На межі 2010 — 2011 років: що було — що буде (не Кодексом єдиним...)

Зміни

Що було

Що буде

1

2

3

ЄСВ

Сплата ЄСВ

За грудень 2010 рік підприємець востаннє сплачує окремо страхові внески до ПФ, Фонду «безробіття», Фонду «тимчасової непрацездатності» та Фонду «нещасного випадку». З січня 2011 року всі ці внески замінюються єдиним соціальним внеском (ЄСВ)

З 01.01.2011 р. підприємці зобов'язані сплачувати ЄСВ (перераховується на рахунок ПФ):
— щомісячно за найманих працівників під час виплати зарплати, а якщо на 20 число її не виплачено, то не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (це стосується нарахувань), — підпункт 4.3.7 Інструкції № 21-5;
— щомісячно за найманих працівників, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (це стосується утримань), — підпункт 4.3.6 Інструкції № 21-5;
— щомісячно за себе у разі роботи на єдиному податку — до 20 числа місяця, наступного за тим, за який сплачується ЄСВ, — підпункт 4.6.2 Інструкції № 21-5;
— раз на квартал за себе у разі роботи на загальній системі оподаткування: до 15 березня, 15 травня,
15 серпня та 15 листопада (підпункт 4.5.2 Інструкції № 21-5)

Звітність з ЄСВ

За 2010 рік підприємець усе ще подає звітність з персоніфікації
до ПФ:
— за себе раз на рік — до 01.04.2011 р. (за 2010 рік);
— за працівників — щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.
Крім того, він звітує перед фондами «тимчасової непрацездатності», «безробіття» та «нещасного випадку».
Усі ці звіти подаються востаннє за періоди 2010 року

Починаючи зі звітів за січень 2011 року звітність з персоніфікації буде замінено звітністю з ЄСВ (хоча, по суті, це майже одна й та сама форма). Отже, звіти з ЄСВ подаються до ПФ так:
— за себе раз на рік — до 1 квітня року, наступного за звітним (за формою додатка 5 до Порядку
№ 22-2, пункт 3.2 Порядку № 22-2);
— за працівників щомісячно — не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (за формою додатка 4 до Порядку № 22-2, пункт 3.1 Порядку № 22-2)

Уведено адміністративну відповідальність за несплату ЄСВ та неподання звітності за ним

Адмінштраф за несплату пенсійних внесків не застосовувався до підприємців до 01.01.2011 р. (стаття 165¹ КУпАП), оскільки вони не є посадовими особами.
Решта соцфондів накладали на підприємців адмінштрафи, але тільки за несплату або несвоєчасну сплату внесків (статті 165³, 165⁴, 165⁵ КУпАП). При цьому за неподання звітів адмінвідповідальності не було, за винятком Фонду «нещасного випадку» (який штрафував підприємців і за прострочення зі звітністю)

З 01.01.2011 р. адмінвідповідальність за порушення у сфері державного соціального страхування буде такою:
— за несплату ЄСВ та неподання звітів за ним підприємців карати не повинні, оскільки за статтею 165¹ КУпАП адмінштраф накладатиметься тільки на посадових осіб (якими підприємці не є ^{довідка 1});
— накладатиметься адмінштраф за неподання звітів до соцстрахівських фондів (пункт 11 Прикінцевих
та Перехідних положень Закону про ЄСВ)

Довідка в банк у тому разі, якщо сума сплаченого ЄСВ менша ніж 1/3 від зарплати

У 2010 році банк видавав підприємцю готівку для виплати зарплати або перераховував зарплату на картки працівників тільки за умови, що підприємець одночасно з платіжним дорученням (чеком) на виплату зарплати надасть документ про сплату пенсійних внесків. Причому саме банки зобов'язали слідкувати за тим, щоб сума сплачених внесків була не менше 1/3 коштів, зазначених у платіжному дорученні (чеку) на виплату зарплати.
У тому разі, коли сума внесків з об'єктивних причин (наприклад, наявність переплат) виявлялася меншою 1/3 від зарплати, що видавалася, необхідно було погоджувати її у ПФ, отримуючи довідку-узгодження (Порядок № 12-1)

З 01.01.2011 р. усі внески на обов'язкове державне соціальне страхування замінено ЄСВ. Тому якщо підприємець побачить, що сума ЄСВ, що сплачується до ПФ під час виплати зарплати, буде меншою ніж 1/3 зарплати (це може статися, якщо, наприклад, підприємець нарахував працівникам або підрядникам зарплату (винагороду), що перевищує 15 прожиткових мінімумів (кожному)), то він повинен надати банку спеціальну довідку. Таку довідку, як і раніше, можна отримати в ПФ. Вона дозволяє банку видавати підприємцю кошти для виплати зарплати без перевірки сум сплаченого ЄСВ.
При цьому якщо підприємець не допускав порушень пенсійного законодавства (і законодавства про ЄСВ), то цю довідку йому можуть видати навіть на рік (Порядок № 21-3)

Відносини з найманими працівниками

Оновлена форма трудового договору і порядок його реєстрації в центрі зайнятості

Ще з 13.11.2009 р. підприємці отримали можливість реєструвати трудові договори в центрі зайнятості та знімати їх з реєстрації без присутності найманих працівників. Крім того, навіть самі роботодавці можуть більше не бути присутніми під час реєстрації, якщо доручать виконання всіх дій уповноваженій особі (представнику) і видадуть йому для цього нотаріальне доручення (постанова № 1168).
Проте зазначені зміни понад рік не вносилися до Порядку реєстрації трудових договорів

З 22.11.2010 р. Порядок реєстрації трудових договорів (нарешті!) оновлено — тепер у ньому відображено всі зміни, передбачені раніше постановою № 1168. Отже, під час реєстрації трудового договору:
а) без присутності підприємця уповноважена ним особа подає всі необхідні документи плюс свій паспорт, а також оригінал і засвідчену копію нотаріального доручення;
б) без присутності працівника — підпис
працівника на трудовому договорі має бути завірено нотаріально.

Зняти трудовий договір з реєстрації без присутності найманого працівника можна тільки в тому разі, якщо підприємець має документи, які підтверджують, що він:
— надсилав працівнику рекомендованим листом повідомлення про намір розірвати трудовий договір;
— остаточно розрахувався з працівником; а в разі якщо працівник не з’явився отримати кошти — депонував їх.

Крім того, з 22.11.2010 р. оновлено форму трудового договору (див. «ВД», 2010, № 23, с. 41). Зміни не радикальні, у трудовому договорі підправлено всього декілька реквізитів:
1) «Підпис підприємця» — замість підприємця підписати трудовий договір може уповноважена ним особа (на підставі нотаріального доручення);
2) «Підпис працівника» — якщо працівник не присутній у центрі зайнятості під час зняття трудового договору з реєстрації, його підпис про розірвання трудового договору необов’язковий;
3) «Ідентифікаційний номер» — ІПН зазначається за наявності його в підприємця або найманого працівника (тобто якщо особа з якихось причин не бажає отримувати ІПН, трудовий договір вона укласти може).
Зауважимо, що у зв’язку із зазначеними змінами редагувати вже укладені трудові договори не потрібно

Центр зайнятості інформуватиме ПФ про те, що в підприємця з'явився працівник (або звільнився)

—

З 01.01.2011 р. центр зайнятості інформуватиме ПФ про реєстрацію трудового договору з працівником (тобто про прийняття на роботу) та про зняття з реєстрації (тобто про звільнення).
Таким чином, як тільки підприємець прийме працівника, у ПФ про це відразу дізнаються і чекатимуть сплати ЄСВ за таку особу (пункт 11 наказу № 320)

Реєстраційні нюанси

Спрощено зняття підприємця з реєстрації за рішенням суду

До 10.02.2011 р. держреєстратор повідомляє підприємця про те, що суд прийняв рішення про припинення ним підприємницької діяльності. При цьому зняття з реєстрації відбувається у звичайному порядку: підприємець повинен сам подати держреєстратору необхідні документи, чекати перевірки від податкової та фондів, а потім знову відвідувати держреєстратора та остаточно зніматися з реєстрації.
Протягом цього часу не дозволяється провадити підприємницьку діяльність (статті 47 і 49 Закону про держреєстрацію)

З 10.02.2011 р. підприємця можуть зняти з реєстрації за спрощеною процедурою, якщо суд прийме рішення про припинення його діяльності (крім випадків банкрутства). Таке рішення приймається на підставі:
— визнання підприємця банкрутом (але саме в цьому разі спрощено знятися з реєстрації не вийде);
— провадження діяльності, забороненої законом;
— неподання протягом року податкової звітності;
— наявність у Єдиному держреєстрі запису про відсутність підприємця за місцем проживання
(це нова підстава, яку буде запроваджено з 10.02.2011 р.).
Спрощена процедура зняття з реєстрації здійснюється автоматично (без участі самого підприємця). Держреєстратор відправить до податкової, ПФ та інших фондів соціального страхування повідомлення про процедуру припинення діяльності підприємця, а вони протягом місяця надішлють йому довідки про відсутність заборгованості або про списання боргів. Після цього держреєстратор самостійно складе необхідні документи і фізособа позбавиться підприємницького статусу.
Проте, якщо підприємець, податкова або фонди самі почнуть вживати заходів щодо припинення підприємницької діяльності, спрощена процедура припиниться, і зняття з реєстрації відбуватиметься звичайним шляхом (статті 6 — 7 Закону № 2390)

Зняття з реєстрації підприємця буде можливим без довідок з фондів соціального страхування

Якщо підприємець знімався з реєстрації до 01.01.2011 р., він зобов'язаний був подати держреєстратору пакет документів, включаючи довідки про відсутність заборгованості перед ПФ та іншими фондами соціального страхування (або довідку про те, що він не стояв на обліку в таких фондах)

З 01.01.2011 р. під час зняття підприємця з реєстрації не потрібно буде подавати держреєстратору довідки про відсутність заборгованостей перед фондами (крім однієї довідки з ПФ) — Прикінцеві та Перехідні положення Закону про ЄСВ

Заміна старого Свідоцтва про держреєстрацію (виданого до 01.07.2004 р.)

На сьогодні все ще трапляються підприємці, які користуються Свідоцтвом про держреєстрацію, отриманим до 01.07.2004 р. (тобто воно оформлене на старому бланку).
Така ситуація склалася у зв'язку з тим, що

З 10.02.2011 р. по 10.02.2012 р. підприємців, які досі користувалися старим Свідоцтвом про держреєстрацію (виданим до 01.07.2004 р.), зобов'язали його замінити — отримати Свідоцтво про держреєстрацію єдиного зразка.
Для цього необхідно подати держреєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру (див. «ВД», 2010, № 16, с. 5).
При цьому Свідоцтва про держреєстрацію, оформлені до 01.07.2004 р. (на старих бланках), будуть недійсними з 10.02.2012 р. (пункти 2 — 4 розділу II Закону № 2390).
Зверніть увагу: у підприємця може бути на руках Свідоцтво про держреєстрацію нового зразка не тільки тоді, коли він добровільно змінював його у держреєстратора, а й навіть у тому випадку, коли після 01.07.2004 р. він отримував нове Свідоцтво у зв'язку з втратою колишнього, через зміну
П. І. Б. або місця проживання

Запитання перевірок

Закінчується перевірочний мораторій

До 01.01.2011 р. було запроваджено мораторій на планові перевірки підприємців та обмежено підстави для проведення позапланових перевірок. Крім того, санкції за порушення не застосовувалися, якщо протягом 30 днів після отримання розпорядження
підприємець порушення усунув (постанова № 502)

Хоча не всі контролюючі органи підкорялися мораторію, але дехто все-таки перевірок не проводив (наприклад, Держпожежнагляд, Фонд «безробіття» тощо). Тому слід ураховувати, що з 01.01.2011 р. перевірки ними будуть поновлені

Затверджено критерії оцінки суб'єктів господарювання з метою проведення перевірок виконання законодавства про працю

Оскільки до 22.11.2010 р. не було критеріїв для визначення ступеня ризику суб'єктів господарювання у сфері перевірок з праці, то вважалося, що всі суб'єкти мають незначний ступінь ризику. Через те інспекція з праці могла проводити планові перевірки будь-якого суб'єкта не частіше ніж 1 раз на 5 років (пункт 3 статті 22
Закону № 877)

З 22.11.2010 р. затверджено критерії оцінки суб'єктів господарювання з метою проведення перевірок виконання законодавства про працю.
Так, тепер інспекції з праці щорічно проводитимуть планові перевірки підприємців, якщо (високий ступінь ризику):
— у них найнято 201 і більше працівників;
— вони порушують вимоги законодавства про працю;
— у минулому або поточному році вони проводили звільнення з ініціативи підприємця або прийняли рішення про скорочення штату;
— виплачують зарплату в розмірі меншому, ніж мінімальна;
— у них є неоформлені працівники;

— протягом минулих 12 календарних місяців у них виявлено грубі порушення законодавства про працю;

— вони порушують вимоги законодавства про працю щодо використання праці жінок, неповнолітніх, осіб з обмеженими можливостями;
— вони не виконують умов генеральної (галузевої) угоди та/або колективного договору;
— вони порушують вимоги законодавства про працю щодо тривалості робочого часу.Не частіше ніж 1 раз на 2 роки з плановою перевіркою прийдуть до підприємців, які (середній ступінь ризику):
— найняли від 50 до 200 чоловік;
— порушують строки виплати зарплати;
— виплачують зарплату в мінімальному розмірі за кваліфіковану працю;
— протягом попередніх 12 календарних місяців допустили порушення вимог законодавства про працю і притягалися до адмінвідповідальності;
— не виконують вимог законодавства щодо виплати компенсацій, передбачених законодавством про працю (лікарняні, відпускні);
— не виконують вимог законодавства щодо надання гарантій під час притягання працівника до матеріальної відповідальності за збитки, завдані підприємству, установі, організації;
— не виконують порядку впровадження та зміни норм праці;
— порушують порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Решта підприємців належать до суб’єктів з незначним ступенем ризику, а отже, планові перевірки в них повинні проводитися не частіше ніж 1 раз на 3 роки (постанова № 1059)

ДПАУ затвердила Методрекомендації з приводу відбору підприємців для проведення
перевірок у 2011 році

Відбираючи підприємців для перевірки, податківці керуються такими критеріями:
— платник податків отримав у поточному році або за минулий рік валовий дохід понад 10 млн грн.;
— відношення середньомісячного ПДФО до середньомісячного валового доходу менше 0,48 %;
— мають найманих працівників у кількості, що не відповідає виду діяльності, кількості РРО та торгових патентів;
— мають невідповідності між валовим доходом і доходом, показаним у декларації про доходи, та сумою, відображеною у звіті з РРО;
— здійснюють сумнівні або істотні фінансові операції;

— співпрацюють з юрособами, в яких сам підприємець є керівником або засновником;

— задіяні в схемах ухилення від оподаткування та мінімізують податкові зобов’язання;
— співпрацюють з контрагентами, які перебувають у розшуку, не подають звітність, збанкрутіли тощо;
— займаються ЗЕД;
— постійно декларують від’ємне значення податкового зобов’язання (ПЗ) з ПДВ;
— подають декларації з ПДВ, включаючи туди суми з податкових накладних, що «запізнилися»;
— мають заниження ПЗ з ПДВ або завищення податкового кредиту (ПК) з ПДВ, що визначене електронною системою ДПАУ;
— несвоєчасно нараховують і сплачують ПДВ;
— втратили право на податкові пільги (Методичні рекомендації № 201)

Підприємцям слід підготуватися до перевірок податківців з 01.01.2011 р. При цьому представники податкових органів перевірятимуть, в основному, тих фізосіб, які відповідають минулорічним критеріям, а також тих, хто:
— допустив порушення, виявлені під час перевірок дотримання правил проведення готівкових розрахунків, наявності торгових патентів та ліцензій;
— працює на єдиному податку і співпрацює з юрособою, в якої цей самий єдиноподатник є керівником, засновником або співробітником.
Особливу увагу планується приділити таким платникам податків, в яких спостерігається максимальна кількість зазначених ризиків (підпункт 4.4.1 Методичних рекомендацій № 548)

Допомога при народженні дитини

Збільшено допомогу при народженні дитини

До 01.01.2011 р. допомога при народженні дитини надавалася в таких розмірах:
— 12240 грн. — на першу дитину;
— 25000 грн. — на другу дитину;
— 50000 грн. — на третю дитину і наступних дітей.
Виплата допомоги здійснювалася частинами. Перша сума виплачувалася відразу при народженні:
— першої дитини — 4800 грн.;
— другої дитини — 4840 грн.;
— третьої дитини (і наступних) — 5000 грн.
Остання сума виплачувалася рівними частинами:
— на першу дитину — протягом наступних 12 місяців;
— на другу дитину — протягом
24 місяців;
— на третю дитину (і наступних) — протягом 36 місяців (стаття 12 Закону № 2811)

На дітей, народжених з 01.01.2011 р., допомога надаватиметься в таких розмірах:
— 22 прожиткових мінімуми, установлені для дитини до 6 років, — на першу дитину;
— 45 прожиткових мінімумів, установлених для дітей до 6 років, — на другу дитину;
— 90 прожиткових мінімумів, установлених для дітей до 6 років, — на третю дитину та наступних дітей.
Виплата допомоги здійснюватиметься так само, як і раніше. Початкова її сума складе при народженні дитини 9 прожиткових мінімумів, установлених для дітей до 6 років (незалежно від того, яка дитина за віком).
Залишок виплачуватиметься, як і раніше, протягом 12 місяців, 24 місяців та 36 місяців на першу, другу, третю (та наступну) дитину відповідно (стаття 2 Закону № 1723)