лист від 26.10.2010 р. № 22882/7/16-1517, яким ДПАУ внесла деякі уточнення до своєї колишньої позиції. Як і в листі № 24259, документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними в попередніх періодах, ДПАУ називає лист від постачальника з рекомендованим повідомленням про вручення та з проставлянням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля. При цьому податківці уточнили, що зазначений лист має бути зареєстрований відповідно до вимог Положення від 24.05.95 р. № 88, а на отриманій разом з таким листом податковій накладній має бути проставлено штамп вхідної кореспонденції із зазначенням дати реєстрації.

Лише за умови виконання цих вимог покупець має право відобразити податкову накладну, що «запізнилася», у рядку 10.1 ПДВ-декларації.

Висловилася ДПАУ і з приводу ситуації, коли

податкову накладну отримали своєчасно, але помилково не включили до податкового кредиту:

«

Особливості ведення бухгалтерського обліку… дозволяють у будь-якому випадку, протягом балансового періоду, а саме звітного кварталу, виявити помилку, пов'язану із невключенням до бухгалтерського та податкового обліку первинного документа. Таким чином, несвоєчасне (більше балансового періоду) включення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) у звітному періоді податку на додану вартість може бути пов'язане з штучним спотворенням показників податкової звітності. Винятком є лише окремо визначені Законом особливі умови формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які було виписано у попередніх періодах, зокрема:

— отримання товарів (послуг) платником податку, який застосовує «касовий метод» податкового обліку (визначення надано в пункті 1.11 статті 1 Закону), а контрагент (продавець) свої податкові зобов'язання визначає за загальними правилами;

— придбання товарів для використання в звільнених від оподаткування операціях або операціях, які не є об'єктом оподаткування, та подальшого використання цих же товарів в інших звітних періодах в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

— придбання невиробничих основних фондів та переведення їх в інших звітних періодах у категорію виробничих, або їх продаж чи ліквідація

».

 

Якщо для обраного виду діяльності у рішенні місцевої ради немає ставки єдиного податку або підприємець провадить декілька видів діяльності

Лист Держкомпідприємництва України «Про розгляд звернення (щодо ставок єдиного податку)» від 23.03.2010 р. № 3557

 

У своєму

листі Держкомпідприємництва розглянув низку питань, які є актуальними для багатьох підприємців-єдиноподатників.

1. Зокрема, було роз'яснено, як сплачувати єдиний податок,

якщо ставку для конкретного виду діяльності місцевим органом не встановлено. Щодо цього Держкомпідприємництва вкотре висловив свою думку, яку також викладено в листах від 22.04.2008 р. № 3528/0/2-08; від 24.03.2009 р. № 3055 (див. «ВД», 2008, № 14, с. 4; 2009, № 10, с. 3).

Так, у цій ситуації можливість працювати на єдиному податку залежить від того, чи встановлено в переліку місцевого органу ставку, передбачену для «інших видів діяльності».

Якщо такий пункт є в переліку, то підприємець має право сплачувати єдиний податок за ставкою, передбаченою для «інших видів діяльності». Однак при цьому у Свідоцтві має бути зазначено всі види діяльності, якими займається підприємець.

Якщо ж «бажаний» вид діяльності відсутній у переліку ставок єдиного податку та одночасно місцевою радою не встановлено ставку податку для «інших видів діяльності», то в цьому питанні Держкомпідприємництва, на жаль, солідарний з податківцями та думку свою не змінив. Підприємцю в такому випадку на єдиному податку працювати не дозволять. Ми з таким підходом не згодні, адже якщо підприємець хоче провадити вид діяльності, якого немає у списку заборонених на єдиному податку, то відмовляти у видачі Свідоцтва йому немає підстав.

Однак на практиці в цьому випадку в підприємця, якому відмовили у видачі Свідоцтва про єдиний податок, є лише один вихід: звернутися до відповідної місцевої ради з приводу встановлення ставок єдиного податку на той вид діяльності, який він має намір провадити. Хоча зрозуміло, що ладу від цього звернення, найімовірніше, не буде.

