Бути чи не бути… юридичною особою?
Ні для кого не секрет, що прийдешні зміни, передбачені Податковим кодексом, погіршать становище приватних підприємців. Питання, пов'язані з тим, як доведеться працювати за нових умов, ми обговорювали на с. 10 цього номера. Однак передбачуване збільшення податкового навантаження настільки бентежить, що деякі з підприємців навіть серйозно замислюються, чи не вигідніше їм зареєструвати юридичну особу з нульовою ставкою податку на прибуток і працювати так?
Що ж, тема є дуже актуальною. Тож розбиратимемося.
Інесса МОКРОНІС, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Податковий кодекс
— проект Закону України «Податковий кодекс України» від 21.09.2010 р. № 7101-I (прийнятий у першому читанні).Закон про госптовариства
— Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.Закон про бухоблік
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.Закон про ліцензування
— Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.Закон про підтримку малого підприємництва
— Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III.ДСТУ 4303-2004
— ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять».
Про нульову ставку з податку на прибуток
Як відомо, після прийняття
Податкового кодексу юридичні особи більше не зможуть бути єдиноподатниками, оскільки для них спрощену систему вирішили скасувати. Замість цього Податковий кодекс пропонує їм працювати зі ставкою податку на прибуток (ПП) 0 %.На перший погляд здається, що таке нововведення навіть вигідніше, ніж єдиний податок (ставка якого для юридичних осіб сьогодні становить 6 або 10 % від виручки). Однак недолік запропонованого варіанту оподаткування полягає в тому, що
для тих, хто бажає працювати за нульовою ставкою, передбачено цілу низку обмежень, а крім того, нульова ставка діятиме лише протягом 5 років — з 01.01.2011 р. по 01.01.2016 р. З 2016 року юридичні особи зобов'язані будуть сплачувати ПП у повному обсязі (на той момент — за ставкою 16 %).
Обмеження для юридичних осіб з нульовою ставкою
Підприємцям, які стикалися зі спрощеною системою, відомо, що законодавство встановлює для єдиноподатників певні вимоги щодо виручки, кількості працівників, видів діяльності, і якщо ці вимоги виконувати, то можна працювати на єдиному податку, а якщо порушувати, то потрібно переходити на загальну систему.
Так само і з нульовою ставкою ПП для юридичних осіб: є
низка умов, виконавши які, юридична особа отримає право застосовувати нульову ставку (а порушивши, — зобов'язана буде перейти на звичайну сплату ПП).Заборонені види діяльності
Почнемо із заборон щодо видів діяльності. Отже, юридичним особам — пільговикам не можна:
1) працювати у сфері розваг (
лотереї, більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри та інші ігри, участь в яких не передбачає отримання грошових або майнових призів);2) виробляти, експортувати, імпортувати або продавати оптом підакцизні товари
(уроздріб, тобто громадянам підакцизні товари продавати можна, але лише на території України);3) виробляти, продавати оптом або вроздріб ПММ
;4) видобувати, серійно виробляти та виготовляти дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння
, у тому числі органогенного утворення;5) провадити
фінансову діяльність;6) займатися
обміном валют;7) видобувати корисні копалини загальнодержавного значення;
8) здійснювати
операції з нерухомістю, займатися орендою (у тому числі здавати в оренду торговельні місця на ринках та/або торговельних об'єктах);9) надавати послуги пошти та зв'язку;
10) організовувати торги (аукціони) предметами мистецтва, колекціонування або антикваріату;
11) надавати послуги у сфері телебачення та радіомовлення;
12) провадити
охоронну діяльність;13) провадити
зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);14) виготовляти продукцію з давальницької сировини;
15) здійснювати
оптову торгівлю та посередництво в оптовій торгівлі (тобто не можна перепродавати товари іншим юридичним особам або підприємцям!). Зверніть увагу: якщо суб'єкт господарювання займається виготовленням продукції, а потім реалізує її іншим юридичним особам або підприємцям, така діяльність не належить до оптової торгівлі, а отже, ця юридична особа може працювати за нульовою ставкою довідка 1;16) продавати вроздріб одяг та інші вживані товари —
секонд-хенд (оптом їх також продавати не можна, див. п. 15);17) працювати у галузі виробництва та виготовлення електроенергії, газу та води;
18) провадити діяльність у галузях
права, бухгалтерського обліку та аудиту, архітектури, геології, геодезії, гідрометеорології, інжинірингу;19)
надавати послуги у сфері підприємницької діяльності, а саме: консультації з питань комерційної діяльності та управління, дослідження ринку, добору та найму персоналу, провадити рекламну, охоронну діяльність, надавати секретарські послуги, послуги з фотографування, прибирання виробничих і житлових приміщень, упаковки та інші послуги, які надаються переважно підприємствам або підприємцям. Утім, деякі послуги (такі як юридичні, з виготовлення фотографій тощо) можуть надаватися приватним клієнтам (громадянам).Як бачимо, список заборон чималий. Якщо він задовольняє суб'єкта господарювання, розбираємося далі.
Додаткові обмеження
Для того щоб сплачувати ПП за нульовою ставкою, у деяких випадках недостатньо займатися лише дозволеними видами діяльності — необхідно ще й дотримуватися деяких обмежень:
1.
Новостворені юридичні особи, зареєстровані в установленому порядку після 01.01.2011 р., можуть обрати нульову ставку без додаткових обмежень (тобто достатньо лише не провадити перелічені вище види діяльності);2. Юридичні особи, створені після набуття чинності
Податковим кодексом (якщо Податковий кодекс приймуть вчасно, він набуде чинності з 01.01.2011 р.), діють так:— якщо вони
зареєстровані вперше, то можуть обрати нульову ставку без додаткових обмежень (тобто достатньо лише не займатися забороненими видами діяльності);— якщо ж вони створені
шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділу), приватизації та корпоратизації, то нульову ставку застосовувати вони не можуть у будь-якому разі (навіть якщо займаються дозволеною діяльністю), оскільки їм це взагалі заборонено;3.
Діючі юридичні особи можуть обрати нульову ставку ПП лише в тому разі, якщо:—
протягом 3 послідовних попередніх років щорічний обсяг їх виручки не перевищував 3 млн грн.;— протягом того самого періоду середньооблікова кількість працівників не перевищувала
20 осіб на рік.Якщо ж з моменту створення юридичної особи та до моменту її переходу на нульову ставку минуло менше 3 років, береться до уваги обсяг виручки та кількість працівників за всі минулі періоди.
4. Діючі
юридичні особи, які до прийняття Податкового кодексу були єдиноподатниками, можуть застосовувати нульову ставку лише в тому разі, якщо вони не порушили умови роботи на єдиному податку, а саме:— за останній календарний рік їх
виручка не перевищила 1 млн грн.;— за останній календарний рік середньооблікова кількість їх працівників
не перевищувала 50 осіб.При цьому,
перейшовши на ставку 0 %, усі без винятку юридичні особи зобов'язані дотримуватись таких умов:—
виручка протягом року не може перевищувати 3 млн грн.;— середньооблікова кількість найманих працівників протягом року не може перевищувати
20 осіб;—
зарплата, нарахована кожному працівнику за календарний місяць, повинна становити не менше розміру 2 мінімальних зарплат.Для наочності наведемо зазначені обмеження в таблиці.
Умови, які необхідно виконувати для переходу на нульову ставку ПП
та під час роботи на ній
| Юридична особа | Обмеження (умови) | |
| для переходу на нульову ставку ПП | для роботи за нульовою ставкою ПП | |
| Діючі юридичні особи | ||
| Діючі юридичні особи (неєдиноподатники в минулому) | 1. Не займатися надалі забороненими для нульової ставки видами діяльності | 1. Виручка протягом року не повинна перевищувати 3 млн грн. 2. Середньооблікова кількість найманих працівників не може перевищувати 20 осіб протягом року 3. Зарплата, нарахована кожному працівнику за календарний місяць, має бути не менше 2 мінімальних зарплат |
| 2. Протягом 3 послідовних попередніх років мати щорічний обсяг виручки не більше 3 млн грн. | ||
| 3. Протягом 3 послідовних попередніх років мати середньооблікову кількість працівників не більше 20 осіб на рік | ||
| Діючі юридичні особи, які до прийняття Податкового кодексу були єдиноподатниками | 1. Не займатися надалі забороненими для нульової ставки видами діяльності | |
| 2. За останній календарний рік мати виручку не вище 1 млн грн. | ||
| 3. За останній календарний рік мати середньооблікову кількість працівників не більше 50 осіб
| ||
| Новостворені юридичні особи | ||
| Зареєстровані після 01.01.2011 р. | Не займатися надалі забороненими для нульової ставки видами діяльності | 1. Виручка протягом року не повинна перевищувати 3 млн грн. 2. Середньооблікова кількість найманих працівників не може перевищувати 20 осіб на рік; 3. Зарплата, нарахована кожному працівнику за календарний місяць, має бути не менше 2 мінімальних зарплат |
| Зареєстровані після набуття чинності Податковим кодексом | Не займатися надалі забороненими для нульової ставки видами діяльності | |
| Створені після набуття чинності Податковим кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділу), приватизації або корпоратизації | Не мають права застосовувати нульову ставку | |
Таким чином, нульова ставка ПП підійде тим юридичним особам (або підприємцям, що мають намір зареєструвати юридичну особу), які провадять діяльність, що вписується в межі наведених заборон, і мають відносно невеликий оборот (до 3 млн грн.), а також використовують працю декількох найманих працівників (до 20 осіб).
Розглянемо, які ж податки сплачуватимуть юридичні особи, що застосовують нульову ставку ПП.
Скільки доведеться сплачувати юридичній особі (на відміну від підприємця)
Примітно, що відповідно до прийнятого в першому читанні проекту
Податкового кодексу юридичні особи та підприємці зобов'язані будуть сплачувати одні й ті самі податки та збори довідка 2,за винятком:— податку на прибуток (його сплачують лише юридичні особи);
— ПДФО/єдиного податку та ЄСВ за себе (їх сплачують лише підприємці).
Далі, якщо порівнювати
платежі за найманих працівників, то й тут немає жодних відмінностей: юридичні особи, як і підприємці, зобов'язані сплачувати за працівників ПДФО та ЄСВ.Таким чином, на перший погляд,
за рівних умов з фінансової точки зору вигідно бути юридичною особою з нульовою ставкою ПП, оскільки:— не потрібно сплачувати податок на прибуток, бо ставка нульова (але це лише протягом 5 років);
— не потрібно сплачувати до бюджету ПДФО (або єдиний податок) та ЄСВ за себе;
— можна мати оборот аж до 3 млн грн. на рік;
— можна мати 20 найманих працівників.
Таким чином, якщо ми звернемося до прикладів 4 і 5 з попередньої статті (див. с. 17), то побачимо, що на загальній системі та на єдиному податку підприємці щокварталу зобов'язані вносити до бюджету певну суму (800,91 грн., 2778,54 грн., 7818,94 грн.). А ось юридична особа з нульовою ставкою, на відміну від них, за таких самих умов такі платежі не здійснювала б.
Поза сумнівом, це істотні переваги. Проте функціонування юридичної особи пов'язане і з деякими недоліками. Розглянемо їх детальніше.
Організаційні вимоги до юридичної особи
Організувати діяльність юридичної особи набагато складніше, ніж працювати підприємцем. Насамперед необхідно почати з
реєстрації юридичної особи.Найпоширенішою організаційно-правовою формою юридичних осіб є ТОВ — товариство з обмеженою відповідальністю. Для його створення засновник (або засновники — від 1 до 10 осіб) зобов'язаний відкрити в банку рахунок, унести на нього суму, не меншу однієї мінімальної зарплати, — це буде
статутним фондом ТОВ (стаття 52 Закону про госптовариства).Крім ТОВ, можна створити юридичну особу — приватне підприємство. До речі, розмір статутного фонду приватного підприємства законодавством не регламентовано.
Далі, сформувавши статутний фонд, необхідно
документально оформити рішення про створення майбутньої юридичної особи та скласти її статут (це — установчі документи). Бажано одночасно скласти і колективний договір (знадобиться в майбутньому за наявності найманих працівників). Після реєстрації юридичної особи можна наймати працівників та розпочинати діяльність.До речі, працювати
зовсім без найманих працівників юридична особа не може . Як мінімум, потрібен один працівник (нехай навіть сам засновник) для виконання функцій директора та бухгалтера. Такому працівнику потрібно виплачувати зарплату, а також сплачувати за нього ЄСВ та утримувати із зарплати ПДФО. Тому заощадити на ЄСВ, що сплачується за працівників, не вдасться.
Бухоблік
Як ми зазначали, наймаючи працівників, насамперед потрібно оформити бухгалтера, оскільки всі юридичні особи зобов'язані
вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність (стаття 2 Закону про бухоблік).Щоправда, для юридичних осіб — суб'єктів малого підприємництва довідка 3 передбачено спрощену форму бухобліку, тобто достатньо подавати лише два звіти —
Баланс і Звіт про фінансові результати, і є можливість використовувати спрощений план рахунків. Звіти подаються щокварталу (не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом) і за підсумками року — не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним.
Cтатистична звітність
Крім ведення бухобліку,
юридичні особи зобов'язані складати та подавати до органів статистики безліч звітів, серед яких: звіти з праці, щодо перевезень, цін, фінансових результатів, про товари та товарооборот, про використання продуктів і послуг тощо.Статистичні звіти подаються з різною періодичністю — щомісяця, щокварталу, раз на півроку або раз на рік.
Розпорядження прибутком
Ще один недолік функціонування юридичних осіб — це
неможливість засновника вільно розпоряджатися прибутком. Так, якщо підприємець може вільно використовувати отриманий дохід на будь-які цілі (у тому числі для задоволення особистих потреб), то засновник юридичної особи так вчинити не може.Для того щоб
отримати прибуток на руки, законослухняний засновник (власник) підприємства може обрати один з двох шляхів:1) нарахувати його собі у вигляді зарплати
(але при цьому доведеться сплатити ПДФО та ЄСВ, що зведе нанівець всю економію від діяльності юридичної особи);2) нарахувати його собі у вигляді дивідендів, з яких необхідно утримати та сплатити до бюджету податок на дивіденди в розмірі 5 %
. Лише після цього власник зможе отримати прибуток на руки для вільного використання. Наприклад, якщо він вирішив нарахувати собі у вигляді дивідендів 21000 грн. прибутку, то спочатку потрібно утримати та перерахувати до бюджету податок на дивіденди в розмірі 1050 грн. Таким чином, на руки буде отримано 19950 грн.Водночас багато підприємств використовує інші способи переведення прибутку в готівку (зокрема, виплачують кошти у вигляді винагороди за договором підряду (послуг) дружньому єдиноподатнику — фізичній особі).
Таким чином, працювати як юридична особа з нульовою ставкою вигідніше, ніж бути підприємцем. Однак стати такою юридичною особою зможуть далеко не всі підприємці через обмеження щодо видів діяльності, неможливість вільно розпоряджатися прибутком, а також через необхідність вести бухоблік.
Висновки
Розглянувши особливості оподаткування юридичних осіб з нульовою ставкою ПП, ми з'ясували, що
цей спосіб роботи є вигідним, однак обрати його зможуть далеко не всі підприємці.По-перше, це пояснюється великою кількістю обмежень щодо видів діяльності. А по-друге, функціонування юридичної особи пов'язане з організаційними труднощами, такими як:
необхідність вести бухоблік і складати фінансову та статистичну звітність, оформляти всі господарські операції первинними документами, отримувати прибуток на руки лише після сплати податку на дивіденди тощо.Таким чином, цей спосіб роботи є прийнятнішим і вигіднішим для юридичних осіб, які вже діють, а не для підприємців.
Щоб там не було,
усі ті, хто стане юридичними особами з нульовою ставкою, зможуть користуватися перевагами в оподаткуванні лише протягом найближчих 5 років. Потім податок на прибуток доведеться сплачувати на загальних підставах за ставкою 16 %.Довідкова інформація (довідка)
1 Відповідно до
ДСТУ 4303-2004, оптова торгівля — це діяльність, яка охоплює купівлю-продаж товарів: товар купується партіями в одних суб'єктів господарювання (за договорами поставки) і продається іншим суб'єктам господарювання (підприємцям та юридичним особам), які працюють у роздрібній мережі. Простіше кажучи, оптова торгівля — це перепродаж товару будь-яким суб'єктам господарювання. Саме таку діяльність заборонено провадити, працюючи за нульовою ставкою ПП.Однак виробники товарів не підпадають під цю заборону, оскільки вони не перепродають товар, а самі виробляють його. Відповідно до
статті 1 Закону про ліцензування «виробництво (виготовлення) — діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва». Тобто в розумінні чинного законодавства виробництвом є переробка сировини на товар, який потім придбавається підприємствами оптової торгівлі для подальшої його реалізації (лист Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 13.04.2007 р. № 06-10/10-289).Таким чином,
виробники не є учасниками оптової торгівлі, незважаючи на те, що продають товар юридичним особам і підприємцям (оптовики — це ті суб'єкти, які купують у них продукцію та перепродають її іншим суб'єктам господарювання). Таким чином, виробники мають право працювати за нульовою ставкою ПП.2 Що стосується ПДВ, то практично всі юридичні особи є платниками цього податку. Але це не відрізняє їх від підприємців на загальній системі оподаткування, які частенько також сплачують ПДВ (добровільно або через необхідну обов'язкову реєстрацію).
3 Суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи — це юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова кількість працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн грн. (стаття 1 Закону про підтримку малого підприємництва).
