Звітуємо щодо екоподатку
Залишився позаду I квартал 2011 року, а отже, настав час звітувати щодо квартальних податків і зборів, у тому числі й екоподатку. У цій статті ми відповімо на такі актуальні запитання стосовно цього податку: хто саме зобов'язаний звітувати з екоподатку у 2011 році; як розрахувати суму екоподатку та скласти звіт з нього в разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, що робити з відходами, наприклад такими, як люмінесцентні лампи, чи сплачувати екоподаток з них та як відзвітувати, чи сплачується екоподаток у підвищеному розмірі у випадку, якщо підприємець не має дозволу на викиди?
Людмила БАЛА, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про відходи —
Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.Закон про охорону навколишнього середовища
— Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-XII.Закон про охорону атмосферного повітря
— Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92 р. № 2707-XII.Порядок № 1218
— Порядок розробки, затвердження та перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затверджений постановою КМУ від 03.08.98 р. № 1218.Перелік платних послуг
— Перелік платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів, затверджений постановою КМУ від 26.10.2001 р. № 1430.Наказ № 110/73
— наказ Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екологіїта природних ресурсів України» від 15.03.2002 р. № 110/73.
Порядок № 2751
— Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затверджений постановою ВРУ від 29.10.92 р. № 2751-XII.Методика № 639
— Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639.Наказ № 1010
— наказ ДПАУ «Про затвердження форми податкової декларації екологічного податку» від 24.12.2010 р. № 1010.
Хто зобов'язаний звітувати щодо екоподатку з 01.01.2011 р.
З прийняттям
Податкового кодексу збір за забруднення навколишнього природного середовища було перейменовано на екоподаток. Крім назви, змінилися й деякі правила його сплати.Так, головне нововведення, яке великою мірою поширюється саме на підприємців, — це зміна механізму сплати екоподатку в разі викиду забруднюючих речовин
пересувними джерелами (зокрема, автомобілями). Ми вже зазначали, що з 01.01.2011 р. екоподаток за такі викиди сплачується автоматично під час купівлі пального (тобто екоподаток уключено до ціни пального). При цьому до бюджету суму екоподатку тепер перераховують продавці палива (податкові агенти). Зрозуміло, і звітувати щодо екоподатку тепер будуть вони.Але не все так просто. На своєму сайті
www.sta.gov.ua (Єдина база податкових знань) ДПАУ роз'яснила такий важливий момент: суб’єкту господарювання, який не здійснює реалізацію палива, але був платником збору за забруднення навколишнього середовища за здійснення викидів пересувними джерелами забруднення за звітні періоди 2010 року, потрібно подавати заяву про відсутність об’єкта обчислення. Лише в цьому випадку він може не звітувати щодо екоподатку у 2011 році (заява складається в довільній формі, про цю вимогу податківців ми попереджали читачів у «ВД», 2011, № 3, с. 5).Цю заяву потрібно було подати після того, як підприємець відзвітував щодо екозбору за 2010 рік. Але останній день її подання податківці не зазначили, тобто теоретично її можна подавати протягом усього 2011 року. Та все ж існує підстава припустити таке:
якщо підприємець не подав згадану заяву до 10.05.2011 р., йому доведеться подати декларацію з екоподатку за I квартал (з прокресленнями), щоб уникнути штрафу за її неподання .Що стосується викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, або розміщення відходів, або скидання забруднюючих речовин у воду, то тут змін менше —
екоподаток сплачують (і звітують щодо нього) ті підприємці, які безпосередньо забруднюють навколишнє середовище, а саме:— викидають забруднюючі речовини
стаціонарними джерелами забруднення;— скидають забруднюючі речовини
безпосередньо у водні об'єкти (тобто скидання забруднюючих речовин у каналізацію не призводить до необхідності сплачувати екоподаток);—
розміщують відходи у спеціально відведених місцях;— створюють радіоактивні відходи;
— зберігають вироблені радіоактивні відходи понад строк, зазначений у ліцензії
(пункт 240.1 Податкового кодексу).Оскільки фізичні особи — підприємці здебільшого мають справу з екоподатком за забруднення стаціонарними джерелами та з екоподатком за розміщення відходів, саме про ці види екоподатку та про звіти за ними ми і говоритимемо в цій статті.
Основні зміни щодо сплати екоподатку
Податковий кодекс
дещо змінив звичні правила розрахунку екоподатку. Серед нововведень слід зазначити декілька найістотніших.Нові ставки екоподатку
Ставки екоподатку тепер інші — установлені в
статтях 243 — 246 Податкового кодексу. Однак відразу в повному обсязі вони не застосовуватимуться, оскільки законодавці вирішили підвищувати їх поступово. Так, при обчисленні екоподатку за періоди:— з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. слід використовувати ставки в розмірі 50 % від тих, які встановлено в
статтях 243 — 246 Податкового кодексу (їх розмір див. у Довіднику на с. 35 цього номера);— з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. слід використовувати ставки у розмірі 75 % від установлених у
статтях 243 — 246 Податкового кодексу;— після 01.01.2014 р. слід використовувати ставки в повному розмірі — 100 % від установлених у
статтях 243 — 246 Податкового кодексу (пункт 2 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу).Але це ще не все. Крім того, що базові ставки екоподатку збільшено, вони
ще й індексуватимуться. Згідно з пунктом 4 розділу XIX Податкового кодексу КМУ зобов'язаний щороку, до 1 червня, вносити на розгляд ВРУ проект закону про зміну ставок оподаткування, у тому числі й щодо екоподатку, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції. Тому можна чекати в майбутньому ще більшого зростання ставок податку у зв'язку з індексацією. Утім, поки що (у I кварталі 2011 року) проводити індексацію не потрібно.Немає наростаючого підсумку
Екоподаток розраховується за кожний квартал окремо, без наростаючого підсумку. Відповідно декларація з нього також складається окремо за кожний квартал, без наростаючого підсумку.
Сплата екоподатку за відходи, що тимчасово зберігаються
Підприємці, які давно мають справу з відходами, пам'ятають, що податківці здебільшого завжди вимагали від них сплати екозбору за відходи, незважаючи на подальшу долю відходів (зберігалися вони на власній території чи були вивезені самостійно або передані за договором спецорганізаціям). І лише останніми роками ДПАУ подобрішала та дозволила екозбір не сплачувати, якщо підприємець своєчасно передає відходи за договором іншому суб’єкту (тобто не порушує строки передачі відходів, установлені в договорі) —
лист ДПАУ від 28.05.2008 р. № 6208/5/15-0215.Однак з набуттям чинності
Податковим кодексом з’явилися старі проблеми з новою силою. Зокрема, із загальних формулювань статті 240 Податкового кодексу не можна дійти однозначного висновку: потрібно сплачувати екоподаток тим підприємцям, які свої відходи своєчасно вивозять (тобто передають за договором спеціальній організації), чи ні.ДПАУ на своєму сайті
www.sta.gov.ua (Єдина база податкових знань) надала доволі невиразну відповідь на запитання про те, хто є платником екоподатку за відходи. Утім, з неї можна зробити висновок, що податківці, найімовірніше, вимагатимуть сплати екоподатку від усіх підприємців, які мають відходи, навіть якщо такі відходи передаються за договорами спецорганізаціям:«П.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Кодексу визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що
справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів. Питання видання дозволів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), а також в частині цивільно-правових відносин (договірних відносин) між суб’єктами господарювання не належить до компетенції органів ДПС.Таким чином,
платниками екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, в т.ч. небезпечних відходів та побутових відходів, є всі суб’єкти господарювання , крім тих, суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають послуги у цій сфері. Тобто, із оподаткування екологічним податком вивільнені тільки окремі види відходів як вторинної сировини та розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах. У разі наявності у платників податку відповідних об’єктів та бази оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, визначених пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Кодексу, таким платникам податку слід нараховувати та сплачувати екологічний податок».Утім,
з податківцями можна спорити. І в цих спорах допоможуть ті ж аргументи, якими підприємці користувалися два-три роки тому, оскільки, по суті, проблема залишилася колишньою. Так, податківці будують усі свої обґрунтування на одному: платниками екоподатку є суб'єкти господарювання, які розміщують відходи у спеціально відведених місцях або об'єктах (підпункт 240.1.3 Податкового кодексу). При цьому вони не наважуються прямо заявити про те, що всі підприємці, у процесі діяльності яких утворюються відходи (а утворюються вони майже в кожного), автоматично потрапляють до категорії осіб, які розміщують відходи, — податківці лише побічно натякають на це, оскільки насправді ситуація складається інакше.Адже
одна річ — розміщувати відходи, а інша — тимчасово їх зберігати. Тож розберемося, чим відрізняються ці два поняття.
Таблиця 1
Розміщення та зберігання відходів
| Розміщення відходів (підпункт 14.1.223 Податкового кодексу) | Зберігання відходів |
| «… зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами» | «… тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення)» |
Як видно з табл. 1,
розміщення відходів має місце лише тоді, коли підприємець їх не тільки зберігає, а й сам займається захороненням відходів (наприклад, вивозить їх на полігони, звалища, спеціальні комплекси тощо). Якщо ж така складова, як захоронення, відсутня, ми маємо справу лише з тимчасовим зберіганням відходів, а ніяк не з їх розміщенням.До речі, про це ж говорить і Мінприроди в
листі від 22.05.2008 р. № 6540/20/10-08, чітко ромежовуючи терміни «зберігання відходів» (тобто зберігання відходів у себе до передачі їх спеціалізованому підприємству) і «розміщення відходів» (тобто залишення відходів назавжди на своїй території або на спеціальних територіях). Причому серед решти держорганів думка Мінприроди в цьому питанні є найавторитетнішою (у тому числі й для судових розглядів), оскільки саме цей орган уповноважений тлумачити спірні моменти законодавства про охорону навколишнього природного середовища.Таким чином,
підприємець, який передає відходи іншому суб’єкту господарювання за договором, не розміщує їх, а тимчасово зберігає, не є платником екоподатку за відходи.Водночас ліміт на утворення відходів (і дозвіл на них) отримати потрібно
, навіть у разі тимчасового зберігання відходів. Від необхідності мати ліміти (і дозволи) звільнено лише власників побутових відходів, які уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства (пункти 8 і 15 Порядку № 1218). І це, до речі, ще одне підтвердження того факту, що такі підприємці не займаються розміщенням відходів. Адже згідно з підпунктом 14.1.223 Податкового кодексу однією з ознак розміщення відходів є наявність у суб'єкта господарювання відповідного дозволу (див. цитату вище). Ну а якщо такий дозвіл підприємцю отримувати необов'язково, то в розумінні Податкового кодексу він не займається розміщенням відходів, і, як наслідок, не є платником екоподатку.Немає податкових санкцій за перевищення лімітів
У багатьох підприємців у пам'яті ще свіжі спогади про те, що за перевищення лімітів у разі викидів забруднюючих речовин або при розміщенні відходів екозбір раніше сплачувався в п'ятикратному розмірі, так само як і за роботу без дозволу/ліміту на викиди (відходи). Причому планувалося навіть підвищити суму екозбору аж до десятикратного розміру. Але, на щастя, після прийняття
Податкового кодексу ситуація змінилася на користь платників податків.Так, тепер
екоподаток сплачується у звичайному розмірі незалежно від того, оформив підприємець дозвіл на забруднення навколишнього середовища чи ні, є в нього ліміти на викиди/відходи чи немає.Водночас отримувати дозволи на розміщення відходів і на викиди забруднюючих речовин усе одно потрібно. Адже якщо СЕС виявить, що дозволів і лімітів немає, вона може покарати підприємця аж до зупинення його діяльності (див. далі розділ «Відповідальність за неподання декларації і відсутність дозволу на забруднення»).
Спрощено формули, за якими розраховується екоподаток
Спрощення полягає в тому, що при розрахунку суми екоподатку більше не потрібно звертати увагу на різні коефіцієнти, які застосовувалися раніше (наприклад, скасовано коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту та народногосподарське значення населеного пункту). Тому формули для розрахунку екоподатку виглядають коротшими і зрозумілішими. Проте ціною спрощення стало значне підвищення базових ставок.
Визначаємо суму екоподатку
Формули, за якими зараз потрібно розраховувати суму екоподатку за викиди в атмосферне повітря та розміщення відходів, наведено у табл. 2 на с. 28
(стаття 249 Податкового кодексу).
Таблиця 2
Формули для розрахунку суми екоподатку за викиди
в атмосферне повітря і розміщення відходів
| Об'єкт оподаткування | Формула | Пояснення |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення | | Пвс — сума екоподатку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;Мi— фактичний обсяг викидів і-того забруднюючої речовини в тоннах (т); Нпi— ставки податку в поточному році за тонну і-того забруднюючої речовини у гривнях з копійками |
| Розміщення відходів | | Прв— сума податку, що стягується за розміщення відходів; Ко — коефіцієнт коригування, який дорівнює 3, якщо відходи розміщуються на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, і дорівнює 1, якщо відходи розміщуються в місцях, які виключають забруднення повітря і води |
Заповнюємо звітність з екоподатку
Звітним періодом щодо екоподатку є квартал. Тому декларація з нього складається квартальна, причому окремо за кожний квартал (без використання наростаючого підсумку). Подається вона протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Таким чином
, декларацію з екоподатку за I квартал слід подати не пізніше 10.05.2011 р.При цьому на сплату екоподатку надається ще 10 календарних днів
(стаття 250 Податкового кодексу), тобто перерахувати до бюджету зобов'язання з екоподатку слід не пізніше 20.05.2011 р.Декларація з екоподатку подається до органу податкової служби, розташованого за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення або за місцем знаходження об'єктів, на яких протягом кварталу було розміщено відходи
(пункт 250.2 Податкового кодексу). Відповідно суми екоподатку перераховуються сюди ж.При цьому, якщо місце розміщення стаціонарного джерела забруднення або місце розміщення відходів знаходиться у віданні однієї податкової, а підприємець перебуває на обліку в іншій ДПІ, йому доведеться складати два примірники декларації з екоподатку:
— один (оригінал) — для податківців за місцем знаходження об’єкта забруднення;
— другий (копію) — для податківців за місцем обліку підприємця
(тобто за місцем проживання).Обидва звіти подаються в один і той самий строк (40 календарних днів після закінчення звітного кварталу).
Сама форма декларації з екоподатку кардинально відрізняється від звичного звіту з екозбору. По-перше, як ми вже згадували, у ній немає наростаючого підсумку. По-друге, тепер вона складається з основного звіту (загального) і цілої низки додатків до нього.
Структура декларації з екоподатку включає такі елементи:1)
Податкова декларація екологічного податку (подається за наявності хоча б одного з усіх видів забруднення навколишнього середовища). Форму декларації затверджено наказом № 1010;2) додаток 1
— подається в разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення;3) додаток 2
— подається податковими агентами, тобто продавцями палива (щодо екоподатку, утриманого з осіб, які здійснюють викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення);4) додаток 3
— подається у разі скидання забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;5) додаток 4
— подається в разі розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях;6)
додаток 5 — подається в разі створення радіоактивних відходів;7) додаток 6
— подається в разі створення радіоактивних відходів і придбання джерел іонізуючого випромінювання;8) додаток 7
— подається в разі тимчасового зберігання радіоактивних відходів понад строк, установлений в ліцензії.Зверніть увагу
: якщо будь-який з цих додатків підприємець не заповнює (через відсутність відповідних операцій), то йому потрібно:— по-перше, поставити прокреслення в тих рядках декларації, які стосуються «непотрібного» додатка;
— по-друге, залишити порожніми (не заповнювати) у розділі 7 декларації графи, призначені для відміток про подання «непотрібних» додатків.
Виконавши зазначені вимоги, підприємець може разом із декларацією з екоподатку подати лише ті додатки (додаток), в яких він розраховує свій екоподаток
(а «
Під час складання декларації з екоподатку та додатків до неї не залишається нічого іншого, крім як орієнтуватися на текстову частину самої форми звіту, оскільки податківці не затвердили окремого порядку її заповнення.
Отже, заповнювати декларацію з екоподатку, як і будь-яку іншу звітність, ми починаємо з шапки. Нинішня
шапка багато в чому нагадує шапку звіту з екозбору, проте в ній з'явилися деякі нові поля:1) у графі
«Порядковий № за рік» слід зазначити порядковий номер поданої декларації. Такий номер визначається наростаючим підсумком і залежить від кількості поданих протягом року декларацій. При цьому, на нашу думку, у цій нумерації повинні враховуватися як звичайні декларації (що складаються за результатами звітного кварталу), так і ті, які подаються з метою виправлення помилок (наприклад, нова звітна та уточнююча декларації).Потрібно враховувати, що
порядковий номер, зазначений у полі 1 декларації, проставляється також і в усіх додатках, які подаються разом з нею;2) графу
«копія» призначено для тих підприємців, в яких місце забруднення навколишнього середовища (стаціонарне джерело або місце розміщення відходів) не збігається з місцем узяття на облік. Так, ми вже зазначали, що оригінал декларації подається до податкової за місцем забруднення (у такому разі в полі «копія» не ставимо нічого), а її копія — до податкової за місцем проживання підприємця (при цьому у полі «копія» зазначаємо «х»);3) графу
«податковий агент (подається додаток 2)» призначено для торговців паливом. Саме вони утримують екоподаток під час продажу пального, сплачують його до бюджету та, складаючи декларацію з екоподатку, ставлять відмітку «х» у цьому полі.Цікаво, а як звітувати в тому разі, якщо продавець палива до того ж ще має стаціонарне джерело забруднення? Податківці поки що про це нічого не говорять. Однак, судячи з усього, до податкової доведеться подавати дві окремі декларації з екоподатку: одну — як податковий агент (про продане паливо), а другу — як пересічний платник екоподатку (про викиди стаціонарним джерелом).
Що стосується табличної частини декларації, то труднощів з її заповненням не повинно бути, оскільки дані до неї переносяться з відповідних додатків. Ми зараз розглянемо лише «найпопулярніші» в підприємницькому середовищі додатки 1 і 4.
Додаток 1 до декларації з екоподатку
Зрозуміло, що відмітка в полі «звітний», «звітний новий» або «уточнюючий» проставляється залежно від того, укотре ми подаємо звіт:
—
«звітний» — якщо звіт подається вперше;—
«звітний новий» — якщо звіт за цей квартал уже подавався, однак у ньому було допущено помилку, яку підприємець виявив і бажає виправити. Подати додаток 1 з позначкою «звітний новий» можна лише в тому випадку, якщо ще не минуло 40 календарних днів після того звітного кварталу, за який виправляється помилка ;—
«уточнюючий» — якщо звіт за цей квартал уже подавався, але в ньому було допущено помилку, яку підприємець виявив і бажає виправити. Подати додаток 1 з позначкою «уточнюючий» можна у будь-який час.У графі 2
підприємець зазначає назви тих забруднюючих речовин, які викидає в повітря його стаціонарне джерело, або їх клас небезпеки (якщо речовини, що викидаються, не зазначено в пункті 243.1 Податкового кодексу), або орієнтовний рівень впливу речовин (сполук), у міліграмах на куб. м (якщо речовини, що викидаються, не зазначено в пункті 243.1 Податкового кодексу та на них не встановлено клас небезпеки).До графи 3
записується фактичний обсяг викидів у тоннах. За аналогією зі звітом з екозбору у цій графі радимо зазначати числа з трьома знаками після коми (проте ні в Податковому кодексі, ні в примітках до декларації з екоподатку з цього приводу жодних вказівок немає).Якщо підприємець
не знає, яким є фактичний обсяг викидів забруднюючих речовин його стаціонарним джерелом, слід діяти так:1) спочатку
ознайомитися з технічною документацією на забруднюючий об'єкт і дозволом на викиди, виданим органами Мінприроди (буває, що в цих документах зазначено обсяг викидів);2) якщо попередня порада не допомогла, слід
звернутися до територіальних органів Мінприроди. Згідно з Переліком платних послуг органи Мінприроди мають право проводити за письмовим зверненням підприємця кількісну оцінку викидів і скидів забруднюючих речовин, складу відходів, сировини. Вартість таких робіт коливається в межах від 170 до 1300 грн. — залежно від обсязів і складності (наказ № 110/73).У
графі 4 зазначаються ставки екоподатку, що діють у поточному році. Причому їх необхідно зазначити в половинному розмірі від сум, установлених у статті 243 Податкового кодексу, оскільки з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. вони застосовуються в розмірі 50 % (пункт 2 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу). Половинний розмір ставок екоподатку див. на с. 35 — 36 цього номера.Що стосується
індексації ставок екоподатку, то в I кварталі 2011 року їх індексувати ще не потрібно. Крім того, за понадлімітний викид забруднюючих речовин екоподаток сплачується у звичайному розмірі, тому ставки екоподатку збільшувати не потрібно (вище зазначалося, що в Податковому кодексі немає норми щодо підвищення ставок екоподатку в разі понадлімітного забруднення навколишнього середовища).У
графі 5 зазначається сума екоподатку, розрахована як добуток граф 3 і 4, округлений до копійок.Додаток 1, як і декларація з екоподатку, заповнюється за кожний звітний квартал окремо, без застосування наростаючого підсумку.
Додаток 4 до декларації з екоподатку
Відмітки в полях «звітний», «звітний новий» або «уточнюючий» проставляються за тим самим принципом, що й у додатку 1.
У
графі 2 зазначаються види небезпечних відходів (люмінесцентні лампи; обладнання та прилади, які містять ртуть; елементи з іонізуючим випромінюванням) або рівень і клас небезпеки відходів.У
графі 3 зазначаються фактичні обсяги відходів, розміщених протягом кварталу (у тоннах або штуках; якщо відходи вимірюються в тоннах, то ми радимо залишати три знаки після коми).У
графі 4 зазначаються ставки екоподатку, що діють у поточному році (у грн. з коп. за тонну або в грн. з коп. за штуку). Причому їх необхідно зазначити в половинному розмірі від сум, установлених у статті 246 Податкового кодексу, оскільки з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. вони застосовуються в розмірі 50 % (пункт 2 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу). Половинний розмір ставок екоподатку див. на с. 36 — 37 цього номера.Що стосується
індексації ставок екоподатку, то в I кварталі 2011 року їх індексувати ще не потрібно. Крім того, за понадлімітне розміщення відходів екоподаток сплачується у звичайному розмірі, тому ставки екоподатку збільшувати не потрібно (вище вже зазначалося, що в Податковому кодексі немає норми щодо підвищення ставок екоподатку в разі понадлімітного забруднення навколишнього середовища).У
графі 5 зазначається коефіцієнт «3» (якщо відходи розміщено в межах населеного пункту або на відстані не більше 3 км від нього) або «1» (якщо відходи розміщено за межами населеного пункту на відстані 3 км і далі).У
графі 6 зазначається коефіцієнт «3» (якщо відходи було розміщено на звалищах, які не забезпечують повне виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів) або «1» (якщо місце розміщення відходів забезпечує повне виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів).До речі, виходячи із самої форми додатка 4 не можна однозначно судити, який коефіцієнт належить до графи 5, а який — до графи 6. Проте податківці, наводячи приклад заповнення декларації з екоподатку у «Віснику податкової служби України» (2011, № 6, с. 15), розташували ці коефіцієнти саме так, як зазначено вище.
У
графі 7 зазначається сума розрахованого екоподатку у гривнях з копійками — добуток граф 3, 4, 5 і 6.Додаток 4, як і декларація з екоподатку, заповнюється за кожний звітний квартал окремо, без застосування наростаючого підсумку.
Розглянемо приклад заповнення декларації з екоподатку.
ПРИКЛАД
У I кварталі 2011 року підприємець здійснював викиди в повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (котельня) у такому обсязі:
— азот (4) оксид — 0,5 т;
— азот (2) оксид — 0,01 т;
— вуглецю окис (оксид) — 8,5 т.
Крім того, підприємець самостійно розмістив на полігоні (відкритий полігон, розташований на відстані 5 км від найближчого населеного пункту) люмінесцентні лампи в кількості 4 шт.
Як заповнити декларацію з екоподатку за I квартал?
Виходячи з наявних даних, заповнена частина декларації з екоподатку виглядатиме так:
Відповідальність за неподання декларації і відсутність дозволу на забруднення
Якщо підприємець своєчасно не подасть декларацію з екоподатку (або не подасть її взагалі), податківці можуть застосувати до нього
штраф у розмірі 170 грн. Причому повторна протягом року затримка декларації (або її неподання) після застосування 170-гривнєвого штрафу тягне за собою штраф набагато більший — 1020 грн. за кожний неподаний звіт (пункт 120.1 Податкового кодексу).Що стосується
дозволів на викиди забруднюючих речовин (або на розміщення відходів), то, як ми вже зазначали, Податковий кодекс не містить жодних санкцій за їх відсутність (тому декларацію з екоподатку можна подавати навіть за відсутності будь-яких дозволів на забруднення навколишнього середовища).Але це не означає, що відповідальності за відсутність дозволів немає взагалі. Насправді,
якщо підприємець не має дозволу, його діяльність можуть обмежити, тимчасово зупинити або навіть припинити (пункт 4 Порядку № 2751, стаття 20 Закону про охорону навколишнього середовища). Такі повноваження мають СЕС та органи місцевого самоврядування. Додатково до цього податківці можуть застосувати адмінштрафи:— за відсутність дозволу на викиди
стаціонарними джерелами — від 85 до 136 грн. (стаття 78 КУпАП);— за відсутність дозволу на розміщення
відходів — від 850 до 1700 грн. (стаття 82 КУпАП).Крім адмінштрафів, також передбачено обов'язок відшкодувати шкоду, завдану державі в результаті викидів стаціонарними джерелами забруднюючих речовин без дозволу
(стаття 34 Закону про охорону атмосферного повітря, Методика № 639). Тому все ж таки варто отримати дозвіл.
Висновки
Подавати звітність з екоподатку
зобов'язані ті підприємці, які здійснюють викиди стаціонарними джерелами забруднення, розміщують відходи, скидають забруднюючі речовини безпосередньо у водні об'єкти або працюють з радіоактивними відходами. Усім власникам автомобілів звітувати щодо екоподатку не потрібно, але для цього необхідно подати до податкової заяву (довільної форми) про відсутність об’єкта оподаткування.Що стосується тих підприємців, які передають відходи за договором спецорганізаціям, то не виключено, що податківці знову почнуть вимагати від них сплати екоподатку. Однак підприємці мають підстави цей податок не сплачувати.
Декларацію
з екоподатку за I квартал 2011 року слід подати не пізніше 10.05.2011 р., а екоподаток сплатити не пізніше 20.05.2011 р. Декларація складається із загальної частини та семи додатків. При цьому достатньо подати лише ті додатки, які стосуються діяльності підприємця. Як декларація, так і додатки до неї, заповнюються за кожний квартал окремо, без наростаючого підсумку.Ставки екоподатку в I кварталі 2011 року застосовуються в розмірі 50 %
від ставок, зазначених у Податковому кодексі. Їх індексацію поки що проводити не потрібно.За понадлімітне забруднення навколишнього середовища (і за відсутності дозволу на викиди/відходи) екоподаток сплачується у звичайному розмірі, підвищені ставки за таке порушення тепер не застосовуються.
