Теми статей
Обрати теми

Довідник підприємця. Коли потрібно застосовувати РРО, КОРО та РК

Редакція ВД
Довідкова інформація

Коли потрібно застосовувати РРО, КОРО та РК

 

Як відомо, ті підприємці, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і при цьому здійснюють готівкові розрахунки або використовують під час розрахунків з покупцями картки, платіжні чеки, жетони та подібні до цього засоби безготівкових платежів, зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО). Однак Закон про РРО містить низку винятків із цього правила. Для того щоб точно знати, в яких випадках доведеться мати РРО, а в яких можна працювати й без нього, рекомендуємо ознайомитися з наведеним довідником. Інформацію надаємо, звичайно ж, з урахуванням змін, які відбулися починаючи з 2011 року.

 

Частина I. Коли необхідно використовувати РРО, КОРО та РК

img 1

 

Частина II. Підприємці, які мають право працювати без РРО, КОРО та РК

Зміст операцій

Що має застосовувати при розрахунках ФОП

на фіксованому патенті

на єдиному
податку

на загальній системі оподаткування

1

2

3

4

1. Торгівля за безготівковим розрахунком

Не потрібні РРО, КОРО та РК. Розрахунковими документами є документи, якими оформлюють безготівковий продаж товару (пункт 12 статті 9 Закону про РРО)

2. Продажі в системах електронної торгівлі
(комерції)

Не потрібні РРО, КОРО та РК. Розрахунковими документами є документи, якими оформлюють безготівковий продаж товару (пункт 13 статті 9 Закону про РРО)

3. Продаж товарів (надання послуг) за готівкові кошти у кіосках, із лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообороту за відсутності продажу алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів

Не потрібні РРО, КОРО та РК. На вимогу покупця видається розрахунковий документ довільної форми (пункти 5, 6, 10 статті 9 Закону про РРО)

4. Продаж за готівку проїзних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю

Не потрібні РРО, КОРО та РК. Але обов’язково потрібно видавати пасажирам талони (квитки)
(пункти 4, 5, 6 статті 9 Закону про РРО)

5. Торгівля за готівкові кошти на ринках, зі сплатою ринкового збору (крім стаціонарних магазинів, кіосків тощо)

Не потрібні РРО, КОРО та РК. На вимогу покупця видається розрахунковий документ довільної форми (пункти 5, 6, 9 статті 9 Закону про РРО)

6. Продаж за готівку води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу

Не потрібні РРО, КОРО та РК. На вимогу покупця видається розрахунковий документ довільної форми (пункти 5, 6, 11 статті 9 Закону про РРО)

7. Торгівля продукцією власного виробництва та надання послуг

Не потрібні РРО, КОРО та РК. На вимогу покупця видається розрахунковий документ довільної форми (пункти 5, 6 статті 9 Закону про РРО)

Потрібно використовувати РРО і КОРО

8. Продаж за готівкові кошти таких товарів (послуг):

— товарів з використанням пільгового торгового патенту (такі товари зазначено в пункті 267.2 Податкового кодексу), крім підакцизних

Не потрібні РРО, КОРО та РК. На вимогу покупця видається розрахунковий документ довільної форми (пункти 5, 6, 8 статті 9 Закону про РРО)

— інших непродовольчих товарів, виконання робіт, надання послуг

Не потрібні РРО, КОРО та РК.
На вимогу покупця видається розрахунковий документ довільної форми (пункти 5 і 6 статті 9 Закону про РРО)

Потрібно використовувати РРО і КОРО

— продовольчих товари, крім пива та підакцизних товарів

— пива на розлив, пива у пляшках і бляшанках

— уайт-спіриту

— пива та разом з ним інших підакцизних товарів (вина, коньяки, ювелірні вироби, автомобілі)

— лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, ПММ

Х

Х

— дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптова, роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню

Х

Х

 

 

Частина III. Підприємці, які мають право працювати без РРО,
однак зобов'язані застосовувати КОРО з РК

