Ви запитували на семінарі
ЗАПИТАННЯ.
Підприємець на загальній системі оподаткування придбав товар в єдиноподатника в лютому 2011 року, а продав цей товар (відвантажив та отримав гроші від покупця) у червні 2011 року. Чи можна врахувати витрати на придбання такого товару?
ВІДПОВІДЬ.
На жаль, урахувати витрати на придбання такого товару не вдасться, навіть незважаючи на те, що в I кварталі 2011 року ще не було заборони на включення до витрат вартості товару, придбаного у фізичної особи — єдиноподатника.У той період (до 01.04.2011 р.) витрати підприємців-загальносистемників формувалися згідно із
Законом про податок на прибуток та Інструкцією № 12. А в додатку 7 до Інструкції № 12 містилася вимога про те, щоб вартість будь-якого товару потрапляла до витрат лише після того, як цей товар буде продано (тобто за нього надійде оплата). Оскільки протягом I кварталу 2011 року так і не надійшла оплата за товар, придбаний в єдиноподатника, закупівельну вартість цього товару не можна було включати до витрат у I кварталі (незалежно від того, коли цей товар відвантажувався покупцям).З 01.04.2011 р. (тобто з II кварталу) почав діяти
розділ III Податкового кодексу, зокрема підпункт 139.1.12, який забороняє включати до витрат вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у фізичних осіб — єдиноподатників (нагадаємо, що підприємці на загальній системі оподаткування при формуванні своїх витрат зобов’язані керуватися правилами розділу III Податкового кодексу — пункт 177.4). Тому навіть незважаючи на те, що виручку від продажу товару отримано (у червні), підприємець не має права включити до витрат закупівельну вартість такого товару, оскільки це заборонено підпунктом 139.1.12 Податкового кодексу.Таким чином, ні в I, ні у II кварталах не можна буде зменшити дохід на вартість товарів, придбаних в єдиноподатника.
ЗАПИТАННЯ. Підприємець на єдиному податку надає в оренду приміщення. З комунальними службами розраховується сам, а орендар компенсує йому комунальні витрати. Чи потрібно включати до виручки суму компенсації? Чи повинен орендар утримувати з такої суми ПДФО?
ВІДПОВІДЬ.
Оскільки сьогодні податківці стали особливо ретельно стежити за тим, щоб фактичні види діяльності відповідали зазначеним під час держреєстрації та у Свідоцтві єдиноподатника, орендодавцю слід діяти обережно, а саме:1) мати у
своєму Свідоцтві єдиноподатника такий вид діяльності, як надання нерухомості в оренду;2) мати
в реєстраційній картці такий вид діяльності, як надання нерухомості в оренду. Причому, якщо під час держреєстрації цей вид діяльності не було зазначено, його слід унести. Для цього необхідно заповнити та подати держреєстратору реєстраційну картку за формою № 11 (затверджено наказом № 54) і пред’явити паспорт. Реєстрація зміни видів діяльності здійснюється безоплатно, оскільки статтями 10 і 45 Закону про держреєстрацію не передбачено справляння плати за проведення зазначених реєстраційних дій (лист Держкомпідприємництва від 09.03.2011 р. № 2390);3)
скласти договір оренди так, щоб вартість комунальних послуг уключалася до орендної плати. У такому разі податківці не зможуть прискіпуватися до єдиноподатника та не вимагатимуть ПДФО ні від нього, ні від орендаря. Якщо ж залишити все так, як є, то перевіряючі можуть вважати, що дохід, отриманий орендодавцем-єдиноподатником як компенсація комунальних платежів, не є єдиноподатним доходом, оскільки у Свідоцтві єдиноподатника не вказано такий вид діяльності, як оплата комунальних послуг для орендаря. Отже, з таких доходів податківці можуть вимагати сплати ПДФО.Ну й на закінчення:
усі кошти, отримані від орендаря (у тому числі й компенсація вартості комунальних послуг), уключаються до виручки єдиноподатника та порівнюються з 500-тисячним обмеженням.
ЗАПИТАННЯ. Підприємець перейшов з єдиного податку на загальну систему оподаткування з 01.01.2011 р. За результатами I кварталу 2011 року було подано декларацію про доходи. Однак у червні підприємець виявив помилку в поданій декларації. Чи має він право подати уточнюючу декларацію про доходи?
ВІДПОВІДЬ.
Підприємець може подати уточнюючу декларацію.На сьогодні не існує будь-якої спеціальної форми уточнюючої декларації про доходи. Однак
пункт 50.1 Податкового кодексу встановлює таке правило: «У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку».Тому податківці дозволили підприємцям у разі виявлення помилок у раніше поданих деклараціях про доходи
подавати декларацію про доходи за існуючою формою з відміткою «Уточнена» та із зазначенням уточнених показників. Таким чином, як тільки підприємець виявив помилку, він повинен повідомити про це податкову, подавши правильну декларацію про доходи з відміткою «Уточнена».
ЗАПИТАННЯ. Підприємець працює на загальній системі оподаткування: торгує із залученням найманих працівників. Як правильно переносити дані з Книги ОДВ найманої особи до Книги ОДВ підприємця наприкінці місяця: підсумковим рядком чи за кожною операцією?
ВІДПОВІДЬ.
Правильно зазначати підсумки загальною сумою за місяць.Виходячи з
пункту 3.7 Порядку № 1025 підприємець записує до своєї Книги ОДВ дані з Книг найманих осіб в останній день місяця. При цьому ДПАУ на своєму сайті (http://www.sta.gov.ua) у розділі «Єдина база податкових знань» (далі — ЄБПЗ) уточнила, що підприємець «систематично включає до своєї Книги обліку доходів та витрат сумарні підсумки отриманих доходів за відповідний період з кожної Книги найманого працівника для забезпечення систематичного обліку та виведення результатів діяльності за місяць (квартал, рік)». Інакше кажучи, до Книги ОДВ підприємця переносяться лише підсумки виручки, отриманої його працівниками протягом місяця, без деталізації за кожною операцією.При цьому фактичні строки здавання виручки (раз на день чи раз на тиждень) не мають значення.
ЗАПИТАННЯ. Підприємець придбав партію зі 100 пачок прального порошку для продажу та зазначив її вартість у графі 5 Книги ОДВ. Однак 2 пачки порошку він вирішив не продавати, а використовувати для особистих потреб. Як відобразити таку операцію у Книзі ОДВ?
ВІДПОВІДЬ.
Підприємець не має права відображати у Книзі ОДВ будь-які витрати, здійснені ним для особистих потреб. Утім, оскільки на момент купівлі товару він не знав, що частину порошку буде використано не для підприємницької діяльності, природно, що до графи 5 Книги ОДВ потрапила вартість усіх 100 пачок порошку.Тому відразу після того, як підприємець вирішив використати 2 пачки порошку для особистих потреб, йому слід було діяти так:
вартість цих двох пачок, витрачених (вилучених) для особистих потреб, виключити з графи 5 Книги ОДВ (зазначити у графі 5 Книги ОДВ зі знаком «мінус» за ціною не нижче ціни придбання).Зрозуміло, що вартість згаданих двох пачок порошку до витрат уключати не можна, тобто до графи 6 Книги ОДВ потрапить лише вартість 98 пачок (у міру отримання доходу від їх продажу). Такий варіант дій, до речі, радять самі податківці.
ЗАПИТАННЯ. Підприємець працює на загальній системі оподаткування. Чи зобов’язаний він вести облік товарних запасів з 01.01.2011 р.? Яку відповідальність передбачено за відсутність такого обліку?
ВІДПОВІДЬ.
Якщо підприємець займається виробництвом продукції або надає послуги, то облік товарних запасів він може не вести. Єдиний його обов’язок — двічі на рік (на початок року та на кінець року) зазначати у Книзі ОДВ (графи 2 і 11) вартість товарно-матеріальних цінностей, що є на складі. Утім, у разі невиконання цієї вимоги підприємця можуть покарати лише адмінштрафом за неправильне ведення обліку доходів і витрат за статтею 1641 КУпАП у розмірі від 51 до 136 грн. (а за повторне протягом року порушення — від 85 до 136 грн.).Усе зазначене стосується також і підприємців-торговців, які розраховуються зі своїми покупцями виключно за безготівковим розрахунком.
А ось
тим підприємцям, які продають товар за готівку або розраховуються за допомогою жетонів, кредитних карток і чеків, буде складніше. Крім згаданого адмінштрафу, до них можуть застосувати ще й штраф за статтею 20 Закону про РРО за торгівлю необлікованим товаром. Сума такого штрафу визначається в подвійному розмірі від вартості необлікованого товару (за цінами реалізації), але не менше 170 грн. Тому при здійсненні торгівлі за готівку обліковувати свій товар потрібно.Щоправда, жодного окремого порядку обліку товарів для фізичних осіб — підприємців на сьогодні немає. Однак податківці роз’яснюють, що підприємці на загальній системі оподаткування
повинні вести облік товарів і товарних запасів у вартісному вигляді у Книзі ОДВ (на підставі первинних документів) і через РРО. При цьому, якщо враховувати торішні настрої податківців, то під обліком товарів у Книзі ОДВ вони можуть розуміти заповнення не лише граф 2 і 11, а й граф 5 і 8 цієї Книги.Так, щоб не наразитися на штраф за продаж необлікованих товарів, потрібно:
1) відразу
під час оприбуткування товару записувати його вартість до графи 5 Книги ОДВ (навіть якщо товар ще не оплачено, хоча це не зовсім правильний варіант заповнення Книги ОДВ, але щоб уникнути двократного штрафу, краще діяти саме так);2) при
передачі товару найманому працівнику на іншу торговельну точку (розташовану за іншою адресою) — записувати вартість переданого товару до графи 8 Книги ОДВ;3)
на початок і кінець року заповнювати графи 2 і 11 Книги ОДВ.
ЗАПИТАННЯ. Підприємець на загальній системі оподаткування продав товар у травні та отримав дохід у розмірі 5000 грн. Однак у червні покупець повернув усю партію товару через брак. Як відобразити таке повернення?
ВІДПОВІДЬ.
У Порядку № 1025 не розглянуто механізм здійснення записів у Книзі ОДВ у разі повернення товарів. Однак ДПАУ на своєму сайті (http://www.sta.gov.ua) у розділі ЄБПЗ роз’яснила цей момент. Так, у разі повернення підприємець повинен здійснити такі записи у Книзі ОДВ:1) відобразити суму коштів, що виплачуються покупцю за повернений товар, у
графі 3 Книги ОДВ зі знаком «мінус» (тобто податківці згодні із зменшенням доходу);2) одночасно
відобразити вартість поверненого товару за ціною його придбання у графі 5 Книги ОДВ. Такий запис здійснюється зі знаком «плюс» і потрібний він для того, щоб повернений товар знов узяти на облік у самого підприємця;3)
у графі 4 Книги ОДВ потрібно зазначити реквізити документа, що підтверджує повернення товару (акт повернення товару тощо).При цьому ДПАУ нагадує, що підприємці на загальній системі оподаткування
зобов’язані застосовувати РРО, тому кошти, що виплачуються покупцю за повернений товар, має бути проведено через РРО.
ЗАПИТАННЯ. Я працюю на загальній системі оподаткування. Якщо через відсутність коштів на рахунку я розрахувався з постачальником товару готівкою «зі своєї кишені» (чек і накладну мені видали), чи можна включити до витрат вартість такого товару? Чи виникає при розрахунку власними коштами необхідність сплати ПДФО? Чи потрібно ці кошти потім повертати?
ВІДПОВІДЬ.
Фізична особа — підприємець має право використовувати в підприємницькій діяльності власне майно, у тому числі й грошові кошти (стаття 320 ЦКУ). Тому він мав повне право розрахуватися з постачальником власними коштами, а повертати їх собі потім зовсім необов’язково.Однак при здійсненні готівкових розрахунків необхідно пам’ятати загальне правило:
сума готівки, передана протягом дня одному й тому самому суб’єкту господарювання (юридичній особі або підприємцю), не повинна перевищувати 10000 грн. (постанова № 32). Тому краще дотримуватися зазначеного обмеження. Але якщо його порушено, немає нічого страшного. Підприємця за це покарати не зможуть, оскільки штраф розраховується на підставі ліміту каси, а для фізичних осіб — підприємців ліміт каси не встановлюється (пункти 2.3 і 2.7 Положення № 637).Тепер про витрати на купівлю товарів. Оскільки підприємець має документи, що підтверджують факт витрат,
вартість товару можна зазначити у графі 5 Книги ОДВ на момент виплати коштів постачальнику (за умови, що постачальник не є фізичною особою — єдиноподатником — підпункт 139.1.12 Податкового кодексу).Що стосується ПДФО, то він справляється лише при виплаті доходів фізичним особам (
підпункт 14.1.180 і стаття 162 Податкового кодексу). А використання власних коштів у підприємницькій діяльності не є об’єктом для нарахування ПДФО. Тому питання сплати/несплати ПДФО залежить виключно від того, який статус мав постачальник товарів. Так, якщо товари було придбано в:1) юридичної особи або підприємця (в якого вид діяльності — оптова торгівля), ПДФО сплачувати не потрібно (за наявності відповідних документів — див. «ВД», 2011, № 10, с. 11);
2) громадянина — фізичної особи (або підприємця, під час реєстрації якого не зазначено такий вид діяльності, як оптова торгівля), з такої особи потрібно справляти ПДФО та перерахувати його до бюджету.
ЗАПИТАННЯ. Покупець-єдиноподатник (неплатник ПДВ) відмовився купувати товари в постачальника-єдиноподатника, аргументуючи тим, що йому потрібно буде сплатити якісь 23 %, і придбав товари в юридичної особи з ПДВ. Що це за 23 %?
ВІДПОВІДЬ. Покупець помилився
, насправді йому б не довелося нести жодних додаткових витрат у зв’язку з купівлею товару у фізичної особи — єдиноподатника.Імовірно, покупець чув, що з 01.04.2011 р. юридичних осіб на загальній системі оподаткування позбавлено можливості включати до витрат вартість товарів, придбаних у фізичних осіб — єдиноподатників
(підпункт 139.1.12 Податкового кодексу). У зв’язку з цим, якщо такі юридичні особи вирішать придбати товар у підприємця-єдиноподатника, а потім перепродати його, їм доведеться сплатити податок на прибуток (23 % — пункт 10 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу) з усієї суми, отриманої від продажу такого товару (без зменшення її на купівельну вартість товарів). Мабуть, саме цей момент і збентежив покупця.Але насправді
на єдиноподатників (як на фізичних осіб, так і на юридичних осіб) не поширюється заборона включати до витрат вартість товарів, придбаних у фізичних осіб — єдиноподатників, оскільки підпункт 139.1.12 Податкового кодексу стосується лише загальносистемників (юридичних осіб і підприємців). Таким чином, єдиноподатники мають право віднести до витрат вартість товару, придбаного в підприємця-спрощенця.Більше того,
сума єдиного податку ніяк не залежить від величини витрат єдиноподатника, зокрема:— фізичні особи — єдиноподатники сплачують єдиний податок за твердою ставкою, установленою залежно від їх виду діяльності;
— юридичні особи — єдиноподатники сплачують єдиний податок залежно від обсягу виручки (тобто від валового доходу, не зменшеного на величину витрат).
Тому єдиноподатник-покупець може сміливо продовжувати придбавати товари у фізичної особи — єдиноподатника. Жодних додаткових витрат він не понесе.
ЗАПИТАННЯ. Чи може приватний підприємць-єдиноподатник працювати за давальницькою схемою (контрагент за кордоном) у 2011 році? Якщо ні, то як вигідніше працювати: підприємцем на загальній системі, підприємством на загальній системі або юридичною особою — єдиноподатником?
ВІДПОВІДЬ.
Приватний підприємець має право займатися зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД), працюючи на спрощеній системі оподаткування. Операції з давальницькою сировиною при цьому не є винятком.Однак слід ураховувати, що
всім єдиноподатникам (як фізичним, так і юридичним особам) заборонено виготовляти, експортувати, імпортувати та продавати оптом підакцизні товари (пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505). До підакцизних товарів сьогодні належать (пункт 215.1 Податкового кодексу):— спирт етиловий та інші спиртовані дистиляти, алкогольні напої, пиво;
— тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну;
— нафтопродукти, скраплений газ;
— автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
ЗАПИТАННЯ. Приватний підприємець займається торгівлею одягом, який отримує із-за кордону в посилках (поштою). Чи є такі операції зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД)?
ВІДПОВІДЬ.
Так, є, однак жодних проблем при цьому підприємець не повинен мати.Чинне законодавство не забороняє приватним підприємцям провадити ЗЕД (
статті 3 і 5 Закону про ЗЕД). Причому такі операції, як продаж одягу, можна здійснювати як на загальній системі оподаткування, так і на спрощеній.Документи консультації
Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (втратив чинність).Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Закон про держреєстрацію
— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.Закон № 2505
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.Закон про ЗЕД
— Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.Положення № 637
— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.Постанова № 32
— постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 р. № 32.Порядок № 1025
— Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1025.Інструкція № 12
— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.Наказ № 54
— наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва «Про затвердження форм реєстраційних карток» від 20.04.2007 р. № 54.
