Поштова скринька. Податок на доходи, якщо база оподаткування зарплати працівника дорівнює нулю

ЗАПИТАННЯ. Працівник підприємця, який також зареєстрований фізичною особою — підприємцем, працює в режимі неповного робочого часу (на півставки), тому його заробітна плата за квітень становила 480,00 грн. Він подав роботодавцю заяву на застосування звичайної податкової соціальної пільги (далі — ПСП), у зв'язку з чим виникають запитання:

1. Чи мав право підприємець-роботодавець застосовувати ПСП з урахуванням того, що працівник додатково зареєстрований підприємцем?

2. Під час розрахунку податку на доходи із заробітної плати за квітень з'ясувалося, що база обкладення дорівнює нулю. Чи правильно, що підприємець не утримував податок на доходи у квітні?

ВІДПОВІДЬ. Почнемо з відповіді на перше запитання. Так, обмеження для застосування ПСП до заробітної плати працівників наведено в підпункті 169.2.3 ПКУ, причому будь-яких норм для осіб, які, крім зарплати, отримують доходи від підприємницької діяльності, у цьому підпункті не передбачено (на відміну від законодавства, що діяло до 01.01.2011 р.). Тому можна дійти висновку, що підприємець, який додатково працює за трудовим договором і отримує заробітну плату, має право на застосування до неї ПСП, оскільки інших роз'яснень ДПАУ на сьогодні немає.

Тепер перейдемо до другого запитання. Підприємець правильно застосував ПСП до місячного доходу працівника, ураховуючи, що правом на звичайну ПСП — 470,50 грн. у 2011 році можуть скористатися працівники, чия заробітна плата не перевищує 1320 грн. та які подали заяву. При визначенні права на ПСП для порівняння з граничним розміром доходу враховуються всі виплати, які підпадають під поняття «заробітна плата» для цілей оподаткування, зокрема лікарняні та відпускні, а також існує низка основних правил застосування ПСП, про які йшлося у «ВД», 2011, № 3, с. 20; № 6, с. 36.

ПСП зменшує місячний оподатковуваний дохід у вигляді зарплати, тобто, як і суми утриманого ЄСВ «знизу», віднімається з нарахованого доходу (зарплати)

— визначаємо суму ЄСВ «знизу»: 480 х 3,6 % : 100 = 17,28 (грн.);

— визначаємо базу для податку на доходи з урахуванням ПСП: 480,00 - 17,28 - 470,50 = - 7,78 (грн.) < 0.

Таким чином, виходить, що податок на доходи від нульової бази

Однак, як відомо, заробітна плата повинна виплачуватися двічі на місяць у вигляді авансу (не пізніше 22 числа поточного місяця) і зарплати за другу половину місяця (не пізніше 7 числа наступного місяця). Розмір авансу (зарплати за першу половину місяця) має буто не менше 50 % місячної зарплати, за умови, що в першій половині місяця було відпрацьовано всі робочі дні за графіком.

Отже, у цій ситуації до 22 квітня працівнику потрібно було виплатити аванс ^{довідка 1} у сумі не менше 240 грн. Причому нарахована сума

Звичайно ж, наявна неув'язка: за підсумками місяця податок на доходи дорівнює нулю, а в аванс усе одно необхідно перерахувати 36 грн. Через це у підприємця утворюється переплата, від якої можна позбавитися єдиним способом — зарахувати її суму із зобов'язаннями з податку на доходи майбутніх періодів. Зокрема, податок на доходи, який потрібно утримувати під час виплати авансу в наступному місяці, можна не перераховувати в повній сумі, а зменшити на 36 грн.

З іншого боку, застосування ПСП до суми авансу може бути розцінено як порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи податковими агентами. А за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку до або під час виплати доходу фізичній особі ^{довідка 2} передбачено штрафні санкції згідно зі

— 25 % від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, при першому порушенні;

— 50 % від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, у разі повторного порушення протягом 1095 днів;

— 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, у разі третього і подальших порушень протягом 1095 днів.

Водночас за період з 1 січня по 30 червня 2011 року штрафні санкції за порушення податкового законодавства застосовуються в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення (детальніше див. «ВД», 2011, № 6, с. 6).

Таким чином, на сьогодні підприємці, що виплачують «малі» зарплати, ураховуючи таку неприємну ситуацію, можуть обрати один із варіантів:

1. Сміливі роботодавці можуть ризикнути та застосовувати ПСП до авансу, користуючись тим, що чіткої заборони на це

2. Обережні роботодавці можуть діяти за такою схемою: перерахувати податок на доходи з авансу, в результаті чого утворюється переплата з податку на доходи. Надалі цією переплатою можна буде користуватися стільки, скільки буде потрібно.

Однак слід мати на увазі таке: з норм

Додамо, що у цій ситуації підприємець за підсумком місяця не зачіпає інтереси працівника зайвим утриманням податку на доходи, а фактично сплачує його за свій рахунок. Тому теоретично переплату можна буде повернути лише в разі лояльного ставлення працівника і лише якщо в останній місяць або декілька місяців перед його звільненням підприємець умовно «помилиться» та утримає з його зарплати податок на доходи в сумі, яка покриє переплату.

Документи консультації

ПКУ

КУпАП

Довідкова інформація (довідка)

¹ Якщо підприємець ігноруватиме вимогою про виплату авансу, то при фіскальному підході йому загрожує штраф за порушення трудового законодавства за

² Зауважимо, що незважаючи на формулювання