Вид діяльності

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій

Пункт Переліку № 1336

200 тис. грн.1

75 тис. грн.2

не встановлено

1

2

3

4

5

Загальна система оподаткування:

1. Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі3, розташовані за межами стаціонарних приміщень

+

-

-

Пункт 2

2. Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їхній території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу)

+

-

-

Пункт 3

3. Роздрібна торгівля та громадське харчування на території села підприємствами споживчої кооперації та сільгоспвиробниками, які використовують продукцію власного виробництва

-

+

-

Пункт 4

4. Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ

+

-

-

Пункт 5

5. Роздрібна торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів та містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл

+

-

-

Пункт 6

6. Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних та ветеринарних послуг на території села

-

+

-

Пункт 7

7. Надання побутових послуг на території села

-

-

+

Абзац другий пункту 11

8. Надання побутових послуг вдома у замовника з ремонту і встановлення побутових машин і пристосувань, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, придбання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир за переліком робіт, що встановлюються Мінекономіки і ДПАУ, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг)

-

-

+

Абзац третій пункту 11

9. Надання побутових послуг з ремонту взуття, швейних і трикотажних виробів, виробів з текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і пристосувань, металевих виробів та хімічного чищення структурними підрозділами підприємств та суб’єктами підприємницької діяльності з 1 або 2 працюючими

-

-

+

Абзац четвертий пункту 11

10. Послуги бібліотек

+

-

-

Пункт 13

11. Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями

+

-

-

Пункт 14

12. Послуги в салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за Переліком № 105

-

-

+

Пункт 15

13. Послуги носильників з доставки багажу на вокзалах і в портах

+

-

-

Пункт 16

14. Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу

+

-

-

Пункт 17

15. Послуги приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту)

-

-

+

Пункт 19

16. Послуги зі страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, що надаються страховими агентами за територією приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка»)

-

-

+

Пункт 20

17. Ритуальні послуги за умови проведення розрахунків вдома у замовників

-

-

+

Пункт 21

18. Торгівля, громадське харчування та надання послуг на території сіл та селищ міського типу, яким надано статус гірських

+

-

-

Пункт 22

19. Медичні послуги, що надаються виїзними бригадами, і медичне обслуговування вдома у замовника

+

-

-

Пункт 23

20. Послуги з організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які провадяться в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також туристичні та екскурсійні послуги за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності

-

-

+

Пункт 24

21. Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах

-

-

+

Пункт 26

22. Приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-закупівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників

+

-

-

Пункт 27

1 На одного суб'єкта господарської діяльності.
2 На один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).
3 Автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики.

 

Частина IV. Підприємці, які зобов'язані застосовувати РРО та КОРО

Умови, за яких підприємці зобов'язані застосовувати РРО та КОРО

Нормативно-правовий акт

Загальна система оподаткування

1. Використання в розрахунках з покупцями:
— готівкових грошових коштів;
— карток, платіжних чеків, жетонів та подібних засобів безготівкових платежів

Стаття 3 Закону про РРО

2. Провадження діяльності, зазначеної в частині III довідника за умови перевищення гранично допустимого розміру річного обсягу розрахункових операцій (якщо його встановлено)

Пункт 2 постанови № 1336

 

Частина V. Експрес-відповіді на популярні запитання щодо використання РРО

Запитання

Відповідь

1

2

Чи потрібно застосовувати РРО в разі повернення покупцем товару (якщо продаж був через РРО)?

Так, потрібно. Оскільки згідно зі статтею 2 Закону про РРО видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу) вважається розрахунковою операцією

Що робити в разі виходу з ладу РРО?

У разі виходу з ладу РРО:
1. Відповідальна особа повідомляє про вихід з ладу РРО сервісний центр.
2. У розділі 4 КОРО касир зазначає час, дату виходу з ладу РРО та форму розрахунків, що використовувалася під час ремонту РРО.
3. Під час ремонту РРО розрахункові операції повинні здійснюватися або з використанням РК (порядок використання такий самий, як у разі відключення електроенергії; див. наступне запитання), або з використанням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Після поновлення роботи РРО:
1. Працівник сервісного центру повинен заповнити відповідні графи в розділі 4 КОРО.
2. Касир повинен провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням КОРО та РК, а потім роздрукувати Z-звіт і внести його номер до графи 7 розділу 4 КОРО.
3. Далі необхідно проводити розрахункові операції з використанням РРО

Що робити в разі відключення електроенергії?

У разі відключення електроенергії касир повинен:
1. Оформляти розрахункові операції з використанням РК і КОРО (не більше 72 годин (7 робочих днів)). До корінця першої РК з позначкою «Службове внесення» записати підраховану суму виручки, що знаходиться у скриньці РРО на момент відключення електроенергії.
2. Заповнити графи 1 — 5 розділу 3 КОРО.
Після включення електроенергії касир повинен:
1. У разі обнулення оперативної пам'яті РРО на підставі контрольної стрічки провести через РРО суми коштів, отриманих за час роботи до відключення електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ (20 %, 0 %). За необхідності може бути виконано операцію «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
2. Підрахувати суму виручки, оформлену за допомогою РК (за корінцями РК) і записати її до корінця останньої РК з позначкою «Службова видача».
3. Суму виручки, яку було оформлено РК, провести через РРО (окремо за кожною ставкою ПДВ).
4. Роздрукувати Z-звіт.
5. Заповнити КОРО за даними роздрукованого Z-звіту.
6. Заповнити графи 6 — 8 розділу 3 КОРО.
7. Далі проводити розрахункові операції з використанням РРО.
Разом з цим у своєму листі від 05.10.2010 р. № 20886/7/10-2017 ДПАУ зазначила, що в цій ситуації слід звернути увагу на важливе зауваження ВАСУ, наведене в постанові ВАСУ від 17.11.2009 р. № К-15397/08. Так, з роз'яснень суду виходить, що для підтвердження правомірності використання РК слід подбати про доказ відключення електроенергії (таким може бути, наприклад, довідка від відповідних служб). Інакше використання РК може бути визнано незаконним

Що робити, коли строк служби РРО минув?

РРО, строк експлуатації якого закінчився, слід зняти з реєстрації в податковій і вивести з експлуатації. Натомість підприємець повинен придбати новий РРО та зареєструвати його в своїй ДПІ.
У принципі про необхідність заміни РРО податківці повинні попереджати підприємця ще за місяць до закінчення строку його експлуатації (пункт 2.13 Порядку реєстрації РРО).
Однак краще бути обережнішим і самостійно стежити за тим, щоб не пропустити зазначений строк. Тим більше, що податківці в оглядовому листі ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 (запитання 2.2.148) зазначили, що «у разі використання суб’єктом господарювання реєстратора, строк експлуатації якого минув, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР. Тобто подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог ст. 3 цього Закону та тягне за собою накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР»

Як звітувати підприємцю у зв'язку з використанням РРО?

Підприємець, який використовує РРО або РК, повинен щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, подавати до податкової за місцем реєстрації РРО (РК):
— Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1;
— Довідку про використані розрахункові книжки (у разі, якщо у звітному періоді була повністю використана (закінчилася) хоча б одна РК, зареєстрована на РРО чи КОРО)

Як виправити помилково проведену через РРО операцію?

Для виправлення помилки у разі помилкового вибивання чеку на непотрібний товар необхідно провести операцію скасування помилково проведеної через РРО операції.
Скасування такої операції відбувається шляхом реєстрації від’ємної суми через РРО. При цьому не можна виправляти помилку шляхом реєстрації через РРО від’ємних сум із використанням операції «сторно». У надрукованому чеку в разі скасування операції перед скасованою сумою може друкуватися знак «-» (мінус).
Крім того, у разі скасування операції матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки (продавець), повинна також скласти акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку. Акт підклеюють до останньої сторінки КОРО

Яка відповідальність передбачена за:
— проведення через РРО (або РК) розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті (або загальній сумі продажів за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня);

нероздрукування розрахункового документа, або проведення операції без використання РК

До 01.01.2011 р. за ці порушення накладався штраф у п'ятикратному розмірі від суми невідповідності чи непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи.

З 01.01.2011 р. згідно з пунктом 1 статті 17 Закону про РРО:
якщо порушення вчинено вперше, штраф становитиме 1 грн.;
— у разі повторного здійснення порушення (як випливає зі статті, повторним слід вважати порушення, вчинене вдруге протягом календарного року) — 100 % вартості проданих товарів за умови, що порушення було лише одне з перелічених;
за кожне наступне здійснення порушення — у п'ятикратному розмірі вартості товарів, проданих з порушеннями

Яку відповідальність передбачено за застосування під час здійснення розрахункових операцій РРО, не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого або неопломбованого?

До 01.01.2011 р. за таке порушення на підприємця накладався штраф згідно з пунктом 2 статті 17 Закону про РРО у розмірі 20 нмдг (340 грн.), а на думку ДПАУ — ще й додатковий штраф згідно з пунктом 1 статті 17 (лист ДПАУ від 01.07.2010 р. № 13036/7/23-7017/769).
З 01.01.2011 р. пункт 2 статті 17 Закону про РРО виключено, отже, за таке порушення штраф у розмірі 20 нмдг (340 грн.) не застосовується, а

застосовується лише штраф згідно з пунктом 1 статті 17 Закону про РРО (див. вище)

Єдиноподатник має два магазини:
в одному торгує одягом;
— в другому продає продукти харчування, у тому числі алкогольні напої
(коньяк, шампанське, вино тощо).
Зобов'язаний він застосовувати РРО в кожному з магазинів чи можна обмежитися використанням одного РРО — лише в продуктовому магазині?

Застосовувати РРО при торгівлі підакцизними товарами потрібно було в обов'язковому порядку до 01.01.2011 р. При цьому податківці вимагали проводити через РРО всю продукцію підприємця, у тому числі й непідакцизну.
На щастя, з 01.01.2011 р. єдиноподатники мають право не застосовувати РРО навіть при торгівлі підакцизними товарами. Тому в цій ситуації підприємець може спокійно працювати без РРО

Чи обов'язково застосовувати РРО, якщо покупець розраховується банківською карткою (через платіжний термінал)?

Відповідь залежить від того, чи застосовує підприємець РРО при готівкових розрахунках за такий самий товар:
1) якщо так, то РРО необхідно застосовувати й під час розрахунків за допомогою банківських карток.
Оскільки сліп (квитанція платіжного терміналу) не відповідає вимогам до розрахункового документа (розділ 3 Положення про розрахункові документи), то потрібно роздрукувати чек РРО. Причому:
— у тому разі, коли платіжний термінал приєднано до РРО, покупцю достатньо видати один розрахунковий документ — чек РРО із зазначенням у ньому реквізитів платіжної картки, коди авторизації і підписів касира та користувача картки (пункт 3.6 Положення про розрахункові документи)
— у разі, коли платіжний термінал не приєднано до РРО, розрахунки проводять одночасно через термінал і через РРО. Відповідно покупцю видають два документи: сліп (квитанцію платіжного терміналу) і чек РРО;
2) якщо ж РРО немає, то його використовувати не потрібно, тобто:
підприємець, який веде КОРО з РК, при розрахунках за допомогою банківської картки видасть покупцю розрахункову квитанцію (при цьому він не зобов'язаний застосовувати РРО);
— підприємець, який не має ні РРО, ні КОРО з РК (наприклад, єдиноподатник), відобразить отримані кошти лише у Книзі за формою № 10 (спеціально встановлювати РРО для таких операцій не потрібно).
Хоча слід зазначити, що податківці іноді наполягають на необхідності застосування РРО навіть у такому разі. Однак ми з їх думкою не згодні, оскільки стаття 9 Закону про РРО прямо звільняє від РРО єдиноподатників і підприємців на фікспатенті, не встановлюючи будь-яких обмежень щодо банківських карток і платіжних терміналів

Чи зобов'язаний єдиноподатник використовувати РРО під час продажу пива у власному кафе?