2. Також Держкомпідприємництва в цьому

листі розглянув випадок, коли підприємець провадить декілька видів діяльності, для яких установлено різні ставки. Тут у підприємців не повинно виникати будь-яких труднощів, оскільки згідно з пунктом 3 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599, єдиний податок сплачується за найбільшою ставкою, установленою місцевою радою за цими видами діяльності.

3. Крім того, у

листі йдеться про межі компетенції Держкомпідприємництва в питаннях роз'яснення повноважень посадових осіб державної податкової служби. У ньому наголошується, що Держкомпідприємництва є спеціально уповноваженим органом з питань державної регуляторної політики, державної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності. Отже, надання роз'яснень щодо правомірності дій представників податкових органів не належить до його компетенції.

Однак Держкомпідприємництва нагадує, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені підприємцями в установленому законом порядку, у тому числі в суді, де й буде надано їм відповідну оцінку.

 

Затверджено нову форму паспорта аптечної установи

Постанова КМУ «Про затвердження форми паспорта аптечної установи (структурного підрозділу)» від 04.10.2010 р. № 906

 

Цією

постановою затверджено нову форму паспорта аптечної установи (структурного підрозділу). Попередня форма паспорта, затверджена постановою КМУ від 03.02.2010 р. № 259, утратила чинність.

Нагадаємо, що відповідно до

пункту 44 Переліку документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, від 04.07.2001 р. № 756 копія паспорта аптечної установи, завірена підписом керівника суб'єкта господарювання та скріплена печаткою суб'єкта господарювання на кожній сторінці, додається до заяви про видачу ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

 

Нюанси сплати підприємцями збору до ПФУ в разі продажу ювелірних виробів

Лист ПФУ від 08.09.2010 р. № 21401/Г-11

 

ПФУ у своєму

листі дійшов таких висновків:

— суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють

комісійну торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння, сплачують збір до ПФУ з вартості реалізованого товару (яка включає й комісійну винагороду) незалежно від обраного порядку проведення розрахунків (ставка збору — 5 %);

пенсійний збір у разі продажу ювелірних виробів сплачують не лише підприємці на загальній системі, які повинні проводити розрахунки з покупцями через РРО з видачею чеку РРО, а й підприємці-єдиноподатники, які РРО можуть не застосовувати за умови ведення Книги обліку доходів і витрат.

Також автори

листа нагадали, як правильно програмувати в РРО відпускні ціни ювелірних виробів у разі комісійної торгівлі вживаними ювелірними виробами, отриманими на комісію від неплатників ПДВ (при використанні норми абзацу першого пункту 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР).

Так, у згаданому вище

листі зазначено, що в разі комісійної торгівлі ювелірними виробами через РРО реєструється продаж товару за ціною, що складається з двох частин:

— вартості товару, що включає збір до ПФУ, але не обкладається ПДВ

;

— комісійної винагороди, що підлягає обкладенню ПДВ

.

При цьому програмування

вартості товару та реєстрація продажу здійснюються за ставкою оподаткування 5 %, а сума комісійної винагороди вводиться вручну через відділ РРО, запрограмований на реєстрацію продажу за ставкою оподаткування 25 % (20 % ПДВ + 5 % пенсійний збір) .

При цьому

загальна сума пенсійного збору визначається як сума двох складових частин: загальної суми податку за ставкою 5 % і 1/5 частини загальної суми податку за ставкою 25 %.

 

Скасування обов'язкової сертифікації деяких продуктів харчування: Держспоживстандарт ставить крапку

Наказ Держспоживстандарту України від 22.09.2010 р. № 426

 

Наприкінці минулого року Кабмін своїм

розпорядженням від 23.12.2009 р. № 1689-р (далі — розпорядження № 1689) скасував низку «харчових» пунктів Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Держспоживстандарт, у свою чергу, обурився такими діями КМУ і у своєму

листі від 17.03.2010 р. № 2368-1-4/17 зазначив, що затвердження переліків продукції, що підлягає сертифікації, і відповідно внесення до них змін — це прерогатива саме Держспоживстандарту. Тому до прийняття ним відповідного наказу (що закріплює норми розпорядження № 1689) слід керуватися Переліком без урахування змін, унесених Кабміном.

Пізніше дію

розпорядження № 1689 було зупинено окружним адмінсудом м. Києва (лист Мін'юсту від 21.07.2010 р. № 10004-0-33-10-29), після чого ситуація стала ще заплутанішою.

І от нарешті

Держспоживстандарт поставив крапку в цьому питанні та своїм наказом скасував обов'язкову сертифікацію, зокрема, таких продуктів харчування:

— сири сичужні, масло вершкове, спреди та суміші жирові, маргарини, олії рослинні харчові;

— цукерки шоколадні та цукерки глазуровані шоколадною глазур'ю;

— ковбаси напівкопчені, варено-копчені, сирокопчені та сиров'ялені;

— продукти зі свинини, яловичини та м'яса інших тварин, сиров'ялені, сирокопчені;

— чай, кава.

Зміни набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.

 

З 01.01.2011 р. скоротиться перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні

Наказ Держспоживстандарту України від 22.09.2010 р. № 425

 

З урахуванням змін

з 01.01.2011 р. не підлягатиме обов'язковій сертифікації в Україні, зокрема, така продукція :

— іграшки, іграшки електричні;

— посуд столовий і кухонний скляний;

— тара медична зі скла;

— побутові котли опалювальні, водонагрівальні;

— плити газові побутові, туристичні, комбіновані газоелектричні;

— послуги харчування, що надаються суб'єктами туристичної діяльності;

— засоби індивідуального захисту працівників.

Крім цього, для деяких видів продукції буде

скорочено перелік нормативних документів, відповідно до яких проводиться сертифікація.

 

З’явився новий Довідник пільг № 55

Лист ДПАУ від 13.10.2010 р. № 21741/7/19-0317

 

Цим

листом ДПАУ проінформувала про затвердження та направлення для використання в роботі нового Довідника № 55 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.09.2010 р.

Довідником

слід керуватися при заповненні Звіту за формою № 1-ПП «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності».

Під час заповнення

Звіту для пільг за кодами 14010067, 14010069, 14010073, 14010077, 14010231, 14010336 розрахунок суми пільги не провадиться. При цьому графи 5, 6, 9, 10 зазначеного Звіту заповнюються з нульовим значенням, а графи 1 — 4, 7 — 8 заповнюються згідно з п. 2 Інструкції щодо заповнення цього Звіту.

 

Затверджено Порядок мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва у 2010 році за рахунок держави

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва» від 12.10.2010 р. № 923

 

Згідно з цим

Порядком бюджетні кошти надаються суб'єктам малого підприємництва для виробництва, переробки та збуту продукції, придбання техніки, обладнання, новітніх технологій, провадження виробничої діяльності, будівництва та реконструкції виробничих приміщень.

Бюджетні кошти надаються

суб'єктам малого підприємництва на умовах конкурсу на поворотній основі за умови забезпечення виконання зобов'язання щодо їх повернення та сплати процентів за користування бюджетними коштами на рівні 1,5 облікової ставки НБУ (сьогодні це 11,625 % річних), що діє на дату укладання з переможцем конкурсу договору про мікрокредитування, у розмірі:

від 50000 до 100000 грн. на строк до одного року;

від 100001 до 250000 грн. на строк до трьох років з відстроченням повернення основної суми боргу до одного року.

Порядок та умови проведення конкурсу, перелік документів, необхідних для мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва, затверджуються Держкомпідприємництва за погодженням з Мінекономіки та Мінфіном.

Суб'єкти малого підприємництва, які отримали бюджетні кошти, повинні

подавати щомісячно до 5 числа наступного періоду (у грудні — до 25 числа поточного місяця) звіт про використання бюджетних коштів.

Не слід сподіватися на державну підтримку суб'єктам малого підприємництва:

— яких визнано

банкрутами;

— щодо яких

порушено справу про банкрутство, проводиться санація;

— які

ліквідуються;

— які мають

заборгованість перед бюджетом та/або Пенсійним фондом України;

— в яких виявлено

факти незаконного отримання та нецільового використання бюджетних коштів .

 

Вересневий індекс — 102,9 %. Індексуємо зарплату за листопад

(Повідомлення Державного комітету статистики України // «Урядовий кур’єр» від 08.10.2010 р. № 187)

 

Згідно з повідомленням Держкомстату України загальний індекс споживчих цін (індекс інфляції)

у вересні становив 102,9 %. З урахуванням цього наведемо в таблиці індекси, які слід використовувати для індексації заробітної плати за листопад найманих працівників підприємця у 2010 році.

Алгоритм наших дій такий: дивимося, за який місяць працівнику востаннє підвищувалася заробітна плата (при цьому сума підвищення перевищувала суму індексації) або в якому місяці працівника було прийнято на роботу, якщо з моменту прийняття на роботу його заробітна плата не підвищувалася; беремо з наведеної далі таблиці індекс для відповідного місяця та індексуємо на нього заробітну плату за

листопад 2010 року (у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у листопаді — 907 грн.).

 

Місяць підвищення заробітної плати

Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації (%)

Не підвищувалася з лютого 2003 року

150,6

2003 рік

Березень

147,9

Квітень

146,2

Травень

146,2

Червень

146,0

Липень

146,2

Серпень

150,4

Вересень

148,9

Жовтень

145,8

Листопад

141,2

Грудень

137,6

2004 рік

Січень

134,3

Лютий

133,4

Березень

132,5

Квітень

130,9

Травень

129,3

Червень

127,7

Липень

127,7

Серпень

127,9

Вересень

125,0

Жовтень

120,1

Листопад

116,7

Грудень

111,6

2005 рік

Січень

108,1

Лютий

106,0

Березень

102,8

Квітень

101,4

Травень

100,2

Червень

99,0

Липень

98,4

Серпень

98,4

Вересень

97,6

Жовтень

95,9

Листопад

93,5

Грудень

91,8

2006 рік

Січень

89,6

Лютий

86,2

Березень

86,8

Квітень

87,5

Травень

86,6

Червень

86,4

Липень

84,8

Серпень

84,8

Вересень

81,1

Жовтень

76,5

Листопад

73,4

Грудень

71,9

2007 рік

Січень

71,0

Лютий

70,0

Березень

69,7

Квітень

69,7

Травень

68,7

Червень

65,0

Липень

62,8

Серпень

61,8

Вересень

58,3

Жовтень

53,9

Листопад

50,6

Грудень

47,5

2008 рік

Січень

43,3

Лютий

39,5

Березень

34,4

Квітень

30,4

Травень

28,7

Червень

27,7

Липень

28,3

Серпень

28,5

Вересень

27,1

Жовтень

24,9

Листопад

23,1

Грудень

20,6

2009 рік

Січень

17,2

Лютий

15,4

Березень

13,8

Квітень

12,8

Травень

12,3

Червень

11,0

Липень

11,2

Серпень

11,4

Вересень

10,5

Жовтень

9,5

Листопад

8,3

Грудень

7,4

2010 рік

Січень

5,5

Лютий

3,5

Березень

2,6

Квітень

2,9

Травень

3,5

Червень

3,9

Липень

4,1

Серпень

2,9

Вересень

Не індексується

Жовтень

Не індексується

Листопад

Не індексується

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі