Теми статей
Обрати теми

Устигнути сплатити до... (як правильно сплачувати податки і збори)

Редакція ВД
Стаття

Устигнути сплатити до…
(як правильно сплачувати податки і збори)

 

За словами М. Цвєтаєвої, «успіх — це встигнути». Справді, іноді встигнути сплатити податки для підприємця — справжній успіх. Тим більше з тими нюансами і штрафами, які містить чинне законодавство. Адже ні для кого не секрет, що з усіх санкцій, з якими стикаються підприємці, левову частку займають саме штрафи за несплату (або затримку сплати) податкових зобов'язань.

Тож розберімося сьогодні з тим, як правильно сплачувати податки, збори та ЄСВ з 01.01.2011 р.

Людмила БАЛА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

Податковий кодекс

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 587

— Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV.

Закон про платіжні системи

— Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (втратив чинність з 01.01.2011 р.).

Інструкція № 21-5

— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5.

Порядок № 599

— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.

Порядок № 1740

— Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740.

Податкове роз'яснення № 338

— Податкове роз'яснення щодо граничного строку сплати податкового зобов'язання у разі, коли день подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, затверджене наказом ДПАУ від 16.07.2002 р. № 338.

 

Загальні правила

Сплачувати податки і збори краще заздалегідь, не відкладаючи на останній день. Але ситуації бувають різні. Тому дуже важливо вміти

правильно визначати цей найостанніший день сплати.

Як правило, фраза про те, коли слід сплатити податок (збір), міститься в

Податковому кодексі, законі або відповідному нормативно-правовому акті, причому все залежить від формулювання:

1) «

сплатити до…» означає, що останнім днем сплати є день, що передує зазначеному;

2) «

сплатити не пізніше…», «сплатити протягом…» — означає, що останнім днем сплати є саме зазначений день;

3) «

сплатити за… днів до початку… місяця (кварталу)». За такого формулювання слід знайти останній день місяця, що передує зазначеному місяцю (або кварталу), і відлічити від нього назад (останній день теж рахується) стільки днів, скільки написано, плюс іще один день. Отримане число і буде останнім днем, коли сплатити ще можна. Наведемо приклад.

 


ПРИКЛАД

У разі переходу на єдиний податок заяву про застосування спрощеної системи потрібно подати за 15 днів до початку того кварталу, в якому підприємець бажає стати єдиноподатником. Цього ж дня разом із заявою подається документ, що засвідчує факт сплати місячної ставки єдиного податку. Отже, якщо підприємець вирішує стати єдиноподатником з IV кварталу 2011 року, то останній строк подання заяви (а отже, і сплати єдиного податку)

рахуємо так:

місяць, що передує IV кварталу — вересень;

останній день місяця — 30 вересня;

15 днів — це 30, 29, 28, 27, 26, 25, 24, 23, 22, 21, 20, 19, 18, 17 і 16 вересня плюс ще один день — 15 вересня. Отже, 15 вересня — це останній день, коли можна було сплатити єдиний податок у разі переходу на спрощену систему з IV кварталу 2011 року.

 

З 01.01.2011 р. майже всі податки (збори) сплачуються згідно з

Податковим кодексом. У цьому є важлива перевага — тепер основна маса платежів здійснюється за єдиними правилами (див. рис. 1).

 

img 1

Рис. 1.

Загальні строки сплати податків і зборів

 

З цього правила, звичайно, є винятки (це стосується тих платежів, які встановлені не

Податковим кодексом, а іншими нормативно-правовими актами), але їх не так уже й багато. Конкретно ми їх розглянемо на с. 10 у табл. 1.

Проте часто трапляється так, що граничний строк сплати податкового зобов'язання збігається з вихідним або святковим днем. Як бути в такому разі? Детальніше на цьому ми зараз і зупинимося.

 

Якщо граничний строк сплати — вихідний (неробочий) день

Останній день сплати податкового зобов'язання, визначений за загальними правилами, може збігтися з вихідним або святковим днем. У такій ситуації слід виявляти особливу пильність.

Річ у тім, що до 01.01.2011 р.

підпунктом 5.3.3 Закону № 2181 дозволялося переносити граничний строк сплати податкових зобов'язань на наступний після вихідного (святкового) робочий день. Такий дозвіл діяв упродовж восьми років, тому підприємці встигли до нього звикнути.

Проте з 01.01.2011 р.

Закон № 2181 утратив чинність, а замість нього питання оподаткування тепер регулюються Податковим кодексом. На жаль, у Податковому кодексі немає норми, яка б дозволяла переносити граничний строк сплати податків (зборів) на наступний день, якщо цей строк припадає на вихідний або святковий день.

Більш того,

пунктом 31.3 Податкового кодексу як платникам податків, так і податківцям заборонено змінювати строк сплати податку або збору, крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом (відстрочення, розстрочка, податковий кредит).

Тому

з 01.01.2011 р. слід дуже уважно стежити за тим, коли закінчується строк сплати податку (збору), і в разі його збігу з вихідним (святковим) здійснювати оплату заздалегідь — до настання вихідних.

У зв'язку з цим хотілося б звернути увагу на декілька важливих моментів.

Згідно з

пунктом 49.20 Податкового кодексу, якщо граничний строк подання декларації (звіту) збігається зі святковим або вихідним днем, він переноситься на найближчий робочий день після таких свят (вихідних).

Проте це перенесення жодним чином не позначається на строкові сплати податкового зобов'язання, розрахованого в такому звіті. Інакше кажучи,

при розрахунку граничного строку сплати податку (збору) не береться до уваги той факт, що граничний строк подання декларації міг переноситися у зв'язку з вихідними або святами. Таку думку податківці висловлювали й раніше в Податковому роз'ясненні № 338, його ж вони дотримуються й зараз (роз'яснення з сайта ДПАУ http://www.sta.gov.ua , розділ «Єдина база податкових знань»).

 


«Запитання.

Чи переноситься термін сплати податків і зборів, в т. ч. у зв'язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій (вихідний, святковий день)?

відповідь

. Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю

(у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);

календарному кварталу

або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);

календарному року

, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту, — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб — до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб — підприємців — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно із п. 49.20 ст. 49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ. Платник податків зобов'язаний самостійно

сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Отже,

термін сплати податків і зборів не переноситься у зв'язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій. Якщо останній день сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, то ПКУ також не передбачено перенесення термінів сплати. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації без урахування перенесення термінів подання звітності у зв'язку з вихідними чи святковими днями».

 

І ще один момент: іноді

у зв'язку з перенесенням робочих днів банк може працювати й у вихідні (наприклад, часто мають місце робочі суботи). У такому разі навіть якщо граничний строк сплати податку припав на вихідний день (але банк працює), можна сплатити податок у вихідний.

У цілому ж строки сплати податків і зборів, що стосуються підприємця, наведено в табл. 1.

 

Таблиця 1

Граничні строки сплати підприємцем податків, зборів та ЄСВ

Податок (збір, внесок)

Строк сплати

Перенесення

Посилання на нормативно-правовий акт

1

2

3

4

Авансовий платіж за податком на доходи (ПДФО) за себе

До 15 березня, 15 травня, 15 серпня, 15 листопада (тобто останній день сплати — 14-те число відповідного місяця)

Немає

Підпункт 177.5.1 Податкового кодексу

Остаточний розрахунок з ПДФО за підсумками року на загальній системі оподаткування

До 19 лютого року, наступного за звітним

Немає

Підпункти 49.18.1 та 177.5.3 Податкового кодексу

Авансовий внесок з ЄСВ за себе на загальній системі оподаткування

До 15 березня, 15 травня, 15 серпня, 15 листопада (тобто останній день сплати — 14-те число відповідного місяця)

Немає

Підпункт 4.5.2 Інструкції № 21-5

ЄСВ за себе на єдиному податку або фікспатенті

За кожен місяць — до 20-го числа наступного місяця (тобто останній день сплати — 19-те число)

Немає

Підпункт 4.6.2 Інструкції № 21-5

Остаточний розрахунок з ЄСВ за підсумками року на загальній системі оподаткування

До 1 квітня

Немає

Підпункт 4.5.2 Інструкції № 21-5

Остаточний розрахунок з ЄСВ за підсумками року на єдиному податку

Не пізніше 20 січня

Немає

Підпункт 4.6.2 Інструкції № 21-5

Податок на доходи фізосіб, утриманий з найманих працівників або з громадян, що виконують роботи (послуги) за цивільно-правовими договорами

Під час виплати зарплати

Немає

Підпункт 168.1.2 Податкового кодексу

Якщо зарплату виплачено в натуральній формі або готівкою з каси — протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати

Підпункт 168.1.4 Податкового кодексу

Якщо зарплату нараховано, але не виплачено — протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця

Немає

Підпункт 168.1.5 Податкового кодексу

ЄСВ, утриманий з найманих працівників або з громадян, що виконують роботи (послуги) за цивільно-правовими договорами

Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за останнім днем звітного місяця

Немає

Підпункт 4.3.6 Інструкції № 21-5

ЄСВ, нарахований на зарплату найманих працівників або на винагороду громадян, що виконують роботи (послуги) за цивільно-правовими договорами

У день виплати коштів (у тому числі і в натуральній формі)

Немає

Підпункт 4.3.7 Інструкції № 21-5

Якщо зарплату (винагороду) нараховано, але не виплачено — не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним

Підпункт 4.3.6 Інструкції № 21-5

Єдиний податок

Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, у якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку

Немає

Пункт 2
Порядку № 599

ПДВ

Протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця

Немає

Стаття 203 Податкового кодексу

Акцизний збір

Протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, або під час купівлі акцизних марок

Немає

Підпункт 222.1.1 Податкового кодексу

«Хмелезбір»

Протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця

Немає

Стаття 4
Закону № 587

Плата за землю

Протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця

Немає

Пункт 287.3 Податкового кодексу

Орендна плата за землю

Протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця

Немає

Пункти 287.3 та 288.7 Податкового кодексу

Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (патент)

Не пізніше 15-го числа місяця, що передує звітному

Немає

Частина «б» підпункту 267.5.2 Податкового кодексу

Збір за здійснення діяльності у сфері розваг

Не пізніше 15-го числа місяця, що передує звітному кварталу

Немає

Частина «в» підпункту 267.5.2 Податкового кодексу

Екологічний податок

Протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу

Немає

Пункт 250.2 Податкового кодексу

Збір за спеціальне використання води

Протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу

Немає

Пункт 328.4 Податкового кодексу

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

Протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу

Немає

Пункт 334.4 Податкового кодексу

Збір за користування радіочастотним ресурсом України

Протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця

Немає

Пункт 322.1 Податкового кодексу

Туристичний збір

Протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу

Немає

Підпункт 268.7.1 Податкового кодексу

Збір за місця для паркування транспортних засобів

Протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу

Немає

Підпункт 266.5.1 Податкового кодексу

Плата за користування надрами

Протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу

Немає

Пункт 263.12 та підпункт 264.5.2 Податкового кодексу

Збір до Пенсійного фонду (ПФ) з операцій з продажу ювелірних виробів (крім обручок) із золота, платини
та дорогоцінного каміння

Якщо протягом робочого дня сума збору, що враховується, дорівнює 50 грн. або перевищує цю суму, — збір сплачується протягом наступного робочого дня. Якщо ж протягом робочого дня сума збору менше 50 грн., її потрібно сплатити не пізніше того робочого дня, коли сума збору досягне 50 грн.

Немає

Пункт 8 постанови № 1740

 

А для того щоб зовсім полегшити роботу підприємцю, ми щомісячно публікуємо на сторінках нашого видання календар сплати податків, зборів та подання звітності.

 

Для тих, кому довелося сплачувати в останній день

Безперечно, краще не зволікати зі сплатою податку до останнього дня. Цим підприємець тільки додасть собі клопоту. Проте часом обставини складаються зовсім непередбачувано, й тоді платник податків постає перед фактом: податок ще не сплачено, а сьогодні — останній строк. Як же не спізнитися?

Насамперед, потрібно знати, що

далеко не будь-який платіж, зроблений в останній день, задовольнить податківців. Річ у тім, що податківці традиційно дотримуються такої позиції:

— податок (збір) вважається сплаченим вчасно, якщо платіж потрапив на рахунок Держказначейства не пізніше граничного строку (тобто в останній день сплати або раніше);

якщо ж платіжку на перерахування податку (збору) було подано в останній допустимий день, але сама сума податку на рахунок Держказначейства цього дня не потрапила, податківці вважають, що підприємець прострочив платіж (і застосовують відповідні санкції).

При цьому постає закономірне запитання: а чи ж може статися так, що платіжку подано, а кошти за нею того ж дня не надійшли одержувачу (Держказначейству)? Виявляється, таке цілком може статися.

Зараз ми не зупинятимемося на форс-мажорних обставинах, за яких банк не в змозі виконувати доручення клієнтів і затримує платежі. Такі ситуації виникають украй рідко і тут уже задля вирішення спірних моментів, що стосуються відшкодування збитків, підприємець і банк звертатимуться до суду довідка 1.

Проте часовий розрив між поданням платіжки та її виконанням може спостерігатися навіть за відсутності форс-мажорів. Річ у тім, що банк — це особлива структура, яка працює за спеціальними правилами. Робочий день банку складається з трьох частин, кожна з яких призначена для своїх операцій. Тому правила обслуговування клієнтів у різний час дня можуть відрізнятися (див. рис. 2).

 

img 2

Рис. 2.

Схема робочого банківського дня

 

Таким чином, для того щоб не було проблем зі сплатою податку (збору) в останній день, іти до банку потрібно зранку (або подавати платіжні доручення раніше). Заздалегідь можна уточнити (наприклад, зателефонувавши до банку):

1) з якої до якої години в банку операційний час;

2) до якої години триває операційний день.

До речі,

позиція податківців з приводу того, що податки (збори) вважаються несплаченими, якщо не надійшли до Держказначейства в останній допустимий день за умови, що платіжка була подана до банку в останній день, нормативно-правовими актами аж ніяк не обґрунтована. Проте існує така позиція вже досить давно.

При цьому раніше в

Законі № 2181 був підпункт 5.3.1, в якому йшлося про необхідність погасити податкове зобов'язання протягом операційного (банківського) дня. Тобто можна було хоча б «зачепитися» за дозвіл сплатити податок (збір) до кінця операційного дня (а не тільки в операційний час). І хоча ця норма безпосередньо стосувалася лише перенесення граничного строку сплати, якщо він збігся з вихідним, але за логікою її можна було застосовувати при будь-якій сплаті.

Проте в

Податковому кодексі подібної норми немає. Є лише пункт 49.20, згідно з яким податкову декларацію можна подати протягом найближчого операційного (банківського) дня після свят або вихідних (якщо вони збіглися з граничним строком її подання). Але подання декларації до сплати податкового зобов'язання ніяк не прив'яжеш.

Проте таку обставину можна тлумачити подвійно:

сміливі підприємці можуть заявляти так: якщо ніде не написано, що податок (збір) має бути сплачено протягом операційного (банківського) дня, зобов'язання зі сплати можна вважати виконаними при своєчасній ініціації платежу, тобто якщо платіжне доручення було подано в останній день (навіть після закінчення операційного дня, але до закінчення робочого дня банку);

— а от

податківці, скоріш за все, заперечуватимуть і наполягатимуть на тому, що зобов'язання зі сплати податку вважаються виконаними в день отримання коштів на рахунок Держказначейства. Непряме підтвердження їх позиції можна знайти в пункті 129.3 Податкового кодексу, де йдеться про погашення податкового боргу:

«

Нарахування пені закінчується <…> у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань».

Тому

обережним підприємцям краще подавати платіжні документи до банку хоча б до закінчення операційного банківського дня граничного строку сплати податку (збору).

Що ж до

платежів до ПФ, зокрема ЄСВ, то тут склалася майже така ж ситуація. Згідно з підпунктом 4.2.3 Інструкції № 21-5:

 


«

Днем сплати єдиного внеску вважається:

у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка

платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду — день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

у разі сплати єдиного внеску

готівкою — день прийняття до виконання банком або іншою установою — членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі».

 

Таким чином, ПФ не прив'язується до моменту зарахування ЄСВ на свої рахунки. Проте слід зазначити,

що подання платіжного доручення — це всього лише ініціація сплати (пункт 22.4 Закону про платіжні системи), а от списання коштів здійснюється банком:

у день отримання платіжки, якщо її було подано протягом операційного часу (або, у крайньому разі, до закінчення операційного дня);

— наступного робочого дня після отримання платіжки, якщо її було подано після закінчення операційного дня (

стаття 8 Закону про платіжні системи).

Тому платіжки з ЄСВ теж потрібно подавати до банку зранку. При цьому

особливо пильними слід бути тим підприємцям, у яких немає рахунка в банку (і тому вони сплачують ЄСВ готівкою через касу банку). Річ у тім, що документ на переказ готівки банк приймає тільки протягом операційного часу! Тобто у випадках, коли підприємець прийде до банку після закінчення операційного часу, він, швидше за все, вже не зможе сплатити ЄСВ вчасно, навіть якщо операційний день банку ще не закінчився.

Таким чином, підприємець, який зволікав зі сплатою податку (збору) або ЄСВ до останнього дня, має встигнути подати до банку платіжне доручення в першій половині дня (протягом операційного часу).

 

Несвоєчасна сплата. А хто винен?

Отже,

якщо підприємець пропустив граничний строк сплати податкового зобов'язання (збору), воно перетворюється на податковий борг. У такому разі, крім необхідності погасити борг, платнику податків доведеться сплатити штраф і пеню за прострочення.

Але може статися й так, що

платник податків усі документи подав вчасно, а от банк зазначені суми одержувачу не перерахував. У такому разі банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 % від неперерахованої суми за кожен день прострочення перерахування (але не більше 10 % загальної суми платежу) — пункт 32.2 Закону про платіжні системи і відшкодувати збиток довідка 1. Але це банк. А що підприємець?

На щастя, з прийняттям

Податкового кодексу ця проблема врегульована на законодавчому рівні. Так, згідно з пунктом 129.6 Податкового кодексу:

 


«За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції».

 

Таким чином, якщо платіж не пройшов вчасно лише з вини банку, підприємець від будь-якої відповідальності звільняється і повторно сплачувати податки (збори) не зобов'язаний.

 

Висновки

Останній день сплати податку (збору) зазначається в

Податковому кодексі або іншому нормативному акті і розуміється так:

— «

сплатити до…» — останнім днем сплати є переддень зазначеного дня;

— «

сплатити не пізніше…», «сплатити протягом…» — останнім днем сплати є саме зазначений день;

— «

сплатити за… днів до початку…» — чинимо так: знаходимо останній день місяця, що передує зазначеному місяцю (або кварталу), і відлічуємо від нього назад (останній день теж рахується) стільки днів, скільки написано, плюс іще один день. Отримане число і буде останнім днем, коли сплатити ще можна.

Якщо ж розрахований за такими правилами

граничний строк сплати збігається з неробочим днем, сплатити потрібно в останній робочий день до настання граничного строку сплати, оскільки перенесень більше немає.

Та все ж краще до останнього дня не чекати. Але якщо вже така ситуація має місце, тоді

документи про перерахування платежу слід подавати до банку до закінчення операційного часу банку.

Довідкова інформація (довідка)

1 Утім, згідно зі

статтею 32 Закону про платіжні системи, «у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

<…>

Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу

, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону».

Крім того, про відповідальність банку перед клієнтом має бути зазначено в договорі на банківське обслуговування.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі