Як повернути плату за торговий патент, якщо підприємець припиняє діяльність
ЗАПИТАННЯ. Підприємець на загальній системі припиняє діяльність. Чи можна повернути гроші, сплачені за торговий патент, якщо строк його дії, за який наперед було внесено плату, ще не минув, а діяльність, що підлягає патентуванню, уже припинено?
ВІДПОВІДЬ. Згідно із
Законом про патентування торговий патент отримується на платній основі та діє протягом 12 календарних місяців. У випадку з торгівлею за готівку та наданням побутових послуг оплата вартості торгового патенту здійснюється щомісячно, до 15 числа місяця, що передує звітному. Уперше вноситься подвійна плата: крім зазначеної вище попередньої щомісячної (за перший місяць або квартал), уноситься одноразова плата в розмірі його вартості за один місяць, яка потім ураховується в рахунок сплати за останній місяць (квартал) дії торгового патенту.За власним бажанням підприємець може здійснити передоплату вартості торгового патенту за весь строк його дії. Торгові патенти на провадження торговельної діяльності (надання побутових послуг) можна придбати й на декілька років наперед (не більше 3-х років), сплативши повну вартість під час їх отримання. При цьому власник патенту звільняється від обов'язку доплати вартості придбаних патентів, якщо в майбутньому вартість придбання таких патентів збільшиться.
Відповідно до
абзацу 2 пункту 3 статті 2 Закону про патентування підприємець, який припинив діяльність, що підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це податковий орган і повертає торговий патент, а йому повертаються надміру сплачені кошти в рахунок вартості торгового патенту.Так, щоб повернути собі «переплату», підприємець зобов'язаний виконати три умови:
1) до 15 числа місяця, в якому він припинив діяльність (або наступного місяця, якщо діяльність припинено після 15 числа), подати заяву до податкового органу про припинення діяльності;
2) здати патент;
3) вимагати надміру сплачені кошти.
Якщо підприємець своєчасно не попередить податковий орган про припинення діяльності, що патентується, то як власник патенту він, як і раніше, зобов'язаний буде внести авансовий платіж за наступний місяць. Інакше несплата або несвоєчасна сплата вартості патенту розглядатиметься як порушення норм законодавства про патентування.
Що стосується повернення патенту, то доти, доки його строк дії не минув або доки він залишається на руках у підприємця, за нього необхідно вносити плату (незалежно від того, провадиться діяльність, що підлягає патентуванню, чи ні).
Що стосується третьої умови, то
Законом про патентування чітко не визначено суму коштів, що підлягає поверненню. У ньому зазначено: «…повертаються надміру сплачені кошти», але що під цим слід розуміти та як визначити їх розміри, не вказано.Як визначити розмір «надлишку»?
Насамперед, «надлишок» виникає через додаткову одноразову плату, яка вноситься під час придбання патенту і враховується в останньому місяці дії патенту. Якщо підприємець повідомляє про відмову від патенту постфактум (уже після припинення діяльності, що підлягає патентуванню, а не заздалегідь), то одноразова плата в цьому випадку залишається неврахованою та підлягає поверненню.Крім цього,
пунктом 13 Положення № 1077 передбачено можливість придбання торгового патенту не з початку місяця. У такому разі розмір плати за перший звітний місяць визначається пропорційно кількості календарних днів місяця, що залишилися, починаючи з дня придбання патенту. На наш думку, також можна визначити й суму другого компонента «надлишку» — частини щомісячної (щоквартальної) плати за дні поточного місяця (кварталу), що залишилися, після подання заяви про припинення діяльності. Тобто суму «надлишку» плати за патент, унесеної підприємцем за місяць, в якому діяльність припинилася, доцільно розраховувати пропорційно відпрацьованим дням.Таким чином,
підприємцю має бути повернено не лише одноразову плату за торговий патент (за останній місяць (квартал)), а й плату, що припадає на «невідпрацьовані» дні, що залишилися до закінчення поточного місяця.При цьому слід мати на увазі таке. Оскільки для подання заяви чітко визначено строк (до 15 числа місяця, що передує звітному), то можливі два варіанти розвитку подій.
Якщо підприємець припинить діяльність
на початку місяця (до 15 числа), то він може відразу здати патент і вже не вносити передоплату на наступний місяць. У цьому разі йому буде повернено одноразову плату і, можливо, частину плати за невідпрацьовані дні поточного місяця, що залишилися.Якщо ж діяльність буде припинено вже
після того, як підприємець уніс авансову плату за наступний місяць (після 15 числа), устигнувши подати заяву та здати патент до закінчення поточного місяця, він має шанс повернути «надлишок» із трьох складових: одноразової плати, плати за наступний місяць і частини плати за поточний місяць.Так чи інакше, повертаються лише ті кошти, які раніше були внесені до бюджету самим підприємцем, а не більше. Однак слід пам'ятати про головне правило —
до 15 числа місяця необхідно внести плату за наступний місяць або здати патент.Повернення «надлишку» заліком
. Зазвичай підприємець заздалегідь планує припинення діяльності, і ніхто не може йому заборонити повідомити про це податковий орган до безпосереднього настання такого моменту. Таким чином, цілком законно підприємець може (до 15 числа місяця, тобто до настання строку внесення чергової авансової плати за патент) подати заяву про те, що він припиняє свою діяльність, яка підлягає патентуванню, через місяць. У такому разі одноразова плата (як і передбачено) ураховується в рахунок останнього місяця роботи за патентом, а в зазначений в заяві строк (після припинення діяльності) підприємець здає патент.Є ще один варіант заліку «надлишку».
Законом про патентування передбачено саме повернення надміру сплачених за торговий патент коштів, однак їх також може бути зараховано і в рахунок сплати інших податкових зобов'язань підприємця, наприклад податку з доходів.Згідно з чинним законодавством на суму коштів, сплачених за торговий патент, приватний підприємець має право зменшити суму податку з доходів, що підлягає сплаті. Порядок такого зменшення наведено в
пункті 19 Положення № 1077, відповідно до якого на суму сплаченої вартості торгового патенту за відповідний звітний період зменшується сума авансових внесків з податку з доходів. Цією нормою можна скористатися і в нашому випадку. Для цього підприємець повинен подати до податкового органу заяву про повернення та зазначити в ній приблизно таке: «прошу зарахувати суму… гривень надміру сплачених коштів за торговий патент у рахунок сплати податку з доходів фізичних осіб».Якщо діяльність зупиняється тимчасово
. Зупинення діяльності, що підлягає патентуванню, законодавством не передбачено (тобто діє принцип: «або сплачуй плату за патент або здай патент»). Тому, якщо підприємець планує або вимушений (наприклад, через хворобу) лише тимчасово (на тривалий період) зупинити провадження діяльності, що підлягає патентуванню, йому необхідно здати свій торговий патент, а потім через деякий час знову придбати патент.При поновленні діяльності, що підлягає патентуванню, новий торговий патент отримується в загальновстановленому порядку: підприємець подає до податкового органу заяву за встановленою формою, уносить авансову плату за патент і в триденний строк з моменту подання заяви отримує на руки торговий патент, після чого може продовжувати діяльність. Кількість разів здавання та придбання підприємцем торгового патенту протягом року не обмежена.
Документи консультації
Закон про патентування
— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.Положення № 1077 — Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077.