Слід знати, що:
до 01.01.2011 р. під час продажу пива в пляшках і бляшанках потрібно було вести КОРО з РК;
з 01.01.2011 р. під час продажу пива на розлив, у бляшанках або пляшках ні РРО, ні КОРО з РК вести не потрібно

Два підприємці працюють в одному магазині. Чи можуть вони використовувати один РРО на двох?

Ні, оскільки реєстрація РРО здійснюється на одного конкретного підприємця. Крім того, у Порядку реєстрації РРО немає жодних застережень про можливість «множинного» використання одного й того самого РРО.
Тому якщо готівкові розрахунки через один і той самий РРО провадитимуть два підприємці, то їм обом загрожують штрафні санкції.
Так, на власника РРО податківці (недорахувавшись у нього виручки) накладуть штраф за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків згідно з пунктом 1 статті 17 Закону про РРО, тобто:
— якщо порушення вчинено вперше, штраф становитиме 1 грн.;

— у разі повторного вчинення порушення (як випливає зі статті, повторним слід вважати порушення, вчинене вдруге протягом календарного року) — 100 % вартості товарів, проданих через загальний РРО;
— за кожне наступне вчинення порушення — у п’ятикратному розмірі вартості товарів, проданих з порушеннями.
А на підприємця, який застосовував чужий РРО, буде накладено штраф за непроведення розрахункових операцій через РРО за тим самим пунктом 1 статті 17 Закону про РРО

Що робити, коли втрачено реєстраційне посвідчення на РРО?

Як зазначає ДПАУ, відповідальності за втрату реєстраційного посвідчення РРО Законом про РРО не передбачено.
Тому втрачене реєстраційне посвідчення можна просто поновити шляхом отримання дубліката. Для цього підприємцю достатньо подати до тієї ДПІ, де зареєстрований РРО, заяву довільної форми (у ній слід зазначити фіскальний номер РРО, тип господарської одиниці та її адресу).
При цьому, якщо РРО використовується на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, в отриманому дублікаті реєстраційного посвідчення потрібно проставити позначку про взяття РРО на облік. Для цього з дублікатом необхідно звернутися ще й до податкового органу за місцем провадження діяльності (лист ДПАУ від 13.12.2009 р. № 13363/6/23-7015/1448)

Підприємець провів отриману готівкову виручку через РРО та відобразив її у Книзі ОДВ, однак не записав її в КОРО. Чи загрожує йому за це якась відповідальність?

Так, підприємцю загрожує п'ятикратний штраф за неповне оприбуткування готівки (стаття 1 Указу № 436).
Річ у тім, що згідно з пунктом 2.6 Положення № 637 усю готівку обов'язково має бути оприбутковано в день її отримання. Причому під оприбуткуванням розуміється не лише проведення її через РРО, а й запис про неї в КОРО, який здійснюється наприкінці дня на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Тому ДПАУ, посилаючись на лист НБУ від 16.04.2010 р. № 11-110/2010-6116, зазначає, що відсутність запису про виручку в КОРО тлумачиться як неповне оприбуткування готівки. А за це Указом № 746 передбачено штраф у тій же сумі, що й за неоприбуткування, тобто у п’ятикратному розмірі неповністю оприбуткованих сум (лист ДПАУ від 05.05.2010 р. № 8795/7/23-7017/538).
Щоправда, ВАСУ зайняв ліберальнішу позицію та вважає, що в цьому випадку підприємця можна покарати лише адмінштрафом за невикористання КОРО (340 грн.), а оприбуткування готівки все ж таки відбулося (ухвала ВАСУ від 22.10.2009 р. у справі № 2-23/16484-2007А, к/с № К-5523/08). Та все ж покладатися на цю думку ми б не радили, оскільки вона надміру смілива

Яку відповідальність передбачено за відсутність або помилку в реквізиті чеку РРО?

Згідно з розділом 3 Положення про розрахункові документи касовий чек повинен містити деякі обов'язкові реквізити: зокрема, назву господарської одиниці, її адресу тощо. За відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів документ не є розрахунковим.
Тому ДПАУ вважає, що відсутність у чеку РРО обов'язкового реквізиту або навіть помилка в обов'язковому реквізиті (наприклад, неправильно зазначено адресу господарської одиниці) прирівнюються до нероздрукування розрахункового документа (лист ДПАУ від 09.12.2008 р. № 12115/6/23-7019).
А за це пунктом 1 статті 17 Закону про РРО передбачено штраф у такому розмірі:
якщо порушення вчинено вперше, штраф становитиме 1 грн.;
у разі повторного вчинення порушення (як випливає зі статті, повторним слід вважати порушення, вчинене вдруге протягом календарного року) — 100 % вартості товарів, проданих з таким порушенням;
— за кожне наступне вчинення порушення — у п’ятикратному розмірі вартості товарів, проданих з порушеннями

Чи потрібно підприємцю на загальній системі проводити через РРО готівку, отриману від продажу основних фондів?

Думка ДПАУ щодо цього питання періодично змінюється. На щастя, зараз вона склалася на користь підприємців. Так, в оглядовому листі ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 податківці погодилися з тим, що проводити через РРО виручку, отриману від продажу основних фондів, необов'язково. Детальніше про це див. «ВД», 2009, № 23, с. 46

Який порядок відображення в КОРО помилково проведених через РРО сум виручки? Як виправити таку
помилку?

Підприємець, який припустився помилки при проведенні виручки через РРО, має право скористатися пунктом 4.7 Порядку реєстрації РРО і скасувати помилково проведену суму розрахунку. Зробити це можна так:
якщо використовуваний РРО має можливість окремо накопичувати у фіскальній пам'яті від’ємні суми розрахунків, то помилково проведена сума скасовується шляхом реєстрації від’ємної суми;
— якщо ж РРО не забезпечує накопичення у фіскальній пам'яті від’ємних сум, дозволяється скасування помилкової суми за допомогою операції «службова видача»
.
Причому слід пам'ятати, що скасовувати помилкову суму, використовуючи операцію «сторно», забороняється.
Після того як помилку буде виправлено, необхідно скласти акт про видачу коштів, де зазначити дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Складає такий акт особа, яка здійснює розрахунки та підклеює його на останній сторінці КОРО (пункт 4.8 Порядку реєстрації РРО)

З якою періодичністю потрібно роздруковувати фіскальні звітні чеки РРО?

Фіскальні звітні чеки РРО (які здебільшого йменуються Z-звітами) необхідно роздруковувати щодня (пункт 9 статті 3 Закону про РРО). У разі нероздрукування такого звіту або його відсутності в КОРО підприємцю може загрожувати штраф у розмірі 340 грн. (20 нмдг) (пункт 4 статті 17 Закону про РРО).
При цьому податківці вимагають, щоб проміжок часу між роздрукуванням двох Z-звітів не перевищував 24 години (підпункт 2.2.7 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572). Більше того, на практиці підприємці можуть стикнутися з вимогами роздруковувати Z-звіти в межах календарної доби, тобто підсумок розрахунків за добу повинен відображатися в Z-звіті, роздрукованому до закінчення цієї календарної доби, тобто до 24:00, оскільки інакше можливі ситуації, коли в один день буде роздруковано два Z-звіти, а в іншій — жодного, а отже, вимогу Закону про РРО про щоденне роздрукування фіскальних звітних чеків не буде виконано.
Однак суди справедливо звертають увагу на те, що відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції, а не з роздрукування попереднього Z-звіту, і навіть не з початку робочого дня (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 р. у справі № 22-а-10244/08), тому між роздрукуванням двох Z-звітів може минути значно більше 24 годин.
Отже, відлічувати 24 години логічніше від першої розрахункової операції, здійсненої після роздрукування попереднього Z-звіту, і до виконання наступного Z-звіту. Дотримання цієї умови є цілком достатнім для виконання вимог статті 3 Закону про РРО про щоденне роздрукування Z-звіту, навіть якщо при цьому перша розрахункова операція відбулася в одній добі, а роздрукування Z-звіту — в іншій (постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2008 р. № 2/95, від 22.09.2008 р. № 13/150, ухвала ВАСУ від 12.07.2007 р.).

Чи можна за день роздрукувати декілька Z-звітів?

Так, можна, оскільки Закон про РРО не містить будь-яких обмежень щодо кількості Z-звітів, надрукованих протягом дня.
Головне, щоб усі вони були підклеєні до відповідної КОРО та до розділу 2 КОРО було внесено окремі записи про них. До речі, з цим згодні й податківці
(підпункт 2.2.99 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572)

Чи можна в разі втрати Z-звіту замість нього роздрукувати Х-звіт?

Ні, так діяти не можна.
Річ у тім, що денний звіт (інакше кажучи, Х-звіт) не обнуляє інформацію в оперативній пам'яті РРО і не заносить її до фіскальної пам'яті, тому він не може замінити собою Z-звіт (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2009 р. № 4/36)

Якщо підприємець працює цілодобово, з якою періодичністю потрібно роздруковувати Z-звіти?

Податківці роз'яснюють: якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово, Z-звіти необхідно роздруковувати кожної доби (підпункт 2.2.7 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572)

Протягом дня РРО не працював, жодної розрахункової операції не було здійснено. Чи потрібно в цьому випадку друкувати Z-звіт?

Щоб уникнути проблем з податківцями, краще Z-звіт надрукувати, оскільки вони непохитно наполягають, щоб у робочі дні РРО було включено, а Z-звіт — роздруковано (лист ДПАУ від 07.11.2002 р. № 7501/6/23-2119 довідка 1).
При цьому якщо буквально читати статтю 3 Закону про РРО, то вийде, що вони мають рацію. Однак, виходячи з логіки та практики, що склалася в судах, друкувати Z-звіти потрібно не щодня, а щозміни (тобто протягом 24 годин після першої розрахункової операції, не відображеної в останньому Z-звіті). Проте ця позиція є спірною та застосовувати її можна хіба що в крайньому разі, коли підприємець Z-звіт не роздрукував і йому нікуди діватися — потрібно відбиватися від штрафів з боку податківців.
Якщо ж є можливість обирати, краще підстрахуватися та надрукувати Z-звіт, навіть якщо розрахункових операцій довідка 2 протягом дня не було.
До речі, у вихідні та неробочі дні Z-звіт друкувати не потрібно (зрозуміло, якщо підприємець не здійснює розрахункові операції), з цим не сперечаються й податківці (лист ДПАУ від 07.11.2002 р. № 7501/6/23-2119), хоча й вимагають наявності наказу про відсутність діяльності у вихідні та святкові дні

Підприємець отримав позику в готівковій формі від іншого підприємця. Чи потрібно під час отримання та повернення позикових коштів застосовувати РРО?

Ні, не потрібно.
Відповідно до статті 1 Закону про РРО підприємці зобов'язані застосовувати РРО для здійснення розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг). А в разі отримання або повернення позики продаж товарів (надання послуг) не відбувається, отже, застосовувати РРО немає необхідності.
Аналогічну думку висловила й ДПАУ в листі від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 (підпункт 2.2.61)

Аптека, розташована на території міської лікарні, торгує виключно медичними та фармацевтичними товарами, на які отримано пільговий торговий патент. Чи можна в цьому випадку під час проведення готівкових розрахунків з покупцями не застосовувати РРО?

До 01.01.2011 р. підприємці, які працювали за пільговим торговим патентом,
могли торгувати за готівку без РРО, якщо дотримувалися відразу трьох обов'язкових умов (пункт 8 статті 9 Закону про РРО):
1) мали пільговий торговий патент;
2) вели Книгу обліку доходів і витрат (тобто Книгу за формою № 10);
3) не були зареєстровані як платники ПДВ.
З 01.01.2011 р. продаж товарів (крім підакцизних), надання послуг особами, які отримали пільговий торговий патент, не потребує застосування РРО, навіть якщо Книга ОДВ не ведеться та відсутня ПДВ-реєстрація

Підприємець надає автомобіль в оренду. Орендарю зручніше сплачувати орендну плату готівкою. Чи потрібно грошові кошти за такою операцією приймати через РРО?

Згідно зі статтею 1 Закону про РРО застосовувати РРО зобов'язані ті підприємці, які здійснюють продаж за готівку товарів і послуг. Тому спочатку необхідно з'ясувати, чи є надання в оренду автомобіля послугою (оскільки продажем товарів воно точно не є).
Отже, з точки зору

ЦКУ оренда не є послугою, оскільки предметом договору оренди є неспоживана річ (яка підлягає поверненню), а предметом договору послуг — нематеріальна послуга, що споживається у процесі вчинення певної дії. Про це також зазначав і Мін'юст у листі від 23.02.2004 р. № 8-11-19.
Однак є й інша позиція: з точки зору Державного класифікатора ДК 016-97 оренду включено до групи послуг. Природно, саме цю версію підтримують податківці, у зв'язку з чим вимагають від підприємців застосовувати РРО в разі отримання орендної плати готівкою.
Відповідно у цій ситуації:
оптимальним варіантом було б отримувати орендну плату за безготівковим розрахунком або через касу банку;
— якщо ж безготівковий розрахунок повністю виключено, то сміливий підприємець, керуючись нормами ГКУ, може не застосовувати РРО. При цьому слід бути готовим до судового спору з податківцями (до речі, позитивні рішення щодо цього питання є, наприклад, ухвала ВАСУ від 15.04.2009 р. № К-28396/06 (К-27922/06));
обережний підприємець проведе отриману орендну плату через РРО

Який строк давності щодо штрафів, пов'язаних з РРО?

До 01.01.2011 р. штрафи, що накладалися згідно із Законом про РРО, належали до адміністративно-господарських санкцій, про що неодноразово згадували суди (постанова Верховного Суду України від 13.02.2007 р., постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2008 р. № 9/171, від 03.03.2008 р. № 3/183, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009 р. у справі № 22-а-18371/08, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 р.).
У свою чергу, адміністративно-господарські санкції за загальним правилом накладаються протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення (стаття 250 ГКУ).
Тобто якщо після порушення, пов'язаного із застосуванням РРО, минув уже рік, то податківці не мали права штрафувати за нього підприємця.
Проте з 01.01.2011 р. застосування санкцій, передбачених за порушення вимог щодо порядку використання РРО, уже не обмежено строками, передбаченими статтею 250 ГКУ. Це означає, що штраф може бути застосовано, навіть якщо з дня вчинення порушення минуло більше року, а з моменту виявлення (складання протоколу контролюючим органом) — більше шести місяців

 

Документи довідника

Податковий кодекс

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Указ № 436

— Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Перелік № 1336

— Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Порядок реєстрації РРО

— Порядок реєстрації, опломбування та використання реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Положення про розрахункові документи

— Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Положення № 637

— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

ДК 016-97

— Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, затверджений наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. № 822.

Перелік № 105

— Перелік товарів, які реалізуються з розносок і ручних візків, та видів послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті, які надаються без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства транспорту України від 18.02.2004 р. № 105.

Довідкова інформація (довідка)

1 Хоча

лист ДПАУ від 07.11.2002 р. № 7501/6/23-2119 адресовано юридичним особам, роз'яснення, наведене в ньому з приводу РРО, рівною мірою стосується і фізичних осіб — підприємців.

2 Нагадаємо, що

розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа з оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або в разі повернення товару (відмови від послуги) оформлення розрахункових документів з перерахування коштів до банку покупця.

 

Матеріал підготувала: Людмила БАЛА, консультант газети «Власне Діло»

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі