Підсумований облік робочого часу
У певних випадках режим роботи передбачає, що працівники повинні залишатися на робочих місцях довше звичних 8 годин, насамперед це стосується водіїв, продавців, охоронців, офіціантів тощо. Тому для них КЗпП передбачено підсумований облік робочого часу, про основні правила застосування якого ми поговоримо далі.
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
| Запитання | Відповідь |
| 1 | 2 |
| Що таке підсумований облік робочого часу? | Згідно зі статтею 50 КЗпП тривалість робочого часу для найманих працівників має бути не більше 40 годин на тиждень довідка 1 (для деяких категорій працівників, зазначених у статті 51 КЗпП, установлено меншу тривалість робочого часу). Фактично при 5-денному робочому тижні вона не перевищує 8 годин, а точні межі щоденної роботи (зміни) визначаються правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком виходу на роботу (змінності), затвердженими роботодавцем-підприємцем. Водночас на деяких роботах, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримано встановлену щоденну або щотижневу тривалість робочого часу (сторожа, водії тощо). У цьому випадку на підставі статті 61 КЗпП підприємець може встановити підсумований облік робочого часу. У такому разі підрахунок відпрацьованих годин вестиметься не за тиждень, а за більший проміжок часу — обліковий період, але з тим, щоб тривалість робочого часу не перевищувала його норму згідно зі статтями 50 або 51 КЗпП (для окремих категорій працівників). При запровадженні підсумованого обліку робочого часу підприємець повинен видати розпорядження, яким він затвердить режим і графік роботи та деякі інші моменти |
| Яким має бути обліковий період для підрахунку відпрацьованого часу? | Обліковий період може дорівнювати декаді, місяцю, кварталу, півріччю, року (найчастіше встановлюється місячний період). Особливість підрахунку відпрацьованого часу за обліковий період і полягає в тому, що щоденна або щотижнева тривалість робочого часу може відхилятися від норми годин робочого дня (8 годин при «п'ятиденці») або тижня (40 годин). Причому такі недоробітки або переробітки компенсуються в межах облікового періоду, тобто сума годин за графіком за обліковий період порівнюється з нормою робочого часу за цей період |
| Потрібно встановлювати підсумований облік для всіх працівників чи можна лише для окремих категорій? | Згідно зі статтею 61 КЗпП підсумований облік установлюється при безперервно діючому виробництві, а також в окремих виробництвах, цехах, ділянках і на деяких видах робіт, де за умовами роботи не може бути дотримано встановлену тривалість робочого часу. Таким чином, підсумований облік може встановлюватися для окремих працівників, підрозділів тощо. Перелік посад, для яких може бути встановлений підсумований облік робочого часу, а також обліковий період для кожної категорії працівників потрібно зазначити у розпорядженні підприємця |
| Чи потрібно зазначати у трудовому договорі з працівником застосування підсумованого обліку робочого часу? | У пункті 4 Форми договору, в якому відображається час виконання робіт, зазначено, що сторони мають право встановити підсумований облік робочого часу за певний обліковий період. На нашу думку, у цьому випадку в пункті 4 краще зазначити, що час і дні виходу на роботу встановлюються згідно з графіком змінності (виходу на роботу), а його зробити доповненням до трудового договору. Таке саме стосується вихідних днів, які зазначаються в пункті 5 Форми договору |
| Як зазначити у трудовому договорі розмір заробітної плати працівника при підсумованому обліку? | Розмір заробітної плати працівника зазначається в пункті 3 Форми договору. Причому правила заповнення цього пункту не залежать від того, застосовується стандартний чи підсумований обліку робочого часу. Так, у пункті 3 Форми договору потрібно зазначити «твердий» розмір зарплати (не нижче мінімального), в якому фізична особа — підприємець зобов'язалася оплачувати працю працівника. Якщо підприємець не може заздалегідь установити місячний розмір зарплати, то він може у Формі договору зазначити мінімальну заробітну плату, застерігши, що вона нараховуватиметься за умови виконання відповідної норми виробітку, часу тощо. Зауважимо, що незбіг суми місячної заробітної плати, зазначеної в пункті 3 Форми договору, і виплаченої заробітної плати не може розцінюватися як порушення трудового законодавства. Головне, щоб її розмір при нормальному графіку роботи не був нижче встановленого мінімуму. Крім того, при підвищенні мінімальної заробітної плати до трудового договору можуть вноситися зміни — лист Мінпраці від 30.03.2006 р. № ДЦ12-1660/0/6-06 |
| Яким документом регулюються нюанси застосування підсумованого обліку робочого часу? | Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу викладено в Методрекомендаціях № 138. У тексті цього документа зазначено, що вони призначені для юридичних осіб, однак ними можуть користуватися і підприємці-роботодавці для запровадження в себе названого вище обліку робочого часу |
| Як визначаються дні (зміни) виходу на роботу, їх тривалість? | Робочий час працівників при підсумованому обліку регулюється графіками роботи (змінності), які складаються на весь обліковий період. У них же зазначається щоденний режим роботи: з якого часу починається робочий день (зміна) і коли закінчується |
| Якою має бути тривалість зміни? | При підсумованому обліку робочого часу тривалість зміни може становити Проте КЗпП прямо не містить обмежень на встановлення інших графіків роботи, зокрема «доба-три», коли працівник перебуває на робочому місці 24 години на добу, а потім відпочиває три доби (так здебільшого працюють вахтери). Зауважимо, що роботодавець, вирішуючи питання про тривалість зміни, повинен орієнтуватися на особливості трудового процесу працівників, характер умов праці, ураховувати інші чинники. Зверніть увагу: режим роботи для окремих професій (категорій) може визначатися нормативними актами. Зокрема, для водіїв — це Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Мінтрансу від 07.06.2010 р. № 340 |
| Коли повинна надаватися перерва? | Згідно зі статтею 66 КЗпП працівникам надається перерва для відпочинку |
| Як визначаються вихідні дні? | Як правило, для працівників, щодо яких ведеться підсумований облік робочого часу, дні відпочинку чергуються з робочими днями через один, два, три або більшу кількість днів (у зв'язку зі збільшенням щоденної тривалості робочого часу), вони визначаються графіками змінності. Вихідні дні працівників з підсумованим обліком робочого часу можуть не збігатися з вихідними днями інших працівників. Наприклад, при п'ятиденному робочому тижні загальні вихідні дні субота та неділя, а вахтер, для якого встановлено підсумований облік робочого часу, у суботу працює. Замість цього графіком змінності може бути передбачено, що його вихідні дні на цьому тижні — неділя та понеділок. Тому його робота в суботу не вважається роботою у вихідний день, відповідно, вона оплачується на загальних підставах як звичайний робочий день. В обліковому періоді мають бути передбачені дні щотижневого відпочинку. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин (стаття 70 КЗпП) |
| Яка перерва має бути між робочими змінами (міжзмінний відпочинок)? | Якщо працівники підприємця працюють у декілька змін, то при складанні графіків змінності потрібно врахувати низку правил. 1. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не менше подвійної тривалості роботи в попередній зміні (уключаючи перерву на обід). В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочено, але не менше ніж до 12 годин на добу. 2. Призначення працівника на роботу протягом двох змін поспіль забороняється. 3. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин (стаття 70 КЗпП). Наприклад, якщо підприємцем установлено двозмінну роботу: перша зміна працює з 7:00 до 14:30, друга — з 14:30 до 22:00. Якщо в середу працівник вийде у другу зміну, то в четвер він повинен вийти також у другу зміну або отримати вихідний. Невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються та можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду |
| Що вважається надурочною роботою при підсумованому обліку, як вона компенсується? | При підсумованому обліку час, відпрацьований понад норму тривалості Водночас робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Перевищення норми робочого часу, яке виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду. Не завжди під час розроблення графіків змінності при підсумованому обліку робочого часу вдається добитися того, щоб в обліковому періоді було дотримано законодавчо встановлену норму часу. Таку ситуацію припускають КЗпП і Методрекомендації № 138. У цьому випадку графіки роботи (змінності) повинні розроблятися так, щоб надурочні роботи не перевищували для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік (стаття 65 КЗпП). Надурочні роботи потрібно оплачувати в особливому порядку — порядку, передбаченому статтею 106 КЗпП (див. далі запитання «Як оплачуються надурочні роботи?») Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, протягом якого працівника відповідно до законодавства було звільнено від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо). У разі залучення до надурочних робіт необхідно дотримуватись обмежень, установлених статтею 63 КЗпП |
| Приклад 1. У підприємця встановлено обліковий період — квартал. Норма робочого часу у II кварталі 2011 року згідно з листом Мінпраці від 25.08.2010 р. № 9111/0/14-10/13 становила: 160 год. (квітень) + 152 год. (травень) + 159 год. (червень) = 471 год. Працівник відпрацював: Разом — 470 год. Отже, за обліковий період норму часу (471 год.) було дотримано. Приклад 2. Норма тривалості робочого часу в червні 2011 року становила 159 год. Фактично згідно з табелем обліку робочого часу працівник у червні відпрацював 168 год. Загальна кількість надурочних годин за місячний обліковий період (червень 2011 року) становить: 168 - 159 = 9 (год.). Приклад 3. У підприємця встановлено обліковий період — місяць. Згідно з табелем обліку робочого часу фактично працівник у липні відпрацював 130 год. У період з 11.07.2011 р. по 15.07.2011 р. працівник хворів Визначимо норму часу в липні 2011 року: 168 (норма тривалості робочого часу без урахування відсутності працівника) - 40 = 128 (год.). Загальна кількість надурочних год. за обліковий період становить: 130 - 128 = 2 (год.). | |
| Як оплачуються надурочні роботи? | Згідно зі статтею 106 КЗпП надурочний час оплачується: Оплата надурочних годин здійснюється наприкінці облікового періоду. При підсумованому обліку робочого часу надурочна робота довідка 2 за певний обліковий період не може компенсуватися зменшенням тривалості робочого часу в наступному обліковому періоді. Також забороняється компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу навіть за погодженням з працівником. Це правило поширюється й на надурочні роботи у святкові, неробочі та вихідні дні. Таким чином, якщо залучення працівника до надурочних робіт припадає на святковий, неробочий або вихідний день, компенсація можлива лише у грошовій формі |
| Приклад 4. Норма робочого часу за обліковий період (ІI квартал 2011 року) становить 471 год. Фактично працівником відпрацьовано у ІI кварталі 2011 року 479 год. Зарплата (оклад) працівника: у квітні та травні — 2000,00 грн., у червні — 2500,00 грн.Кількість годин надурочної роботи становитиме: 479 - 471 = 8 (год.). При оплаті працівникам, праця яких оплачується за місячними окладами, виникає необхідність розрахувати годинну тарифну ставку. Вона визначається шляхом ділення окладу на кількість годин за нормою тривалості робочого часу: (2000,00 + 2000,00 + 2500,00) грн. : 471 год. = 13,80 грн./год. Сума оплати надурочної роботи у II кварталі 2011 року за обліковий період (квартал) становитиме: 13,80 грн./год. х 2 х 8 год. = 220,80 грн. | |
| Як оплачується робота у святкові та неробочі дні довідка 3? | Робота у святкові та неробочі дні, установлені статтею 73 КЗпП, оплачується згідно з вимогами статті 107 КЗпП: а) у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота проводилася в межах місячної норми робочого часу; б) у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота проводилася понад місячну норму. Зауважимо, що оплаті в подвійному розмірі підлягають лише години, фактично відпрацьовані працівником у святковий (неробочий) день. За погодженням з роботодавцем працівнику, який працював у святковий або неробочий день, може бути надано інший день відпочинку, але лише в тому разі, якщо робота виконувалася понад місячну норму робочого часу. Причому незалежно від надання відгулу йому належить оплата за святковий день, передбачена статтею 107 КЗпП (лист Мінпраці від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09). Зауважимо: як правило, святкові та неробочі дні, в які працівник виходить працювати за графіком, уключаються до норми робочого часу за обліковий період (пункт 11 Методрекомендацій № 138). Зверніть увагу: при підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки її вже оплачено в подвійному розмірі (виключається подвійна підвищена оплата за різними статтями КЗпП) (пункт 11 Методрекомендацій № 138) |
| Приклад 5. Охоронець (посадовий оклад — 2000,00 грн.) у червні 2011 року відпрацював усі зміни за графіком у межах місячної норми робочого часу (159 год.), у тому числі 7 год. у святковий день 28 червня (з 0:00 до 7:00).Годинна тарифна ставка визначається шляхом ділення окладу на кількість годин за нормою тривалості робочого часу: 2000,00 грн. : 159 год. = 12,58 грн. Доплата за роботу у святковий день здійснюється в одинарному розмірі годинної ставки та становить 88,06 грн. (12,58 грн. х 1 х 7 год.).Приклад 6 . Охоронець (посадовий оклад — 2000,00 грн.) у червні 2011 року відпрацював за змінним графіком норму робочого часу (159 год.) і, крім того, понад норму робочого часу — 7 год. у святковий день 28 червня.Доплата за роботу у святкові дні здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки понад оклад і становить 176,12 грн. (12,58 грн. х 2 х 7 год.). Ці години не враховуватимуться при підрахунку надурочних годин, оскільки вже оплачені в подвійному розмірі. | |
| Як компенсується робота у вихідні дні (відповідно до графіка)? | У разі якщо працівника залучають до роботи у вихідні саме для нього дні за графіком виходу на роботу (змінності), то компенсація за роботу в такі дні здійснюється в порядку, передбаченому статтею 72 КЗпП. Згідно із зазначеною статтею робота у вихідний день може компенсуватися за угодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі. Підвищена оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами, установленими для оплати у святкові та неробочі дні згідно зі статтею 107 КЗпП .Якщо працівнику надається відгул, то розрахунок оплати за роботу у вихідний день провадиться в одинарному розмірі. Не слід забувати, що до роботи у вихідні дні не допускається залучення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 176 КЗпП) |
| Приклад 7. 1. Продавець (посадовий оклад — 3000,00 грн.) у червні 2011 року відпрацював за графіком норму робочого часу (159 годин) і, крім того, з поважної причини залучався до роботи у свій вихідний день. Тривалість роботи в такий день — 8 год.Відгул за роботу у вихідний день не надавався. Годинна тарифна ставка становить: 3000,00 грн. : 159 год. = 18,87 грн. Оплата за роботу у вихідний день здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки понад оклад і становить 301,92 грн. (18,87 грн. х 2 х 8 год.).2. Відгул за роботу у вихідний день надавався 30 червня 2011 року — 8 роб. год. (норма не перевищена). Оплата за роботу у вихідний день здійснюється в одинарному розмірі годинної ставки і становить 150,96 грн. (18,87 грн. х 1 х 8 год.); загальна сума «грязної» заробітної плати за червень 2011 року — 3000,00 грн., тому що відгул (8 роб. ч.) не оплачується | |
| Які особливості роботи в нічний час? | Якщо режим роботи передбачає роботу вночі (вахтер, охоронець тощо), то компенсацією роботи в таких умовах є доплата за роботу в нічний час. При цьому така доплата здійснюється за фактично відпрацьований нічний час — з 22:00 до 6:00 (стаття 54 КЗпП). Розмір доплати не може бути нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (стаття 108 КЗпП). Для розрахунку такої доплати необхідно: 1) визначити кількість годин, відпрацьованих у нічний час; 2) визначити годинну ставку діленням місячної ставки (окладу) на місячну норму робочого часу для конкретної категорії працівників; 3) визначити розмір доплати множенням годинної тарифної ставки працівника на кількість відпрацьованих нічних годин і на розмір доплати (у відсотках). Нагадаємо основні норми роботи в нічний час: |
| Приклад 8. Охоронець (місячний оклад — 2000,00 грн.) у липні 2011 року відпрацював у нічний час 56 год. Місячна норма робочого часу в липні 2011 року — 168 год. Годинна тарифна ставка працівника в липні становить: 2000,00 грн. : 168 год. = 11,90 грн./год. Сума доплати працівнику за роботу в нічний час у липні 2011 року становить: 11,90 грн./год. х 56 год. х 20 % : 100 = 133,28 грн. | |
Довідкова інформація (довідка)
1
Норма робочого часу за обліковий період може визначатися за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня з урахуванням скороченого робочого часу в дні, що передують вихідним дням, — до 5 годин і в дні, що передують святковим і неробочим дням, — на 1 годину.2
Статтею 63 КЗпП визначено категорії працівників, яких залучати до надурочних робіт забороняється навіть за наявності їх згоди на такі роботи. До них належать:— вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років;
— особи, які не досягли 18 років;
— працівники, які навчаються в загальноосвітніх школах і профтехучилищах без відриву від виробництва, у дні занять.
Лише за згодою самих працівників можуть залучатися до надурочних робіт:
— жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда;
— інваліди (за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям).
3
Згідно зі статтею 73 КЗпП у свята допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення.У ці дні, а також у вихідні дні працівники залучаються в таких виняткових випадках (
стаття 71 КЗпП):1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення та призначення.
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Документи консультації
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.Методрекомендації № 138
— Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.Форма договору
— Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260.
Приклад графіка роботи продавців при підсумованому обліку робочого часу
