Оренда рухомого майна у фізичної особи. Як оподатковувати орендну плату та чи можна відображати її у витратах?
ЗАПИТАННЯ. Підприємець на загальній системі уклав договір оренди автомобіля та обладнання з найманим працівником. Як обкладати виплати за цим договором, якщо працівника також зареєстровано підприємцем-єдиноподатником? Чи має право підприємець у такому разі відносити суми орендної плати на витрати?
ВІДПОВІДЬ. Ми у своїх публікаціях неодноразово наводили аргументи на користь того, що фізична особа, зареєстрована підприємцем, має право надавати в оренду майно за власним вибором: або як пересічний громадянин, або як підприємець (див. «ВД», 2011, № 4, с. 38; № 9, с. 15). Оскільки ні нормами ЦКУ, ні нормами ПКУ будь-яких заборон із цього приводу не передбачено, головне — правильно зазначити статус орендодавця в договорі оренди, а також провадити оподаткування відповідно до ПКУ.
Тому якщо підприємець уклав договір оренди з працівником як із пересічною фізичною особою, то його дохід повинен обкладатися згідно з розділом IV ПКУ. Отже, підприємець стає його податковим агентом, при цьому:
— може віднести суми орендної плати до витрат (за фактом сплати, за наявності підтверджуючих документів);
— повинен утримувати при виплаті орендної плати податок на доходи.
Що стосується
єдиного внеску на соцстрахування (ЄСВ), то ним суми орендної плати не обкладаються ні в частині нарахувань «зверху», ні в частині утримань «знизу». Річ у тім, що згідно зі статтею 7 Закону про ЄСВ до бази для справляння ЄСВ уключаються суми винагород, що виплачуються фізичним особам згідно з ЦП-договорами за виконані роботи (надані послуги). Інакше кажучи, винагорода за ЦП-договорами потрапляє до бази для справляння ЄСВ лише в разі, якщо такий договір передбачає виконання робіт (стаття 837 ЦКУ) або надання послуг (стаття 901 ЦКУ). У свою чергу, надання рухомого майна в оренду не є ні виконанням робіт, ні наданням послуг, оскільки відповідно до статті 759 ЦКУ за договором оренди орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно в користування за плату на певний строк, тобто факт виконання робіт або надання послуг у цьому випадку відсутній.Порядок утримання податку на доходи із суми орендної плати однаковий як для працівника підприємця, так і для сторонньої фізичної особи, об'єктом оподаткування є
сума (розмір) орендної плати, зазначена у договорі.Доходи, отримані фізичною особою — орендодавцем у вигляді суми орендної плати, обкладаються за прогресивною шкалою:
— за ставкою
15 % — для доходу, сума якого не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (9410 грн.);— за ставкою
17 % — для частини доходу в сумі перевищення.Податок на доходи сплачується в такі строки:
1) якщо кошти на виплату доходу у вигляді орендної плати знімаються
з рахунка в банку, — під час виплати оподатковуваного доходу (підпункт 168.1.2 ПКУ);2) якщо виплата здійснюється
готівкою з каси (виручки) податкового агента, — протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 ПКУ).Інформація про суми доходу, нарахованого (наданого) у вигляді орендної плати, а також суми утриманого та перерахованого податку на доходи відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ
. На нашу думку, дохід, отриманий пересічною фізичною особою від надання в оренду рухомого майна (автомобіля, обладнання тощо), відображається в ньому з ознакою доходу «102», оскільки є доходом, отриманим відповідно до умов ЦП-договору.Документи консультації
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
