Чи правомірно штрафують єдиноподатників у зв'язку з несвоєчасною сплатою частини єдиного податку за лютий і березень 2011 року
Ситуація.
Підприємець за лютий 2011 року сплатив суму єдиного податку в розмірі 43 %. Проте потім, наприкінці цього ж місяця, у зв'язку з ситуацією з рахунками Держказначейства вніс доплату до 100 %.Зараз податковий інспектор загрожує штрафними санкціями за недоплату, стверджуючи, що оскільки єдиний податок не надійшов на потрібний рахунок своєчасно (не пізніше 20 лютого), підприємець зобов'язаний сплатити штраф за статтею 122.1 Податкового кодексу (щоправда, інспектор не виписав жодних повідомлень, усі вимоги пред'являв в усній формі).
Чи має рацію інспектор і як бути підприємцю в цьому випадку?
Давайте розбиратися.
Чи зобов'язані були єдиноподатники доплачувати єдиний податок за лютий і березень 2011 року
Останнім часом почастішали незаконні штрафи з боку податківців. Штраф за несплату єдиного податку, про який ідеться у преамбулі, — яскравий тому приклад. Усім відомо, що
Податковий кодекс і Закон про ЄСВ установили нові правила сплати єдиного податку: 43 % від діючої ставки (частина 3 пункту 1 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу). І ці правила запрацювали з 01.01.2011 р.Водночас Держказначейство не потурбувалося своєчасно про те, щоб відкрити нові рахунки для зарахування єдиного податку за новими правилами. У результаті всі суми єдиного податку, що були перераховані до бюджету до 07.02.2011 р., потрапляли на старі рахунки та розподілялися між бюджетом і фондами згідно з колишніми правилами, прописаними у
статті 2 Указу № 746 (рис. 1).
Рис. 1.
Після 01.01.2011 р. єдиний податок усе ще розподілявся між бюджетомта фондами (до 07.02.2011 р.)
Водночас з 01.01.2011 р. набув чинності
Закон про ЄСВ. Згідно з цим документом з 01.01.2011 р. усі внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування скасовано, а замість них запроваджено єдиний соціальний внесок (ЄСВ). При цьому сплачувати ЄСВ зобов'язали абсолютно всіх єдиноподатників. Таким чином, необхідний для них мінімум державного соціального страхування (у ПФ і Фонді «безробіття») з 01.01.2011 р. забезпечувався вже за рахунок сплати ЄСВ, а не за рахунок розподілу єдиного податку до ПФ та інших соцфондів.Саме тому з 01.01.2011 р. більше не має потреби сплачувати єдиний податок у розмірі 100 % — достатньо було вносити тільки 43 %, належні бюджету. Про це зазначено і в
частині 3 пункту 1 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу:«
Єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 30 — 31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється».Зверніть увагу на останній абзац процитованої норми. Тут прямо сказано про те, що Держказначейство не повинно було розподіляти єдиний податок, отриманий після 01.01.2011 р. (крім єдиноподатників-юросіб, які в січні 2011 року сплачували єдиний податок за грудень 2010 року). Проте
Держказначейство порушило цю норму і здійснювало розподіл сум єдиного податку аж до 06.02.2011 р.У результаті податківці (бюджет) недоотримали єдиний податок від тих підприємців, які сплатили його до 07.02.2011 р. (у січні — за лютий, у лютому — за березень), як належить, у розмірі 43 % від діючої ставки (оскільки ці 43 % Держказначейство «розкидало» між бюджетом і фондами). Наприклад, якщо підприємець за лютий 2011 року сплатив єдиний податок у сумі 86 грн. (43 % від 200 грн.), то до бюджету з них потрапило тільки 36,98 грн. (43 % від 86 грн.). Відповідно податківці «сигналили» про недоплату єдиного податку у розмірі 49,02 грн. (86,00 - 36,98).
У ситуації, що склалася,
ДПАУ просила підприємців піти назустріч і доплатити єдиний податок, перерахований на колишні рахунки (тобто сплачений до 07.02.2011 р.), так щоб до бюджету все ж таки потрапила сума 43 % від ставки єдиного податку (детальніше див. «ВД», 2011, № 5, с. 2).Однак наполягати (а тим більше штрафувати) на такій доплаті податківці не мають права, оскільки
в нормативно-правових документах подібний механізм сплати ЄСВ у зв'язку з неякісною роботою Держказначейства ніде не прописано. Сам же спільний лист ДПАУ і ПФ від 14.02.2011 р. № 2634/03-20, № 3986/7/19-0117/165 — не більше ніж прохання. Вміщені в ньому вимоги про доплату єдиного податку можна розцінювати як нову правову норму, що зачіпає права, свободи і законні інтереси фізичних осіб і має міжвідомчий характер (ані в Податковому кодексі, ані в Законі про ЄСВ, ані в Указі № 746 такої норми немає). Водночас згідно з роз'ясненням Мін'юсту (лист від 28.04.2011 р. № 3915-0-4-11/101) листи держорганів не можуть містити нових правових норм. Якщо листом установлено нову правову норму, такий лист має бути відкликано:«
Листи — це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню».Зверніть увагу:
Мін'юст у зазначеному листі зауважив, що за бажання нові норми можна запровадити, але для цього необхідно викласти їх у нормативно-правовому акті та зареєструвати його в Мін'юсті. Чи зробила ДПАУ щось подібне? На сьогодні жодного наказу від ДПАУ з приводу лютнево-березневої доплати єдиного податку так і не з'явилося.Отже,
доплату єдиного податку до 100 % за лютий (і за потреби — за березень) податківці вимагають незаконно. Підтвердженням тому може служити й судова практика.
Щодо доплати єдиного податку, сплаченого в період з 01.01.2011 р. по 07.02.2011 р. у розмірі 43 % від діючої ставки
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі від 04.08.2011 р. № 2а/0470/7381/11
<…>
Аналіз наведених змін в положеннях чинного законодавства дає підстави для висновку, що
з 01.01.11 платники єдиного податку, здійснюючи оплату єдиного податку за звітні періоди 2011 р., мають сплачувати частку єдиного податку, а саме у розмірі 43 % від ставки такого податку, на рахунки бюджету. При цьому сплата частини єдиного податку у розмірі 43 % має відбуватись в порядку та строки, визначені Указом № 757, з урахуванням Порядку № 533. Сплата 57 % нарахованого єдиного податку має сплачуватись платниками на рахунки органів ПФУ як частина суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому сплата 57 % ставки єдиного податку як частина суми єдиного внеску має відбуватись в порядку та строки, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі — Закон № 2464), відповідно до положень якого платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.Враховуючи наведене, з огляду на положення
Указу № 757 та Порядку № 533, за змістом яких у разі щомісячної сплати єдиного податку його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку, сплата Позивачем частки єдиного податку у розмірі 43 % від його ставки за лютий 2011 р. (тобто 430 грн.) має бути сплачена до 20 січня 2011 р.В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 4 від 18.01.11, відповідно до якого Позивачем сплачений єдиний податок за лютий 2011 р. у розмірі 430 грн. (а. с. 10).
Такі дії Позивача свідчать про своєчасну сплату 43 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету, та є такими, що відповідають викладеним вище вимогам податкового законодавства, з урахуванням змін до нього, які набрали чинності з 01.01.11.Відносно сплати 57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частини суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суд зазначає, що відповідно до
ч. 1 ст. 2 Закону № 2464 виключно цим Законом встановлюються: платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність. Контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску здійснює відповідно до ст. 12 Закону № 2464 Пенсійний фонд України. Таким чином, строком сплати єдиного внеску за січень 2011 року є 20.02.11, а за лютий 2011 року є 20.03.11, органом, уповноваженим контролювати дотримання встановлених строків сплати і суми сплаченого податку, є Пенсійний фонд України. Отже, станом на дату винесення оскаржуваної податкової вимоги строк сплати розміру єдиного податку як частини єдиного внеску (57 %) не настав. Крім того, суд відмічає, що суми збору з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, порядок їх нарахування, обчислення та сплати здійснює Пенсійний фонд України, а не органи державної податкової служби.Твердження відповідача, що платежі з єдиного податку, сплачені у січні 2011 р., мають бути здійснені у порядку та на умовах, які діяли до 01.01.11, а також його посилання на те, що саме з дати відкриття Державним казначейством України спеціальних рахунків, тобто з 07.02.11, має відбуватись сплата єдиного податку з урахуванням особливостей, суд вважає помилковими, адже вони суперечать наведеним вище положенням податкового законодавства
.Так, відповідно до
підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК зарахування до бюджетів та фондів єдиного податку в порядку та на умовах, які діяли до 01.01.11, допускається відносно того єдиного податку, який сплачується у січні 2011 р. за останній звітний період 2010 р. Як встановлено в судовому засідання та не заперечується сторонами, єдиний податок за всі звітні періоди 2010 р. сплачений позивачем у 2010 р. У січні 2011 р. Позивач сплачував розмір єдиного податку за звітний період — лютий 2011 р., який не є та не може бути останнім звітним періодом 2010 р.Також суд зауважує, що
законодавець не обумовлює застосування платниками єдиного податку встановлених підрозділом 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК особливостей датою відкриття Державним казначейством України рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів. Посилання відповідача у своїх запереченнях та поясненнях на лист ДПА України від 14.02.11 № 4019/7/15-0117 є некоректним, оскільки означений лист на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 31.03.11 № 16422/1/1-11 відкликаний листом ДПА України від 31.05.2011 р. № 15194/7/15-0117.
Отже,
єдиноподатник:1) якщо він сміливий, може взагалі не доплачувати зазначену суму і відстояти свою правоту в суді, оскільки не порушив жодної норми
Податкового кодексу, Закону про ЄСВ або Указу № 746 чи іншого нормативно-правового акта стосовно сплати єдиного податку. Але в такому разі йому потрібно бути готовим до судового розгляду з податківцями;2) якщо він обережний,
може доплатити недостатню суму єдиного податку (добровільно) у будь-який строк, оскільки обов'язок її сплати жодним нормативно-правовим актом не встановлено, так само як і граничний строк унесення відповідного платежу.До речі, у
листі Мін'юсту від 28.04.2011 р. № 3915-0-4-11/101 містилася рекомендація на адресу ДПАУ відкликати лист від 14.02.2011 р. № 2634/03-20, № 3986/7/19-0117/165 (на це роз'яснення можна спиратися в особистому спорі з податківцями або в суді, тому його текст наводиться в кінці публікації).
Чому податківці «забувають» про штраф у розмірі 1 грн.?
Окрім розглянутого вище аргументу про те, що підприємець, який не доплатив своєчасно частину єдиного податку (або не сплатив її взагалі), не порушив жодної норми, є ще один аргумент на користь єдиноподатників.
Як згадувалося у преамбулі, податківці загрожують підприємцю штрафом за
пунктом 122.1 Податкового кодексу — 50 % від несплаченої своєчасно суми єдиного податку. Але вони чомусь постійно забувають про пункт 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, згідно з яким:«
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення».Імовірно, така забудькуватість податківців пов'язана з тими самими мотивами, що й спроби незаконно оштрафувати платників — податківці прагнуть наповнити бюджет. Проте це не виправдання: ані в особистих спорах, ані в суді. Насправді
за недоплату, несвоєчасну сплату або навіть несплату єдиного податку в період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. штраф може застосовуватися тільки в розмірі 1 грн. (не більше).Однак податківці настійно відхрещуються від «гривнєвого» штрафу. Так, спочатку ДПАУ видала
лист від 03.02.2011 р. № 2963/7/10-1017/302, в якому зовсім безпідставно звузила сферу застосування «гривнєвого» штрафу. Податківці вирішили, що штраф у розмірі 1 грн. застосовується тільки до порушень, пов'язаних з обчисленням податкових зобов'язань.Утім, у нашій ситуації це зовсім нічого не змінює. Адже
недоплата єдиного податку (тобто сплата його не в повному розмірі) якраз і може бути кваліфікована як неправильне обчислення податкового зобов'язання. А значить, навіть у разі найсуворішого підходу податківців за несвоєчасну сплату єдиного податку в лютому 2011 року потрібно застосовувати штраф у розмірі 1 грн.Але тепер усе ще простіше. Річ у тім, що згаданий фіскальний
лист ДПАУ (від 03.02.2011 р. № 2963/7/10-1017/302) було відкликано листом ДПАУ від 23.03.2011 р. № 8199/7/10-1017/1114. Отже, зараз в інспектора немає жодних підстав уникати «гривнєвого» штрафу. Адже згідно з нормами Податкового кодексу штрафна санкція у розмірі 1 грн. повинна застосовуватися за будь-яке порушення податкового законодавства, здійснене в період з 1 січня по 30 червня 2011 року.Це правило діє навіть у тому випадку, якщо порушення буде виявлено після зазначеної дати
.З останнім твердженням податківці, до речі, часто сперечаються. Вони вважають, якщо порушення виявлено з 01.07.2011 р., отже, за нього можна штрафувати «по повній». Але це далеко не так. З наведеної вище цитати
пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу чітко видно, що йдеться саме про порушення, допущені в I півріччі 2011 року. Це й зрозуміло: законодавці намагалися дещо компенсувати можливі помилки платників податків «пільговим» штрафом у зв'язку з досить швидким запровадженням нових податкових правил (Податкового кодексу).Судова практика, до речі, у цьому питанні теж стає на бік підприємців.
Щодо застосування штрафу в розмірі 1 грн. за порушення, не пов'язані з обчисленням податкових зобов'язань
Постанова Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р. у справі № 2а-3719/11/1070 (витяг)
<…>
Представник позивача не заперечує факту порушення строків подання декларації з його боку, однак зазначає про неправильне застосування відповідачем норм
Податкового кодексу України щодо нарахування ним штрафних (фінансових) санкцій.Відповідно до
п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.Суд не бере до уваги твердження позивача та його посилання на
листи Державної податкової адміністрації України, оскільки, зокрема, в листі Міністерства юстиції України від 28.04.2011 р. № 3915-0-4-11/101 «Щодо проведення правової експертизи листів ДПАУ та Держмитслужби» вказано, що лист ДПАУ — це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.Тобто посилання відповідача на вищезазначені листи є безпідставним та необґрунтованим.
<…>
Щодо застосування штрафу 1 грн. за порушення, допущені в період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. (незалежно від дати виявлення таких порушень)
Постанова Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 р. у справі № 2a-1870/2658/11 (витяг)
Позивач, фізична особа — підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту — позивач, ФОП ОСОБА_3), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту — відповідач, Сумська МДПІ) про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0667561700 від 22.04.2011 про застосування штрафу в сумі 169,00 грн. і податкового повідомлення-рішення № 0667781700 від 06.05.2011 р. про застосування штрафу в сумі 1019,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач працював на квартальній звітності до 01 січня 2011 року і при переході на загальну систему оподаткування та зобов’язаний був щомісяця здавати звітність, однак ФОП ОСОБА_3 не знав про зазначені обставини. Таким чином, до відповідача податковими повідомленнями-рішеннями були застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання декларацій за січень та лютий 2011 року в сумі 170,00 грн. та 1020,00 грн. Однак позивач не згодний із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки у
пункті 7 підрозділу 10 Розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Таким чином, позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в сумі 169,00 грн. та 1019,00 грн. були винесені без дотримання норм чинного законодавства. У судовому засіданні позивач просив суд задовольнити позовні вимоги та частково скасувати податкові повідомлення-рішення.<…>
19.04.2011 Сумською МДПІ була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. У ході перевірки було
встановлено несвоєчасне подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року, чим було порушено п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПК України.<…>
04.05.2011 Сумською МДПІ була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. У ході перевірки було
встановлено несвоєчасне подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року, чим було порушено п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПК України.<…>
Пункт 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України
встановлює, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.У той же час суд зазначає, що відповідно до
пункту 7 підрозділу 10 Розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.Ураховуючи, що
вказані вище порушення, вчинені позивачем саме в період з 01 січня по 30 червня 2011 року, суд вважає безпідставними застосування до нього штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. та 1020,00 грн.Крім того,
твердження відповідача, що п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов’язань, суд вважає безпідставними, оскільки зазначений в Перехідних положеннях п. 7 підрозділу 10 Податкового кодексу України не містить такої норми, а відтак суд доходить висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення № 0667561700 від 22.04.2011 та № 0667781700 від 06.05.2011 підлягають частковому скасуванню.
Щодо застосування штрафу 1 грн. за порушення, допущені в період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. (незалежно від звітного періоду, до якого належить порушення)
Постанова Чернівецького адміністративного суду від 17.05.2011 р. у справі № 2а/2470/965/11 (витяг)
<…>
Посилання відповідача на те, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість, що подана до податкового органу за грудень 2010 року, тобто не за період з 01 січня по 30 червня 2011 року, є безпідставним, оскільки
п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції в розмірі 1 гривні застосовуються за порушення податкового законодавства, що вчинено за період з 1 січня по 30 червня 2011 року.Як встановлено судом, що порушення податкового законодавства, щодо термінів подання декларації за грудень 2010 року по строку 20.01.2011 року, мало місце в період з 1 січня 2011року по 30 червня 2011 року, тобто період припадає на цей проміжок, то за відповідне порушення повинна бути нарахована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1 гривні за кожне порушення.
Відповідно до
ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.Листи ДПА України № 29429/7/10-1017/5190 від 31.12.2010 р., № 2963/7/10-1017/302 від 03.02.2011 р.
, на які посилаються як позивач, так і відповідач, судом не беруться до уваги, оскільки вони не є нормативно-правовими актами, які мають обов’язковий характер.<…>
Тільки в тому випадку, якщо підприємець доплатив єдиний податок за лютий після 30.06.2011 р., податківці могли б спробувати застосувати до нього штраф у розмірі 50 % від суми доплати (оскільки в цьому випадку мало б місце порушення, що триває). Проте з огляду на те, що підприємець таку доплату робити в принципі не зобов'язаний, у податківців немає жодних підстав накладати будь-який штраф.
Сплатити штраф вимагають усно
Ні в якому разі не можна піддаватися на провокації податківців і сплачувати штраф на підставі тільки усних роз'яснень інспектора. Потім ані судитися, ані довести що-небудь буде неможливо.
Згідно з
пунктом 56.3 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний протягом 10 календарних днів сплатити суму податкового зобов'язання (і штрафу), зазначеного в повідомленні-рішенні. А оскільки немає повідомлення — немає і обов'язку сплачувати штраф. Цілком можливо, що інспектор, усвідомлюючи незаконність своїх дій, так і не наважиться дати цьому «паперове» підтвердження у вигляді повідомлення. А отже, ніякий штраф підприємцю сплачувати не доведеться.З іншого боку, якщо інспектор усе ж таки випише повідомлення довідка 2, у підприємця буде привід це повідомлення оскаржити:
— або в податковому органі в порядку адміністративного оскарження;
— або в суді.
Матеріал підготувала Віталіна Мірошниченко
Документи консультації
Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про ЄСВ
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Порядок № 599
— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.
Довідкова інформація (довідка)
1 Оскільки 20 березня 2011 року припадає на неділю, то граничний строк сплати єдиного податку припадає на п'ятницю (до вихідних) — 18.03.2011 р.
2 Податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені
у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу (пункт 42.1 Податкового кодексу).
Щодо листів, які містять нові правові норми і повинні бути відкликані
Лист Мін'юсту від 28.04.2011 р. № 3915-0-4-11/101
На виконання
доручення КМУ від 31.03.2011 р. № 16422/1/1-11 ДПА та Держмитслужба відповідно листами від 05.04.2011 р. № 4157/5/11-0116 та від 22.04.2011 р. № 11.1/2-14/6693 надали Мін'юсту для проведення правової експертизи 44 листи ДПАУ та 13 листів Держмитслужби.За результатами правової експертизи цих листів Мін'юстом встановлено, що 22 листи ДПАУ, в тому числі прийняті спільно (додаток 1 до цього листа), та 8 листів Держмитслужби (додаток 2 до цього листа) містять нові правові норми, які регулюють питання застосування норм
ПКУ, зачіпають права, свободи й законні інтереси юридичних і фізичних осіб та мають міжвідомчий характер.Листи
— це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.Разом з цим
главою 3 розділу II ПКУ визначено порядок надання контролюючими органами податкових консультацій та наслідки їх застосування платником податків.Так, відповідно до
статті 52 глави 3 розділу II цього Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі.
Консультації надаються органом ДПС, або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом ДПС, або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом ДПС або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
<…>
У зв'язку з викладеним
Мін'юст пропонує зобов'язати:ДПСУ відкликати з місць застосування та скасувати листи, в тому числі прийняті спільно, зазначені в додатку 1 до цього листа
<…>.За необхідності уповноважені згідно із законодавством суб'єкти нормотворення можуть прийняти відповідні нормативно-правові акти та подати їх на державну реєстрацію до Мін'юсту.
Разом з цим
п. 3 розпорядження КМУ від 19.01.2011 р. № 32-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і заходи щодо неухильного виконання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів» міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади було доручено вжити заходів до запобігання незаконній практиці надіслання до виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію, а також методичних рекомендацій та листів, якими встановлюються правові норми, а п. 4 цього розпорядження попереджено керівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади про особисту відповідальність за неналежне виконання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.Міністр О. Лавринович
Додаток 1
до листа Мін'юсту України
28.04.2011 р. № 3915-0-4-11/101
Перелік листів ДПАУ, що містять нові правові норми, які зачіпають права, свободи й законні інтереси юридичних і фізичних осіб та мають міжвідомчий характер
<…>
10. Лист ПФУ від 14.02.2011 р. № 2634/03-20 та ДПАУ від 14.02.2011 р. № 3986/7/19-0117/165 «Щодо надходжень єдиного податку з 01.01.2011 року» (фактично визначено порядок застосування підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, який має міжвідомчий характер).
<…>
