Теми статей
Обрати теми

Учень перукаря: чи може перукар-єдиноподатник навчати перукарської справи?

Редакція ВД
Стаття

Учень перукаря: чи може перукар-єдиноподатник навчати перукарської справи?

 

Приводом для написання цієї статті стало таке запитання читача:

«Фізична особа — підприємець на спрощеній системі оподаткування надає перукарські послуги. Додатково також планує надавати послуги з навчання перукарської справи з можливістю здобуття певних практичних навичок. Як правильно організувати таку діяльність і як оформити відносини між перукарем та його учнями?»

Розберемося в цій ситуації.

Роман КАБАЛЬСЬКИЙ, консультант газети «Власне Діло»

 

Чи підлягають ліцензуванню послуги з навчання перукарської справи?

Умовно кажучи, усі види навчання можна поділити на дві основні групи:

а) ті, що мають своїм результатом здобуття особою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, про що видається відповідний документ (

свідоцтво або диплом, зразки яких затверджуються КМУ);

б) ті, що такого результату не мають. Наприклад, семінари, «круглі столи», конференції можуть бути прикладом навчання, результатом якого не є здобуття освіти, хоча вони і спрямовані, за висловлюваннями податківців, на «створення інтелектуального потенціалу» (див.

листи ДПАУ від 30.04.04 р. № 7944/7/17-3117, від 21.06.04 р. № 11293/7/17-3117).

Перелік освітніх послуг, що підлягають ліцензуванню

, наведено в пункті 2 Порядку № 1019. Серед тих, що цікавлять нас, названі послуги:

у сфері професійно-технічної освіти (підпункт 4 пункту 2 Порядку № 1019): первинна професійна підготовка; перепідготовка робітників, підвищення їх кваліфікації; професійно-технічне навчання; підготовка (у тому числі первинна професійна), перепідготовка та підвищення кваліфікації іноземців, які прибули в Україну на навчання;

у сфері вищої освіти (підпункт 5 пункту 2 Порядку № 1019): підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів за напрямами (спеціальностями); військова підготовка студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу; перепідготовка за спеціальностями; розширення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізація; підготовка іноземців до вступу до вищих навчальних закладів; підготовка, перепідготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації іноземців, які прибули в Україну для навчання; підготовка до вступу до вищих навчальних закладів.

Юридична особа або фізична особа — підприємець не може почати надавати якусь із наведених вище послуг до отримання відповідної ліцензії, а їх підрозділи (філії, представництва тощо) — до проведення ліцензування, тобто до внесення їх до ліцензії навчального закладу (

пункт 3 Порядку № 1019).

Як бачимо, отримати ліцензію на надання освітніх послуг може як юридична особа, так і фізична особа — підприємець. Однак усі затверджені

наказом № 847 ліцензійні умови, за винятком Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти, передбачають можливість видачі відповідних ліцензій тільки навчальним закладам , а тому фактично фізична особа — підприємець зможе отримати тільки ліцензію на освітні послуги у сфері дошкільної освіти.

Отже, можна говорити про таке:

якщо навчання особи тих чи інших професійних навичок не передбачає видачу документа державного зразка з присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня, отримувати ліцензію на надання таких послуг не потрібно. Такого висновку, посилаючись на пункти 5 і 7 Порядку № 1019, відповідно до яких ліцензування діяльності підприємств, установ та організацій з професійно-технічного навчання на виробництві, а також послуг з післядипломного навчання у сфері професійно-технічної та вищої освіти (за винятком послуг з перепідготовки) здійснюється в разі, коли передбачено видачу документа про освіту державного зразка, доходить і Держкомпідприємництва (див. листи від 26.12.03 р. № 7628, від 10.02.04 р. № 727, від 01.03.04 р. № 1186, від 06.04.04 р. № 2188, від 15.01.07 р. № 204). Цей висновок справедливий і для ситуації, що нами розглядається: фізична особа — підприємець може надавати послуги з навчання перукарської справи, не отримуючи для цього спеціальної ліцензії.

 

Як потрібно діяти фізичній особі — єдиноподатнику?

У Свідоцтві про сплату єдиного податку фізичної особи — підприємця для того, щоб він міг надавати послуги з навчання перукарської справи, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, має бути відповідний запис про його види діяльності.

Для цього підприємцю потрібно знайти в затвердженому місцевою радою списку видів діяльності, щодо яких установлено ставки єдиного податку, найприйнятніший для нього. Безумовно, оптимальним буде, з урахуванням наполегливих побажань податківців (див., наприклад,

листи ДПАУ від 18.04.07 р. № 1902/Б/17-0415, від 06.02.07 р. № 2174/7/17-0717, від 28.11.06 р. № 13411/6/17-0416), якщо записаний у Свідоцтві вид діяльності відповідатиме КВЕД (Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.05 р. № 375).

Якщо керуватися КВЕД, то слід зупинитися на такому виді діяльності, як «Освіта дорослих та інші види освіти» (код 80.42.0). Цей підклас включає «

освіту поза системою регулярної середньої або вищої освіти».

Однак далеко не завжди місцеві ради орієнтуються на КВЕД при затвердженні ставок єдиного податку. У таких випадках потрібно вибрати найближчий вид діяльності. Так, для м. Харкова підійде такий вид діяльності, як

«Навчання і тренування» (див. додаток 2 до рішення VII сесії Харківської міської ради V скликання «Про внесення змін до рішення VI сесії Харківської міської ради III скликання від 28.12.98 р. «Про встановлення ставок єдиного податку для фізичних осіб, суб'єктів малого підприємництва» від 22.11.06 р. № 147/06).

Якщо ж у затвердженому місцевою радою переліку нічого такого немає, то відповідно робиться запис «Інші види діяльності» з їх конкретизацією. У цьому випадку знову-таки рекомендуємо звернутися до КВЕД.

 

Що можна доручити учню

Чи можна особі, яка проходить навчання у перукаря, з метою здобуття нею практичних навичок доручати виконання певних трудових функцій, наприклад стрижку клієнта?

Підприємець має прагнути оформити відносини з перукарем-учнем так, щоб у контролюючих органів не було можливості охарактеризувати їх як трудові.

Для цього слід укласти з особою, яка навчається, цивільно-правовий

договір про надання фізичною особою — підприємцем послуг з навчання перукарської справи. Примірну форму такого договору ми наводимо далі (див. с. 24).

У такому договорі не повинно бути умов

про підпорядкування особи, яка навчається, трудовому розпорядку, робочий час та час відпочинку, про обов'язок того, кого навчають, виконувати трудові доручення підприємця, його дисциплінарну та матеріальну відповідальність, порядок та умови оплати трудових функцій, які виконуються учнем.

Основну ж увагу слід зосередити на обов'язку підприємця як виконавця за договором про надання послуг.

Надання послуг з навчання перукарської справи слід відрізняти від тієї ситуації, коли підприємець, щоб «придивитися», «підучити» і «підготувати» молодого фахівця, бере його на роботу зі строком випробування. На практиці такий варіант відносин часто називають стажуванням. З юридичної точки зору, якщо відносини між підприємцем і «стажистом» передбачають регулярне виконання останнім певних трудових функцій, у тому числі з обслуговування клієнтів, має бути укладено трудовий договір.

І ще один нюанс. Виникає запитання про те, чи не порушуються права клієнтів підприємця-перукаря, якщо окремі перукарські послуги їм надаватимуть особи, які проходять навчання в такого підприємця? Порушуються, якщо підприємець не отримає у клієнта його згоду на надання йому перукарських послуг особою, яка проходить навчання (зменшивши, наприклад, вартість таких послуг). Зробити це краще в письмовій формі. Справа в тому, що згідно зі

статтею 902 ЦКУ виконавець за договором про надання послуг (у нашому випадку — фізична особа — підприємець) має надавати послугу особисто. І тільки у випадках, передбачених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуги на іншу особу, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником за якість послуги, що надається. Коли стрижку чи іншу перукарську послугу надають особи, які перебувають у трудових відносинах з підприємцем, умова про особисте надання послуги не порушується, оскільки презумується, що роботодавець діє через своїх працівників. Допускаючи ж до надання послуги третю особу, з якою трудовий договір не укладено, підприємець, якщо окремо не попередить про це клієнта і не отримає його згоду, порушить його права як замовника послуги. Оскільки підвищений інтерес клієнтів перукарських салонів до особи майстра, який працює з ними, — не рідкість, краще себе убезпечити і наперед отримати згоду клієнта.

Документи консультації

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Порядок № 1019

— Порядок ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затверджений постановою КМУ від 08.08.2007 р. № 1019.

Наказ № 847

— наказ Міносвіти від 24.12.2003 р. № 847, яким затверджено Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти; Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти; Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері позашкільної освіти; Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти; Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти.

 

img 1
img 2
img 3

 

img 4

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі