Чи можуть податківці не пустити на єдиний податок, вимагаючи сплатити штраф, на який не виписано повідомлення-рішення
У попередньому номері (див. «ВД», 2011, № 21, с. 27) ми розбиралися з тим, чи потрібно сплачувати штраф за пунктом 122.1 ПКУ через те, що підприємець запізнився з доплатою до 100 % у лютому цього року.
Тоді ми дійшли висновку, що:
а) підприємці, які бажають уникнути спорів і судових розглядів з податківцями, повинні доплатити єдиний податок за лютий (березень) до 100 % на прохання ДПАУ, викладене в їх спільному з ПФУ листі від 14.02.2011 р. № 2634/03-20, № 3986/7/190117/165;
б) вимога щодо штрафної санкцій за пунктом 122.1 ПКУ статті 122 ПКУ є неправомірною, тим більше, що максимальне «покарання» за порушення, вчинені з 01.01.2011 р. по 01.06.2011 р., становить 1 грн.
Водночас у цього питанні є й інший бік медалі: представники ДПІ відмовляються приймати заяву про перехід на єдиний податок, поки підприємець не сплатить зазначений штраф.
Про те, чи правомірні такі дії податківців, та як з ними можна поборотися, ми розповімо в цій статті.
Про що йтиметься
Забігаючи наперед, зазначимо, що ми вважаємо дії податкового інспектора неправомірними. Насамперед тому, що жодної заборгованості на підприємцеві взагалі не повинно «висіти», що було обґрунтовано нами у «ВД», 2011, № 21, с. 27, а отже, перешкод для видачі Свідоцтва платника єдиного податку (далі — Свідоцтво) немає.
Однак підприємцям-єдиноподатникам потрібно відстояти свою точку зору і навести вагомі аргументи на захист своїх інтересів, про які ми розповімо далі. Тому ми викладемо всі аргументи на користь нашої позиції у противагу необґрунтованим вимогам інспектора ДПІ.
Підстави для невидачі Свідоцтва
Сьогодні підприємці-єдиноподатники, які мають намір залишатися на спрощеній системі у 2012 році, перебувають, скажімо так, «на межі» у зв'язку з тим, що незабаром буде прийнято Закон про спрощенку та скасовано дію Указу № 746.
Так, «спрощені» нововведення, які набудуть чинності з 01.01.2012 р, дадуть можливість діючим сьогодні єдиноподатникам не поспішати з поданням заяви. Її можна буде подати до 25.01.2012 р., а не суворо в поточному році (не пізніше ніж за 15 днів до початку року), як це зараз передбачено Порядком № 599.
Тепер перейдемо до причин, з яких єдиноподатнику можуть відмовити у видачі Свідоцтва.
Згідно з підпунктом 291.5.8 статті 291 ПКУ довідка 1 не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Те, що в нашій ситуації на підприємці «не висить» податковий борг, який перешкоджає отриманню Свідоцтва, ми обґрунтуємо далі, а також розберемося, коли він вважається нарахованим платнику податків.
Також згідно зі статтею 299.8 ПКУ , яка набуде чинності з 01.01.2012 р., у разі відмови у видачі Свідоцтва орган ДПС зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову мотивовану відмову, яку може бути оскаржено суб'єктом господарювання в установленому порядку.
Тому працівник ДПІ не має права безпідставно відмовити у видачі Свідоцтва у 2012 році.
Далі розберемося, а чи можна сплачувати штраф, який нараховано буквально «на словах» без будь-яких письмових документів, наданих підприємцю.
Чи можуть вимагати сплати штрафу або податкового боргу в «усній формі»
Нормами ПКУ передбачено певний порядок застосування до платників податків штрафних (фінансових) санкцій і стягнення податкового боргу.
Однак ще раз звертаємо увагу на такий момент. Навіть, якщо і йти на поступки податківцям і не сперечатися зі штрафом, він може становити лише 1 грн., як це передбачено пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, оскільки «порушення» було вчинено в період з 1 січня по 30 червня 2011 року (див. «ВД», 2011, № 21, с. 30).
Так, штрафні санкції можуть бути сплачені на підставі податкового повідомлення-рішення (стаття 58 ПКУ) або податкової вимоги (стаття 59 ПКУ).
Причому спочатку за однією з підстав статті 54 ПКУ орган ДПС повинен визначити суму грошових зобов'язань. Наприклад, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань (підпункт 54.3.2 статті 54 ПКУ).
Тоді орган ДПС направляє платнику податків податкове повідомлення-рішення. Згідно з листом ДПАУ від 05.05.2011 р. № 12601/7/19-0217 фізичній особі — підприємцю за порушення за пунктом 122.1 статті 122 ПКУ надсилається повідомлення-рішення за формою «Р».
Податкове повідомлення-рішення — це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 статті 14 ПКУ).
Податкове повідомлення-рішення направляється відповідно до статті 58 ПКУ і Порядку № 985.
Податкове повідомлення-рішення складається у двох примірниках окремо за кожним податком, збором (однак з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій). Воно вважається направленим (врученим) платнику податків — фізичній особі, якщо його вручено:
— особисто або законному представнику платника податків;
— направлено листом за місцем проживання такої фізичної особи або останнім відомим місцем знаходження з повідомленням про вручення.
Якщо пошта (поштова служба) не може вручити податкове повідомлення-рішення через відсутність посадових осіб за місцем знаходження платника податків, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місця знаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену органом ДПС, воно вважається неврученим (абзац четвертий пункту 58.3 статті 58 ПКУ).
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПКУ, якщо платник податків не сплачує у строки, установлені ПКУ, узгоджену суму грошового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, така сума набуває статусу податкового боргу, що є підставою для направлення йому органом ДПС податкової вимоги довідка 2.
Відповідно до підпункту 14.1.153 статті 14 ПКУ податкова вимога — це письмова вимога органу ДПС до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Правила направлення органами ДПС податкових вимог регулюються статтею 59 ПКУ і Порядком № 1037.
Нагадаємо, що згідно з підпунктом 14.1.175 статті 14 ПКУ податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у строк, установлений ПКУ, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як бачимо, законним підтвердженням нарахованих штрафних санкцій або податкового боргу можуть бути лише письмові документи встановлених виду та форми. Інших правил, у тому числі пред'явлення вимог в «усній формі», ПКУ не містить, що ще раз підтверджує необґрунтованість дій податкового інспектора.
Таким чином, не прийняти заяву про видачу Свідоцтва у 2012 році інспектор може лише:
— якщо підприємцю було направлено податкову вимогу про сплату податкового боргу і при цьому заборгованість не погашена;
— було складено відмову в письмовій формі з посиланням на норму ПКУ, що забороняє підприємцю бути єдиноподатником.
Варіанти «активних» дій
Очевидно, що підприємець не побажає змиритися зі сплатою штрафної санкції в розмірі 50 % ставки податку, установленої для фізичної особи — підприємця (пункт 122.1 ПКУ), а вирішить поборотися.
Насамперед він повинен наполягти на отриманні від інспектора відмови у письмовій формі. Можливо, що вже це «спантеличить» інспектора, оскільки законних підстав, як ми з'ясували, він не має, і заяву буде прийнято.
Якщо ж таку відмову буде отримано, то підприємець може звернутися до вищого за рівнем податкового органу зі скаргою на те, що інспектор вимагає сплатити штраф усупереч нормам чинного законодавства. Скаргу слід подавати протягом 10 календарних днів (не пізніше) після отримання відмови. На рішення ДПІ скарги подаються до обласних ДПА.
Якщо оскарження дій інспектора в системі податкових органів не призведе до позитивного ефекту, можна звернутися до суду. При цьому на боці підприємця будуть не лише наведені аргументи, а й норма пункту 56.21 ПКУ про конфлікт інтересів:
«у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».
Крім того, підприємець може спробувати звернутися до прокуратури для боротьби з незаконними діями податкового інспектора. Однак тут йому буде потрібна допомога юриста, оскільки цей орган зможе впливати на справу лише за наявності вагомих «підвідомчих» підстав. Адже згідно із Законом про прокуратуру метою прокурорського нагляду є дотримання законності та правопорядку. Причому статтею 12 Закону про прокуратуру передбачено, що прокурор розглядає заяви та скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. А, як ми зазначили, згідно зі статтею 56.1 ПКУ рішення податкових органів можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Висновки
Вимоги сплатити штраф за пунктом 122.1 ПКУ за несвоєчасну доплату єдиного податку за лютий — березень 2011 року є неправомірними. Максимально, на що може погодитися підприємець, — штраф у розмірі 1 грн., оскільки порушення було вчинено в період з 1 січня по 1 червня 2011 року. Крім того, сплачувати штрафні санкції потрібно лише на підставі податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (у разі податкового боргу), отриманої від податківців, а не на «усну» вимогу інспектора.
Оскільки з 01.01.2012 р. має запрацювати Закон про спрощенку, то згідно з ним подати заяву можна до 25 січня 2012 року. Причому в разі неприйняття заяви про видачу Свідоцтва інспектор повинен надати письмову відмову.
Її можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку, а за сприяння юриста звернутися до прокуратури.
Довідкова інформація (довідка)
1 У цьому випадку ми маємо на увазі норми ПКУ, які буде внесено до нього Законом про спрощенку, який поки не підписаний Президентом, але прийнятий і набуде чинності з 01.01.2012 р.
2 Податкова вимога може не складатися, коли загальна сума боргу не перевищує 1 нмдг (17 грн.).
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про спрощенку — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» (прийнято, але не підписано Президентом, набуде чинності з 01.01.2012 р.).
Закон про прокуратуру — Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII.
Закон про систему оподаткування — Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII (втратив чинність).
Указ № 746 — Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.
Порядок № 599 — Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.
Порядок № 985 — Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 985.
Порядок № 1037 — Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1037.
