Теми статей
Обрати теми

Поштова скринька. Які документи слід просити в єдиноподатника, придбаваючи у нього товари та послуги

Редакція ВД
Відповідь на запитання

Які документи слід просити в єдиноподатника, придбаваючи у нього товари та послуги?

 

ЗАПИТАННЯ. Підприємець (на єдиному податку) придбав в іншого єдиноподатника ліцензійну версію «Бест Звіт Плюс» і попросив продавця надати копії його Свідоцтва про держреєстрацію, Свідоцтва єдиноподатника та платіжки про сплату єдиного податку за поточний місяць (для того, щоб не утримувати ПДФО). Однак продавець надав лише копії свідоцтв, а копію платіжки надати відмовився, мотивуючи це тим, що покупець у цьому випадку не може бути податковим агентом і не повинен відображати купівлю програми у звіті за формою № 1ДФ.

Чи має рацію єдиноподатник-продавець? І що робити в такому разі покупцю?

 

ВІДПОВІДЬ

. У цій ситуації покупець (єдиноподатник) зобов'язаний відобразити суму доходу, виплаченого продавцю, у звіті за формою № 1ДФ з кодом 42 «Дохід, виплачений самозайнятій особі» (незважаючи на те, що з цієї суми він не утримує податок з доходів (ПДФО)). Що стосується документів, які підтверджують право покупця не утримувати ПДФО, то цілком можна обмежитися тими копіями, які продавець надав. Просити копію платіжки про сплату єдиного податку — це обережний варіант. Однак розберемося детальніше.

Думка продавця про те, що підприємець не може бути податковим агентом у разі виплати доходу іншому підприємцю, виникла не на пустому місці. Дійсно, така точка зору існує. Її прибічники виходитимуть з

абзацу другого пункту 1.15 Закону про податок з доходів, в якому зазначено, що «Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам». Таким чином, вважається, що підприємець може бути податковим агентом лише в разі виплати доходів фізичним особам — громадянам, але не фізичним особам — підприємцям, а отже, зазначати у формі № 1ДФ виплачену підприємцю суму він не повинен.

Однак це суто формальний підхід, притому дуже ризикований. Річ у тім, що

абзац другий пункту 1.15 Закону про податок з доходів не можна тлумачити як виключну можливість підприємців бути податковими агентами лише в разі виплати доходів громадянам. Насправді це всього лише уточнення, оскільки і зазначено «зокрема», тобто передбачається, що можуть бути й інші випадки, коли підприємець стає податковим агентом. Це перший момент.

А другий момент, ще важливіший, полягає в такому: для доходів, які виплачуються підприємцю,

Порядок № 451 визначив спеціальну ознаку доходу — «42». Отже, само собою зрозуміло, що у формі № 1ДФ такі доходи обов'язково зазначаються (при цьому у графах 4 і 4а ставиться «0,00», оскільки ПДФО з доходів підприємців не справляється). Так само вважає й ДПАУ (див. листи від 17.01.2007 р. № 707/7/17-0217, від 10.02.2010 р. № 1213/м/17-0714, консультацію у журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 15, с. 23). І сперечатися з цим, на наш погляд, недоречно.

Що стосується документів, то історія з ними має досить довге коріння. Спочатку (

до 2003 року) у статті 12 Інструкції № 12 існувала така норма: якщо підприємець отримує дохід, він повинен був пред'явити оригінал Свідоцтва про держреєстрацію та платіжки про сплату податку (у тому числі єдиного податку), і тоді ПДФО з нього не утримували. Однак з 2003 року цю норму з Інструкції № 12 було виключено, а натомість так нічого й не з'явилося.

Досі єдиним документом, що стосується цієї проблеми, залишається

Податкове роз'яснення № 633, де зазначено: «особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування — оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу…». Як бачимо, утримувати ПДФО з підприємця, як і раніше, не потрібно, при цьому ні про які копії підтверджуючих документів не йдеться.

Однак на практиці перевіряючі часто вимагають від підприємців довести той факт, що під час купівлі товарів або послуг кошти ними були сплачено саме підприємцю, а не пересічному громадянину — фізичній особі. Такими доказами вони бажають бачити копії Свідоцтв про держреєстрацію та платіжок про сплату податків контрагентами. Особливо гострим це питання стало після того, як ДПАУ видала два

листи, в яких не лише виправдовувала такі дії податківців, а навіть наказувала підприємцям під час виплати доходу вимагати від контрагентів копії документів, які підтверджують:

1) підприємницький статус особи, яка отримала дохід

(Свідоцтво про держреєстрацію, Свідоцтво єдиноподатника);

2) сплату ним податку

(платіжка про сплату єдиного податку) — листи ДПАУ від 13.03.2006 р. № 2241/6/17-0716, від 10.08.2007 р. № 3990/С/07115.

Обережним підприємцям ми радили так і діяти. Водночас не кожний контрагент погоджувався надати зазначені копії (оскільки законодавство його до цього не зобов'язало), що породжувало безліч проблем.

На сьогодні ситуація нібито змінилася на краще

. Податківці видали лист, в якому хоча й не зовсім відмовилися від ідеї просити копії документів, однак скоротили їх перелік. Отже, тепер для неутримання ПДФО достатньо лише копії Свідоцтва про держреєстрацію підприємця, якому виплачується дохід. Податківці про це висловилися так: «Закладена у наказі № 633 ідеологія передбачає, що всі процедури щодо сплати податку підприємцями (незалежно від обраної системи оподаткування) знаходяться виключно у площині: підприємець — податковий орган, та ним передбачила можливість уникнення подвійного оподаткування підприємців податковим агентом та податковим органом. Згідно з наказом № 633 для того, щоб податковий агент не утримував податок з доходів, виплачуваних суб'єкту підприємницької діяльності, останній має надати копію Свідоцтва про державну реєстрацію його як підприємця» (лист ДПАУ від 10.02.2010 р. № 1213/м/17-0714).

По суті, цим

листом податківці дозволили не утримувати ПДФО навіть у тому разі, коли дохід виплачується єдиноподатнику від діяльності, не зазначеної у його Свідоцтві про сплату єдиного податку (оскільки копія такого Свідоцтва для неутримання ПДФО не потрібна). Утім, на наш погляд, використовувати такі рекомендації може лише сміливий підприємець.

Нагадаємо, що ДПАУ неодноразово зазначала, що роз'яснення, видані не на адресу конкретного платника, якщо вони не є узагальнюючими податковими роз'ясненнями, застосовуються лише тими, кому таке роз'яснення адресовано. Тому

дуже вже сподіватися на згаданий лист ми б доки не радили, оскільки точка зору у «місцевого» інспектора на це запитання може бути зовсім інша. Щоб убезпечити себе в цій ситуації, можна обрати різні варіанти.

Варіант 1.

Просити у контрагентів копії Свідоцтва про держреєстрацію і Свідоцтва єдиноподатника і не наполягати на отриманні копії платіжки про сплату єдиного податку. Одних лише Свідоцтв (їх копій) має бути достатньо для того, щоб сміливо не утримувати ПДФО з контрагента. Якщо перевіряючі при цьому необґрунтовано вимагатимуть ще і копію платіжки з єдиного податку, можна послатися на лист ДПАУ від 10.02.2010 р. № 1213/м/17-0714, а якщо й це не допоможе — подати на них скаргу начальнику своєї ДПІ. Це питання має вирішитися на користь підприємця ще в системі податкових органів (не доходячи до суду).

Варіант 2.

Якщо контрагент відмовляється надавати копію Свідоцтва про держреєстрацію або Свідоцтва єдиноподатника, однак пред'являє їх — зазначити в договорі та/або платіжному дорученні реквізити цих документів. Цього має вистачити, щоб підтверджувати підприємницький статус контрагента та не утримувати ПДФО.

Варіант 3.

Якщо контрагент відмовляється пред'явити Свідоцтво про держреєстрацію, утримати з нього ПДФО.

Варіант 4.

Просити у контрагента лише копію Свідоцтва про держреєстрацію (без Свідоцтва єдиноподатника). Однак для того, щоб так діяти, необхідно:

— по-перше, подати до своєї податкової запит з приводу того, які документи потрібні для підтвердження права неутримувати ПДФО з підприємця-продавця (про те, як написати запит, див. «ВД», 2008, № 22, с. 27). У запиті слід послатися на

лист ДПАУ від 10.02.2010 р. № 1213/м/17-0714;

— по-друге, отримати на такий запит позитивну відповідь (таку саму, як у зазначеному

листі).

Якщо ж відповідь з податкової буде іншою, краще (безпечніше) дотримуватися рекомендацій своєї податкової.


Документи консультації

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Порядок № 451

— Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451.

Інструкція № 12

— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.

Податкове роз'яснення № 633

— Податкове роз'яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», затверджене наказом ДПАУ від 29.12.2003 р. № 633.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі