Теми статей
Обрати теми

Новий шлях отримання лікарняних і декретних: для підприємців та їх працівників

Редакція ВД
Стаття

Новий шлях отримання лікарняних і декретних: для підприємців та їх працівників

 

Запровадження з 1 січня 2011 року єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) позначилося також на правилах виплати лікарняних і декретних. Незважаючи на те що підприємці-роботодавці як платники внесків почали забувати про Фонд «тимчасової непрацездатності» (далі — Фонд), він продовжує забезпечувати їх коштами для виплати допомог і стежить за дотриманням правил розрахунку та надання соціальних виплат працівникам. Крім того, залишилося право на отримання допомог і в самих підприємців, однак тепер уже виключно в разі добровільного страхування, про що ми детальніше поговоримо в цій статті.

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12. 2010 р. № 2755-VI.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про ЄСВ

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Порядок № 1306

— Порядок видачі свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.08.2000 р. № 1306.

Порядок № 26

Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління ФССТВП від 22.12.2010 р. № 26.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Перелік № 1170

— Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Інструкція № 21-5

— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

Порядок № 62

— Порядок страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 р. № 62.

Постанова № 4

— постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 р. № 4.

 

Призначення лікарняних і декретних: основні правила

Лікарняні та декретні

— це найпоширеніші соціальні виплати, які можуть призначатися найманим працівникам у разі тимчасової непрацездатності, необхідності догляду за дитиною або виходу у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

Насамперед зазначимо, що на сьогодні у сфері надання допомог змінився лише порядок їх виплати, основні правила виплати залишилися колишніми (див. табл. 1).

 

Таблиця 1

№ з/п

Елемент надання

Лікарняні

Декретні

1

2

3

4

1

Виплата призначається найманим працівникам у разі настання страхового випадку (хвороби працівника або його дитини, родича, які потребують догляду тощо, вагітності та пологів). Право на допомогу мають як основні працівники, яким робилися записи у трудовій книжці, так і працівники-сумісники

Перелік страхових випадків, що надають право на отримання лікарняних, міститься у статті 35 Закону № 2240. Найпоширенішими страховими випадками є:
а) хвороба застрахованої особи (тимчасова непрацездатність унаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві);
б) необхідність догляду за хворою дитиною до 14 років.
Працівнику компенсуються робочі дні, що припадають на період тимчасової непрацездатності. При цьому оплата перших п’яти днів хвороби здійснюється роботодавцем, а починаючи з шостого дня — фінансується за рахунок Фонду. Необхідність догляду за дитиною оплачується з коштів Фонду з першого дня

Страховий випадок для отримання декретних — вихід працівниці у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. У статті 38 Закону № 2240 зазначено, за який період виплачуються декретні, у загальному випадку — сумарно за 126 календарних днів (період соціальної відпустки: 70 днів до пологів і 56 після)

2

Підстава для надання (документи)

Для працівників за основним місцем роботи — листок непрацездатності; для сумісників — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, і довідки з місця основної роботи про дохід (стаття 51 Закону № 2240)

3

Порядок розрахунку суми

Сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності (Дтн) розраховується за формулою:
Дтн = ЗПсер х Крд (год.), де
ЗПсер — сума середньоденної (середньогодинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством;
Крд (год.) — кількість днів (годин), що підлягають оплаті (оплаті підлягають лише робочі дні, які не зміг відпрацювати найманий працівник за період хвороби)

Сума допомоги по вагітності та пологах (Двп) розраховується за формулою:
Двп = ЗПсер x Ккд, де
ЗПсер — сума середньоденної заробітної плати;
Ккд — кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами

Детальніше про розрахунок середньої заробітної плати див. «ВД», 2010, № 9, с. 18.

4

Розмір залежно від страхового стажу
(до 01.01.2011 р. — період сплати внесків до Фонду довідка 1; після 01.01.2011 р. — визначається за формулою статті 7 Закону № 2240, повним місяцем страхового стажу вважається той, в якому сплачено ЄСВ не менше мінімального страхового внеску)

Відповідно до статті 37 Закону № 2240 оплата періоду тимчасової непрацездатності здійснюється залежно від страхового стажу в таких розмірах:
60 % середньої заробітної плати — для застрахованих осіб із страховим стажем до 5 років;
80 % середньої заробітної плати — для застрахованих осіб із страховим стажем від 5 до 8 років;
100 % середньої заробітної плати — для осіб із страховим стажем понад 8 років.
Окремим категоріям осіб лікарняні виплачуються в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу (чорнобильцям, ветеранам ВВВ, донорам та іншим)

100 % незалежно від страхового стажу (стаття 39 Закону № 2240)

5

На підставі чого визначається страховий стаж

Оскільки за період до 01.01.2011 р. беруться до уваги періоди сплати внесків (без урахування розміру щомісячних сум), підтвердити страховий стаж за період роботи за трудовим договором можна записами у трудовій книжці, довідками від колишніх роботодавців тощо.
Слід урахувати, що до страхового стажу зараховувалися періоди тимчасової непрацездатності, перебування в декретній відпустці, відпустці для догляду за дитиною до 3 років, періоди отримання деяких інших видів соцдопомог.
Якщо особа була підприємцем, то для підтвердження страхового стажу загальносистемникам і фікспатентникам, які добровільно сплачували внески, потрібно подати довідку з Фонду про сплату страхових внесків.
Єдиноподатники також повинні підтверджувати страховий стаж довідкою з податкового органу про сплату єдиного податку (на цьому наполягають представники Мінсоцполітики, та, імовірно, на її підставі видаватиметься довідка з Фонду).
Щоб визначити (підтвердити) страховий стаж працівника за період починаючи з 01.01.2011 р., роботодавцю потрібно подати запит до Пенсійного фонду. Якщо на 01.01.2011 р. страховий стаж за старими правилами вже перевищив 8 років, такої необхідності немає, оскільки працівник має право на 100-відсоткові лікарняні.
Пільгові категорії, які мають право на 100-відсоткові лікарняні повинні надати відповідні документи

—/—

6

Прийняття рішення про призначення лікарняних і декретних

Рішення про призначення лікарняних і декретних, виплату допомоги за рахунок коштів Фонду приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування та оформляється протоколом. Комісія (уповноважений) зобов'язана прийняти рішення про надання допомоги (мотивовану відмову в наданні) протягом 10 днів з дня отримання документів від застрахованої особи (частина 1 статті 52 Закону № 2240)

 

Далі перейдемо до новацій у виплаті лікарняних і декретних.

 

Новий порядок виплат лікарняних і декретних працівникам

Нові правила

виплати декретних і лікарняних за рахунок Фонду з 2011 року регулюються статтею 21 Закону № 2240 і Порядком № 26. Нагадаємо, що раніше здійснювався залік нарахованої суми допомог з Фонду із сумами внесків до Фонду, який з 2011 року скасовано.

Водночас механізм виплати лікарняних за рахунок роботодавця (оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності) не змінився, вони виплачуються

в найближчий після призначення день виплати заробітної плати (стаття 52 Закону № 2240).

Новий порядок застосовується для виплати допомог, нарахованих

підприємцем-страхувальником після 1 січня 2011 року (не відображених у річному звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП (лист Фонду від 13.01.2011 р. № 01-16-45)). Тому, якщо працівник надав листок непрацездатності, який відкрито у 2010 році, а закрито у 2011 році, лікарняні та декретні виплачуються за новими правилами.

Тепер згідно зі

статтею 21 Закону № 2240 для зарахування страхових коштів від Фонду роботодавець повинен відкрити спеціальний поточний рахунок у банку. Особливості використання коштів з такого рахунка, визначені Законом № 2240, застерігаються в договорі з банком (лист НБУ від 14.12.2010 р. № 25-111/2972-22535) .

Згідно зі

статтею 21 Закону № 2240 страхові кошти, зараховані на такий рахунок у банку, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Отже, підприємець не може знімати кошти з цього рахунка та використовувати їх на інші цілі, крім виплати допомоги, тому в день зняття грошей з рахунка допомогу має бути виплачено або перераховано на рахунок працівника. Зауважимо, що за порушення порядку використання страхових коштів Фонду накладається адмінштраф від 136 до 255 грн. (від 8 до 15 нмдг) згідно зі статтею 1655 КУпАП.Крім того, згідно з частиною 1 статті 30 Закону № 2240 за аналогічне порушення передбачено штраф у розмірі 50 % неправомірно витраченої суми та її повернення Фонду (хоча, найімовірніше, ця санкція застосовується у випадках незаконного отримання коштів).

Лікарняні перераховуються в нарахованій «грязній» сумі, тому зі спеціального рахунка підприємець-роботодавець повинен перерахувати ЄСВ у частини утримань (2 %) і податок на доходи, з декретних утримання не справляються (детальніше про оподаткування лікарняних ми поговоримо далі).

Зверніть увагу: витрати на розрахунково-касове обслуговування, найімовірніше, оплачуватимуться за рахунок підприємця-роботодавця, а не зі спеціального рахунка.

Для того щоб отримати на рахунок кошти на виплату лікарняних і декретних за рахунок коштів Фонду, роботодавець повинен заповнити та подати до нього заяву-розрахунок за формою

додатка до Порядку № 26. Вона може подаватися як у паперовому вигляді, так і в електронній формі, якій Фонд віддає перевагу (лист від 04.03.2011 р. № 01-16-387).

Заява-розрахунок

складається у двох примірниках, один з яких разом з документами, на підставі яких призначалися лікарняні або декретні, залишається в роботодавця. При цьому строки подання заяви-розрахунку не встановлено ні Законом № 2240, ні Порядком № 26. У листі Мінпраці від 18.02.2011 р. № 1742/0/14-11/18 зазначено, що для забезпечення своєчасності страхових виплат роботодавець має право подавати заяви-розрахунки в міру опрацювання документів, поданих застрахованими особами, без обмеження періодичності та частоти подання. Водночас дотримання інтересів працівників вимагає, щоб це подання заяви-розрахунку відбулося якнайшвидше.

Отримавши заяву-розрахунок, представники Фонду опрацьовують

наведену в ній інформацію, перевіряють правильність її заповнення, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також дані про сплату ЄСВ (роботодавця можуть попросити надати платіжні документи з ЄСВ). Після цього приймається рішення про можливість надання допомог за рахунок коштів Фонду.

Після надходження суми
коштів

, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок роботодавець зобов'язаний виплатити допомогу в строки, визначені в статті 52 Закону № 2240 (пункт 9 Порядку № 26). Отже, це потрібно зробити в найближчий після отримання коштів на рахунок строк, установлений для виплати зарплати.

Якщо сума отриманих роботодавцем страхових коштів від Фонду перевищить фактичні витрати на надання лікарняних або декретних, то згідно з

пунктом 10 Порядку № 26 невикористані сум слід повернути протягом 3 робочих днів. На жаль, незрозуміло, з якої дати відлічувати триденний термін — від дати надходження коштів на рахунок роботодавця або від найближчої дати виплати зарплати, коли буде фактично виплачено допомогу. На наш погляд, роботодавець повинен повернути невикористані суми протягом 3 робочих днів після дня здійснення виплат (аналогічний висновок можна зробити і з листа Фонду від 12.03.2011 р. № 01-16-489). Рахунок, на який слід повернути залишок коштів, слід уточнити у своєму відділенні Фонду.

Крім того, підприємцям слід пам'ятати, що згідно з

частиною 1 статті 30 Закону № 2240 за несвоєчасне або неповне повернення таких коштів передбачено штраф у розмірі 10 % від цієї суми та пеня — 0,1 % таких сум за кожний день прострочення платежу, а також адмінштраф від 136 до 255 грн. (від 8 до 15 нмдг) згідно зі статтею 1655 КУпАП.

Порядок призначення та виплати лікарняних і декретних з 2011 року наводимо у вигляді схеми на рисунку 1.

 

img 1

Рисунок 1.

Порядок виплати лікарняних і декретних

 

Заповнення заяви-розрахунку

Отже, форма

заяви-розрахунку складається з:

а) шапки, де зазначаються необхідні реквізити підприємця та Фонду, зокрема: найменування підприємця, реєстраційний номер страхувальника, реквізити рахунка тощо;

б) табличної частини лицьового боку, в якій зазначається кількість днів (робочих — для лікарняних, календарних — для декретних), за які надається допомога, фінансована з Фонду (за кожним видом допомог), та її сума, яка відображається без зменшення на суму ЄСВ та ПДФО, що справляються;

в) табличної частини зворотного боку, в якій розшифровуються страхові випадки за кожним працівником і листком непрацездатності (у графах, для яких немає інформації, ставляться прокреслення).

У цілому заповнення заяви-розрахунку не повинно викликати запитань у підприємців-роботодавців, проте хочемо зупинитися на деяких нюансах.

У таблиці лицьового боку заяви-розрахунку показується лише

сума допомоги, яку має бути компенсовано за рахунок коштів Фонду, тому оплату перших п’яти днів за рахунок роботодавця тут не розглядаємо.

Крім того, зверніть увагу на особливості заповнення зворотного боку заяви-розрахунку.

У

графі 2 потрібно повністю зазначити прізвище, ім'я та по батькові працівника українською мовою (на підставі україномовної сторінки паспорта або посвідченого в установленому законодавством порядку перекладу на українську мову паспортного документа).

У

графі 3 потрібно зазначити номер страхового свідоцтва працівника — спеціального документа, зразок якого встановлено Порядком № 1306. Одна з функцій страхового свідоцтва — підтвердження права застрахованої особи на отримання послуг і допомог за рахунок Фонду.

Водночас право на соціальні допомоги зумовлено сплатою соцвнесків та ЄСВ за працівників, а не наявністю свідоцтва. І оскільки раніше під час отримання коштів на виплату допомог з Фонду працівникам не були потрібні дані страхового свідоцтва, застраховані особи не поспішали ним обзаводитися.

У зв’язку з цим Фонд пішов назустріч роботодавцям і застрахованим особам і дозволив, як виняток, у графі 3 зворотного боку заяви-розрахунку зазначати номер облікової картки застрахованої особи, який відповідає ідентифікаційному номеру фізичної особи згідно з ДРФО

(лист Фонду від 01.03.2011 р. № 01-16-345).

Для застрахованих осіб, які з релігійних переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, потрібно зазначити серію та номер паспорта (БКNNХХХХХХ — «БК» — константа, яка свідчить про реєстрацію за паспортними даними, «NN» — дві українські літери серії паспорта (верхній регістр), «XXXXXX» — шість цифр номера паспорта).

Крім того, представники Фонду зазначили, що у

статті 51 Закону № 2240 серед документів для призначення допомоги свідоцтво не зазначено, і його відсутність не може бути відмовою в отриманні лікарняних і декретних.

Водночас зауважимо, що страхові свідоцтва видаються Пенсійний фондом, працівники отримують їх через своїх роботодавців згідно з

Порядком № 1306. Тому, якщо підприємець-роботодавець захоче допомогти працівникам в отриманні страхових свідоцтв, він повинен звернутися до свого районного відділення Пенсійного фонду та отримати спеціальні анкети (їх зразки). Заповнені анкети застрахованих осіб передаються до Пенсійного фонду, а згодом роботодавець отримує свідоцтва разом з супровідною відомістю та видає їх працівникам протягом тижня.

У

графі 4 таблиці зазначаються номер і серія листка непрацездатності, присвоєні друкарським способом (проставлено в правому верхньому куті), а в графі 5 відображається цифра, якою закодовано причину непрацездатності працівника, зазначена в аналогічному полі листка непрацездатності (наприклад, 1 — загальне захворювання; 8 — вагітність і пологи).

У

графі 6 потрібно зазначити повний період непрацездатності, зазначений у розділі «Звільнення від роботи» листка непрацездатності. Якщо вона пов'язана з хворобою працівника, то у тому числі й період, на який припадають перші п’ять днів тимчасової непрацездатності. У графах 7 і 8 конкретизується, за скільки днів належить оплата, у тому числі за рахунок Фонду (для лікарняних — робочих, для декретних — календарних), а у графах 9 і 10 зазначаються відповідні суми.

 


Приклад.

Працівник Федоренко Петро Петрович хворів з 15 по 25 березня 2011 року. Листок непрацездатності він надав 28 березня. Цього ж дня уповноважений із соцстрахування прийняв рішення про призначення допомоги: за рахунок підприємця-роботодавця — за 4 робочих дні хвороби (15, 16, 17 і 18 березня) і за рахунок Фонду — за 5 робочих днів хвороби (21, 22, 23, 24 і 25 березня). Цього ж дня нараховано суму лікарняних (оплата перших п'яти днів — 400 грн., сума допомоги за рахунок Фонду — 500 грн.).

Заяву-розрахунок подано роботодавцем також 28 березня 2011 року. Для виплати зарплати в підприємця встановлено такі строки: 22 число — зарплата за першу половину місяця (аванс), 7 число — зарплата за другу половину місяця. Кошти від Фонду надійшли на рахунок 6 квітня та їх буде виплачено 7 квітня в день виплати заробітної плати за другу половину березня.


 

 

img 2
img 3

 

Оподаткування лікарняних і декретних

Лікарняні.

Сума лікарняних як за рахунок коштів роботодавця (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності), так і за рахунок коштів Фонду обкладається ЄСВ у частині нарахувань «зверху» за ставкою 33,2 % і в частині утримань «знизу» за ставкою 2 %.

Строки сплати ЄСВ з лікарняних такі самі, як і для ЄСВ із заробітної плати. Якщо підприємець знімає з поточного (спеціального) рахунка гроші на оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги за рахунок Фонду:

— ЄСВ у частині нарахувань «зверху» перераховується одночасно з отриманням грошових коштів у банку;

— ЄСВ у частині утримань «знизу» має бути сплачено не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховано лікарняні, хоча зручніше перерахувати ЄСВ одночасно із зняттям грошей з рахунка.

Якщо ж кошти на оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності підприємець виплачує з каси, то ЄСВ «зверху» він повинен перерахувати в день виплати, а ЄСВ «знизу» — не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховано лікарняні.

З усієї суми лікарняних також утримується

податок на доходи. Так, згідно з підпунктом 165.1.1 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді страхових виплат, які отримує платник податків з бюджетів і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому згідно з останнім абзацом підпункту 165.1.1 ПКУ цей виняток не поширюється на виплату, пов'язану з тимчасовою непрацездатністю.

При цьому дохід у вигляді зарплати, до якого прирівняно й звичайні лікарняні на підставі

підпункту 169.4.1 ПКУ (лист ДПАУ від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715), згідно з пунктом 164.6 ПКУ необхідно зменшити на ЄСВ (2 %), що справляється. Крім того, лікарняні враховуються при визначенні доходу для застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП). Для цілей порівняння з граничним доходом, що надає право на ПСП, лікарняні розподіляються за місяцями, на дні яких припадає хвороба.

Сплатити утриманий з лікарняних податок на доходи необхідно під час виплати допомоги з рахунка. Якщо перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються з виручки, то податок на доходи можна сплатити протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Зауважимо, що суми утриманих ЄСВ і податку на доходи з лікарняного за рахунок Фонду перераховуються до бюджету та Пенсійного фонду зі спеціального рахунка, на який допомога надходить у «грязній» сумі

(лист Мінпраці від 18.02.2011 р. № 1742/0/14-11/18).

Проте, якщо на

20 число місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані лікарняні суми від Фонду не надійдуть, радимо сплатити утриманий і нарахований ЄСВ самостійно, не чекаючи настання строку виплати допомоги. Водночас після надходження допомоги від Фонду на спеціальний рахунок підприємцю доведеться перерахувати утриману суму ЄСВ «знизу» повторно, що зумовлено вимогою цільового використання коштів. Звичайно ж, це призведе до виникнення переплати з ЄСВ за ставкою 2 %, однак до законодавчого врегулювання цієї проблеми іншого шляху поки що немає. Повернути таку переплату можна скориставшись процедурою повернення надміру сплачених внесків або зарахувати в рахунок сплати ЄСВ за іншими лікарняними.

Що стосується перерахування податку на доходи, якщо Фонд зволікатиме з перерахуванням коштів на виплату лікарняних, то, на наш погляд, строк сплати податку за нарахованими, але не виплаченими доходами — протягом 10 днів після граничного строку подання

Податкового розрахунку (ф. № 1ДФ) .

Декретні.

Сума декретних не обкладається ЄСВ ні «зверху», ні «знизу», і не обкладається податком на доходи. Це випливає з того, що декретні зазначено в Переліку № 1170, який звільняє від обкладення ЄСВ. А, як уже зазначалося, від обкладення допомоги, крім звичайних лікарняних, податком на доходи звільняє підпункт 165.1.1 ПКУ.

Що стосується

обліку витрат підприємця на загальній системі, то до їх складу потрапить сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності на підставі «зарплатної» відомості та пункту 142.2 ПКУ. Також до витрат підприємців на загальній системі потраплять суми ЄСВ у частині нарахувань «зверху» з усієї суми лікарняних згідно з пунктом 143.1 ПКУ за наявності платіжного документа та розрахункової відомості.

Єдиноподатники також можуть відобразити суму лікарняних за рахунок роботодавця та ЄСВ «зверху» у витратах у Книзі за формою № 10.

Далі розглянемо порядок оподаткування лікарняних за даними прикладу і наступної інформації.

 


Сума нарахованого авансу за березень становила 1650,00 грн., сума нарахованого «зверху» ЄСВ (умовно ставка — 36,8 %) — 607,20 грн. (1650,00 х 36,8 : 100), сума податку на доходи — 247,50 грн. (1650,00 х 15 : 100), «чиста» сума авансу: 1650,00 - 247,50 = 1402,50 (грн.).

Загальна сума нарахованого місячного доходу працівника становила 2850,00 грн.:

— заробітна плата за березень — 1950,00 грн.;

— лікарняні за рахунок підприємця — 400,00 грн.;

— лікарняні за рахунок Фонду — 500,00 грн.

Як бачимо, загальний місячний дохід працівника за березень не перевищив 9410,00 грн., тобто до всіх видів виплат застосовується ставка податку 15 %.

7 квітня, у день виплати заробітної плати за другу половину березня, підприємець розраховує та

перераховує такі платежі:

1) ЄСВ у частині нарахувань із суми:

 — заробітної плати (36,8 %) —

110,40 грн. (1950,00 х 36,8 : 100 - 607,20);

 — лікарняних за рахунок роботодавця (33,2 %) —

132,80 грн. (400,00 х 33,2 : 100);

 — лікарняних за рахунок Фонду (33,2 %) —

166,00 грн. (500,00 х 33,2 : 100);

2) ЄСВ у частині утримань із суми:

— заробітної плати (3,6 %) —

70,20 грн. (1950,00 х 3,6 : 100);

— лікарняних за рахунок роботодавця (2 %) —

8,00 грн. (400,00 х 2 : 100);

— лікарняних за рахунок Фонду (2 %) —

10,00 грн. (500,00 х 2 : 100) (перерахованих зі спеціального рахунка);

3) податок на доходи із суми:

— заробітної плати —

281,97 грн. (1950,00 - 70,20) х 15 : 100; перерахована сума — 34,47 грн. (281,97 - 247,50);

— лікарняних за рахунок роботодавця —

58,80 грн. ((400,00 - 8) х 15 : 100);

— лікарняних за рахунок Фонду —

73,50 грн. ((500,00 - 10) х 15 : 100) (перерахованих зі спеціального рахунка).

7 квітня працівнику виплачено:

1) заробітну плату за другу половину березня:

195,33 грн. (1950,00 - 1402,50 - 70,20 - 281,97);

2) лікарняні за рахунок коштів роботодавця:

333,20 грн. (400,00 - 8,00 - 58,8);

3) лікарняні за рахунок коштів Фонду:

416,50 грн. (500,00 - 10,00 - 73,50).

 

Звітність при виплаті допомог

Згідно з

пунктом 4 частини 2 статті 27 Закону № 2240 страхувальники-роботодавці в разі отримання коштів від Фонду на виплату допомог повинні подати встановлену звітність — за ф. Ф4-ФСС з ТВП. На сьогодні ця форма подається ними лише в окремих випадках, зокрема при отриманні коштів від Фонду на виплату допомог. Нову ф. Ф4-ФСС з ТВП і правила її подання затверджено постановою № 4, вона подається щокварталу не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як і раніше, ф. Ф4-ФСС з ТВП складається

наростаючим підсумком з початку року, але містить вона всього дві таблиці (розділи) — «Розрахунки по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування» і «Розшифровка витрат за рахунок страхових коштів Фонду». Заповнюються ці таблиці за аналогією з таблицями III і IV «старого» звіту ф. Ф4-ФСС з ТВП.

 

Лікарняні та декретні підприємцям з 2011 року

Нагадаємо, що починаючи з 2011 року підприємці незалежно від системи оподаткування зобов'язані сплачувати ЄСВ за себе за ставкою 34,7 % від бази оподаткування. При цьому підприємець є особою, застрахованою в Пенсійному фонді та Фонді «безробіття». Для того щоб підприємець мав

право на лікарняні та декретні з Фонду «тимчасової непрацездатності», він повинен:

а)

укласти договір добровільної участі в системі соціального страхування з «тимчасової непрацездатності» на строк не менше 1 року, для чого до Пенсійного фонду за місцем проживання подається заява та інші документи, зазначені в пункті 5.2 Інструкції № 21-5;

б) сплачувати ЄСВ за збільшеною ставкою:

36,6 % для обов'язкового та добровільного страхування у зв'язку з «тимчасовою непрацездатністю»;

38,11 % для обов'язкового та добровільного страхування у зв'язку з «тимчасовою непрацездатністю» і від нещасного випадку (забезпечити всі види соцстрахування).

Порядок сплати добровільних внесків такий самий, як і обов'язкового ЄСВ. Підприємці на загальній системі сплачують ЄСВ за «добровільною» ставкою протягом року: до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада у вигляді авансових платежів, розрахованих виходячи з минулорічного чистого доходу, а остаточний розрахунок здійснюють до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Щомісячна сума ЄСВ має бути не менше мінімального страхового внеску (добуток «добровільної» ставки ЄСВ і мінімальної зарплати відповідного місяця), крім випадку, коли чистий дохід дорівнює нулю, і не має бути більше максимального розміру ЄСВ (добуток «добровільної» ставки ЄСВ і 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМПО) на відповідний місяць).

Єдиноподатники сплачують ЄСВ за «добровільною» ставкою щомісяця (до 20 числа наступного за звітним місяця), самостійно визначаючи дохід за місяць (зазначається в договорі). При цьому існують дві умови: сума ЄСВ, самостійно розрахована підприємцем за кожний місяць, не має бути меншою мінімального страхового внеску та більшою ЄСВ виходячи з максимального оподатковуваного доходу (15 ПМПО).

Сплата ЄСВ за «добровільною» ставкою надасть право підприємцю отримати за рахунок Фонду допомоги, передбачені

Законом № 2240, зокрема лікарняні та декретні, у разі настання відповідних страхових випадків. Зауважимо, що в разі власної хвороби підприємцю буде оплачено тимчасову непрацездатність, починаючи з шостого дня, і має бути враховано страховий стаж (правила його визначення ми навели в таблиці 1).

Водночас

поки що немає механізму виплати допомог добровільно застрахованим підприємцям — платникам ЄСВ. Ураховуючи, що на сьогодні не скасовано Порядок № 62, за яким отримували допомогу добровільно застраховані особи на загальній системі до набуття чинності Законом про ЄСВ, то він застосовується в частині, що не суперечить законодавству про ЄСВ (лист Фонду від 12.03.2011 р. № 01-16-489). Перелік документів для звернення за лікарняними або декретними до Фонду за місцем їх обліку як страхувальників самих себе такий:

— заява;

— листок непрацездатності;

— документи, що підтверджують сплату ЄСВ.

Крім того, при зверненні за лікарняними надаються документи, що підтверджують страховий стаж (трудова книжка, страхове свідоцтво, документи про пільги тощо).

Виплата здійснюється безготівковим платежем на поточний рахунок підприємця,

спеціальний рахунок при цьому відкривати не потрібно. Отримані від Фонду суми допомог не включаються до доходу або виручки підприємців.

Підприємець, який

отримує з Фонду лікарняні для себе як застрахована особа , повинен подати звіт за ф. Ф4-ФСС з ТВП. Хоча прямо про це в постанові № 4 не йдеться, на нашу думку, йому потрібно діяти як і раніше, тобто подавати звітність до Фонду під час отримання допомог. При цьому у ф. Ф4-ФСС з ТВП потрібно буде заповнити лише шапку і розділ «Розшифровка витрат за рахунок страхових коштів Фонду».

Що стосується визначення сум лікарняних і декретних, то підприємцям на загальній системі вони розраховуються згідно з

Порядком № 1266, виходячи із середнього доходу за один календарний день та кількості днів (у разі хвороби підприємця — починаючи з шостого дня). У загальному випадку середній дохід визначається шляхом ділення чистого доходу за шість місяців, що передують страховому випадку, на кількість календарних днів у цьому розрахунковому періоді.

Водночас, як з 2011 року повинні розраховуватися середньоденний дохід і сума допомоги єдиноподатникам, поки що незрозуміло. Виконавча дирекція Фонду звернулася до Мінпраці з проханням вирішити питання щодо механізму розрахунку допомог таким підприємцям

(лист від 16.02.2011 р. № 01-06-259). Найімовірніше, для розрахунку братимуться суми доходу, які визначає підприємець для розрахунку ЄСВ, згідно з угодою добровільної участі (лист Фонду від 16.03.2011 р. № 01-16-506).

Водночас у підприємців, які нещодавно уклали договір, можуть виникнути труднощі з отриманням лікарняних. Зокрема, у

листі Фонду від 03.03.2011 р. № 01-16-371 зазначається: підприємець-єдиноподатник, який уклав договір на добровільне страхування 1 лютого 2011 року, не зможе отримати допомогу за страховим випадком, що настав 15 лютого 2011 року, якщо не сплатив ЄСВ за лютий (граничний строк сплати — 18 березня 2011 року). Підставою для відмови у виплаті допомоги з коштів Фонду, на думку його працівників, є норма частини другої статті 4 Закону № 2240, в якій зазначено, що особи, які не підлягають обов'язковому соцстрахуванню, мають право на допомогу за умови сплати страхових внесків до Фонду (з 2011 року — ЄСВ).

Зауважимо, що ми не згодні з такою позицією, адже підприємець може звернутися за допомогою після того як сплатить ЄСВ за лютий, оскільки строк давності для призначення та виплати лікарняних

Законом № 2240 не встановлено, а застрахованою особою підприємець є з моменту укладання договору.

Також звертаємо вашу увагу на таке. Підприємець, який був єдиноподатником у 2010 році та в якого торік настав страховий випадок, може у 2011 році звернутися за допомогою до Фонду, незалежно від того, укладено договір про добровільне страхування чи ні

(лист Фонду від 12.03.2011 р. № 01-16-489).

 

Висновки

З січня 2011 року після набуття чинності

Законом про ЄСВ змінилися правила отримання допомог, які роботодавці-страхувальники повинні виплачувати найманим працівникам за рахунок коштів Фонду «тимчасової непрацездатності» (лікарняних, починаючи з шостого дня хвороби працівника, декретних тощо).

Залік сум допомог за рахунок Фонду та внесків, які сплачує роботодавець за працівників, скасовано, а запроваджено новий механізм отримання коштів. Підприємець повинен відкрити спеціальний рахунок і подати до Фонду заяву-розрахунок, в якій зазначено суму допомоги. Потім кошти надійдуть з цього рахунка та роботодавець виплатить допомогу в найближчий день видачі заробітної плати (авансу).

При цьому порядок виплати лікарняних за рахунок роботодавця, оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності працівника не змінився. Вони виплачується в найближчий день виплати заробітної плати після призначення допомоги.

Підприємці на будь-якій системі оподаткування тепер мають право на лікарняні та декретні лише за умови, що вони укладуть договір на добровільну участь у соцстрахуванні та сплачуватимуть ЄСВ за підвищеними ставками. Водночас підзаконні акти щодо виплати їм допомоги поки що не затверджено, і на сьогодні керуються старим

Порядком № 62.

Довідкова інформація (довідка)

1

Закон № 2240 набув чинності з 28.02.2001 р., саме в ньому з'явилося поняття «страховий стаж» залежно від періоду сплати внесків. До цієї дати для розрахунку допомог використовувався загальний трудовий стаж, він береться до уваги і на сьогодні під час розрахунку лікарняних.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі