Чи обов’язково оформляти трудовий договір з родичем підприємця
ЗАПИТАННЯ. Підприємець на єдиному податку, який займається торгівлею біжутерії, хоче залучити до свого бізнесу рідну сестру. Чи обов'язково з нею оформляти й реєструвати трудовий договір чи достатньо буде просто отримати на неї довідку про трудові відносини в податковому органі та здійснювати доплату 50 % єдиного податку (представники податкового органу не заперечують)?
ВІДПОВІДЬ. На жаль, правила організації родинного бізнесу фізосіб чітко не врегульовано вітчизняним законодавством. Тому непросто визначитися з тим, як оформити участь, а точніше, допомогу, членів сім'ї в діяльності підприємця.
Як відомо, найпоширеніший варіант оформлення відносин підприємця та звичайного громадянина — це укладення трудового договору: працівник отримує зарплату в обмін на свою працю. Але при цьому в роботодавця на додачу з'являється безліч обов'язків щодо дотримання трудових гарантій та сплати обов'язкових «зарплатних» платежів. Тому цей варіант у будь-який спосіб намагаються обійти.
Оскільки в цій ситуації йдеться про відносини між членами сім'ї, то спершу звернемося до Сімейного кодексу. Так, у статті 7 цього документа йдеться про те, що для регулювання сімейних відносин між їх учасниками дозволяється укладати договори, а крім того, у статті 8 Сімейного кодексу зазначається, що особисті немайнові та майнові права, не врегульовані цим Кодексом, можуть регулюватися ЦКУ.
Водночас якийсь окремий вид договору, що регулював би участь родичів у підприємницькій діяльності, ні Сімейним кодексом, ні ЦКУ не передбачений. Хоча в деяких документах щодо оподаткування підприємців, наприклад в Інструкції № 12, говориться про те, що їм можуть допомагати члени сім'ї, які спільно з ними проживають, при цьому загальний дохід розподілятиметься за угодою. Тобто йдеться про укладення не трудового договору між роботодавцем і працівником, а угоди між підприємцем і членами сім'ї. Адже, як відомо, найняті працівники отримують обумовлену зарплату, яка не залежить від розмірів доходу підприємця, і в їх розподілі працівники участі не беруть.
У свою чергу, в пункті 2 Указу № 746, де говориться про «притягнених» осіб, за яких єдиноподатники повинні робити 50-процентну доплату єдиного податку, вказані найняті працівники і члени сім'ї, що беруть участь у діяльності.
Також в окрему категорію виділяє задіяних членів сім'ї і Закон про ЄСВ довідка 1. Їм присвоєно статус страхувальників, які страхують самих себе на обов'язкових засадах, а єдиний соціальний внесок (ЄСВ) із січня 2011 року за них сплачує підприємець-єдиноподатник. Сума ЄСВ за члена сім'ї має бути не менша мінімального страхового внеску (виходячи з величини мінзарплати) за кожен місяць.
Так, з одного боку, виходячи з положень Указу № 746 і Закону про ЄСВ підприємець-єдиноподатник може задіювати у своєму бізнесі допомогу члена сім'ї, не укладаючи з ним трудовий договір. Головне при цьому — отримати довідку про трудові відносини в податковому органі, робити доплату єдиного податку (із січня 2011 року — 43 % від 50 % ставки єдиного податку) та ЄСВ — до розміру мінімального страхового внеску.
Але, з іншого боку, не так усе й гладко в цьому питанні: незрозуміло, як такі взаємини оформити і чи потрібно взагалі це робити.
Крім того, якщо передбачається, що родич підприємця отримуватиме якийсь дохід, тоді в якому порядку він оподатковуватиметься? Чи достатньою буде доплата єдиного податку? Така явна участь у бізнесі підприємця може наштовхнути податківців або інспекцію праці на думку про те, що член сім'ї теж здійснює підприємницьку діяльність довідка 2 або помітити в ній ознаки трудових відносин.
На наш погляд, необхідності в укладенні трудового або цивільно-правового договору (за ЦКУ) немає, коли йдеться просто про ділову допомогу родича. Адже відносини між підприємцем та членом його сім'ї можна розцінювати як просту родинну солідарність. Один член сім'ї допомагає іншому задля досягнення спільної мети — матеріального благополуччя всієї родини. Проте переконати перевіряльників може бути дуже важко.
Отже, ураховуючи неоднозначність цього питання, на сьогодні ми можемо порекомендувати підприємцям спершу визначити, які саме функції повинен виконувати родич.
Цілком можливо, що вони будуть такі непомітні для навколишніх, що факт участі взагалі буде важко довести, тому «світити» члена сім'ї не потрібно буде (ні в податковій, ні в Пенсійному фонді). Тоді будь-яку його присутність можна пояснити родинними зв'язками.
Якщо ж «утаїти» участь члена сім'ї не вдасться, але час від часу він виконуватиме якісь роботи (надаватиме послуги), то можна періодично укладати цивільно-правові договори (за ЦКУ). Наприклад, родич допомагає вибирати товар під час закупівлі, фасує його тощо. Своїми діями він не породжує будь-яких юридичних наслідків (зокрема, не вступає від імені підприємця в договірні відносини з третіми особами (покупцями, замовниками)).
Тут слід урахувати, що в будь-якому разі виплата винагороди за договором підряду (послуг) обкладається при виплаті податком на доходи, а також ЄСВ «зверху» (34,7 %) і «знизу» (2,6 %). Також за цими видами нарахувань і утримань потрібно буде подати звітність.
Позитивний момент у тому, що трудову довідку в податковій на такого родича отримувати не потрібно, а також робити за нього доплату єдиного податку (із січня 2011 року — тільки 43 % від 50 % ставки єдиного податку).
У разі коли родич займається реалізацією, щодня спілкується з клієнтами, покупцями, і факт його участі неможливо приховати, краще трудовий договір укласти. А отже, зареєструвати в тижневий строк його в центрі зайнятості, отримати трудову довідку в податковій, здійснювати доплату єдиного податку, реєструвати додаткову Книгу за ф. № 10.
При цьому підприємець повинен сплачувати за такого працівника податок на доходи та ЄСВ, подавати відповідну звітність, а також виконувати вимоги трудового законодавства.
Ще один немаловажний момент: заробітна плата працівника має бути не нижче встановленого мінімального розміру платити менше можна тільки, якщо він працює в режимі неповного часу (декілька днів на тиждень або декілька годин на день).
Документи консультації
Сімейний кодекс
— Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції Указу від 28.06.99 р. № 746/99.Закон про пенсійне страхування
— Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.Закон про ЄСВ
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.Інструкція № 12
— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.
Довідкова інформація (довідка)
1 Згідно з
пунктом 3 статті 11 Закону про пенсійне страхування і пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ до членів сімей фізосіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші особи на їх утриманні, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з таким підприємцем, але здійснюють разом з ним підприємницьку діяльність і одержують частину доходу від зайняття цією діяльністю.2 Згідно зі
статтею 164 КУпАП провадження підприємницької діяльності без державної реєстрації карається штрафом від 340 до 680 грн. (від 20 до 40 нмдг) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва та сировини або без такої.Якщо до особи протягом року вже застосовувалося адміністративне стягнення за таке порушення, то розмір штрафу буде від 510 до 1020 грн. (від 30 до 60 нмдг) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва та сировини або без такої.
