На замітку
Інструкція про порядок нарахування та сплати ЄСВ: є низка змін
Постанова правління Пенсійного фонду України від 19.09.2011 р. № 26-1
Ті зміни, які внесено до тексту
Інструкції № 26-1 і стосуються підприємців, переважно пов'язані з необхідністю привести норми цієї Інструкції у відповідність до вимог чинного законодавства. Так, у тексті Інструкції свідоцтво про держреєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців замінили на виписку та витяг з Єдиного держреєстру. Це коригування не є чимось новим і пов'язане з появою Закону, що скасовує зазначене свідоцтво (див. «ВД», 2011, № 10, с. 11).Крім того,
Інструкцію доповнено нормою, згідно з якою фізичні особи — підприємці (у тому числі на єдиному податку) звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують згідно із законом пенсію чи соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ (починаючи зі сплати ЄСВ за серпень) виключно на добровільних засадах (див. «ВД», 2011, № 16, с. 2; № 17, с. 11).Крім «корегувальних» змін є й інші. Так,
підпункт 7.2.2 Інструкції № 26-1, який установлює фінсанкції за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, доповнили абзацом такого змісту: «при застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за зазначений період».Крім того, змінено Типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (у частині порядку сплати ЄСВ і строку дії договору).
Дохід, виплачений підприємцю, податковий агент повинен не забути відобразити у формі № 1ДФ
Лист ДПСУ від 19.09.2011 р. № 689/6/23-50/0315
Від себе зазначимо: для того щоб дохід, який виплачується фізичній особі — підприємцю (орендодавцю, підряднику, виконавцю тощо), не обкладався ПДФО, його має бути отримано
в межах її підприємницької діяльності, тому потрібно надати податковому агенту копії документів, зазначених у пункті 177.8 статті 177 ПКУ, а також додатково документів, які вимагають податківці.Фізична особа
на загальній системі, якій виплачується дохід, повинна надати податковому агенту такі копії:1)
одного з документів, що підтверджує держреєстрацію: виписки або витягу з ЄДР, або Свідоцтва про держреєстрацію, якщо підприємець був зареєстрований до 07.05.2011 р. і не вносив зміни до ЄДР після цієї дати;2) довідки з ДПІ про систему оподаткування та види підприємницької діяльності, які провадить підприємець.
Зауважимо: якщо підприємець надає копії
виписки з ЄДР, види діяльності в ній не зазначаються, тому для неутримання ПДФО податківці наполягають на наявності ще й довідки з ДПІ для підтвердження системи оподаткування (в якій зазначено види діяльності). Водночас для неутримання ЄСВ, наприклад, за договором підряду, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ підприємець повинен надавати саме витяг з ЄДР, тому потрібно отримати цей документ як такий, що підтверджує держреєстрацію, і в усіх випадках (для неутримання ПДФО та ЄСВ) користуватися саме копіями витягу з ЄДР, а не виписками.Підприємець
на єдиному податку, якому виплачується дохід, повинен надати копії:1) так само, як і загальносистемник, одного із зазначених вище документів, що підтверджують держреєстрацію (виписки або витягу з ЄДР);
2) Свідоцтва платника єдиного податку.
Якщо ж зазначені вище документи не було надано
, то при виплаті доходу фізичній особі з нього потрібно утримати ПДФО в загальному порядку за правилами ПКУ.У зазначеному вище
листі ДПСУ ще раз нагадала, що незалежно від того, якій фізичній особі виплачуються доходи: підприємцю (без утримання ПДФО) чи звичайному громадянину, а також незалежно від виду договору (підряду, надання послуг, купівлі-продажу тощо), за яким здійснюється виплата, податковий агент повинен заповнити та подати до органу ДПС за місцем свого розташування форму № 1ДФ.Це стосується й тих підприємців — податкових агентів, які не мають найманих працівників. Зробити це потрібно
протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.Відповідно
форма № 1ДФ заповнюватиметься за різними правилами, залежно від статусу фізичної особи.Якщо дохід виплачується
самозайнятій особі та пов'язаний з її підприємницькою діяльністю (надано зазначені вище копії документів), то форму № 1ДФ потрібно заповнити так:— у графах 3 і 3а зазначити нарахований (виплачений) дохід;
— у графах 4 і 4а проставити «0», оскільки податок не справляється.
Дохід, виплачений самозайнятій особі, у тому числі підприємцю на будь-якій системі оподаткування, відображається в Податковому розрахунку за
формою № 1ДФ з ознакою доходу «157».Якщо дохід виплачується звичайному громадянину або підприємцю, котрий не надав копії документів, які підтверджують, що його отримано в межах підприємницької діяльності, то:
— у графах 3 і 3а зазначити нарахований (виплачений) дохід;
— у графах 4 і 4а — ПДФО.
У цьому випадку ознака доходу, яка проставляється у
формі № 1ДФ, залежатиме від виду договору:— ЦП-договір (підряду, послуг, оренди рухомого майна) — «102»;
— оренди нерухомості — «106»;
— купівлі-продажу рухомого майна — «105»;
— тощо.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачено такі доходи чи ні.
Екоподаток за сміття: податківці не здаються та вимагають його сплати від усіх
Листи Мінприроди від 05.09.2011 р. № 16687/07/10-11 та ДПАУ від 07.09.2011 р. № 24090/7/15-2117
З 01.01.2011 р.
ДПАУ зайняла таку позицію з приводу сплати екоподатку за відходи: цей податок зобов'язані сплачувати всі без винятку суб'єкти господарювання, в діяльності яких утворюються відходи (незалежно від подальшої долі таких відходів: передаються вони для утилізації/вивезення спецорганізаціям чи збергаються/розміщуються на полігоні самим власником). Така думка податківців підтверджувалася численними роз'ясненнями на сайті http://www.sta.gov.ua у розділі «Єдина база податкових знань», а також листами ДПАУ від 06.05.2011 р. № 12789/7/15-0817 і від 01.07.2011 р. № 17870/7/15-0817.Проте аргументи податківців у цьому питанні не зовсім переконливі. З чим не доводиться сперечатися, так це лише з тим, що екоподаток сплачується при розміщенні відходів. Однак під розміщенням відходів насправді розуміється дещо інша діяльність, ніж лише їх тимчасове зберігання до вивезення спецорганізаціями. Порівняйте:
— розміщення відходів — це «…
зберігання (тимчасове розміщення до утилізації або видалення) і захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами» (підпункт 14.1.223 Податкового кодексу);— зберігання відходів
(стаття 1 Закону про відходи) — це «…тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях або об'єктах (до їх утилізації або видалення)».Як бачимо,
розміщення відходів має місце лише тоді, коли підприємець не тільки зберігає їх, а й сам займається їх захороненням (наприклад, вивозить на полігони, звалища, спеціальні комплекси тощо). Якщо ж така складова, як захоронення, відсутня, ми маємо справу лише з тимчасовим зберіганням відходів, а ніяк не з їх розміщенням. А отже, сплачувати екоподаток за сміття, що вивозиться на полігони або звалища третіми особами, теоретично не потрібно. Детальніше про це ми писали у «ВД», 2011, № 8, с. 26.Описане неоднозначне тлумачення норм
Податкового кодексу надавало можливість сміливим підприємцям (і підприємствам) не сплачувати екоподаток за відходи (за умови передачі їх за договором спецорганізаціям) і виборювати свою правоту в судових спорах із податківцями. Під час таких спорів платникам податків удалося добитися:1) позитивних рішень суду щодо відсутності необхідності сплачувати екоподаток за сміття. Щоправда, поки що такі рішення прийняті лише в першій інстанції (наприклад,
постанова Донецького окружного адмінсуду від 13.10.2011 р. у справі № 2а/0570/16902/2011);2) позитивного роз'яснення на свою адресу від Мінприроди
(лист від 05.09.2011 р. № 16687/07/10-11). Згідно з цим роз'ясненням тимчасове зберігання відходів у контейнерах або урнах дійсно не є розміщенням відходів у розумінні Закону про відходи, а самі контейнери (урни) не належать до спеціально відведених місць або об'єктів зберігання відходів. З цього твердження однозначно випливає, що в разі передачі відходів спецорганізаціям сплачувати екоподаток не потрібно (підпункт 14.1.223 Податкового кодексу).Водночас зробити такий сміливий висновок Мінприроди не наважилося. У зазначеному
листі органи Мінприроди вказали на відмінність у ключовому визначенні терміна «розміщення відходів», наведеного в Законі про відходи та Податковому кодексі. Тому за роз'ясненнями з приводу необхідності сплати екоподатку порадили звернутися до ДПАУ.Що ж, податківці не забарилися з наданням відповіді. Уже через два дні вони оприлюднили
лист (лист ДПАУ від 07.09.2011 р. № 24090/7/15-2117), в якому вкотре підтвердили: екоподаток зобов'язані сплачувати всі власники сміття, у тому числі ті, які тимчасово розміщують (зберігають) відходи (незалежно від строку такого зберігання) до їх передачі іншому суб'єкту господарювання (комунальному або спеціалізованому підприємству) у місця видалення відходів.Таким чином, на сьогодні практика справляння екоподатку за відходи, на жаль, складається не на користь підприємців. Тому
обережним підприємцям краще, як і раніше, цей податок сплачувати.Сміливі ж підприємці можуть спробувати поборотися за його несплату в суді, тим більше що позитивні прецеденти вже є.
Зарплата працівників нижче мінімальної не є підставою для відмови прийняти звіт з ЄСВ
Лист Пенсійного фонду України від 06.10.2011 р. № 21269/05-10
Цей
лист є роз'ясненням Пенсійного фонду щодо ситуації, коли його працівники на місцях не приймали від роботодавців звітність з ЄСВ через те, що в її показниках було зазначено зарплату, розмір якої нижче мінімального.Ідеться про щомісячний звіт з ЄСВ (додаток 4), який подається за найманих працівників.
Згідно з
пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI платники ЄСВ зобов'язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, у порядку та за формою, які встановлено Пенсійним фондом. Починаючи з січня 2011 року всі роботодавці щомісячно подають звіт за формою додатка 4.У своєму
листі Пенсійний фонд доходить висновку, що заробітна плата, менша за її встановлений мінімальний рівень (з 1 жовтня 2011 року — 985,00 грн.), не є приводом для відмови у прийманні звітності з ЄСВ.Зокрема, у цьому
листі зазначено, що пунктом 2.11 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2 (далі — Порядок № 22-2), визначено, що звіт страхувальником має подаватися в повному обсязі, а отже, він не приймається в разі неподання однієї з необхідних таблиць.Тому якщо звіт сформовано з дотриманням усіх вимог, передбачених
Порядком № 22-2, то неприймання звіту у зв'язку з тим, що в його показниках зазначено заробітну плату в розмірі, меншому ніж мінімальний, є безпідставним.Цей висновок Пенсійного фонду, безумовно, можна назвати позитивним. Отже, якщо підприємцю-роботодавцю відмовлятимуть у прийманні звіту, потрібно спочатку спробувати ознайомити працівників Пенсійного фонду з цим
листом. Якщо такий спосіб не дасть бажаного результату, то слід отримати від них письмову відмову із зазначенням її причини. Це буде підставою для оскарження дій працівників Пенсійного фонду. Якщо відмову у письмовій формі не нададуть, то доведеться звернутися до керівництва органу Пенсійного фонду або подати звіт в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 р. № 7-7. До речі, про таку можливість подання зазначає й Пенсійний фонд у листі, що коментується.
Правила дорожнього руху приведено у відповідність до літніх автодорожніх новацій
Постанова КМУ «Про внесення змін до Правил дорожнього руху» від 26.09.2011 р. № 1029
Після того як улітку цього року з’явилися новації в базових законах автодорожньої сфери, настала черга внесення змін до
Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 (далі — Правила).Так, згідно з оновленим
пунктом 2.1 Правил водій не повинен мати при собі документа на право керування автомобілем, подорожній лист і документацію на вантаж, що перевозиться.Зауважимо, що тепер
пункт 2.1 Правил приписує не передавати, а пред'являти працівникам ДАІ зазначені в ньому документи:а)
посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;б)
реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил — технічний талон);в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв — дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами — погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;
г)
на маршрутних транспортних засобах — схему маршруту і розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах і транспортних засобах, які перевозять небезпечні вантажі, — документацію відповідно до вимог спеціальних правил;д)
поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).У новій редакції викладено й
пункт 2.2 Правил, який стосується порядку передачі права керування автомобілем іншим особам:«
Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії,
передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб».Отже, для підтвердження законності керування чужим автомобілем достатньо мати права та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу. А враховуючи норму
абзацу першого пункту 2.2 Правил, жодних претензій від працівників ДАІ не повинно бути, якщо таким чином право керування передав не власник, а, наприклад, орендар транспортного засобу.Згідно з
підпунктом «в» пункту 2.4 Правил співробітники ДАІ можуть за наявності законних підстав зупинити транспортний засіб і провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку його технічного стану, якщо він згідно із законодавством підлягає обов'язковому технічному контролю.Абзац третій пункту 2.11 Правил
фактично продублював зміни у сфері «автоцивілки», які надають можливість водіям оформляти ДТП на місці за допомогою «європротоколу» і без виклику працівників ДАІ. Звичайно ж мають дотримуватися деякі умови: в обох водіїв має бути поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності, має бути досягнуто згоди водіями щодо обставин вчинення ДТП, відсутні травмовані (загиблі) люди, у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що понижують увагу та швидкість реакції.Водночас ці зміни торкнулися не лише зазначених вище новацій (див. «ВД», 2011, № 20, с. 11), а й низки інших норм.
Так, під визначення «мопед» тепер підпадають двоколісні транспортні засоби, які мають не лише двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см, а й електродвигун потужністю до 4 кВт. На їх водіїв тепер поширюється обов'язок одягати
шлем.В оновленому
пункті 2.13 Правил транспортні засоби розподілено на такі категорії:—
A1 — мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, що мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт;—
A — мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, що мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше чи електродвигун потужністю 4 кВт і більше;—
B1 — квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг;—
B — автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, — восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В і причепом, повна маса якого не перевищує 750 кг;—
C1 — призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кг (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії C1 і причепом, повна маса якого не перевищує 750 кг;—
C — призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кг (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії C і причепом, повна маса якого не перевищує 750 кг;—
D1 — призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кг;—
D — призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D і причепом, повна маса якого не перевищує 750 кг;—
BE, C1E, CE, D1E, DE — состави транспортних засобів з тягачем категорії B, C1, C, D1 або D і причепом, повна маса якого перевищує 750 кг;—
T — трамваї та тролейбуси.Згідно з цим же
пунктом Правил право на керування транспортними засобами особам може бути надано:— мототранспортними засобами та мотоколясками (категорії A1, A) — з
16-річного віку;— автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, усіх типів (категорії B1, B, C1, C), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, — з
18-річного віку;— автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів — з
19-річного віку;— автобусами, трамваями та тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) — з
21-річного віку.Було доповнено й деякі інші правила, яких мають дотримуватися водії, зокрема:
— наближаючись до нерухомого транспортного засобу з
уключеним проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом (або без уключеного спеціального звукового сигналу), що стоїть на узбіччі (біля проїжджої частини) або на проїжджій частині, водій повинен зменшити швидкість до 40 км/год і в разі подання регулювальником відповідного сигналу зупинитися. Продовжувати рух можна лише з дозволу регулювальника (пункт 3.5 Правил);— аварійну світлову сигналізацію потрібно включати
в разі зупинки на вимогу працівника міліції або внаслідок засліплення водія світлом фар (підпункт «б» пункту 9.9 Правил);— на перехрестях заборонено обганяти будь-які транспортні засоби, у тому числі двоколісні (
підпункт «а» пункту 14.6 Правил).
Офіси в житлових будинках: була б заборона, однак тепер її немає
Верховна Рада України прийняла та направила на підпис Президенту України
законопроект № 8203, який повинен був поновити редакцію статті 6 Житлового кодексу.Зокрема, однією зі змін, які передбачалося внести цим документом, є заборона на надання приміщень у житлових будинках для потреб виробничого характеру. При такому підході практично будь-яка підприємницька діяльність у житлових будинках могла стати протизаконною.
Однак Президент наклав вето на цей законопроект, тобто загроза «виселення» оминула підприємців.
Зміни у правилах споживчого кредитування: повернення кредитів, заборона на кредити в інвалюті
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 р. № 3795-VI
Шляхом унесення змін до
статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII законодавці заборонили надання та отримання споживчих кредитів в інвалюті на території України.Крім того,
кредитору заборонили встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, проценти, комісії, платежі за дії, що не є послугою в розумінні Закону про захист прав споживачів.У разі
дострокового виконання кредитного договору кредитору заборонено:— відмовляти споживачу в прийманні платежу, пов'язаного з достроковим погашенням кредиту;
— установлювати споживачу будь-яку додаткову плату за дострокове повернення кредиту.
При
затримці сплати частини споживчого кредиту, забезпеченого заставою, або споживчого кредиту на придбання житла, а також процентів за такими кредитами кредитор має право застосувати певні санкції (наприклад, вимагати сплатити внески, строк сплати яких ще не настав) лише в тому випадку, якщо платіж прострочено як мінімум на 3 календарні місяці. Позичальник, зі свого боку, зобов'язаний сплатити внески, строк сплати яких не настав, протягом 30 календарних днів із дня отримання вимоги кредитора. Для позичальника, з яким укладено споживчий кредит на купівлю житла, цей строк удвічі більший — 60 календарних днів.Зауважимо також, що в
частині 12 статті 11 Закону про захист прав споживачів визначено порядок проведення реструктуризації заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.Дія
Закону № 3795 не поширюється на договори, укладені до 16.10.2011 р. (дати набуття чинності цим Законом).
Затверджено новий Довідник пільг № 59
Лист ДПСУ від 29.09.2011 р. № 59
ДПСУ затвердила
новий Довідник № 59 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків і зборів станом на 01.10.2011 р.Довідником
слід керуватися при заповненні Звіту про суми податкових пільг, форму якого наведено в додатку до Порядку від 27.12.2010 р. № 1233.Нагадаємо, що
Звіт про суми податкових пільг є «наступником» Звіту за формою № 1-ПП і надається щокварталу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.
Вересневий індекс — 100,1 %. Індексуємо зарплату за листопад 2011 року
(Повідомлення Державного комітету статистики України // «Урядовий кур’єр» від 11.10.2011 р. № 187)
Згідно з повідомленням Держкомстату України загальний індекс споживчих цін (індекс інфляції)
у вересні 2011 року становив 100,1 %. З урахуванням цього наведемо в таблиці індекси, які необхідно використовувати для індексації заробітної плати найманих працівників підприємця за листопад 2011 року.Алгоритм наших дій такий: дивимося, за який місяць працівнику востаннє підвищувалася заробітна плата (при цьому сума підвищення перевищувала суму індексації) або в якому місяці працівника було прийнято на роботу, якщо з моменту прийняття на роботу його заробітна плата не підвищувалася; беремо з наведеної далі таблиці індекс для відповідного місяця та індексуємо на нього заробітну плату за
листопад 2011 року (у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у листопаді — 985 грн.).
| Місяць підвищення заробітної плати | Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації (%) | |
| 2005 рік | Січень | 123,9 |
| Лютий | 121,7 | |
| Березень | 118,2 | |
| Квітень | 116,7 | |
| Травень | 115,4 | |
| Червень | 114,2 | |
| Липень | 113,5 | |
| Серпень | 113,5 | |
| Вересень | 112,7 | |
| Жовтень | 110,8 | |
| Листопад | 108,3 | |
| Грудень | 106,5 | |
| 2006 рік | Січень | 104,0 |
| Лютий | 100,4 | |
| Березень | 101,0 | |
| Квітень | 101,8 | |
| Травень | 100,8 | |
| Червень | 100,6 | |
| Липень | 98,8 | |
| Серпень | 98,8 | |
| Вересень | 94,9 | |
| Жовтень | 90,0 | |
| Листопад | 86,6 | |
| Грудень | 85,0 | |
| 2007 рік | Січень | 84,1 |
| Лютий | 82,9 | |
| Березень | 82,6 | |
| Квітень | 82,6 | |
| Травень | 81,5 | |
| Червень | 77,6 | |
| Липень | 75,2 | |
| Серпень | 74,1 | |
| Вересень | 70,4 | |
| Жовтень | 65,6 | |
| Листопад | 62,0 | |
| Грудень | 58,7 | |
| 2008 рік | Січень | 54,2 |
| Лютий | 50,2 | |
| Березень | 44,7 | |
| Квітень | 40,3 | |
| Травень | 38,5 | |
| Червень | 37,4 | |
| Липень | 38,1 | |
| Серпень | 38,2 | |
| Вересень | 36,7 | |
| Жовтень | 34,5 | |
| Листопад | 32,5 | |
| Грудень | 29,7 | |
| 2009 рік | Січень | 26,1 |
| Лютий | 24,2 | |
| Березень | 22,5 | |
| Квітень | 21,4 | |
| Травень | 20,8 | |
| Червень | 19,5 | |
| Липень | 19,6 | |
| Серпень | 19,9 | |
| Вересень | 18,9 | |
| Жовтень | 17,9 | |
| Листопад | 16,6 | |
| Грудень | 15,5 | |
| 2010 рік | Січень | 13,5 |
| Лютий | 11,4 | |
| Березень | 10,4 | |
| Квітень | 10,7 | |
| Травень | 11,4 | |
| Червень | 11,8 | |
| Липень | 12,1 | |
| Серпень | 10,7 | |
| Вересень | 7,6 | |
| Жовтень | 7,1 | |
| Листопад | 6,8 | |
| Грудень | 5,9 | |
| 2011 рік | Січень | 4,9 |
| Лютий | 4,0 | |
| Березень | 2,5 | |
| Квітень | 1,2 | |
| Травень | Не індексується | |
| Червень | Не індексується | |
| Липень | Не індексується | |
| Серпень | Не індексується | |
| Вересень | Не індексується | |
| Жовтень | Не індексується | |
| Листопад | Не індексується | |
