Теми статей
Обрати теми

Ви запитували на семінарі. Ведення Книги обліку доходів і витрат

Редакція ВД
Відповідь на запитання

Ведення Книги обліку доходів і витрат

 

Нещодавно (з 21.01.2011 р.) підприємці-загальносистемники змушені були обзавестися новою Книгою обліку доходів і витрат (далі — Книга ОДВ), яку затвердила ДПАУ наказом № 1025. Однак жодних подробиць про те, як правильно її вести, податківці до відома підприємців довести не спромоглися. У результаті щодо ведення Книги ОДВ виникає чимало запитань. Перше знайомство з основними правилами її ведення ми запропонували у «ВД», 2011, № 6, с. 8. Сьогодні ж наведемо добірку запитань (з відповідями), які слухачі ставили нам на семінарах.

 

ЗАПИТАННЯ.

Підприємець (на загальній системі оподаткування) має заповнювати графу 3 Книги ОДВ щодня, а дані з графи 3 Книги ОДВ найманого працівника переносяться до неї лише наприкінці місяця. Що ж тоді кожного дня вноситься до графи 3 Книги ОДВ підприємця?

ВІДПОВІДЬ. Якщо підприємець отримує виручку не лише від найманого працівника, але й сам особисто (на поточний рахунок чи у вигляді готівки, що надходить від покупців/замовників безпосередньо в руки підприємцю), то до графи 3 своєї Книги ОДВ він зобов’язаний щодня записувати такі кошти (загальною сумою за день).

Якщо ж він отримує виручку тільки від працівника, то:

— в останній день місяця підприємець має записати до графи 3 Книги ОДВ загальну суму виручки, яку працівник здавав йому протягом усього місяця (пункт 3.7 Порядку № 1025);

— в останні дні місяця в графі 3 Книги ОДВ краще (безпечніше) поставити прокреслення або вказати «0,00».

 

ЗАПИТАННЯ. Підприємець перейшов з єдиного податку на загальну систему оподаткування (є платником ПДВ). Залишки товару в Книзі ОДВ він не показав. Що йому загрожує за це?

ВІДПОВІДЬ. Податківці можуть покарати підприємця адмінштрафом за неналежне ведення обліку доходів і витрат у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 51 до 136 грн. (стаття 164 КУпАП).

Крім того, статтею 20 Закону про РРО передбачено відповідальність за продаж необлікованих товарів у розмірі їх подвійної вартості. Причому податківці намагалися застосовувати цей штраф уже давно, навіть без достатніх на те підстав. Сьогодні ж підстав у них стало більше, оскільки нова форма Книги ОДВ призначена не лише для обліку доходів і витрат підприємця, але й для обліку його товарів. А значить, відбитися від претензій податківців буде дуже складно.

Але, крім штрафів, сам підприємець покарає себе тим, що не зможе облікувати у витратах вартість товарів, не зазначених у Книзі ОДВ. Адже до графи 6 Книги ОДВ, імовірно, має потрапляти купівельна вартість лише тих товарів, які раніше було відображено в графі 4 або 5 саме тієї Книги. А оскільки залишки товарів у Книзі ОДВ узагалі не зазначено, їх собівартість не можна записувати до графи 6, і вона не зможе зменшити дохід, що підлягає оподаткуванню.

 

ЗАПИТАННЯ. Я підприємець-початківець, працюю на загальній системі оподаткування. Підкажіть, будь ласка, чи повинні суми за накладними на отриманий товар відповідати сумам у Книзі ОДВ?

Які права мають податківці при перевірці? Що перевірятимуть у першу чергу?

ВІДПОВІДЬ. Деяка відповідність, звичайно, має бути. Тож спробуємо розібратися яка.

До графи 5 Книги ОДВ підприємець записує товар, який і оплачено, і отримано. Неоплачений товар не можна записувати до Книги ОДВ, навіть якщо він уже перебуває на складі підприємця (тобто його отримано й на нього є накладна), оскільки витрати на його купівлю ще не здійснено.

Оплачений (але ще не отриманий) товар не можна записувати до Книги ОДВ, оскільки підпункт 139.1.3 Податкового кодексу забороняє включати до витрат суми передоплат (авансів сплачених).

Таким чином, вартість отриманого товару можна записати до Книги ОДВ лише після того, як підприємець його оплатить, а вартість оплаченого — тільки після того, як він його отримає. Тому підсумок за графою 5 Книги ОДВ має відповідати підсумку за накладними на товар, який уже оплачено постачальнику (рис. 1).

 

img 1

 

Права податківців визначено

статтею 20 Податкового кодексу. Зокрема, при перевірці вони можуть:

1)

вимагати у підприємця копії документів, у тому числі первинних, що свідчать про порушення вимог податкового чи іншого законодавства. Такі копії має бути засвідчено підписом підприємця;

2)

перевіряти документи, що засвідчують особу;

3) отримувати безоплатно від підприємця та банків довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків. Що стосується

інформації про кошти на поточних рахунках, то її податківці можуть одержати лише на підставі рішення суду;

4)

вимагати від платників податків проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) та коштів, у тому числі зняття залишків ТМЦ та грошових коштів;

5)

вивчати і перевіряти первинні документи, що використовуються підприємцем у податковому обліку, інші регістри, статистичну звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків та зборів;

6) здійснювати

контрольні закупівлі до початку перевірки з метою контролю за правильністю проведення готівкових розрахунків. Товар, куплений у підприємця, має бути повернено йому в непошкодженому вигляді;

7) вимагати від підприємця його присутності або присутності його працівників при знятті показань із внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнано технічні пристрої, що використовуються в господарській діяльності;

8) мати

доступ до територій та приміщень (крім житла громадян), до іншого майна, що використовується в господарській діяльності, є об’єктом оподаткування або може бути використане для погашення податкового боргу;

9) у випадках, установлених законом, звертатися до суду щодо припинення фізичної особи — підприємця;

10)

звертатися до суду з проханням призупинити витратні операції платника податків у разі недопуску податківців до обстеження територій та приміщень, що використовуються в господарській діяльності;

11) звертатися до суду для накладення арешту на кошти платника податків у разі, якщо він перешкоджає призупиненню витратних операцій;

12) звертатися до суду для накладення арешту на кошти й інші цінності платника податків, якщо вартість його майна менше суми податкового боргу;

13)

звертатися до суду про стягнення коштів з рахунків підприємця на сплату податкового боргу;

14) звертатися до суду про стягнення з дебіторів платника податків їх заборгованості для погашення податкового боргу платника податків;

15) складати протоколи про адміністративні порушення підприємця та приймати постанови у таких справах;

16)

письмово запитувати у підприємця копії документів у разі виявлення порушень податкового та іншого законодавства;

17) вимагати від платників податків усунення порушень та контролювати виконання таких вимог;

18)

користуватися для службових цілей засобами зв’язку, що належать підприємцю, з його дозволу;

19)

залучати в разі потреби фахівців, експертів та перекладачів;

20) визначати суми податкових та грошових зобов’язань платників податків;

21)

застосовувати до підприємців штрафні (фінансові) санкції, стягувати до бюджету й фондів суми грошових зобов’язань та податкового боргу;

22) контролювати порядок проведення готівкових розрахунків,

наявність ліцензій, патентів та свідоцтв про держреєстрацію;

23)

нараховувати податкові зобов’язання за звичайними цінами, але тільки після того, як необхідність цього буде доведено в суді;

24)

вилучати оригінали первинних документів тільки на підставі рішення суду тощо.

Перевіряючи підприємців, податківці насамперед звертають увагу на: правильність здійснення готівкових розрахунків, використання РРО, наявність документів на товар, заповнення Книги ОДВ, оформлення фізичних осіб як найманих працівників (на предмет того, чи немає працівників-нелегалів).

 

ЗАПИТАННЯ.

Підприємець на загальній системі продає товар, купуючи його з відстроченням платежу. Як правильно заповнювати графи 5 і 6 у Книзі ОДВ: на момент оплати товару (коли є платіжний документ) або на момент отримання товару (коли є ТТН та податкова накладна)?

Якщо я продаю товар з відстроченням платежу, чи маю я право записати витрати до графи 6 Книги ОДВ відразу після відвантаження? Або графу 6 правильно заповнювати лише після того, як мені надійде оплата за весь товар, відвантажений раніше?

ВІДПОВІДЬ

. Записи до графи 5 Книги ОДВ здійснюються лише після того, як буде виконано дві умови:

товар оплачено постачальнику;

товар отримано на склад.

При виконанні лише однієї з цих двох умов графа 5 Книги ОДВ не заповнюється, оскільки:

— неоплачений товар не можна записувати до Книги ОДВ (навіть якщо він уже перебуває на складі підприємця), оскільки витрати на його купівлю ще не здійснено;

— оплачений (але ще не отриманий) товар не можна записувати до Книги ОДВ на підставі

підпункту 139.1.3 Податкового кодексу, яким заборонено включати до витрат суми передоплат (аванси сплачені).

Тому, якщо підприємець

купує товар з відстроченням платежу, вартість такого товару слід записувати до графи 5 Книги ОДВ після його оплати. А в графі 4 Книги ОДВ у цьому рядку, на наш погляд, логічно зазначити реквізити (номер, дату й назву) відразу декількох документів: платіжного доручення на оплату товарів, товарно-транспортної накладної та податкової накладної щодо них.

Що стосується

графи 6 Книги ОДВ, то вона заповнюється після отримання доходу від продажу товару, тобто після отримання оплати за товар від покупців. При цьому момент відвантаження товару жодного значення не має.

Цікаво відзначити такий нюанс: у

Порядку № 1025 не зазначено, що графу 6 книги ОДВ потрібно заповнювати безпосередньо після кожного факту продажу або щодня. Отже, у принципі, немає заборони на те, щоб заповнювати цю графу раз на місяць (наприклад, в останній день місяця). Для цього достатньо після закінчення місяця записати до графи 6 Книги ОДВ собівартість (купівельну вартість) усіх товарів, оплата за які надходила підприємцю в поточному місяці (незалежно від того, як давно такі товари було відвантажено покупцям і чи було їх відвантажено взагалі). Проте податківці можуть наполягати на тому, щоб графу 6 підприємець заповнював безпосередньо після кожного факту продажу (докладніше про це див. с. 29).

 

ЗАПИТАННЯ.

Як заповнювати графи 7 і 8 Книги ОДВ підприємцю та працівнику? За якою вартістю вносити записи щодо товару до графи 8 самому працівнику, якщо отримані ним 50 г горілки можуть відпускатися за різною ціною: по 10 грн. у чистому вигляді або по 8 — 12 грн. у складі різних коктейлів (тобто продажна ціна визначається тільки в момент продажу, а націнка може бути різною)?

Як обліковувати залишки товару в найманого працівника, якщо один день працює підприємець, а інший день — найманий працівник, або якщо два наймані працівники працюють позмінно?

Чи потрібно щодня складати товарний звіт?

ВІДПОВІДЬ

. На сьогодні тих правил заповнення граф 7 і 8 Книги ОДВ, які застережено в Порядку № 1025, явно замало — вони не відповідають на всі запитання, що виникають. Однак жодних додаткових роз’яснень від податківців із цього приводу поки що немає. Тому залишається спиратися тільки на здоровий глузд.

Відразу розмежуємо дві ситуації:

1) якщо

підприємець та найманий працівник здійснюють діяльність на тій самій торговельній точці, графи 7 і 8 Книги ОДВ вони, мабуть, заповнювати не зобов’язані;

2) якщо ж працівник торгує товаром на

відокремленій торговельній точці, графи 7 і 8 заповнювати потрібно.

При цьому

графу 7 Книги ОДВ заповнює лише підприємець (працівник у ній нічого не вказує). Отже, підприємець зазначає в цій графі адресу тієї торговельної точки, на якій працює його працівник, указує П. І. Б. працівника та реєстраційний номер його облікової картки (колишній ІПН).

До графи 8 Книги ОДВ підприємець записує переданий працівнику товар за цінами придбання

(пункт 3.7 Порядку № 1025). Із цим особливих проблем не виникає.

Що стосується

працівника, то в графі 7 він дійсно має вказувати вартість товару за цінами реалізації. Як бути в тому випадку, якщо ціна реалізації визначається в момент продажу, сказати важко. Можна спробувати подивитися на цю проблему з такого боку: продаж горілки в чистому вигляді — це торгівля, а продаж коктейлю — це вже виробництво, адже ресторанне господарство належить до торговельно-виробничої сфери, тобто в цій сфері маємо дві складові: і виробництво, і торгівлю. Таким чином, формально там, де має місце не чиста торгівля (перепродаж горілки), а виробництво (виготовлення коктейлів, інших страв), графи 7 і 8 Книги ОДВ у цій ситуації можна не заповнювати (адже їх передбачено лише для торговців, а не для виробничників).

Отже, насправді виходить така картина:

1) горілка — не товар, а сировина, з якої виготовляють коктейлі або продають на розлив;

2) працівник — не торговець товарами, а виготівник (напоїв, продуктів харчування тощо);

3) купівельна вартість сировини (наприклад, горілки) записується до графи 6 Книги ОДВ підприємця в момент передачі її у виробництво (тобто працівнику-виготівнику);

4) сам працівник заповнює у своїй Книзі ОДВ лише графи 1 і 3.

Такий варіант дій здається цілком логічним. Однак дуже непросто передбачити, як до нього поставляться податківці. Тому для підстраховки найкраще уточнити в податківців на місцях, як вони дивляться на цю проблему.

Тепер поговоримо про облік товарів

. Отже, у Книзі ОДВ є графи 2 і 11, в яких показуються залишки товарів на початок та кінець звітного періоду. Ці графи заповнюються тільки підприємцем, наймані працівники їх не заповнюють узагалі . Тому навіть якщо працівники працюють позмінно, їм не потрібно турбуватися про те, як підрахувати залишки товарудовідка.

Що ж до

підприємця, то він зобов’язаний виводити залишки товару тільки на початок та кінець року, оскільки звітним періодом для нього є рік (пункт 3.2 Порядку № 1025). Таким чином, протягом року підприємцю не потрібно складати товарні звіти і підраховувати залишки товару, навіть якщо він працює позмінно з найманою особою. До речі, як ми вже згадували, при здійсненні діяльності на тій самій торговельній точці (позмінно) графи 7 та 8 Книги ОДВ заповнювати не потрібно: ні підприємцю, ні його найманому працівнику.

 

ЗАПИТАННЯ.

Підприємець на загальній системі оподаткування здійснює декілька видів діяльності. Чи правда, що тепер доходи і витрати за всіма видами діяльності можна відображати в одній загальній Книзі ОДВ, а не в різних Книгах, як раніше?

ВІДПОВІДЬ.

Так, це дійсно так. Порядок № 1025 передбачає лише одну форму Книги ОДВ для всіх підприємців на загальній системі оподаткування незалежно від того, яку діяльність вони здійснюють.

Уносити будь-які зміни/доповнення до форми Книги ОДВ не мають права ні податківці, ні сам підприємець. Тому в разі здійснення декількох видів діяльності доходи від них, так само як і витрати, записуються до тієї самої Книги ОДВ. Такої ж думки дотримуються й податківці (роз’яснення в «Єдиній базі податкових знань» на сайті ДПАУ

http://www.sta.gov.ua/).

 

ЗАПИТАННЯ.

Я працюю на загальній системі оподаткування з 01.04.2011 р. Роз’ясніть мені, будь ласка, таку ситуацію:

— 20.04.2011 р. мені надійшла передоплата (аванс) від покупця «А» за товар;

— 04.05.2011 р. товар, призначений для продажу покупцю «А», отримано від постачальника «Б»;

— 10.05.2011 р. товар планується відвантажити покупцю «А» (і в такий спосіб повністю розрахуватися з покупцем «А»);

— на 01.07.2011 р. заплановано розрахуватися з постачальником «Б» (оплатити товар, отриманий від нього у травні).

Як заповнювати графи 4, 5 і 6 Книги ОДВ? Чи можна вказати вартість товару у витратах II кварталу на підставі податкової накладної?

Чи можна в декларації за II квартал зазначити вартість такого товару у витратах (не за касовим методом)? Адже якщо не відобразити їх у II кварталі, то неможливо буде показати і у III кварталі, оскільки вони не будуть пов’язані з доходом III кварталу. Як бути?

ВІДПОВІДЬ.

На це запитання поки що немає однозначної відповіді. На наш погляд, у цій ситуації правильніше діяти так:

1)

не враховувати витрати на купівлю товару в II кварталі (ні в Книзі ОДВ, ні в декларації про доходи), оскільки до 01.07.2011 р. такі витрати ще не понесено (гроші за товар не сплачено);

2)

на 01.07.2011 р. записати до графи 4 Книги ОДВ реквізити платіжного доручення (чека) про оплату товару і накладної щодо нього;

3)

на 01.07.2011 р. записати до графи 5 Книги ОДВ закупівельну вартість товару;

4)

на 01.07.2011 р. записати до графи 6 Книги ОДВ теж закупівельну вартість товару. Такий запис у графі 6 допустимий, оскільки станом на 01.07.2011 р. виконано всі умови для відображення витрат:

— товари оплачено постачальнику;

— товари отримано на склад;

— товари продано та отримано пов’язаний з ними дохід. При цьому ні в

Податковому кодексі, ні в Порядку № 1025 немає вимог про те, щоб витрати кварталу були пов’язані з доходом лише цього кварталу, — цілком можливо врахувати витрати, пов’язані з доходом минулих кварталів (у межах календарного року).

Пояснюється це тим, що з 01.01.2011 р. декларацію про доходи підприємці подають лише річну, тобто квартальні декларації про доходи більше не подаються. Виходить, що звітним періодом для підприємця є не квартал, а рік. А це означає, що об’єкт оподаткування визначається тільки за підсумками року і його можна розрахувати як різницю між загальною сумою доходів, отриманих у звітному році, та загальною сумою витрат, пов’язаних з доходом звітного року (без розбиття за кварталами і місяцями).

Водночас не виключено, що

податківці можуть виступати проти витрат, що «відстали». Можливо, вони наполягатимуть на тому, що до графи 6 Книги ОДВ допустимо записати вартість лише тих товарів, які було оплачено постачальнику (і отримано від нього) до того, як підприємець їх продав та отримав за них оплату. Але ми з цією точкою зору не згодні (оскільки звітним періодом щодо ПДФО для підприємців є рік, а не квартал).

Далі, у цій ситуації потрібно врахувати

ще один нюанс. У разі торгівлі за готівку податківці вимагають від підприємця вести облік товару та розуміють під цим записи про його отримання в Книзі ОДВ. За продаж необлікованого товару вони загрожують штрафом за статтею 20 Закону про РРО (у подвійній сумі від продажної вартості такого товару, але не менше 170 грн.). Тому обережні підприємці в такому разі вважають за краще:

при отриманні товару відразу записати його вартість до графи 5 Книги ОДВ (нібито оприбутковувати) на підставі накладної (графа 4 Книги ОДВ);

після оплати товару дописати реквізити платіжного доручення, чека чи іншого платіжного документа до графи 4 Книги ОДВ поряд з реквізитами податкової накладної.

Звичайно, з точки зору заповнення Книги ОДВ такий варіант не зовсім правильний, але

доки немає роз’яснень від ДПАУ, краще погодитися на менший штраф за неправильне ведення Книги (51 — 136 грн. за статтею 1641 КУпАП), ніж за продаж необлікованого товару, що загрожує значно більшим штрафом (подвійна вартість за цінами продажу).

 

ЗАПИТАННЯ.

Як заповнювати графу 6 Книги ОДВ: щодня або раз на місяць?

ВІДПОВІДЬ. Сміливі підприємці можуть заповнювати графу 6 Книги ОДВ раз на місяць, а обережним краще здійснювати записи за підсумками кожного дня, в якому було отримано виручку.

Справа в тому, що в

Порядку № 1025 не конкретизовано, з якою періодичністю слід заповнювати графу 6 у Книзі ОДВ. Тому формально немає заборони на те, щоб робити це один раз на місяць (припустимо, в останній день місяця). Непрямим аргументом на користь цього варіанта заповнення графи 6 може бути навіть те, що виручку, отриману від найманого працівника, підприємець зазначає в Книзі ОДВ тільки один раз на місяць (в останній день місяця). А це означає, що витрати на закупівлю товару, проданого працівником протягом місяця, потраплять до графи 6 Книги ОДВ лише після закінчення місяця (в останній день).

Чому б тоді витрати на закупівлю товару, проданого протягом місяця особисто підприємцем, не вказувати в цій графі теж один раз на місяць? На наш погляд, перешкод для цього немає.

Але потрібно враховувати, що

податківці можуть мати абсолютно протилежну думку і вимагати щоденного заповнення графи 6 Книги ОДВ (адже їм так зручніше проводити перевірку). Тому дуже обережним підприємцям для перестраховки слід орієнтуватися на гірший варіант розвитку подій та до появи роз’яснень від податківців заповнювати графу 6 Книги ОДВ за кожен день, в якому надійде виручка (зазначати собівартість товарів, проданих підприємцем протягом цього дня).

 

ЗАПИТАННЯ.

Підприємець працює на загальній системі оподаткування та займається міжнародними перевезеннями. Чи можна йому включати витрати, понесені водіями за межами України, до витрат (наприклад, вартість стоянки і запчастин)?

Якщо так, то які підтверджуючі документи потрібні для заповнення графи 4 Книги ОДВ: чеки чи авансові звіти водіїв? І за яким курсом записувати витрати до Книги ОДВ, адже їх понесено в іноземній валюті?

ВІДПОВІДЬ.

Суми коштів, витрачені водіями за межами України, можна включати до витрат за наявності підтверджуючих документів. Таке право застережено пунктом 138.2 Податкового кодексу, згідно з яким «платник податків для визначення об’єкта оподаткування має право враховувати витрати, підтверджені документами, які складено нерезидентами відповідно до правил інших країн». Таким чином, складати авансовий звіт не обов’язково. Достатньо вказати в графі 4 Книги ОДВ реквізити тих первинних документів, які водій отримав за межами України (при купівлі запчастин, ПММ чи при оплаті стоянки).

Далі, стосовно суми витрат потрібно враховувати, що в Книзі ОДВ усі витрати вказуються в гривнях. Тому суми витрат в інвалюті потрібно перерахувати в гривні. Для цього слід скористатися

офіційним курсом НБУ, що діяв на дату сплати коштів за кордоном (пункт 177.4 і підпункт 153.1.2 Податкового кодексу). Такий курс можна знайти на сайті НБУ — http://www.bank.gov.ua/.

 

ЗАПИТАННЯ.

Чи відображається в графі 10 Книги ОДВ вартість ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, авансовий платіж із ПДФО та ЄСВ, збір на розвиток виноградарства, вартість оренди приміщення, плата банку за обслуговування?

ВІДПОВІДЬ. Вартість «алкогольної» ліцензії можна записати до графи 10 Книги ОДВ.

Податківці заперечувати не повинні, оскільки така ліцензія не є основним засобом підприємця (її строк не перевищує одного року — частина 16 статті 15 Закону № 481, підпункт 14.1.138 Податкового кодексу ).

Авансовий платіж з ПДФО

до витрат не включається і в Книзі ОДВ не відображається (заборону встановлено підпунктом 139.1.6 Податкового кодексу).

Авансовий платіж з ЄСВ можна записати до графи 10

Книги ОДВ — у день перерахування коштів до ПФ (пункт 143.1 Податкового кодексу).

Збір на розвиток виноградарства не можна включати до витрат

, оскільки він не зазначений у переліку податків та зборів, установлених Податковим кодексом, а справляється на підставі спеціального закону (заборону встановлено підпунктом 138.10.4 Податкового кодексу).

Вартість оренди приміщення можна записати до графи 10

Книги ОДВ, так само як і плату за розрахунково-касове обслуговування банку. Такі записи здійснюються на дату сплати коштів, за наявності платіжних документів, що підтверджують факт оплати (підпункт 138.10.2 Податкового кодексу).

Докладніше про витрати, що записуються до Книги ОДВ, ми розповідали у «ВД», 2011, № 7, с. 5.

 

ЗАПИТАННЯ.

Підприємець працює на загальній системі оподаткування. Вид діяльності — роздрібна торгівля (на торговельній точці є один РРО). У підприємця є найманий працівник, з яким він чергується змінами: один тиждень працює підприємець, другий — працівник (використовують той самий РРО). Скільки Книг ОДВ потрібно мати і як їх заповнювати?

ВІДПОВІДЬ.

У цьому випадку необхідно мати дві Книги ОДВ: одну — для найманого працівника, другу — для підприємця. Кожну з них обов’язково слід зареєструвати в податковій.

Що стосується РРО, то його наявність не звільняє підприємця та працівника від необхідності вести Книги ОДВ.

Підприємець у своїй Книзі ОДВ зобов’язаний заповнювати всі графи. Про те, як це зробити, ми писали у «ВД», 2011, № 6, с. 8.

Працівник у своїй Книзі ОДВ зобов’язаний заповнювати лише три графи: 1, 3 і 8. Про те, як це зробити, ми писали у «ВД», 2011, № 6, с. 13.

Але в цій ситуації варто враховувати такий

нюанс: оскільки підприємець та працівник торгують на тій самій торговельній точці, вони можуть не заповнювати графи 7 і 8 у своїх Книгах ОДВ. Але це ризикований варіант, оскільки в Порядку № 1025 прямого дозволу немає. Та все-таки виходячи з форми Книги ОДВ графи 7 і 8 передбачено саме для тих випадків, коли товар переміщується, тобто передається на торговельну точку, розташовану за іншою адресою. Тому заповнювати їх при кожній перезміні сенсу немає. Але якщо підприємець обережний, краще заповнити й ці графи.

 

ЗАПИТАННЯ.

Чи можна включити до графи 6 Книги ОДВ вартість товару, що зіпсувався? Товар, оплачений постачальнику, лежить на складі (не проданий).

ВІДПОВІДЬ.

Це питання спірне.

З одного боку,

пункт 140.3 Податкового кодексу дозволяє включати до витрат втрати товарів у межах норм природного убутку. Отже, начебто й можна записати до графи 6 вартість товарів, але не всю, а в розмірі, що не перевищує норми природного убутку (утрушування, усихання, бою тощо).

Але, з іншого боку, фізичні особи — підприємці мають право зменшити оподатковуваний дохід лише на ті витрати, що пов’язані з отриманням доходу (

пункт 3.6 Порядку № 1025). А оскільки зіпсований товар не продано, доходу щодо нього, звичайно, немає. Тому обережний підприємець не включатиме до витрат його вартість.

А от

сміливий підприємець може це зробити, спираючись на пункт 177.4 Податкового кодексу, відповідно до якого всі витрати, зазначені в розділі III Податкового кодексу, вважаються безпосередньо пов’язаними з доходом підприємця. А отже, природний убуток товарів (пункт 140.3 знаходиться в розділі III Податкового кодексу) теж пов’язаний з доходом і може відображатися в графі 6 Книги ОДВ. При цьому бажано оформити документально списання товару в межах норм природного убутку (наказ № 88).

 

ЗАПИТАННЯ.

Я — приватний підприємець, працюю на загальній системі оподаткування. Як мені заповнювати графи 4 і 5 у Книзі ОДВ, якщо я беру товар на реалізацію (тобто постачальнику цей товар оплачую тільки після його продажу)? Чув, що правильніше не записувати вартість товару до Книги ОДВ до моменту його оплати постачальнику, але чи не покарають у такому разі податківці за торгівлю необлікованим товаром?

ВІДПОВІДЬ.

Усе залежить від того, як підприємець оформляє свої відносини з постачальниками товарів.

Якщо він укладає

договори комісії (тобто за договором продає від свого імені товар, що належить постачальнику), то він не повинен відображати вартість проданого товару у складі доходів, а його собівартість — у складі витрат (підпункти 136.1.19 і 139.1.2 Податкового кодексу). Таким чином, ті кошти, що перераховуються комітенту (власнику товару) після продажу його товару, узагалі не повинні потрапляти до Книги ОДВ.

При цьому підприємець-комісіонер (реалізатор товарів) має

заповнити Книгу ОДВ таким чином:

у графі 10 указати суму витрат, понесених ним у зв’язку з продажем товару (перевезення товару, страхування, навантаження-розвантаження, реклама тощо);

у графі 4 зазначити реквізити документів, що підтверджують згадані витрати;

у графі 3 указати суму комісійної винагороди (це — дохід комісіонера). Комісійна винагорода або надходить безпосередньо від комітента (до каси комісіонера або на його поточний рахунок), або утримується самим комісіонером з коштів, отриманих ним від продажу товару, що належить комітенту (найімовірніше, саме цей вид розрахунків має місце в нашому випадку). Кошти, отримані від покупців за товар комітента, у дохід комісіонера (реалізатора) не включаються. Це перший варіант оформлення відносин.

Другий варіант такий: підприємець укладає з постачальником

договори купівлі-продажу товару з відстроченням платежу. Тут ситуація інша.

Згідно з

пунктами 177.4 і 138.2 Податкового кодексу підприємець має право відображати витрати лише в тому випадку, якщо в нього є документи, які підтверджують здійснення витрат. Очевидно, що такими документами можуть бути лише документи про сплату коштів (платіжні доручення, чеки, квитанції тощо). Тому до того, як підприємець оплатить товар, записувати його вартість до графи 5 Книги ОДВ і заповнювати графу 4 не зовсім правильно.

Водночас дійсно існує проблема, пов’язана з необхідністю вести облік товарів. Так,

у разі торгівлі за готівку податківці вимагають від підприємця вести облік товару та розуміють під цим записи про отримання товару в Книзі ОДВ. За продаж необлікованого товару вони загрожують штрафом за статтею 20 Закону про РРО (у подвійній сумі від продажної вартості такого товару, але не менше 170 грн.). Утім, ми з такою вимогою податківців не згодні (див. «ВД», 2010, № 11, с. 4), але оспорити її підприємець зможе хіба що в суді (і то, з урахуванням нової форми Книги ОДВ, зробити це буде значно складніше, ніж раніше).

Тому на сьогодні підприємці змушені вибирати з двох лих менше: доти, доки не з’явиться роз’яснення цієї проблеми від ДПАУ,

краще погодитися на менший штраф за неправильне ведення Книги ОДВ (51 — 136 грн. за статтею 1641 КУпАП), ніж за продаж необлікованого товару, що загрожує значно більшим штрафом (подвійна вартість за цінами продажу).

Таким чином, рекомендуємо підприємцю при купівлі товару з відстроченням платежу

заповнювати Книгу ОДВ таким чином:

1)

до графи 5 записувати вартість товару відразу після його отримання;

2)

до графи 4 записувати реквізити:

— накладної чи іншого документа, що підтверджує факт отримання товару (запис здійснюється в момент отримання товару);

— платіжного доручення, чека чи іншого документа про оплату товару (дописати поряд з реквізитами накладної — у день перерахування оплати за товар).

 

Документи консультації

Податковий кодекс

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 481

— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

Наказ № 88

— наказ Міністерства торгівлі СРСР «Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкції щодо їх використання» від 02.04.87 р. № 88.

Порядок № 1025

— Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, окрім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1025.

Довідкова інформація (довідка)

1 Зрозуміло, що при позмінному режимі роботи підприємець може видати товар одному працівнику, а продасть цей товар інший працівник. Що ж, оскільки Книга ОДВ не зобов’язує найманих працівників вести облік товарних залишків, деяка плутанина в їх Книгах ОДВ у такому разі неминуча.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі