На замітку
Нова податкова накладна: що змінилося
Наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» від 21.12.2010 р. № 969 (нову форму див. на с. 23, 24, 25)
Насамперед зауважимо, що ані податкова накладна (ПН), ані розрахунок коригування якихось важливих змін не зазнали, втім, це на краще. Проте деякі деталі ми з вами обговоримо.
Дата набуття чинності.
Офіційне опублікування наказу № 969 припало на 10.01.2011 р., саме з цієї дати він і набув чинності, і саме з цього дня слід починати виписувати ПН за новою формою.Нумерація.
До десятого числа багато платників уже встигли понавиписувати ПН і відповідно присвоїти їм номери. І ось тут постає запитання: чи треба нумерувати ПН за новою формою знову з першого номера, чи продовжувати ту нумерацію, що склалася з початку року? Питання зумовлене набуттям чинності з цієї ж дати (10.01.2011 р.) новим реєстром ПН (див. замітку далі), що вимагає відповідності порядкового номера ПН порядковому номеру запису в реєстрі (пункт 9.1 наказу № 1002).Ми вважаємо, що найбільш оптимальним буде заповнення нового реєстру з 01.01.2011 р. (як мінімум, це дозволить підбити підсумки січня в одному реєстрі, який треба подавати разом з декларацією за січень). У цьому разі переривати нумерацію ПН не треба.
Якщо платник виписуватиме ПН у зв'язку з перевищенням звичайної ціни над фактичною, то в номері помітка «ЗЦ» уже не проставляється, для цього є місце в спеціальному полі, про яке йтиметься далі.
Шапка ПН
. Вона збагатилася багаторядковим полем, в якому відображається:—
вид ПН: оригінал чи копія. Причому тепер поміткою «Х» виділяється потрібне, тобто в ПН, що видається покупцю, помітка «Х» проставляється в полі «Оригінал» (раніше було навпаки: помітка «Х» ставилася в полі «копія», і це вважалося оригіналом);—
помітка про внесення до ЄРПН (до 01.04.2011 р. — це стосується ПН з ПДВ понад 1 млн грн., далі див. пункт 11 підрозділу 2 розділу XX ПКУ);—
помітка про долю оригіналу: видається покупцю або залишається у продавця.Причому в продавця оригінал залишається тільки в особливих випадках і для кожного з них порядком передбачено свій код, який також зазначається в шапці:
01
— Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною; 02 — Постачання неплатнику податку; 03 — Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам; 04 — Постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 — Ліквідація основних фондів за самостійним рішенням платника податку; 06 — Переведення основних фондів до складу невиробничих; 07 — Експортні постачання; 08 — Постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 — Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 — Визнання умовного постачання товарних залишків та/або основних фондів; 11 — Виписана за щоденними підсумками операцій.Нагадаємо, що в усіх випадках ПН виписується у двох примірниках, винятком є ситуація, коли ПН виписує податковий агент під час отримання послуг від нерезидента, тоді ПН виписується в одному примірнику (
пункт 208.2 ПК)Нулі замість хрестиків.
У деяких випадках (вони перелічені в пункті 8 Порядку № 969), коли ПН залишається у продавця, у полі «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль. До таких випадків, зокрема, належать: поставка неплатнику ПДВ (у тому числі експорт), операції, прирівняні до поставки (передача в межах балансу для невиробничого використання, для операцій, що пільгуються, умовний продаж, ліквідація ОФ).Для звільнених операцій — спецрядок.
Якщо ПН виписується на пільгову поставку, то в розділі III графи 10 ставиться помітка «Без ПДВ». При цьому необхідно зазначити пункт і підпункт, статтю, підрозділ, розділ ПКУ, яким передбачено пільгу, а зробити це треба в спеціально відведеному рядку — виноска «**» внизу нової форми ПН.Скорочення розділів в ПН та граф у РК
. У самій формі ПН скасовано такі розділи, як «Товаротранспортні витрати», «Надано покупцю: надбавка (+) знижка (-)», «Усього по розділах I + II ± ± IV». Тепер розділів стало чотири замість семи.Що стосується
форми розрахунку коригування, то з нього виключено останні чотири графи, а підсумок коригування суми ПДВ винесли в окремий останній рядок форми.Обов'язкові реквізити.
Перелік обов'язкових реквізитів наведено в статті 201.1 ПКУ.Новим для бухгалтера буде
обов'язковий реквізит «Вид цивільно-правового договору», який, по суті, посів місце, що раніше відводилося реквізиту «Умова поставки (форма цивільно-правового договору)», в якій зазвичай зазначався номер рахунка або чек.До появи роз'яснень від ДПАУ вважаємо, що в терміні «Вид цивільно-правового договору» ПН необхідно зазначати: «Договір купівлі-продажу», «Договір оренди», «Договір підряду» тощо. Умовно кажучи, наводити назву договору.
Щодо випадків, коли договір як такий у письмовій формі сторонами не складається, зазначимо:
— коли замість договору застосовується рахунок або проста товарна накладна, у полі «Вид цивільно-правового договору», на наш погляд, слід зазначати «Договір купівлі-продажу» або «Договір поставки» (оскільки фактично сторони вступають у правовідносини саме за договором купівлі-продажу/поставки), при цьому датою і номером договору вважати дату і номер рахунка-фактури/накладної;
— для роздробу в підсумковій ПН у полі «Вид цивільно-правового договору» слід зазначати «Договір роздрібної купівлі-продажу», при цьому датою договору слід вважати поточний день (тобто день складання підсумкової ПН), а номер — якщо використовують РРО, то вказують номер Z-звіту, якщо ж без РРО, то прокреслюють.
Також звернемо увагу, що в новій формі ПН існує поле «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», хоча цього реквізиту немає у переліку обов'язкових у
статті 201.1 ПКУ; «суворість» залишається тільки щодо місцерозташування покупця.
Новий порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних
Наказ ДПАУ «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення» від 24.12.2010 р. № 1002 (нову форму див. на с. 26)
У самому
наказі зазначено, що він набуває чинності з дня офіційного опублікування, яке здійснено у виданні «Офіційний вісник України», 2010, від 10.01.2011 р. № 101, тобто набуття чинності відбувається не з початку періоду. Формально це означає, що в січні 2011 року доведеться вести два Реєстри: до дати набуття чинності наказом, що коментується, — за старою формою, а після цієї дати — за новою. Проте задля уникнення конфліктних ситуацій рекомендуємо Реєстр за новою формою вести все-таки з початку року (так можна уникнути проблем з перехідною нумерацією податкових накладних).Наведемо важливі моменти нової форми Реєстру та Порядку його ведення.
1. На відміну від старої практики новий Реєстр слід вести
обов’язково в електронній формі у форматі, затвердженому ДПСУ (у паперовому вигляді його можна вести тільки за власним бажанням, але зовсім не обов’язково; інакше кажучи, паперове ведення Реєстру практичного не має сенсу).У зв’язку з такою «електронізацією всієї країни» звернемо увагу на деякі важливі моменти. По-перше, в програмі ОПЗ є можливість ведення Реєстру, проте під новий порядок вона поки що не пристосована. По-друге, подавати копію Реєстру до податкового органу можна або за допомогою телекомунікаційних мереж, або власноручно на електронному носії (диск, дискета, флеш-пам’ять). По-третє, в Реєстрі з’явився реквізит «
підпис керівника, головного бухгалтера або платника ПДВ (для фізосіб-підприємців)». Судячи з пункту 3 Порядку ставити електронний підпис слід тільки тоді, коли платник податків вибрав перший спосіб подання копії Реєстру (через телекомунікаційні мережі). У разі поданні на електронному носії підпис не обов’язковий. По-четверте, виправляти помилки в Реєстрі можна тільки методом «сторно» незалежно від характеру помилки. Це цілком логічно, адже коректурним способом електронний документ виправити не можна.2. Сама форма Реєстру більше нагадує не регістр обліку, а додаток до декларації (зверніть увагу на наявність поміток про тип і форму декларації, порцію, реквізит «дата подання копії реєстру»). Як і раніше, в ньому наводяться місячні підсумки та окремо — підсумки за уточнюючими розрахунками. При цьому
квартальні платники підбивають також місячні підсумки (про підбиття квартальних підсумків нічого не сказано) і подають копії Реєстрів у строки, встановлені для подання декларацій з місячним звітним періодом (підпункт 201.15 ПКУ).3. Змінено нумерацію розділів — тепер видані ПН (та інші документи) зазначаються в розділі I, а отримані — в розділі II. Водночас сам порядок заповнення першого із згаданих розділів
лишився практично незмінним. Як і раніше, у ньому зазначаються всі операції з постачання, у тому числі звільнені від обкладення ПДВ та такі, що не є об’єктом оподаткування. Зверніть увагу: йдеться саме про операції з постачання товарів (послуг). Наприклад, постачання консультаційних, інжинірингових, юридичних та інших послуг, що зазначені у підпункті 186.3 «в» ПКУ і не є об’єктом обкладення ПДВ, відображувати в Реєстрі треба, незважаючи на те, що ПН на них не виписується (це випливає з пункту 8.4 Порядку). Підставою для внесення запису слугуватиме первинний документ обліку (наприклад, акт виконаних робіт). При цьому в колонці 5 «Вид документа» слід зазначити абревіатуру «БО». Якщо ж якісь операції згадано в статті 196 ПКУ, але постачанням товарів (послуг) вони не є, то їх до Реєстру вносити не потрібно.Під час виписування ПН в особливих випадках (перевищення звичайної ціни над договірною, постачання неплатнику, умовний продаж, щоденні підсумкові операції тощо) в колонці 5 слід додатково зазначити тип причини виписування ПН (у наведених випадках — «ПН01», «ПН02», «ПН10», «ПН11»).
Під час експортних операцій у Реєстрі слід зазначати номер ВМД, незважаючи на те, що в такому разі складається й ПН.
4. Можна вважати вирішеним питання з
порядковою нумерацією записів у Реєстрі. Проте проблему цю вирішив не тільки документ, що коментується, а й Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969 (див. замітку вище). Номер ПН та номер розрахунку коригування (що випливає з пункту 26 Порядку № 969, має відповідати номеру запису в Реєстрі. Наприклад, якщо першими цього року документами будуть: дві ПН, потім розрахунок коригування, а далі ще одна ПН, то їх нумерація буде така: ПН № 1, ПН № 2, потім розрахунок коригування № 3 (зверніть увагу: без дробу!), далі — ПН № 4.5. Розділ, присвячений отриманим податковим накладним (та іншим документам), також
практично не змінився. Серед тонкощів згадаємо зникнення віртуального номера «100000000000», що є цілком логічним, оскільки право на податковий кредит тепер підтверджується тільки тими фіскальними чеками, які відповідають усім установленим законодавством вимогам (зокрема, мають податковий номер постачальника). Крім того, вирішено питання і з абревіатурою, що свідчить про вид документа у разі придбання у неплатників ПДВ, — «НП».6. Чітко врегульовано ситуацію з відображенням у Реєстрі сум
розподілу податкового кредиту. З пункту 11.10 Порядку випливає, що отриману від постачальника ПН (інший документ, що дає право на податковий кредит) протягом періоду слід зазначати так, ніби вона дає повне право на податковий кредит. Наприкінці періоду (коли вже відомий коефіцієнт розподілу) слід унести один запис коригування, яким відсторнувати ту частину податкового кредиту, що припадає на неоподатковувані постачання, і перенести відповідну суму з граф 9, 10 до граф 11, 12.
За воду для питних та санітарно-гігієнічних потреб спецводозбір сплачувати потрібно
Лист ДПАУ від 04.01.2011 р. № 12/7/15-0817
1. Починаючи з 1 січня 2011 року водокористувачі, у тому числі й
підприємці на загальній системі оподаткування, повинні сплачувати збір за воду, яку вони використовують для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб на загальних підставах. Раніше, якщо підприємець використовував воду для питних і санітарно-гігієнічних потреб, збір за воду він не сплачував.Зауважимо, що
єдиноподатники платниками водозбору в будь-якому разі не є.2. У
Податковому кодексі України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) тепер передбачено відповідальність за відсутність вимірювальних приладів. Так, у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх установлення існує, збір сплачується у двократному розмірі (пункт 326.10 ПКУ). Щоправда, не зрозуміло, хто визначатиме технічну можливість установлення водолічильників, але в будь-якому разі краще про їх встановлення усе-таки потурбуватися скоріше.3. Водокористувачам, в яких з якихось причин на сьогодні не встановлено ліміт використання води, слід обов'язково його отримати. Річ у тім, що відповідно до
статті 1 Водного кодексу України від 06.05.95 р. № 213/95-ВР такий ліміт зазначається в дозволі на спецводокористування, а сам дозвіл отримують у порядку, встановленому постановою КМУ від 13.03.2002 р. № 321. При цьому пунктом 326.12 ПКУ передбачено, що водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи, договори на постачання води, зобов'язані протягом 10 днів повідомити про це податкові органи та органи водного господарства.4. З
пункту 328.7 ПКУ випливає, що платники водозбору одночасно з податковими деклараціями подають до податкових органів копії дозволу на спецводокористування, договори на постачання води та статистичної звітності про використання води. Зрозуміло, що таким чином податківці отримують можливість щоквартально виявляти «безлімітників» і вимагати від них сплати збору в п'ятикратному розмірі згідно з пунктом 327.3 ПКУ (раніше у разі відсутності у водокористувача відповідного дозволу зі встановленими в ньому лімітами використання води коефіцієнт кратності при обчисленні спецводозбору не застосовувався).
Не нові вимоги до касових апаратів
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку обчислення і накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку на додану вартість» від 27.12.2010 р. № 1224
Відразу зауважимо, що з набуттям чинності
Порядком № 1224 зовсім нічого порівняно з вимогами, що діють уже понад 11 років, не зміниться.Цей документ практично
дослівно повторює текст старого Порядку від 15.06.99 р. № 8. Цей Порядок входить до переліку документів, на відповідність яким перевіряють використання РРО під час перевірок, і з урахуванням його вимог складалися Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199 (далі — Вимоги № 199).Необхідність зазначати в касовому чеку «
загальну суму податку за кожною позицією (групою товарів, послуг)», що висувається Порядком № 1224, можна помилково сприйняти як обов’язок зазначати ПДВ щодо кожного найменування товару, кожного артикула. Насправді ж під позицією розуміється податкова група (у значенні, що використовується Вимогами № 199). І кожен РРО програмується так, щоб забезпечувати обчислення сум податку, як мінімум, щодо чотирьох позицій: 1) ставка 20 відсотків, 2) ставка 0 відсотків, 3) операції, звільнені від оподаткування, 4) операції, що не є об’єктом оподаткування, — з відповідним літерним позначенням кожної з позицій. Згадка ж у дужках про «групу товарів, послуг» виглядає як данина Порядку № 8, що використовує її в своїй термінології замість позицій «податкові групи».Тому, як раніше, так і зараз, поряд з найменуванням товару в чеку зазначається його вартість з літерним позначенням податкової групи. Крім того, будь-який РРО і так забезпечує накопичення інформації за кожною з податкових груп і відображає їх у денних та періодичних звітах, що прямо випливає з
Вимог № 199. Тому і в цьому сенсі нововведень для суб’єктів господарювання, що використовують РРО, цей документ не містить.
КМУ затвердив правила подання документів для отримання ПСП та їх перелік
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги» від 29.12.2010 р. № 1227
Порядок № 1227
містить перелік документів, які необхідно надати платникам податків для підтвердження права на ПСП. Крім того, у ньому визначено періодичність подання таких документів для окремих категорій платників податків, що претендують на отримання ПСП.Згідно з
пунктом 2 Порядку № 1227 форму заяви про самостійне обрання місця застосування ПСП має бути встановлено ДПС. Поки що її не встановлено. У разі якщо ДПС до кінця січня 2011 року не затвердить нову форму заяви, працівники зможуть скористатися старою формою, затвердженою наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461.Водночас звертаємо увагу, що в будь-якому разі платникам податку, які перебували в трудових відносинах з роботодавцями станом на 1 січня 2011 року і мали право на застосування ПСП відповідно до
Закону про податок з доходів і які мають право на застосування ПСП згідно з нормами ПКУ, необхідно написати нові заяви про застосування ПСП, оскільки ПКУ не містить норм, що допускають автоматичне продовження надання ПСП таким працівникам.Детальніше порядок надання ПСП ми розглянемо в найближчих номерах «ВД».
Єдиноподатники можуть не сплачувати 43 % єдиного податку
Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507» від 27.12.2010 р. № 1196
Постанова № 1196
набула чинності одночасно з Податковим кодексом (01.01.2011 р.) і дала можливість привести у відповідність існуючі правила роботи на спрощеній системі та норми Податкового кодексу. Отже, тепер остаточно з’ясувалися два моменти, що стосуються діяльності єдиноподатників:— по-перше, з
постанови № 507 виключено норму, що дозволяє фізособам-єдиноподатникам сплачувати ПДВ. Таким чином, більше немає жодних сумнівів у тому, що підприємці, які працюють на спрощеній системі, остаточно втратили право бути платниками ПДВ;— по-друге, в
постанові № 507 тепер міститься норма з Податкового кодексу про те, що Держказначейство не розподіляє суми єдиного податку, отримані від єдиноподатників, між бюджетом та фондами. Причому ще раз зазначається, що «суб'єкт малого підприємництва сплачує:43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету;
57 відсотків
нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».Слід сказати, що формулювання останнього абзацу в наведеній цитаті не зовсім вдале. Так, на перший погляд може здатися, що єдиноподатники повинні сплачувати 57 % єдиного податку безпосередньо до ПФУ (а потім проводити залік цієї суми з єдиним соцвнеском — ЄСВ). Проте насправді і
Податковий кодекс, і постанова № 1196 мають на увазі зовсім інше: 57 % єдиного податку окремо сплачувати не потрібно, замість них тепер до ПФУ надходитимуть засоби у вигляді ЄСВ.Отже,
ще раз підтвердився той факт, що до бюджету єдиноподатники зобов'язані сплачувати всього 43 % від ставки єдиного податку (а не 100 %, як того вимагають деякі податківці на місцях, посилаючись на відсутність відповідних роз'яснень від ДПАУ для фізосіб-єдиноподатників).Але навіть якщо переконати інспектора не вдається, поступатися йому все одно не варто. Підприємець повинен твердо дотримуватися своєї позиції і вносити до бюджету 43 % від діючої ставки єдиного податку, при цьому він
практично нічим не ризикує. Так, навіть у найгіршому випадку (якщо раптом щось зміниться і єдиний податок доведеться сплачувати в повному обсязі) протягом року можна буде спокійно доплатити суми, яких бракує, а штраф за порушення податкового законодавства в першому півріччі 2011 року становитиме всього 1 грн. (пункт 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу).
Індекс за листопад — 100,3 %. Індексуємо зарплату за січень 2011 року
(Повідомлення Державного комітету статистики України // «Урядовий кур’єр» від 08.12.2010 р. № 230)
Згідно з повідомленням Держкомстату України загальний індекс споживчих цін (індекс інфляції)
у листопаді 2010 року становив 100,3 %. З урахуванням цього наведемо в таблиці індекси, які необхідно використовувати для індексації заробітної плати за січень найманих працівників підприємця у 2011 році.Алгоритм наших дій такий: дивимося, за який місяць працівнику востаннє підвищувалася заробітна плата (при цьому сума підвищення перевищувала суму індексації) або в якому місяці працівника було прийнято на роботу, якщо з моменту прийняття на роботу його заробітна плата не підвищувалася; беремо з наведеної далі таблиці індекс для відповідного місяця та індексуємо на нього заробітну плату за
січень 2011 року (у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у січні — 941 грн.).
| Місяць підвищення заробітної плати | Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації (%) | |
| 2005 рік | Січень | 108,0 |
| Лютий | 106,0 | |
| Березень | 102,8 | |
| Квітень | 101,4 | |
| Травень | 100,2 | |
| Червень | 99,0 | |
| Липень | 98,4 | |
| Серпень | 98,4 | |
| Вересень | 97,6 | |
| Жовтень | 95,9 | |
| Листопад | 93,5 | |
| Грудень | 91,8 | |
| 2006 рік | Січень | 89,6 |
| Лютий | 86,2 | |
| Березень | 86,8 | |
| Квітень | 87,5 | |
| Травень | 86,6 | |
| Червень | 86,4 | |
| Липень | 84,8 | |
| Серпень | 84,8 | |
| Вересень | 81,1 | |
| Жовтень | 76,5 | |
| Листопад | 73,4 | |
| Грудень | 71,9 | |
| 2007 рік | Січень | 71,0 |
| Лютий | 70,0 | |
| Березень | 69,7 | |
| Квітень | 69,7 | |
| Травень | 68,7 | |
| Червень | 65,0 | |
| Липень | 62,8 | |
| Серпень | 61,8 | |
| Вересень | 58,3 | |
| Жовтень | 53,9 | |
| Листопад | 50,6 | |
| Грудень | 47,5 | |
| 2008 рік | Січень | 43,3 |
| Лютий | 39,5 | |
| Березень | 34,4 | |
| Квітень | 30,4 | |
| Травень | 28,7 | |
| Червень | 27,7 | |
| Липень | 28,3 | |
| Серпень | 28,5 | |
| Вересень | 27,1 | |
| Жовтень | 24,9 | |
| Листопад | 23,1 | |
| Грудень | 20,6 | |
| 2009 рік | Січень | 17,2 |
| Лютий | 15,4 | |
| Березень | 13,8 | |
| Квітень | 12,8 | |
| Травень | 12,3 | |
| Червень | 11,0 | |
| Липень | 11,1 | |
| Серпень | 11,4 | |
| Вересень | 10,5 | |
| Жовтень | 9,5 | |
| Листопад | 8,3 | |
| Грудень | 7,4 | |
| 2010 рік | Січень | 5,5 |
| Лютий | 3,5 | |
| Березень | 2,6 | |
| Квітень | 2,9 | |
| Травень | 3,5 | |
| Червень | 3,9 | |
| Липень | 4,1 | |
| Серпень | 2,9 | |
| Вересень | Не індексується | |
| Жовтень | Не індексується | |
| Листопад | Не індексується | |
| Грудень | Не індексується | |
| 2011 рік | Січень | Не індексується |
