Теми статей
Обрати теми

На замітку

Редакція ВД
Коментар

На замітку

 

Увага! Свідоцтво про держреєстрацію підприємця скасували: який пакет документів тепер потрібен для неутримання ПДФО та ЄСВ?

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи — підприємця» від 07.04.2011 р. № 3205-VI

 

Закон № 3205 —

це документ, який, по суті, скасовує необхідність отримання підприємцем свідоцтва про державну реєстрацію. Тому після набуття чинності цим Законом свідоцтво про держреєстрацію підприємцям не видаватиметься.

Ідея цього

Закону полягає в такому: свідоцтво про держреєстрацію — нікому не потрібний атавізм, документ, який, по суті, є зайвим, адже факт реєстрації підприємця підтверджується записом у Держреєстрі. Автори законопроекту, за їх словами, хотіли полегшити підприємцям життя. Але те, що вийшло в результаті, називати спрощенням ми б не поспішали.

У тезовій формі сутність змін можна зобразити таким чином:

— свідоцтва про держреєстрацію з дати набуття чинності

Законом № 3205 держреєстратором не видаються;

— перевіряючі вже не повинні контролювати наявність свідоцтв про держреєстрацію;

— місце свідоцтва зайняла виписка з Держреєстру (не плутати з витягом із Держреєстру). При цьому строк дії виписки вже не обмежено 30 днями. Видача виписки в деяких випадках є безкоштовною (наприклад, при реєстрації, при внесенні змін до Держреєстру тощо), у деяких випадках (приміром, отримання виписки для видачі її контрагенту)
є платною — 17 грн.;

— для підтвердження підприємницького статусу свідоцтво про держреєстрацію вже не застосовується (з дати набуття чинності

Законом № 3205). Замість копії свідоцтва підприємці-загальносистемники, якщо формально тлумачити вимоги Закону № 3205, мають надавати податковим агентам оригінали виписок або витягів з Держреєстру. Ця вимога здається нам абсурдною (оскільки отримання таких документів дуже морочливе та здійснюється на платній основі), у зв'язку з цим сподіваємося, що податківці дозволять використовувати ксерокопії зазначених документів, але зі зрозумілих причин позиція ДПАУ поки що невідома;

— для несплати ЄСВ із виплат підприємцям за виконання робіт, надання послуг потрібно, щоб вид діяльності за договором було зазначено у витягу з Держреєстру. Як нам здається, для такого підтвердження достатньо взяти у підприємця ксерокопію витягу (оригінал брати не обов'язково).

Щоб було зрозуміліше, які документи потрібно брати у підприємців

з дати набуття чинності Законом № 3205 (щодо «старих» виплат — усе по-старому), зведемо викладене вище до таблиці. При цьому виходитимемо з того, що оригінал виписки з Держреєстру дешевший, ніж оригінал витягу, тому логічніше використовувати саме виписку (її ми і вказали в таблиці). До того ж знову не виключено, що в податківців буде якесь інше бачення цієї проблеми.

 

 

ПП на загальній системі

ПП на єдиному податку
(ППЄП)

ПП на фіксподатку

Виплати за договорами купівлі-продажу, оренди (коли винагорода не обкладається ЄСВ)

— виписка з Держреєстру;
— копія довідки з податкового органу

— копія виписки з Держреєстру;
— копія Свідоцтва про сплату єдиного податку;

— копія виписки з Держреєстру;
— копія фікспатенту й документа про сплату фіксованого податку

Виплати за договорами робіт, послуг (коли винагорода обкладається ЄСВ)

— виписка з Держреєстру;
— копія довідки з податкового органу;
— копія витягу з Держреєстру

— копія Свідоцтва про сплату єдиного податку;
— копія витягу з Держреєстру

 

 

До викладеного вище додамо, що докладніше це питання ми розглянемо в наступних номерах «ВД».

 

ДПАУ не заперечує: бюджетні організації можуть купувати товари/послуги в єдиноподатників

Лист ДПАУ від 05.04.2011 р. № 4133/5/17-0716

 

У «ВД», 2011, № 8 с. 39, ми давали розгорнуту відповідь на запитання, чи може бюджетна організація без побоювання за свої витрати працювати з єдиноподатниками. У зазначеному вище

листі ДПАУ також вирішила не заперечувати проти того, що на бюджетні установи, які не є платниками податку на прибуток, не поширюється підпункт 139.1.12 Податкового кодексу, який забороняє «єдиноподатні» витрати.

 

РРО: з 01.01.2011 р. за старі порушення ДПАУ застосовуватиме нові санкції

Лист ДПАУ від 13.04.2011 р. № 10567/7/23-7017/463

 

ДПАУ нагадала про зміни в

Законі про РРО, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. № 2756-VI, які набрали чинності одночасно з Податковим кодексом України (ПКУ), тобто з 01.01.2011 р. (докладніше див. «ВД», 2011, № 1, с. 36).

Ми, у свою чергу, теж нагадаємо, що ці зміни «пом’якшили» штрафи за деякі РРО-порушення. Зокрема, з'явився одногривневий штраф за незастосування РРО та деякі інші порушення, вчинені протягом календарного року вперше. Штрафи за відсутність цінників із

Закону про РРО взагалі видалили.

Тому ДПАУ згідно з логікою своїх попередніх роз'яснень з приводу «перехідного» штрафування, у цьому

листі доходить висновку, що штрафи за РРО-порушення застосовуються з урахуванням змін, унесених до Закону про РРО.

Інакше кажучи, якщо під час перевірок буде виявлено порушення за період до 01.01.2011 р., то до суб'єкта господарювання буде застосовано штрафні санкції, що діють з 01.01.2011 р. (тобто «нові», у деяких випадках навіть лояльніші санкції).

Але тут потрібно нагадати ще й про такий момент, про який ДПАУ у своєму

листі не говорить, але він важливий.

Змінами, передбаченими

Законом № 2756, РРО-штрафи виведено зі сфери дії статті 250 Господарського кодексу України. Це означає, що з 01.01.2011 р. податківці вже не обмежені «старими» строками накладення РРО-штрафів, а саме: «протягом 6 місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через рік з дня його вчинення ».

 

Зміни до Правил роздрібної торгівлі ювелірними виробами

Постанова КМУ від 13.04.2011 р. № 440 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності»

 

Логічним продовженням скасування

Законом України від 19.10.2010 р. № 2608-VI ліцензування «ювелірної» торгівлі (і не лише) стало внесення КМУ змін до Правил роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення і напівдорогоцінного каміння від 25.03.99 р. № 460 (далі — Правила № 460). Так, зокрема, із Правил № 460 виключено норми про обов'язкову наявність ліцензії для реалізації ювелірних виробів із використанням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

Але одним лише цим КМУ не обмежився і серед іншого наблизив положення

Правил № 460 до чинної редакції Закону про захист прав споживачів.

Так, відтепер у разі виявлення

протягом двох років (раніше — 6 місяців) з дня купівлі:

1)

недоліків ювелірного виробу (що не є істотними в розумінні Закону про захист прав споживачів) — покупець має право вимагати пропорційного зменшення ціни виробу, безоплатного усунення його недоліків у розумний термін або відшкодування витрат на усунення недоліків виробу;

2)

істотних недоліків ювелірного виробу, які виникли з вини виробника (продавця), або фальсифікації такого виробу, що підтверджені у випадках, визначених законодавством, висновком експертизи, покупець має право в порядку та у строки, установлені законодавством, на підставі договору на власний вибір вимагати від продавця (виробника):

— розірвання договору та повернення сплаченої за виріб суми;

— заміни виробу на аналогічний з числа наявних товарів.

Крім того,

Правила № 460 доповнено положенням, згідно з яким продаж ювелірних виробів, що були в користуванні, здійснюється за умови проставляння на товарному ярлику відмітки «виріб був у вжитку» або «б/у».

Також слід зауважити, що змінено вимоги до порядку приймання ювелірних виробів. Тепер визначено, що приймання виробів із дорогоцінних металів вітчизняного виробництва здійснюється за наявності на виробах іменних відбитків (іменників) виготівників та відбитків державних пробірних клейм України, іноземного виробництва — відбитків державних пробірних клейм України.

 

«Лікарняні» для підприємців-добровольців: як визначається право на отримання

Лист Фонду «тимчасової непрацездатності» від 21.04.2011 р. № 01-16-967

 

У

листі Фонд ще раз наголошує на тому, що підприємці, які добровільно взяли участь у соціальному страхуванні «з тимчасової непрацездатності», мають право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності лише після сплати ЄСВ згідно з умовами договору про добровільне страхування.

У разі коли страховий випадок настав після укладення договору, але до моменту сплати ЄСВ, підприємці-добровольці не мають права на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за рахунок коштів Фонду за цим листком непрацездатності.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі