Довідник підприємця. Про податкові перевірки: усе найнеобхідніше

№ з/п

Запитання

Відповідь

1

2

3

1

Які питання перевіряються в межах виїзної планової перевірки?

При проведенні планової перевірки податківці контролюють усі показники фінансово-господарської діяльності підприємця, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків, а також валютні операції (пункт 1 частини 1 статті 11 Закону про ДПС)

2

Які підстави для проведення планової перевірки?

Щокварталу податківці формують план-графік проведення перевірок, відбираючи платників податків за певними критеріями ризику. Потрапити до плану перевірки може будь-який підприємець, причому чим вище його обороти, тим частіше його можуть перевіряти (але не частіше 1 разу на рік, див. запитання 12)

3

Чи зобов'язані податківці повідомити підприємця про перевірку?

Так, не пізніше ніж за 10 днів до дня початку перевірки суб’єкту господарювання має бути направлено письмове повідомлення із зазначенням дати початку та дати закінчення (або тривалості перевірки в робочих днях) (частина 4 статті 11¹ Закону про ДПС). Якщо повідомлення взагалі не було або воно надіслано з порушенням, підприємець має повне право не допускати податківців до перевірки (стаття 11¹ Закону про ДПС)

4

Чи допускається зміна строків перевірки (дати початку та дати закінчення)?

Допускається лише в тому випадку, якщо податківці не можуть приступити до перевірки з таких причин:
— підприємець відсутній за місцем реєстрації;
— підприємець не допустив податківців до перевірки;
— підприємець не надав документів для перевірки;
— документи вкрадено або вилучено;
— підприємець хворіє або перебуває у від'їзді (відпустка, відрядження).

При цьому податковий орган повторно не надсилатиме повідомлення про планову перевірку (з новими строками її проведення) (лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14082/7/23-4017/354, пункт 1.17 Методрекомендацій № 355)

5

Податківці прийшли. Які документи вони відразу повинні пред'явити підприємцю?

Податківці зобов'язані пред'явити:

1) направлення на перевірку, в якому обов'язково повинні міститися:
— дата видачі направлення на перевірку;
— назва органу ДПС;
— мета, вид перевірки (планова) і підстави;
— дата початку та тривалість перевірки;
— посади, звання та прізвища посадових осіб органу ДПС, які проводитимуть перевірку;
— підпис керівника органу ДПС (наявність замість підпису факсиміле робить направлення на перевірку недійсним);
— печатка органу ДПС (стаття 11² Закону про ДПС);

2) свої службові посвідчення — щоб підприємець міг переконатися в тому, що перед ним саме ті перевіряючі, які зазначені в направленні.

Якщо зазначені документи не надані або надані з порушеннями, підприємець має право не допустити податківців до перевірки (частина 2 статті 11² Закону про ДПС)

6

У направленні на перевірку не зазначено дату початку перевірки. Чи можна на цій підставі не допустити податківців до перевірки?

Так, у такому разі підприємець має повне право не допустити інспекторів до перевірки, оскільки вони не виконали вимогу статті 11² Закону про ДПС. Підтримує таку позицію і ВАСУ (ухвала від 12.01.2010 р. № К-3139/08)

7

Перевіряючі не пред'являють службові посвідчення. Чи можна на цій підставі не допустити їх до перевірки?

Так, у такому разі підприємець має повне право не допустити інспекторів до перевірки, оскільки він не знає, є вони тими особами, які зазначені в направленні на перевірку, чи ні. Погоджуються з цим і суди (постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 р. № 2-а-1948/08)

8

Податківці прийшли до підприємця з плановою перевіркою, а повідомлення не було. Чи можна на цій підставі не допустити їх до перевірки?

Так, у такому разі підприємець має повне право не допустити інспекторів до перевірки, оскільки вони не мають права на перевірку (стаття 11¹ Закону про ДПС). Крім того, підставами для відмови в перевірці є такі порушення з боку податківців:
— у повідомленні не зазначено дати початку та дати закінчення перевірки (або дати початку та тривалість);
— у повідомленні не зазначено найменування контролюючого органу або
П. І. Б. підприємця;
— повідомлення надіслано за 9 або менше днів до початку перевірки (ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009 р. у справі № 22-а-11464/09)

9

Чи зобов'язані податківці розписатися в Журналі перевірок?

Так, такий обов'язок установлено для них статтею 7 Указу № 817. Причому, крім підпису, вони повинні зазначити: строки та мету перевірки, посади та прізвища перевіряючих. Відмова розписатися в Журналі перевірок надає підприємцю право не допускати податківців до перевірки (стаття 7 Указу № 817, оглядовий лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14082/7/23-4017/354)

10

Чи можна не допустити до перевірки того інспектора, який працює в «чужій» ДПІ (в якій підприємця не взято на облік), якщо в направленні на перевірку він зазначений?

Якщо підприємець обережний, краще такого інспектора до перевірки допустити, оскільки ДПАУ наполягає на цьому (лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14082/7/23-4017/354, пункт 1.11 Методрекомендацій № 355).

Сміливий же підприємець (готовий відстоювати свою правоту в суді) може спиратися на два факти:

1) листи ДПАУ і Методрекомендації № 355 мають усього лише рекомендаційний характер (тобто не є обов'язковими до виконання);

2) ВАСУ вважає, що працівники однієї ДПІ не мають права перевіряти платників податків, які перебувають на обліку в іншій ДПІ (ухвала від 02.10.2007 р. № К-22855/06)

11

Що загрожує підприємцю, якщо він не допустить податківців до перевірки?

Якщо підприємець не допустить податківців до перевірки обґрунтовано та письмово повідомить про це керівника податкового органу, зазначивши підстави недопуску інспекторів до перевірки, йому нічого не загрожуватиме.

А ось якщо не допустити тих перевіряючих, які прийшли цілком законно, можна наразитися на такі санкції:
— адміністративний арешт активів (підпункти 9.1.2 і 9.3.8 Закону № 2181);
— зупинення операцій за поточними рахунками (здійснюється за заявою податкового органу виключно за рішенням суду — підпункт 9.3.9 Закону № 2181).

Зауважимо, що адмінштраф за недопуск до перевірки на підприємця в будь-якому разі не накладуть, оскільки положення статті 163³ КУпАП застосовуються лише щодо посадових осіб підприємств, установ або організацій, а підприємець до таких не належить

12

Як часто може проводитися планова перевірка?

Не частіше одного разу протягом календарного року (частина 2 статті 11¹ Закону про ДПС)

13

Протягом яких строків податківці мають право перевіряти підприємця?

Законом № 2275 унесено зміни до Закону про ДПС, згідно з якими строки проведення податкових перевірок тепер продовжено. Так, планова перевірка підприємця може тривати протягом 20 робочих днів, при цьому в разі потреби її може бути продовжено ще на 10 робочих днів

14

Чи можуть податківці припинити перевірку, а потім відновити її на невикористаний строк?

Так, тепер їм надано таке право. За рішенням керівника податкового органу планову перевірку може бути припинено, однак не більше ніж на 30 робочих днів. Таке рішення обов'язково має оформлятися наказом

15

Який період діяльності можуть перевіряти?

Обмеження періоду, що перевіряється, прямо в законодавстві не встановлено. Отже, формально податківці можуть перевіряти будь-який, скільки завгодно давній період діяльності, який вони ще не перевіряли (чи перевіряли позапланово).

Але є такий нюанс: підпункт 15.1.1 Закону № 2181 забороняє донараховувати податкові зобов'язання та штрафи за їх несплату в разі, якщо на момент виявлення порушення вже минуло 1095 днів з дня, наступного за днем граничного строку подання декларації з такого податку (а якщо декларацію було подано несвоєчасно — відлічувати 1095 днів потрібно з дня, наступного за днем її фактичного подання).

Виходить, що податківцям практично немає сенсу перевіряти період, який минув за 3 роки до перевірки. Проте і з цього правила є винятки — перевіряючі можуть донарахувати податкові зобов'язання та штрафи за їх несплату, якщо:
— підприємець узагалі не подав податкову декларацію за той період, коли виникло податкове зобов'язання;
— судом установлено, що підприємець скоїв злочин з умисного ухилення від сплати податкового зобов'язання (підпункт 15.1.2 Закону № 2181)

16

Якщо планова перевірка пройшла, чи можуть податківці наступного разу знову перевіряти цей самий період?

Якщо йдеться про планову перевірку, то знову перевіряти вже перевірений період податківці не мають права.

А ось позапланову перевірку цілком може бути призначено на планово перевірений період, але при цьому слід ураховувати, що:
— по-перше, позапланова перевірка стосується лише певного питання (податку), для контролю за яким вона призначена (а інших податків і зборів вона не стосується). Перевіряти все заново можуть лише в тому випадку, якщо на інспектора, який проводив у підприємця планову перевірку, відкрито службове розслідування або кримінальну справу;
— по-друге, проводитися вона може лише за наявності відповідних підстав (детальніше див. частину 3 цього довідника)

17

Чи мають право податківці під час перевірки перевіряти податки, нараховані у 2008 році, якщо в направленні на перевірку зазначено період перевірки з 01.03.2009 р. по 01.03.2010 р.?

Стаття 11² Закону про ДПС окремо застерігає обов'язкові реквізити, які мають бути зазначені в направленні на перевірку. При цьому період перевірки серед них не зазначено. Отже, такий реквізит є необов'язковий. Утім, оскільки в направленні його зазначено, інспектори повинні дотримуватися цієї вимоги.
У тому випадку, коли вони відступають від нього та перевіряють абсолютно інший період, підприємець може відбитися від донарахованих ними зобов'язань і штрафів, довівши в суді, що перевірка була неправомірною (приклад позитивних рішень — ухвали ВАСУ від 24.03.2009 р. № К-6511/07, від 25.03.2008 р. № К-14460/07)

18

Чи мають право податківці під час перевірки затримуватися в підприємця понад його робочий час або приходити у вихідні дні?

Теоретично вони це робити не мають права, оскільки у статті 11² Закону про ДПС зазначено, що проведення перевірки не повинно порушувати нормального режиму роботи підприємця. Однак на практиці такі ситуації зустрічаються досить часто — тут уже підприємцю вирішувати, як краще діяти: не псувати відносини з перевіряючими чи жорстко відстоювати свої права та не допускати до перевірки інспекторів у наднормовий час

19

Які документи можуть вимагати перевіряючі?

Перевіряючі можуть вимагати пред'явити їм первинні документи щодо нарахування податків і зборів. Однак вилучати в підприємця копії або оригінали таких документів вони не мають права, оскільки пункт 9 частини 1 статті 11 Закону про ДПС дозволяє їм вилучати копії та оригінали документів лише в юридичних осіб (підприємств, установ або організацій), а фізична особа — підприємець до таких не належить.

Таким чином, податківці не мають права вилучати у підприємців жодних документів.

Що стосується документів про рух коштів на банківських рахунках, то отримати їх від підприємця (для ознайомлення) податківці можуть лише після того, як вони пред’являть йому відповідне рішення суду (пункт 5 частини 1 статті 11 Закону про ДПС). Без судового рішення підприємець зобов’язаний усього лише надати документи про наявність банківських рахунків (і не більше того)

20

Чи мають право податківці вилучати комп'ютери в підприємця під час перевірки?

Такого права податківці не мали та не мають досі.

Слід зазначити, що раніше податківці могли перевіряти дані, які містяться в комп'ютерних системах підприємця, однак з набуттям чинності Законом № 2322 таке право зі статті 1 Закону про ДПС зникло. Отже, підприємець, у принципі, на власний розсуд може надати податківцям можливість ознайомитися з електронною документацією (але не копіювати її), а може такої можливості й не надавати (якщо є роздруковані паперові документи).

А ось про вилучення комп'ютерів при податковій перевірці не може й ітися, оскільки Закон про ДПС не надає податківцям права навіть на вилучення документів у підприємця (див. запитання 19), не говорячи вже про вилучення комп'ютерів (дисків та інших носіїв або накопичувачів інформації)

21

Чи мають право податківці, перевіряючи підприємця, проводити інвентаризацію?

Самостійно проводити інвентаризацію податківці не мають права. Законом про ДПС їм усього лише надано право «

Проте підприємці інвентаризацію взагалі проводити не зобов'язані з урахуванням таких чинників:

1) підприємець не є керівником підприємства, установи або організації, тому на нього вимога пункту 15 частини 1 статті 11 Закону про ДПС не поширюється;

2) нормативно-правові акти не встановлюють для підприємців обов'язок проводити інвентаризацію та не описують, як саме це робити;

3) підприємець не веде облік товарів, основних фондів або грошових коштів, тому проводити інвентаризацію немає сенсу (оскільки немає облікових даних, ні з чим порівнювати результати інвентаризації);

4) відмова у проведенні інвентаризації цілком може залишитися без покарання для підприємця, оскільки штрафи в такому разі накладаються лише на посадових осіб, до яких підприємець не належить.

Детальніше про це див. «ВД», 2009, № 18, с. 18

22

Чи поширюється Закон № 877 на податківців?

Податківці довго відхрещувалися від Закону № 877, а на законодавчому рівні це виливалося в численні зміни: цей Закон то поширювався на податківців, то ні. З 01.06.2010 р. Законом № 2299 остаточно визначено, що

23

Чи поширюється мораторій на податкові перевірки?

Законом № 1759, який набув чинності з 30.12.2009 р. (див. «ВД», 2010, № 3, с. 2), до 1 січня 2011 року встановлено мораторій на проведення перевірок суб'єктів малого підприємництва органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими або службовими особами. При цьому мораторій не поширюється на:
— проведення перевірок суб'єктів малого підприємництва, господарську діяльність яких віднесено до високого ступеня ризику;
— проведення органами ДПС планових і позапланових виїзних перевірок, крім перевірок, які проводяться згідно з пунктами 4 і 8 частини 6 статті 11¹ Закону про ДПС (перевірок за скаргою платника податків і перевірок вищим за рівнем податковим органом висновків нижчого за рівнем податкового органу);
— проведення органами ПФУ планових і позапланових перевірок суб'єктів господарювання з високим або середнім ступенем ризику;
— проведення органами захисту прав споживачів позапланових перевірок за скаргами споживачів.

При цьому мораторій установлено на всі планові та позапланові перевірки. Водночас на сьогодні діє і постанова № 502, якою раніше до 31 грудня 2010 року було запроваджено мораторій на низку перевірок суб’єктів господарювання (див. «ВД», 2009, № 12, с. 2).

Цей мораторій на планові перевірки повноти нарахування та сплати податків до бюджету не поширюється. Про це прямо зазначено в підпункті 1 пункту 1 постанови № 502. А ось щодо планових перевірок у сфері ЗЕД, то на них дія постанови № 502 поширюється. Отже, до кінця цього року (до 31.12.2010 р.) проводити такі перевірки податківці не повинні (хоча вони можуть з цим не погоджуватися)

№ з/п

Запитання

Відповідь

1

2

3

24

Які питання перевіряються в межах виїзної позапланової перевірки?

При проведенні позапланової перевірки контролюється вузьке питання, пов'язане з нарахуванням або сплатою певного податку (збору).

Ті моменти, які перевірятимуться податківцями під час позапланової перевірки, обов'язково мають бути зазначені в направленні на перевірку (природно, вони повинні бути пов’язані з причиною, через яку податківці позапланово прийшли до підприємця).

У межах позапланових перевірок перевіряється дотримання законодавства з питань РРО, алкоголю та тютюну

25

Якими є підстави для проведення позапланової перевірки?

Підстави для проведення позапланової перевірки зазначено у статті 11¹ Закону про ДПС:

1) за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення підприємцем законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо підприємець не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, у разі отримання запиту краще надати податківцям копії документів, що підтверджують невинність підприємця. Хоча сміливий підприємець може посилатися на пункт 9 частини 1 статті 11 Закону про ДПС і стверджувати, що податківці не мають права вилучати у підприємця ні копії, ні оригінали документів;

2) підприємець не подав у встановлений строк податкову декларацію або розрахунок, якщо їх подання передбачено законом. Податковий орган обов'язково повинен зазначити, яку саме податкову декларацію або розрахунок і за який податковий період не подав платник податків (ухвала ВАСУ від 20.10.2009 р. № К-17897/07).

До речі, під податковою декларацією розуміється лише той звіт, на підставі якого нараховується та/або сплачується податок (збір) — пункт 1.11 Закону № 2181. Тому такі звіти, як форма № 1ДФ, форма № 1-ПП, форма ЗВР-1, декларація про доходи (принаймні квартальна), форми № 1-ОА і № 1-ОТ, звіт єдиноподатника тощо не є податковими звітами в розумінні Закону № 2181.
А отже, їх неподання не тягне за собою позапланової перевірки;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться в податковій декларації, поданій платником податків, якщо він не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому право на проведення перевірки в податківців виникає лише в тому разі, якщо в запиті чітко зазначено, яка декларація є недостовірною та які саме дані потрібно пояснити (ухвала ВАСУ від 27.10.2009 р. № К-14245/07);

4) підприємець подав скаргу на працівників ДПІ, які проводили у нього планову або позапланову перевірку, і вимагає повного або часткового скасування результатів такої перевірки. Зауважимо: якщо підприємець просто напише скаргу на податківців, не вимагаючи при цьому перегляду результатів перевірки, з позаплановою перевіркою до нього не прийдуть;

5) від особи, яка мала правові відносини з підприємцем, отримано відомості, які потребують перевірки, якщо підприємець не надасть щодо них пояснення та документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту з ДПІ.

Суди вважають, що в запиті ДПІ зобов’язана зазначити конкретні запитання, на які повинен відповісти підприємець, і перелік документів, які потрібно надати для того, щоб підтвердити свою невинність. Якщо ж у запиті немає конкретних запитань, відсутність відповіді на нього не буде достатньою підставою для позапланової перевірки (ухвала ВАСУ від 17.06.2009 р. № К-64/07).

І такий момент: у тому разі, якщо підприємець не відповість на запит, податківці можуть прийти з перевіркою, однак перевіряти вони мають право лише той період, щодо якого надсилали запит (припустимо, у запиті уточнювалася інформація щодо 2008 — 2009 років, тоді перевірка не може стосуватися даних 2010 року) (ухвала ВАСУ від 17.06.2009 р. № К-64/07);

6) підприємець припиняє діяльність і знімається з держреєстрації;

7) податкова міліція завела на підприємця оперативно-розшукову справу і при цьому необхідна податкова перевірка (якщо ж таку справу заведено не на підприємця, а на його контрагентів, то податківці не мають підстав приходити з позаплановою перевіркою до самого підприємця);

8) щодо податківців, які проводили перевірку у підприємця, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. У такому разі повторну перевірку підприємця проводитиме вищий за рівнем податковий орган;

9) підприємець подав декларацію з ПДВ з від’ємним значенням ПДВ (рядок 18.2) більше 100 тис. грн.;

10) підприємець сам звернувся до податкової з письмовим проханням провести перевірку, при цьому будь-яких додаткових підстав для проведення перевірок не потрібно (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2008 р. у справі № 2а-3495/08);

11) проти підприємця порушено кримінальну справу. При цьому ця перевірка, як і будь-яка позапланова, проводиться лише за наявності наказу керівника податкового органу, а ось постанови слідчого для проведення перевірки недостатньо (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2008 р. у справі № 2а-1468/08);

12) перевірки дотримання законодавства у сфері РРО, а також у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів (детальніше див. частини 4 і 5 цього довідника).

Оце й усі підстави, передбачені Законом про ДПС. Проте в Законі про ПДВ також містяться вимоги проводити перевірку за певних обставин:

а) від контрагента надійшла до податкової скарга на підприємця про те, що він не видав податкову накладну з ПДВ або заповнив її з порушеннями (підпункт 7.2.6 Закону про ПДВ);

б) є достатні підстави вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було здійснено з порушенням норм податкового законодавства (підпункт 7.7.5 Закону про ПДВ).

Слід зауважити, що у статті 11¹ Закону про ДПС зазначено таке: перевірки з підстав, не передбачених у ній, можуть здійснюватися лише за рішенням суду. Таку саму думку висловив і ВАСУ (ухвала ВАСУ від 22.10.2009 р. № К-585/08, постанова ВАСУ від 16.04.2009 р. № К-38716/06). Однак податківці навряд чи погоджуватимуться з цим, так що не допускати їх до перевірки без рішення суду — варіант для сміливих підприємців

26

Чи зобов'язані податківці повідомити підприємця про перевірку?

Ні, про позапланову перевірку податківці попереджати підприємця не зобов'язані

27

Чи допускається зміна строків перевірки (дати початку та дати закінчення)?

Допускається лише в тому разі, якщо податківці не можуть приступити до перевірки з таких причин:
— підприємець відсутній за місцем реєстрації;
— підприємець не допустив податківців до перевірки;
— підприємець не надав документів для перевірки;
— документи вкрадено або вилучено;
— підприємець хворіє або перебуває у від'їзді (відпустка, відрядження) — лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14082/7/23-4017/354, пункт 1.17 Методрекомендацій № 355

28

Податківці прийшли. Які документи вони відразу повинні пред'явити підприємцю?

Податківці зобов'язані пред'явити:

1) направлення на перевірку, в якому обов'язково повинні міститися:
— дата видачі направлення на перевірку;
— назва органу ДПС;
— мета, вид перевірки (позапланова) і підстави;
— дата початку та тривалість перевірки;
— посади, звання та прізвища посадових осіб органу ДПС, які проводитимуть перевірку;
— підпис керівника органу ДПС (наявність замість підпису факсиміле робить направлення на перевірку недійсним);
— печатка органу ДПС (стаття 11² Закону про ДПС);

2) свої службові посвідчення — щоб підприємець міг переконатися в тому, що перед ним саме ті перевіряючі, які зазначені в направленні;

3) копію наказу керівника податкового органу на проведення перевірки із зазначенням підстави перевірки, дати її початку та тривалості.

Якщо зазначені документи не надано або надано з порушеннями, підприємець має право не допустити податківців до перевірки (частина 2 статті 11² Закону про ДПС)

29

У направленні на перевірку не зазначено дату початку перевірки. Чи можна на цій підставі не допустити податківців до перевірки?

Так, у такому разі підприємець має повне право не допустити інспекторів до перевірки, оскільки вони не виконали вимогу статті 11² Закону про ДПС. Підтримує таку позицію і ВАСУ (ухвала від 12.01.2010 р. № К-3139/08)

30

Перевіряючі не пред'являють службові посвідчення. Чи можна на цій підставі не допустити їх до перевірки?

Так, у такому разі підприємець має повне право не допустити інспекторів до перевірки, оскільки він не знає, є вони тими особами, які зазначені в направленні на перевірку, чи ні. Погоджуються з цим і суди (постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 р. № 2-а-1948/08)

31

Чи зобов'язані податківці розписатися в Журналі перевірок?

Так, такий обов'язок установлено для них статтею 7 Указу № 817. Причому, крім підпису, вони повинні зазначити: строки та мету перевірки, посади та прізвища перевіряючих. Відмова розписатися в Журналі перевірок надає підприємцю право не допускати податківців до перевірки (стаття 7 Указу № 817, оглядовий лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14082/7/23-4017/354)

32

Чи можна не допустити до перевірки того інспектора, який працює в «чужій» ДПІ (на обліку в якій підприємець не стоїть), якщо в направленні на перевірку він зазначений?

Обережний підприємець такого інспектора до перевірки допустить, а сміливий (готовий відстоювати свою правоту в суді) може його до перевірки не допускати (див. запитання 10)

33

Що загрожує підприємцю, якщо він не допустить податківців до перевірки?

Якщо підприємець не допустить податківців до перевірки обґрунтовано та письмово повідомить про це керівника податкового органу, зазначивши підстави недопуску інспекторів до перевірки, йому нічого не загрожуватиме.

А ось якщо не допустити тих перевіряючих, які прийшли цілком законно, можна наразитися на деякі санкції (див. запитання 11)

34

Підприємець допустив до перевірки інспекторів, хоча вони не розписалися в Журналі перевірок. Чи є шанс на цій підставі відбитися від штрафів, донарахованих за результатами перевірки?

Шанси відбитися від штрафів у цьому випадку малі. Так, суди, визнаючи той факт, що перевірка проведена з порушенням, вважають, що це не є підставою для скасування акта перевірки, а також донарахованих зобов'язань і штрафів (ухвала ВАСУ від 21.04.2009 р. № К-11412/07). Водночас трапляється й навпаки — акт перевірки скасовують (ухвали ВАСУ від 24.03.2009 р. № К-6511/07, від 25.03.2008 р. № К-14460/07). Узагалі все залежить від ситуації і, мабуть, від «серйозності» порушень з боку податківців. Однак у будь-якому разі за наявності законних підстав простіше не допустити податківців до перевірки, ніж, допустивши їх, потім оспорювати в суді рішення про донарахування податкових зобов'язань і штрафів

35

Як часто може проводитися позапланова перевірка?

Обмежень щодо кількості позапланових перевірок чинне законодавство не містить. Тому в разі виникнення протягом року декількох підстав позапланові перевірки підприємця можуть проводитися кілька разів в одному й тому самому році

36

Протягом якого строку податківці мають право перевіряти підприємця?

Відповідно до Закону № 2275 строки проведення податкових перевірок тепер продовжено. Так, позапланова перевірка підприємця може тривати протягом 10 робочих днів, при цьому у разі потреби її може бути продовжено ще
на 10 робочих днів

37

Чи можуть податківці припинити перевірку, а потім відновити її на невикористаний строк?

Так, тепер таке право їм надано. За рішенням керівника податкового органу позапланову перевірку може бути зупинено, але не більше ніж на 30 робочих днів. Таке рішення обов'язково має оформлятися наказом

38

Який період діяльності можуть перевіряти?

Коли податківці прийдуть з позаплановою перевіркою, необхідно звернути увагу на період перевірки, зазначений у направленні:
— по-перше, цей період не може бути іншим, ніж той період, щодо якого виникла необхідність у позаплановій перевірці. Наприклад, підприємцю надіслали з податкової запит з приводу правильності нарахування ПДВ у 2008 році, а він не відповів. Тоді під час позапланової перевірки податківці можуть перевіряти лише правильність нарахування ПДВ у 2008 році, а 2009 і 2010 роки вони перевіряти не мають права. Тобто, якщо в направленні на перевірку зазначено період 2009 — 2010 роки, підприємець має право не допустити податківців до перевірки, оскільки вони не мають підстав проводити перевірку нарахування та сплати ПДВ у 2009 — 2010 роках (ухвала ВАСУ від 17.06.2009 р. № К-64/07);
— по-друге, під час проведення перевірки податківці не мають права перевіряти документи того періоду, який не зазначено в направленні на перевірку. Інакше донараховані за результатами перевірки зобов'язання та штрафи можна спробувати оскаржити в суді (приклад позитивних рішень — ухвали ВАСУ від 24.03.2009 р. № К-6511/07, від 25.03.2008 р. № К-14460/07)

39

Якщо позапланова перевірка пройшла, чи можуть податківці наступного разу знову перевіряти цей самий період позапланово?

Так, позапланову перевірку цілком може бути призначено на планово перевірений період, однак при цьому слід ураховувати, що:
— по-перше, позапланова перевірка стосується лише певного питання (податку), для контролю за яким її призначено (а інших податків і зборів вона не стосується). Перевіряти все заново можуть лише в тому разі, якщо на інспектора, який проводив у підприємця планову перевірку, відкрито службове розслідування або порушено кримінальну справу;
— по-друге, проводитися вона може лише за наявності відповідних підстав (див. запитання 25)

40

Чи мають право податківці під час перевірки затримуватися в підприємця понад його робочий час або приходити у вихідні?

Теоретично вони це робити не мають права, оскільки у статті 11² Закону про ДПС зазначено, що проведення перевірки не повинно порушувати нормального режиму роботи підприємця. Проте на практиці такі ситуації зустрічаються нерідко — тут уже підприємцю вирішувати, як краще діяти: не псувати відносини з перевіряючими чи жорстко відстоювати свої права та не допускати до перевірки інспекторів у наднормовий час (повідомивши їх про те, що підприємець скаржитиметься на порушення трудового законодавства)

41

Які документи можуть вимагати перевіряючі?

Ті самі, що й у разі планової перевірки (див. запитання 19)

42

Чи мають право податківці вилучати комп'ютери в підприємця під час перевірки?

Такого права податківці не мали та не мають досі (див. запитання 20)

43

Чи мають право податківці, перевіряючи підприємця, проводити інвентаризацію?

Податківці взагалі не мають права самостійно проводити інвентаризацію. Більше того, навіть сам підприємець не зобов'язаний цього робити (див. запитання 21)

44

Чи поширюється Закон № 877 на податківців?

Ні, див. запитання 22

45

Чи поширюється мораторій на податкові перевірки?

На відміну від планових податкових перевірок, на які мораторій не поширюється, проводити позапланові перевірки заборонено до 31.12.2010 р. будь-яким органам, у тому числі й податківцям (постанова № 502). Однак самі податківці з цим погоджуватися не збираються (лист ДПАУ від 25.06.2009 р. № 2833/н/23-4014). З урахуванням того,

№ з/п

Запитання

Відповідь

1

2

3

46

До якого виду перевірок належать перевірки дотримання готівкових розрахунків: до планових чи позапланових?

Виходячи зі статті 11¹ Закону про ДПС, будь-які перевірки готівкових розрахунків є позаплановими (а планові проводяться лише з метою контролю за сплатою податків і зборів). Проте у статті 16 Закону про РРО зазначено, що перевірки дотримання законодавства про РРО можуть бути і плановими, і позаплановими. Як розуміти цю розбіжність?

Насправді

47

Чи зобов'язані податківці повідомити підприємця про перевірку?

Оскільки перевірки дотримання законодавства про РРО в розумінні Закону про ДПС є позаплановими, повідомляти підприємця про таку перевірку податківці не зобов'язані

48

Які документи
повинні надати податківці при перевірці касової дисципліни?

Оскільки всі перевірки дотримання законодавства про РРО (як планові, так і позапланові) у розумінні Закону про ДПС є позаплановими, податківці зобов'язані надати:

1) направлення на перевірку, в якому обов'язково повинні міститися:
— дата видачі направлення на перевірку;
— назва органу ДПС;
— мета, вид перевірки (позапланова) і підстави;
— дата початку та тривалість перевірки;
— посади, звання та прізвища посадових осіб органу ДПС, які проводитимуть перевірку;
— підпис керівника органу ДПС (наявність замість підпису факсиміле робить направлення на перевірку недійсним);
— печатка органу ДПС (стаття 11² Закону про ДПС);

2) свої службові посвідчення — щоб підприємець міг переконатися в тому, що перед ним саме ті перевіряючі, які зазначені в направленні;

3) копію наказу керівника податкового органу на проведення перевірки із зазначенням підстави перевірки, дати її початку та тривалості.

Якщо копії наказу або інших зазначених вище документів немає або вони оформлені з порушеннями, підприємець має право не допустити податківців до перевірки (частина 2 статті 11² Закону про ДПС)

49

Яка тривалість перевірки?

Оскільки всі перевірки дотримання законодавства про РРО (як планові, так і позапланові) у розумінні Закону про ДПС є позаплановими, податківці мають право перевіряти підприємця протягом 10 робочих днів, при цьому в разі потреби перевірку може бути продовжено ще на 10 робочих днів (з урахуванням змін, унесених Законом № 2275)

50

Підприємець працює на єдиному податку та не застосовує РРО. Податківці прийшли до нього з перевіркою дотримання законодавства про РРО, називаючи таку перевірку плановою. Чи можна їх не допустити до перевірки?

Незважаючи на те що підприємець не застосовує РРО, податківці все ж таки мають право перевіряти дотримання ним правил здійснення готівкових розрахунків. Якщо вони стверджують, що прийшли з плановою перевіркою, то мається на увазі планова перевірка за статтею 16 Закону про РРО, а вона може проводитися:

1) не частіше 1 разу на рік;

2) не раніше 9 лютого.

Якщо хоча б одну з цих вимог порушено, нараховані під час перевірки штрафи не підлягають сплаті (стаття 16 Закону про РРО).

Зверніть увагу: у розумінні Закону про ДПС така перевірка все одно є позаплановою, тому перевіряючі зобов'язані пред'явити підприємцю копію наказу начальника ДПІ на проведення позапланової перевірки. Якщо ж вони не нададуть копію наказу, направлення на перевірку або службові посвідчення, їх до перевірки можна не допускати

51

Підприємець працює на єдиному податку та не застосовує РРО. Податківці прийшли до нього з перевіркою дотримання законодавства про РРО, називаючи таку перевірку позаплановою. Чи можна їх не допустити до перевірки?

Відповідно до статті 16 Закону про РРО позапланові перевірки єдиноподатників і фікспатентників, які не застосовують РРО, допускаються лише за наявності постанови слідчого, органу дізнання або рішення суду. Це на додачу до необхідності пред'явити направлення на перевірку, службові посвідчення і копію наказу керівника податкового органу на проведення позапланової перевірки (стаття 11² Закону про ДПС).

Якщо перевіряючі не нададуть увесь перелік зазначених документів (у тому числі постанови слідчого, органу дізнання або рішення суду), їх до перевірки можна сміливо не допускати

52

Підприємець використовує РРО. Податківці прийшли до нього з плановою перевіркою РРО і відмовляються надати копію наказу на проведення перевірки. Чи можна в такому разі не допустити їх до перевірки?

Так, можна.

Оскільки всі перевірки дотримання законодавства про РРО (як планові, так і позапланові)

Якщо копії наказу немає, підприємець має право не допустити податківців до перевірки на підставі частини 2 статті 11² Закону про ДПС

53

Які документи перевірятимуть?

Якщо РРО не використовується, то перевіряючі перевірятимуть записи про готівкову виручку у Книзі за формою № 10, якщо ж РРО використовується, крім Книги за формою № 10, податківці перевірятимуть наявність чеків РРО, КОРО, щоденних Z-звітів, контрольних стрічок РРО.

Крім того, у межах перевірок РРО податківці можуть перевіряти у підприємця:

1) записи про придбані товари у Книзі за формою № 10;

2) різні документи на товар (ТТН, подорожні листи, накладні на оприбуткування тощо) — лист ДПАУ від 25.12.2009 р. № 28923/7/23-7017/1485.

За відсутність записів про товари або документів на товар вони намагаються загрожувати штрафами за статтями 20 і 21 Закону про РРО (у подвійному розмірі вартості необлікованих товарів).

Однак Мін'юст заперечив ДПАУ, роз'яснивши, що підприємці не зобов'язані вести облік товарів, у тому числі й у Книзі за формою № 10, і штрафи за відсутність такого обліку до них не застосовуються (лист Мін'юсту від 09.05.2010 р. № 6091-0-4-10-20, див. «ВД», 2010, № 11, с. 2). Тієї самої думки дотримується і Держкомпідприємництва (лист від 04.05.2010 р. № 5688).

При цьому Мін'юст зобов'язав ДПАУ відкликати лист від 25.12.2009 р. № 28923/7/23-7017/1485 як незаконний (однак податківці вимогу Мін'юсту виконувати не поспішають і їх лист не відкликано досі)

54

У серпні 2010 року податківці під час перевірки виявили, що 16.01.2009 р. підприємець не роздрукував Z-звіт. За це вони наклали штраф у розмірі 340 грн. Чи сплачувати такий штраф?

У загальному випадку сплатити штрафи, нараховані податківцями згідно із Законом про РРО, потрібно протягом 10 днів після прийняття рішення про їх нарахування (стаття 25 Закону про РРО). Утім такі штрафи не є податковим зобов'язанням, тому їх несплата не призводить до нарахування пені або виникнення податкового боргу (лист ДПАУ від 05.10.2006 р. № 18547/7/24-1117).

Однак є такий момент:

Таким чином, у 2010 році податківці не мають права накладати на підприємця штраф згідно із Законом про РРО за порушення, допущене ним понад рік тому. А якщо наклали, то підприємець може його не сплачувати.

Водночас слід зазначити, що податківці не вважають штрафи, що накладаються згідно із Законом про РРО, адміністративно-господарськими санкціями (http://www.sta.gov.ua/control/uk/taxqabase/catalog) і накладають їх навіть після того як минув рік з дня порушення. Тому позицію несплати штрафу сміливим підприємцям доведеться доводити в суді (спираючись на постанову ВАСУ), а обережним підприємцям краще штраф сплатити

55

Чи мають право податківці проводити контрольну закупівлю?

Узагалі податківці не мають права проводити контрольну закупівлю. Принаймні ніде в законодавстві таке право для них не передбачено (лист Держкомпідприємництва від 14.05.2003 р. № 2911), відповідно і порядку проведення таких закупівель-перевірок вони не мають.

Проте це податківців не зупиняє і на практиці контрольні закупівлі вони проводять частіше ніж усі інші органи разом узяті. Аргументують свої дії необхідністю перевірити, як дотримуються правила розрахунків (листи ДПАУ від 25.01.2006 р. № 676/5/23-8015, від 18.09.2007 р. № 9049/6/23-3019). Однак переконливим аргументом це назвати важко, оскільки контрольна закупівля — це самостійний вид перевірки, який проводиться Держспоживстандартом або ДСБЕЗ, податковою міліцією і СБУ, і то лише за наявності оперативно-розшукової справи, відкритої на підприємця (стаття 26 Закону про захист прав споживачів, стаття 8 Закону про ОРД).

Тому підприємці часто не допускають податківців до перевірки, що зветься «контрольна закупівля» через її неправомірність (тобто не повертають гроші за придбаний нібито під час контрольної закупівлі товар).

Крім того, оскільки вже податківці вважають контрольні закупівлі звичайними перевірками згідно із Законом про РРО, вони повинні дотримуватися всіх правил проведення таких перевірок, зокрема, пред'являти підприємцю направлення на перевірку, службові посвідчення та копію наказу керівника податкового органу на проведення позапланової перевірки (оскільки в розумінні Закону про ДПС усі перевірки, що проводяться на підставі Закону про РРО, є позаплановими). Якщо ж податківці копію наказу не пред'являть (а здебільшого так і буває) — це ще одна підстава, з якої їх можна не допустити до перевірки. При цьому потрібно вимагати саме копію наказу, а не витяг з нього. Детальніше про це див. «ВД», 2009, № 22, с. 14

№ з/п

Запитання

Відповідь

1

2

3

56

До якого виду перевірок належать перевірки виробників і торговців алкоголем/тютюном?

Виходячи зі статті 11¹ Закону про ДПС, будь-які перевірки виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів є позаплановими (а планові проводяться лише з метою контролю за сплатою податків і зборів). Тому такі перевірки повинні проводитися

Однак

57

Чи зобов'язані податківці повідомити підприємця про перевірку?

Оскільки перевірки виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів у розумінні Закону про ДПС є позаплановими, повідомляти підприємця про таку перевірку податківці не зобов'язані

58

Які документи повинні надати
податківці при перевірці торговця алкогольними напоями (тютюновими виробами)?

Оскільки всі перевірки виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів у розумінні Закону про ДПС є позаплановими, податківці зобов'язані надати:

1) направлення на перевірку, в якому обов'язково повинні міститися:
— дата видачі направлення на перевірку;
— назва органу ДПС;
— мета, вид перевірки (позапланова) і підстави;
— дата початку та тривалість перевірки;
— посади, звання та прізвища посадових осіб органу ДПС, які проводитимуть перевірку;
— підпис керівника органу ДПС (наявність замість підпису факсиміле робить направлення на перевірку недійсним);
— печатка органу ДПС (стаття 11² Закону про ДПС);

2) свої службові посвідчення — щоб підприємець міг переконатися в тому, що перед ним саме ті перевіряючі, які зазначені в направленні;

3) копію наказу керівника податкового органу на проведення перевірки із зазначенням підстави перевірки, дати її початку та тривалості.

Якщо копії наказу або інших зазначених вище документів немає або вони оформлені з порушеннями, підприємець має право не допустити податківців до перевірки (частина 2 статті 11² Закону про ДПС). Так само вважає й Держкомпідприємництва (лист від 13.10.2005 р. № 8948).

Однак

59

Яка тривалість
перевірки?

Оскільки всі перевірки виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів у розумінні Закону про ДПС є позаплановими, податківці мають право перевіряти підприємця протягом 10 робочих днів, при цьому в разі потреби перевірку може бути продовжено ще на 10 робочих днів (з урахуванням змін, унесених Законом № 2275).

Проте

60

Що можуть перевіряти?

Наявність відповідної ліцензії; чи зареєстрована ліцензія в податковому органі; чи зазначений в «алкогольній» ліцензії той РРО, через який проходить виручка від продажу алкогольних напоїв; чи є на продукції марки акцизного збору; наявність довідок про внесення місць зберігання алкоголю/тютюну до Єдиного держреєстру місць зберігання; чи перебувають ціни на алкоголь і тютюн у допустимих межах (не нижче мінімальних і не вище максимальних) тощо

61

У червні 2010 року податківці під час перевірки виявили, що у 2008 році підприємець зберігав алкогольні напої на складі, який не внесено до Єдиного держреєстру. За це вони наклали штраф у розмірі 1700 грн. Чи сплачувати такий штраф?

У загальному випадку сплатити штрафи, нараховані податківцями згідно із Законом № 481, потрібно протягом 30 днів після отримання від них рішення про їх нарахування (пункт 10 Порядку № 790). Якщо підприємець не сплатить штрафи в цей строк, податківці звернуться до суду та стягуватимуть їх у судовому порядку. При цьому пеня за несвоєчасну сплату штрафів не нараховується.

Проте є ще такий момент:

Таким чином, у 2010 році податківці не мають права накладати на підприємця штраф згідно із Законом № 481 за порушення, допущене ним понад рік тому. Отже, такий штраф підприємець має право не сплачувати. До речі, з цим погоджується і ДПАУ (лист від 14.04.2004 р. № 6506/7/21-0917)

№ з/п

Запитання

Відповідь

1

2

3

62

Коли податківці отримали право контролювати дотримання трудового законодавства?

З набуттям чинності Законом № 2275 (тобто з 16.06.2010 р.) податківці отримали право контролювати питання організації та оплати праці для того щоб перевірити, чи дотримується підприємець податкового законодавства, пов'язаного з утриманням податків під час виплати зарплати (стаття 259 КЗпП). У принципі, ніхто не сперечався з тим, що вони й раніше могли перевіряти ці питання, однак тепер повноваження податківців розширено

63

До якого виду перевірок належать перевірки податківцями трудової
сфери?

Виходячи з тих змін, які внесено Законом № 2275 до статей 10 і 11 Закону про ДПС, перевірки податківців у трудовій сфері не належать ні до планових, ні до позапланових перевірок, а є абсолютно новим видом перевірок — позачерговою перевіркою

64

Які порядок проведення позачергової податкової перевірки з праці та її тривалість?

У статті 11 Закону про ДПС зазначено, що на підставі отриманої від податкової міліції інформації позачергова перевірка може проводитися «у випадках,
в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України».

Ураховуючи це, на наш погляд, позачергові податкові перевірки проводитися не можуть доти, доки закон прямо не встановлюватиме порядок їх проведення.

Однак нещодавно з’явився лист ДПАУ від 05.08.2010 р. № 7720/6/23-4015/486, в якому зазначено, що така перевірка не може проводитися більше ніж 15 робочих днів для суб'єктів малого підприємництва (у тому числі приватних підприємців) — не більше 10 робочих днів, з можливістю продовження в обох випадках не більше ніж на 10 робочих днів (як у разі позапланових перевірок).

З цього можна зробити висновок, що і решті процедурних питань проведення позачергових податкових перевірок ДПАУ запропонує керуватися порядком, передбаченим для позапланових перевірок

65

На якій підставі до підприємця можуть прийти з такою перевіркою?

Підставу для проведення «трудових» перевірок установлено підпунктом 1¹
статті 11 Закону про ДПС:

«при отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі внаслідок неукладення такою особою трудових договорів з найманою особою згідно із Кодексом законів про працю України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також пасивних доходів, керівник відповідного податкового органу має право прийняти рішення про проведення позачергової податкової перевірки такого платника без його попереднього попередження. Рішення податкового органу має бути оформлене у письмовому вигляді, скріплено підписом керівника, печаткою та вручене платнику податку перед початком проведення такої перевірки».

У цьому випадку слід звернути увагу на такі моменти:

1) «трудову» перевірку податківці можуть почати лише в тому випадку, якщо надійшла інформація про ухилення від оподаткування під час виплати доходу фізичній особі (громадянину), а не про будь-яке ухилення від оподаткування;

2) обережніше слід ставитися до укладення цивільно-правових договорів у тих випадках, коли за їх допомогою оформляються відносини, схожі на трудові. Це може бути розцінено податківцями як неукладення трудових договорів згідно з КЗпП і може бути підставою для проведення «трудової» перевірки

66

Які повноваження надано податківцям для проведення перевірок з праці?

Законодавчо якісь додаткові повноваження не прописано. Таким чином, податківці, як і раніше, повинні діяти в рамках Закону про ДПС. Однак унесення змін до статті 259 КЗпП наштовхує на думку, що при проведенні «трудових» перевірок вони можуть спробувати скористатися тими самими правами, що й інспекції з праці, а це:
— безперешкодно в будь-який час доби приходити на перевірку;
— у денний час відвідувати будь-які приміщення, що підлягають перевірці;
— вимагати надання будь-яких документів з питань праці з метою їх перевірки та робити копії (або витяги);
— отримувати відомості від роботодавця та від персоналу (у тому числі наодинці) з будь-яких питань щодо застосування правових норм

67

Які документи можуть вимагати податківців під час перевірок з праці?

Податківці можуть вимагати від підприємця різні документи з питань праці. Щоправда, оскільки фізичні особи — підприємці не ведуть бухобліку, перелік документів, які вони мають, не такий уже й великий: трудові договори, розрахунково-платіжні відомості (довільної форми), можливо, трудові книжки (хоча вони зберігаються в самих працівників), якщо є, можуть перевірити й інші документи: наприклад, накази, графіки відпусток, табель обліку робочого часу (хоча підприємець їх може і не вести)

68

Які прогнози щодо таких перевірок на найближче майбутнє?

Сьогодні на розгляді ВРУ перебуває

№ з/п

Запитання

Відповідь

1

2

3

69

Підприємець не погоджується з податковим зобов'язанням, яке донарахували податківці за результатами перевірки. Як можна оскаржити рішення перевіряючих?

Оскаржити рішення податківців можна двома способами:

1) скаржитися до податкової (починаючи зі своєї інспекції та закінчуючи
самою ДПАУ);

2) скаржитися до суду (підпункт 5.2.2 Закону № 2181).

Причому є така особливість: якщо підприємець звернувся до суду, він уже не може звернутися зі скаргою до системи податкових органів. До суду ж, навпаки, можна звернутися завжди.

Тому, якщо є сподівання на те, що податківці прислухаються до підприємця, краще спочатку звернутися до них, а в разі відмови з їх боку — уже звернутися до суду. При цьому поки підприємець проводить процедуру адміністративного оскарження (простіше кажучи, скаржиться податковим органам), його обов'язок щодо сплати донарахованих податкових зобов'язань припиняється

70

Як правильно скаржитися до податкової?

По-перше, оскаржити потрібно саме податкове рішення (повідомлення, вимогу), отримане після перевірки, а не самий акт перевірки.

По-друге, якщо скаргу не задовольнив нижчий за рівнем податковий орган (або задовольнив не повністю), можна звернутися до вищого за рівнем, якщо ж задовольнив — більше нікуди звертатися не потрібно.

По-третє, необхідно чітко дотримуватися строків подання скарги
(див. рис. 2).

І останнє важливе правило: якщо податковий орган не відповість підприємцю в установлені строки, скарга підприємця вважається задоволеною і він може не виконувати оскаржуване рішення

Рис. 2. Строки подання скарг до податкових органів і строки відповіді на них
(підпункт 5.2.2 Закону № 2181)

71

Як правильно оскаржити податкове рішення в суді?

На подання позовної заяви надається строк — 1 рік.

Починається оскарження з подання позовної заяви до окружного адміністративного суду на оскарження рішення податкового органу. Зрозуміло, позов подається до того адміністративного суду, який розташований за місцем знаходження податкового органу. Крім того, необхідно сплатити держмито за розгляд справи.

Якщо суд вирішив справу на користь підприємця та податківці не подали апеляцію (протягом 10 днів з дня проголошення постанови), рішення податкового органу можна не виконувати.

У тому випадку, коли суд не задовольнив позов підприємця, він може подати апеляцію до вищого за рівнем судового органу — апеляційного адміністративного (господарського) суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції. При цьому знову доведеться сплатити держмито.

Якщо ж апеляційний суд не задовольнить (не повністю задовольнить) позов підприємця, можна звернутися до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) з касаційною скаргою (протягом 1 місяця з дня набуття чинності рішенням апеляційного суду). При цьому знову потрібно сплатити держмито.
Рішення, винесене ВАСУ, є остаточним і оскарженню не підлягає.

До речі, якщо суди стають на бік підприємця, а податківці подають апеляції, то підприємцю не потрібно ні сплачувати держмито, ні подавати якісь спеціальні заяви. Головне, грамотно відстоювати свої права під час судового розгляду (краще — за допомогою юриста)

72

Як можна оскаржити дії податкових органів, пов'язані з перевіркою виробництва та обігу алкоголю/тютюну?

Такі рішення податківців можуть бути оскаржені в судовому порядку в місячний строк (стаття 17 Закону № 481)