Реальні гроші з мильної піни
Ущерть наситившись «хімією», український споживач гривнею довів, що готовий платити додаткові гроші за натуральні засоби гігієни. За оцінками експертів, сьогодні попит на так звані зелені товари, що не містять синтетичних компонентів, як мінімум у півтора раза перевищує пропозиції вітчизняних виробників. Першими на підвищений споживчий попит відгукнулися домашні миловари, запропонувавши покупцю виготовлений на кухні продукт гігієни, що іменується «милом ручної роботи». Ось тільки нічого спільного з бізнесом домашнє миловаріння не має — перша ж перевірка санепідемстанцією (СЕС) загрожує «алхіміку» серйозними неприємностями. Про те, як правильно організувати бізнес, пов'язаний з виробництвом натуральних засобів догляду за шкірою та волоссям, у тому числі й із миловаріння, і на який прибуток можна розраховувати в разі успіху, «Власному Ділу» погодилася розповісти представник ТОВ «РЕМОС» Ірина Тарасевич. Ось уже п'ятий рік вона разом з чоловіком Володимиром займається виробництвом натурального мила, відомого в Україні під торговельною маркою «Яка», плануючи найближчим часом розширити асортимент продукції випуском натурального рідкого мила, гелів і шампунів.
Ірино Михайлівно, відразу ж визначимося з поняттям «мило ручної роботи», щоб надалі уникнути плутанини.
Насамперед відокремимо поняття «натуральне мило» і «мило ручної роботи». Поняття «натуральне мило» пов'язане з тими інгредієнтами (складовими), які входять до складу продукту. Щоб продукт міг називатися натуральним, до його складу має входити не менше 70 % натуральних інгредієнтів. Для «органічного мила» цей показник набагато вищий — 97 %. Це загальноприйнята в усьому світі стандартна система класифікації за відсотком додавання інгредієнтів. Коли ми говоримо «мило ручної роботи», то маємо на увазі не склад, а спосіб виробництва цього продукту. Погодьтеся, що вручну можна додати до мила скільки завгодно консервантів, барвників, ароматизаторів, піноутворювачів та іншої «хімії» і при цьому мило буде ручної роботи. Тому спосіб виробництва мила зовсім не гарантує його якості. На упаковці своєї продукції ми пишемо «натуральне мило ручної роботи», що показує і склад, і спосіб виробництва продукту.
Яка рентабельність миловарного бізнесу, орієнтованого на ринок органічних продуктів?
Відверто кажучи, будь-який бізнес, пов'язаний з випуском парфумерно-косметичної продукції, є апріорі прибутковим бізнесом у будь-якій країні світу, у тому числі й в Україні. Однак залежно від сорту мила норма прибутку може відрізнятися. Є сорти мила, де норма прибутку становить 10 %, а є такі, де досягає 50, а деколи й 60 %. Однак оскільки ми продаємо всі сорти мила приблизно за однією ціною, то норма прибутку становить близько 40 %.
Яка сума первинного капіталу потрібна для того, щоб організувати власне виробництво з виготовлення натурального мила?
Щоб заповнити порожню нішу та запустити серйозне виробництво з виготовлення натуральної гігієнічної продукції, потрібно буде, як мінімум, 200 — 300 тисяч у. о. Подальші капіталовкладення залежатимуть від бажаних обсягів виробництва та поставлених перед собою цілей. Так, щоб орендувати приміщення, яке повністю відповідатиме вимогам СЕС (кахельна підлога, повна септика — усі ці норми прописано в ДСТУ для миловарної продукції), потрібно багато грошей. Більше того, на практиці майже неможливо знайти відповідне приміщення, тому вам доведеться основну частину грошей вкласти в дооблаштування та опорядження приміщення. Одне з найдорожчих — створення лабораторії. Лише в одну лабораторію можна вкласти близько 100 тисяч: витяжні та сушильні шафи, аналітичні прилади та ваги, дистилятори та системи водоочищення, величезна кількість лабораторного посуду — усе це має бути в наявності перед початком робіт.
Оскільки ми виробляємо мило «холодним» або «аптекарським» способом, то не використовуємо стандартне миловарне обладнання, наприклад казани. Тому все необхідне обладнання доводиться проектувати самостійно та розміщувати замовлення на виготовлення на підприємствах, які займаються виготовленням обладнання для харчової промисловості.
Слід урахувати, що чималу частину витрат потребує й оформлення всіх необхідних дозвільних документів. Утім, якщо займатися миловарінням у домашніх умовах, що сьогодні є дуже популярним, то стартовий капітал може обмежитися сумою 300 гривень, а то й менше. Придбавши 2 — 3 кілограми вже готової основи для мила та додавши до неї ефірних олій, рослинних відварів, ви можете проявляти фантазію розливаючи мило у форми у вигляді сердечок або ведмедиків. Напевно, це дуже приємне проведення дозвілля, можна зробити подарунки ручної роботи для подруг, однак бізнесу це ніяк не стосується.
Які дозвільні документи необхідно отримати, перш ніж запускати виробництво?
Як я вже зазначала, мило має вироблятися у спеціальних приміщеннях, які проходять сувору перевірку з боку різних служб. Лише після цього підприємець отримує дозвіл на початок робіт. Що стосується сертифікатів відповідності, то вони видаються лише на юридичну особу або на індивідуального підприємця. Тому виробничою площею не може бути квартира або, скажімо, гараж.
Для того щоб виробляти тверде мило, не потрібна обов'язкова сертифікація, яку проводить «УКРСЕПРО». Достатньо лише зареєструвати технічні умови (ТУ), описавши в них процес виготовлення продукції, починаючи з того, які конкретно інгредієнти входять до складу продукції, і закінчуючи особливостями технологічного процесу, причому ТУ посвідчуються як СЕС, так і Держстандартом. Після цього проходить сертифікація самого продукту, який також перевіряється двома органами СЕС і Держстандартом. Якщо ж виробник має намір працювати не за власними, а за встановленими ТУ, то слід отримати дозвіл, потім погоджувати рецептуру з СЕС і далі вже подати документи на сертифікацію до Держстандарту, який і видає сертифікат відповідності, що підтверджує інформацію, зазначену на упаковці. При цьому ТУ видаються строком на 10 років, а документ на сам продукт — на рік чи на два залежно від виду продукту. Що стосується сертифікату відповідності, який є обов'язковим для рідкого мила, гелів, шампунів, то він видається на серійне виробництво або на окрему партію товару. Коштуватиме все це від 10 до 25 тисяч гривень залежно від видів товару та від кількості позицій, які подаються на сертифікацію.
Ірино Михайлівно, як зазвичай ви заявляєте про себе покупцю?
Скажу відверто, нам дуже поталанило з продукцією. Вона викликає інтерес не лише у покупців, а й у профільних медіа-ресурсів. Ми неодноразово приймали на своїй території ті медіа, які самі хотіли розповісти про наші товари. Що стосується реклами, то на сьогодні ми лише на 50 % задовольняємо попит на товар, тобто якщо дати масовану рекламу, то вона буде невиправданою. Рекламувати товар можна тоді, коли він є на полицях у достатній кількості.
Де знаходите постачальників основних інгредієнтів для миловаріння?
Наших вітчизняних інгредієнтів практично не існує через об'єктивні та суб'єктивні причини. Пальмову, кокосову та оливкову олію ми купуємо імпортну: на жаль, клімат України малопридатний для вирощування цих рослин. Ефірну олію також використовуємо імпортну — із Франції та Німеччини, за винятком декількох видів. І це значний недогляд кримських радгоспів, які не виробляють у достатній кількості ту чи іншу необхідну для миловарної продукції олію. Хоча ми б залюбки купували олію лаванди або полину вітчизняного виробництва, якби вони були відповідної якості та мали прийнятну ціну. Дьоготь також купуємо в Росії, бо Україна свого не має.
Який спосіб реалізації продукції виправдав себе найкраще?
Через аптеки. Адже спочатку мило продавалося в аптеках. Та й першими миловарами були саме аптекарі.
Скільки часу займає виготовлення натурального мила та як виглядає сам процес, якщо описати його стисло?
Олія, луг, ароматизатор і барвник — формула мила, відома будь-якому дев'ятикласнику зі шкільного курсу хімії. Насамперед усі необхідні інгредієнти залежно від рецептури змішуються, потім отримана маса заливається у форми та застигає. Після витягання з форм мило проходить попереднє сушіння у брикетах, потім його нарізують шматочками та просушують ще приблизно три тижні. У середньому процес триває близько місяця.
Ірино Михайлівно, ви досить відверто розповіли про підводні камені миловаріння. Чи говорить це про те, що ви не боїтеся виховати собі конкурентів?
На ринку з виробництва та продажу натурального мила ми працюємо вже п'ятий рік, ставши свого роду першовідкривачами. І те, що нас зараз посилено копіюють конкуренти, свідчить про те, що ми рухаємося правильним шляхом. А специфіка миловарного бізнесу така, що поки місця вистачить усім.
