Закон № 3609-VI (колишній законопроект № 8217): огляд нововведень
Перше знайомство з нововведеннями, приготованими законопроектом № 8217, ми провели у «ВД», 2011, № 14, с. 2. І от уже 01.08.2011 р. цей документ підписано Президентом, і тепер він називається Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення деяких норм Податкового кодексу України)» від 07.07.2011 р. № 3609-VI (набув чинності 06.08.2011 р.).
Як ви знаєте, цей Закон не лише підправив багато норм Податкового кодексу, а й уніс зміни до інших законів. Детальніше про те, що зміниться у зв'язку з набуттям чинності цим документом, ми поговоримо в наведеній статті.
Олеся Александрова, Віталіна Мірошниченко,консультанти газети «Власне Діло»
Документи статті
Закон № 3609
— Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення деяких норм Податкового кодексу України)» від 07.07.2011 р. № 3609-VI.Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Земельний кодекс
— Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.Закон № 2756
— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. № 2756-VI.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Законопроект № 8217
— проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (прийнято 07.07.2011 р.) № 8217.Закон № 877
— Закон України «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.Закон про підтвердження відповідності
— Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. № 2406-III.Положення про реєстрацію платників ПДВ
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 978.
Основні зміни для єдиноподатників
У першу чергу, підприємців порадує полегшення при сплаті єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ). Так,
Закон № 3609 звільнив єдиноподатників-пенсіонерів (за віком) та єдиноподатників-інвалідів від необхідності сплачувати ЄСВ за себе. При цьому не має значення, є в такого підприємця наймані працівники чи немає — у будь-якому разі ЄСВ за себе він може не сплачувати.Однак припинити платежі з ЄСВ можна буде лише з того місяця, у якому набере чинності
Закон № 3609, а це станеться лише наступного дня після його опублікування (зауважимо, що на момент підготовки номера Закон № 3609 поки що не опубліковано).При цьому слід пам'ятати про те, що за найманих працівників ЄСВ сплачується, як і раніше. Тобто
навіть якщо роботодавець є пенсіонером або інвалідом (на спрощеній системі оподаткування) і не сплачує ЄСВ за себе, він усе одно має сплачувати ЄСВ за своїх працівників (зрозуміло, якщо вони в нього є).Крім звільнення від ЄСВ, для єдиноподатників та фікспатентників:
1) скасували штрафи за несвоєчасне внесення обов'язкової пенсійної доплати за минулий рік
;2) списали наявну заборгованість за такими доплатами
(зрозуміло, якщо підприємець досі її не погасив). Примітно, що заборгованість спишуть (не стягуватимуть) навіть у тому випадку, якщо пенсійники вже домоглися рішення суду з приводу стягнення боргу до Пенсійного фонду (ПФ) і навіть якщо виконавча служба вже зайнялася стягненням зазначених сум.
Основні зміни для загальносистемників
ЄСВ сплачується за колишніми правилами.
Щодо підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, то, на жаль, їх не звільнили від сплати ЄСВ. Отже,
їм доведеться сплачувати ЄСВ так само, як і раніше (у розмірі 34,7 % від чистого доходу), навіть якщо вони є пенсіонерами чи інвалідами. Річ у тім, що в первісному варіанті Законопроекту № 8217 були норми щодо зменшення суми ЄСВ для загальносистемників, однак у процесі голосування ці пропозиції відхилили, тому в Законі № 3609 немає жодних послаблень для загальносистемників у питаннях сплати ЄСВ.Залишилася заборона на включення до витрат сум, сплачених єдиноподатникам.
У Податковому кодексі так і залишилася заборона на включення до витрат вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у підприємців-єдиноподатників. Це обмеження хотіли скасувати, але врешті-решт вирішили залишити до остаточного прийняття закону про спрощену систему (тобто орієнтовно заборона ця триватиме, як мінімум, до жовтня 2011 року).
Можна зменшувати авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) за себе.
Є і приємні новини для підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування. Так, тепер вони
можуть зменшувати суму авансових платежів з ПДФО всередині року, у разі якщо не вийдуть на запланований рівень доходу (або спрацюють зі збитком) .Нагадаємо, що зазвичай підприємці самостійно розраховують собі суму авансових платежів з ПДФО, ґрунтуючись на чистому доході минулого року (або першого кварталу роботи на загальній системі оподаткування). При цьому нерідко ситуація складається так, що протягом року в якомусь кварталі чистого доходу отримано значно менше за ту суму, від якої розраховувалися авансові платежі, але незважаючи на це ПДФО все одно доводилося сплачувати в заздалегідь визначеному розмірі, тобто фактично відбувалася переплата з ПДФО. Звичайно, за підсумками року податківці повертали підприємцю переплату, але ж протягом досить тривалого часу ця сума була виведена з обороту підприємця.
Аби такого не відбувалося, тепер є можливість зменшувати ПДФО. Про це зазначено в новій редакції
підпункту 177.5.1 Податкового кодексу: «У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більш ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал, платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою — підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу».Пропорційне зменшення авансового платежу покажемо на прикладі.
ПРИКЛАД 1
Припустимо, підприємець у 2010 році отримав чистого доходу 12000 грн. Авансові платежі з ПДФО на 2011 рік він розрахував собі так: 15 % х (1/4 х 12000) = 15 % х 3000 = 450 (грн.). Однак у III кварталі 2011 року підприємець отримав чистого доходу лише 1500 грн. (тобто на 50 % менше, ніж середньоквартальный дохід минулого року, що дорівнює 3000 грн. (1/4 х 12000 грн.)). Як розрахувати зменшену суму авансового платежу?
Підприємець зможе сплатити авансовий внесок з ПДФО в розмірі, на 50 % меншому, ніж установлений, тобто 50 % х 450 = 225 (грн.).
Строк сплати — найближчий після закінчення III кварталу — до 15.11.2011 р.
Підтвердити підприємницький статус можна копією виписки/витягу з ЄДР чи копією Свідоцтва про держреєстрацію.
Ще одна новина для загальносистемників стосується
пакета документів, необхідних для неутримання ПДФО. Отже, тепер уже не лише на рівні податкових роз'яснень, а й на рівні Податкового кодексу закріплено таке правило: суб'єкт господарювання, який виплачує дохід підприємцю, має право не утримувати ПДФО при виплаті, якщо особа, яка одержує дохід, надасть копію документа, що підтверджує факт її реєстрації підприємцем. Зрозуміло, що таким документом може бути виписка чи витяг із ЄДР, а для підприємців, зареєстрованих до 07.05.2011 р. (і які не вносили змін до ЄДР після цієї дати), — Свідоцтво про держреєстрацію. Таким чином, остаточно стало зрозуміло, що оригіналів підтвердних документів надавати не потрібно — вистачить копій.
Підкориговано перелік витрат.
Щодо витрат, на які мають право підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, то законодавці дещо перегрупували їх, не змінивши, утім, основної ідеї. Отже,
адміністративні витрати та витрати на збут тепер уже не відносяться до інших витрат, а є витратами операційними — відповідні поправки внесено до пункту 138.1 Податкового кодексу. Останні ж витрати (не операційні) більше не цікавитимуть підприємців, оскільки з дати набуття чинності Законом № 3609 фізособи-підприємці мають право враховувати у складі своїх витрат лише витрати операційної діяльності (згідно з оновленим пунктом 177.4 Податкового кодексу).Детальний перелік витрат операційної діяльності можна знайти в оновлених
пунктах 138.4, 138.6 — 138.9, 138.10.2 — 138.10.4 та 138.11 Податкового кодексу. Таким чином, підприємці тепер зможуть уключати до витрат лише такі позиції витрат:— витрати, які формують
собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг). Собівартість придбаних і реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита та витрат на доставку і доведення до стану, придатного для продажу;— вартість остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрати на виправлення такого технічно неминучого браку, у разі реалізації такої продукції (при цьому фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат);
— вартість
сировини та основних матеріалів, які утворюють основу виготовленого товару (роботи, послуги), вартість придбаних напівфабрикатів і комплектуючих, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;—
заробітну плату та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві товарів (робіт, послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;— витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства,
внески на соціальні заходи та медичне страхування таких працівників, витрати на оплату службових відряджень);— амортизацію основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення довідка 1;
—
витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;— витрати на
вдосконалення технології та організації виробництва;— витрати на
опалювання, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень;— витрати на обслуговування виробничого процесу, у т. ч. на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг;
— витрати на
охорону праці та техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства;— суми витрат, пов'язаних із
підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, екологічного управління навколишнім середовищем, персоналу установленим вимогам згідно із Законом про підтвердження відповідності;— суми витрат, пов'язаних з розвідуванням/дорозвідуванням та облаштуванням нафтових і газових родовищ;
— інші загальновиробничі витрати (у тому числі переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів усередині заводських приміщень, із складів до цехів та готової продукції на склади);
— недостачі незавершеного виробництва,
недостачі та збитки від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими галузевими міністерствами та погодженими Міністерством фінансів України нормативами;— інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв;
— загальні корпоративні витрати, у тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;
— витрати на службові відрядження та утримання апарату управління (у тому числі витрати на оплату праці) та іншого загальногосподарського персоналу;
— витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (
оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання паливно-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація довідка 1, ремонт, опалювання, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);— винагороди за
консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, які отримує платник податків для забезпечення господарської діяльності;— витрати на оплату послуг зв'язку (
пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);— амортизацію нематеріальних активів загальногосподарського використання довідка 1;
— витрати на врегулювання спорів у судах;
— плату
за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;— інші витрати загальногосподарського призначення;
— витрати на
пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;— витрати на
ремонт тари;—
оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговельним агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут;—
витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;— витрати на
відрядження працівників, зайнятих збутом;— витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом (оперативна оренда, страхування, амортизація довідка 1, ремонт, опалювання, освітлення, охорона);
— витрати на
транспортування, перевалювання та страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані із транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;— витрати на
гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;— витрати на
транспортування готової продукції (товарів) між складами;— інші витрати, пов'язані зі збутом;
— витрати за операціями в іноземній валюті,
втрати від курсової різниці, визначені згідно із статтею 153 Податкового кодексу (детальніше про те, чи зможуть скористатися цією нормою підприємці, ми поговоримо в окремій публікації);— амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів довідка 1;
— суми коштів, унесені до страхових резервів у порядку, передбаченому
статтею 159 Податкового кодексу;—
суми нарахованих податків і зборів, установлених Податковим кодексом (крім тих, яких не зазначено в переліку податків і зборів, установлених Податковим кодексом), суми інших обов'язкових платежів, установлених законодавчими актами, за винятком: ПДФО; ПДВ, сплаченого у вартості придбаних товарів, робіт або послуг (якщо підприємець є платником цього податку); вартості патентів (на їх суму зменшується ПДФО наприкінці року); сум пені, штрафів і неустойки, зазначених у підпункті 139.1.11 Податкового кодексу;—
суми ЄСВ та відшкодування до ПФ сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій;— плату за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті (для платників податків, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції);
— витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому числі щодо питань законодавства, на придбання
літератури, оплату інтернет-послуг та передплату спеціалізованих періодичних видань;— суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку із втратою, знищенням чи псуванням документів, які підтверджують здійснення витрат, і підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.
Решту витрат підприємці більше не зможуть обліковувати у складі своїх витрат.
Так, тепер вони втратять можливість зменшувати свій дохід на:—
суму відсотків, сплачених за користування кредитом чи позикою (такі витрати не відносяться до операційних, оскільки вони зазначені в підпункті 138.10.5 Податкового кодексу);—
вартість ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість і строк використання яких відповідають ознакам, установленим для основних засобів розділом I Податкового кодексу, та тих, що підлягають амортизації у складі нематеріальних активів), виданих державними органами для здійснення господарської діяльності, у тому числі витрати на плату за реєстрацію;— суми коштів чи вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані до Державного бюджету України чи бюджетів місцевого самоврядування або неприбутковим організаціям;
— суми коштів, перераховані роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу;
— суми коштів чи вартість майна, добровільно перераховані організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону із цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків;
— витрати на створення резерву сумнівних боргів;
— вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих в обсягах, та за переліком професій, які встановлюються Кабінетом Міністрів України;
— суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям, музеям-заповідникам;
— суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані на користь резидентів для цільового використання з метою випуску національних фільмів;
— витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, які перебувають у власності платника податків;
— витрати на самостійне зберігання, переробку, захоронення чи придбання послуг зі збирання, зберігання, перевезення, знешкодження, видалення та захоронення відходів від виробничої діяльності платника податків, що надаються сторонніми організаціями, із очищення стокових вод; інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податків.
Установлено порядок застосування 17-відсоткової ставки з ПДФО за себе.
Завдяки
Закону № 3609 з'явилося нове правило, відповідно до якого за підсумками року розраховуватиметься остаточна сума ПДФО (за ставкою 15 % або 17 %). Отже, виходячи з нової редакції пункту 167.1 Податкового кодексу, тепер наприкінці року розрахунок суми ПДФО здійснюватиметься виходячи з середньомісячного річного оподатковуваного доходу:— якщо середньомісячний дохід менше 10 мінзарплат, установлених на 1 січня поточного року, застосовується ставка ПДФО 15 %;
— якщо ж середньомісячний дохід більше чи дорівнює 10 мінзарплатам, установленим на 1 січня поточного року, до перевищення застосовується ставка ПДФО 17 %.
Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу визначається як сума місячних оподатковуваних доходів, що ділиться на кількість календарних місяців, за які отримано цей дохід.
Податок на доходи (ПДФО) для громадян-непідприємців
Усі зміни щодо ПДФО для підприємців за себе ми розглянули вище. У цьому підрозділі ми говоритимемо про зміни в обкладенні ПДФО звичайних громадян-непідприємців. Почнемо з моментів, які в першу чергу стосуються підприємців — податкових агентів з ПДФО.
Зменшення бази для ПДФО при виплаті винагород за ЦП-договорами.
База для обкладення ПДФО винагород за ЦП-договорами тепер визначатиметься за аналогією із зарплатними доходами. Тобто при утриманні ПДФО з доходів у вигляді
винагород за виконання робіт (надання послуг) їх суму спочатку потрібно буде зменшити на суму ЄСВ у частині утримань («знизу», за ставкою 2,6 %) (пункт 164.6 Податкового кодексу).Сплата ПДФО за нарахованими, але невиплаченими доходами
. Після набуття чинності Податковим кодексом залишалося питання про строки сплати ПДФО в разі, якщо доходи нараховано, але не виплачено. Тепер же статтю 168 Податкового кодексу доповнено новим підпунктом 168.1.5, що знов запроваджує для податкових агентів обов'язок перераховувати ПДФО з нарахованих, але не виплачених (не наданих) фізособам доходів у строки, установлені для місячного податкового періоду, тобто протягом 30 календарних днів після закінчення звітного місяця.
Граничний дохід для застосування «дитячих» ПСП.
На сьогодні розмір граничного доходу, що дає право на застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП), за
підпунктом 169.1.2 Податкового кодексу одному з батьків, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, визначається кратно кількості дітей (див. «ВД», 2011, № 6, с. 36).Після внесення змін до
підпункту 169.4.1 Податкового кодексу аналогічно (тобто кратно кількості дітей) визначатиметься граничний дохід і в осіб, які є одинокими матерями (батьками), вдовами чи опікунами, піклувальниками (підпункт «а» підпункту 169.1.3 Податкового кодексу), а також в осіб, які утримують дітей-інвалідів (підпункт «б» підпункту 169.1.3 Податкового кодексу).
ПДФО зі «старих» доходів — за «старими» правилами.
Підрозділ
1 розділу ХХ Податкового кодексу доповнено новим пунктом 6, відповідно до якого оподаткування доходів, нарахованих за підсумками податкових періодів до 01.01.2011 р., здійснюється за ставками і згідно з нормами, що діяли до 01.01.2011 р., незалежно від дати їх фактичної виплати (надання). Таким чином, сума зарплати, донарахованої, скажімо, у серпні 2011 року за грудень 2010 року, має обкладатися відповідно до вимог Закону про податок з доходів, а не за правилами Податкового кодексу.
Відповідальність за щомісячною ПДФО-декларацією.
На сьогодні щомісячну декларацію з ПДФО скасовано. Саме тому в
Податковому кодексі тепер зазначено, що зі скасуванням щомісячної декларації з ПДФО не застосовуватиметься пов'язана з нею відповідальність. Так, штрафні (фінансові) санкції, пеня, адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби не застосовуються за неправильне визначення в «місячній» декларації з ПДФО, передбаченій підпунктом «д» пункту 176.2 Податкового кодексу, загальної суми доходів, нарахованих (виплачених, наданих) фізособам, загальної суми ПДФО, утриманого з цих доходів та перерахованого до бюджету. Санкцій за несвоєчасне подання «місячної» декларації теж немає.Якщо податківці нарахували платникам зазначені санкції, то вони
підлягають списанню (звичайно, за умови, що платники не встигли сплатити їх до бюджету).
Сплата ПДФО при нотаріальному посвідченні договорів.
Згідно з оновленим
підпунктом 168.4.5 Податкового кодексу в разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадок нерезидентам ПДФО сплачується за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (отримання свідоцтв).
ПДФО при продажу нерухомості.
Відповідно до
пункту 172.1 Податкового кодексу не обкладається ПДФО дохід, отриманий фізособою від продажу (обміну) не частіше одного разу на рік житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об'єкти та госпбудівлі), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатного передання, установлені статтею 121 Земельного кодексу залежно від його призначення, і за умови перебування такого майна у власності фізособи понад три роки.Згідно зі змінами, що вносяться до
пункту 172.1 Податкового кодексу, умова щодо перебування майна у власності фізособи понад три роки з 01.01.2012 р. не поширюватиметься на майно, отримане у спадок (тобто успадковане майно можна буде продати без ПДФО-наслідків, не чекаючи на закінчення трирічного строку).ПДФО при продажу рухомого майна
. Із пункту 173.2 Податкового кодексу виключено абзац третій, що передбачав визначення доходу від продажу легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче за оцінну вартість такого об’єкта та не нижче 25 % вартості такого самого нового об’єкта.Установлено також, що податковий агент утримує ПДФО за ставками, визначеними в
пунктах 173.1 та 173.2 Податкового кодексу, з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеного фізособою в договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві (пов'язано це, зокрема, з тим, що при продажу легкового автомобіля, мотоцикла чи моторолера один раз на рік ставка ПДФО становить 1 %, а при подальших продажах — 5 %).
Відповідальність громадян за заниження доходів, у т. ч. через неподання декларації про доходи.
Законодавці скасували
підпункт 120.1.1 Податкового кодексу, що встановлював для звичайних фізосіб (непідприємців) серйозні санкції за неподання декларації чи за заниження податкового зобов'язання в поданій декларації. Нагадаємо, що штраф складав 25 % від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання та сумою, визначеною податковим органом.
Право на податкову знижку з ПДФО.
Якщо фізособа бажає скористатися
правом на податкову знижку з ПДФО, вона зможе це зробити до кінця податкового року, наступного за звітним (підпункт 166.4.3 Податкового кодексу).Нагадаємо, що в поточному році це право потрібно було реалізувати до 01.05.2011 р.
Штрафи та перевірки
«
Амністія» для загальносистемників. Можливість допрацювати без штрафів до кінця року дуже порадує тих підприємців, які перейшли на загальну систему оподаткування у 2011 році. Річ у тім, що Законом № 3609 продовжено дію норми, згідно з якою до них не застосовуються фінансові санкції за порушення норм податкового законодавства, допущені у II — IV календарних кварталах 2011 року (раніше звільнення поширювалося лише на II і III квартали) — пункт 6 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу.
Мораторій на перевірки, що проводяться згідно із
Законом № 877.Ще однією приємною новиною стало введення
мораторію на перевірки будь-якими держорганами фізосіб-підприємців (неплатників ПДВ) до введення в дію положень про спрощену систему оподаткування (тобто на весь III квартал, оскільки парламентарі обіцяють прийняти «нову спрощену систему» у вересні). Виходить, що перевіряти не будуть ні єдиноподатників, ні підприємців на загальній системі оподаткування (якщо вони не є платниками ПДВ). Однак і тут є винятки. Так, деякі види перевірок усе-таки залишаться в силі:— позапланові перевірки СЕС;
— позапланові перевірки «захисту прав споживачів» за скаргами споживачів;
— планові та позапланові перевірки ПФ (однак, перевірки з боку ПФ дозволено лише щодо підприємців, діяльність яких віднесено до середнього ступеню ризику);
— будь-які перевірки суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Щодо податківців
, то вони, найімовірніше, стануть відхрещуватися від мораторію та наполягати на можливості проведення податкових перевірок у підприємців. Проте, на наш погляд, зазначений мораторій поширюється і на них.Підприємцям-загальносистемникам не забороняється виправити помилку з ПДФО безпосередньо під час перевірки
. У підприємців з'явилася можливість виправляти помилки з ПДФО, сплаченого за себе, безпосередньо під час податкової перевірки. Такий висновок можна зробити, виходячи з нової редакції пункту 50.2 Податкового кодексу.
| Колишня редакція пункту 50.2 Податкового кодексу | Нова редакція пункту 50.2 Податкового кодексу |
| «Платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом» | «Під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок платник податків не має права подавати уточнюючих розрахунків до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу*» |
| * Стаття 177 Податкового кодексу визначає правила сплати ПДФО з доходів, отриманих від підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування. | |
Як бачимо, виправлення відбувається у звичайному порядку — шляхом подання уточнюючого звіту. Якщо ж податківці не захочуть його прийняти, завжди є можливість направити уточнюючий звіт поштою.
Ще одна новина на користь підприємців теж пов'язана з податковими перевірками. Так, із набуттям чинності
Законом № 3609 підприємці зможуть напевно переконатися в тому, що особи, які прийшли до них на перевірку, дійсно є тими перевіряючими, які зазначені в направленні на перевірку, оскільки перевіряючі зобов'язані будуть пред'являти свої службові посвідчення. Нагадаємо, що раніш, податківці вважали, що непред'явлення службових посвідчень не дає платникам права відмовляти в допуску до перевірки (лист ДПАУ від 10.05.2011 р. № 5593/5/23-4015/377). Однак, як тільки Закон № 3609 набере чинності, підприємці отримають повне право не допускати до перевірки тих інспекторів, які, прийшовши на перевірку, не пред'являють свої службові посвідчення (пункт 81.1 Податкового кодексу).І останнє уточнення щодо перевірок:
під час проведення перевірок податківці зможуть вимагати від підприємця, щоб він самостійно виготовив копії документів, які свідчать про порушення податкового законодавства, та безоплатно їх надав перевіряючим. Крім копій документів вони мають право вимагати від платника податків (або його представника) усні пояснення з питань, що виникають у ході перевірки (нова редакція підпункту 20.1.2 Податкового кодексу).
Штрафи за податкові донарахування.
Пункт 123.1 Податкового кодексу
в новій редакції не передбачає зростання санкцій у разі розрахунку суми податкового зобов'язання контролюючим органом три та більше разів протягом 1095 днів.Виходить, що перше донарахування протягом 1095 днів штрафується
у розмірі 25 % від суми розрахованого податкового зобов'язання, друге та всі наступні протягом 1095 днів — 50 %.
Відносини з податковими органами
Підпунктом 14.1.173 Податкового кодексу
знову вводиться поняття узагальнюючої податкової консультації. Разом з цим, пунктом 52.6 Податкового кодексу встановлено обов'язок центрального контролюючого органу проводити періодичне узагальнення податкових консультацій, що стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, з подальшим затвердженням узагальнюючих податкових консультацій відповідним наказом.Платники, які діяли
на підставі узагальнюючої податкової консультації , якщо надалі таку консультацію змінено чи скасовано, будуть звільнені від відповідальності (оновлений пункт 53.1 Податкового кодексу).Індивідуальні податкові консультації
мають надаватися протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання звернення платника податків (пункт 52.1 Податкового кодексу). При цьому за вибором платника податків консультацію може бути надано:— в усній формі;
— у письмовій формі;
—
в електронному вигляді з дотриманням вимог закону про електронний документообіг та електронний цифровий підпис. Електронну консультацію як правовий акт індивідуальної дії можна буде оскаржити в тому ж порядку, що й письмову (пункт 53.3 Податкового кодексу). При цьому надавати електронні консультації податківці почнуть не раніше ніж з 01.01.2012 р.
ПДВ-зміни
Добровільна ПДВ-реєстрація (нова підстава)
Законопроект № 8217
розширив «добровільний» пункт 182.1 Податкового кодексу ще однією підставою добровільної ПДВ-реєстрації. Так, із дня, наступного за днем опублікування Закону, платниками ПДВ зможуть стати також особи, у яких статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) перевищує 300 тис. грн., незалежно від обсягу поставки товарів (послуг) платникам ПДВ і незалежно від того, пропрацювали вони на момент реєстрації 12 місяців чи ні. Тобто для цієї категорії добровольців відпадає необхідність постійно відстежувати будь-яке співвідношення обсягів поставок (наприклад, контролювати «граничні 50 %» подібно до інших добровільних платників, які реєструються на підставі абзацу першого пункту 182.1 Податкового кодексу).Однак до роз'яснень податківців важко сказати, чи зможуть на цій підставі добровільно реєструватися фізособи-підприємці, які, як відомо, не ведуть бухобліку. Можливо, будуть розроблені правила визначення «балансової вартості активів» і для них.
ПДВ-реєстрація: подання заяви та відповідальність
Зміни торкнулися і
статті 183 Податкового кодексу щодо порядку реєстрації осіб платниками ПДВ, зокрема, правил подання реєстраційної заяви при переході з єдиного податку на загальну систему та навпаки. Присвячений цьому питанню пункт 183.4 Податкового кодексу викладено в новій редакції, і тепер він передбачає, що:а) при переході
зі спрощеної системи на загальну:— на початку календарного року — реєстраційну заяву має бути подано не пізніше 10 січня;
— усередині календарного року — реєстраційну заяву слід подавати одночасно із заявою про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
Якщо ж суб'єкт господарювання на спрощеній системі перевищив ліміти виручки: для фізосіб — 500 тис. грн., то, на наш погляд, до появи окремих роз'яснень, не можна ігнорувати норму
пункту 6.2 розділу III Положення про реєстрацію платників ПДВ. Згідно з цією нормою, для такого випадку передбачено спеціальні строки подання заяви на реєстрацію платником ПДВ (для фізосіб-підприємців заяву має бути подано не пізніше 20-го календарного дня з моменту перевищення 500-тисячного обмеження);б)
при переході із загальної системи на спрощену (зі сплатою ПДВ, за умови, що це право буде встановлено для однієї з категорій фізосіб-спрощенців (див. «ВД», 2011, № 12, с. 9)) — реєстраційну заяву подають разом із заявою про вибір спрощеної системи оподаткування.При цьому і в першому, і в другому випадку при «переході» особу зареєструють платником ПДВ лише за умови відповідності критеріям «обов'язкового» чи «добровільного» платника ПДВ з
пункту 181.1 чи пункту 182.1 Податкового кодексу, інакше в ПДВ-реєстрації можуть відмовити.Так само, як і раніше, у реєстраційній заяві такі особи можуть зазначати
бажаний день ПДВ-реєстрації, що відповідає даті початку податкового періоду, — календарного місяця, однак сама реєстрація при цьому можлива не раніше дати зміни системи оподаткування (пункт 183.5 Податкового кодексу).
Відповідальність за нереєстрацію платником ПДВ
Таку відповідальність віднині обумовлює нова редакція
пункту 183.10 Податкового кодексу, згідно з якою будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ, яка, однак, не подала до податкового органу реєстраційної заяви, несе відповідальність за ненарахування чи несплату цього податку на рівні із зареєстрованим платником без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. При цьому разом із колишнім формулюванням пункту 183.10 Податкового кодексу також зникла й вимога (яка часом обертається певними складнощами) про те, що «обов'язкові» платники ПДВ вважаються платниками з 1 числа місяця, наступного за місяцем досягнення граничного обсягу оподатковуваних операцій у 300 тис. грн. (коли свої неприємності, нагадаємо, через відведені строки в реєстраційній процедурі приносила реєстрація платника ПДВ та отримання Свідоцтва не з першого числа місяця). Отже, віднині, з урахуванням загальних правил, особа, як і належно, вважатиметься платником податків з моменту її ПДВ-реєстрації (дати реєстрації, зазначеної у Свідоцтві).
Податкові зобов'язання та податковий кредит із моменту ПДВ-реєстрації.
Законодавець усунув норму
пункту 183.10 Податкового кодексу, згідно з якою ПДВ-зобов'язання при обов'язковій ПДВ-реєстрації починали виникати з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому було досягнуто «реєстраційного» обсягу оподатковуваних операцій, тоді як право на податковий кредит — тільки після реєстрації платником ПДВ. Виходить, що і податкові зобов'язання, і податковий кредит з ПДВ виникатимуть із моменту ПДВ-реєстрації.
Податкові накладні:
1. Новий обов'язковий реквізит податкової накладної для підакцизних та імпортних товарів.
Для підакцизних товарів і товарів, що ввозяться на митну територію України, у податковій накладній з'явиться новий обов'язковий реквізит — «код товару відповідно до УКТЗЕД» (пункт 201.1 Податкового кодексу доповнено новим пунктом «і»).2. Строк на реєстрацію в ЄРПН.
Тепер зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН потрібно протягом 20 календарних днів, наступних за датою їх виписування. Раніше, нагадаємо, податківці з цього приводу висували досить складну умову, суворо вимагаючи реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН винятково в день їх виписування (що інколи на практиці супроводжувалося певними складнощами) (див. «ВД», 2011, № 7, с. 23).3.
«Річне» обмеження податкових накладних. Законом № 3609 планувалося скасувати обмеження для формування податкового кредиту за податковими накладними, що запізнилися, однак цього не сталося. Як і раніше, залишається актуальним обмеження, згідно з яким, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої податкової накладної, то право на податковий кредит зберігається в нього тільки протягом 365 календарних днів із дати виписування накладної (тобто врахувати податковий кредит пізніше не вийде).
Туристичний ПДВ.
Порядок обкладення ПДВ туроператорської та турагентської діяльності виклали буквально в новій редакції. Тепер відсутнє пряме визначення «туроператора» та «турагента», хоча в контексті нових норм мається на увазі, що туроператор безпосередньо надає турпослуги, а турагент надає ті самі послуги, але шляхом посередництва. І, як наслідок, база обкладення ПДВ визначається залежно від суб'єкта послуги.
| Норма Податкового кодексу | Суб'єкт турпослуги | Місце поставки послуги | База оподаткування |
| пункт 207.2 | Туроператор | Турпослугу призначено для використання (отримання) на території України | Винагорода туроператора, що визначається як різниця між вартістю турпродукту та витратами, понесеними унаслідок придбання (створення) такого турпродукту |
| пункт 207.3 | Туроператор | Послугу призначено для використання за межами території України |
|
| пункт 207.4 | Туроператор, який здійснює посередницьку діяльність на території України та укладає договори на туробслуговування з іноземними суб'єктами турдіяльності |
| Винагорода, яку нараховано (виплачено) йому таким іноземним суб'єктом, у тому числі з наданням йому права самостійно утримувати суму винагороди зі сплачених замовником турпослуг грошових коштів |
| пункт 207.5 | Турагент |
| Комісійна винагорода, що нараховується (виплачується) туроператором, іншим постачальником послуг на користь турагента (у тому числі за рахунок коштів, отриманих від споживача турпродукту) |
Умовна поставка при анулюванні ПДВ-реєстрації.
Ураховуючи, що анулювання ПДВ-реєстрації може здійснюватися не лише за заявою платника, а й за рішенням податкового органу, законодавець підкоригував
пункт 184.7 Податкового кодексу. Так, якщо раніше визнати умовну поставку товарів і необоротних активів, за якими було визнано податковий кредит, і нарахувати собі ПДВ виходячи з їх звичайної ціни потрібно було не пізніше дати подання заяви про анулювання, то тепер це має бути зроблено не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації. Причому можна навіть «заднім числом», оскільки рішення про анулювання свідоцтва потрапляє до платника протягом наступних трьох робочих днів (пункт 184.10 Податкового кодексу) після анулювання.
Плата за землю: новий строк подання декларації
Головна новина для підприємців, які
використовують у госпдіяльності власні земельні ділянки чи орендують частки державної чи комунальної власності, — зміна строків подання звітності.Зараз згідно з
пунктами 286.2 та 286.3 Податкового кодексу платники земельного податку та орендної плати за такі ділянки самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня та до 1 лютого поточного року мають подавати до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.Або
замість подання до 1 лютого річної податкової декларації — подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним (див. «ВД», 2011, № 2, с. 37).Очевидно, що між строками подання річної звітності на поточний рік і першої щомісячної звітності за січень поточного року виникає 20-денний «розрив», який на початку року хвилював тих, хто бажає подавати звітність щомісячно.
Тепер же
Законопроектом № 8217 установлено однакові граничні строки як для річної, так і для першої місячної декларації з плати за землю — 20 лютого поточного року.Очевидно, що ці зміни до
Податкового кодексу набирають чинності з 01.01.2012 р., оскільки лютий 2011 року вже давно минув довідка 2.
Місцеві податки та збори
Податок на нерухоме майно (крім земельної ділянки).
Пунктом 1 розділу XIX «Заключні положення» Податкового кодексу
, податок на нерухомість планувалося ввести з 01.01.2012 р., тепер же початок його стягнення перенесено на 01.07.2012 р.
Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (торговий патент)
.Установлено
мінімальну ставку збору за здійснення торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг на території інших населених пунктів, тобто крім м. Києва та обласних центрів, а також м. Севастополя, міст обласного значення та районних центрів, на рівні 0,02 мінімальної заробітної плати (абзац «в» підпункту 267.3.2 Податкового кодексу). До розрахунку слід брати мінімальну зарплату, установлену на 1 січня календарного року, на 1 січня 2011 року — 941 грн.
Збір за місця для паркування транспортних засобів.
На сьогодні згідно з
підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу зазначений збір має сплачуватися до місцевого бюджету авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного майданчика для паркування транспортних засобів. Підсумкова сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.Тепер же, після внесених змін, сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачуватиметься у строки, визначені для квартального податкового періоду, що означає
скасування авансових внесків за цим збором.
Туристичний збір.
Щодо цього збору також передбачено скасування авансових платежів. Крім того, до переліку осіб, які
не можуть бути його платниками, віднесено дітей віком до 18 років та дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади. Хоча, імовірно, щодо останніх малося на увазі звільнити зазначені заклади від обов'язків податкових агентів, серед яких в абзаці «а» підпункту 268.5.1 Податкового кодексу згадуються й санаторно-курортні заклади.Крім того, уточнюється, що
не можуть бути платниками туристичного збору особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих і санаторно-курортних закладів, якщо такі заклади мають ліцензію на медичну практику та акредитацію МОЗ (абзац «д» підпункту 268.2.2 Податкового кодексу в новій редакції).
Інші нововведення та зміни
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.
Установлено
ставку транспортного збору для інших колісних транспортних засобів, які не зазначені в підпунктах 234.1.1 — 234.1.8 ПКУ, у розмірі 5 грн. за 100 куб. см об’єму циліндрів двигуна.
Хмелезбір.
З 1 серпня 2011 року
ставка цього збору, установлена сьогодні статтею 3 Закону № 587 в розмірі 1 % від об’єкта оподаткування , підвищується до 1,5 %. Нагадаємо, що об'єктом обкладення збором є виручка — товарооборот, отриманий на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв і пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі (див. «ВД», 2011, № 12, с. 38).
РРО: подання інформації в електронному вигляді до органів ДПС.
Законопроектом № 8217
також уносяться зміни до Закону № 2756, який з 01.01.2012 р. повинен був перетворити Закон про РРО.Так, для суб'єктів господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, передбачається
обов'язок подання провідними та безпровідними каналами зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.Якщо ж в ужитку суб'єктів господарювання застосовуються РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, то їм в електронній формі доведеться подавати лише зведену інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що міститься в їх фіскальній пам'яті.
Зазначимо, що, на відміну від початкової редакції
Закону № 2756, винятків для фізосіб-підприємців із трьома та менше РРО не передбачено. Звітність з РРО у паперовому вигляді тепер подаватиметься лише в тому випадку, якщо Закон про РРО (точніше, його пункт 7 статті 3) не передбачає необхідності подавати податківцям інформацію провідними чи безпровідними каналами зв'язку. Крім того, перенесено початок застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. за неподання електронних документів — з 1 січня на 1 липня наступного року. При цьому за перше порушення протягом II півріччя 2012 року така санкція застосовуватися не буде (про це буде прописано в пункті 9 статті 17 Закону про РРО в результаті внесених змін).
Екоподаток.
Екоподаток за бензин сплачуватимуть лише ті продавці палива, які є його виробниками або виготовляють паливо з давальницької сировини, або ввозять його з-за кордону. Таким чином,
усунеться подвійна сплата екоподатку при купівлі-продажу палива оптовими торговцями. Звертаємо увагу: усі зміни, що стосуються екоподатку, наберуть чинності з 01.10.2011 р., тобто з початку IV кварталу поточного року.
Висновки
Закон № 3609
суттєво «підправив» Податковий кодекс і вніс безліч дрібних змін до ледве усталених правил сплати податків і зборів. Основні зміни такі:— єдиноподатників (пенсіонери за віком та інваліди) звільнено від необхідності сплачувати
ЄСВ за себе;— скасовано штрафи за несвоєчасне внесення єдиноподатниками обов'язкової
пенсійної доплати у 2010 році та списано заборгованість за такими доплатами;— загальносистемники
можуть зменшувати суму авансових платежів з ПДФО всередині року, у разі якщо не вийдуть на запланований рівень доходу (або спрацюють зі збитком);— загальносистемники можуть
виправляти помилки з ПДФО навіть під час податкової перевірки;— підприємці, які перейшли на загальну систему, звільнені від
штрафів за порушення податкового законодавства до кінця року;— перегруповано витрати, їх склад залишився практично тим самим, єдине — тепер підприємець
не зможе включити до витрат відсотки за кредитами та позиками, вартість ліцензій, дозволів і держреєстрації, а також різні благодійні внески (утім, останні й так ніколи не можна було включати до витрат, з точки зору податківців);—
наприкінці року розрахунок суми ПДФО здійснюватиметься виходячи із середньомісячного річного оподатковуваного доходу (сума місячних оподатковуваних доходів, що ділиться на кількість календарних місяців, за які отримано цей дохід);— уведений
мораторій на більшість перевірок у підприємців (мораторій не поширюється на платників ПДВ);— при утриманні
ПДФО з доходів у вигляді винагород за виконання робіт (надання послуг) їх суму спочатку потрібно буде зменшити на суму ЄСВ у частині утримань;— успадковане майно можна буде продати без сплати ПДФО, не чекаючи на закінчення трирічного строку володіння ним;
— з'явилася
нова підстава добровільної ПДВ-реєстрації: платниками ПДВ зможуть стати також особи, у яких статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) перевищує 300 тис. грн., незалежно від обсягу поставки товарів (послуг) платникам ПДВ і незалежно від того, пропрацювали вони на момент реєстрації 12 місяців чи ні;— установлено однакові граничні строки як для річної, так і для першої місячної
декларації із плати за землю — 20 лютого поточного року (ці зміни до Податкового кодексу набирають чинності з 01.01.2012 р.);— податок на нерухоме майно планують стягувати пізніше — із 01.07.2012 р.;
— скасовано авансові внески зі збору за місця для паркування транспортних засобів та з туристичного збору
Довідкова інформація (довідка)
1 Потрібно пам'ятати про те, що
податківці завжди виступали і зараз виступають категорично проти будь-якої амортизації у фізосіб-підприємців. Закон № 3609 у цьому не допоміг, а скоріше навпаки. Так, зі статті 177 Податкового кодексу виключено норму про те, що до витрат не включається вартість придбаного рухомого та нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, у разі якщо таке майно придбано до держреєстрації підприємцем та/або не використовується в такій діяльності. Раніше на цю норму можна було посилатися в боротьбі за право списувати на витрати амортизацію основних засобів підприємця. Мовляв, те, що зазначено в цій нормі, на витрати відноситися не може, а все інше — може, інакше навіщо встановлювати заборону. Тепер же цей аргумент зник.2 Примітно таке: у розділі II Закону № 3609 є згадка про те, що норма, яка стосується «земельних» змін, набирає чинності з 01.01.2012 р. Однак посилання там дано на інший оновлений пункт — пункт 286.1 Податкового кодексу, а не на нові пункти 286.2 і 286.3, як було би більш правильно. На наш погляд, це просто помилка.
