Теми статей
Обрати теми

Коли штрафи в розмірі 1 грн. не застосовуються

Редакція ВД
Стаття

Коли штрафи в розмірі 1 грн. не застосовуються

 

Напевно всім відомо, що в Податковому кодексі (далі — ПКУ) є норма, згідно з якою за податкові порушення до 30 червня 2011 року застосовується штраф у розмірі 1 грн. У цій статті ми детальніше розглянемо, за які саме порушення податківці обмежаться штрафом у 1 грн., а за які штрафуватимуть за повною програмою.

Олена УВАРОВА, юрист

 

Норма про штраф у 1 грн. міститься в

пункті 7 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, де зазначено таке: «Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення».

У зв’язку з цією нормою виникають запитання:

— як штрафуватимуть за порушення, допущені до 1 січня 2011 року;

— чи є якісь обмеження щодо застосування одногривнєвого штрафу.

З приводу першого запитання в одному зі своїх

листів від 31.12.2010 р. № 29429/7/10-1017/5190 ДПАУ зазначила, що податкові органи застосовуватимуть штраф у розмірі 1 грн. за будь-яке порушення податкового законодавства, вчинене в період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. Це означає: якщо порушення було вчинено до 1 січня 2011 року, то штраф застосовується в повному розмірі, незалежно від того, коли порушення було виявлено. І навпаки, якщо порушення було вчинено після 1 січня, але до 30 червня 2011 року, то навіть у разі його виявлення після цієї дати платника податків може бути оштрафовано лише на 1 грн.

Однак незабаром ДПАУ відкликала зазначене роз’яснення, а свої роз’яснення з приводу штрафу в 1 грн. оформила у вигляді

листа від 03.02.2011 р. № 2963/7/10-1017/302, причому нова її позиція більш сувора від попередньої та є досить спірною.

Так, тепер ДПАУ наполягає на тому, що

«штрафна санкція, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов’язань за період з 01.01.2011 по 30.06.2011».

Як бачимо, ДПАУ невиправдано звужує коло тих порушень, за які може бути застосовано одногривнєвий штраф, висуваючи умову, якої немає в

ПКУ, а саме — зв’язок порушення з обчисленням податкових зобов’язань. ПКУ поширює норму на будь-які порушення податкового законодавства, допущені в період з 1 січня по 30 червня 2011 року без будь-яких застережень. Такої ж думки дотримується і Мін’юст в листі від 11.01.2011 р. № 18222-0-26-10-20. Тому спробу ДПАУ взяти на себе частину законодавчих повноважень і вкласти в норму той сенс, який не відображено в її тексті, слід вважати неправомірною (інша річ, що доводити свою правоту платнику податків доведеться, мабуть, у суді).

На нашу думку, штраф у розмірі 1 грн. застосовується з урахуванням таких моментів

:

— санкція у розмірі 1 грн. накладається лише за податкові порушення, це означає, що за порушення неподаткового законодавства (РРО, валютні операції тощо) штрафи застосовуються в повному розмірі;

— адміністративні стягнення накладаються в розмірах, передбачених

КУпАП, у тому числі за порушення, вчинені в «перехідний» період;

— якщо йдеться про заниження податкового зобов’язання, то моментом його здійснення слід вважати граничний строк сплати податкового зобов’язання, зазначеного в податковій декларації: якщо цей момент припадає на період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., то за заниження податкового зобов’язання застосовується штраф у розмірі 1 грн.;

 — «перехідний» штраф у розмірі 1 грн. повинен діяти не лише у випадках застосування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями, а й у разі самовиправлення виявлених платником податків помилок замість 3- (при самовиправленні через уточнюючий розрахунок) або 5-відсоткового (при самовиправленні через поточну податкову декларацію) штрафу.

Друге запитання, яке виникає в цій ситуації, —

за яким із законодавчих актів — ПКУ чи Законом № 2181 — повинні накладатися штрафи за порушення, допущені до 01.01.2011 р., але виявлені після цієї дати.

ДПАУ зазначає, що

контролюючий орган фіксує порушення норм Закону № 2181, але застосовує штрафи вже за ПКУ. На думку ж Мін’юсту, застосуванню підлягає той нормативний акт, який передбачає менший розмір штрафу.

Деякі штрафи, передбачені

ПКУ, за порушення, допущені до 01.01.2011 р., не може бути застосовано, оскільки Закон № 2181 не передбачав відповідальності за такі порушення (зокрема, йдеться про штрафи, установлені статтями 117 — 119, 121, 122 ПКУ).

Податкові органи, судячи з усього, виходитимуть з того, що штраф, який

ПКУ встановлює у збільшеному розмірі за повторно виявлене порушення, навіть якщо вперше він застосовувався за аналогічне порушення до набуття чинності ПКУ, підлягає застосуванню у збільшеному розмірі. Так, якщо уявити ситуацію, коли за підпунктом 17.1.1 Закону № 2181 штраф за несвоєчасно подану декларацію було застосовано у грудні 2010 року та у 2011 році платник податків знову не подає/несвоєчасно подає декларацію, то податковий орган захоче застосувати штраф у розмірі 1020 грн. як за повторне протягом року порушення, замість 170 грн.

Особливо потішив висновок

листа ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4091/7/23-4017/131: за факти завищення сум бюджетного відшкодування та/або завищення від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, що мали місце до 01.01.2011 р., штраф за пунктом 123.1 ПКУ не повинен застосовуватися, оскільки Закон № 2181 відповідальності за такі порушення не передбачав, обмежуючись штрафом за заниження податкового зобов’язання. Що стосується заниження податкового зобов’язання, то розмір штрафу залежав від тих підстав, за яких податковий орган визначає суму податкових зобов’язань. Згідно з ПКУ в разі виявлення заниження податкового зобов’язання штраф становитиме 25 % суми нарахованого податкового зобов’язання незалежно від того, за яких підстав податкове зобов’язання визначено податковим органом. Відповідно якщо заниження виявлено після 01.01.2011 р., то застосовується штраф, передбачений статтею 123 ПКУ.

У

листі від 03.02.2011 р. № 3963/7/10-1017/302 ДПАУ звертає увагу на штраф за несвоєчасну сплату платником податків суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом установлених строків. Якщо раніше у разі затримки до 30 календарних днів застосовувався штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, затримці від 31 до 90 календарних днів — 20 %, затримки понад 90 календарних днів — 50 % (підпункт 17.1.7 Закону № 2181), то тепер передбачено лише два ранжирування:

— якщо затримка у сплаті податкового зобов’язання становила менше 30 календарних днів, то застосовується штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

— у разі затримки понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу

(пункт 126.1 ПКУ). У цьому питанні Мін’юст, найімовірніше, погодився б з ДПАУ, оскільки ПКУ декілька знижує відповідальність порівняно із Законом № 2181.

Тут слід пригадати позицію ВАСУ, на думку якого, строки давності щодо застосування штрафів за несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов’язань слід обчислювати лише з моменту, коли платник податків сплачує борг, оскільки до цього моменту податковий орган не може визначити суму штрафної санкції

(постанова ВАСУ від 07.12.2010 р. № К-20077/08).

 

Висновки

ПКУ

поширює «одногривнєву» норму на будь-які порушення податкового законодавства, допущені в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, без будь-яких застережень. ДПАУ невиправдано звужує коло тих порушень, за які може бути застосований одногривнєвий штраф, висуваючи умову, якої немає в ПКУ, а саме — зв’язок порушення з обчисленням податкових зобов’язань.

На нашу думку, штраф у розмірі 1 грн. застосовується з урахуванням таких моментів

:

— санкція в розмірі 1 грн. накладається лише за податкові порушення, це означає, що за порушення неподаткового законодавства (РРО, валютні операції тощо) штрафи застосовуються в повному розмірі;

— адміністративні стягнення покладаються в розмірах, передбачених

КУпАП, у тому числі за порушення, допущені в «перехідний» період;

— якщо йдеться про заниження податкового зобов’язання, то моментом його здійснення потрібно вважати граничний строк сплати податкового зобов’язання, зазначеного в податковій декларації: якщо цей момент припадає на період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., то за заниження податкового зобов’язання застосовується штраф у розмірі 1 грн.;

 — «перехідний» штраф у розмірі 1 грн. має діяти не лише у випадках застосування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями, а й у разі самовиправлення виявлених платником податків помилок замість 3- (при самовиправленні через уточнюючий розрахунок) або 5-відсоткового (при самовиправленні через поточну податкову декларацію) штрафу.

З приводу того,

за яким із законодавчих актів — ПКУ чи Законом № 2181 — повинні накладатися штрафи за порушення, допущені до 01.01.2011 р., але виявлені після цієї дати, ДПАУ вважає, що контролюючий орган фіксує порушення норм Закону № 2181, однак штрафи застосовує вже за ПКУ. На думку ж Мін’юсту, застосуванню підлягає той нормативний акт, який передбачає менший розмір штрафу.

Документи статті

Податковий кодекс

, ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КУпАП

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі