Теми статей
Обрати теми

Аптеки: як організувати торгівлю

Редакція ВД
Стаття

Аптеки: як організувати торгівлю

 

Напевно, важко знайти людину, яка не змогла б відповісти на запитання, що таке аптека та що в ній продається. Звичайно ж, це «магазин», де можна знайти засіб практично від будь-якої недуги. Однак торгівля лікарськими засобами — діло непросте та вимагає дотримання положень цілої низки профільних нормативних документів.

Тому тим, хто лише має намір або вже бере участь у фармацевтичному бізнесі, буде цікаво довідатися про основні правила організації торговельної діяльності аптечних закладів.

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Указ № 1085

— Указ Президента «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 р. № 1085/2010.

Закон про ліки

— Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 р. № 123/96-ВР.

Закон № 1759

— Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009 р. № 1759.

Закон № 60/95

— Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15.02.95 р. № 60/95-ВР.

Закон про ліцензування

— Закон України «Про ліцензування певних видів діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Закон № 877

— Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Постанова № 559

постанова КМУ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів і видачі особистих медичних книжок» від 23.05.2001 р. № 559.

Постанова № 906

— постанова КМУ «Про затвердження форми паспорта аптечного закладу (структурного підрозділу)» від 04.10.2010 р. № 906.

Порядок № 376

— Порядок державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затверджений постановою КМУ від 26.05.2005 р. № 376.

Порядок № 1497

— Порядок державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затверджений постановою КМУ від 09.11.2004 р. № 1497.

Порядок № 765

— Порядок державної акредитації закладу охорони здоров'я, затверджений постановою КМУ від 15.07.97 р. № 765.

Порядок № 260

— Порядок здійснення державного контролю якості лікарських засобів, затверджений постановою КМУ від 03.02.2010 р. № 260.

Перелік № 770

— Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений постановою КМУ від 06.05.2000 р. № 770.

Перелік № 333

— Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затверджений постановою КМУ від 25.03.2009 р. № 333.

Мінімальний асортимент аптек та аптечних пунктів на період загрози епідемії грипу

— Обов'язковий мінімальний асортимент лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптек та аптечних пунктів на період загрози епідемії грипу, затверджений наказом МОЗ від 01.11.2010 р. № 933.

Перелік № 577

— Перелік товарів, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи, затверджений наказом МОЗ від 26.11.2004 р. № 577.

Порядок № 360

— Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затверджений наказом МОЗ від 19.07.2005 р. № 360.

Правила № 626

— Правила виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки, затверджені наказом МОЗ від 15.12.2004 р. № 626.

Мінімальний асортимент для аптек

— Мінімальний асортимент лікарських засобів для аптек, затверджений наказом МОЗ від 25.11.2004 р. № 569.

Наказ № 590

— Опис зовнішнього сигнального покажчика аптечного закладу та його структурного підрозділу, затверджений наказом МОЗ від 01.12.2004 р. № 590.

Інструкція № 436

— Інструкція про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, затверджена наказом МОЗ від 30.10.2001 р. № 436.

Перелік № 1081

— Перелік лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затверджений наказом МОЗ від 06.12.2010 р. № 1081.

Ліцензійні умови № 340

— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджені наказом Держлікінспекції МОЗ від 21.09.2010 р. № 340.

Правила проведення утилізації

— Правила проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів, затверджені наказом МОЗ від 08.07.2004 р. № 349.

Наказ № 385

— наказ МОЗ «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» від 28.10.2002 р. № 385.

Інструкція № 44

— Інструкція по організації зберігання в аптечних закладах різних груп лікарських засобів і предметів медичного призначення, затверджена наказом МОЗ від 16.03.93 р. № 44.

 

Основне про аптеку

Насамперед поговоримо про те, що криється за поняттям «аптека» з точки зору вітчизняного законодавства. У нормативних документах, які регулюють сферу торгівлі ліками та іншими медичними товарами, аптечні заклади поділяються на

аптеки та аптечні бази (склади). Їх головна відмінність у тому, що перші займаються роздрібною торгівлею, а другі — оптом. У межах цієї статті нас цікавитимуть не аптечні бази, а саме аптеки як більш привабливий об'єкт для бізнесу підприємців-фармацевтів.

Визначення аптеки можна знайти в

наказі № 385 і Ліцензійних умовах № 340, згідно з якими аптека — це заклад охорони здоров'я, який шляхом роздрібної торгівлі забезпечує споживачів лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Простіше кажучи, аптека — це пункт продажу вроздріб різних видів ліків, виробів медпризначення (шприців, гумових рукавичок, вати), а також деяких інших товарів, дозволених для продажу в аптеках. Такий товар можуть купувати громадяни для свого особистого вжитку, а також заклади охорони здоров'я, підприємства, установи та організації, однак без їх подальшого перепродажу.

Додамо, що, незважаючи на основний вид діяльності — торгівлю, силами аптеки можуть виготовлятися деякі лікарські засоби, у тому числі за рецептами лікарів.

Аптека, яка належить підприємцю, може мати

структурні підрозділи — своєрідні «молодші» представництва аптеки: аптечний кіоск та аптечний пункт довідка 1.

Аптечні кіоски

створюються для роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами, що відпускаються без рецептів лікаря.

Аптечні пункти

створюються в лікувально-профілактичних закладах для роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами.

Таким чином, виготовленням лікарських засобів аптечні кіоски та пункти не займаються та, крім того, у кіосках продаються лише ліки, які можна відпускати без рецепту.

Зауважимо, що такі визначення аптечних підрозділів наведено в

Ліцензійних умовах № 340, що регулюють торгівлю саме ліками. Утім, в їх асортименті також можуть бути й інші дозволені товари, торгівля якими не ліцензується.

Специфіка реалізації аптечних товарів у тому, що вона перебуває під суворим державним регулюванням і контролем, тому тут висуваються вимоги майже до кожної дрібниці, про що ми детальніше розповімо далі.

 

Отримання ліцензії

Як відомо, підприємці повинні отримувати ліцензію, якщо їх вид діяльності зазначено у переліку

частини 3 статті 9 Закону про ліцензування або такий обов'язок передбачено законами, які в цілому регулюють специфічні галузі, зазначені в частині 1 статті 9 Закону про ліцензування.

Нагадаємо, що підхід до ліцензування такий. Ліцензія видається не в цілому на торгівлю або виробництво, а на торгівлю певним видом товарів або його виробництво (виготовлення).

Згідно з

пунктом 5 частини 3 статті 9 Закону про ліцензування, щоб організувати роботу аптеки, підприємець зобов'язаний отримати ліцензію для роздрібної торгівлі, а за необхідності — і для виготовлення (виробництва) в аптеці лікарських засобів.

Зрозуміло, лікарські засоби — це головна складова полиць і вітрин будь-якої аптеки. Тому, крім наявності ліцензії, до продажу ліків висувається ціла низка вимог, аж до нюансів облаштування місця реалізації тощо.

Ліцензії на торгівлю та виробництво лікарських засобів видає Державна служба України з лікарських засобів довідка 2. Цей держорган згідно з

Указом № 1085 було створено в результаті реорганізації Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ (далі — Держлікінспекція). На сьогодні процес реорганізації цього відомства, уключаючи територіальні органи, ще не завершено і в нормативних документах досі згадується Держлікінспекція.

Якщо підприємцям лише слід отримати ліцензію або рішення про її видачу прийняте після

30 грудня 2009 року, тобто після дати набуття чинності Законом № 1759, то строк її дії не обмежений.

Якщо ж ліцензію придбано до зазначеної дати строком на 5 років, як це було передбачено раніше, то після закінчення цього строку підприємець, який має намір продовжити діяльність у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами,

повинен отримати нову ліцензію. Строк її дії вже буде необмеженим (лист Держкомпідприємництва від 09.03.2010 р. № 2827).

Плата за видачу ліцензії на сьогодні дорівнює

розміру однієї мінімальної заробітної плати, який діє на дату прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії.

Для продажу виробів

медичного призначення та інших товарів , що не належать до ліків, ліцензію отримувати не потрібно (лист Держлікінспекції довідка 3 від 24.04.2007 р. № 18.4203/14-06 і від 27.07.2007 р. № 18.7547/14-06).

Для отримання ліцензії

на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами до Держлікінспекції подаються заява (додаток 1 до Ліцензійних умов № 340), виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців і копія Паспорта аптечного закладу (структурного підрозділу), завірена підписом підприємця та скріплена його печаткою (за наявності) на кожній сторінці.

Паспорт аптечного закладу (структурного підрозділу) (далі — Паспорт) складається при створенні або реконструкції аптечного закладу. Форму Паспорта затверджено

постановою № 906. Перший розділ Паспорта заповнюється самим підприємцем, а другий — за участі представників Держлікінспекції або її територіальних органів з наданням ними безоплатної консультативно-методичної допомоги.

Паспорт є документом, який посвідчує відповідність наявних приміщень і обладнання аптечного закладу (його структурного підрозділу) установленим вимогам і можливість їх використання для роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

На виготовлення (виробництво) в аптеці лікарських засобів за рецептами лікарів також потрібна відповідна ліцензія

(підпункт 2.5.6 Ліцензійних умов № 340). Зауважимо, що окремого переліку документів для отримання ліцензії на виготовлення ліків в аптеці не існує, її отримують разом з ліцензією на роздрібну торгівлю, надавши необхідні відомості Держлікінспекції.

Держлікінспекція приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі не пізніше закінчення

10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, які додаються до заяви.

Ліцензія оформляється протягом 3 робочих днів після надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Зверніть увагу: окремі види лікарських засобів

фізичним особам — підприємцям продавати заборонено. До них належать медикаменти, які підпадають під визначення наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів (у тому числі калію перманганат, тобто марганцівка). Торгувати або зберігати такі засоби підприємці не мають права, оскільки або обіг деяких видів узагалі заборонено, або згідно із Законом № 60/95 це можуть робити лише юридичні особи.

Тут дуже важливо звернути увагу на такий момент. Згідно з приміткою до

Списку № 2 Таблиці IV цього ж Переліку № 770 речовини, які містять не менше 50 % таких прекурсорів, як ацетон, етиловий ефір, метилетилкетон і толуол, підлягають тим же заходам контролю, що й прекурсори.

 

Фасад і приміщення аптеки

Розберемося, в яких приміщеннях можуть розміщуватися аптека, аптечний кіоск або аптечний пункт та які вимоги для них установлено (згідно з

Ліцензійними умовами № 340).

 

Таблиця 1

Об'єкт

Вимога

1

2

Інформація про підприємця та аптеку

На фасаді будівлі розміщується вивіска із зазначенням назви закладу («Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск»), вона не вважається рекламою.
Забороняється в місцях розташування структурних підрозділів аптеки (аптечному кіоску, пункту) розміщувати вивіску «Аптека», а на аптеці — «Аптека-склад». Це стосується й іншої інформації, яка не відповідає відомостям, зазначеним у ліцензії, у тому числі реклами.
Аптечний заклад повинен мати власну назву або порядковий номер.
Поряд із входом до аптечного закладу на видному місці розміщується інформація про підприємця та режим роботи аптечного закладу.
Обов'язковою є наявність інформації із зазначенням адреси чергової (цілодобової) і найближчої аптеки

«Хрестик»

За бажанням підприємця на фасаді будівлі аптеки, аптечного пункту або кіоску може розміщуватися сигнальний покажчик перпендикулярно до стіни, до якої він кріпиться, який не вважається рекламою (підпункт 1.11 Ліцензійних умов № 340).
Зовнішній покажчик є рівностороннім хрестом зеленого кольору, у центрі якого розміщено зображення чаші білого кольору із змією, що її обвиває. Він повинен мати освітлення в темний час доби.
Габаритні розміри зовнішнього сигнального покажчика мають бути не менше 400 мм (наказ № 590)

Вхід до аптечного закладу

До аптеки має бути забезпечений доступ для осіб з обмеженими фізичними можливостями

Розміщення аптеки

Для аптеки підійде приміщення у вигляді виведеного з житлового фонду окремого будинку або вбудоване (прибудоване) ізольоване приміщення на першому поверсі з окремим самостійним виходом назовні з торговельного залу (за винятком окремих випадків, передбачених Ліцензійними умовами № 340).
Дозволяється улаштування загального вхідного тамбура за умови забезпечення вільного доступу до аптеки та дотримання в тамбурі санітарно-гігієнічних умов, установлених для аптек (площа тамбура не включається до мінімальної площі аптеки).
Зал обслуговування населення може розміщуватися не тільки на першому поверсі, якщо рівень його підлоги не нижче/вище планувального рівня землі більше ніж на 0,5 метра. У разі коли аптека займає ізольоване багатоповерхове (у тому числі підвальне, напівпідвальне чи цокольне) приміщення та має декілька залів обслуговування населення, один із них повинен бути розташований на першому поверсі. Допускається розміщення аптеки у приміщеннях торговельних центрів, лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладів, готелів, аеропортів, вокзалів, у ізольованому приміщенні на першому поверсі без улаштування окремого самостійного виходу назовні. У сільській місцевості дозволяється також розміщення аптеки у громадських будинках сільради, пошти без улаштування окремого самостійного виходу назовні

Розміщення аптечного пункту

Розміщуються у відокремлених приміщеннях, з виділенням або без виділення залу обслуговування населення, у капітальних будівлях лікувально-профілактичних закладів.
У разі відсутності в сільському населеному пункті лікувально-профілактичного закладу та аптеки можна розмістити аптечний пункт у будь-яких інших приміщеннях, які відповідають вимогам Ліцензійних умов № 340

Розміщення аптечного кіоску

Розміщуються у відокремлених приміщеннях, без виділення торговельного залу, і лише в капітальних спорудах: на заводах, фабриках, вокзалах, в аеропортах.
Також аптечні кіоски можуть розміщуватися на перших поверхах житлових і громадських будівель за наявності окремого входу, підведення інженерних комунікацій (водопостачання, каналізація, теплопостачання), наявності вентиляції

Вимоги до площі

Аптеки:

1. Загальна площа

Не менше 50 м2 (у сільській місцевості — 40 м2)

2. Торговельний зал

Не менше 18 м2.
Допускається облаштування залу обслуговування населення з вільним доступом населення до лікарських засобів, які відпускаються без рецептів, та інших товарів, за наявності в залі фахівців-консультантів (провізорів, фармацевтів)

3. Приміщення зберігання (виробничі приміщення)

Не менше 10 м2. Прохід до приміщень зберігання не може здійснюватися через приміщення загального користування з мешканцями (коридори, тамбури тощо)

4. Службово-побутові приміщення

Прохід до службово-побутових приміщень не може здійснюватися через виробничі приміщення. Площа приміщень для персоналу — не менше 8 м2

Аптечні пункти

Не менше 18 м2

Аптечні кіоски у приміщеннях капітальних споруд на заводах тощо

Не менше 8 м2

Аптечні кіоски на перших поверхах будівель:

1. Загальна площа

Не менше 21 м2

2. Зона розміщення
обладнання робочих місць персоналу

Не менше 8 м2

3. Зона обслуговування населення

Не менше 10 м2

4. Вбиральня

Не менше 3 м2

 

Організація діяльності

Після того як ми розібралися з приміщенням, в якому може працювати аптека, поговоримо про те, як організувати її роботу.

 

Таблиця 2

Положення

Роз'яснення

1

2

Режим роботи

Режим роботи аптек та їх структурних підрозділів установлюється підприємцем за погодженням з відповідним місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.
При плановому закритті аптечного закладу для проведення ремонту, технічного переобладнання або інших робіт необхідно не пізніше ніж за 5 днів письмово повідомити територіальну Держлікінспекцію та розмістити поряд з інформацією про режим роботи повідомлення про дату та період закриття

Характеристика
приміщень аптеки

Підприємець повинен правильно, відповідно до положень Ліцензійних умов № 340 організувати роботу торговельного залу, службово-побутових і виробничих приміщень. Забезпечити необхідну площу, обладнання, інвентар, засоби дезінфекції тощо

«Куточок споживача»

У залі для обслуговування населення має бути Книга відгуків і пропозицій, а також інформація про:
— наявність ліцензії (копії ліцензії);
— особливості правил відпуску ліків;

— адресу та номер телефону підприємця, якому належать аптека та структурні підрозділи;
— адресу та номер телефону державного органу у справах захисту прав споживачів;
— адресу та номер телефону територіального органу Держлікінспекції.
Надавати таку інформацію потрібно за допомогою інформаційного стенду або терміналу

Вимоги до аптечного товару

1. Лікарські засоби

До лікарських засобів згідно із Законом про ліки належать:
— діючі речовини (субстанції);
— готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти);
— гомеопатичні засоби;
— засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби зі збудниками хвороб або паразитами;
— лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів.
До продажу допускаються лише лікарські засоби, які пройшли державну реєстрацію та внесені до Державного реєстру лікарських засобів відповідно до Порядку № 376. Відповідальність за державну реєстрацію лікарських засобів покладено на підприємство-виробника, яке повинно мати відповідне свідоцтво (його наявність перевіряється на етапі оптової закупівлі).
Не підлягають державній реєстрації лікарські засоби, що виготовляються в аптеках за рецептами лікарів (магістральними формулами) і за замовленням лікувально-профілактичних закладів (офіційними формулами) із дозволених до застосування діючих і допоміжних речовин.
Зауважимо, що періодично Держлікінспекція видає розпорядження про заборону реалізації тих чи інших лікарських засобів через невідповідність вимогам законодавства, а також її поновлення.
Аптеки повинні продавати ліки, на які є сертифікат якості виробника, а отже, у продавця має бути його копія.
Надходження лікарських засобів в аптечні кіоски та пункти здійснюється лише через аптеку, якій вони підпорядковуються. Порядок надходження визначається підприємцем і обов'язково оформляється у письмовій формі

2. Вироби медичного призначення

Крім лікарських засобів, аптечні заклади реалізують також вироби медичного призначення, які також повинні пройти держреєстрацію. Питання державної реєстрації виробів медичного призначення регулюються Порядком № 1497

3. Інші товари

До товарів, які можуть придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи, також належать товари, зазначені в Переліку № 577:
— вироби медичного призначення (у тому числі оптика);
— дезінфікуючі засоби;
— предмети особистої гігієни (засоби по догляду за ротовою порожниною, засоби для гоління та після гоління, мило туалетне, шампуні тощо);
— природні та штучні мінеральні води;
— лікувальне, дитяче та дієтичне харчування та інші спеціальні харчові продукти;
— лікувальні косметичні засоби та інші супутні товари (креми, шампуні, солі, лосьйони, еліксири тощо);
— репеленти.
При цьому продаж таких товарів через аптечні заклади здійснюється за умови, що на них є свідоцтва про державну реєстрацію в Україні або санітарно-гігієнічний висновок МОЗ

4. Мінімальний асортимент

В аптеці має бути забезпечено Мінімальний асортимент для аптек (див. с. 14 цього номера).
Крім того, на час епідемій має бути забезпечено Мінімальний асортимент аптек та аптечних пунктів на період загрози епідемії грипу (див. с. 16 цього номера)

Зберігання документів

Підприємець повинен зберігати протягом не менше 3 років документи, що посвідчують факт купівлі лікарських засобів, із зазначенням їх назви, дати, форми випуску, кількості, серії та строку придатності, виробників, інформації про постачальників і реквізити їх ліцензії

Виготовлення лікарських засобів в аптеці

Згідно з пунктом 3 розділу I Ліцензійних умов № 340 в аптеці може здійснюватися:
індивідуальне виготовлення лікарських засобів за рецептами лікарів і на замовлення (вимогу) лікувально-профілактичних закладів;
виробництво лікарських засобів у вигляді серійного випуску лікарських засобів (напівфабрикатів і внутрішньоаптечної заготівлі), а також серійне виготовлення лікарських засобів на замовлення (вимогу) лікувально-профілактичних закладів.
Виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки має здійснюватися відповідно до Правил № 626.
У підприємця має бути відповідна ліцензія та технологічні інструкції (для серійного виготовлення), а також чинна Державна Фармакопея України.
Аптечні пункти та кіоски не можуть займатися виготовленням лікарських засобів, але можуть торгувати ліками, виготовленими в «рідній» аптеці
, дотримуючись правил зберігання та реалізації для структурних підрозділів аптеки (підпункт 2.5.6 Ліцензійних умов № 340)

Транспортний засіб для перевезення
ліків

Транспортний засіб для перевезення лікарських засобів повинен забезпечити необхідні умови зберігання ліків (температуру, вологість тощо). У ньому має проводитися систематичне вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.
Забороняється транспортування лікарських засобів громадським транспортом, рейсовими автобусами міжміського сполучення, залізничним транспортом для пасажирських перевезень, у поштових відправленнях

Забезпечення нормативними документами

Аптека та її структурні підрозділи мають бути забезпечені актами законодавства та нормативно-правовими актами з питань фармацевтичної діяльності

Акредитація

Державна акредитація закладу охорони здоров'я — це офіційне визнання його статусу, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям і гарантії високої якості професійної діяльності.
Вона проводиться згідно з Порядку № 765 та є обов'язковою для всіх закладів охорони здоров'я, у тому числі й аптечних. Проводять її раз на 3 роки. Уперше заклад слід акредитувати не пізніше ніж через 2 роки з початку провадження діяльності.
Акредитацію аптечних закладів приватної форми власності проводить Головна комісія з акредитації фармзакладів. Перелік документів, які слід подати аптечному закладу для проходження акредитації, наведено в додатку 1 до Порядку № 765. На підставі рішення акредитаційної комісії закладу присвоюють відповідну категорію (вищу, першу, другу) і видають акредитаційний сертифікат на зазначений у ньому строк (але не більше 3 років)

Персонал

Працівники аптеки, які безпосередньо займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами, повинні мати необхідну кваліфікацію та освіту, яка підтверджується:
— дипломом державного зразка про фармацевтичну освіту;
— сертифікатом про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю (для фахівців, які закінчили вищий навчальний заклад після 1992 року).
Простіше кажучи, в аптеках на посадах, пов'язаних з обігом ліків, можуть працювати лише люди зі спеціальною освітою (провізори, фармацевти тощо).
Зрозуміло, що фармацевтична освіта потрібна не лише тим, хто відпускає товар покупцям, а також тим, хто займається виготовленням і прийманням ліків.
Водночас працівники, які здійснюють відбір, комплектацію та упакування замовлень на складі, можуть не мати фармосвіти.
Згідно з пунктом 3.3 Ліцензійних умов № 340 фахівці, які не працювали за фахом понад 5 років, допускаються до роботи лише після перепідготовки.
Перелік посад персоналу аптек і вимоги до спеціальності (згідно з дипломом) для кожної з них наведено в наказі № 385.

Наприклад, завідувач аптеки (провізор-фахівець) повинен мати вищу освіту за фахом «Організація та управління фармацією», а завідувачу аптечного пункту достатньо мати диплом молодшого фахівця за фахом «Фармація».
Посади завідувачів, заступників завідувачів аптеки можуть заміщатися лише фахівцями, які мають дипломи навчальних закладів III — IV рівнів акредитації.

В аптеках, розташованих у сільській місцевості, посади завідувачів, заступників завідувачів можуть займати фахівці, які мають дипломи навчальних закладів I — II рівнів акредитації.
Також не допускається обіймання посади завідувача аптеки за сумісництвом

Наявність посадових інструкцій персоналу

Підприємець повинен скласти (затвердити) посадові інструкції для фахівців, діяльність яких безпосередньо пов'язана з виробництвом лікарських засобів, роздрібною торгівлею лікарськими засобами.
У них для кожної посади потрібно навести основні функції працівника, вимоги
до його професійних знань (освіти, кваліфікації тощо), компетенції та інші

Медогляд працівників

Працівники аптек (їх структурних підрозділів) при прийнятті на роботу, а також надалі з певною періодичністю повинні проходити медичне обстеження згідно з діючими вимогами.
Відповідно до пункту 231 постанови № 559 в аптеках та їх структурних підрозділах медогляд повинні проходити працівники, зайняті виробництвом, розфасовкою та реалізацією лікарських засобів.
Детальніше про проходження «санітарних» медоглядів див. «ВД», 2010, № 16, с. 26

Чи потрібна підприємцю фармацевтична освіта?

Відповідно до пункту 3.1 Ліцензійних умов № 340, якщо фармацевтичною діяльністю (безпосередньо) займається особа без відповідної фармацевтичної освіти, то цей факт унеможливлює виконання Ліцензійних умов № 340, тобто може позбавити підприємця ліцензії.
На жаль, чіткіших роз'яснень Держлікінспекції або Держкомпідприємництва, якою мірою бере участь у фармдіяльності підприємець, якому належить аптека, та яку він повинен мати освіту, немає.
На наш погляд, відсутність профільної фармосвіти у фізичної особи — підприємця не заважає йому відкрити аптеку та набрати необхідний персонал, тим більше що сам у себе «некваліфікованим» найманим працівником він не може стати.
Щоправда, невирішеним залишається те, як йому підтвердити неучасть у безпосередньому поводженні з лікарськими засобами?
Можливо, для цього будь-які операції, пов'язані із закупівлею, реалізацією, зберіганням ліків, повинен проводити лише персонал підприємця, а в усіх документах (договорах, накладних тощо) як підтвердження має додатково стояти підпис уповноважених працівників з фармосвітою

Зберігання лікарських засобів
і виробів медичного призначення

Усі лікарські препарати, що знаходяться в аптечному закладі, повинні зберігатися в спеціально відведених для цього приміщеннях, обладнаних стелажами, шафами, холодильником та іншим обладнанням.
Основні вимоги щодо організації зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення в аптечних закладах установлено Інструкцією № 44.
Зберігання у приміщеннях аптечних закладів лікарських засобів, які їм не належать, забороняється, крім випадків, передбачених законодавством і нормативно-правовими актами МОЗ

Вхідний контроль

Лікарські засоби, які надходять у торговельну мережу, працівники аптеки повинні приймати від постачальників, ураховуючи правила вхідного контролю, установлені Інструкцією № 436.
Для проведення вхідного контролю підприємцю потрібно призначити особу, яка нестиме відповідальність за якість лікарських засобів, що надходять до аптеки, — уповноважену особу. Згідно з Ліцензійними умовами № 340 — це фахівець з повною вищою фармацевтичною освітою та стажем роботи за фахом не менше 2 років. Відомості про таку особу передаються територіальній інспекції з контролю якості лікарських засобів.
Інструкція № 436 висуває до порядку проведення вхідного контролю якості лікарських засобів, які надходять до аптеки, такі вимоги.
Купувати та отримувати лікарські засоби потрібно лише у суб'єктів, які мають діючі ліцензії на право оптової торгівлі. Копії таких ліцензій додаються до договорів про постачання та зберігаються (не менше 3 років) у завідувача аптеки або уповноваженої особи з повним комплектом документів.

Отримані аптекою лікарські засоби повинні пройти візуальний контроль уповноваженою особою. До отримання письмового висновку уповноваженої особи торгівля отриманими лікарськими засобами забороняється.

Кожна серія лікарських засобів повинна супроводжуватися сертифікатом якості, який видається виробником, посвідченим печаткою останнього постачальника.
Лікарські засоби, зазначені в пункті 4.8 Інструкції № 436, повинні додатково супроводжуватися висновком щодо якості, який видано лабораторією, підпорядкованою або уповноваженою Держлікінспекцією.
Групова тара, зовнішня (вторинна) і внутрішня (первинна) упаковки, маркування, листок-вкладиш, зовнішній вигляд без розкриття упаковки перевіряються на цілісність, однорідність, наявність пошкоджень, якість пакувальних матеріалів.
При позитивному результаті вхідного контролю уповноважена особа передає отримані серії лікарських засобів на реалізацію.
При негативному результаті уповноважена особа складає акт про виявлені дефекти, який є підставою для повернення партії постачальнику. Копія акта подається до територіальної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів.
Якщо щодо якості лікарських засобів під час проведення візуального контролю виникли сумніви, уповноважена особа повинна відібрати зразки сумнівних лікарських засобів і направити їх до територіальної інспекції для проходження лабораторних досліджень

Відпуск ліків
споживачам

Правила відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення встановлено Порядком № 360. Так, з аптечних закладів можна відпускати лише ті ліки, які зареєстровані в Україні в установленому порядку, крім лікарських засобів, виготовлених в умовах аптеки та оприбуткованих в установленому порядку, за наявності посвідченої постачальником копії сертифіката якості виробника.
Якщо при відпуску лікарських засобів покупець вимагає копію сертифіката якості на лікарський засіб, то її має бути йому надано протягом доби.
Якщо покупець вимагає меншу кількість ліків, ніж упаковано, то Порядком № 360 припускається можливість порушення вторинної промислової упаковки. Порушення первинної упаковки, в яку безпосередньо вкладено лікарський засіб, в жодному разі не допускається (лист Держлікінспекції від 24.02.2010 р. № 3154-03/074/17-10).
Лікарські засоби відпускаються за рецептами,

без рецептів можуть відпускатися ліки, зазначені в Переліку № 1081 , або відповідно до умов відпуску, визначених в інструкціях для медичного вживання та/або листках-вкладишах цих лікарських засобів (підпункт 2.5.4 Ліцензійних умов № 340).
У залі обслуговування населення на вітринах, у скляних і відкритих шафах (до яких немає доступу населення) тощо дозволяється розміщувати лікарські засоби, як ті, що відпускаються без рецепту, так і ті, що відпускаються за рецептом, з обов'язковою позначкою «Відпуск за рецептом лікаря».
Рецепти на лікарські засоби виписуються на рецептурних бланках ф-1 або ф-3.
Рецепти на лікарські засоби, що підлягають наочно-кількісному обліку в закладах охорони здоров'я, препарати інсуліну, вартість яких підлягає державному відшкодуванню, і ті, за якими ліки відпущено безоплатно або на пільгових умовах, залишаються та зберігаються в аптеці.
Для рецептурних бланків, які залишаються в аптеці, а не повертаються споживачам, передбачено відповідні строки зберігання. На тих рецептах, які не повинні зберігатися в аптеках при відпуску за ними лікарських засобів, проставляється штамп «Відпущено», а потім вони повертаються хворому

Ціноутворення

Ціни на лікарські засоби підприємець здебільшого формує самостійно на власний розсуд, однак є винятки.
Ціни на лікарські засоби та вироби, уключені до Переліку № 333, підлягають державному регулюванню.
Так, на лікарські засоби та вироби медичного призначення, включені до Переліку № 333 (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів і медичних газів), граничний розмір торговельної націнки в роздрібній торгівлі становить 25 % до закупівельної ціни.
На лікарські засоби та вироби медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів і медичних газів), які отримуються повністю або частково за бюджетні кошти, — 10 % до закупівельної ціни.
Якщо оптово-відпускна ціна на лікарські засоби та вироби медичного призначення вітчизняного виробництва нижче 12 гривень за одну упаковку, то вона не підлягає держрегулюванню. Виняток — медикаменти, що придбаваються за бюджетні кошти

Утилізація

Наявність в обігу неякісних або фальсифікованих лікарських засобів, уключаючи ті, строк придатності яких минув, не допускається. Установивши факт наявності неякісних, фальсифікованих тощо лікарських засобів, суб'єкт підприємництва повинен скласти відповідний акт і вжити заходів щодо вилучення їх з обігу.
Вилучення з обігу таких лікарських засобів відбувається шляхом утилізації та знищення згідно з Правилами проведення утилізації

Заборона реклами ліків в аптеці

Відповідно до пункту 17 Порядку № 360 в аптеках та її структурних підрозділах забороняється реклама рецептурних лікарських засобів

Контроль аптеки уповноваженими органами

Державний контроль якості лікарських засобів і дотримання Ліцензійних умов № 340 здійснює Держлікінспекція. Її територіальні органи можуть проводити перевірки в аптеках підприємців відповідно до «перевірочного» Закону № 877 і Порядку № 260.
У свою чергу, підприємець повинен зберігати та надавати контролюючим органам для перевірок документи, які фіксують закупівлю, зберігання, транспортування, торгівлю, знищення або утилізацію лікарських засобів, а також їх виготовлення

Пільга щодо ПДВ

Згідно з підпунктом 197.1.27 статті 197 ПКУ постачання лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), дозволених для виробництва та використання в Україні і внесених до Держреєстру, а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим КМУ, звільняється від обкладення ПДВ

Пільговий торговий патент

Підприємець може придбати пільговий торговий патент, якщо буде виконано умову підпункту 267.2.2 ПКУ. Вона полягає в тому, що торгівля здійснюється виключно товарами вітчизняного виробництва,

зазначеними в цьому підпункті . Зокрема, до асортименту аптек потрапляють зазначені в підпункті «в» підпункту 267.2.2 ПКУ:
— готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя);
— вітаміни для населення;
— тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників;
— ветеринарні препарати;
— вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності з придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щороку (підпункт 267.3.7 ПКУ)

 

На закінчення зазначимо, що ми хотіли якомога детальніше викласти базові вимоги щодо роботи аптек. Проте, як уже неодноразово наголошувалося, буквально кожний крок у цій галузі регулюється положеннями нормативних документів. Тому підприємці повинні постійно мати під рукою звід «фармацевтичних» правил і час від часу ними користуватися.

Крім того, нагадаємо, що недотримання вимог

Ліцензійних умов № 340 може бути підставою для припинення або анулювання дії ліцензії, а отже, потрібно бути пильними та не гратися з вогнем у цих питаннях.

Довідкова інформація (довідка)

1 Якщо підприємець має намір відкрити декілька «аптечних» торговельних точок, то їх структурну форму і кількість він обирає на власний розсуд, однак з урахуванням вимог законодавства щодо розміщення аптек, кіосків або пунктів.

2 Положення про Державну службу України з лікарських засобів затверджено

Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 440/2011. Згідно з цим документом вона є правонаступником Державної служби України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками, створення якої було передбачено Указом № 1085.

3 У період видання

листа Держлікінспекція називалася Державною службою лікарських засобів та виробів медичного призначення.

 

 

Мінімальний асортимент для аптек

1. Аденозинтрифосфорна кислота

2. Алохол*

3. Алтея*

4. Комбінація гідроксидів алюмінію та магнію*

5. Амброксол

6. Аміаку розчин*

7. Аміодарон

8. Ампіцилін

9. Аскорбінова кислота

10. Аспаркам*

11. Атенолол

12. Ацетилсаліцилова кислота та її комбінація з парацетамолом і кофеїном

13. Беластезин*

14. Бендазол

15. Бензилбензоат

16. Валеріана та її комбінація з конвалією, красавкою, ментолом*

17. Валідол*

18. Верапаміл

19. Вікаїр*

20. Вікалін*

21. Вода для ін'єкцій

22. Вугілля активоване*

23. Гепарин

24. Гідрохлортіазид

25. Глібенкламід

26. Глюкоза*

27. Гормональний контрацептив*

28. Декаметоксин

29. Дигоксин

30. Диклофенак

31. Діамантовий зелений

32. Доксициклін

33. Дротаверин

34. Елеутерокок*

35. Еналаприл або його комбінація

36. Залізовмісна комбінація*

37. Інозин

38. Інгаліпт*

39. Кальцію хлорид

40. Каптоприл

41. Клотримазол

42. Комбінація з етиловим ефіром альфа-бромізовалеріанової кислоти*

43. Кофеїн-бензоат натрію

44. Левамізол

45. Лідокаїн

46. Лінімент бальзамічний за Вишневським*

47. Лоперамід

48. Магнію сульфат

49. Мазь сірчана проста*

50. Мебгідролін

51. Меновазин*

52. Метамізол натрій

53. Метоклопрамід

54. Метопролол

55. Метронідазол

56. Настоянка глоду*

57. Настоянка кропиви собачої*

58. Натрію хлориду ізотонічний розчин*

59. Нафазолін

60. Нікотинова кислота

61. Ністатин

62. Нітрогліцерин*

63. Нітроксолін

64. Нітрофурал

65. Ніфедіпин

66. Омепразол

67. Папаверин та його комбінація з бендазолом

68. Парацетамол

69. Перекис водню*

70. Пертусин*

71. Пірацетам

72. Піридоксин

73. Платифілін

74. Полівітаміни*

75. Преднізолон

76. Прокаїн

77. Пропранолол

78. Протигемороїдальні свічки*

79. Раунатин*

80. Регідрон*

81. Розчин йоду*

82. Сальбутамол

83. Сена*

84. Силібінін

85. Солізим

86. Сульфаніламід

87. Тіамін

88. Токоферол*

89. Фамотидин

90. Фолієва кислота

91. Фталілсульфатіазол

92. Фуразолідон

93. Фуросемід

94. Цефазолін

95. Цинаризин

96. Ціанокобаламін

97. Вата або вироби з вати

98. Гірчичники

99. Грілки

100. Лейкопластир

101. Лейкопластир бактерицидний

102. Перев'язувальний матеріал

103. Піпетка

104. Презервативи

105. Пристрої/системи для інфузій

106. Спринцівки

107. Термометри

108. Шприци

 

 

ПРИМІТКИ:

Лікарські засоби наведені за міжнародними непатентованими назвами.

У разі відсутності міжнародних непатентованих назв наведені загальноприйняті назви (позначка *).

Назви виробів медичного призначення наведені згідно з Державним реєстром медичної техніки та виробів медичного призначення.

Мінімальний асортимент аптек та аптечних пунктів на період загрози епідемії грипу

:

I. Лікарські засоби* (за умови їх виробництва та наявності у дистриб'юторській мережі)

1. Азитроміцин (азимет, азитрокс тощо)

2. Альтабор (альтабор тощо)**

3. Амброксол у комбінаціях (сальброксол, пектолван ц тощо)

4. Амізон (амізон тощо)**

5. Ампіцилін (ампіциліну тригідрат, ампіцилін тощо)

6. Арбідол (арбідол, імустат тощо)**

7. Аскорбінова кислота (монопрепарат та його комбінації) (аскорутин, вітамін C тощо)

8. Ацетилсаліцилова кислота (монопрепарат та його комбінації) (аспірин, терапін тощо)

9. Дексаметазон (дексона, дексаметазону фосфат тощо)

10. Доксициклін (вібраміцин Д, доксицикліну гідрохлорид тощо)

11. Ібупрофен (монопрепарат та його комбінації) (ібупром, ібуфен тощо)

12. Інтерферон a-2b (альфарон, назоферон тощо)

13. Кислота мефенамінова (монопрепарат та його комбінації) (мефенамінова кислота, есмін тощо)

14. Комбінації спиртових розчинів для дезінфекції рук**

15. Ксилометазолин (монопрепарат та його комбінації) (фармазолін, евказолін тощо)

16. Левамізол (декарис, левамізол тощо)

17. Лоратадин (алерік, кларитин тощо)

18. Мазь оксолінова (оксолінова мазь, оксолін тощо)**

19. Метамізол натрію (монопрепарат та його комбінації) (анальгін, темпалгін тощо)

20. Нафазолін (нафтизин, санорин тощо)

21. Октенидин у комбінації з феноксиетанолом (октенісепт тощо)***

22. Парацетамол (монопрепарат та його комбінації) (грипекс, мілістан тощо)

23. Полівітаміни (ревіт, ундевіт тощо)**

24. Поліоксидоній (поліоксидоній тощо)***

25. Спирт етиловий 70 % (антисепт, медасепт тощо)**

26. Тилорон (аміксин, лавомакс тощо)***

27. Фузафунгін (біопарокс тощо)

28. Фенспірид (ереспал, інспірон тощо)

29. Хлоргексидин (хлоргексидину біглюконат, септофорт тощо)

30. Хлорпірамін (супрастин, супростилін тощо)

II. Вироби медичного призначення

****

1. Вата або вироби з вати

2. Гірчичники

3. Грілки

4. Марля

5. Маски одноразові або багаторазові марлеві

6. Пристрої/системи для інфузій

7. Рукавички нестерильні

8. Серветки для дезінфекції

9. Термометри

10. Шприци

 

* Лікарські засоби наведені за міжнародними непатентованими назвами.

** У разі відсутності міжнародних непатентованих назв наведені загальноприйняті назви.

*** Тільки для аптечних закладів, які знаходяться на території лікувально-профілактичних закладів.

**** Назви виробів медичного призначення наведені згідно з Державним реєстром медичної техніки та виробів медичного призначення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі